Еще акум от бесперебойника, что он ментам в чемодане каждый день носит, а они его напостой ждут... Кого же еще? Это у них явка такая. Буцим акум здох, и Он их типа заводит, а менты типа не фкурсе, а фсе вокруг не знают, что он стучит
Весь час забуваю спитати... А як Ви сі з ними общаєте,з тотими в"єтнамцями? Певне,жи по ненашому,нє? а шо вас туди занесло...в тоту жару?
Проти НАТО щось мутять німецької англійщізной ? Непорядок на державну не переклали ,певно що мови соромляться дюже скромні киянки.
Напевно спека зовсім зле вплинула на їх розум... Якось несвідомо (у першому значенні цього слова) вони виглядають!..
та то ті дівчата не тільки зі спекою боряться. мають навіть статтю про себе на вікі. тільки, щось про здобутки ніц в статті не сказано
англійською спілкуюсь, ле в них такий акцент, що я їх фактично не розумію... та так занесло, вчуся і готуюсь до вступу в університет, і таке сяке різне й цікаве
Шось си нагадав,як тато розказував за свого колеґу. Діло було так. Були танці. В клубі. В Теребовлі. Була бійка...хм,ну а як же без того,га?І когось затлумили до смерті. Не знаю,чи був той хлопака винен,чи не був,але,пригнав до хати,вхопив паспорт і тільки його виділи. А то був десь 60-й рік. От. Пройшли літа,міліція його шукала,родина шукала -йок. Знайшли якесь тіло,мама,ніби опізнала,поховали,відплакали,поставили пам'ятник. Аж,в кінці 80-х дався чути. Зустрічався і з татом. Виявляється,він в страху запер аж на Далекий Схід,там,через Монголію -в Китай,загнався аж до В'єтнаму. Війна,був героєм-партизаном,по війні зробився великим партєйним начальником. Одружився на місцевій,купа дітей. І,через стільки літ відважився показатись додому. Тато розказував про вираз його лиця на власній могилі. От така story. Як фкіні,нє?
ну та мене ніхто не бив і я тут не на довго) тільки трішечки. і вже вирішуємо скорочувати то трішечки на пару місяців