Оффтопи з релігійних гілок

Христова Церква такого не учить. Тілесність і матеріальність, не суть одне й те ж.
Є тіло звичайне, є й тіло духовне. (1-е Кор. 15:44)
Згідно вчення Церкви, людське тіло, це передусім знаряддя душі.

7.. Послушай, что говорит апостол: «Если внешний наш человек и тлеет, то внутренний со, дня на день обновляется». Каким же образом? Я различаю двух людей: одного, кто появляется, и другого, кто скрывается под появившимся, т. е. невидимого; это человек внутренний. Итак, в нас есть внутренний человек, и мы в некотором смысле двойные и, сказать по правде, мы есть бытие внутреннее. «Я» — говорится о человеке внутреннем. То, что находится вне (меня), — это не лично «я», но это «мое». Рука — это не «я», но «я» — это разумное начало души. Рука же — часть человека. Поэтому тело — это (как бы) орудие человека, орудие души; словом «человек» обозначается душа как таковая. http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html

Матерія є конкретне і визначене поняття, що містить у собі зовнішьо/окресові ознаки.

6. В каком же все-таки смысле Писание гласит, что мы созданы по образу Бога?
Давайте исследуем то, что относится к Богу, и мы познаем то, что касается нас, а именно, что мы не имеем образа Божиего, если понимать его в телесном смысле. Внешние очертания бывают (лишь) у тела, подверженного гибели. http://www.orthlib.ru/Basil/sixday10.html

Що й у Святій Євангелії:

Через те ми відваги не тратимо, бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній. (2- Кор. 4:16)

---------- Додано в 17:38 ---------- Попередній допис був написаний в 17:21 ----------

Й стосовно Воскресшого Христа, що спілкувався з Апостолами.

659 «Господь же Ісус, промовивши до них так, вознісся на небо й возсів праворуч Бога» (Мк. 16,19). Христове тіло було прославлене від часу самого Воскресіння, про що свідчать нові і надприродні властивості, якими відтепер (Пор. Лк. 24, 31; Ів. 20, 19. 26.) Його Тіло володіє постійно. Але протягом сорока днів, коли Він їв і пив зі Своїми учнями (Пор. Ді. 10,41.) і навчав їх про Царство Небесне (Пор. Ді. 1,3.), Його слава залишалася ще прихованою під виглядом звичайної людської природи (Пор. Мр. 16, 12; Лк. 24, 15; Ів. 20, 14-15; 21,4.). Остання поява Ісуса завершується безповоротним входом Його людської природи в Божу славу, символізовану хмарою (Пор. Ді. 1, 9; пор. також Лк. 9, 34-35; Вих. 13, 22.) і небом (Пор. Лк. 24, 51.), де Він сидить віднині праворуч Бога (Мр. 16, 19; Ді. 2, 33; 7, 56; Пор. також Пс. 110, 1.). І тільки винятково й унікальне Він з'явиться Павлові, «немов якомусь недоносові» (1 Кор. 15,8), у Своєму останньому явленні, яким учинить Павла апостолом (Пор. 1 Кор. 9, 1;Гал. 1, 16.).
660 Прихований характер слави Воскреслого упродовж цього часу виявляється в Його таємничих словах до Марії Магдалини: «Не зійшов бо я ще до Отця Мого, але йди до Моїх братів і повідай їм: іду Я до Отця Мого й Отця вашого, до Бога Мого й Бога вашого» (Ів. 20,17). Це вказує на відмінність слави Христа воскреслого й слави Христа, що сидить праворуч Отця. Подія Вознесіння, водночас історична і трансцендентна, означає перехід від одної слави до іншої.
http://catechismus.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=38&Itemid=38

 

воскресіння - то отримання тіла. Зовнішні ознаки якого будуть такі ж, але властивості інші. Тіло буде подібне до тіла, яка мав Ісус після воскресіння.

 

Воскресіння не для тіла, а для Житття Вічного у Царстві Небеснім.
Преображені ДУХОВНІ тіла не містять у собі зовнішньо/просторових ознак.

==========================================================
Проблема полягає в тому, що коли мова зходить про нЕматеріальні ДУХОВНІ тіла, наша зовнішньо/просторова уява видає щось невидиме, прозоре, повітряне, але обов'язково об'ємне. Й звичайно ж тим самим сама себе заперечує, бо це фактично означатиме безтілесність.
Але ж людина згідно вчення Церкви воскресне у своєму власному тілі!

Як поєднати тілесність людини до якої ми звикли з духовним, що є антиподом матеріального.
Насамперед маємо розуміти, що духовний світ не є калькою (хоч і вдосконаленою) світу матеріального. До речі, саме до такої думки хоче підвести людей антихрист.
Наші теперішні тілесні відчуття: зір слух, нюх, дотик, смак фіксують світ зовнішній видимий матеріальний. Духовний світ -- внутрішній, світ внутрішніх відчуттів.

Переміна сталася коли людина, переступивши Богом дозволену межу, взяла собі за основу зовнішнє (від Бога) світосприйняття.

 

А як стосовно першої частини питання?

 

а де я писав воскресіння "для" тіла? Самі придумали?

А як на рахунок Ісуса з ранами?

---------- Додано в 20:23 ---------- Попередній допис був написаний в 20:10 ----------

мудрість і свідомість - різні речі.
я то питання не вивчав, але з того, що мимохідь читав, чув, уявляю, як стан напівсвідомості. Однозначно, що це не є стан повної несвідомості і смерті.
То перше. Друге, шеол, пекло і т.д. що було до Христа і пекло, що є після, то тут не можна ставити знак рівності - так раз сказав священик, правда питання йшлося про інше, а не про пекло, тому більше на тому він не зупинявся.
Справа в тому, що у пекло до Христа йшли всі підряд, тільки певно дуже вибрані Богом, а так... вся маса померлих - в шеол. Зараз у пекло потрапляють ті, хто відкинув Христа. Тому напевно і покарання страшніші.
Напевно, це питання непросте і про нього можна до ранку говорити.

 

Рани Христові, -- як відбиток Його земного поступу.

До речі, зустрічне запитання. А як на рахунок тих тілесних пошкоджень, з якими часто-густо помирають люди, вони теж залишаться

 

чому залишаються? Залишуться, коли воскреснуть.
взагалі, то питання риторичне наразі.

 

Цікава вигадка. То ви молитесь за посередництвом до духів померлих, що знаходяться у стані напівсвідомості?

А... ну,... якщо так сказав священик, то значить так воно і має бути. Колись він напевно казав, що лімбо існує, нє?

Католикам видніше. Вони (для прикладу) для душ померлих нехрищених немовлят мали вже третє по рахунку місце (пекло-лімбо-рай).

 

Виходить й каліцтва вроджені, набуті теж залишаться ..

Преображені ДУХОВНІ тіла міститимуть у собі духовний набуток, але не матеріальний.

До речі, в розумінні тілесності коріниться найбільша небезпека у вигляді найгидкіших єресей, коли людина намагається прославити людське замісто Божого.

675 Перед приходом Христа Церква має пройти через останнє випробування, яке захитає віру багатьох віруючих (Пор, Лк. 18, 8; Мт. 24, 12.). Переслідування, яке супроводжує її земну мандрівку (Пор, Лк. 21, 12; Iв. 15, 19-20.), розкриє «таїнство беззаконня» у вигляді псевдорелігії, що принесе людям уявне вирішення їх проблем ціною відступництва від правди. Найбільший релігійний обман - це обман антихриста, тобто обман псевдомесіанізму, коли людина прославляє себе саму замість Бога і Його Месії, який прийшов у тілі (Пор. 2 Сол. 2, 4-12; 1 Сол. 5, 2-3; 2 Iв. 7; 1 Iв. 2, 18.22.).
http://catechismus.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=39&Itemid=38

 

пані непомильна Даяно, звичайно, лиш вашими устами мовить істина, а ми так просто... погуляти вийшли. Ну а якщо говорити про напівсвідомість, то читайте уважненько, а писав про доХристове пекло. Непомітили? Буває... хоча для ваших умозаключєній хіба то має значення?

---------- Додано в 21:56 ---------- Попередній допис був написаний в 21:52 ----------

Не знаю як було колись, але сьогодні ми є петеушниками напроти священиків, які закінчили 6-річну семінарію, нє? чи вам море по коліна? вйо і всьо?

---------- Додано в 21:57 ---------- Попередній допис був написаний в 21:56 ----------

Ну... ви поки не знайшли жодного, а церква досліджує, шукає....

---------- Додано в 21:58 ---------- Попередній допис був написаний в 21:57 ----------

думаю, що ви праві. Тут нема заперечень.

 

Повторюю ОЧЕВИДНИЙ ФАКТ: вигадану непомильність присвоїли собі ЛИШЕ КАТОЛИКИ.

А я хіба заперечувала? Я просто попросила навести цитату про вигаданий вами стан напівсвідомості. Або аргументуйте, або ідіть (за вашими словами) - погуляйте.

Проти тих священиків, які раніше говорили (для прикладу) про вигадане лімбо, сьогодні - про рай, а завтра - про те, що їм там зверху придумають ? У плані позабаблійного вчення - звичайно петеушники. Шість років вчити ту складну, придуману, небіблійну форму поклоніння... Якби навіть апостолів помістити у наш час, то, аби освоїти ті всі небіблійні нашарування, потрібно було б багато часу. Але чи потрібно було б їм це взагалі?

Так. Я не знайшла зфантазованих місць для душ померлих і не збираюсь шукати, вважаючи це прерогативою Бога. То ви напевно вважаєте великою заслугою, шо ваша конфесія "знайшла" чистилище, а потім "знайшла" (придумала) померлих душ немовлят у пеклі, потім у лімбо, а потім перевела їх у рай? ... що вона "знайшла" у свій час індульгенції, целібат, інквізицію, освячення помешкань і т.п. , не бажаючи залишатись у Його слові (Ів. 8:31), а все "досліджуючи", "шукаючи"... (ви вже вибачайте, що я так часто нагадую результати досліджень і пошуків "святої" і "непомильної" у справах віри і моралі конфесії.).

 

шукати?
мдя....

 

Майже переконаний, що мимохідь вами почуте, від усучасненої плеяди богословів, котрі подекуди називають себе греко-католиками.

Аби якось зачіпитися за усвідомлення таких речей, на мою думку маємо абстрагуватись від ЧАСУ й спробувати почати мислити категоріями вимірів; земний вимір, духовний вимір ..
Переставившись на тамтой світ, часове/просторове перестає існувати для людини. Залишається світ духовних відчутів, котрий в цьому плані урівнює усі душі, не залежно від того коли вони померли.

 

Усім,кого це може зацікавити - сьогодні о 13.30 на Високому замку відбудеться Хресна Дорога,яку проведе традиційно отець Мендрунь.
Збір або біля Церкви св.Онуфрія,або біля Каплички.

Гарного всім дня!

 

А як на рахунок фантастики що до заборони приходити дітям до Христа (заборона хрещення)? Даяно, не прибідняйтеся, ваша непомильність та власне "Я" вражають.

 

хочу принести свої вибаченняХресна Дорога відбудеться на наступну неділю,13.06.10.
Прошу вибачення за принесені незручності.

 

Чому Ви смієтеся?
«Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на Небі» (Мт. 7, 21)

А що таке "воля Отця" - не лише іудеї і християни розуміють по-різному (хоч Отець і описаний, власне, у Старому Заповіті і Торі, а у Новому - тільки доповнений), а і християни кожний у своєму розгалуженні мають своє уявлення щодо того що ще потрібно додати до виконання волі Отця, щоб наблизитися до Царства Небесного. (Бо ті ж самі заповіді, прочитані самостійно, і виконані "поза церквою", без відвідування зібрань, чи сповіді, чи церковних служб і таїнств, дотримання постів і обрядів тощо -див. тему "чи достатньо бути просто хорошою людиною"- це ще не все).

 

Ну хоча б тому, що кожна релігійна група вважає себе єдиноправельною. І кожна вам наведе тисячу прикладів неправильності іншої, давайте не будем знову починати звинувачення одних і виправдовування інших тільки тому, що сліпо чомусь вірим

Я вірю, що людина буде спасенна, якщо вона прийняла Христа в своє серце і Христос в цьому серці живе і не важливо до якої релігійної організації вона відноситься. Я бачу що Викладачі з Католицької Духовної семінарії(притримуються такої ж думки), які приходять і росказують про толерантність з іншими релігіями і кажуть що нам треба рука під руку йти на оздоровлення нашої нації відкинувши всі різноголосся, проповідують якусь іншу думку, аніж ви, хоча я й не знаю, може ваш Сан вам дозволяє таке говорити

 

Якщо це до мене, то я, на жаль, не маю певної думки з цього питання. Саме тому що

, спираючись на цитати з біблії і тлумачачи їх у той спосіб який вони вважають єдиноправильним (всі інші в їх очах і переконаннях - "заблукалі вівці", що не матимуть спасіння, хоч би й заради миру вони говорили на людях про толерантність).
Якщо просто читати Біблію, то ніде в ній не є очевидна необхідність церкви як такої, з її святами, святими, мощами і поклоніннями мощам, церковним інвентарем, свічками, святинями, традиціями, хрестами, статуетками Діви Марії тощо..
Але з іншого боку ніде ні в яких інших місцях я не відчуваю так сильно "протяг з дверей, які ведуть до Бога", як у деяких (хай нечисленних, але все ж) православних храмах.. хтозна, можливо тому, шо це мені ментально (через генетичну пам'ять) близькі храми, і віра, не знаю.
Так чи інакше люди роблять якийсь вибір - як виражати своє християнство, у якій конфесії чи поза конфесією, чи "ліниво", як фантастично влучно написав десь ovod - чи керуючись відчуттями, чи розумом і схоластикою, чи спадковою традицією батьків.

Повертаючись до теми добра і зла.. цікаво, а от прогнати бомжа який в дощ ліг спати на дитячому майданчику під "грибком" - це добро (для діток, які наступного дня там гратимуться в піску, у який він може наплювати своїх бацил), чи зло (для бомжа, який змокне, застудиться і зрештою, помре)?

 

1) Що таке "церква"? (якщо не враховувати свята, святих, мощей, інвентаря і т.д.). Якщо можна - дайте відповідь своїми словами.

2) Для чого Христос зібрав 12 апостолів? Хіба Він Сам не міг зробити того, що робили апостоли? Отже, для чого Йому апостоли?

3) Для чого апостоли покладали руки на кандидатів у єпископів, пресвітерів (або священиків) і дияконів?

4) І останнє: Христос відкупив кожного з нас ІНДИВІДУАЛЬНО чи відразу ВСЕ людство?

У Катехизмі Католицької Церкви чітко сказано, що існує ТРИ КРИТЕРІЇ для визначення того, чи є цей чи інший вчинок (думка) гріховним чи ні. Ці три критерії - серйозність матерії, усвідомлення/свідомість і добровільність (ККЦ, 1857 та ін.).
Наведу приклади. Якщо ви випадково застрелили свого знайомого на полюванні, бо подумали, що це заєць заховався в кущах, то це гріх, але не гріх убивства з християнської точки зору, оскільки в той момент ви були свідомі, що стріляєте саме в зайця. (Людські закони трактують ненавмисне вбивство як також убивство, але ми говоримо якраз про Закон Божий)
Приклад про добровільність. Вашу дитину викрали бандити. Вони сказали, що відпустять її тільки в обмін на те, що ви вб'єте якусь конкретну людину. Ви вбили. Це гріх, але не гріх убивства. Бо ви вбили недобровільно, а з примусу.