Оффтопи з релігійних гілок

Відповідь: Чому я боюся виходити заміж?

TVgirl
Я взагалі не вважаю смерть страшною.
Коли хтось помирає, інші плачуть не над тією особою, а над собою насправді.
Є такий хороший мудрий вислів, що над чужою могилою ми виливаємо найбільш гіркі сльози за вчинками, яких не зробили, та за словами, яких не сказали.

До речі, сильне прив"язання до осіб (чи то дитини, чи чоловіка, чи батьків, чи до себе, в тому числі) суперечить християнству.
Мені дуже подобається, як у "Quo Vadis?" описано, як мами брали дітей із собою на певну смерть.

 

Відповідь: Чому я боюся виходити заміж?

Дуже дякую, Ромко, для мене ваше втручання стало гарною причиною закінчити цю суперечку. Саме через це я і отримую задоволення від сімейного життя. Це спокійне, розсудливе і вчасне втручання чоловіка.

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Лілю,повністю з Вами згоден.
Може то звучить як кощунство,але я завжди себе заспокоюю:"Їй(йому) вже легше...Він вже своє відмучив..."

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Це не "кощунство". Християни вірять у життя після смерті.

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Про що я й говорю...Мені часом здається,що тут і знаходиться пекло...

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Часом. Але Бог з вам вже тут, а небо - у вашому серці.

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Я раз на цвинтарі був і думка прийшла: "Як тут добре!" А потім подумав ЩО я подумав....

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

А в мене завжди такі думки(на цвинтарі)...

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Я думаю, що це нормально... без жартів і сарказму...

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Вибачайте, що втручаюся, але на цвинтарі лише тіло лежати буде.
Насправді добре деінде, нє? :p

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Але як там файно...

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Цвинтар - то двері.

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Це все правильно та більш, менш можливо, коли стосується дорослої людини, яка встигла прожити частину життя. А коли стосується дитини? Любої дитини? Хіба таке почуття як жаль за непрожитим життям не існує?
Мене, наприклад, при згадках про померлих родичів та знайомих огортає жаль саме за цим - вони ще могли жити, радіти, сумувати. Навіть важко- хворій людині є чому радіти в цьому житті. А скільки всього втрачають саме діти? Тому, Лілю, я не зрозуміла вас. Люди різні, особисто мені ніколи в житті не приходили думки про суіцид, хоча життя було всяке. Я люблю жити та знаходити радість в буденності, чого і всім бажаю.

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Хтось сказав - Бог завжди забирає кращих.
Не хочу продовжувати безконечні "канонічні" суперечки,але я вважаю,що основне,то:
Хай буде Воля твоя,як на небі,так і на землі
Ліля права,ми плачем в основному,жаліючи себе,жаліючи за тим.чого ще не сказали,не зробили,забуваючи про те,що Бог розпорядився по своєму і ми не знаєм,що для тої людини було б кращим...

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

А якщо завтра помрете?

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

а що від того поміняється?

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Те,що ми зліземо з того старого скрипучого трамвая...

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Ну, я наприклад, втратила дитину. І знаю, яке це відчуття. І знаю, що якби не Бог, я би того так не пережила легко, як пережила. Маю одного ангелика біля себе, а одного - уже з Богом.

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

Перестану знаходити радість в буденності, логічно, нє?

 

Відповідь: Оффтопи з релігійних гілок

а у вічному святі.