Оффтопи з релігійних гілок

Питання зовсім не у сроках.

Слідкуйте просто за Писанням та простою логікою.

Ісус говорить про створення церкви. Як ви думаєте, через який час ця церква почала існування? Я думаю, що найпізніше - це за життя апостола Петра, бо "на тобі збудую". А ви чомусь вірите, що вона збудувалася через 1900 років, або думаєте, що вона не будувалася взагалі. Ви просто недовіряєте словам Ісуса. Ви шукаєте у традиційні церкві гріхи і тим ніби доводите, що це не та церква. Ісус не сказав, що хто буде в його церкві, той автоматом стане святим. Нема такого! Церква - це є також люди, а де є люди - там все є гріх. Тому пухнастість не є признаком справжньої церкви. А тим більше, якщо грішника ради пухнасності церкви викидають за борт своєї церкви.

 

Знаю, бачив, як 70 років (будування комунізму) людина сама собі будувала щастя - рай на землі. Бачив також наслідок роботи кузнеців щастя.

 

я вам пустіть, а ви мені халву, *****!
не людина собі будувала за ті 70 років, а інші люди навязували свою мораль, як ото і ви зараз робите, як церква це робить, вони вчать нас як читати біблію(збірку легенд і переказів), як її розуміти, кого боятися і т.д.

 

ні не знаю. я нікому і не збираюся розказувати як це робити.
чомусь різні люди по різному розуміють написане, почуте, аналізують і роблять СВОЇ висновки.
церква, релігія - це зло. якшо вас задовольняє таке життя у глупому "поклонінні" чужим звичаям, навязаним релігійним канонам, то нема питань. Вперед!

віра - ось що головне. якщо вам важко без постійного штупхання з боку цекрви вірити і бути людиною, то ви просто слабак!
(не маю на увазі особисто вас. звертаюся до третьої особи)

 

1) Конкретніше: якими якостями і якими властивостями?

2) Добре, уточню питання: коли Ви кажете: "Це дерево зелене", то що саме і як Ви пізнаєте? Або скажу конкретніше: в даному випадку Ви пізнаєте це матеріальне дерево чи поняття дерева, тобто його НЕматеріальний образ, який фіксується у Вашій свідомості?

А що означає «бути людиною»?

 

1) Якщо б Петро мав би виділятися серед інших апостолів, невже би дехто з апостолів сперечався за те, щоб "уважатися за більшого" (Луки 22:24—26)
2) Ви всі знаєте, що Христос помер та воскрес, якщо він названий Головою збору християн (церкви), зараз він живий, навіщо йому потрібні посередники (Евр. 7:23—25, Рим. 6:9, Еф. 5:23)

---------- Додано в 19:52 ---------- Попередній допис був написаний в 19:36 ----------

В Мф 6:19 говориться про ключі, але що вони означають, якщо брати до уваги слова Ісуса з Об 3:7, 8?
Петро використав дану йому можливіть використати довіренні йому "ключі", щоби відкрити можливість для людей (евреїв, самаритян, язичників) получити святий дух та можливість бути з Ісусом в Царстві (Деян. 2:14—39, 8:14—17, 10:24—48)

---------- Додано в 20:03 ---------- Попередній допис був написаний в 19:52 ----------

В книзі Дниїла говориться про парад царств, які змінюють один одного: Вавилон, Мідо-Персію, Грецію, тощо, в кінці тих змін є такі слова: "А за днів тих царів Небесний Бог поставить царство, що навіки не зруйнується, і те царство не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить усі ті царства, а само буде стояти навіки."(Даниїл 2:44)
Це саме те Царство, про яке наказував Ісус Христос молитися до Небесного Отця.

Вам цікаво що говорить Біблія про ті благословення які принесе Царство на чолі з Новим правителем всієї землі, Ісусом?

 

Уявіть собі, що дитина питає:
- Хто такий Бог?
- ..........
- Можу я його побачити, почути і т. д. ?
- Ні. .......
- Значить, він не існує?
- Ні, він є, тільки він невидимий...
- З чого це взяли?
- Так пише в Біблії...
- А хто написав Біблію?
- Люди.
- А ті люди, які писали Біблію, бачили Бога?
- Ні.
- Вони його придумали?
- ......

Aquinas, Ви хочете бути в ролі дитини? Чи Ви вже дорослий і можете прочитати першоджерело (я давав посилання) і вже опісля задавати питання?

 

По-перше, я не маю достатньо вільного часу для читання.
По-друге, я ж не відсилав вас до читання Біблії чи ще якихось "своїх" джерел. І взагалі у своїх дописах, адресованих безпосередньо вам, я взагалі ні на кого не посилався.
Мене цікавить ВАША думка. Мені все рівно, що думає той чи інший автор. Я хочу побачити, що ви думаєте.
Тому ще раз повторюю: коли Ви кажете: "Це дерево зелене", то в даному випадку Ви пізнаєте це матеріальне дерево чи поняття дерева, тобто його НЕматеріальний образ, який фіксується у Вашій свідомості?

 

як читати і як розуміти вчать не лише у церкві, а й у школах, інститутах і т.д. Чому вони можуть це робити? Тому що у них є досвід і є база знань, яка накопичувалася століттями. Церква у цьому аспекті - не вийняток.
Чи ви думаєте, що кувати собі щастя - це САМОМУ придумати ровер?

---------- Додано в 13:32 ---------- Попередній допис був написаний в 13:13 ----------

Одне з другого не випливає. Візміть будь-який колектив з 12 осіб, де є начальник. Чому ви думаєте, що ніхто з 11 інших не хотів би бути начальником?

замітьте, слово "посередник" я не вживав. А послідовник теж непотрібний? А той, на кому збудована церква теж непотрібний?

Та яка різниця, як він ті ключі використовував? .Що це міняє? Факт є факт, саме йому Ісус дав ті ключі.

---------- Додано в 13:36 ---------- Попередній допис був написаний в 13:32 ----------

Не зрозумів... Те що написано - те й говорить.

 

Для початку: свідомість, пам'ять, почуття, емоції належать до душі (сутності). Фізичне тіло -тільки фундамент і носій для душі. Фізичний мозок не мислить, а є своєрідний "приймач-передавач".
Думка матеріальна. Вона створює реальні копії (фантом, мислеформу) "зеленого дерева" тільки з інших матерій, які невидимі у нашому фізично щільному світі.

 

Більше не буду.

 

Уявіть собі, що дитина питає:
- Хто такий Бог?
- ..........
- Можу я його побачити, почути і т. д. ?
- Ні. .......
- Значить, він не існує?
- Ні, він є, тільки він невидимий...
- З чого це взяли?
- Так пише в Біблії...
- А хто написав Біблію?
- Люди. Бог
- А ті люди, які писали Біблію, бачили Бога?
- Ні. Так. Вони Бога чули і бачили.
- Вони його придумали? Вони написали те, що чули і бачили!

Помилок наробили купу, п.vov66

 

Вам видніше...
А яка відповідь дитині була би на перше питання?

 

Цілком вірогідно, що хотів би. Так завжди поступали всі, хто жив на землі, навіть апостоли. Тому така поведінка дуже засмучувала Ісуса. Він бачив, що вони, так само як і інші люди в світі, хочуть виділятися на фоні інших (Луки 22:24–27). Але сам Ісус був іншим, він навчав своїх учнів бути як він лагідними та смиренними (Мф 11:28–30)

---------- Додано в 09:24 ---------- Попередній допис був написаний в 09:21 ----------

Ну та й що? Ви так само, напевно, даєте ключі своїм довіреним особам, але це не означає, що вони є власниками помешкання?

 

Не сперечаюся. Той, хто дає ключі більший, ніж хто їх бере. А той, хто має ключі більший, від того, хто немає.
В смислі більший? Має більше влади. Бо кому хоче відімкне, а кому не хоче - не відімкне.

---------- Додано в 10:39 ---------- Попередній допис був написаний в 10:38 ----------

Одне іншому не заважає і не суперечить.

 

1) А якщо людина, наприклад, втрачає свідомість або втрачає пам'ять - що робиться з душею? Також пропадає?

2) Якщо я вам покажу якийсь "анкарачний даліс" (припустимо, що це справді реальна річ, яку ви однак до цього ніколи в своєму житті не бачили і про яку не чули, а коли побачили чи почули, то прийшли до висновку, що вона не викликає у вас ніяких асоціацій). У вашій голові ЗМОЖЕ сформуватися образ цієї речі ЯК ПІЗНАНОЇ? Ні. Чому? Тому що ми пізнаємо речі навколишнього світу не через їх образи (асоціації), а через поняття про них. А що таке поняття? Яка його природа?

Поясню для інших дописувачів, які, можливо, ніколи не цікавилися, що про душу говорять сучасні богослови: так от, вони кажуть дуже розумну річ - що душу НЕ МОЖНА зводити до психіки. Бо психіка - матеріальна за своїм походженням. Душа ж - це щось набагато глибше за нашу психіку. Це те наше справжнє глибинне "Я" (в термінології Юнга воно називається "самістю", the self), яке не залежить від психічних процесів. Причому, що цікаво, МИ НЕ ЗНАЄМО цього свого «Я». Ми взагалі про себе дуже мало знаємо. Зазвичай наші знання самих себе обмежуються тільки тими знаннями про нас, які мають оточуючі люди. Але кожного разу, коли виникає питання: «Хто я?» – ми губимося. Бо наше «Я» – дуже глибоке. Без Божої допомоги ми не зможемо його пізнати. Саме тому в Біблії є, на перший погляд, дуже дивні слова:
"Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям в обличчя. Тепер я пізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і Я спізнаний" (1Кор.13:12)
"Любі! Ми тепер – діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до Нього подібні, бо ми побачимо Його, як є" (1Ів.3:2)

 

втрачає свідомість - душа покидає тіло;
втрачає пам'ять - можливе підселення іншої душі.
-Також пропадає?
-Ні.