Об'єктивність в філософії

. Я просто хочу сказати, що об"єктивність і самодостатність різні речі. Особистість формується та й реформується спільно - і внутрішніми і зовнініми чинниками. А об"єктивність характеристика умовна чи відносна або тимчасова, локальна, контекстна. Об"єктивним чи навпаки, об"єктивнішим чи менш об"ективним може бути і особа, і громада або й разом обидва в різні часи. І об"єктивність не є протилежністю суб"єктивності. Ці слова просто означають різні джерела відомостей або етапи усвідомлення.

 

Василю, Ви сами собі суперечите. Якщо Ви кажете, що об"єктивності немає, то скажіть мені звідки візьметься інтерсуб"єктивність?

 

Я про самодостатність взагалі не згадував. Я стверджував, що для особистости важливою є інтерсуб'єктивність, в якій вона й розкривається. Відтак, в стосунках з різними особистостями певна особистість розкривається по-різному, і таких форм може бути скільки завгодно. Це означає, що об'єктивна форма особистости відсутня.

Інтерсуб'єктивність виникає з спілкування особистостей.

 

Значення слова ІНТЕР... [inter]. Префікс, що означає перебування поміж ким-, чим-небудь.

Значить йде мова про поняття, яке знаходиться між двома суб"єктивностями. Якщо суб"єктивностей не існує, як Ви сказали, то де візьметься інтерсуб"єктивність?
Василю, якщо запутались, то не запутуйте інших, а визнайте, що допустились помилки. Якщо вважаєте, що Ви праві, то це просто рівень дитячого садка і ні грама більше.

 

Філософія займається не словами, а системою понять, кожне з яких розкриває зміст абсолютних моментів тотальности буття. Інтерсуб'єктивність є саме одним із таких моментів буття особистости. Ви з цим не погоджуєтесь, чи як?

 

Якщо філософія не займається словами, а системою понять, то для чого Ви використовуєте слово "інтерсуб"єктивність"? Висловлюйте тоді свою думку без слів, якщо Ви вже дійшли навіть до такого рівня, а якщо не можете висловлювати свою думку без слів, тоді фільтруйте свої слова і аналізуйте їх значення, перш ніж щось писати... .

 

Ні, філософи лише користуються словами, але слова є предметом дослідження не філософії, а філології. Якщо Вам потрібна філософія без слів, тоді Вам необхідно філософствувати разом з мавпами, а не з людьми...

 

Бачу Ви взагалі не фільтруєте, що пишете... . Філософія не займається словами, але зате використовує їх для визначення різних понять та явищ.
Використовуючи слова, філософи підбирають їх таким чином, щоб вони відповідали суті предмету обговорення, а Ви, шановний, пишете словесну абракадабру в якій відсутній внутрішнй зміст. Як кажуть в народі "гоните пустишку", замість того, щоб писати по суті.
Якщо людина щось пише і ніхто крім неї не розуміє суті написаного, то вона або геніальна або немудра.

 

Я вже написав, що таке філософія, а те, що Ви пишете про філософів, не відповідає дійсності!

 

. Може серед професійних знавців філософії Ваші слова і прийнятні. Не знаю. Бо я про філософію просторікую лише як аматор. Але на мій погляд Ви поставили питання "на голову".
. Виходить, що спочатку особистість, а потім виникає інтерсуб"єктивність. А натурально людська особистіть виникає виключно завдяки спілкуванню. Вона утворюється спілкуванням. З індивідуальної особистості, але не людини, а дикуна. Людина народжується не розумною і не здатною до людського спілкування. Та здатність їй "нав"язується" вихованням-спілкуванням. Виходить, що в певному відношенні, інтерсуб"єктивні впливи виявляються причиною свідомої особистості. Бо без них людина не стане здатною до спілкування.
. Особистість явище іфнформаційне. А в галузі інформації співвідношення між чинниками бувають якнайдивовижнішими. Тому я й казав уже тут, що об"єкт-суб"єктні визначення потребують якогось узгодження - конвеції. І те стосується не тільки філософії, а всіх галузей знань. І питання про об"єктивність у філософії навряд чи буде вирішине без узгодження відповідних понять.

 

Те, що я писав вище, стосується лише особистости. Питання про те, як формується особистість, є вже зовсім іншим і заслуговує окремої теми. Відтак, існує особистість, яка розкривається в своїй інтерсуб'єктивності по-різному, і внаслідок цього якась об'єктивна форма особистости відсутня; і Ви не можете її визначити ніякою конвенцією. Лише особистість визначає, якою вона є в процесі спілкування з іншими.

 

Чому не можна? А як стосовно міжнародної конвенції захисту прав людини?

 

Одне є права особистости, а зовсім інше - особистість!

 

А як може розвиватись особистість в інтерсуб"єктивності при відсутності об"єктивної форми не маючи гарантій на права особистості субінтерстаціонального конгломеративно-персонізаційного мислення?

 

Гарантії прав особистости потрібні, я не писав, що вони непотрібні!

 

Крім того, відповідно до екзистенціального аналізу інтерсуб"єктивність при відсутності об"єктивної форми може змінюватись відповідно до зміни самої особистості внаслідок при інтермедіаполяризації субвентрикулярних інфраструктур арахноїдальних бета та гама поствертебральних включень.

 

Це з точки зору банальної ерудиції?

 

Василю, а що Ви скажете стосовно дефанізірующих поляризаторів парадогматичних зв"язків геотранспланціонних квазіпузлістатів, які кінетично корелюють всі аспекти особистості?

 

. Та нічого такого немає. Ви говорите про незалежні характеристики як про альтернативні. І суб"єкт, і об"єкт можуть бути об"єктивно або суб"єктивно охарактеризовані, змальвані. Те, що інтерсуб"єктивність, як явище міжособистістне, не може всебічно характеризувати особистість, не означає, що її не можуть більш чи менш об"єктивно визначити інші характеристики. Та навіть і конкретні міжособистністні акції. Якою мірою те визначення особистості буде об"єктивним чи адекватним, то інша річ. В практичних випадках психіатри такі характеристики особи, як наприклад роздвоєння особистості, визначають статистично прийнятно.
. До речі. Інтерсуб"єктивність можна назвати і інтероб"єктивністю живих об"єктів, чи їх суб"єктивностей, особистостей, інформаційних індивідуальностей тощо. Коли ми торкаємось інформаційних явищ, то можемовизначити і об"ективні суб"єктивні враження, і суб"єктивні об"єктивні міркування, об"єктивні суб"єктивні об"єктивні думки, і набагато хитріші поняття. А зважаючи на те, що в логіці існує традиція називати речі суб"єктами, а їх характеристики об"єктами, чи якось так, то плутанина в розумінні суб"єкт-об"єктних співвідношень справа дуже легка та посюдна. І я навіть не уявляю конкретно, як з того пипутатись. Бо інформація така річ, котра може бути дуже простою, як інформація про час, вагу, температуру, а може й складною, як інформація про інформацію про інформування про об"єктивність інформації якогось там суб"єкта. У програмістів такі складнощі якось вирішуються, може й за раціональними правилами, але загального, чи філософського вирішення проблеми "характеристики характеристики" я не знаю.
. Вас, Василю, теке положення привело до ствердження про те, що "об'єктивна форма особистости відсутня". Наче того, про що Ви кажете, взагалі ніде нема.

 

А чому наче? Такого дійсно ніде нема.