Ну то за кого? Президентські вибори 2019

При чому тут манія? Я що, думаю, що вони за мною крокують? Вони крокують самі по собі, а я лише фіксую цей факт.
Це в Порошенка проявилась манія - нестерпна любов до грошей. Міг залишити собі мільйонів сто про всяк випадок, все інше віддати в державу і зайнятися державними справами, а не гребти все під себе, навіть займаючи пост президента. Коли вже і так був небідною людиною.

 

Запитайте у москалів. В чому Гриценка звинувачують. Я сьогодні до компа наскоками, а так - в селі на городі відпочиваю.

 

В нього були гарні помічники - кролік, гройсман, свинориле укроборонівське кодло...

 

Так які статки Порошенка були в реальних цифрах а не віртуальні рази і які його статки зараз. Покажіть мені ті реальні цифри, опираючись на які ви це стверджуєте? Може я не той Forbes читаю?

 

Скільки залишить собі Зе чи Коломойський, коли ви виберете його преЗедентом, а скільки віддадуть державі?
Так от я вам впевнено можу сказати, що вони залишать народ з подертими споднями і окровавлених.

 

Та я бачу ваші чапаєвські наскоки - два десятки опусів. Чому я маю шукати підтвердження вашим тверденням?

 

Ми: вас розводять як лохів!
Вони: ура, нас розводять як лохів !!!
Ми: країні прийде тріндец!
Вони: ура, країні прийде тріндец !!!
Ми: ну і хрін з вами, виживайте, якщо зможете ...
Вони: ой, врятуйте, ми ж не думали що так буде !!!

І так постійно на протязі трьохсот років.

А може все-таки щось поміняти, щоб "вони" не могли брати участь в процесі? Поки їх онуки не порозумнішають врешті-решт?

Конституція - не хартія про колективне самогубство!

 

View: https://www.facebook.com/100001492863657/posts/2222533074473100/

 

Продовжимо про перспективи:

Ирина Аниловская
Коломойский порадовал нас сообщением, что дефолт это совсем не страшно и даже полезно для экономики и, если у нас случится дефолт, то мы его успешно преодолеем и заживем лучше прежнего, ну как некоторые страны Европы, например Греция.

В этой глубокой мысли прекрасно все, особенно учитывая то, что сам Коломойский уже давно вывел из ограбленной им Украины все свои денежные средства. Поэтому ему наш дефолт совершенно не страшен, ведь это же не его дефолт.

Смысл этого заявления заключается в том, что многое хотелки Коломойского ограничиваются требованиями МВФ, записанными в нашей совместной программе сотрудничества. Эти ограничения мешают ему ограбить страну, а значит каждого из нас, до нитки. Например, МВФ не позволяет вернуть ему Приватбанк, установить контроль над Нафтогазом и Укрнафтой, получить денежную компенсацию и так далее. А раз так, то зачем нам МВФ, ведь дефолт лучше, не так ли?

Дефолт это финансовый крах, неспособность платить по своим долгам, резкое падение уровня жизни, последствия которого сказываются на каждом жителе страны на долгие годы. МВФ, банки, международные организации надолго прекращают сотрудничество с такой страной, курс национальной валюты летит в пропасть, в нашем случае он может легко достигнуть 100 гривен за доллар и выше, пенсии и другие социальные выплаты уменьшаются до минимума или прекращаются вовсе, накопления граждан обесцениваются.

Как я понимаю, марионеточная Зекоманда Коломойского пойдет по этому начертанному ним пути и нас ждут именно эти прелести.

Что касается Греции, то он врет, поскольку усилиями Европейского союза и, в первую очередь Германии, дефолт этой страны был предотвращён. Присутствие на высшем государственном посту Украины наркомана не оставляет нам надежд на хоть сколько-нибудь существенную помощь со стороны других стран и мирового сообщества.

Украинцы, мы готовы к дефолту?

Ми що назло Порошенку спалим свою хату?

И не говорите потом, что вас не предупреждали.

 

Мене доволі часто звинувачують у тому, що зловживаю чорними прогнозами. Я дійсно переконаний, що у випадку перемоги компанії Коломойського-Зеленського, а тепер ще й Медведчука, нас чекають дуже погані сюрпризи. Загалом, їм можна протистояти, але кон'юнктурний стан нашого депутатського корпусу знижує ці шанси в короткостроковій перспективі, а незрілість більшості суспільства роблять ситуацію майже патовою в середньостроковій (маю на увазі - після парламентських виборів). Звісно, завжди може виринути пасіонарна меншість, яка підніме нову революцію й спробує все ще раз повернути в номальне цивілізаційне русло. От тільки в Росії ж також вміють учитися на своїх помилках, тому Небесною Сотнею чи й тисячею тоді справа не обмежиться. Та й що толку, якщо кожна революція закінчується виборами, на яких (якщо не зразу, то за якийсь час, як у 2014 році) підніметься плебейська більшість і спершу навішає гир на ноги країні, а згодом і розверне назад, як це старається зробити нині.

Але я переважно пишу про міжнародну політику, геостратегічне позицііонування, деколи про внутрішню політику й правові наслідки. Фінансово-економічних тем уникаю, хоча й у цій сфері бачу проблеми. Недавно почув у чиємусь цитуванні тезу Коломойського, що дефолт - це зовсім не погано, а навіть новий шанс для країни. Якось не повірилося, бо таку ахінею раніше дозволяв собі говорити лише Ляшко, а від олігарха-мільярдера подібної безграмотності не очікував. А зараз бачу, що фраза дійсно прозвучала. І пояснюється вона не безграмотністю, в якій Коломойського запідозрити важко, а в злих намірах. Дуже хочу, щоб і мої злі прогнози, й оцей виявилися неправильними чи хоча б перебільшеними. Але розуміти суть загроз необхідно, щоб потім не нарікати, що ми ж, бач, хотіли як краще, а вийшло...
Тарас Чорновіл

 

Відчуття дежавю постійно переслідує мене всі ці дні. Його ні з чим не сплутати, те саме я відчував напередодні остаточного захоплення Криму, а потім перед війною на Донбасі. Тоді ми теж були в меншості, а приблизно 60-70% у фанатичному екстазі звідусіль кричали "Хуже не будет!". Цю більшість неможливо було переконати аргументами і прикладами, вони сами йшли на заклання, ніби зазомбовані миші стрибали під флейту закулісного актора. Це сталося 5 років тому. За ці роки половина з них пожалкувала і прокляла свої недалекоглядні імпульсивні рішення, а інша половина озлобилася до нестями на нас, бо ми не змогли їх вчасно переконати і утримати від хибних кроків. Вони чекали, що як по легкому помаху чарівної палички почнуть одразу жити краще і легше. Але обіцяного дива не сталося і вони самі покликали пекло у свої домівки. Я це пережив двічі, і двічі був у меншості, яку не слухали, від якої відмахувалися і казали: "Хуже не будет!".

І зараз у мене ті самі відчуття, які вже двічі переслідували мене. Вже не в Криму і не на Донбасі так само більшість радісно йде на заклання і тягне за собою усіх інших. І далі вже тилів немає - уся територія України стала "полем експериментів" з російськими ляльководами за кулісами. І замість зелених чоловічків із закритими обличчями нам підсунули зеленого актора "з новим обличчям". Мені боляче це спостерігати вже втретє, бо п'єса грається за однаковим сценарієм, тільки кожного разу злегка змінюються декорації і вона стає все модернішою.

5 років пекла на окупованих територіях вже пройшло і нас женуть усіх в нову стайню із новими 5 роками пекла, але вже на всій території країни. Чи витримає країна - важко сказати, все знову залежить від тієї пасіонарної меншості, яка своїми життями рятувала цю країну. Але нажаль людей, які не піддаються все більш хитрішим та більш замаскованим пастка для вловлення їх розуму стає все менше. Герої гинуть, хтось ламається і піддається тиску загальної маси. Все складніше стає вихоплювати людей з цієї капсули навіювань і солодких грьоз, що невдовзі перетворюються у біль, страждання та пекло.

Це моє дежавю, мої відчуття і мій досвід. Можете його сприймати як застереження, або не сприймати зовсім. Це ваше право і ваш вибір від якого, нажаль, залежить і моє життя та життя усіх тих, хто не впав у солодкі грьози очікувань і обіцянок.
Roman Burko

 

ХТО ТАКИЙ ЗЕЛЕНСЬКИЙ?
Дмитро "Калинчук" Вовнянко

За Зеленського – масово вата і колоради. Знаю точно – мати розповідає який треш зараз діється у Запоріжжі. Їм кортить Україну шалено принизити, показати що Україна – країна-помилка, керована коміком, який сам же назвав її порноактрисою. Їм всім від Зеленського треба тільки одне – аби він якомога швидше довів Україну до ручки, аби сталася внутрішня смута, розвал, розкол і – переможний вступ на наші землі російської армії.

За Зеленського – щирі палкі патріоти-зрадофіли (все ще), які переконані, що Іловайск – то Порошенко добробати гнобив. Вони гарно розуміють, що сам по собі Зеленський – таке собі. Але за ним – Коломойський. Коломойського патріоти-зрадофіли люблять, для них «Коломойський врятував Україну» влітку 14-го. Вони переконані, що з приходом до влади Коломойського під маркою ЗЕ, Збройні сили зразу отримують взуття не «Талан», а «Мендел», форму не «укропіксель», а зразу «британку», військові полігони почнуть будувати десятками, вибухи на складах хутко припиняться, а з/п в солдат зразу стане на рівні країн НАТО. І звісно – взяття Донецька ЗСУ станеться за місяць, а Москви – за два.

За Зеленського ті, хто збурений українізацією, декомунізацією, українською церквою, «виславленням бандерівців» та появою якісних патріотичних українських фільмів. Вова вже пообіцяв все це «винести за дужки».

За Зеленського ті хто вважає, що українізація триває надто повільно, що декомунізації наявної – недостатньо, що УПЦ(МП) треба за грати, що грошей на кіно держава виділяє мало – Вова сам митець, він виділить більше.

За Зеленського – підприємці які вважають, що податків вони платять забагато, що контролюючих органів – понад міру, і які вірять, що от впровадить Зеленський всупереч світовим корпораціям податок на виведений капітал (руками Днілюка - !) – і заживемо.

За Зеленського – крупні підприємці, яким податок на виведений капітал нафіг не потрібний, які незадоволені тим що зламали стару тендерну процедуру, що тепер доводиться платити більше податків. Вова виправить.

За Зеленського – чиновники яких бісить Е-деларування і відкриті реєстри права власності, через яких вони мусять звітувати про все своє наявне майно. А це дістає. Вони вірять, Вова – дилетант, призначатиме таких саме, а значить можна буде тишком все повернути як було.

За Зеленського – антикорупціонери, які хочуть скандалів, посадок, аби розслідування по ТБ дорівнювало до розслідування ГПУ, а відтак – аби грантових грошей було більше й більше. Слабий президент – це багато скандалів, а значить – розвернись душа.

За Зеленського – пенсіонери і бюджетними, яких бісять маленькі пенсії і зарплатні на тлі високих тарифів. Вони вірять що Вова пішле МВФ, зменшить тарифи, забере у багатих і віддасть їм.

За Заленського – робочі, незадоволені тим, що працювати примушують більше, і що не виконують норми техніки безпеки, а ці кляті контролюючі органи ні чорта не роблять. Вони вірять, що Вова притисне до нігтя жлобів-работодавців (підприємців – див. вище) і зробить їм як треба.

За Зеленського – молоді люди, які жодного разу не побачивши війну, від неї втомилися і тому вірять що Вова домовиться з Путіним – він обіцяв.

За Зеленського – волонтери, нездатні створити успішний логістичний бізнес, проте переконані, що армію забезпечують неправильно, а як треба – знають лише вони.

Звісно, за Зеленського люди, які вважають що він гарний, порядний хлопець, а весь негатив – то перевиборчий піар. Хіба може бути поганим хлопчик, який так класно грав у милих їхньому серці комедіях?

Все це є, і я не хочу обговорювати цих людей. Кожен має право на власну думку. Я ж висловлю свою. За Зеленського водночас ті для кого нинішня Україна – занадто Україна, і ти для кого вона – недостатньо Україна. Секрет такого парадоксу простий. Зеленський – це антиПорошенко. Але.

Де серед всього цього сам Зеленський? Хто такий Зеленський? Відповіді – нема.

 

Порвало, як Тузік тапки. Чому? Дивіться

View: https://www.facebook.com/100007764793287/posts/2305061236429347/

 

Продовження, для Lanktocha

View: https://twitter.com/dneprlena/status/1117045868937527297?s=20

 

Yuliya Malko
Про чесність і Зе кандидата, і його кампанії.

Зе команда і боти активно репостить новину про те, що Франція у приємному шоці від Зеленського... іноді навіть мова йде про захват від запропонованих ним реформ, які забезпечать притік капіталу з Франції...

Так от:
Жодного слова про Зе нема ні в Le Monde, ні у Макрона. Ні доброго, ні поганого. Якщо «шок» і є, то навряд чи позитивний, але про таке дипломатична мова говорити не дозволяє.

Але ж я зовсім забула - йому можна, він же лише кандидат. Як стане Президентом, і укр., і англ., і дипломатичною мовами одразу заговорить, перестане відверто брехати, застововуватиме лише чесні демократичні підходи і не залежатиме від Коломойського. Як стане Президентом, стане Голобородьком по змаху чарівної палички.
Зуб не дам - і не просіть.

 

От жеж сцукі невдячнії.

 

Вибір.
Насправді, ми ніколи не обираємо, де і як жити. Насправді, ми обираємо, де і як померти. Як казала моя давня подруга:"кінець усьому початок".
Прогнозувати результати свого вибору важко, але можна. Якщо за тиждень реваншисти програють, я помру в Україні від хвороби чи нещасного випадку. Якщо реваншисти виграють, то є лише три варіанти: в тюрмі, в екзилі, чи в бою. Потрібно просто зробити усвідомлений вибір.
Іван Хом'як



П. С. Прийняти бій це і є усвідомлений вибір. Я навіть відновлювати біопаспорт відмовився, щоб спокуси не було)

 

Хто там твердив про потоки бруду? Може саме тому у вас у всіх почалася порохофобія. А цепродовжується невпинно останні три роки. А то - це моя особиста думка. А чи не лестите ви собі?

View: https://twitter.com/nehovaysyatopol/status/1116964903749918721?s=20