Новини з усього світу

Міграція: дозволити не можна заборонити

/gallery/intxt/p/a/passport-lyudi.jpg
Європейська Спільнота на порозі глобальних міграційних викликів, під впливом яких вона кардинально змінюватиметься вже у найближчі десятиліття. Причому, ані оцінити масштаби міграцій у сучасному глобалізованому світі, ані передбачити її наслідки не здатен сьогодні жоден національний уряд. Європейські експерти говорять про міграцію одночасно як про виклик, і як про ресурс розвитку.





Ця теза є одним із висновків нового дослідження, здійсненого Міжнародним благодійним фондом «Карітас України» у співпраці з експертами Інституту народознавства НАН України, Лабораторії соціальних досліджень у Львові та Комісії УГКЦ у справах мігрантів.
Результати поглиблених експертних інтерв’ю, проведених з урядовцями, науковцями, діячами профспілок Австрії, Італії, Німеччини дають нам підстави стверджувати, що міграція і мігранти сприймаються в цих країнах як безальтернативне джерело економічно-соціального розвитку, і, водночас, як серйозний виклик для майбутнього європейських країн. Мігранти сприймаються як загроза усталеному соціокультурному укладу і правовим відносинам в тих суспільствах, куди вони приїжджають. Але головний виклик полягає у тому, що потоки новітніх мігрантів сьогодні формують нову соціальну дійсність, – наголошує Ігор Марков, керівник проекту, завідувач сектору етносоціальних досліджень Інституту народознавства НАН України.
Німеччина: ставка на дипломи
Дослідження було перезентоване на суспільно-політичного форуму «Київські діалоги», що відбувся тиждень тому у Берлін. Темою заходу була «Міграція як європейський виклик на прикладі України». Експерти з обох країн наголошують на тому, що ця подія може стати додатковим імпульсом у «перезавантаженні» міграційної політики обох країн.
Проте до висновків щодо глобальності міграційних потоків наразі готові не всі політики. Під час форуму, німецькі парламентаристи акцентували увагу на можливостях в’їзду передусім висококваліфікованих мігрантів. Така увага до дипломованих працівників зумовлена тим, що в країнах Європейської Спільноти попит на кваліфікованих працівників щороку зростає. До прикладу, у Німеччині досить давно триває дискусія щодо визнання дипломів мігрантів, яке виведе на ринок праці до трьохсот тисяч фахівців. Власне цієї думки притримувалася Анетте Шаван, колишній міністр освіти Німеччини. Під час цьогорічних «Київських діалогів» на цій проблемі наголосила також Віола фон Крамон-Таубадель, депутатка Бундестагу:
– Ми все більше говоримо про брак фахівців, хоча німецьке суспільство не готове до того, щоб мігранти масово до нас їхали на роботу. Проте навіть представники Консервативної партії починають шукати креативніших підходів до розв’язання цієї проблеми. Ми знаємо, що частина українців приїхали нелегально, і тому вони інколи не мають можливості повернутися додому, але дуже багато з них не планують залишатися у Німеччині назавжди. Вони просто хотіли б приїхати на конкретний час, щоб заробити гроші і повернутися додому. Тому ми мусимо працювати над моделями циркулярної міграції, за принципами якої фахівці могли б отримати візу і дозвіл на працю і приїхати до будь-якої країни ЄС разом зі своєю сім’єю. Проте, перш, ніж ми почнемо запрошувати фахівців з інших країн, ми повинні потурбуватися про їхні права, – вважає депутат Бундестагу.
Іншої думки притримуються німецькі консерватори, які переконані, що замість того, щоб щороку запрошувати півмільйона висококваліфікованих фахівців зі всього світу до Німеччини, краще підвищувати рівень освіти безробітних німців. Хоча їх опоненти не вважають це вдалим розв’язанням проблеми. Минулого року німецьким компаніям терміново були потрібні 36 тисяч інженерів та 65 тисяч програмістів.
Нагадаємо, що минулого року Бундестаг схвалив закон про спрощення у процедурі визнання іноземних дипломів. Таким чином, частина українських мігрантів тепер матиме шанс на легальне працевлаштування.
Чимало західноєвропейських, зокрема, німецьких експертів бачать перспективною політику циркулярної міграції, що передбачає періодичний приїзд мігранта в країну ЄС, на визначене місце праці, з подальшим поверненням на батьківщину.
– Ми вважаємо таку постановку проблеми застарілою, і такою, яка повертає світ у 70-ті роки минулого століття. На сьогодні чинною уже є горизонтальна циркулярна міграція, що не завжди означає повернення мігранта додому, але його періодичне переміщення, з однієї країни до інших, в пошуках кращих умов життя та праці. У підсумку, існують дві тенденції: з одного боку, розвинуті країни, через поглиблення демографічної кризи, все більше потребують мігрантів, з іншого – мігранти самі, через наростаючий дефіцит робочої сили формують і розширюють свої ніші зайнятості, чим зумовлюють подальший розвиток приймаючої країни. Регулювати такого роду мультитериторіальної міграції, – вважає Ігор Марков, можна лише через формування цивілізованих правових коридорів вільного циркулювання міграційних потоків. Це – підсумок дослідження «Опрацювання концепції політики циркулярної міграції українців до ЄС у взаємодії експертних середовищ та аналітичних центрів України та ЄС»
Український вибір
У найближчі місяці відбудеться зустріч українсько-німецької міжпарламентської групи для спільної роботи на проблемами міграції. Ця домовленість стала одним із підсумків цьогорічних «Київських діалогів».
«Ми хочемо знати, чим Німеччина ще може допомогти Україні у сфері міграційної політики? Які конкретні дії ми можемо спільно зробити?» – поставила запитання до українських політиків Стефані Шиффер, керівник фундації «Європейський обмін». – Я переконана, що не можна застосувати подвійних стандартів до країн членів ЄС і країн, які знаходяться поруч його кордону. Тому ми повинні спільно працювати над уникнення подібної ситуації, – вважає вона.
Водночас Григорій Селещук, голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів наголосив на тому, що «сам концепт кордону втрачає сьогодні свою ефективність у контролювані міграційних процесів».
– Він не так врегульовує, як обмежує іммігрантів на ринку праці. Думаю, що повинна існувати можливість вільного в’їзду з можливістю постійного проживання і перебування. Кордон мав би бути перенесеним всередину країни, а контроль мав би здійснюватися не стільки за рухом людей, скільки за роботодавцями, які беруть на роботу нелегальних мігрантів, – вважає Григорій Селещук.
Німецькі та українські політики зійшлися на спільній тезі про те, права українських мігрантів повинні були бути врегульовані передусім українським законодавством. Але, за словами Тараса Стецьківа, при теперішньому складі парламенту, на зміни в міграційній політиці чекати не доводиться:
– В Україні питання врегулювання міграційних процесів виникло із величезним запізненням. Ще на початку 1990-их років виник невидимий суспільний договір, коли держава не помічала українських мігрантів, а мігранти не помічали цієї держави. Міграційне питання активізувалося тільки минулого року, і власне, передусім, через увагу Європейської Спільноти до цієї проблеми. Саме тоді було прийнято два репресивних закони «для галочки» і Концепцію міграційної політики, яка була гостро розкритикована експертами. Сьогодні ані в парламенті, ані у виконавчій владі жодних рухів до нової стратегії міграційної політики немає Я думаю, що в цьому складі парламенту навряд чи можна чекати серйозних змін, – вважає народний депутат.
Наразі, за різними оцінками експертів, від 1,5 до 4,5 млн українських трудових мігрантів перебувають сьогодні на заробітках. Тенденція до виїзду спостерігається також і серед молоді. Під час Форуму професор Ярослав Грицак зауважив, що чим більший розрив між людським потенціалом і можливостями його реалізації, то більшою є міграція з країни. На його думку, якщо ситуація в Україні не зміниться у найближчі кілька років, покоління, народжене у незалежній Україні, може виїхати назавжди.
Міграційна стратегія: людина передусім
Хоча Україна стоїть перед серйозними міграційними викликами, для теперішнього українського політикуму проблема врегулювання міграційних процесів актуалізується тільки перед черговими виборами, та й то лише з розрахунком на політичні дивіденди. Проте новою соціальною альтернативою в цій сфері стають активності Церкви.
До слова, цьогорічні «Київські діалоги» були зініційовані саме церковними інституціями – німецькою католицькою фундацією «Реновабіс» та Комісією УГКЦ у справах мігрантів. Під час парламентського сніданку у Бундестазі, під час якого учасники форуму зустрілися із ширшим колом німецьких депутатів, отець Штефан Дартман, керівник «Реновабісу», наголосив:
– У Німеччині не дуже популярно порушувати гострі питання щодо захисту мігрантів. Але їх не можна замовчувати, і саме Церква зобов’язана ініціювати розв’язання подібних проблем. Знаю також, що і в українському суспільстві Церква посідає особливе місце. Зокрема, УГКЦ виконує роль своєрідного орієнтира з багатьох соціальних питань, – заявив керівник «Реновабісу».
Під час форуму, на перспективі людського виміру міграції наголосив і владика Йосип Мілян, який, зокрема, зауважив, що «на відміну від держави, яка бачить в українських трудових мігрантах переважно електорат, з якого можна отримати якусь користь, Церква мислить категоріями потреб і переживань конкретної особи».
15 березня, у продовження цієї ідеї, у Києві, в Національній академії наук відбувся круглий стіл «Обличчям до людини: Церква і Держава у служінні емігрантам», зініційований Комісією УГКЦ у справах мігрантів, де взяли участь провідні церковні діячі, політики, експерти.
Світлана Одинець, для Західної інформаційної корпорації

Довідка

У цьогорічному форумі «Київські діалоги» взяли участь понад 200 учасників Німеччини та України – політиків, експертів у справах міграції, журналістів, громадських діячів, зокрема, Ребекка Гармс, депутатка Бундестагу, голова фракції «Зелених» в Європейському Парламенті, д-р. Ярослав Грицак, д-р Бербель Кофлер, депутатка Бундестагу, Віола фон Крамон-Таубадель, депутатка Бундестагу, Йосип Мілян, єпископ-помічник Київської архієпархії УГКЦ, д-р. Олександр Сушко(Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва), Ігор Марков, (Національна академія наук України), д-р. Олена Малиновська (Інститут стратегічних досліджень), Григорій Селещук, Голова Комісії УГКЦ у справах мігрантів, Ірина Сушко, «Європа без кордонів», д-р. Норберт Цирус, Гамбурзький інститут соціальних досліджень, Андрій Васькович, керівник «Карітас- Україна» та багато інших.

Про автора

Світлана Одинець, журналістка, керівник проектів і програм Комісії УГКЦ у справах мігрантів, редактор міжнародного порталу для українських мігрантів «Навігатор», учасник дослідницького проекту «Опрацювання концепції політики циркулярної міграції українців до ЄС у взаємодії експертних середовищ та аналітичних центрів України та ЄС»

 

Греція намагається спростити Шенген для українців

Греція зацікавлена та прикладає зусилля до процесу спрощення візового режиму між Україною та країнами Шенгенської угоди.



Про це заявив на прес-конференції у
Києві міністр культури і туризму Греції Павлос Геруланос, повідомляє ТСН.

За словами міністра, така допомога
грецької сторони надається у двох напрямках. Перший, «місцевого характеру»,
стосується роботи посольства Греції в Україні.

«Ми намагаємося використати усі
передбачені Шенгенською угодою можливості спрощення отримання віз громадянами
України», – запевнив Геруланос.

Другий напрямок, як роз’яснив грецький
міністр, – лобіювання процесу спрощення візового режиму в трьох головних
міжнародних інституціях з пропагування туризму – Всесвітній туристичній
організації ООН, Всесвітній раді з туризму і подорожей та Раді з туризму та
подорожей при Всесвітньому економічному форумі в Давосі. «В усіх цих
міжнародних інституціях ми будемо просувати ідею спрощення отримання віз
громадянами вашої держави», – обіцяв Геруланос.

 

Німецька авіакомпанія Lufthansa сьогодні скасує понад 400 рейсів

Німецька авіакомпанія Lufthansa оголосила сьогодні, що скасовує сьогодні, 27 березня, понад 400 рейсів, головним чином внутрішніх, через плановані страйки працівників аеропортів, які домагаються більшої платні.



Подорожуючим по
Німеччині пропонують замінити авіаквитки на квитки на поїзди, повідомляє «Радіо
Свобода».

Іще одна німецька
авіакомпанія, Air Berlin, тим часом скасувала 8 рейсів, але радить стежити за
інформацією на її сайті.

Профспілка Ver.di
закликала провести загальнонімецький попереджувальний страйк аеропортівських
вантажників і іншого наземного персоналу на підтримку своєї вимоги підвищити
платню в усьому бюджетному секторі на 6,5 відсотків.

 

Розмова Обами та Медведєва у Сеулі спричинила скандал

Коротка розмова президента США Барака Обами зі своїм російським колегою Дмитром Медведєвим спричинила скандал. Це сталося після того, як в ефірах американських телеканалів з’явилися кадри спілкування Обами та Мєдвєдєва на саміті в Сеулі.





Під час короткої розмови щодо протиракетної оборони президент США запевнив Медведєва, що він матиме «більше простору» після виборів у листопаді. Розмову політиків записав один з мікрофонів.
«Це мої останні вибори. Після них я матиму більше простору для маневрів. Будь-яке питання можна буде вирішити, і особливо питання протиракетної оборони… це може бути вирішено, однак важливо для нього дати мені більше простору», – сказав Обама.
«Я розумію, я передам цю інформацію Володимиру (Путіну – ред.)», – сказав Медведєв.
Після цієї розмови кандидат у президенти від республіканців Мітт Ромні заявив, що «слова Обами були дуже тривожними».
Екс-спікер палати представників Конгресу США Ньют Гінгріч так охарактеризував інцидент: «Дайте мені можливість постати жорстким політиком, щоб я міг переобратися. Від подібних коментарів просто мурашки по спині повзають», – сказав Грінгіч.
У той же час, Білий Дім радить не перебільшувати значення розмови між Обамою та Медведєвим.
Бен Родс, заступник радника з національної безпеки зі стратегічних комунікацій, заявив, що США зобов’язалися «впроваджувати систему протиракетної оборони, яка, як неодноразово зазначалося, не націлена на Росію».
«Проте, враховуючи давні розбіжності з цього питання між США і Росією, для цього потрібен час і технічна робота, перш ніж ми спробуємо досягти згоди», сказав Родс у заяві, пише «Український тиждень».

 

Екс-главі МВФ Стросс-Кану пред’явили звинувачення у звідництві

Після восьмигодинного допиту колишньому главі МВФ Домініку Стросс-Кану були пред’явлені попередні звинувачення у звідництві у складі організованої групи.





Слідчі французького міста Лілль пред’явили звинувачення колишньому главі МВФ Домініку Стросс-Кану у співучасті у звідництві у складі злочинної групи, за що дають до 20 років в’язниці, пише DT.UA.
При цьому слідчі не стали пред’являти екс-міністру звинувачення у приховуванні зловживання громадськими коштами, у чому Стросс-Кан також підозрювався.
Стросс-Кан проходить обвинуваченим у справі про проституцію навколо готелю Carlton у Ліллі. За даними слідства, він неодноразово брав участь у розпусних вечірках в Парижі, Вашингтоні та інших містах, на які запрошувалися повії, а оплачувалися вечори частково за рахунок французьких підприємств.
Стросс-Кан свою провину не визнає і стверджує, що біля Лілльського Carlton взагалі ніколи не бував.
Захист контакти Стросс-Кана з повіями заперечує, але підкреслює, що Стросс-Кан міг і не знати, що це професіоналки. Також вони нагадують, що нинішнє законодавство не вважає правопорушниками тих, хто користується послугами повій. Більше ж їхньому підзахисному пред’явити нічого. Адвокат Рішар Малка пізніше сказав журналістам, навіть якщо уявити, що Стросс-Канн знав, з якими жінками він має справу, то все одно їхні відносини залишаються приватною справою, цілком законною для дорослих людей. Адвокат Анрі Леклерк пообіцяв, що рішення пред’явлення звинувачень буде оскаржено.
Саме по собі відвідування повій у Франції не є злочином. У конкретній справі кримінал полягає в тому, що сутенери, які організували мережу, платили жінкам зарплату через свої офіційні компанії. Серед підозрюваних організаторів мережі знайомий Стросс-Кана, комісар поліції і керівник департаменту поліції Лілля Жан-Крістоф Лагард. Він підозрюється, зокрема, в тому, що в 2010-2011 рр. організував поїздки французьких повій до Нью-Йорка до Стросс-Кана, коли той ще очолював Міжнародний валютний фонд. Також серед фігурантів справи ще два знайомих Стросс-Кана – це підприємці Давид Роке і Фабріс Пашковскі.
Нагадаємо, Стросс-Кан пішов з посади керівника МВФ у травні минулого року після того, як його звинуватили у зґвалтуванні покоївки готелю у Нью-Йорку, але справу закрили через відсутність доказів.
Про причетність Домініка Стросс-Кана до розслідування діяльності злочинної мережі, що постачала повій готелю Карлтон у Ліллі французькі ЗМІ повідомили у листопаді 2011 року. У публікаціях повідомлялося, що з Лілля дівчат відвозили до Парижа для участі в оргіях, які відвідував і Стросс-Кан.
Після появи цих повідомлень екс-чиновник разом зі своєю дружиною Анн Сінклер подав до суду на п’ять видань, які розповсюдили інформацію (газета Le Figaro і щотижневі журнали L’Express, Nouvel Observateur, Paris Match та VSD). Окрім того, повідомлялося, Стросс-Кан має намір судитися з президентом Франції Ніколя Саркозі.
Справа про проституцію у Ліллі – не перший сексуальний скандал, у центрі якого опиняється Домінік Стросс-Кан. Так, у травні 2011 року він був змушений покинути пост голови МВФ через те, що покоївка нью-йоркського готелю звинуватила його у зґвалтуванні. Згодом звинувачення було з нього знято.
Тоді ж про спробу зґвалтування з боку Стросс-Кана оголосила французька журналістка Трістан Банон (Tristane Banon). У жовтні 2011 року вона відмовилася від своїх претензій. Аж до скандалу з нью-йоркською покоївкою Стросс-Кан вважався перспективним кандидатом на пост президента Франції від Соціалістичної партії.

 

Словенці проголосували проти гомошлюбів

Словенці на загальнонаціональному референдумі сказали «ні» «гомо-шлюбам». Вони проголосували проти нового закону про сім’ю, який передбачав надання гомосексуальним парам ті ж права, що і гетеросексуальним сім’ям.





Зокрема, найбільш спірним питання було «право» гомосексуальних пар на всиновлення дітей. За першими неофіційними даними, «проти» проголосувало 56,73% громадян, які взяли участь в референдумі.
Новий сімейний закон був прийнятий попереднім словенським парламентом, більшість у якому складали ліві та ліберальні партії. Однак через протести громадськості й вимоги винесення закону на референдум з боку консервативних партій, закон так і не було впроваджено у дію. Відповідно до словенського законодавства, новий сімейний закон вважається недійсним, оскільки більш як 50% учасників референдуму проголосували «проти», а після відкинення закону загальнонаціональним референдумом парламент не має права повертатися до розгляду закону з цього ж питання щонайменше рік часу.
Таким чином, старий закон, який врегульовує сімейні питання, залишається в дії, пише «Католицький оглядач».
 

 

Не маніпулюймо національною ідеєю

Мене з малих літ виховували в любові до своєї рідної землі, до рідної мови, до традицій. Не те, що моя сім’я вчила мене не любити щось не українське, просто своє рідне завжди було якось ближче до серця.

У підлітковому віці, читаючи історію своєї рідної землі, чомусь все більше і більше я не любив наших сусідів по кордону, наших «побратимів». Напевне через те, що біль, яку вони принесли нашій країні пронизувала юну душу і серце наповнювалось злостивою ненавистю до ворогів мого рідного народу.

Напевне наслідком виховання та активної життєвої позиції ще з шкільних років стало моє потрапляння до націоналістичної організації, що сповідувала близькі по духу мені ідеї. Звісно в молодому віці старші побратими направили мою активність та натхнення до відстоювання своїх ідейних та програмних засад шляхом розклеювання плакатів, листівок, участі в мітингах, пікетах і т.д. Так розпочалась моя боротьба за справжню українську незалежність. Через це відбувся і мій перший арешт як громадського діяча, що боровся проти режиму, за ідею, за віру в світле майбутнє України.

Як було все просто. Була Україна понад усе, усі інші вороги! Головне виконувати завдання партійного керівництва, їм видніше, навіть коли факти на листівках були завідомо брехливі, я уже це знав, адже приймав участь у їх розробках, але це ж ніщо, адже мета виправдовує засоби! Але чому керівництво партії будувало таку жорстку вертикаль, напевне через те, щоб вороги не змогли нас подолати. Так проходив час, створив з числа своїх однодумців молодіжну організацію, яка стала «молодіжкою» партії. Партійному керівництву це дуже сподобалось, адже вони отримали додаткові робочі сили для популяризації своєї структури.

Але йшов час і чим дорослішим ставав, тим більше запитань почав ставити своєму партійному керівництву. Яке не мало відповідей, або просто уникало запитань. За моє вільнодумство я почав ігноруватись керівництвом партії. Декілька разів мене хотіли змістити з посади в «молодіжці», яку я створив, на більш лояльних до партійних «вождів» людей, однак нічого не вийшло. Натомість їх недолугі спроби стали одним з ключових аргументів, що щось тут не так. Занадто багато робилось речей за «закритими дверима», а таємниця за їх словами була виправданою безпекою структури.

Однак, коли в перші дні «помаранчевої» революції партійне керівництво, яке привезло нас декілька чоловік до Києва, у той час, коли там ще було не так багато людей. Коли ми захопили український дім, коли людей до столиці не пускала міліція, коли не вистачало харчування для мітингувальників, коли кожний день міг стати часом ікс, для кровопролиття, коли ми стояли перед адміністрацією Президента, стримуючи натовп, що хотів до штурму, а перед нашими обличчями були люди в чорних кашкетах, коли ми спали декілька годин на добу на підлозі в тому ж таки українському домі, коли ми сповідались священникам перед кожним походом, не знаючи, що може бути – наше партійне керівництво покинуло нас і поїхало назад до області, бо зрозуміло, що йде уже розподілення владних посад на місцях!!! Як можна було таке їм пропустити? Потрібно було очолювати революції на місцях, не боротись у Києві, бо невідомо, що може бути, а саме на місцях бути на передовій, продефілювати перед камерами, виступити на площі перед натовпом, адже це чудовий шанс засвітитись і вирвати собі шматочок майбутньої влади.

Колишні опозиціонери не встигли здобути перемогу, як почали між собою жорстоку боротьбу за владу. Звісно мені це було дивно, адже я стояв не заради певних особистостей, не заради якихось посад, а заради ідеї! Вони зрадили мене і моїх побратимів тоді, показавши свою суть. Не ідеологія у них була основною, основним у них була лише влада.
Вийшовши з тієї структури я відчув надзвичайне полегшення. Так, наче скинув із себе тягар і зняв з очей пов’язку, побачив, що світ не просто чорний і білий, такий, який мені малювали там, а є ще багато фарб окрім цих двох. На щастя більшість моїх однодумців також пішли за мною, адже для них як і для мене на першому місці була ідея, а не щось меркантильне, тим самим у їх «молодіжці» з сотні людей, залишилось пару чоловік, наближених до керівництва, які потім також, як це не іронічно покинули цю структуру.

Аналізуючи діяльність тієї структури, можна зробити висновки, що керівництво партії прикриваючись ідеологією робило багато речей замовних, дуже багато акцій носили явно замовний характер і моделювались ззовні, а ми були лише чорновими виконавцями, які повинні були неухильно слідувати вказівкам партійних вождів, а хто ставив питання, які були незручні для керівництва партії, ставали відразу інакодумцями, зрадниками національних інтересів. Причому з часом таких інакодумців ставало все більше, а структура як не дивно все більше отримувала фінансування і відповідно щоразу, використовуючи нових «чорноробочих», отримувала популярність серед населення. Керівництву партії не потрібні були люди, що могли мислити, їх не цікавила освіта населення, популяризація української мови і т.д. їх цікавили тримачі прапорів, мітингувальники, розклейщики їх листівок і плакатів, які не ставили питань, а просто виконували вказівки партійного керівництва.

На питання членів цієї організації, чому ж Ви перебуваєте там, адже бачите, що занадто багато підозрілого є в цій структурі, занадто багато темних плям в біографії керівників та депутатів цієї партії, що вона насправді нічого не зробила для України, від них можна отримати лише одну відповідь: нема нічого кращого…

Але навіщо вибирати менше зло, якщо воно є зло. Якщо продаються місця у списку, якщо партійне керівництво просто заробляє гроші, просто хоче влади? Прикриваючись національними інтересами вони роблять не менше зло ніж явні вороги нашої держави. Що ця структура зробила для розвитку національної ідеї, що керівництво цієї партії зробило для розвитку країни? Абсолютно нічого! Лише дешевий популізм, лише розповсюдження національної нетерпимості, лише провокації перед кожними виборами, лише національне загострення. Їх місія розбити усе національне, зруйнувати усі організації патріотичного спрямування із тезою, хто не з нами, той проти нас!

За багато років діяльності цієї організації я не знайшов жодного позитивного діяння, яке б призвело до розвитку нашого народу, нашої держави. І ця структура хоче прийти до влади? Що вона дасть Україні? Поставлять пам’ятники якійсь конкретній особі, в кожному населеному пункті, заставлять школярів приходити на їх мітинги, розділять владу між своїми спонсорами та номенклатурним керівництвом, яке здебільшого є без вищої освіти, не є професійним в різних галузях, зроблять концтабори для інакодумців та огородять колючим дротом територію нашої країни і т.д.?
Знаєте, схоже наш народ пережив таку владу. Тільки там були інші ідеї…

Я не називаю тут цієї структури, щоб мене не звинуватили в якійсь політичній боротьбі, думаю, багато хто вже відчув на собі участь в цій організації, а для тих, хто там ще перебуває чи планує там бути, я лише даю інший погляд, для роздумів. Не пишу конкретні факти про продаж місць, про походження фінансування і т.д. Такої інформації дуже багато в інтернеті.

Можливо досить обирати менше зло, досить мовчати і думати, що краще такі, ніж інші? Наш народ заслуговує на кращих!

Читаючи багатьох однодумців в інтернеті, я розумію, що я не один. Нас дійсно багато. Можливо поки не має тієї організації, яка об’єднала б нас усіх, але головне те, що нас єднає – наша ідея, наша віра в краще майбутнє нашої країни, наша любов до рідної мови та традицій. Тож робімо все, щоб наша держава була українською, а це насправді легко. Не потрібно політичних партій. Просто популяризуємо нашу мову, нашу культуру. Читаємо українські книги, допомагаємо українським письменникам, купуючи їх книги, дивимось та вимагаємо фільми на українській мові, тощо.
Запам’ятайте, що у нас не повинно бути ворогів серед інших народів, бо любити своє рідне – це не значить ненавидіти чуже! Ми великий народ, з великою історією, а наша державність це не лише 20 років. Якщо дійсно любиш Україну та українське, то покажи на весь світ усе найкраще, що ми маємо. Поділись із світом часткою найкращого українського духу! Ми народ, за який ти повинен бути гордий! Наша сила – у єднанні!

 

Папа Бенедикт XVI прибув на Кубу після 14-річної перерви

Папа Римський Бенедикт XVI прибув на Кубу в рамках свого першого візиту, який триватиме 3 дні.





Літак з понтифіком зустрічав в Сантьяго-де-Куба особисто президент Рауль Кастро. На честь прибуття Папи грав військовий оркестр і відбувся артилерійський феєрверк.
Папа Бенедикт сказав в аеропорту, що він прибув на Кубу як посланець миру, свободи й примирення. Він високо відгукнувся про свого попередника, Папу Івана-Павла II, який, за його словами, відкрив новий етап у відносинах між кубинською владою і церквою. Папа сказав, що народ Куби завжди присутній в його думках і молитвах.
У вівторок між президентом Раулем Кастро й Папою Римським Бенедиктом XVI відбудуться офіційні переговори в Гавані.
Останнє відвідування Куби главою Католицької церкви відбулося 14 років тому.
Папа в рамках візиту відвідає друге за величиною місто країни Сантьяго-де-Куба, де розташований собор Пречистої Діви Милосердної з Кобрі, покровительки Куби.
Бенедикт XVI відслужить месу на честь Пречистої Милосердної діви у соборі в Сантьяго-де-Куба, а пізніше – ще одну месу в Гавані. Для виступу Папи на площі Революції в центрі міста зведена сцена.
Папа Бенедикт прибув на Кубу з Мексики, де він відслужив месу під відкритим небом у місті Сілао, на яку зібралися 500 000 віруючих.
У своїй проповіді Папа закликав присутніх шукати порятунку від бідності й злочинності у вірі та відмовитися від насильства й помсти, пише УНІАН-релігії.
 

 

Украинцы против российского флота в Крыму, - опрос

Украинцы против нахождения российского флота в Крыму до 2042 года. Об этом свидетельствует опрос, проведенный социологической группой Рейтинг в феврале этого года.

 

Теннисистка Надежда Петрова подала документы на американское гражданство

Теннисистка Надежда Петрова подтвердила, что подала документы на американское гражданство. НЬЮ-ЙОРК, 13 марта. /ИТАР-ТАСС/.

 

Україна послідовно виступає за глобальне ядерне роззброєння, – Президент

Україна впродовж 20 років своєї незалежності є послідовним прибічником курсу на забезпечення глобального ядерного роззброєння та нерозповсюдження.





Про це заявив Президент України Віктор Янукович на Сеульському саміті з питань ядерної безпеки, – інформує прес-служба Президента.
Яскравим підтвердженням цього глава держави назвав організацію в Україні одного з основних міжнародних форумів з питань зміцнення ядерної безпеки у 2011 році – Київського саміту з мирного та інноваційного використання ядерної енергії та участь нашої держави у Засіданні високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з питань ядерної безпеки і захищеності.
«Переконаний, що широка підтримка наших ініціатив, висунутих у рамках цих заходів, сприятиме зміцненню фізичної ядерної безпеки як на національному, так і на глобальному рівнях», – наголосив В. Янукович. У цьому контексті Президент відзначив ініціативу започаткування переговорного процесу стосовно створення зон, вільних від ядерної зброї і високозбагаченого урану, із відповідними гарантіями ядерних держав.
«Важливим є створення в Україні за активної участі МАГАТЕ Міжнародного науково-практичного центру з дослідження техногенних ризиків при використанні ядерної енергії», – додав він.
Значна увага, за словами Віктора Януковича, в Україні приділяється створенню, на виконання відповідних рішень Вашингтонського саміту, унікальної ядерної установки – джерела нейтронів для проведення досліджень у ядерній енергетиці та медицині. «Ми розглядаємо цей проект як можливу міжнародну платформу для проведення спільних досліджень з метою опрацювання новітніх ядерних технологій, здатних гарантувати високі стандарти ядерної безпеки. Сподіваємося, що про започаткування роботи зазначеного проекту ми спільно зі Сполученими Штатами Америки, які його підтримують, повідомимо під час нашої зустрічі у 2014 році», – зазначив Президент.
Основним завданням міжнародного співтовариства у сфері ядерної безпеки Глава Української держави назвав створення відповідного чіткого правового поля. У цьому контексті Віктор Янукович запропонував для більш гнучкого і оперативного реагування на сучасні виклики у сфері ядерної безпеки використовувати так звані «м’які» міжнародні інструменти, до яких, на його переконання, належать і саміти з фізичної ядерної безпеки та ухвалені ними документи.
«Україна також підтримує підхід щодо зміцнення і розширення сфери дії вже існуючої міжнародної правової основи режиму фізичної ядерної безпеки. Найважливішими елементами цієї системи є Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу з поправками до неї, Міжнародна конвенція про боротьбу з актами ядерного тероризму та Резолюція Ради Безпеки ООН №1540. Наша держава ратифікувала і ввела в дію всі зазначені правові інструменти. Закликаємо наших партнерів до підтримки такої практики», – резюмував Президент.

 

Метеорологи готують Японію до нових потрясінь

У вівторок, 27 березня, на північному сході Японії стався землетрус магнітудою 6,4. Осередок землетрусу залягав на глибині 10 км.





Про це пише «Кореспондент».
Підземні поштовхи були зафіксовані о 20:00 за місцевим часом (14:00 за Києвом). Епіцeнтр був розташований на схід від префектури Івате, вогнище землетрусу залягало на глибині 10 кілометрів, сказано в повідомленні Національного метеорологічного агентства країни.
Попередження про загрозу виникнення цунамі поки що оголошене не було.
Найбільш сильні афтершоки відзначалися у префектурах Івате, Міягі, Аоморі, Ямагата та Фукусіма.
Землетрус магнітудою 6,0 і вище вважається сильним і може призвести до значних руйнувань інфраструктури і жертв.
Нагадаємо, що 11 березня 2011 року у Японії стався землетрус магнітудою 9.0. Він викликав цунамі, висота якого сягала 30-40 метрів. Внаслідок стихійного лиха загинули і зникли безвісти понад 19 тисяч осіб. Майже 380 тисяч будинків були знищені або зазнали руйнування.
За даними міністерства з відновлення, 340 тисяч осіб були змушені покинути свої будинки і зараз живуть у тимчасових будинках, муніципальному житлі або у родичів. Цунамі стало причиною аварії на АЕС Фукусіма-1, повна ліквідація якої займе 30-40 років. Внаслідок аварії район у радіусі 20-ти кілометрів від станції став зоною відчуження.
 

 

У зіткненні автобусів в Кот-д’Івуарі загинуло щонайменше 36 осіб

Два автобуси зіткнулися в Кот-д’Івуарі у вівторок, 26 березня, внаслідок чого загинули щонайменше 36 осіб.



Як повідомили представники місцевої
жандармерії і медичні служби, інцидент стався в місті Буаке в центральній
частині Кот-д’Івуару, пише ТСН.

Один із автобусів прямував у Малі, а
інший – у Буркіна-Фасо. Багато дістали поранення, кількість убитих може
зростати, повідомило джерело в місцевих медичних службах. «В автобуса, що
виходив з Буаке до Буркіна-Фасо, пробило шину, його водій втратив контроль над
транспортним засобом, і він зіткнувся лоб в лоб з іншим автобусом», – розповів
про причини аварії лейтенант жандармерії Клод Сері Клод, який був на місці ДТП.
Велика частина потерпілих – громадяни Буркіна-Фасо, всі поранені
госпіталізовані до лікарні міста.

 

Скорочення чисельності війська без зміни його будови — це божевілля

Розроблена Міністерством оборони програма реформування Збройних сил України містить низку сміливих новацій, які закріплені в проекті концепції реформування та розвитку Збройний сил України. Перспективи її втілення на прохання мережевого видання «Главред» оцінив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Про ймовірність реформування війська завдяки заходам, запропонованим у концепції, можна було б говорити, якби всі вихідні дані були відкритими. У документі всі заходи орієнтовані на протистояння загрозам, які визначені як актуальні. Але документ виглядає непереконливо, а головні загрози визначені якось по-дитячому. Адже для збройних сил та обороноздатності держави зазвичай визначаються не найбільш актуальні загрози, а загрози, пов’язані з ризиком великих втрат. Тобто навіть якщо загроза малоймовірна, але вона може мати складні наслідки (втрата державності, території тощо), все одно потрібно створювати силові засоби, аби мати змогу протистояти їй.

Подібні речі так само непрофесійно були описані у попередній концепції 2009 року. І вже у 2010 році мали з’явитися нові стратегія й концепція, але відбулася зміна курсу зовнішньої політики — Україна заявила про свою позаблоковість. Такий статус вимагає створення нової моделі збройних сил. Оскільки загрози залишаються тими самими, а сили для протистояння ним мають бути значно більшими, адже Україна вже не може розраховувати на допомогу того чи іншого блоку.

По суті, концепція не передбачає жодних суттєвих змін. Тобто реформ як таких вона не пропонує. Немає новацій, крім скорочення чисельності. А це — не реформа і навіть не вдосконалення, а всього-на-всього косметичний ремонт. Скорочення кількості військовослужбовців має бути чітко обґрунтовано. За умов закупівлі озброєння старих радянських зразків та збереження нинішньої будови ЗСУ проводити таке масштабне скорочення — це божевілля. Адже ті функції, які мала виконувати армія, відтепер виконуватися не будуть. Проведення реформ слід починати зі зміни будови збройних сил, причому змінювати їх слід таким чином, аби невелика кількість військових могли протистояти якомога більшому числу загроз і викликів.



http://razumkov.org.ua

 

Призначення міністра економіки підвищує можливості діалогу з інвесторами

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин позитивно оцінює призначення Петра Порошенка міністром економіки. Про це він заявив газеті «Комсомольская правда».

Це призначення я б розглядав у парі з недавнім призначенням Першого віце-прем’єра Валерія Хорошковського. Саме тому, що в основі обох призначень лежить фахова підготовка і досвід, а не родинні чи партійні зв’язки. По-перше, обидва керівники мають значний політичний досвід державного управління. Вони працювали, причому успішно, в політично різних командах на найвищих державних позиціях. По-друге, обоє є визнаними видатними і успішними керівниками-підприємцями, знають і розуміють проблеми розвитку економіки і підприємництва. По-третє, обоє є відкритими публічними політиками, досконало володіють не лише українською та російською, але й англійською, що дозволяє поліпшити прямий зв’язок і взаєморозуміння з міжнародними політиками і інвесторами. Усе це дозволяє сподіватися, що в України, нарешті з’явилося «вікно можливостей» для розвитку, нехай поки ще маленьке, але все таки з’явилося.



http://razumkov.org.ua

 

Новий трудовий кодекс захищатиме працедавців, а не найманих працівників

В Україні склалося становище за якого неможливо ухвалити Трудовий кодекс, що зможе забезпечити захист найманих працівників. Таку думку у коментарі новинній службі УНН висловив в провідний експерт центру Разумкова Павло Розенко.

Знавець наголосив, що з прийняттям нового Трудового кодексу, у тій редакції в якій він знаходиться на розгляді у Верховній раді, роботодавці отримують більш широкі права, щодо зарахування працівників, а особливо щодо їх звільнення У законопроекті є суттєвий перекіс у бік розширення прав працедавців та обмеження можливостей найманих працівників, зазначив пан Розенко.

«А найголовніше, що в ньому ослаблюються можливості профспілок. Зокрема у питанні відстоювання прав найманих працівників. І на жаль тут виникнуть певні труднощі для найманих працівників, які можуть призвести до того, що фактично роботодавець отримає право звільняти працівників у будь-який час без достатніх до того аргументів і фактично без згоди профспілкового комітету. Тобто українців будуть потроху заганяти в рабство. І українці фактично втратять будь-яку можливість відстояти свої права при звільненні», — вважає дослідник.

На його думку, новий Трудовий кодекс буде більш ліберальним і антисоціальним. «Він іде на користь найбільшим власникам і роботодавцям в державі, а на сьогодні, як це не дивно вони зосереджені у Кабінеті міністрів України. Тому мене не дивує, що саме Кабмін стає ініціатором такого роду змін. Дуже дивним виглядає, коли справді найбільші працедавці України починають переписувати соціальні закони. Цілком очевидно, що ні про які серйозні реформи мова йти не може. Зрозуміло, що роботодавець буде переписувати законодавство орієнтуючись на свої власні інтереси», — відмітив Павло Розенко.

Водночас експерт наголошує, що сумнівається в можливості прийняття Трудового кодексу вже у квітні 2012 року. Він зазначає, що у законопроекті є багато неузгоджених моментів, а крім того, голова Федерації роботодавців Дмитро Фірташ висловлював бажання переписати законопроект.

Знавець відмітив, що в усьому світі закони, які стосуються соціально захисту, оплати праці, умов праці розробляються в рамках тристороннього діалогу між урядом, роботодавцями та профспілками. «Сьогодні в Україні склалася парадоксальна ситуація, коли всі ці три сторони контролюються одними і тими ж структурами, одними і тими людьми. В уряді сьогодні у нас найбільші роботодавці, Федерацію роботодавців теж очолює найбільший роботодавець, а профспілки переведені у режим ручного керування представниками нинішньої влади. Профспілки вже не обстоюють інтереси найманих працівників, а фактично є придатком для реалізації рішень влади», — вважає дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Кіт Медведєва виявився «качкою»

Поліція Підмосков’я спростувала повідомлення ЗМІ про те, що правоохоронці розшукують кота Дмитра Медведєва, який нібито втік з президентської резиденції.





«Заяви про зникнення кота у нас немає, ми жодних тварин не шукаємо, це все «качка», жодних котів не зникало», – повідомили в прес-службі управління МВС в Одинцовському районі Московської області.
Сам Медведєв з приводу зникнення кота віджартувався, назвавши його сленговим словом «коте». «Щодо коте. З джерел, близьких до Дорофея стало відомо, що кіт нікуди не зникав. Всім дякую за турботу», – написав він у Twitter.
Тим часом тема зникнення кота Дорофея вже стала однією з найбільш популярних у російській блогосфері. Тег «Дорофей» увійшов до Топ-10 головних тем сервісу мікроблогів Twitter. Про те, що улюбленець президента рідкісної породи «невська маскарадна» нібито втік, раніше повідомив тижневик «Собеседник». Журнал написав, що кота розшукує поліція, і скоро до пошуків можуть підключитися волонтери, пише ТСН.
 

 

Грецію можуть виключити з Шенгенської зони. ЄС дав час до червня

Греції, можливо, доведеться вийти з Шенгенського простору, тому що влада не може забезпечити контроль за нелегальними мігрантами на кордоні з Туреччиною.





Про це заявив міністр цивільного захисту Міхаліс Крісохідіс.
Євросоюз дав Греції час до червня на наведення порядку. Але навряд чи влада в Афінах стане серйозно цим займатися – в травні в Греції відбудуться парламентські вибори, і всі політики зараз зосереджені на них.
Зі слів міністра цивільного захисту Міхаліса Крісохідіса, термін для вжиття заходів закінчується в червні.
«Греції доведеться вийти з Шенгенської угоди, якщо вона не вживе адекватних заходів з боротьби з незаконною міграцією», – зазначив він.
Втім, грецька влада зараз більше зайнята внутрішньою політикою, ніж вирішенням проблеми зовнішніх кордонів Шенгенської зони. У травні в Греції відбудуться дострокові парламентські вибори і, природно, вся увага зараз зосереджена на них.
Тим не менше, Міхаліс Крісохідіс в понеділок, 26 березня, заявив, що до 2013 року в Греції будуть створені 30 центрів з утримання нелегальних мігрантів. З його слів, боротьба з нелегалами вже давно вийшла на національний рівень і зараз є «бомбою сповільненої дії для системи громадської охорони здоров’я».
Але грецька влада може зіштовхнутися з протидією власних громадян. Так, наприклад, жителі грецького села Ніполі біля кордону з Албанією звели барикади і пообіцяли не пускати будівельну техніку для зведення в селі центру з утримання нелегалів. Як пише грецька газета Kathimerini, це сталося відразу після того, як міністр Крісохідіс оголосив про те, що центр у селі запрацює вже в квітні. Очікується, що в ньому будуть чекати депортації близько тисячі мігрантів.
Втім, вихід Греції з Шенгену може бути дуже вигідний для росіян: Афіни давно говорять, що скасували б візи для російських туристів, але не можуть цього зробити, тому що пов’язані правилами Шенгену. У разі виходу Греція може проводити незалежну від Шенгена візову політику, пишуть «Українські новини».
Нагадаємо, Грецію вже давно критикують в ЄС за нездатність навести порядок на своєму кордоні з Туреччиною, через яку щорічно в ЄС потрапляють близько 130 тисяч нелегалів з мусульманських країн. Конкуренцію їй лише в минулому році склав італійський острів Лампедуза, куди після початку заворушень у Північній Африці кинулися тисячі жителів Тунісу, Єгипту та Лівії.
На початку березня голови урядів Німеччини, Нідерландів, Австрії та Греції провели спеціальне засідання, присвячене ситуації з нелегалами на турецько-грецькому кордоні. Тоді Афінам ясно дали зрозуміти, що терпіння Євросоюзу урвалося.
Євросоюз виділив Греції допомогу в розмірі 250 млн євро на реалізацію програми із захисту кордону.

 

В’ятрович: Найбільший розсекречений архів спецслужб – у Польщі: 87 км полиць

Згідно з даними «Європейської мережі державних установ, які займаються документами таємних поліцій», у Польщі збереглося найбільше документів колишніх комуністичних спецслужб. Обсяг архіву – 87 кілометрів полиць.





Про це 28 березня на семінарі «Доступ до архівів: законодавство, практика та громадські ініціативи» в ЛНУ ім. І. Франка повідомив голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович.
Володимир В’ятрович зазначив, що сьогодні є архіви колишніх спецслужб, які дуже відрізняються за змістом (у деяких із них збережено лише інформацію органів комуністичної безпеки, в інших додатково матеріали судів, прокуратур, органів внутрішніх справ, місцевих комуністичних партій) і за обсягом документів. З його слів, за офіційною інформацією, поданою «Європейською мережею державних установ, які займаються документами таємних поліцій» (до мережі не входять країни Прибалтики, тож інформація про них відсутня), один із найменших архівів такого роду збережено у Словаччині – його обсяг 1,8 км полиць, в Угорщині – 4 км, в Німеччині – 4,6 км, в Болгарії – 20 км, у Чехії – 34 км і найбільший у Польщі – понад 87 км. Румунія подала інформацію у більш звичній для українських дослідників одиниці вимірювання – 1,8 млн справ у 2,3 млн томів.
«Отже бачимо, що найбільше документів збереглося у Польщі. Власне Польща справді є одним із лідерів того, як швидко були передані ці документи з архівів спецслужб до спеціальних органів, які мали цим займатися», – наголосив Володимир В’ятрович.
 

 

Командир літака у США під час польоту з’їхав з глузду

Вимушену посадку через неадекватну поведінку командира повітряного судна здійснив пасажирський літак в США.





Лайнер авіакомпанії Jet Blue виконував внутрішній рейс з Нью-Йорка до Лас-Вегасу. На борту літака перебували півтори сотні осіб.
Спочатку політ проходив нормально, але несподівано в салон до пасажирів вийшов командир екіпажу, став викрикувати незв’язні погрози і для чогось вимагав від колег знизити висоту і змінити маршрут. На щастя, серед тих, хто придбав квитки на рейс, був досвідчений пілот. Йому вдалося вдало посадити літак. Аж до самої посадки пасажири і стюарди вп’ятьох утримували капітана.
«Командир вів себе неадекватно, і я повалив його на підлогу, – пояснив пасажир авіарейсу в Лас-Вегас Девід Гонзалес. – Я боявся, що він увірветься до кабіни. Підійшли інші пілоти і допомогли мені тримати його».
Інцидент стався приблизно через 3,5 години польоту. Як пізніше розповіли пасажири нещасливого рейсу, командир літака вийшов з кабіни пілотів і поводився дивно, намагаючись розмовляти з людьми в салоні повітряного судна. Коли він спробував повернутися до кабіни пілота, її двері виявилися замкнені: колеги не пустили свого командира. Очевидно, що поведінка командира екіпажу була неадекватною вже протягом певного часу.
Після цього стан командира літака значно погіршився. Він став стукати в двері кабіни і вимагати терміново його впустити. А,не домігшись результату, за словами очевидців, став бігати салоном літака і вигукувати: «Ірак!» Аль-Каїда «! Тероризм! Ми ​​падаємо! Моліться!»
«Він викрикував якісь числа, щось на кшталт: Опустіть її до 75. Ще щось пов’язане зі швидкістю», – розповів один з пасажирів Уейн Холмс. – Потім він почав стукати в кабіну пілотів, кричав: «Пустіть мене, дайте мені коди». Один з пасажирів літака зняв командира екіпажу літака на камеру мобільного телефону. На розміщеному відео на YouTube чітко чути, як командир літака викрикує слово «Бомба!». Розслідуванням інциденту зайнялася поліція і ФБР.
Після цього, пасажирський літак здійснив вимушену посадку в аеропорту міста Амарілья в штаті Техас. Про особу командира корабля відомо, що він досвідчений льотчик. Відразу після посадки його доправили до лікарні. Авіакомпанія Jet Blue підтвердила, що у командира екіпажу літака виникли проблеми зі здоров’ям. Командиром екіпажу повітряного судна він пропрацював 12 років, пише «Українська правда. Життя».