Новини від центра Разумкова

Розбудовуючи газогони уряд фінансує непідконтрольні йому приватні облгази

У 2012 році уряд за допомогою НАК «Нафтогаз України» планує вкласти в майже 8 млрд. гривень у добудову розподільчих газопроводів. Таким чином держава, фактично, фінансує приватні облгази, у розпорядженні яких вони знаходяться. Сьогодні, за сприяння партнерів на керівних посадах у Мінпаливенерго та «Нафтогазі», контроль над більшістю приватизованих облгазів зосередив Дмитро Фірташ, — повідомляє мережеве видання «Главком».

«Єдиного державного реєстру мереж не існує, — говорить Сергій Дяченко, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова, — Державні труби — вони-то державні, але спроба передати їх на баланс іншої організації — спеціально створеного в 2009 році ДП „Нафтогазмережі” — провалилася. А як їх передати? Ви уявляєте, яка це купа документів? Вони ж збиралися не один десяток років, і вони не обов’язково повинні зберігатися на підприємстві. Вони можуть зберігатися в іншій області в архіві. А архіваріус на цей період може поїхати кудись відпочивати. А архіви, до речі, трапляється, горять. У результаті вдалося передати мережі тільки по двох об’єктах. Тобто, способів саботувати цей процес — безліч», — зазначає дослідник.

«Облгази — це „чорна діра”, куди не може залізти ні НАК „Нафтогаз”, ні держава. Вони віддані приватним структурам майже безконтрольно. Робота облгазів — це формування регіонально балансу газу. Вони контролюють всі вимірювальні прилади, і тільки вони знають, скільки куди надійшло газу. „Вимикач” теж у них — вони відключають від газопостачання неплатників. І були випадки, коли постачальник газу в особі „Газу України” вимагав когось відключити — а облгази не відключали. У 1990 роки були кримінальні історії коли, навпаки, облгази припиняли подачу газу важливим підприємствам, туди приїжджав мер з міліцією, включав газ, і ставив охорону», — розповів Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Політична складова в діяльності НБУ робить його неефективним

Нинішнє керівництво Національного банку, як і попередники, проводить непрозору політику, яка не сприяє оздоровленню економіки України. Одним з найгірших рішень в діяльності НБУ є «паспортизація» операцій з обміном валют, а також заяви керівництва НБУ відносно доцільності введення російського рубля до складу валютних запасів України. Таку точку зору в коментарі часопису «Український Тиждень» висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Однак щоб оцінити, «тягнуть» ці помилки у фінансовій, монетарній і банківській сферах на те, щоб відправити у відставку главу НБУ треба мати більше інформації, ніж та, що надходить з НБУ, — вважає знавець. «Діяльність НБУ і за цього керівництва, і за попередників — непрозора. Хоча це звучатиме політично, але найбільш прозорою вона була в період, коли Нацбанк не мав керівника, а виконувачем обов’язків був Арсеній Яценюк (2003–2005)*», — сказав пан Юрчишин.

«Ви могли б запитати про це, якби діяльність НБУ була прозорішою що дозволило б, окрім іншого, оцінити, на скільки керівництво НБУ прислухається до альтернативних точок зору і рекомендацій. Але за таких умов, як зараз, — це неможливо, я не можу про це коректно говорити», — додав знавець. Він також висловив сумнів, що будь-хто інший на посаді глави НБУ за нинішніх, украй політизованих умов і переважанні партійно- політичних підходів до економічних проблем зміг би зробити політику Нацбанку відкритішою. «Не впевнений, що хтось зміг би здійснювати раціональну монетарну політику», — додав пан Юрчишин.

* Ми не приховуємо, що голова Ради Центру Разумкова Микола Мартиненко зараз очолює передвиборчий штаб «Фронту змін».



http://razumkov.org.ua

 

Розбудовуючи газогони уряд фінансує непідконтрольні приватні облгази

У 2012 році уряд за допомогою НАК «Нафтогаз України» планує вкласти в майже 8 млрд. гривень у добудову розподільчих газопроводів. Таким чином держава, фактично, фінансує приватні облгази, у розпорядженні яких вони знаходяться. Сьогодні, за сприяння партнерів на керівних посадах у Мінпаливенерго та «Нафтогазі», контроль над більшістю приватизованих облгазів зосередив Дмитро Фірташ, — повідомляє мережеве видання «Главком».

«Єдиного державного реєстру мереж не існує, — говорить Сергій Дяченко, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова, — Державні труби — вони-то державні, але спроба передати їх на баланс іншої організації — спеціально створеного в 2009 році ДП „Нафтогазмережі” — провалилася. А як їх передати? Ви уявляєте, яка це купа документів? Вони ж збиралися не один десяток років, і вони не обов’язково повинні зберігатися на підприємстві. Вони можуть зберігатися в іншій області в архіві. А архіваріус на цей період може поїхати кудись відпочивати. А архіви, до речі, трапляється, горять. У результаті вдалося передати мережі тільки по двох об’єктах. Тобто, способів саботувати цей процес — безліч», — зазначає дослідник.

«Облгази — це „чорна діра”, куди не може залізти ні НАК „Нафтогаз”, ні держава. Вони віддані приватним структурам майже безконтрольно. Робота облгазів — це формування регіонально балансу газу. Вони контролюють всі вимірювальні прилади, і тільки вони знають, скільки куди надійшло газу. „Вимикач” теж у них — вони відключають від газопостачання неплатників. І були випадки, коли постачальник газу в особі „Газу України” вимагав когось відключити — а облгази не відключали. У 1990 роки були кримінальні історії коли, навпаки, облгази припиняли подачу газу важливим підприємствам, туди приїжджав мер з міліцією, включав газ, і ставив охорону», — розповів Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС може відбутися після 2015 року

Парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС є технічним процесом, оскільки лише ратифікація документу зробить його обов’язковим до виконання. Про це новинній службі «Укрінформ» повідомив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Узгодження тексту — це важливе, але цілком технічне питання. Воно не додає жодної нової якості. До підписання, звичайно, ми не маємо ніяких обов’язкових документів. Більше того, з моменту підписання сторони тільки беруть на себе зобов’язання не робити кроків, які б ішли врозріз зі змістом угоди. Тільки після ратифікації ми будемо мати обов’язковий до виконання документ», — наголосив знавець.

За словами пана Чалого, нині очевидно, що до парламентських виборів в Україні підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС не буде. Крім цього, експерт переконаний, що з огляду на те, як ідуть процеси всередині країни, Угода не набуде чинності до 2015 року, тобто до президентських виборів.



http://razumkov.org.ua

 

Розбудовуючи газогони уряд фінансує непідконтрольні приватні облгази

У 2012 році уряд за допомогою НАК «Нафтогаз України» планує вкласти в майже 8 млрд. гривень у добудову розподільчих газопроводів. Таким чином держава, фактично, фінансує приватні облгази, у розпорядженні яких вони знаходяться. Сьогодні, за сприяння партнерів на керівних посадах у Мінпаливенерго та «Нафтогазі», контроль над більшістю приватизованих облгазів зосередив Дмитро Фірташ, — повідомляє мережеве видання «Главком».

«Єдиного державного реєстру мереж не існує, — говорить Сергій Дяченко, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова, — Державні труби — вони-то державні, але спроба передати їх на баланс іншої організації — спеціально створеного в 2009 році ДП „Нафтогазмережі” — провалилася. А як їх передати? Ви уявляєте, яка це купа документів? Вони ж збиралися не один десяток років, і вони не обов’язково повинні зберігатися на підприємстві. Вони можуть зберігатися в іншій області в архіві. А архіваріус на цей період може поїхати кудись відпочивати. А архіви, до речі, трапляється, горять. У результаті вдалося передати мережі тільки по двох об’єктах. Тобто, способів саботувати цей процес — безліч», — зазначає дослідник.

«Облгази — це „чорна діра”, куди не може залізти ні „Нафтогаз”, ні держава. Вони віддані приватним структурам майже безконтрольно. Робота облгазів — це формування регіонально балансу газу. Вони контролюють всі вимірювальні прилади, і тільки вони знають, скільки куди надійшло газу. „Вимикач” теж у них — вони відключають від газопостачання неплатників. І були випадки, коли постачальник газу в особі „Газу України” вимагав когось відключити — а облгази не відключали. У 1990 роки були кримінальні історії коли, навпаки, облгази припиняли подачу газу важливим підприємствам, туди приїжджав мер з міліцією, включав газ, і ставив охорону», — розповів Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Політична складова в діяльності НБУ робить його неефективним

Нинішнє керівництво Національного банку, як і попередники, проводить непрозору політику, яка не сприяє оздоровленню економіки України. Одним з найгірших рішень в діяльності НБУ є «паспортизація» операцій з обміном валют, а також заяви керівництва НБУ відносно доцільності введення російського рубля до складу валютних запасів України. Таку точку зору в коментарі часопису «Український Тиждень» висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Однак щоб оцінити, «тягнуть» ці помилки у фінансовій, монетарній і банківській сферах на те, щоб відправити у відставку главу НБУ треба мати більше інформації, ніж та, що надходить з НБУ, — вважає знавець. «Діяльність НБУ і за цього керівництва, і за попередників — непрозора. Хоча це звучатиме політично, але найбільш прозорою вона була в період, коли Нацбанк не мав керівника, а виконувачем обов’язків був Арсеній Яценюк (2003–2005)*», — сказав пан Юрчишин.

«Ви могли б запитати про це, якби діяльність НБУ була прозорішою що дозволило б, окрім іншого, оцінити, на скільки керівництво НБУ прислухається до альтернативних точок зору і рекомендацій. Але за таких умов, як зараз, — це неможливо, я не можу про це коректно говорити», — додав знавець. Він також висловив сумнів, що будь-хто інший на посаді глави НБУ за нинішніх, украй політизованих умов і переважанні партійно- політичних підходів до економічних проблем зміг би зробити політику Нацбанку відкритішою. «Не впевнений, що хтось зміг би здійснювати раціональну монетарну політику», — додав пан Юрчишин.

* Ми не приховуємо, що голова передвиборчого штабу «Фронту змін» Микола Мартиненко входить до Ради Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

Вкладники Ощадбанку не такі довірливі, щоб залишити в банку отриману тисячу

Вкладники Ощадбанку СРСР не прислухаються до прохання президента і не будуть залишати свої вклади у банку. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко в коментарі мережевому виданню «Голос ю-ей».

За словами дослідника, з економічної точки зору, щоб не провокувати велику інфляцію, владі вигідно «не видавати на руки» гроші вкладникам Ощадбанку СРСР. Знавець також вважає, що українці навчені попереднім гірким досвідом, і не будуть залишати свої вклади в банку.

«Люди у нас вже знають, що як тобі дають цю тисячу, ти повинен її швиденько взяти і бігти подалі від цієї влади, щоб вона не забрала її дорогою», — підсумував пан Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Щоб Угода про асоціацію з ЄС діяла, Україна має підкріпити слова справами

Про можливі наслідки парафування Угоди про асоціацію між Україною та ЄС та кроки, які потрібно зробити Україні, щоб успішно завершити процес її підписання, йшлося на прес-конференції «Угода про асоціацію: скільки ще кроків від парафування до підписання?», — повідомляє мережеве видання «Європейський простір».

«Для того щоб Угода про асоціацію набула чинності, потрібно зробити дві важливі речі: наповнити діями порожні заяви влади щодо вибору ключового європейського інтеграційного напряму; а в балансі між корпоративними, особистими, тактичними інтересами та національним стратегічним інтересом, обрати друге — євроінтеграційний шлях, який зараз підтримують більшість громадян України, практично всі політичні партії, і який на сьогодні не має реальної альтернативи», — заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Вкладники Ощадбанку не такі довірливі, щоб залишити в банку отриману тисячу

Вкладники Ощадбанку СРСР не прислухаються до прохання президента і не будуть залишати у банку отримані відшкодування. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко в коментарі мережевому виданню «Голос ю-ей».

За словами дослідника, з економічної точки зору, щоб не провокувати велику інфляцію, владі вигідно «не видавати на руки» гроші вкладникам Ощадбанку СРСР. Знавець також вважає, що українці навчені попереднім гірким досвідом, і не будуть залишати свої вклади в банку.

«Люди у нас вже знають, що як тобі дають цю тисячу, ти повинен її швиденько взяти і бігти подалі від цієї влади, щоб вона не забрала її дорогою», — підсумував пан Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Правоохоронці перед вибором: момент істини

http://razumkov.org.ua

 

Український підводний човен не вартий подальшого витрачання грошей

Наприкінці квітня 2012 року український Військово-морський флот планує провести ходові випробування підводного човна «Запоріжжя», — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля». 

Таке судно українському флоту взагалі не потрібне, вважає директор військових програм центру Разумкова Микола Сунгуровський: «Навіщо його воскрешати з такими технічними характеристиками — це дизель старої конструкції. Він шумить, і те як іде цей човен, можна буде почути навіть із Середземного моря. Це буде така ціль, з якою й боротися немає сенсу».

На думку дослідника, утримувати цей підводний човен невигідно, враховуючи постійне недофінансування українського війська. Пан Сунгуровський наголошує, що ремонт судна, яке не зможе виконувати бойові завдання, і так дорого обійшовся українським платникам податків. А обслуговування берегового забезпечення та ймовірні занурення підводного човна вимагають додаткових коштів.



http://razumkov.org.ua

 

Молдова не витримала подорожчання струму з України, хоча румунський ще дорожче

Молдова з 1 квітня 2012 року відмовилася купувати українську електроенергію, яка подорожчала на 20%, і за відсутності контрактів почала неправомірний відбір електроенергії, — повідомляє новинна служба УНІАН.
 
Проблема низьких цін на українську електроенергію дійсно існує, говорить провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко: «Україна змушена підвищувати ціну на електроенергію, оскільки теперішня ціна не покриває витрати на закупівлю палива для її вироблення».
Також пан Дяченко зазначив, що становище не врятують і можливі поставки електроенергії в Молдову з Румунії. «Поставки з Румунії проблему не вирішують, оскільки там ціни ЄС», — додав дослідник.

http://razumkov.org.ua

 

Гроші витрачені Королевською на рекламу не гарантують успіху на виборах

Наталія Королевська в стилі одягу та мовлення наслідує Юлію Тимошенко. Її обличчя — на плакатах по всьому Києву та багатьох інших українських містах. Часописи ставлять її знімки на обкладинки, вона з’являється в політичних передачах і випусках новин на телебаченні частіше за більшість опозиційних політиків. Але більшість українців навіть не знають, хто така Наталія Королевська, яку, за словами соціологів, на президентських виборах готові підтримати лише 1,3%, — повідомляє газета «Київ пост».

«Наполегливість рекламної кампанії не обов’язково перетворюється для політика на популярність», — говорить директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. Він вважає, що самою рекламою політики не збільшать власної популярності. «Люди більше цінують справжні дії, ніж рекламні гасла й обіцянки, — зазначає пан Биченко. — Протягом років незалежності люди чули так багато обіцянок, що якби хоча б 10% з них були виконані, то Україна була б найбагатшою країною світу», — додав знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Український підводний човен не вартий подальшого витрачання грошей

Наприкінці квітня 2012 року український Військово-морський флот планує провести ходові випробування підводного човна «Запоріжжя», — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля». 

Таке судно українському флоту взагалі не потрібне, вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський: «Навіщо його воскрешати з такими технічними характеристиками? — це дизель старої конструкції. Він шумить, і те як іде цей човен, можна буде почути навіть із Середземного моря. Це буде така ціль, з якою й боротися немає сенсу».

На думку дослідника, утримувати цей підводний човен невигідно, враховуючи постійне недофінансування українського війська. Пан Сунгуровський наголошує, що ремонт судна, яке не зможе виконувати бойові завдання, і так дорого обійшовся українським платникам податків. А обслуговування берегового забезпечення та ймовірні занурення підводного човна вимагають додаткових коштів.



http://razumkov.org.ua

 

Молдову не влаштовує ціна струму з України, хоча румунський іще дорожчий

Молдова з 1 квітня 2012 року відмовилася купувати українську електроенергію, яка подорожчала на 20%, і за відсутності контрактів почала неправомірний відбір електроенергії, — повідомляє новинна служба УНІАН.
 
Проблема низьких цін на українську електроенергію дійсно існує, говорить провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко: «Україна змушена підвищувати ціну на електроенергію, оскільки теперішня ціна не покриває витрати на закупівлю палива для її вироблення».

Також пан Дяченко зазначив, що становище не врятують і можливі поставки електроенергії в Молдову з Румунії. «Поставки з Румунії проблему не вирішують, оскільки там ціни ЄС», — додав дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Працедавці очікують від нового трудового кодексу легшого звільнення працівників

У більшості країн є інституції, які захищають інтереси і працівника, і роботодавця. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права роботодавців — федерація роботодавців, права держави - уряд. В Україні подібної практики немає. Федерацію роботодавців очолює один із найбільших підприємців України, а профспілки фактично втратили будь-який вплив. Новий Трудовий кодекс покликаний, з одного боку, захистити найманого працівника, а з іншого — не повинен гальмувати розвиток підприємництва в Україні. Чи вдалося законодавцям знати рівновагу інтересів новинній службі «Ю-бі-ар» розповів провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

— Що ви можете назвати доброго або поганого у новому трудовому кодексі?

Епопея з прийняттям нового Трудового кодексу триває вже не один десяток років. Власне вся країна ще живе за нормами і стандартами колишнього Радянського Союзу, і той трудовий кодекс, який був ухвалений ще в середині 60-х років, вже фактично перероблений, і якимось чином, приведений до реалій сучасного життя. Але країна розвивається, господарські відносини розвиваються, і Україна постала перед необхідністю ухвалення нового сучасного документу, який би регулював відносини між працівником і роботодавцем, між працівником і державою, між роботодавцем і державою. Це повинен бути сучасний документ, який би відповідав на багато питань.

— Тобто він потрібен Україні?

Безумовно. Питання полягає лише в тому, в якому вигляді і в якій формі він потрібен, і що треба вдосконалювати, з одного боку, він має бути працездатним, а з іншого — це повинен бути документ, який не обмежуватиме соціальні права працівників.

— А чим їх обмежував старий? Чим він не задовольняв?

Якщо розглядати документ з боку працівника, то я б не сказав, що там є якісь норми, які б варто було вдосконалювати і змінювати. Старим Трудовим кодексом незадоволені, в першу чергу, роботодавці. Бо на їхню думку він достатньо ускладнює відносини з працівником. Точніше — це складність процесу прийняття працівника на роботу і його звільнення. На думку роботодавців, ця система відносин не відповідає міжнародній.

— Чи варто міняти захист працівників на благо роботодавців, олігархів чи ще когось?

Тут є питання в тому, що Трудовий кодекс, з одного боку, повинен захищати працівника, а з іншого боку, не повинен гальмувати розвиток підприємництва в Україні. Це однозначно. Він має бути цивілізованим засобом для співпраці між роботодавцем і працівником. За ці 60 років, які минули після ухвалення старого трудового кодексу, господарські відносини і відносини між роботодавцем і працівником змінилися в усьому світі. Вони стали більш досконалими, сучасними, економічні реалії змінилися. Із класичної ліберальної економіки, якою була Західна Європа в середині ХХ століття, сьогодні відбувається дуже серйозний рух в бік соціально-ліберальної моделі. Очевидно, що кодекс потрібно вдосконалювати.

— Що б ви передусім змінили?

Треба бути дуже обережним, щоб не порушити цю рівновагу інтересів працівника і роботодавця. Щоб не вийшло так, що інтересами простих людей ми будемо давати можливість для примноження капіталів певним категоріям наших громадян. На жаль, сьогодні трудові відносини не можна назвати ідеальними. Нинішній Трудовий кодекс не захищає в повній мірі людину від незаконних звільнень чи утисків з боку роботодавця.

— Якщо людина працює офіційно, то досить добре захищає. Але багато українців працюють не офіційно…

Тому новий Трудовий кодекс повинен зафіксувати відповідальність роботодавця за те, що він наймає людей і не належним чином оформлює з ними трудові відносини. Але, на жаль, в новому Трудовому кодексі чіткої відповідальності за це не передбачено. Треба через певні каральні заходи спонукати роботодавців до нормальних цивілізованих стосунків з працівником. Якщо працівнику запропонувати працювати нелегально, він погодиться, але при цьому втрачає всі соціальні виплати, соціальне страхування і пенсійні виплати.

— Це в усіх країнах чи тільки в Україні?

Кожна країна має свої звичаї трудового законодавства і свої звичаї у відносинах роботодавця і працівника. У більшості країн є чіткі установи, які захищають працівника — це розвинені профспілкові організації. Такого роду зміни обов’язково погоджуються на трьохсторонньому рівні. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права держави — уряд, права роботодавців — федерація роботодавців. У цьому трикутнику відбувається погодження таких документів як Трудовий кодекс. У нас, на жаль, такого немає. На чолі уряду сьогодні знаходяться найбільші роботодавці, Федерацію роботодавців очолює один із найвідоміших найбільших роботодавців України, а Профспілки фактично втратили будь-який вплив на процес, і, на жаль, сьогодні знаходяться повністю під контролем влади.

— У результаті, що ми одержуємо?

Фактично робота над Трудовим кодексом дуже закрита. Верховна Рада вже прийняла Кодекс в першому читанні за основу і закінчує його доопрацьовувати. Що вони доопрацювали, які зміни вносяться в комітетах — суспільство не знає. Тому такі серйозні документи перед ухваленням остаточної редакції, на мій погляд, повинні пройти широке громадське обговорення і експертизу з точки зору дотримання законодавства.

— Що ви маєте на увазі під широким громадським обговоренням?

Такі документи повинні мати статус конституційних. Будь-які реформи, які торкаються такої кількості громадян мають ухвалюватись конституційною більшістю Верховної ради. А 300 голосів можна зібрати в тому випадку, коли цей документ знайде підтримку і профспілок і громадських організацій та й громадського суспільства в цілому.



http://razumkov.org.ua

 

Гроші витрачені Королевською на рекламу не гарантують успіху на виборах

Наталія Королевська в стилі одягу та мовлення наслідує Юлію Тимошенко. Її обличчя — на плакатах по всьому Києву та багатьох інших українських містах. Часописи ставлять її знімки на обкладинки, вона з’являється в політичних передачах і випусках новин на телебаченні частіше за більшість опозиційних політиків. Але більшість українців навіть не знають, хто така Наталія Королевська, яку, за словами соціологів, на президентських виборах готові підтримати лише 1,3%, — повідомляє газета «Київ пост».

«Наполегливість рекламної кампанії не обов’язково перетворюється для політика на популярність», — говорить директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. Він вважає, що самою рекламою політики не збільшать власної популярності. «Люди більше цінують справжні дії, ніж рекламні гасла й обіцянки, — зазначає пан Биченко. — Протягом років незалежності люди чули так багато обіцянок, що якби хоча б 10% з них були виконані, то Україна була б найбагатшою країною світу», — додав знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Зростання ВВП відбувається за рахунок підготовки до «Євро-2012»

Прискорення зростання ВВП в 2011 році було забезпечено стимулюванням внутрішнього попиту та фінансуванням підготовки до Євро-2012. Ці висновки випливають з останніх макроекономічних даних статистики, оприлюднених 30 березня 2012 року. Уточнена оцінка номінального ВВП за 2011 рік виявилася на 0,2%  кращою за попередню — 1,31 трлн. грн. Показник зростання реального ВВП у 5,2%  залишився незмінним, — повідомляє видання «Комерсант».

Зростання ВВП пов’язане не стільки з технічним переоснащенням підприємств, скільки зі збільшенням фінансування програм до Євро-2012, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Новий трудовий кодекс має врівноважити захист працівників і потреби працедавців

У більшості країн є інституції, які захищають інтереси і працівника, і роботодавця. Права працівників захищає, як правило, профспілка, права роботодавців — федерація роботодавців, права держави - уряд. В Україні подібної практики немає. Федерацію роботодавців очолює один із найбільших підприємців України, а профспілки фактично втратили будь-який вплив. Новий Трудовий кодекс покликаний, з одного боку, захистити найманого працівника, а з іншого — не повинен гальмувати розвиток підприємництва в Україні. Чи вдалося законодавцям знати рівновагу інтересів новинній службі «Ю-бі-ар» розповів провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

http://razumkov.org.ua

 

Росія зацікавлена в придбанні української ГТС, тому намагається збити на неї ціну

До 2020 року Україна буде прокачувати через свою газотранспортну систему не менше 70 мільярдів кубометрів газу. Таку думку висловив новинній агенції УНН в. о. директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Знавець вважає, що Україна до 2020 року буде залишатися найбільшою транзитною державою Європи, її простором буде перекачуватися не менше 70 млрд. куб. м. природного газу. «Це прекрасно розуміє „Газпром”. Тому він проводить значні приховані напади на Україну щодо отримання газотранспортної системи за низькою ціною», — зазначив пан Омельченко.

За словами дослідника, нині відбувається оцінка української газотранспортної системи, тому «„Газпром” через так звану інформаційну війну намагається грати на зниження вартості „труби”».



http://razumkov.org.ua