Новини від центра Разумкова

Нечесні вибори урвуть терпець людей, уже невдоволених провалом реформ

Невиконані обіцянки влади стосовно покращення життя громадян — основа причина, яка може спонукати українців до вуличних протестів, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Рівень протестних настроїв в Україні зростає щомісяця, але найближчим часом він навряд досягне критичної межі, вважає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. Фахівець називає дві причини, які сприяють зростанню невдоволення людей. Це політика чинної влади в соціальній сфері, а також неефективна боротьба з корупцією в державі. «Невипадковим є те, що взяти участь в акціях протесту люди збираються в основному через соціальні чинники. Я думаю, що якраз орієнтуючись і на цю ситуацію, і на невдоволення в суспільстві в цілому, влада знайшла своєрідний метод відреагувати на них. Тому президент запропонував свої ініціативи, які, на його думку, можуть якось змінити ситуацію в суспільстві щодо цих питань. Але зараз важко прогнозувати, наскільки швидко та ефективно вони будуть виконані», — коментує дослідник.

Пан Розенко вважає досить показовим той факт, що за соціальні умови готові мітингувати більшою мірою жителі південно-східного регіону. Приміром, за збереження робочих місць там готові вийти на вулиці 68% людей проти 47% в західних та центральних областях. «Населення Східної України, Півночі і Півдня чекали від цієї влади справді реального покращення життя, реальної боротьби з корупцією — власне, того, що Янукович обіцяв під час передвиборчої компанії. На жаль, ми мусимо констатувати, що за два роки в повному обсязі жодна соціальна обіцянка цієї влади не була виконана. Таким чином, іде розчарування саме тих людей, які на них розраховували», — наголошує фахівець.

Павло Розенко зауважує: зацікавленість людей політикою може зрости напередодні парламентських виборів, які відбудуться в жовтні 2012 року. «Напевне, сьогодні ще немає тієї критичної маси людей та критичного розуміння, що вибори справді можуть бути сфальсифіковані. І тут буде справді цікаво, що відбуватиметься в останні місяці та тижні перед самими виборами. Тоді можна очікувати підвищення кількості людей, які будуть готові виступати за чесні вибори. Адже зараз виборча кампанія ще не почалась і суспільство не відчуває напруги виборчої кампанії та більше, все ж таки, піклується про власне життя, добробут, соціальний захист», — підкреслює дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Заяви влади про збройне повстання нагнітають зайву напругу в суспільстві

Глава уряду України Микола Азаров в інтерв’ю німецькій газеті «Ді Вельт» заявив, що Служба безпеки України виявила факти підготовки збройного повстання в Україні, розслідуючи справу про масове скуповування зброї, — повідомляє мережеве видання «Главред».

«Загальний низький рівень довіри до влади підриває довіру до таких серйозних заяв, що прозвучали з вуст прем’єр-міністра. Це або намагання виправдати попередні подібні заяви президента, або ж ознаки панічного страху в коридорах влади», — вважає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

«До речі, що таке масове скуповування — 10, 100, 1000 випадків? Зовсім недавно Президент заявляв про масове скуповування зброї населенням, а після його слів не було надано жодних підтверджень цьому, навіть на запити народних депутатів», — зауважує знавець.

«Найбільша небезпека, на мою думку, полягає в безпідставному нагнітанні напруги у суспільстві, підготовці громадської думки до схвалення можливих репресивних заходів проти призначених „заколотників” і „терористів”. Все це відбувається на тлі дедалі частіших випадків, що демонструють непрофесійність роботи міліції, СБУ, зловживань, негуманного поводження із затриманими, а також безкарності „мажорів”», — зазначив Олексій Мельник.



http://razumkov.org.ua

 

Приватизація правосуддя. Процес пішов?

За великою політичною реформою зовсім непоміченою залишається законодавча ініціатива з реформування одного конституційного органу. Втілення цієї ініціативи у конкретному законі може найістотнішим чином вплинути на процес побудови в Україні правової держави, на функціонування незалежної судової влади, на захист конституційних прав і свобод людини і громадянина. Заручником цієї ініціативи може стати і сама політична реформа.

http://razumkov.org.ua

 

Нечесні вибори можуть урвати терпець невдоволених провалом реформ

Невиконані обіцянки влади стосовно покращення життя громадян — основа причина, яка може спонукати українців до вуличних протестів, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Рівень протестних настроїв в Україні зростає щомісяця, але найближчим часом він навряд досягне критичної межі, вважає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. Фахівець називає дві причини, які сприяють зростанню невдоволення людей. Це політика чинної влади в соціальній сфері, а також неефективна боротьба з корупцією в державі. «Невипадковим є те, що взяти участь в акціях протесту люди збираються в основному через соціальні чинники. Я думаю, що якраз орієнтуючись і на цю ситуацію, і на невдоволення в суспільстві в цілому, влада знайшла своєрідний метод відреагувати на них. Тому президент запропонував свої ініціативи, які, на його думку, можуть якось змінити ситуацію в суспільстві щодо цих питань. Але зараз важко прогнозувати, наскільки швидко та ефективно вони будуть виконані», — коментує дослідник.

Пан Розенко вважає досить показовим той факт, що за соціальні умови готові мітингувати більшою мірою жителі південно-східного регіону. Приміром, за збереження робочих місць там готові вийти на вулиці 68% людей проти 47% в західних та центральних областях. «Населення Східної України, Півночі і Півдня чекали від цієї влади справді реального покращення життя, реальної боротьби з корупцією — власне, того, що Янукович обіцяв під час передвиборчої компанії. На жаль, ми мусимо констатувати, що за два роки в повному обсязі жодна соціальна обіцянка цієї влади не була виконана. Таким чином, іде розчарування саме тих людей, які на них розраховували», — наголошує фахівець.

Павло Розенко зауважує: зацікавленість людей політикою може зрости напередодні парламентських виборів, які відбудуться в жовтні 2012 року. «Напевне, сьогодні ще немає тієї критичної маси людей та критичного розуміння, що вибори справді можуть бути сфальсифіковані. І тут буде справді цікаво, що відбуватиметься в останні місяці та тижні перед самими виборами. Тоді можна очікувати підвищення кількості людей, які будуть готові виступати за чесні вибори. Адже зараз виборча кампанія ще не почалась і суспільство не відчуває напруги виборчої кампанії та більше, все ж таки, піклується про власне життя, добробут, соціальний захист», — підкреслює дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Україні справді варто купувати російський газ у Німеччині

У разі невдачі переговорів з Росією, «Нафтогаз» планує купувати російський газ у німецького підприємства РВЕ методом «зворотного потоку», що буде дешевше, ніж безпосередньо в «Газпрому», — повідомляє газета «Комсомольская правда».

Провідний експерт енергетичних програм центру Разумкова Сергій Дяченко вважає таку пропозицію слушною: «В ЄС продається, як російський газ по довгострокових угодах, так і газ, ринкова ціна на який постійно змінюється. Зараз він дешевший за російський. За різними оцінками, Україна може купувати від 1,5 до 5 мільярдів кубометрів такого газу без збитку для транзиту. І цей обсяг треба нарощувати, адже саме за відсутності конкуренції „Газпром” може диктувати нам високі ціни».



http://razumkov.org.ua

 

Президенти України та Росії спецзв’язку вже не довіряють

Про президентський чинник, який дедалі сильніше впливає на характер українсько-російських відносин, і про особливості нашої «дружби мимохіть» російській «Новій газеті» розповів заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

http://razumkov.org.ua

 

Якщо в Україні низьке безробіття, чому люди переїжджають за кордон?

За даними Держкомстату, Україна перебуває у десятці країн світу — лідерів з міграції. За різними підрахунками, за кордон на постійне місце проживання за 20 років незалежності виїхало 6,6 млн. українців, — повідомляє газеа «Високий замок».

«Влада звітує що зайнятість населення в Україні перевищують показники ЄС. Рівень безробіття в Україні сягає 8%. У Єврозоні — 10,3%. Але ця зайнятість не виконує головного завдання — людина не почувається захищеною, не може прогодувати на зароблені гроші сім’ю. Велика кількість людей, що працюють, є бідними. Через те й простежуються негативні міграційні тенденції — українці не бачать перспектив, не можуть реалізувати свій потенціал. Ринок праці — відкритий. Не існує жодних перепон для виїзду, якщо працівник висококваліфікований, освічений, знає кілька іноземних мов. Саме такі й виїздять».



http://razumkov.org.ua

 

Замість підвищення соціальних виплат краще оплатити зовнішні борги

Влада обіцяє витратити 16 мільярдів гривень на соціальні виплати, тоді як у країні немає грошей навіть на те, щоб розрахуватися з боргами, — повідомляє газета «Високий замок».

«У нинішніх умовах варто говорити не про нову соціальну програму, а про великі проблеми з зовнішнім боргом. Якщо з’являться кошти (не знаю звідки), то їх треба скеровувати на те, щоб не допустити зриву графіків погашення боргів. 2012 року ми лише МВФ повинні повернути 3,7 млрд. доларів, ще близько двох мільярдів — Росії. Це те, що навряд чи вдасться реструктуризувати. Треба чесно визнати, що у нас є проблеми з державним боргом, і скерувати всі зусилля на вчасні виплати», — заявив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Корпоратизація «Енергоатому» й «Укренерго» розпочата невчасно

Президент України Віктор Янукович доручив прем’єр-міністрові Миколі Азарову та Міністерству енергетики й вугільної промисловості подати на розгляд парламенту законопроект про корпоратизацію найбільших державних електроенергетичних підприємств — «Енергоатом» і «Укренерго», — повідомляє газета «Дело».

На думку провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, запуск корпоратизації «Енергоатому» й «Укренерго» говорить про те, що Янукович відстоює інтереси вітчизняних фінансово-промислових груп, які зацікавлені в отриманні контролю над цими підприємствами. «Ця ініціатива президента говорить про широкі можливості груп, зацікавлених у контролі над цими компаніями, лобіювання своїх інтересів. Сьогодні я не бачу доцільності корпоратизувати „Енергоатом” і „Укренерго”. Спершу треба втілити законодавство ЄС у рамках Енергетичного співтовариства, і тільки після цього займатися питаннями корпоратизації, приватизації», — говорить фахівець.

На думку пана Омельченка, в контролі над «Укренерго» і «Енергоатомом» передусім зацікавлені енергетичне об’єднання ДТЕК, яке сьогодні контролює майже усе теплове виробництво електроенергії (близько 30% виробництва електроенергії в країні), й охоча закріпитися на енергетичному ринку група Дмитра Фірташа.



http://razumkov.org.ua

 

Необґрунтовані передвиборчі обіцянки влади спричинять сплеск цін після виборів

Віктор Янукович оголосив пакет соціальних ініціатив, які український уряд повинен утілити вже у найближчі місяці: починаючи від підвищення пенсій на 100 грн. і закінчуючи пільговими позиками на житло та поверненням внесків Ощадбанку СРСР. Про те, де уряд братиме мільярди на здійснення цих обіцянок, і які наслідки це матиме для економіки України, в інтерв'ю телеканалу «Ю-бі-ар» розповів провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

http://razumkov.org.ua

 

Україною не можна змусити пишатися без економічних чи суспільних досягнень

З 2013 року уряд планує витрачати 40 мільйонів гривень в рік на патріотичне виховання населення. Перспективи здійснення подібних заходів, для «Першого національного» телеканалу прокоментував директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

«Доки Україна як держава, як господарський комплекс, як суспільство, не дасть громадянам відчутного приводу для гордості, я думаю, що до того часу немає особливого сенсу проводити якісь програми. Коли посадовець закликає проявити економічний патріотизм і купувати українське, при цьому у нього на руці швейцарський годинник, і він сідає в німецький автомобіль. Досвід показує, що такі програми неефективні», — зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Корпоратизацію «Енергоатому» й «Укренерго» розпочато невчасно

Президент України Віктор Янукович доручив прем’єр-міністрові Миколі Азарову та Міністерству енергетики й вугільної промисловості подати на розгляд парламенту законопроект про корпоратизацію найбільших державних електроенергетичних підприємств — «Енергоатом» і «Укренерго», — повідомляє газета «Дело».

На думку провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, запуск корпоратизації «Енергоатому» й «Укренерго» говорить про те, що Янукович відстоює інтереси вітчизняних фінансово-промислових груп, які зацікавлені в отриманні контролю над цими підприємствами. «Ця ініціатива президента говорить про широкі можливості груп, зацікавлених у контролі над цими компаніями, лобіювання своїх інтересів. Сьогодні я не бачу доцільності корпоратизувати „Енергоатом” і „Укренерго”. Спершу треба втілити законодавство ЄС у рамках Енергетичного співтовариства, і тільки після цього займатися питаннями корпоратизації, приватизації», — говорить фахівець.

На думку пана Омельченка, в контролі над «Укренерго» і «Енергоатомом» передусім зацікавлені енергетичне об’єднання ДТЕК Ріната Ахметова, яке сьогодні контролює майже усе теплове виробництво електроенергії (близько 30% виробництва електроенергії в країні), й охоча закріпитися на енергетичному ринку група Дмитра Фірташа.



http://razumkov.org.ua

 

Торговими війнами Росія хоче виторгувати політичні поступки

Віктор Янукович візьме участь у засіданні Євразійської економічної спільноти (Євразес), в якій Україна має статус спостерігача. Візит президента України в Росію проходить на тлі «сирної війни» між двома країнами. Українські сири та інша молочна продукція вже двічі ставали жертвами санкцій з боку Росії: у 2006 і 2008 роках, теперішню ситуацію для радіо «Свобода» прокоментував директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

І виробники, і експерти переконані, що сирна проблема лише привід для політичного тиску Москви на Київ. Інакше Росія вирішувала б цю суперечку з Україною у рамках Світової організації торгівлі, членами якої є обидві держави, вважає знавець. «Звичайно ж, це дуже схоже на політизовані речі. І рішення тут лежить в площині, чи будуть Україна і Росія приймати правила гри, які затверджені і практикуються СОТ, у тому числі правила вирішення суперечок, правила повідомлення, правила готовності до взаємних перевірок. Тобто, якщо правила інститутів СОТ визнаватимуться Росією, то і вирішувати спірні моменти буде набагато простіше, істотно знизиться ризик таких політизованих нерозумінь. Я думаю, що жорстка позиція Росії щодо ввезення з України багатьох видів продукції — це вже її стратегія», — говорить пан Юрчишин.

«І, до речі, незалежно від того, буде Україна в зоні вільної торгівлі з країнами СНД чи не буде, цей диктат вже продемонстрований, він є, він працює. Якісь послаблення для України будуть тільки в обмін на її поступки політичного характеру», — зазначає експерт.



http://razumkov.org.ua

 

У президента немає можливостей для втілення соціальних ініціатив

Після двох років президентства Віктор Янукович збурив країну новими соціальними ініціативами. Що це: продумана соціальна політика чинної влади чи банальний передвиборчий блеф з елементами плагіату? На цю тему відвідувачі мережевого видання «Ай-ен-ті-ві» поспілкувалися з провідним експертом Центру Разумкова Павлом Розенком.

http://razumkov.org.ua

 

Енергетичну залежність слід долати стратегічно, а не поодинокими закупівлями газу в Є

Напередодні з’їзду Євразес Віктор Янукович повідомив, що їде в Москву з надією вирішити «газове питання». Глава НАК «Нафтогаз України» Євген Бакулін днями заявив, що Київ розглядає можливість закупівлі до 10 мільярдів кубометрів газу на ринку ЄС, — повідомляє «Радіо Свобода».

«Закупівлі газу в ЄС могли б стати одним зі шляхів вирішення паливних проблем, якби уряд України проводив стратегічну й енергетичну політику, а не просто використовував газовий чинник як політичний аргумент у переговорах з Росією. Але ми не бачимо зваженої аналітичної стратегії України, спрямованої на євроінтеграцію. Дуже повільно виконуються директиви Євросоюзу, які Україна зобов’язалася впровадити у своє правове поле, енергетичний ринок залишається малоконкурентним, монополізованим, непрозорим, зі значним адміністративним втручанням. Природно, одиничними спробами постачань природного газу з інших країн розв’язати паливну проблему неможливо», — вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Якщо в Україні низьке безробіття, чому люди переїжджають за кордон?

За даними Держкомстату, Україна перебуває у десятці країн світу — лідерів з міграції. За різними підрахунками, за кордон на постійне місце проживання за 20 років незалежності виїхало 6,6 млн. українців, — повідомляє газета «Високий замок».

«Влада звітує, що зайнятість населення в Україні перевищують показники ЄС. Рівень безробіття в Україні сягає 8%. У Єврозоні — 10,3%. Але ця зайнятість не виконує головного завдання — людина не почувається захищеною, не може прогодувати на зароблені гроші сім’ю. Велика кількість людей, що працюють, є бідними. Через те й простежуються негативні міграційні тенденції — українці не бачать перспектив, не можуть реалізувати свій потенціал. Ринок праці — відкритий. Не існує жодних перепон для виїзду, якщо працівник висококваліфікований, освічений, знає кілька іноземних мов. Саме такі й виїздять».



http://razumkov.org.ua

 

Миколаївський злочин засвідчив готовність суспільства вимагати виконання закону

9 березня 2012 року в Миколаєві троє чоловіків зґвалтували вісімнадцятирічну дівчину, намагалися задушити, а потім підпалили її. Цей випадок набув розголосу, — повідомляє «Газета по-українськи».

«У миколаївському випадку злочин просто не встигли як слід приховати. Бо ж приховали безліч інших. Я знаю ще страшнішу історію в Одесі. Там мажор убив людину, керуючи автомобілем у нетверезому стані. А суддя закрив справу лише тому, що потерпілий не написав заяви! І таких випадків десятки. Але є якась межа, яку переходити не можна. Нині її перейшли. Тепер будь-який випадок викликатиме бурхливу реакцію всього суспільства. Воно наближається до того, щоб зрозуміти: не можна виступати окремо підприємцям, чорнобильцям, афганцям. Треба усім разом вимагати від влади виконання закону», — підсумувала дослідниця.



http://razumkov.org.ua

 

Поодинокі закупівлі газу в ЄС не здатні подолати енергетичну залежність

Напередодні з’їзду Євразес Віктор Янукович повідомив, що їде в Москву з надією вирішити «газове питання». Глава НАК «Нафтогаз України» Євген Бакулін днями заявив, що Київ розглядає можливість закупівлі до 10 мільярдів кубометрів газу на ринку ЄС, — повідомляє «Радіо Свобода».

«Закупівлі газу в ЄС могли б стати одним зі шляхів вирішення паливних проблем, якби уряд України проводив стратегічну й енергетичну політику, а не просто використовував газовий чинник як політичний аргумент у переговорах з Росією. Але ми не бачимо зваженої аналітичної стратегії України, спрямованої на євроінтеграцію. Дуже повільно виконуються директиви Євросоюзу, які Україна зобов’язалася впровадити у своє правове поле, енергетичний ринок залишається малоконкурентним, монополізованим, непрозорим, зі значним адміністративним втручанням. Природно, одиничними спробами постачань природного газу з інших країн розв’язати паливну проблему неможливо», — вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Протидіяти російській політиці інтеграції можна маючи чітку національну позицію

Російська Федерація намагається залучити Україну до активних інтеграційних процесів у рамках СНД. Про мету та засоби такої російської інтеграційної політики та можливості протидії з української сторони, в коментарі газеті «День» розповів заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Росія виходить сьогодні зі своїх національних інтересів та позиції лідерів країни, зокрема Владіміра Путіна. Вона продовжуватиме реалізацію інтеграційних проектів на пострадянському просторі. Формати цієї інтеграції можуть бути різними. Сьогодні це і Євразес, і митний союз, і Єдиний економічний простір. Зараз ідеться про підписання нового договору про Євразійський союз 2015 року. Україна, яку наполегливо запрошує Росія, а інколи відверто говорить про проблеми, що виникнуть у разі невходження України до євразійського об’єднання, на офіційному рівні виробила позицію, про необхідність взаємодії з митним союзом у форматі 3+1. Йдеться про те, щоб Україна, не вступаючи в митний союз, могла розвивати співробітництво на принципах Світової організації торгівлі, що очевидно є правильним. Але, як на мене, ця формула є тимчасовою. З огляду на це треба чітко визначити: чи погоджується Україна на інтеграцію до євразійських структур, чи все-таки, згідно з українськими законами й визначеними національними інтересами, рухається до Європейського Союзу через першу стадію економічної інтеграції — підписання Угоди про асоціацію. Одночасно робити ці дві речі — інтегруватися вище, ніж рівень Зони вільної торгівлі, у двох різних напрямках — неможливо. Тому зрозуміло, що наступний період у розвитку двосторонніх відносин з Росією і ЄС почнеться незабаром. Залишилося не так багато часу для того, щоб визначити остаточну позицію України на перспективу», — зазначив знавець.

«Питання в тому, що в Україні у частини політиків є запит на використання російського фактору задля реалізації своїх політичних цілей. Двосторонні відносини часто розглядаються саме з цієї сторони. Крім того, зиск для частини політиків має не тільки політичний характер, але часто вимірюється і в дуже конкретних економічних категоріях. Допоки ми не позбудемося цієї проблеми наявності такого типу інтересу і розіграшу російської карти у внутрішньополітичних процесах в Україні, доти ми не зможемо сформувати чітку національну позицію в російському напрямку. Але процес переговорів з РФ, як ми бачимо, виховує українську владу», — підсумував пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Заяви Ради не cприятимуть євроінтеграції, якщо не підкріплюватимуться справами

Звернення Верховної Ради України до Європейського Союзу з проханням пришвидшити підписання Угоди про асоціацію матиме нульовий вплив на рішення ЄС, у зв\'язку з невирішеністью політичних проблем в Україні. Про це в коментарі часопису «Тиждень» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Звернення Верховної Ради до Європейського Союзу щодо пришвидшення підписання Угоди про асоціацію, звісно, має право на існування, навіть не враховуючи те, що воно, відверто кажучи, не дуже вичитане і деякі моменти викликають сумніви, зокрема, доручення Кабінету Міністрів забезпечити проведення вільних і чесних виборів до Верховної Ради. Кабмін, згідно зі своїми повноваженнями, може лише забезпечити фінансування, але не втручатися у виборчий процес. Це питання належить до компетенції Центральної виборчої комісії. Крім цього, існують моменти у цій заяві, які не відповідають їй за формою, виглядають як певні заклики, декларації і вибиваються із суті політико-правового документу», — зазначив дослідник.

За словами  пана Чалого, попри все це в документі також не відображений «консенсусний погляд всього українського політикуму і навіть Верховної Ради, тому що думки опозиції, яка в принципі підтримує ті ж заклики, не були враховані взагалі».

«Стосовно пунктів звернення — вони повторюють те, що повинен робити президент, Верховна Рада і Кабмін, відповідно до  вже прийнятих документів. Тобто у документі немає нічого нового», — зазначив він. Щодо впливу прийнятого Радою звернення на позицію Євросоюзу, то експерт вважає, що депутати не дали в документі відповіді на питання, які стоять на шляху до підписання угоди між Україною і ЄС.

«Звернення абсолютно не містить відповіді на ті питання, які власне ставить Європейський Союз як проблеми до швидкого просування до підписання Угоди про асоціацію. Заклик перейти до наступної стадії виконання угоди, викладені у прийнятому Радою документі, зокрема, використовуючи діючу норму в договорі про функціонування Європейського Союзу, що передбачає вводити зону вільної торгівлі, не очікуючи ухвалення національними парламентами, викликає питання. Хоч Євросоюз може підтримати таку пропозицію, але проблема полягає в тому, що для цього треба підписати угоду. А за цим — вирішення питання проведення чесних прозорих виборів, допуску до політичного процесу опозиції, яка перебуває за гратами. Ці питання не вирішені, тому будь-які подібні заяви можуть сприйматись як спроба в майбутньому пояснити, чому Україна пішла не на Захід, а на Схід своїх євроінтеграційних процесів», — зазначив пан Чалий.

«Я вважаю, що якби паралельно відбувались процеси для виправлення ситуації всередині України, то така заява (але більш широка — з опозиційною думкою) була б додатковим інструментом. Проте при відсутності дій всередині країни вона фактично буде мати нульовий вплив на рішення Європейського Союзу», — додав він.

Натоміть позитивним, на думку дослідника, є те, що у прийнятому зверненні до ЄС містяться доручення виконавчим структурам української влади, наприклад, Кабінету Міністрів, зокрема щодо належного і повного виконання порядку денного асоціації між Україною і ЄС, фінансування цих заходів тощо. Водночас щодо узгодження тексту угоди про асоціацію між ЄС та Україною, запланованого на 30 березня, знавець відмітив: «Парафування на сьогодні немає певних кардинальних змін. Планується технічне рішення на рівні переговорних делегацій, як це й планувалось впродовж останнього місяця. Це питання сьогодні дійсно важливе, втім, виникає чимало додаткових проблем, які затягують підписання угоди про асоціацію. А отже, треба концентруватись не на питанні узгодження тексту угоди, а орієнтуватись на ті стадії, коли цей документ матиме вплив. А це буде тільки з моменту підписання, коли сторони беруть зобов\'язання не робити кроків, які йдуть врозріз з основами угоди, до моменту її введення в дію», — зауважив  пан Чалий.



http://razumkov.org.ua