Новини від центра Разумкова

Енергетика потребує реформ, а не оплати газу з валютних запасів

НАК «Нафтогаз України» зобов’язаний розрахуватися з «Газпромом» за газ, спожитий минулого місяця. Плата за російське блакитне пальне вже перевищує 10 мільярдів гривень. Грошей катастрофічно не вистачає, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

«На оплату російського газу Україна бере гроші зі своїх золотовалютних запасів. А їх поповнювали з позик МВФ. Тепер позик немає і запаси скорочуються. І всі розуміють, що це безвихідний шлях», — сказав провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Витрата золотовалютних запасів здійснюється через збільшення статутного капіталу «Нафтогаза» за рахунок випуску облігацій внутрішнього державного запозичення. Український уряд усвідомлює хибність цього шляху, однак вперто ігнорує проведення реформ у «Нафтогазі», говорить пан Омельченко. «Нереформований „Нафтогаз” висить на шиї кожного українця і створює ризики для економіки цілої країни», — каже дослідник.  

На думку Володимира Омельченка, розраховувати на зниження закупівельної ціни на російський газ Україні нині не варто. Він переконаний, що українській владі варто провести енергетичний аудит промисловості, за допомогою якого за два роки Україна може зменшити споживання російського газу на 15%. «Населення і так платить, а великі підприємства мають борги. І забрати їх важко, бо вони часто пов’язані з самою владою чи їхніми партнерами у справах», — зауважив пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Приєднанню до енергетичного ринку ЄС заважають нечесні ділки та Росія

Україна має реформувати свою газову галузь на засадах директив Європейського Союзу. Про це сказав новинній службі УНН провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«На відміну від Росії, Україна весь час каже, що вона хоче інтегруватися в енергетичний простір з Європейським Союзом. Вже підписано дуже багато документів. Перш за все, треба сказати про Енергетичну хартію, про Брюссельську декларацію і останній документ — це приєднання України до договору про енергетичне співтовариство. Тобто, в України є всі механізми, щоб приєднатися до енергетичного простору, але вона чомусь не приєднується», — зауважив пан Омельченко.

На думку фахівця, є два дуже важливі чинники, які заважають Україні приєднатися до єдиного енергетичного простору з ЄС. До першого знавець зарахував особисті інтереси наближених до влади українських підприємців, які заробляють на непрозорих схемах у газовій царині. «Якщо буде прозорість, ринкова економіка, з’являться конкуренти, то тіньових великих заробітків не буде. Тому, це основний чинник, який заважає просуватися Україні у енергетичному напрямку через особисті інтереси ділків і влади», — зазначив він.

Другий чинник, який стримує розвиток європейської інтеграції в енергетиці України, це дуже потужна позиція Росії, що каже європейцям не інтегруватися з українцями. «У ЄС створюються за допомогою „Газпрому”, завдяки службам зі зв’язків з громадськістю негативний образ України… Це робиться для того, щоб створити залізну завісу між Україною і ЄС. На жаль, вона потихеньку опускається. І якщо вона опуститься повністю, Україна стане легкою здобиччю енергетичних монополістів з боку Російської Федерації», — додав пан Омельченко.

Єдиним виходом України з такого становища є реформування газового сектору на засадах директив Європейського Союзу, вважає пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Що повільніші в Україні реформи, то більша енергетична залежність від Росії

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що 2012 рік буде для України вирішальним в питанні енергетичної залежності від Російської Федерації, — повідомляє новинна служба УНН.

«Що повільніше в Україні проводяться реформи в енергетиці, то більше вона стає залежною від російського впливу. 2012 рік для України буде вирішальним в енергетиці. Тому що після виборів президента Росії вплив Російської Федерації на політику в Україні посилиться. І у зв’язку з тим, що сьогодні наша держава у досить складному фінансовому стані, НАК „Нафтогаз України” має величезні борги і не здатен розраховуватися самостійно за природний газ, то потрібно очікувати, що РФ захоче використати ці важелі впливу», — сказав він.

Пан Омельченко наголошує на тому, щоб українська влада не піддавалася на вмовляння росіян і не віддала їм ГТС.



http://razumkov.org.ua

 

Соціальні ініціативи президента. Черговий плагіат?

Нам в черговий раз доводиться констатувати факт — у нас в державі нічого не змінилося в ставленні до українських громадян. Про їхні проблеми і турботи влада починає згадувати лише напередодні виборів, намагаючись за допомогою крихітних подачок купити голоси виборців.

http://razumkov.org.ua

 

Для оплати передвиборчих обіцянок у влади немає інших джерел, крім емісії

Наміри Януковича втілити обіцянки високих пенсій, дешевого житла і повернення внесків із радянських ощадкас уряд оцінив щонайменше у 16 мільярдів гривень, які буде непросто знайти у збіднілій скарбниці на тлі дорожнечі російського газу і відмови у грошовій підтримці з боку МВФ. Існують побоювання, що для виконання передвиборчих обіцянок влада увімкне друкарський верстат, що розжене ціни, — повідомляє новинна служба «Ройтерс».

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що додатковий випуск гривні стане головним джерелом оплати передвиборних обіцянок президента. «Окрім грошей, які доведеться друкувати, щоб забезпечити обіцянки, інших джерел у уряду сьогодні немає», — сказав він.

«Економічні результати за перші два місяці не показують позитивних зрушень. В уряді не вистачає коштів навіть для того, щоб профінансувати зобов’язання, які вже зафіксовані у бюджеті, а що говорити про збільшення соціальних витрат», — сказав пан Розенко.

Він назвав обіцянки президента передвиборчим популізмом. «За два роки діяльності влада не виконала жодного з соціальних зобов’язань, які вони брали на себе у 2009–2010 роках», — сказав пан Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Енергетика потребує реформ, а не оплати газу з валютних запасів

НАК «Нафтогаз України» зобов’язаний розрахуватися з «Газпромом» за газ, спожитий минулого місяця. Плата за російське блакитне пальне вже перевищує 10 мільярдів гривень. Грошей катастрофічно не вистачає, — повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

«На оплату російського газу Україна бере гроші зі своїх золотовалютних запасів. А їх поповнювали з позик МВФ. Тепер позик немає і запаси скорочуються. І всі розуміють, що це безвихідний шлях», — сказав провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Витрата золотовалютних запасів здійснюється через збільшення статутного капіталу «Нафтогаза» за рахунок випуску облігацій внутрішнього державного запозичення. Український уряд усвідомлює хибність цього шляху, однак вперто ігнорує проведення реформ у «Нафтогазі», говорить пан Омельченко. «Нереформований „Нафтогаз” висить на шиї кожного українця і створює ризики для економіки цілої країни», — каже дослідник.  

На думку Володимира Омельченка, розраховувати на зниження закупівельної ціни на російський газ Україні нині не варто. Він переконаний, що українській владі варто провести енергетичний аудит промисловості, за допомогою якого за два роки Україна може зменшити споживання російського газу на 15%. «Населення і так платить, а великі підприємства мають борги. І забрати їх важко, бо вони часто пов’язані з самою владою чи їхніми партнерами у справах», — зауважив пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

МВФ дає позики під дії, а не обіцянки дій

Міжнародний валютний фонд вимагає від України не тільки підвищення тарифів для населення. Угода з Україною передбачає «максимальне виконання взятих країною на себе зобов’язань. Причому, у комплексі, а не висмикуючи якесь одне». Про це в коментарі часопису «Тиждень» заявив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Те, що люблять нам розповідати про те, що в угоді з Україною, мовляв, записано, що МВФ вимагає підвищення тарифів. Нічого подібного», — сказав пан Юрчишин.

За його словами, перелік вимог до України в документі записаний через кому, без пріоритетності якогось із них. Оскільки МВФ наполягає на виконанні комплексних заходів, а не якогось одного. «Ніхто не говорить про 100-% виконання, і МВФ не дає гроші під 100% виконання. МВФ дає кредит під прогрес, під те, що країни демонструють спроможність до виконання взятих на себе зобов’язань. Якби ми підвищили тарифи на 10%, то це вже був би крок на зустріч. Якби ми вжили заходів для стабілізації бюджету, в т.ч. зменшення чи раціоналізації видаткової частини — це вже був би прогрес. Якби ми взяли на себе зобов’язання, що ми з Нафтогазом розбираємося, а не продовжуємо якимось чином вести безплідні переговори про зниження тарифів, що абсолютно беззмістовно, не роблячи нічого для енергозбереження — був би прогрес», — сказав він.

«Це не є аргумент, що якщо ніхто не виконує, то і Україна має право не виконувати. Навпаки. Всі країни намагаються максимально просунутися у співпраці з МВФ тому, що це є символічний індикатор того, що відбувається з країною, з її авторитетом на міжнародній арені і значним чином визначає ставлення приватних інвесторів до самої країни», — додав економіст.

За словами Василя Юрчишина, Україні слід поквапитися з отриманням кредиту від МВФ, оскільки з практики діяльності організації випливає, що вони припиняють надавати кредити країнам за 6 місяців до виборів.



http://razumkov.org.ua

 

Україна має відокремити економіку від політики у відносинах з Росією

Для того, щоб надалі не програти з багатьох важливих для України питань, українська влада зобов’язана відокремити економіку від політики у відносинах з Росією. Таку думку висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий у коментарі новинній службі «Голос Ю-ей».

За його словами, найголовніше для України — уникати переплетення різних питань, тобто відокремити економіку від політики. «Слабкий в такому випадку завжди програє», — зазначив фахівець.

Пан Чалий підкреслив, що на сьогодні зрозуміло, що після виборів буде досягнуто рішення цілого пакета двосторонніх питань, які стосуватимуться розділення морського простору. «Як уже було заявлено, Україна може відійти від позицій, які утримувала протягом багатьох років. Це стосується управління Керченським каналом, яке, скоріш за все, буде загальним. Це стосується навіть кордону, адже невідомо, чи пройде межа тією чіткою лінією, яка була ще за часів Радянського союзу на всіх військових картах», — зазначив фахівець.

Він також підкреслив, що після російських виборів, знову виникне питання про розробку Чорноморського шельфу. «Все це поєднано в комплекс поступок і компромісів, але, запевняю вас, коли це поєднується в такий комплекс, рано чи пізно настає програш. На жаль, наша влада не хоче до цього правила прислухатися», — зазначив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Суперечливі оцінки вартості обіцянок уряду свідчать, що їх навіть не прораховували

Влада не має достатньо коштів на покриття нещодавно оприлюднених соціальних ініціатив президента Віктора Януковича. Про це у коментарі часопису «Тиждень» заявив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

Фахівець наголошує, що його «лякає не сам факт проголошення ініціатив», а те, що відразу після оприлюднення ініціатив президента «представники влади називають абсолютно різні цифри, які необхідні для їхнього фінансування — від 8 млрд. гривень Ірини Акімової до 16 млрд. Сергія Тігіпка, який сказав, що наполягає на цій цифрі».

«Це означає, що до оприлюднення цих президентських ініціатив вони елементарно навіть не були прораховані, — наголосив пан Розенко, — можна зараз сказати, що влада не має ресурсу на їх покриття. Тому що ініціативи ніхто не прорахував. Хтось щось підсунув президенту, він вийшов їх проголосив».

Пан Розенко нагадує, що після засідання Кабміну журналісти запитали главу НБУ Арбузова: «Де ви будете брати кошти?» На що той відповів: «Не знаю, будемо думати». «Тобто це рівень підготовки матеріалів до таких серйозних документів, коли глава Нацбанку навіть не знає, як він втілюватиме ініціативу президента», — зазначив пан Розенко.

На думку фахівця, приблизно реальна цифра необхідних витрат для виконання всіх соціальних ініціатив президента — 16–20 млрд. гривень. «Очевидно, що сьогодні такого додаткового ресурсу економіка дати не може», — заявив пан Розенко.

«Економічні підсумки перших місяців свідчать, що так, відбувається зростання економіки, але разом з тим в уряду є величезні проблеми з фінансуванням тих соціальних зобов’язань, які сьогодні вже були закладені в бюджеті на 2012 рік. Годі казати про додаткові заощадження», — пояснив він.

Крім того, для дослідника не зрозуміло, як пов’язані митні збори чи податок на розкіш з Пенсійним фондом України, виключно страховою організацією, яка використовує рівно таку кількість коштів, які до неї надходять як внески. «А додаткові надходження мають тимчасову структуру», — зазначив Павло Розенко.

«Висновки поки невтішні», — підсумував фахівець. За його словами, ініціативи Януковича «не є якимись системними реформами чи системною політикою». «Все-таки влада не зробила жодних висновків із 2004 року і пішла фактично традиційним шляхом, скуповуючи голоси виборців напередодні чергових парламентських виборів. Така ідеологія для держави і для економіки в цілому нічим добрим закінчитися не може», — зазначив пан Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Тіньові зарплати вигідні працедавцям і працівникам

Уряд вирішив наповнювати бюджет за рахунок тіньових зарплат. Це і не дивно, адже за оцінками експертів близько 150 млрд. грн, платиться в Україні без сплати усіх необхідних відрахувань, — повідомляє газета «Комсомольская правда».

Директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин вважає такі методи безперспективними: «Працівники масово не „стукатимуть” на працедавців хоч би з тієї причини, що зарплати в конвертах вигідні й тим, і іншим. Людям вигідно мати доходи, неконтрольовані державою! У легальних зарплатах сьогодні дійсно зацікавлені лише співробітники передпенсійного віку, яким треба підняти майбутні пенсійні виплати. Але їхня частка настільки низька, що навряд чи можна говорити про значний вплив на ринок. На мою думку, реальних стимулів для виходу зарплати з тіні як і раніше немає. Чиновникам треба розпочинати з себе, позбутися розкоші, а доки цього не буде, усі міркування про виведення доходів з тіні так і залишаться пустими розмовами».



http://razumkov.org.ua

 

Суперечливі оцінки вартості обіцянок уряду свідчать, що її навіть не рахували

Влада не має достатньо коштів на покриття нещодавно оприлюднених соціальних ініціатив президента Віктора Януковича. Про це у коментарі часопису «Тиждень» заявив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

Фахівець наголошує, що його «лякає не сам факт проголошення ініціатив», а те, що відразу після оприлюднення ініціатив президента «представники влади називають абсолютно різні цифри, які необхідні для їхнього фінансування — від 8 млрд. гривень Ірини Акімової до 16 млрд. Сергія Тігіпка, який сказав, що наполягає на цій цифрі».

«Це означає, що до оприлюднення цих президентських ініціатив вони елементарно навіть не були прораховані, — наголосив пан Розенко, — можна зараз сказати, що влада не має ресурсу на їх покриття. Тому що ініціативи ніхто не прорахував. Хтось щось підсунув президенту, він вийшов їх проголосив».

Пан Розенко нагадує, що після засідання Кабміну журналісти запитали главу НБУ Арбузова: «Де ви будете брати кошти?» На що той відповів: «Не знаю, будемо думати». «Тобто це рівень підготовки матеріалів до таких серйозних документів, коли глава Нацбанку навіть не знає, як він втілюватиме ініціативу президента», — зазначив пан Розенко.

На думку фахівця, приблизно реальна цифра необхідних витрат для виконання всіх соціальних ініціатив президента — 16–20 млрд. гривень. «Очевидно, що сьогодні такого додаткового ресурсу економіка дати не може», — заявив пан Розенко.

«Економічні підсумки перших місяців свідчать, що так, відбувається зростання економіки, але разом з тим в уряду є величезні проблеми з фінансуванням тих соціальних зобов’язань, які сьогодні вже були закладені в бюджеті на 2012 рік. Годі казати про додаткові заощадження», — пояснив він.

Крім того, для дослідника не зрозуміло, як пов’язані митні збори чи податок на розкіш з Пенсійним фондом України, виключно страховою організацією, яка використовує рівно таку кількість коштів, які до неї надходять як внески. «А додаткові надходження мають тимчасову структуру», — зазначив Павло Розенко.

«Висновки поки невтішні», — підсумував фахівець. За його словами, ініціативи Януковича «не є якимись системними реформами чи системною політикою». «Все-таки влада не зробила жодних висновків із 2004 року і пішла фактично традиційним шляхом, скуповуючи голоси виборців напередодні чергових парламентських виборів. Така ідеологія для держави і для економіки в цілому нічим добрим закінчитися не може», — зазначив пан Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Олігархи опиратимуться посиленню російського впливу на Україну

Підсумки президентських виборів у Росії було легко передбачити, але важче передбачити, як складуться відносини Києва та Москви впродовж третього терміну Владіміра Владіміровіча, — пише мережеве видання «Політ ю-ей», наводячи переклад статті польського часопису «Нова Еуропа Всходня».

«Краще не буде. Після президентських виборів, в умовах, коли Росія втрачає свої позиції у відносинах зі Сполученими Штатами, російська влада може зосередитися на ефективнішій реалізації проекту Євразійського союзу. Саме тому політика Москви відносно Києва буде ще твердіша, ніж зараз», — вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

На думку знавця, важливу роль у відносинах може зіграти і суб’єктивний чинник: «Для Путіна Янукович не є зручним партнером. Це різні люди з різним досвідом і біографією, що сильно позначається на стосунках між ними».

Втім, за словами Валерія Чалого, ймовірна здача національних інтересів України (за білоруським сценарієм) рано чи пізно викличе невдоволення українських олігархів. І це може стати найбільш ефективним чинником на шляху протидії сповзання України в «зону російського впливу».



http://razumkov.org.ua

 

Запаси НБУ скоротилися через міжнародну торгівлю, борги та попит на валюту

Недавнє зменшення валютних запасів Національного банку України було спричинене зовнішньоторговельним дефіцитом, купівлею валюти населенням і виплатами зовнішніх боргів. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у ефірі радіо «Ера», — повідомляє «Газета по-українськи».

«Слід розпочати з того, що маємо дуже високий зовнішньоторговельний дефіцит, який становить близько 14 мільярдів доларів. В цьому контексті цікаво, що приблизно стільки ж витрачаємо на імпортований газ. Тобто якщо би нам вдалося зменшити енергозалежність, насамперед газову, то можна було би сподіватись на покращення торговельного балансу», — сказав знавець.

Наступний чинник — суттєві обсяги купівлі валюти населенням. «Скажімо, у 2011 році населення купувало на 1,5 мільярда більше, ніж продавало у доларовому еквіваленті. 2012 року в січні-лютому купували приблизно на півмільярда доларів більше, ніж продали. Це є вагомим чинником зменшення обсягів валютних запасів і підтверджує те, що населення віддає перевагу заощадженням у валюті», — вважає фахівець.

На скорочення валютних запасів вплинули й значні виплати за зовнішніми боргами. «Короткострокові борги на цей рік становлять приблизно 54 мільярди доларів. Звісно, частина з цих боргів буде подовжена, але ризики залишають значними», — підкреслив він.

Стосовно можливих надходжень валюти пан Юрчишин зазначив: «Оскільки у нас немає співпраці з Міжнародним валютним фондом, то й інші інвестори вкрай обережно ставляться до фінансування України».



http://razumkov.org.ua

 

Угода про асоціацію з ЄС буде підписана не раніше парламентських виборів

Парафований текст Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має бути опублікований. Про це заявив у коментарі новинній службі «Укрінформ» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. «Було б кориснішим опублікувати парафований текст Угоди, щоб дискусія щодо її можливого втілення розпочалася раніше, ніж очікувати подальших стадій прийняття документа», — сказав фахівець.

При цьому він зазначив, що «парафування тексту Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до кінця березня є реалістичним».

Пан Чалий нагадав, що на грудневому 2011 року саміті Україна — ЄС було зроблено політичну заяву про завершення переговорного процесу щодо Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включно із поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі. «У заяві було зафіксовано, що наразі відкритий шлях для технічної підготовки остаточної консолідованої версії Угоди, в тому числі в частині глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, з метою її якнайскорішого парафування», — зазначив пан Чалий. «Процес дещо затягнувся, — сказав далі він, — але, за моєю інформацією, до 15 березня усі технічні моменти перед парафуванням будуть завершені».

Водночас фахівець висловив думку про те, що це не змінить кардинально ситуацію, і «парафування лише дасть можливість пришвидшити процес підготовки тексту Угоди до підписання, тобто перекладу його мовами Європейського Союзу». Саме ж підписання угоди, на думку пана Чалого, може відбутися не раніше парламентських виборів в Україні. «Новий етап співробітництва України та Євросоюзу може бути відкритим після проведення чесних, прозорих і конкурентних виборів до Верховної Ради України. Йдеться насамперед про те, що лідери опозиції — нинішні і колишні — могли б узяти в них участь», — підкреслив дослідник.

За його словами, без справедливого рішення у судовому процесі по справах Тимошенко та Луценка підписання Угоди буде неможливе. Пан Чалий нагадав, що в Європейському Союзі неодноразово — і на рівні міністрів закордонних справ урядів країн-членів ЄС, і на рівні Європейського парламенту — заявляли про те, що без припинення переслідування політичних опонентів неможливо буде перейти на нову стадію взаємодії Україна-ЄС.

Дослідник також висловив думку про те, що в Україні протягом кількох останніх років кількість прихильників вступу України до Євросоюзу не зменшилась, і більшість громадян країни виступають саме за таку перспективу. «Років вісім тримається стабільною цифра прихильників вступу України до Євросоюзу — більше половини опитаних», — зазначив фахівець.

У разі можливого проведення референдуму про вступ до Євросоюзу, цей показник може перетворитися на 70 відсотків підтримки, вважає він. «Якщо ставити питання вибору між Європейським Союзом чи Євразійським, митним союзом з Росією, то вибір громадян буде на користь Євросоюзу», — сказав пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Запаси НБУ скоротилися через торгівлю, борги та попит на валюту

Недавнє зменшення валютних запасів Національного банку України було спричинене зовнішньоторговельним дефіцитом, купівлею валюти населенням і виплатами зовнішніх боргів. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у ефірі радіо «Ера», — повідомляє «Газета по-українськи».

«Слід розпочати з того, що маємо дуже високий зовнішньоторговельний дефіцит, який становить близько 14 мільярдів доларів. В цьому контексті цікаво, що приблизно стільки ж витрачаємо на імпортований газ. Тобто якщо би нам вдалося зменшити енергозалежність, насамперед газову, то можна було би сподіватись на покращення торговельного балансу», — сказав знавець.

Наступний чинник — суттєві обсяги купівлі валюти населенням. «Скажімо, у 2011 році населення купувало на 1,5 мільярда більше, ніж продавало у доларовому еквіваленті. 2012 року в січні-лютому купували приблизно на півмільярда доларів більше, ніж продали. Це є вагомим чинником зменшення обсягів валютних запасів і підтверджує те, що населення віддає перевагу заощадженням у валюті», — вважає фахівець.

На скорочення валютних запасів вплинули й значні виплати за зовнішніми боргами. «Короткострокові борги на цей рік становлять приблизно 54 мільярди доларів. Звісно, частина з цих боргів буде подовжена, але ризики залишають значними», — підкреслив він.

Стосовно можливих надходжень валюти пан Юрчишин зазначив: «Оскільки у нас немає співпраці з Міжнародним валютним фондом, то й інші інвестори вкрай обережно ставляться до фінансування України».



http://razumkov.org.ua

 

Відносини з Росією потребують відкритих переговорів, а не таємних домовленостей

Ситуацію, у відносинах двох країн до і після президентських виборів, на яких переміг Владімір Путін, прокоментував для радіо «Свобода» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

http://razumkov.org.ua

 

Запаси НБУ скоротилися через торгівлю, борги та попит на валюту

Недавнє зменшення валютних запасів Національного банку України було спричинене зовнішньоторговельним дефіцитом, купівлею валюти населенням і виплатами зовнішніх боргів. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у ефірі радіо «Ера», — повідомляє «Газета по-українськи».

«Слід розпочати з того, що маємо дуже високий зовнішньоторговельний дефіцит, який становить близько 14 мільярдів доларів. В цьому контексті цікаво, що приблизно стільки ж витрачаємо на імпортований газ. Тобто якщо би нам вдалося зменшити енергозалежність, насамперед газову, то можна було би сподіватись на покращення торговельного балансу», — сказав знавець.

Наступний чинник — суттєві обсяги купівлі валюти населенням. «Скажімо, у 2011 році населення купувало на 1,5 мільярда більше, ніж продавало у доларовому еквіваленті. 2012 року в січні-лютому купували приблизно на півмільярда доларів більше, ніж продали. Це є вагомим чинником зменшення обсягів валютних запасів і підтверджує те, що населення віддає перевагу заощадженням у валюті», — вважає фахівець.

На скорочення валютних запасів вплинули й значні виплати за зовнішніми боргами. «Короткострокові борги на цей рік становлять приблизно 54 мільярди доларів. Звісно, частина з цих боргів буде подовжена, але ризики залишаються значними», — підкреслив він.

Стосовно можливих надходжень валюти пан Юрчишин зазначив: «Оскільки у нас немає співпраці з Міжнародним валютним фондом, то й інші інвестори вкрай обережно ставляться до фінансування України».



http://razumkov.org.ua

 

МВФ не стане спонсором Партії регіонів

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко говорить, що у влади бракує грошей для обслуговування поточних соціальних гарантій, а виконання нових ініціатив президента Віктора Януковича можливе тільки за допомогою «друкарського верстата». Про популізм напередодні парламентських виборів і розчарування соціальною політикою влади фахівець розповів в інтерв’ю мережевому виданню «Ліга».

http://razumkov.org.ua

 

Додаткове озброєння Чорноморського флоту суперечить угодам з Росією

Двосторонні домовленості між Україною та Росією про базування російського Чорноморського флоту в Севастополі передбачають його переозброєння в межах модернізації, але не дозволяють нарощувати його військову міць. Про це новинній службі «Бі-бі-сі» сказав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи заяву радника керівника Генерального штабу збройних сил Росії Ігоря Касатонова про те, що Київ перешкоджає збільшенню військової потуги російського флоту.

Пан Чалий сказав, що рішення стосовно подовження перебування ЧФ в Криму до 2042 року викликало, як він каже, зрозуміле прагнення Росії щодо оновлення чи переозброєння флоту. Але на сьогодні жодних кардинальних змін не відбулося, каже пан Чалий. Зараз заміна озброєння відбувається за принципом «вид на вид, клас на клас». Російська сторона наполягає на зміні таких підходів і на підвищенні потужності ЧФ. Тому нарікання пана Касатонова, припускає пан Чалий, варто сприймати як своєрідний тиск на Київ для того, щоб пришвидшити оновлення флоту сучаснішими і потужнішими кораблями.

Разом із тим, на думку знавця, потрібно розрізняти законний процес підвищення боєздатності флоту і протилежний, невідповідний двостороннім домовленостям. «Заміна застарілих кораблів на нові, але в тому ж самому класі, відбувалася раніше і відбувається зараз. Це не суперечить домовленостям з Росією і міжнародним нормам. Заміна на зовсім інший вид озброєнь при тій самій їхній кількості вже не відповідає угодам з Росією», — каже пан Чалий.

Водночас дослідник вважає, що боєздатність Чорноморського флоту — це питання Росії, адже, за його словами, коли підписувалася двостороння угода 1997 року, тоді ідеологія була іншою. Флот, як передбачалося, мав перебувати на базах у Криму тимчасово — на 3–7 років, а не до 2042 року. «Сьогодні, після подовження перебування флоту, становище ускладнилося. З одного боку, це рішення не на 100% є законним. Вже сьогодні воно сприймається недобре в Україні. І, по-друге, це рішення сприймається як порушення чинного законодавства», — стверджує Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Додаткове озброєння Чорноморського флоту суперечить угодам із Росією

Двосторонні домовленості між Україною та Росією про базування російського Чорноморського флоту в Севастополі передбачають його переозброєння в межах модернізації, але не дозволяють нарощувати його військову міць. Про це новинній службі «Бі-бі-сі» сказав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи заяву радника керівника Генерального штабу збройних сил Росії Ігоря Касатонова про те, що Київ перешкоджає збільшенню військової потуги російського флоту.

Пан Чалий сказав, що рішення стосовно подовження перебування ЧФ в Криму до 2042 року викликало, як він каже, зрозуміле прагнення Росії щодо оновлення чи переозброєння флоту. Але на сьогодні жодних кардинальних змін не відбулося, каже пан Чалий. Зараз заміна озброєння відбувається за принципом «вид на вид, клас на клас». Російська сторона наполягає на зміні таких підходів і на підвищенні потужності ЧФ. Тому нарікання пана Касатонова, припускає пан Чалий, варто сприймати як своєрідний тиск на Київ для того, щоб пришвидшити оновлення флоту сучаснішими і потужнішими кораблями.

Разом із тим, на думку знавця, потрібно розрізняти законний процес підвищення боєздатності флоту і протилежний, невідповідний двостороннім домовленостям. «Заміна застарілих кораблів на нові, але в тому ж самому класі, відбувалася раніше і відбувається зараз. Це не суперечить домовленостям з Росією і міжнародним нормам. Заміна на зовсім інший вид озброєнь при тій самій їхній кількості вже не відповідає угодам з Росією», — каже пан Чалий.

Водночас дослідник вважає, що боєздатність Чорноморського флоту — це питання Росії, адже, за його словами, коли підписувалася двостороння угода 1997 року, тоді ідеологія була іншою. Флот, як передбачалося, мав перебувати на базах у Криму тимчасово — на 3–7 років, а не до 2042 року. «Сьогодні, після подовження перебування флоту, становище ускладнилося. З одного боку, це рішення не на 100% є законним. Вже сьогодні воно сприймається недобре в Україні. І, по-друге, це рішення сприймається як порушення чинного законодавства», — стверджує Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua