Новини від центра Разумкова

Збільшення соціального внеску до 400 грн. вивело у тінь 600 тис. підприємців

Майже третина з 20,5 млн. працівників України отримує зарплату «в конвертах», таким чином не оподатковується близько 140 млрд. грн. прибутків громадян щороку. Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко прокоментував цю ситуацію телевезійній службі ТСН.

«За різними підрахунками, на тіньовому ринку праці виплачуються заробітні плати на суму 120–140 мільярдів гривень на рік. Це означає, що Пенсійний фонд й інші фонди соціального страхування щороку недоотримують близько 55–60 мільярдів гривень», — розповідає фахівець.

На його думку, в тінь були змушені піти, у першу чергу, підприємці. «Після ухвалення Податкового кодексу та закону про єдиний соцвнесок, приблизно 600 тисяч осіб закрили підприємницьку діяльність. Якщо подивитися статистику Державної служби зайнятості, там, як безробітні, вони не стали на облік. Та й за даними Держкомстату, на ці 600 тисяч не збільшилась чисельність штатних працівників. Тож, очевидно, що ці 600–800 тисяч поповнили нелегальний сектор економіки», — припускає дослідник.

Одна з причин, на його думку, збільшення єдиного соцвнеску з 80 до 400 гривень та відсутність мотивації у їх сплаті. «400 гривень соціальний внесок. Візьміть будь-яку банківську довгострокову депозитну програму і відкладайте собі на старість 400 гривень. Не важко порахувати, що, не враховуючи інфляцію, ви будете мати через 25–30 років на рахунку достатню суму, яка тільки за відсотками буде давати вам суму більшу, ніж державна пенсія — в два рази. Плюс — мати капітал, який ви зможете передавати у спадщину», — каже пан Розенко.

До того ж, за словами фахівця, якщо раніше підприємець, сплачуючи 80 гривень внеску, мав право на мінімальну пенсію після 25 років страхового стажу, то тепер, він зможе отримати цю ж саму мінімальну пенсію, сплачуючи 400 гривень податку упродовж 35 років. Це аж ніяк не заохочує людей працювати «по-білому».



http://razumkov.org.ua

 

Прірву між багатими і бідними слід долати не лише податками, а й гідними зарплатами

Уряд вирішив долати нерівномірність доходів українців: багаті мусять платити більше, а бідним треба піднімати зарплату. На прохання газети «Львівська пошта» директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна прокоментувала нововведення влади.

Офіційно, у нас ніби усе в порядку. Індекс Джині (показник нерівномірності розподілу доходів у суспільстві) теж нормальний. Але наша статистика і обстеження домогосподарств, яке здійснює Держкомстат, не захоплюють ті 2–5% надбагатих сімей України за допомогою яких і можна було б визначити дійсну прірву між багатими і бідними.

Реальні оцінки існують різні, але всі вони схиляються до того, що ми маємо латиноамериканську модель суспільства за майновою ознакою. І різниця між 10% найбіднішими та 2–5% найбагатших становить від 40 до 60 разів. Таке ж становище є лише в Латинській Америці, до того ж не в усіх країнах.

Ми маємо не просто різницю між багатими і бідними, що в нормальній країні має становити 4–6 разів, а маємо ось ці 40–60 разів. Це перший момент. Другий момент: чи можна за допомогою тих заходів, які зараз проводяться якимось чином згладити цю прірву?

Я за те, аби були запроваджені усі можливі податки на розкіш. Вони існують в усіх країнах світу. Як правило, існує диференціація податку на дохід фізичної особи. У нас же — пласка шкала: ми всі сплачуємо 15% свого доходу і держава не соромиться брати цю частку навіть із мінімальної заробітної плати, чого не робить жодна держава, яка себе поважає. Мінімум на те і мінімум, що він не оподатковується. У нас відсутні ті податки, які мають бути: не лише податок на розкіш, а й на нерухомість, на відсотки із депозитів, на операції із цінними паперами, на ренту, на дуже багато речей, які дійсно дають хороший дохід і місцевим, і центральному бюджетам.

Але головний момент полягає у тому, що у нас створена така економічна система, яка працює винятково і є конкурентоспроможною винятково через обезцінення праці. Тому будь-які заходи перерозподілу національного доходу через податки становище не врятують. Перше, що слід зробити, це встановити адекватну оплату праці. А далі — обмеження корупції, скасування угоди із Кіпром та жорсткий контроль за використанням офшорних зон крупними роботодавцями країни.



http://razumkov.org.ua

 

Вартість струму для населення покриває лише 25% витрат на його виробництво

У січні 2012 року вартість житлово-комунальних послуг збільшилася на 0,5%. При цьому, нинішня вартість електроенергії для населення досі покриває лише 25% витрат на її виробництво. Про це у коментарі новинній службі УНН повідомив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

За його словами, покриття різниці в вартості електроенергії відбувається не за рахунок державних субсидій, а за кошти окремих промислових виробників, які переплачують за електроенергію.

Фахівець також звернув увагу, що на сьогодні вартість енергоносіїв для населення не спонукає до використання енергоощадних технологій. «При таких цінах на газ, на електроенергію, які вже починають поступово „кусатися”, все одно немає сенсу вкладати населенню гроші в енергозбереження, оскільки воно дуже довго окуповується», — пояснив пан Дяченко.

Водночас, на думку дослідника, збільшення вартості енергоносіїв повинно відбуватися одночасно й узгоджено зі збільшенням заробітних плат українців.



http://razumkov.org.ua

 

Нова торгівельна війна проти України не почалася — вона велася завжди

Росія заборонила постачання сиру окремих українських виробників. Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий прокоментував мережевому виданню «Главред», чи можна вважати заборону імпорту українського сиру в Росію початком торговельної війни між країнами, і які наслідки може мати ця «сирна війна».

Торговельна війна між Росією та Україною і не припинялася. В різні періоди, особливо коли встановлювалися прохолодні відносини (а зараза саме такий час), в Росії, де водночас діють ринкова економіка і вказівки влади, всі питання вирішувалися набагато легше, ніж в Україні. Як правило, спочатку застосовувалися подібні нинішнім засоби, зупинялася торгівля певною продукцією. Але все це має на меті дати чіткі сигнали про незадоволення існуючим станом речей у двосторонніх відносинах.

Зараз це стосується не тільки сирів. Ті сири, які аналізувалися російським відомством, взагалі не існують сьогодні. Швидше за все, це могла бути контрафактна продукція в самій Росії під маркою українських сирів. Нормального розслідування цієї справи не було. Мене більше хвилюють заяви російських чиновників середньої ланки, які звинувачують не тільки комерційні структури України, але й державу та народ. Це неприпустимо. Коли ця вся епопея починалася, МЗС дало належну відповідь на політичному рівні.

Крім того, зараз виникло питання щодо десятків тисяч вагонів українського виробництва в Росії, експлуатацію яких чомусь раптом зараз наказали зупинити.

Така практика існує в світі, але вона не має використовуватися як політична зброя. Як на мене, таке питання не може стати на заваді покращенню відносин країн, що мають майже 50-тимільярдний товарообіг.

Крім того, непокоїть, що майбутнє ухвалення закону про ратифікацію зони вільної торгівлі з СНД. Цей договір, вже підписаний Україною, передбачає не зону вільної торгівлі, а закріплення списку обмежень для України. Тобто на законодавчому рівні закріплюються дві речі: по-перше, Україна опиняється за рамками зони вільної торгівлі в рамках СНД, по-друге, країна погоджується на застосування санкцій проти неї.

Чому Росія так діє? По-перше, припинилися поступки та компроміси, на які йшов президент Янукович, оскільки Росія вже мала б щось віддавати Україні. Росія завжди прагнула отримати все: або ми в єдиному просторі, єдиному союзі, діємо разом, або Росія більша, впливовіша та є спадкоємцем Радянського Союзу, тож підкоряйтеся російській позиції.

Зараз причиною стали питання енергетичної сфери: навіть не стільки питання ціни на газ, скільки намагання України підійти ближче до спільного енергетичного співтовариства з Європейським Союзом, та й взагалі рух України в напрямку ЄС.

Тож все, що зараз відбувається, є політично орієнтованим. Історія російсько-українських відносин свідчить про те, що подібні ситуації раптом самі по собі не виникають.



http://razumkov.org.ua

 

Розрив у доходах слід долати не лише податками, а й гідними зарплатами

Уряд вирішив долати нерівномірність доходів українців: багаті мусять платити більше, а бідним треба піднімати зарплату. На прохання газети «Львівська пошта» директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна прокоментувала нововведення влади.

Офіційно, у нас ніби усе в порядку. Індекс Джині (показник нерівномірності розподілу доходів у суспільстві) теж нормальний. Але наша статистика і обстеження домогосподарств, яке здійснює Держкомстат, не захоплюють ті 2–5% надбагатих сімей України за допомогою яких і можна було б визначити дійсну прірву між багатими і бідними.

Реальні оцінки існують різні, але всі вони схиляються до того, що ми маємо латиноамериканську модель суспільства за майновою ознакою. І різниця між 10% найбіднішими та 2–5% найбагатших становить від 40 до 60 разів. Таке ж становище є лише в Латинській Америці, до того ж не в усіх країнах.

Ми маємо не просто різницю між багатими і бідними, що в нормальній країні має становити 4–6 разів, а маємо ось ці 40–60 разів. Це перший момент. Другий момент: чи можна за допомогою тих заходів, які зараз проводяться якимось чином згладити цю прірву?

Я за те, аби були запроваджені усі можливі податки на розкіш. Вони існують в усіх країнах світу. Як правило, існує диференціація податку на дохід фізичної особи. У нас же — пласка шкала: ми всі сплачуємо 15% свого доходу і держава не соромиться брати цю частку навіть із мінімальної заробітної плати, чого не робить жодна держава, яка себе поважає. Мінімум на те і мінімум, що він не оподатковується. У нас відсутні ті податки, які мають бути: не лише податок на розкіш, а й на нерухомість, на відсотки із депозитів, на операції із цінними паперами, на ренту, на дуже багато речей, які дійсно дають хороший дохід і місцевим, і центральному бюджетам.

Але головний момент полягає у тому, що у нас створена така економічна система, яка працює винятково і є конкурентоспроможною винятково через обезцінення праці. Тому будь-які заходи перерозподілу національного доходу через податки становище не врятують. Перше, що слід зробити, це встановити адекватну оплату праці. А далі — обмеження корупції, скасування угоди із Кіпром та жорсткий контроль за використанням офшорних зон крупними роботодавцями країни.



http://razumkov.org.ua

 

Від ізоляції України Захід стримують лише майбутні парламентські вибори

Парламентські вибори у жовтні 2012 року стримують країни-члени ЄС та інші країни Заходу від ухвалення кардинальних рішень стосовно України. Про це в коментарі «Тижню» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Зокрема, він підтвердив, що заяви західних світу стають дедалі жорсткішими: «Справді, заяви та офіційні документи європейських країн і навіть Сполучених Штатів Америки, стають дедалі жорсткішими. Причиною цього стало, зокрема, те, що Україна насправді опинилася перед загрозою кризи довіри, яка вже по суті наступає між українською владою і лідерами західних країн. Все відбулось через те, що керівники цих країн сприйняли обіцянки, які давав президент Янукович публічно стосовно зміни Кримінального кодексу, як обіцянки звільнення Юлії Тимошенко. А вона не була дотримана», — заявив він.

«Наступний крок — це поступова ізоляція і, на жаль, ці процеси відбуваються надто швидко. Наразі і зовні, і в середині країни всі розуміють, що якщо не буде кардинально змінена ситуація, то постраждає вся країна, не тільки окремі персоналії — ті, що сьогодні запускають руку в державний бюджет, хто по суті живе в паралельному світі і не чує цих закликів або не хоче їх почути. В принципі ця позиція буде ще жорсткішою, тому що бажання змінювати ситуацію в цього режиму наразі не прослідковується», — зазначив пан Чалий.

За його словами, країни ЄС та США ще мають надію на зміну політичної ситуації в Україні під час парламентських виборів. «Всі чекають парламентських виборів, після яких можна буде зробити остаточні висновки щодо напряму руху України в координатах демократія-авторитаризм, Європейський-Євразійський союз, економічний розвиток чи поглиблення економічної кризи. Тільки наявність виборів цього року багатьох і зовнішніх, і внутрішніх гравців зупиняє перед остаточними діями», — додав він.

Водночас пан Чалий не передбачає позитивних політичних змін в Україні. «Очевидним є небажання сьогоднішньої правлячої групи (я не кажу влади, бо її представляють і досить професійні чиновники) будувати комунікацію із суспільством, що призводить до втрати не лише внутрішньої, а й зовнішньої комунікації. І врешті-решт це може загнати діючий режим, а потім і всю країну, в ізоляцію», — підсумував фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Малі зарплати бюджетників спонукають підприємців платити не набагато більше

Глава уряду України Микола Азаров доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі та Міністерству соціальної політики вивчити питання економічно обґрунтованого збільшення рівня оплати праці та запропонувати відповідні механізми стимулювання росту частки оплати праці в собівартості продукції, — повідомляє газета «Хрещатик».

Провідний Експерт Центру Разумкова Павло Розенко зазначив, що державна політика у сфері оплати праці за часів незалежності була політикою дешевої робочої сили. «Середній рівень заробітної плати в економіці був досить низьким. Невеликі зарплати працівників бюджетної сфери слугували сигналом підприємцям підтримувати їх на такому ж рівні. Рівень мінімальної заробітної плати був штучно заниженим, що призводило до здешевлення робочої сили. Цей базовий показник не відповідав ані продуктивності праці, ані розміру ВВП і був заниженим щонайменше у 1,5 рази», — пояснює фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Неремонтовані українські будинки втрачають у 2-4 рази більше тепла

Споживання тепла вітчизняними будинками в 2–4 рази перевищує середньоєвропейські показники. Про це в коментарі новинній службі УНН розповів провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

«Споживання тепла вітчизняними будинками залежить від року будівництва та типу», — зауважив він. За словами фахівця, для зменшення витрат на забезпечення теплом вітчизняних будинків, держава насамперед має їх ремонтувати.

«Основне — це заміна вікон на склопакети. Ремонт у панельних будинках передбачає утеплення стиків та огороджувальних конструкцій. Також необхідно доглядати за станом вхідних дверей під’їздів», — сказав пан Дяченко.

За словами фахівці, втрати тепла при транспортуванні на теплових мережах у першому півріччі 2011 року становили 14,4%, у 2010 році — 14,6%, у 2009 році — 15,9%.



http://razumkov.org.ua

 

Постать нового міністра оборони свідчить про байдужість влади до захисту держави

Призначення міністром оборони України Дмитра Саламатіна знавці називають дуже суперечливим і несподіваним. Передусім, тому, що він, окрім строкової служби в армії, зі Збройними силами більше пов’язаний не був, а тривалий час жив і займався підприємництвом у Росії, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що Дмитро Саламатін є представником тих сил у команді президента, які сповідують більш тісну співпрацю із Росією. Бо далеко не кожен депутат до крові, у бійках захищатиме продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії в Україні.

На його думку, це призначення може свідчити про те, що для президента України зараз важливіші не оборонні питання, а якісь інші завдання. «По-перше, призначення Дмитра Саламатіна говорить про те, що „лава запасних” у Партії регіонів малувата. І гідних кандидатур на цю посаду просто немає. Царина оборони і безпеки — це парафія президента. І він має грати першу скрипку у тому, щоб армія жила за якимись програмами, концепіями, стретегіями. Але цього зараз немає. Тому призначення людини, яка й близько не стояла поруч із цією сферою і не має ніякого досвіду, говорить передусім про те, що питання оборони — не першочергові для керівництва держави. Першочерговими є якісь інші завдання: можливо, майбутні вибори чи розподіл майна. Але не підвищення обороноздатності», — сказав Микола Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Не маючи програми дій, новий міністр оборони не зможе реформувати військо

Новопризначений міністр оборони Дмитро Саламатін володіє бійцівськими якостями, проте реформи в армії проводити не буде. Про це мережевому виданню «Главред» заявив співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник.

Посада міністра оборони України є політичною, нагадав знавець. «Президент використовував своє право призначати ту кандидатуру, яку вважає найкращою. За чинною Конституцією Президент має право на призначення міністрів без узгодження з Верховною Радою, де могли б прозвучати незручні питання щодо кандидата або його програми роботи на новій посаді», — вважає пан Мельник.

«Пан Саламатін став відомий завдяки своїм вчинкам у парламенті, зокрема, під час розблокування трибуни і ратифікації Харківських угод. Ця людина має бійцівські і, очевидно, інші якості, про які ми ще не знаємо, але які вплинули на рішення Президента», — припускає дослідник.

Проте він не вважає, що пан Саламатін проводитиме реформи. «Хто би зараз не був призначений на посаду міністра оборони, мало що зміниться. Тому що в Україні відсутня оборонна політика, і українське військо живе без стратегічних документів. Досі не затверджені Стратегія національної безпеки, Військова доктрина, Програма розвитку Збройних сил. А реформу проводити не можна, не маючи її плану. Новий міністр, звичайно, може посприяти завершенню роботи над цими документами, але маю великі сумніви із цього приводу», — підсумував Олексій Мельник.



http://razumkov.org.ua

 

Фінансовий стан Пенсійного фонду не погіршився — він поганий як завжди

У перші 10 днів лютого 2012 року Пенсійний фонд України забезпечив виплату пенсій та грошової допомоги на 25% від потреби. Зокрема, виплату пенсій через поштові відділення профінансовано на 1841,7 млн. грн., через установи банків — на 2620,3 млн. грн., пише газета «Голос України» з посиланням на сайт ПФУ.

«Пенсії у нас виплачуються протягом місяця, основну масу — між першим і двадцятим числами, тому 25% для початку лютого — нормальна цифра», — коментує провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

«Зменшення дефіциту Пенсійного фонду не станеться, і цього року його традиційно гаситимуть за рахунок держбюджету, на що передбачено 58 млрд. грн.», — каже фахівець.

Тим часом Мінсоцполітики плекає надію поповнити пенсійну скарбницю за рахунок нового податку з офшорних компаній у 12%. «На мою думку, такі популістські ідеї, якщо їх і буде втілено, не матимуть належного ефекту. Недарма в тексті цього законопроекту не згадано такі офшорні зони, як Кіпр і деякі кантони Швейцарії. Капітал просто буде перетікати туди, де йому затишно», — передбачає пан Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Постать нового міністра оборони свідчить про байдужість влади до захисту країни

Призначення міністром оборони України Дмитра Саламатіна знавці називають дуже суперечливим і несподіваним. Передусім, тому, що він, окрім строкової служби в армії, зі Збройними силами більше пов’язаний не був, а тривалий час жив і займався підприємництвом у Росії, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що Дмитро Саламатін є представником тих сил у команді президента, які сповідують більш тісну співпрацю із Росією. Бо далеко не кожен депутат до крові, у бійках захищатиме продовження терміну перебування Чорноморського флоту Росії в Україні.

На його думку, це призначення може свідчити про те, що для президента України зараз важливіші не оборонні питання, а якісь інші завдання. «По-перше, призначення Дмитра Саламатіна говорить про те, що „лава запасних” у Партії регіонів малувата. І гідних кандидатур на цю посаду просто немає. Царина оборони і безпеки — це парафія президента. І він має грати першу скрипку у тому, щоб армія жила за якимись програмами, концепіями, стретегіями. Але цього зараз немає. Тому призначення людини, яка й близько не стояла поруч із цією сферою і не має жодного досвіду, свідчить передусім про те, що питання оборони — не першочергові для керівництва держави. Першочерговими є якісь інші завдання: можливо, майбутні вибори чи розподіл майна. Але не підвищення обороноздатності», — сказав Микола Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Соціальні реформи у 2011 році: процес чи результат

Президент України, а згодом і глава уряду на своїх прес-конференціях підбили підсумки «року реформ». Звіти оригінальністю не вирізнялися: ВВП зростає, добробут громадян також, діти народжуються, дороги і мости будуються, країна живе й розвивається у правильному напрямку. Та наскільки адекватною є оцінка владою своїх успіхів, для кого здійснюються реформи і чого нам очікувати від соціальної політики у 2012 році?

http://razumkov.org.ua

 

Дешевше запровадити енергозбереження, ніж перевести теплоенергетику на вугілля

Міністр енергетики Юрій Бойко у розпал загострення газової суперечки із «Газпромом» заявив, що впродовж 2012 року уряд планує перевести всю теплоенергетику на використання вітчизняного вугілля, — повідомляє новинна служба Бі-бі-сі.

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що ані за рік, ані за два перевести всю українську теплоенергетику на вугілля не вдасться. За великого бажання і фінансових витрат, каже пан Омельченко, за 5 років на вугілля можна перевести лише 20–30% підприємств теплокомуненерго.

Крім високої вартості переведення ТЕЦ на вугілля та витрат на усунення шкідливих наслідків спалювання вугілля, треба врахувати і проблеми у ресурсній базі такої ініціативи — каже Володимир Омельченко. Теоретично, Україна і досі має великі поклади вугілля: за розрахунками, його розвіданих запасів може вистачити ще на 350–400 років. Проте лише невелику його частку нині вигідно видобувати, адже розробки українського вугілля зараз ведуться на глибині у 800 метрів чи навіть кілометр.

«Не потрібно повністю відмовлятися від розвитку вугільної галузі, але потрібно чітко розуміти, що ця галузь вимагає величезних коштів, і що у держави цих коштів немає. Тому мені здається, що, не зважаючи на великі поклади, збільшити видобуток вугілля у найближчі роки буде надзвичайно важко. Мені здається, що вкладаючи у енергозбереження та енергоефективність можна досягти результату набагато швидше за менші гроші, ніж збільшуючи видобуток вугілля», — каже фахівець, а заяви українських урядовців щодо масового переходу на вугілля експерт пов’язує у першу чергу із непростими переговорами із російським Газпромом.

Водночас він не виключає, що певну роль у історії із планами перевести українську енергетику з газу на вугілля зіграло і те, що найбільше вугілля зараз видобувають підприємства, що входять до складу ДТЕК — енергетичного підрозділу СКМ Ріната Ахметова.



http://razumkov.org.ua

 

72% устаткування вітчизняних ТЕС перевищило межу фізичного зносу

За даними НАК «Енергетична компанія України», 80% енергетичного устаткування теплових електростанцій працює в 1,7–2,5 разу довше, ніж передбачав розрахунковий ресурс. Через дефіцит обігових коштів і відсутність чітких механізмів залучення інвестицій за останні 10 років корінної реконструкції піддалися тільки два теплові енергоблоки: блок №8 Зміїевської ТЕС і блок №4 Старобешевської, — повідомляє новинна служба УНІАН.

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко вважає, що сьогодні проектний ресурс вітчизняних ТЕС вироблений на 95%, а 72% усього устаткування перевищило межу фізичного зносу. При цьому ТЕС роблять близько 40% усієї електроенергії в Україні.

«Усім відомо, що в Україні є дефіцит передавальних потужностей, і усі вони зараз працюють на межі, — говорить пан Дяченко. — Старих ліній електропередач уже не вистачає, і це підтверджується нинішнім форс-мажором. Так що треба оперативно вирішувати питання з добудовою системи ЛЕП, проте на це знадобиться мінімум 5–7 млрд. доларів».



http://razumkov.org.ua

 

Енергозбереження вигідніше, ніж переведення теплоенергетики на вугілля

Міністр енергетики Юрій Бойко у розпал загострення газової суперечки із «Газпромом» заявив, що впродовж 2012 року уряд планує перевести всю теплоенергетику на використання вітчизняного вугілля, — повідомляє новинна служба Бі-бі-сі.

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що ані за рік, ані за два перевести всю українську теплоенергетику на вугілля не вдасться. За великого бажання і фінансових витрат, каже пан Омельченко, за 5 років на вугілля можна перевести лише 20–30% підприємств теплокомуненерго.

Крім високої вартості переведення ТЕЦ на вугілля та витрат на усунення шкідливих наслідків спалювання вугілля, треба врахувати і проблеми у ресурсній базі такої ініціативи — каже Володимир Омельченко. Теоретично, Україна і досі має великі поклади вугілля: за розрахунками, його розвіданих запасів може вистачити ще на 350–400 років. Проте лише невелику його частку нині вигідно видобувати, адже розробки українського вугілля зараз ведуться на глибині у 800 метрів чи навіть кілометр.

«Не потрібно повністю відмовлятися від розвитку вугільної галузі, але потрібно чітко розуміти, що ця галузь вимагає величезних коштів, і що у держави цих коштів немає. Тому мені здається, що, не зважаючи на великі поклади, збільшити видобуток вугілля у найближчі роки буде надзвичайно важко. Мені здається, що вкладаючи у енергозбереження та енергоефективність можна досягти результату набагато швидше за менші гроші, ніж збільшуючи видобуток вугілля», — каже фахівець, а заяви українських урядовців щодо масового переходу на вугілля експерт пов’язує у першу чергу із непростими переговорами із російським Газпромом.

Водночас він не виключає, що певну роль у історії із планами перевести українську енергетику з газу на вугілля зіграло і те, що найбільше вугілля зараз видобувають підприємства, що входять до складу ДТЕК — енергетичного підрозділу СКМ Ріната Ахметова.



http://razumkov.org.ua

 

Навіть якби в Україні панувала демократія, МВФ має причини відмовити в позиці

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що навіть попри згортання демократії в Україні, проблем з отриманням позики МВФ вистачає. Насамперед йдеться про економічні чинники, — повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

«На політику можна було б звертати увагу, якби у нас з економікою було все нормально, якби домовленості виконувалися. Але це ж не так. У нас в переговорах з МВФ є величезною проблемою невиконання зобов’язань, які сам уряд на себе взяв», — сказав дослідник.

Пан Розенко також вважає, що фонд був би готовий і налаштований на подальшу плідну співпрацю з Україною, якби наш уряд виконав усі зобов’язання, які взяв на себе перед МВФ.



http://razumkov.org.ua

 

Обговорення України дипломатами Польщі та США свідчить про наближення проблем

Польське МЗС повідомило, що Державний секретар США Хіларі Клінтон обговорила з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським ситуацію в Україні. Що означає загалом обговорення України керівниками американської та польської дипломатії? — газета «День» запитала про це заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

«Зрозуміло, якщо таку інформацію дають у публічному повідомленні, то це недарма. Значить, зроблено певний акцент на тих питаннях, які було обговорено. Для мене все це — сигнал. Це значить, що, по суті, точиться певна дискусія і можуть бути узгоджені дії і в США, й у країнах ЄС, і навіть у країнах, які до останнього обстоювали компроміснішу позицію, зокрема Польща, щодо можливих дальших дій, викликаних незмінністю внутрішньополітичної ситуації і браком реагування на ті зауваження, які непублічно (у безпосередніх зустрічах тет-а-тет з вищим керівництвом України) і публічно (через документи європейських структур) чітко вказують Україні на наявні проблеми, без розв’язання яких неможливо буде надалі просуватися в напрямі європейської інтеграції.

Тому телефонну розмову Клінтон із Сікорським я розглядаю як ще один сигнал. Але таких повідомлень було достатньо. Мабуть, уже відбувається серйозне обговорення конкретних кроків. Це досить загрозлива тенденція й повідомлення, бо, по суті, заручником внутрішньополітичної ситуації, що склалася в нас, може стати не так і не тільки персоналії, а й уся держава загалом«, — вважає пан Чалий.

«У принципі при зустрічах, зокрема й між главами зовнішньополітичних відомств, обговорюють, як правило, цілий спектр питань, який уміщує не лише двосторонні відносини, а й питання регіонального розвитку, питання викликів і загроз глобального масштабу. Це не є чимось дивним. Якщо обговорюють ту чи іншу країну, то, як правило, це свідчить або про можливості, або про проблеми. У нашому випадку робіть висновки самі», — додав знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Навіть якби в Україні була демократія, МВФ має причини відмовити в позиці

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що навіть попри згортання демократії в Україні, проблем з отриманням позики МВФ вистачає. Насамперед йдеться про економічні чинники, — повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

«На політику можна було б звертати увагу, якби у нас з економікою було все нормально, якби домовленості виконувалися. Але це ж не так. У нас в переговорах з МВФ є величезною проблемою невиконання зобов’язань, які сам уряд на себе взяв», — сказав дослідник.

Пан Розенко також вважає, що фонд був би готовий і налаштований на подальшу плідну співпрацю з Україною, якби наш уряд виконав усі зобов’язання, які взяв на себе перед МВФ.



http://razumkov.org.ua

 

Галас навколо нового продажу зброї в Грузію можливо пов’язаний з виборами в Росії

Віце-прем’єр і держміністр з питань європейської і евро-атлантической інтеграції Грузії Георгій Барамидзе завив в інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня», що Україна поставляє зброю в Грузію. Перший подібний скандал розгорівся ще в 2008 році, коли Ющенка звинуватили у фінансових зловживаннях при здійсненні постачань зброї в Грузію. Внаслідок чого була створена спеціальна слідча комісія, що з’ясовувала обставини українських військових постачань. Про це пише «Независимая газета».

Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник сказав, що робота цієї комісії не дала результату: «У 2010 році комісія завершила роботу. Але ми нічого не почули ні про гучні відставки, ні про кримінальні справи по фактах порушень. Розпочиналося з сенсаційних викриттів — а закінчилося пшиком».

Фахівець вважає, що так само може закінчитися і нинішня історія. Мельник пояснив, що українська сторона зобов’язана виконати раніше укладені контракти. «Відносно нових угод з Грузією - гадаю, Київ буде набагато обережніший. Зрозуміло адже, як подібні новини будуть сприйняті в Москві. Але, враховуючи, скільки різних претензій ми чуємо останнім часом з російського боку, можна сказати, що проблема набагато складніша і ширша: українсько-російські стосунки вже багато років знаходяться в стані постійного уповільненого конфлікту, який час від часу переходить в стадію газово-сирно-інформаційних воєн. Ситуація прогнозовано загострилася напередодні російських президентських виборів, адже ніщо не мобілізує виборців краще, ніж умовний зовнішній ворог і „невеличка переможна війна”. На цьому тлі псевдосенсація про українсько-грузинську торгівлю зброєю може виявитися тільки інструментом політичної боротьби», — сказав дослідник.



http://razumkov.org.ua