Новини від центра Разумкова

Зміна голови СБУ не призведе до кардинальних змін у її роботі

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий висловив думку про те, що незалежно від того, хто буде призначений на посаду голови СБУ, кардинальних змін не відбудеться. Про це він заявив у коментарі виданню «Фокус».

«Ясно, що будь-яка кандидатура буде прямо виконувати доручення і вказувати на бажання президента… по суті, це буде людина президента», — сказав знавець.

Пан Чалий висловив сподівання на те, що має прийти час, коли будуть виконуватися закони, і СБУ не буде виконувати політичні розпорядження. «Хотілося б, щоб у цій структурі була людина, для якого головне — не слава, а конструктивна діяльність, щоб він був більш віддалений від якихось приватних і групових інтересів», — сказав пан Чалий. Він також сподівається, що людина, яка буде призначений на цю посаду, «знайде в собі можливість протистояти тиску».

«Я не бачу зараз з приходом будь-якої кандидатури можливості кардинальної зміни ситуації», — говорить дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Партія Регіонів отримає на виборах кращий результат, ніж показують опитування

Політичні рейтинги, які оприлюднили у грудні Центр Разумкова, соціологічна служба «Рейтинг» та фонд «Демократичні ініціативи», засвідчили невтішну картину для влади і маловтішну – для опозиції. Що може змінити становище на виборчому фронті? — про це газета «Високий замок» запитала провідного експерта політико-правових програм Центру Разумкова Костянтина Диканя.

http://razumkov.org.ua

 

Розвиток «Київенерго» повинна контролювати громада Києва

Київська громада має впливати на роботу компанії «Київенерго», яку недавно придбало підприємство Рината Ахметова. Таку думку новинній службі «РБК-Україна» висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

«В органах управління „Київенерго” повинен бути представник місцевої влади, який би впливав на ухвалення рішень у компанії, від роботи якої залежить життєзабезпечення міста», — вважає фахівець.

На його думку, одним з найкращих важелів впливу міської влади на власників «Київенерго» може стати представництво київської громади в наглядовій раді компанії. «Наглядова рада — це обов’язковий контрольний орган підприємств з серйозними повноваженнями. І, якщо представник громади Києва буде введений в наглядову раду „Київенерго”, це стане цивілізованим інструментом муніципально-приватного партнерства», — зазначив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Результати-2011 і перспективи-2012: світова економіка та Україна

Зміст1. Перегляд напрямів і складових зростання світової економіки2. Суперечності і перспективи світової економіки3. Макроекономічна ситуація у США4. Потенціал висхідних економік5. З чим економіка України входить у 2012р.6. Про що свідчать Міжнародні рейтингові індекси

http://razumkov.org.ua

 

У день виборів частина розчарованих у Партії регіонів може передумати

Політичні рейтинги, які оприлюднили у грудні Центр Разумкова, соціологічна служба «Рейтинг» та фонд «Демократичні ініціативи», засвідчили невтішну картину для влади і маловтішну – для опозиції. Що може змінити становище на виборчому фронті? — про це газета «Високий замок» запитала провідного експерта політико-правових програм Центру Разумкова Костянтина Диканя.

http://razumkov.org.ua

 

Справжню ціну української ГТС можна буде визначити лише за 3-4 роки

Українська газотранспортна система може бути продана не раніше, ніж через 3–4 роки. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко у коментарі мережевому виданню «Голос ю-ей».

На його думку, зараз оцінювати українську ГТС недоцільно. Так, на переконання пана Омельченка, ГТС потребує попередньої підготовки, і лише через 3–4 роки можна буде виставити акції на первинний ринок.

До того, на думку дослідника, в компанії-власниці ГТС — «Нафтогазі України» — необхідно системно і послідовно провести реформи, зокрема, відокремити транзит газу від постачання, розподілу і видобутку. Потім — провести підготовчі роботи і розпочати виводити акції на ринок. Причому, як зазначив фахівець, продавати лише невеликі частки компанії, в цілому ж система повинна залишатися під контролем держави до того часу, поки не буде реформовано газовий ринок країни.

І тільки на вільному ринку, за словами пана Омельченка, можна буде по-справжньому оцінити «трубу». Зараз же, як зазначив фахівець, всі оцінки будуть суб’єктивними.



http://razumkov.org.ua

 

Узгоджені дії опозиції в мажоритарних округах підвищують шанс на загальну перемогу

У разі перемоги на парламентських виборах опозиції, буде сформовано новий Кабінет міністрів і призначено нового генерального прокурора. Про це новинній службі «Лігабізнесінформ» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Юрій Якименко, коментуючи домовленості основних опозиційних партій — «Батьківщини», «Фронту змін», «Свободи» й «Удару» сформувати єдиний список кандидатів об’єднаної опозиції на мажоритарних округах на прийдешніх парламентських виборах.

За словами знавця, опозиційні сили мають «серйозний шанс отримати більшість за пропорційною, партійною частиною». «Договір по мажоритарці — „один округ — один кандидат від опозиції” — значно підвищує шанси опозиції на перемогу в цілому», — підкреслив пан Якименко.

За словами фахівця, в тому випадку, якщо опозиція зможе отримати парламентську більшість, це змінить нинішню роль парламенту. «Це може відновити рівновагу, яку сьогодні серйозно порушено на користь президента», — зазначив дослідник. Крім того, підкреслив він, нова більшість в парламенті буде означати і новий Кабінет міністрів. «Опозиція зможе отримати свого генерального прокурора», — додав він.

«З іншого боку, є ймовірність розбалансування влади, в результаті чого між парламентом і президентом виникне серйозний конфлікт», — зазначив пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Перестановки в моніторинговому комітеті ПАРЄ не пом’якшать тон заяв щодо України

На цьому тижні в Страсбурзі проходить сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, де відбудуться дебати з питань функціонування демократичних інститутів в Україні, за результатами яких буде ухвалена резолюція. Напередодні Україна змінила своє представництво в моніторинговому комітеті асамблеї: депутат від Партії регіонів і сестра глави Адміністрації президента, Юлія Льовочкіна, зайняла місце Сергія Головатого, — повідомляє газета «Экономические известия».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що заміна критично не вплине на майбутні рішення щодо України. «У кожному разі в проекті звіту ПАРЄ по Україні в першу чергу враховується позиція, яка міститься у пояснювальній записці її співдоповідачів — Марієтти де Пурбе Лунден (Швеція) і Майліс Репс (Естонія). Вони є ключовими експертами. Тому заміна однієї людини не може критично вплинути на зміст і тональність рішень комітету та ПАРЄ в цілому», — сказав фахівець.

Однак, продовжив він, сам факт кадрових змін свідчить про те, що чинній владі важливий цей напрям і оцінки, які будуть даватися щодо нашої країни. «Мабуть, буде готуватися якесь запобіжне реагування на досить критичні зауваження, які, очевидно, будуть міститися в резолюції. В тому числі з приводу політичних переслідувань владою своїх опонентів. В зв’язку з цим моніторинг по Україні триватиме, і питання про його завершення поки не стоїть», — додав пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Дослідження Центру Разумкова відомі 37,5% українців — КМІС

Відомо, що політичні партії, які намагаються своїми силами визначити рівень власної підтримки, часто отримують дуже викривлені дані — свідомо чи несвідомо її члени, які проводять опитування, намагаються подати кращу картину, ніж є насправді. Тому Центр Разумкова не може самостійно оцінити ставлення до своїх досліджень в українському суспільстві.

У грудні 2011 року на замовлення центру таке опитування серед 2040 жителів України провів Київський міжнародний інститут соціології. На запитання «Чи знаєте ви таку організацію як Центр Разумкова» ствердно відповіли 37,5%  опитаних. Поінформованість зростає залежно від освіти і складає майже 58% серед опитаних з вищою освітою. Серед тих, хто знає про Центр Разумкова, довіряють його дослідженням 40,8%, не довіряють — 18,7%.

У 2005 році Київський міжнародний інститут соціології проводив опитування про довіру до соціологічних служб. Тоді лише 7% опитаних змогли назвати бодай одну дослідницьку компанію, чиїм дослідженням вони довіряють. Серед них найчастіше називали Центр Разумкова (53,5.



http://razumkov.org.ua

 

Україна втратила позиції у рейтингу мозкових центрів Східної Європи

Центр Разумкова залишився єдиною дослідницькою установою, яка представляє Україну в міжнародному рейтингу мозкових центрів університету Пенсільванії, посівши 22 місце з 30. У минулому році у списку «Найкращі аналітичні центри Центральної та Східної Європи» було представлено два з 47 аналітичних центрів, які згідно з даними рейтингу діють в Україні.

Найкращою організацією регіону впродовж кількох років називають московське представництво Центру Карнеґі, друге і третє місце 2011 року посіли польські дослідницькі центри «Польський інститут міжнародних відносин» і «Центр соціальних та економічних досліджень». Найбільше у переліку представлені аналітичні центри з Росії — 7, Польщі — 5, Угорщини та Чехії — 3, Болгарії — 2.

Дослідження здійснює програма аналітичних центрів та громадянського суспільства під керівництвом Джеймса МакҐанна на підставі опитування понад 1500 дослідників, журналістів, донорів, представників громадських та міжнародних організацій зі 120 країн, чия робота тісно пов’язана з мозковими центрами. Всього у дослідженні оцінювалися 6545 центрів зі 182 країн.

Критики рейтингу зауважують, що його оцінки свідчать не стільки про досягнення організації, скільки про її популярність, втім, на сьогодні цей рейтинг є єдиним загальносвітовим рейтингом мозкових центрів.



http://razumkov.org.ua

 

Перестановки в моніторинговому комітеті ПАРЄ не пом’якшать заяви щодо України

На цьому тижні в Страсбурзі проходить сесія Парламентської асамблеї Ради Європи, де відбудуться дебати з питань функціонування демократичних інститутів в Україні, за результатами яких буде ухвалена резолюція. Напередодні Україна змінила своє представництво в моніторинговому комітеті асамблеї: депутат від Партії регіонів і сестра глави Адміністрації президента, Юлія Льовочкіна, зайняла місце Сергія Головатого, — повідомляє газета «Экономические известия».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що заміна критично не вплине на майбутні рішення щодо України. «У кожному разі в проекті звіту ПАРЄ по Україні в першу чергу враховується позиція, яка міститься у пояснювальній записці її співдоповідачів — Марієтти де Пурбе Лунден (Швеція) і Майліс Репс (Естонія). Вони є ключовими експертами. Тому заміна однієї людини не може критично вплинути на зміст і тональність рішень комітету та ПАРЄ в цілому», — сказав фахівець.

Однак, продовжив він, сам факт кадрових змін свідчить про те, що чинній владі важливий цей напрям і оцінки, які будуть даватися щодо нашої країни. «Мабуть, буде готуватися якесь запобіжне реагування на досить критичні зауваження, які, очевидно, будуть міститися в резолюції. В тому числі з приводу політичних переслідувань владою своїх опонентів. В зв’язку з цим моніторинг по Україні триватиме, і питання про його завершення поки не стоїть», — додав пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Сумнівне рішення Конституційного суду відгукнулося Україні проблемами в ПАРЄ

У Парламентській асамблеї ради Європи заговорили про можливість скасування повноважень трьох членів української делегації, які нібито представляють українську опозицію і вважаються членами БЮТ, хоча давно покинули Юлію Тимошенко й увійшли в провладну більшість. Новий президент ПАРЄ Жан-Клод Міньйон не підтримав цю ідею, — повідомляє новинна служба УНІАН. Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий висловив припущення, що винуватці такого становища — голова Верховної ради Володимир Литвин і Конституційний суд.

Більш важливо сьогодні, чому склалася така ситуація, яка дуже негативно впливає на імідж країни. Це сталося тільки тому, що внутрішні процедури в Україні, зокрема в роботі парламенту, не дотримуються повною мірою. Або є протиріччя, які використовуються тими чи іншими силами й персоналіями.

Звісно, можна вирішувати питання внутрішніх суперечок в зовнішніх інституціях. Але краще це зробити тут, усередині України. Проблема не в тих, хто поставив це питання на порядок денний у закордонних структурах. Проблема в тих, хто створив її тут, в Україні. Гадаю, ключову відповідальність у цій ситуації має взяти на себе Володимир Литвин. Наскільки мені відомо, були неодноразові звернення до спікера парламенту, аби той урегулював ситуацію з урівноваженням представництва української делегації.

Коли відкривається робота сесії ПАРЄ, то перше питання, яке ставить президент ПАРЄ, — стосується повноважень членів делегації. Це формальна процедура, і дуже рідко вона має відповідь залу: «Так, є заперечення». Те, що викликає здивування або іронію в депутатів, відбулося з Україною та українською делегацією. Але такі випадки були й раніше. Вони стосувалися більшою мірою пострадянських країн. І пов’язані були з невирішеністю процедур боротьби влади й опозиції всередині країни. Як правило, рішення ухвалювалися на користь опозиції.

Крім спікера, ще один серйозний винуватець і основа цієї проблеми — рішення Конституційного суду України щодо можливості переходів депутатів з одних фракцій до інших. Це, щонайменше сумнівне рішення, створило всі умови для так званих «тушок». Таким рішенням Конституційний суд заклав міну уповільненої дії. Тепер ця міна починає розриватися, причому на європейських майданчиках. На жаль, на наступних виборах ця проблема не вирішиться. Знову депутати, які пройшли за списками опозиції, переходитимуть до влади. Ще один момент — мажоритарні округи, де ще складніше визначати цей баланс представництва в європейських структурах.

Думаю, новий президент ПАРЄ, який зайняв позицію не приймати рішення щодо позбавлення повноважень української делегації, має рацію. Він зазначив, що не пройдено всі процедури, не використано можливі варіанти вирішення цієї проблеми. Але в країнах, де розуміють, чого варта зовнішня оцінка країни, як вона впливає на рівень інвестицій, рівень економіки, такого б не допустили.



http://razumkov.org.ua

 

Україна отримає гроші МВФ лише після виборів

Українська делегація прибула до Вашингтону для зустрічі з керівництвом Міжнародного валютного фонду, аби розпочати чергове коло переговорів і домовитися про виділення позики Україні в розмірі 10 мільярдів доларів, — повідомляє мережеве видання «Главред». Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко висловив сумніви щодо готовності МВФ співпрацювати з Україною на теперішніх умовах.

Діалог між МВФ та Україною не припинявся. Проблема полягала у невідповідності соціально-економічної політики українського уряду раніше досягнутим домовленостям з МВФ. Україна фактично порушувала меморандум про співпрацю. Крім того, багато хто, в тому числі Сергій Тігіпко, говорив, що Україна виконала всі вимоги МВФ, єдине, що залишилося — підняти ціну на газ. Насправді, це не зовсім так. Міжнародному валютному фонду не подобається передусім бюджетна політика нинішнього уряду та відверто популістичні та нереалістичні показники, що закладаються в Державний бюджет. Так, влітку 2011 року Верховна Рада ухвалила рішення про збільшення бюджетних видатків, в тому числі на оплату праці працівників бюджетної сфери. Це було неадекватно великому дефіциту бюджету, який існує в Україні. Позиція в цьому жорстка: спочатку потрібно скорочувати дефіцит бюджету, а потім говорити про різке зростання соціальних витрат.

Також на співпрацю впливає і те, що ті оптимістичні прогнози та обіцянки, які торік давав уряд фонду, за підсумками 2011 року не справдилися. Йдеться про скорочення дефіциту бюджету, дефіциту Пенсійного фонду і успіху переговорів із Росією щодо ціни на газ. Бюджет України на 2011 рік не був виконаний ні по доходах, ні по видатках. Натомість прийнятий бюджет на 2012 рік, який навряд чи може задовольняти МВФ з тієї самої причини — надмірні соціальні видатки при значному дефіциті бюджету. Уряд обіцяв МВФ, що в результаті пенсійної реформи скоротиться дефіцит бюджету Пенсійного фонду в 2012 році. Але згідно Держбюджету на 2012 рік, дефіцит бюджету Пенсійного фонду разом із державними дотаціями складає 58 мільярдів гривень. Це точно така ж сума, як і торік. Таким чином, пенсійна реформа уряду закінчилася нічим і для населення, і для бюджету Пенсійного фонду.

Уряд знову сформував бюджет на 2012 рік за надто оптимістичним сценарієм. При тому, що тренди світової економіки показують можливості падіння в єврозоні, уряд запланував стрімке зростання економіки України і, як наслідок, стрімке підвищення соціальних стандартів. МВФ вважає, що економіка України не даватиме стрімкого зростання, а соціальні зобов’язання (пенсії і заробітні плати) треба виконувати. Але ресурсів для цього не буде.

Тому знову виникає питання неузгодженості позицій МВФ і України, але уряд зрозуміти можна: 2012 рік - це рік виборів, і уряду важливо піднімати зарплати, пенсії та інші соціальні виплати. Інакше нинішній владі не буде з чим виходити на парламентські вибори. Водночас коштів на виконання цих соціальних зобов’язань немає. Тому не зважаючи на заяви урядовців про те, що кошти МВФ не потрібні, це не так: співпраця з МВФ потрібна не лише для підвищення реноме та інвестиційної привабливості України, але й для латання дірок, які з’являться в жовтні-грудні при соціальних виплатах.

МВФ готовий допомагати Україні, фінансувати її. Але Фонд ніколи не погодиться фінансувати передвиборчі обіцянки діючої влади та Партії регіонів. В цьому позиція МВФ жорстка. Тож повноцінне відновлення співпраці МВФ та України стане можливим після закінчення парламентських виборів, тобто наприкінці 2012 року. До того Україна навряд чи отримає якісь кошти від МВФ.

Слова Крістін Лагард про те, що світова економіка може пережити досвід 1930-х років, тобто Великої депресії — не прогноз, а попередження. Сьогодні відбуваються певні негативні процеси в єврозоні, її економічному просторі, але говорити про загрозу колапсу чи загальносвітової кризи не варто. Нинішні процеси розпочалися не сьогодні, а у 2008 році. Тож уряди всіх країн єврозони в тонусі і чітко знають, що слід робити. Не бачу жодної паніки в діях урядів країн ЄС та настроїв на поразку і переконаний, що ЄС гідно вийде з цієї ситуації.



http://razumkov.org.ua

 

Сумнівне рішення Конституційного суду відгукнулося Україні проблемами в ПАРЄ

У Парламентській асамблеї ради Європи заговорили про можливість скасування повноважень трьох членів української делегації, які нібито представляють українську опозицію і вважаються членами БЮТ, хоча давно покинули Юлію Тимошенко й увійшли в провладну більшість. Новий президент ПАРЄ Жан-Клод Міньйон не підтримав цю ідею, — повідомляє новинна служба УНІАН. Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий висловив припущення, що винуватці такого становища — голова Верховної ради Володимир Литвин і Конституційний суд.

Більш важливо сьогодні, чому склалася така ситуація, яка дуже негативно впливає на імідж країни. Це сталося тільки тому, що внутрішні процедури в Україні, зокрема в роботі парламенту, не дотримуються повною мірою. Або є протиріччя, які використовуються тими чи іншими силами й персоналіями.

Звісно, можна вирішувати питання внутрішніх суперечок в зовнішніх інституціях. Але краще це зробити тут, усередині України. Проблема не в тих, хто поставив це питання на порядок денний у закордонних структурах. Проблема в тих, хто створив її тут, в Україні. Гадаю, ключову відповідальність у цій ситуації має взяти на себе Володимир Литвин. Наскільки мені відомо, були неодноразові звернення до спікера парламенту, аби той урегулював ситуацію з урівноваженням представництва української делегації.

Коли відкривається робота сесії ПАРЄ, то перше питання, яке ставить президент ПАРЄ, — стосується повноважень членів делегації. Це формальна процедура, і дуже рідко вона має відповідь залу: «Так, є заперечення». Те, що викликає здивування або іронію в депутатів, відбулося з Україною та українською делегацією. Але такі випадки були й раніше. Вони стосувалися більшою мірою пострадянських країн. І пов’язані були з невирішеністю процедур боротьби влади й опозиції всередині країни. Як правило, рішення ухвалювалися на користь опозиції.

Крім спікера, ще один серйозний винуватець і основа цієї проблеми — рішення Конституційного суду України щодо можливості переходів депутатів з одних фракцій до інших. Це, щонайменше сумнівне рішення, створило всі умови для так званих «тушок». Таким рішенням Конституційний суд заклав міну уповільненої дії. Тепер ця міна починає розриватися, причому на європейських майданчиках. На жаль, на наступних виборах ця проблема не вирішиться. Знову депутати, які пройшли за списками опозиції, переходитимуть до влади. Ще один момент — мажоритарні округи, де ще складніше визначати цей баланс представництва в європейських структурах.

Думаю, новий президент ПАРЄ, який зайняв позицію не приймати рішення щодо позбавлення повноважень української делегації, має рацію. Він зазначив, що не пройдено всі процедури, не використано можливі варіанти вирішення цієї проблеми. Але в країнах, де розуміють, чого варта зовнішня оцінка країни, як вона впливає на рівень інвестицій, рівень економіки, такого б не допустили.



http://razumkov.org.ua

 

Сутність безробіття в Україні та ЄС різна — порівнювати цифри не можна

В Україні за 9 місяців 2011 року рівень безробіття склав 8,3%, який українські урядовці назвали найкращим показником зайнятості в Європі, — повідомила новинна служба «Голос ю-ей».

За словами провідного експерта Центру Разумкова Павла Розенка, рівень безробіття в країнах єврозони дійсно становить близько 10,3–10,5%, але порівнювати ці показники некоректно через їхню принципову несумісність.

Дослідник пояснив, що в Україні зайнятість населення не є головною соціальною функцією, оскільки вона не захищає людину від бідності: «В Україні приблизно 24% сімей, в яких працюють обидва члени сім’ї, перебувають за межею бідності, і це абсолютно парадоксальна картина».

При цьому пан Розенко додав, «що структура доходу наших громадян не європейська, оскільки в доходах лише 41% складає заробітна плата і приблизно 40% — соціальна допомога». «При тому, що в країнах ЄС заробітна плана становить 55–60%. Тобто, у нас робоча сила недооцінена, а працездатні люди не захищені від бідності», — підсумував він.



http://razumkov.org.ua

 

Ратифікація Угоди про асоціацію неможлива без виконання зауважень ПАРЄ

Ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС неможлива без вирішення української владою проблем, порушених у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи. Про це в коментарі новинній службі «Укрінформ» повідомив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Без вирішення питань, які містяться в резолюції, навряд чи варто розраховувати на ратифікацію, підписання, введення в дію Угоди про асоціацію, тому що політична частина угоди якраз і містить низку питань, які пов’язані із верховенством права, цінностями, справедливим судочинством. Без їх вирішення навряд чи можна говорити серйозно про Угоду про асоціацію з ЄС», — сказав знавець.

Валерій Чалий також додав, що резолюція ПАРЄ стосовно України є поганим знаком з боку ЄС у період підготовки до парафування Угоди про асоціацію.

Експерт зауважив, що у резолюції вперше за останні роки було вжито слово «санкції», що свідчить про вірогідність їх застосування. «Всі намагання виключити згадку про санкції не дали результату і тому сьогодні така можливість створена. Резолюція вийшла у пом’якшеному варіанті. У разі нереагування на ті поради, рекомендації, які містяться в резолюції, можливе застосування санкцій», — зазначив пан Чалий.

Водночас він висловив сподівання, що справа не зайде так далеко і питання про позбавлення права голосу української делегації в ПАРЄ не буде стояти на порядку. «Я думаю, до такого не дійде. При політичній волі є можливості запобіжного реагування для того, щоб у майбутньому уникнути постановки питання про позбавлення права голосу або позбавлення членства в організації. Зараз треба думати як позитивно відреагувати на ті конкретні рекомендації і критику, яка міститься в резолюції ПАРЄ», — підсумував Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Що означає для України резолюція ПАРЄ?

Українська влада має виконати рекомендації, викладені в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, інакше буде перекреслений шлях України до Європейського Союзу. Чи вдасться ЄC до санкцій, якщо Україна не дослухається до резолюції ПАРЄ? На цю тему радіо «Свобода» провело розмову, в якій взяв участь заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

http://razumkov.org.ua

 

Президент змінює регламент Ради, щоб захиститися від перемоги опозиції на виборах

Президент України підписав закон про зміни до регламенту Верховної Ради, згідно з яким депутати позбавлені права ініціювати денонсацію міжнародних угод. Порушувати подібні питання відтепер можуть лише Президент та уряд, —  повідомляє радіо «Свобода».

Заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що для цього є підстави: «Це не можна робити саме змінами до закону про регламент. Бо тут є певний пробіл, який не вирішений у Конституції. Чому це виникло саме сьогодні? Можливо, на виборах опозиція може отримати більшість і тоді, наприклад, поставить під сумнів Харківську угоду про базування Чорноморського флоту», — зазначає Валерій Чалий.

На думку фахівця, цей закон спрямований на зменшення впливу парламенту, він обмежує контроль Верховної Ради над зовнішньою політикою.



http://razumkov.org.ua

 

Резолюція ПАРЄ щодо України — найжорсткіша за останні 8 років

Парламентська Асамблея Ради Європи рекомендувала Україні зняти обвинувачення в перевищенні влади й зловживанні з колишніх вищих чиновників і забезпечити їхню участь у виборах Верховної Ради. При цьому ПАРЄ готова до застосування санкцій проти України. Резолюція, ухвалена 26 січня, є найжорсткішою з 2004 року, коли також ставилося питання про можливі санкції щодо України. Про це в коментарі часопису «Тиждень» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Рада Європи — це поважна структура, в якій голос України завжди звучав досить, потужно починаючи з набуття членства в 1995 році, і сприймалася вона, незважаючи на те, що все ще перебуває під моніторингом цієї організації, як важлива країна регіону, яка може наблизитись до ЄC. Резолюція ПАРЄ була передбачувана. Вона дійсно вийшла досить жорстка, якщо порівнювати з резолюцією 2010 року, де висловлювали сподівання на чітке виконання Україною своїх зобов’язань та проведення реформ новою владою. Зараз же мова йде про можливе застосування санкцій у разі, якщо ситуація в Україні, зокрема щодо вибіркового застосування правосуддя проти політичних опонентів, не зміниться», — заявив пан Чалий.

Фахівець зазначає, що резолюцією ПАРЄ подає сигнали Україні, що «без участі лідерів опозиції Юлії Тимошенко і Юрія Луценка, без звільнення з-за ґрат їх, а також в. о. міністра оборони Валерія Іващенка, говорити не тільки про подальші позитивні оцінки, але й про зближення з ЄС, зокрема через механізм підписання або ратифікації угоди про асоціацію, буде майже неможливо».

«З іншого боку, на жаль, ми змушені спостерігати за тим, що і влада, і опозиція не знаходить всередині країни своїх внутрішніх механізмів та рішень і з’ясовує стосунки назовні. Звісно, якщо вичерпані внутрішні засоби, то опозиції нічого не залишається як заявляти про це за кордоном. Однак, варто розуміти, що це діє рикошетом по всій державі. І варто робити висновки, у першу чергу владі. І третій момент, який я би виділив щодо резолюції ПАРЄ — хоч вона і містить досить жорсткі позиції, але залишає відчиненим вікно можливостей для того, щоб виправити ситуацію», — вважає дослідник.

Зокрема, пан Чалий бачить необхідність вирішити два питання для виправлення ситуації в Україні. «Варто розширити поле конкуренції як в економіці, так і в політиці. Зокрема, допустити політичних опонентів до відкритого, чесного і прозорого виборчого процесу під час парламентських виборів. Однак, відверто кажучи, оптимістичні оцінки з цього питання складно формулювали. Формально є заяви і МЗС і Партії регіонів, що буде реагування, але ми вже бачили попередні періоди і часто це залишається лише у вигляді декларування. Здається, що влада пріоритетом бачить своє перебування на посадах, дивиться у міжнародному питання у досить короткостроковій перспективі, охоплюючи цей рік, можливо період до президентських виборів, але не далі. А страждає вся країна!» — підсумовує фахівець.

Водночас, пан Чалий зазначає, що резолюцію не варто розглядати з позиції можливості введення санкцій, а для унеможливлення цього. «Не треба витрачати зусилля на дискусію, коли можуть бути застосовані санкції. Головне — зробити реальні кроки відповідно до зобов’язань України та рекомендацій ПАРЄ. Тоді зникне предмет критики. Саме тут треба концентрувати зусилля. М’яч на полі України», — додав він.



http://razumkov.org.ua

 

Українці мають навчитися боротися не лише за свої особисті права

Українці самі винні в тому, що влада до них не прислухається. Таку точку зору висловила директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна у коментарі мережевому виданню «Голос ю-ей».

«Будь-яка країна, і Україна в тому числі, може змінитися під впливом двох факторів. Бажано, щоб вони були обидва і діяли „на зустрічних курсах”. Мається на увазі бажання „верхів” і „низів”. Я не бачу у нас ні того, ні іншого», — зазначила вона.

«В Україні і „верхи” не хочуть, і „низи”. Найбільше мене вразили протести „чорнобильців” та „афганців”, які виступили окремо один від одного. Навіть такі організовані прошарки суспільства, які спілкуються між собою роками, мають організації, лідерів і пройшли через дуже багато, — у них не вистачило однієї речі, а саме: виступити одним фронтом», — підкреслила фахівець.

На думку пані Шангіної, українцям треба навчитися «битися за право, а не за свої особисті права, бо право існує або для всіх, або ні для кого». Вона висловила переконання, що тільки тоді влада прислухатиметься до соціальних вимог своїх громадян.



http://razumkov.org.ua