Новини від центра Разумкова

Осінь покаже, як Україна наблизилася до ЄС

За словами директора міжнародних програм Центру Разумкова Михайла Пашкова, питання, які обговорювались під час поїздки президента Януковича до Німеччини, для України вкрай важливі в плані просування до ЄС. І особливо важливий цей діалог з Німеччиною як однією з ключових країн ЄС,*— повідомляє новинна служба*ЗІК.

Знавець зазначив, що під час зустрічі Януковича і Меркель діалог ішов у п’яти ключових напрямках. По-перше, йшлося про безвізовий режим, що для України є принципово важливим. По-друге, про активізацію переговорного процесу щодо договору про асоціацію.

«Третє питання*— це модернізація української ГТС. Українсько-німецька конференція щодо цього питання також ще попереду. Також обговорювалася інвестиційна політика і «Євро-2012»,*— зазначив Михайло Пашков.

Щодо перспектив України одержати безвізовий режим з ЄС, то, на думку експерта, говорити про конкретні терміни ще зарано, адже все залежатиме від волі сторін і від умов, які будуть поставлені перед Україною для введення безвізового режиму. Одним з перших кроків має бути імплементація європейського законодавства в українське правове поле, формування режиму кордонів і більш активна міграційна політика.

За словами пана Пашкова, українське питання для Європи зараз, безумовно, важливе. «Звичайно, Україна цікавить Європу як в політичному, так і культурному, гуманітарному і всіх інших напрямах»,*— зазначив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Україна залишається одним зі світових лідерів з продажу озброєння

У Києві пройшов перший всеукраїнський з’їзд оборонної промисловості. Йому передувала виставка, на якій 50*підприємств військово-промислового комплексу показали свої вироби. Вразила велика кількість високих технологій*— засобів радіоелектронної боротьби, цифрових і оптичних приладів, снарядів і ракет з лазерним наведенням,*— повідомляє «Газета по-киевски».

«Україна*— один зі світових лідерів експорту озброєнь,*— говорить директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.*— Досить пригадати контракти на постачання 300*танків до Пакистану або 420*БТР, літаків і вертольотів до Іраку. Ще в світі цікавляться нашими літаковими двигунами, приладами для повітряної, морської та космічної навігації, станціями радіолокацій. Отже наша країна стабільно входить в десятку, а то і п’ятірку найбільших експортерів*— залежно як оцінювати, з урахуванням постачань запчастин стрілецької зброї чи без*них».



http://razumkov.org.ua

 

У газовому об’єднанні з Росією Україна навряд чи отримає право голосу

Глава Мінпаливенерго Юрій Бойко знову заговорив про потребу оновлення нашої газотранспортної системи. За його словами, для цього знадобиться близько 2*млрд. дол., і допоможуть нам з ними ЄС і Росія, відповідні переговори вже ведуться. Проте ще в кінці липня 2010*року це*ж відомство оголошувало зовсім іншу цифру*— до 6,5*млрд. дол. за ремонт ГТС. «Газета по-киевски» розбиралася, скільки*ж грошей потрібно в неї вкласти і чиїх.

Ремонтні роботи в цій галузі ведуться й сьогодні*— ГТС все*ж таки необхідно підтримувати в робочому стані, але, за словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Саприкіна, латання дірок обходиться всього в якісь сотні мільйонів гривень.

«За нормальної роботи підприємств газотранспортної галузі в інших країнах, їхніх власних прибутків вистачало*б з лишком на оновлення чи будівництво нових газопроводів, а у нас всі гроші вимиваються через „Нафтогаз”, йдуть на різні дотації, розкрадаються за будь-якого уряду, тому „Укртрансгаз” сам себе забезпечити не в змозі»,*— говорить знавець.

А гра цифр*— 2*млрд. або 6,5*— виникла, на його думку, тому, що в різний час велися різні розрахунки. Так, про витрати в 5–6 млрд. дол. могло йтися, якщо уряд планував реконструкцію лінійної частини газопроводів, реконструкцію і технічне переоснащення компресорних, газорозподільних і газовимірювальних станцій, технічне переоснащення підземних сховищ газу.

«А сьогодні керівництво Мінпаливенерго, швидше за все, робить ставку на оновлення окремої частини ГТС, тому сума знизилася,*— пояснює пан Саприкін.*— Просто „Газпрому” не потрібна система повністю, вони будують собі Південний і Північний потоки, тому йде підготовка оновлення тих газопроводів, які увійдуть до спільного підприємства з „Газпромом” в майбутньому. Всі решта, схоже, років через 15*не працюватимуть взагалі (якщо Росія завершить будівництво своїх потоків)».

Пан Бойко пообіцяв, що гроші на оновлення не позичатимуть. Але як напівбанкруту «Нафтогазу» вдасться самостійно витягнути ремонт, поки незрозуміло.

«Тут без зовнішніх запозичень не обійтися,*— вважає пан Саприкін.*— І з огляду на однозначний проросійський напрям у вирішенні енергетичних проблем, я сумніваюся, що західноєвропейським компаніям дістанеться на цих переговорах хоч би один стілець, хоча*б один кілометр труби*— Росія не допустить до них нікого стороннього. На яких*же умовах буде створений консорціум за участю нашої ГТС, поки таємниця, але не думаю, що Україна отримає в ньому право голосу».



http://razumkov.org.ua

 

Беремо приклад з Росії?

Якщо спробувати коротко охарактеризувати зміни у зовнішній політиці нової української влади, то насамперед слід зазначити два протилежні процеси: стрімке зростання контактів з Росією та намагання максимально згорнути все, що нагадує про НАТО. Різкий крен в бік Росії відчувається майже на всіх напрямах. Дедалі частіше наші політики апелюють до російської моделі, намагаються копіювати російський досвід. Водночас, складається враження, що дехто у владних кабінетах розглядає питання скорочення співробітництва на євроатлантичному напрямі як необхідну передумову успіхів на східному напрямі. У зв’язку з цим видається досить цікавим стислий порівняльний аналіз рівня відносин з НАТО Росії та України. Росія та НАТО створили майже вдвічі більше спільних структур для співробітництва, ніж Україна з НАТО, а кількість спільних проектів з НАТО є однаковою для обох держав.

Порівняльна характеристика співробітництва України та Росії з НАТО

Структури співробітництва

Україна

Росія

Вищий керівний орган співробітництва з НАТО

Комісія
Україна-НАТО

Рада
Росія-НАТО та Підготовчий комітет
Росія-НАТО

Рада РФ-НАТО / Комісія Україна – НАТО на рівні військових представників

++Робоча група з питань воєнної реформи (та співробітництва)

++Комітет з питань навчань і підготовки

–+Робоча група/Комітет по протиракетній обороні (ПРО на ТВД)

++Робоча група/Комітет з питань розвідки

++Робоча група/Комітет з питань цивільного демократичного контролю над сектором розвідки

++Робоча група з питань науки заради безпеки

++Робоча група з питань миротворчості

-+Робоча група з питань використання повітряного простору

-+Робоча група з проблем розповсюдження зброї масового знищення

-+Робоча група з питань оборонно-технічного співробітництва

++Робоча група з питань економічної безпеки, безпеки енергетичної інфраструктури та енергетичної безпеки

++Робоча група з наукової та екологічної співпраці

++Робоча група з питань боротьби з тероризмом

-+Робоча група з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру

++Робоча група з питань тилового забезпечення

-+Група експертів з ядерних питань

-+Група експертів з контролю над звичайними озброєннями

-+Центр інформації та документації НАТО

++Всього спільних структур

12

21



Програми (проекти) співробітництва

Україна

Росія

Процес планування та оцінки сил

++Багатонаціональні підрозділи високого ступеню бойової готовності

+–Програма обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО)

++Навчання в рамках ПРО на ТВД

–+Транзит невійськових вантажі в інтересах Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (МССБ)

++Транзит військових вантажів в інтересах МССБ (у т.ч. озброєння, військова техніка та боєприпаси)

–+Ініціатива щодо використання повітряного простору (на двосторонній основі)

-+Операція Активні зусилля (ОАЗ)

++Заходи, спрямовані на боротьбу з піратством в Аденській затоці

–+Програма реалізації з НАТО Рамкового документу в галузі порятунку моряків

-+Спільний проект з підготовки антинаркотичних підрозділів

-+Проект адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку

++Індивідуальна програма партнерства з НАТО

++Міжнародна програма професійної підготовки цивільного персоналу для сектору безпеки і оборони

+-Програма вдосконалення військової освіти Консорціуму оборонних академій НАТО

++Проект Трастового фонду НАТО з утилізації ПЗРК, легких озброєнь та звичайних боєприпасів в Україні

+-Операція КФОР в Косово

+-Операція Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан

+-Припортова ініціатива

+-Всього спільних програм (проектів)

13

13





http://razumkov.org.ua

 

Беремо приклад з Росії?

Якщо спробувати коротко охарактеризувати зміни у зовнішній політиці нової української влади, то насамперед слід зазначити два протилежні процеси: стрімке зростання контактів з Росією та намагання максимально згорнути все, що нагадує про НАТО. Різкий крен в бік Росії відчувається майже на всіх напрямах.

Дедалі частіше наші політики апелюють до російської моделі, намагаються копіювати російський досвід. Водночас, складається враження, що дехто у владних кабінетах розглядає питання скорочення співробітництва на євроатлантичному напрямі як необхідну передумову успіхів на східному напрямі.

У зв’язку з цим видається досить цікавим стислий порівняльний аналіз рівня відносин з НАТО Росії та України. Росія та НАТО створили майже вдвічі більше спільних структур для співробітництва, ніж Україна з НАТО, а кількість спільних проектів з НАТО є однаковою для обох держав.

Порівняльна характеристика співробітництва України та Росії з НАТО

Структури співробітництва

Україна

Росія

Вищий керівний орган співробітництва з НАТО

Комісія
Україна-НАТО

Рада
Росія-НАТО та Підготовчий комітет
Росія-НАТО

Рада РФ-НАТО / Комісія Україна – НАТО на рівні військових представників

++Робоча група з питань воєнної реформи (та співробітництва)

++Комітет з питань навчань і підготовки

–+Робоча група/Комітет по протиракетній обороні (ПРО на ТВД)

++Робоча група/Комітет з питань розвідки

++Робоча група/Комітет з питань цивільного демократичного контролю над сектором розвідки

++Робоча група з питань науки заради безпеки

++Робоча група з питань миротворчості

-+Робоча група з питань використання повітряного простору

-+Робоча група з проблем розповсюдження зброї масового знищення

-+Робоча група з питань оборонно-технічного співробітництва

++Робоча група з питань економічної безпеки, безпеки енергетичної інфраструктури та енергетичної безпеки

++Робоча група з наукової та екологічної співпраці

++Робоча група з питань боротьби з тероризмом

-+Робоча група з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру

++Робоча група з питань тилового забезпечення

-+Група експертів з ядерних питань

-+Група експертів з контролю над звичайними озброєннями

-+Центр інформації та документації НАТО

++Всього спільних структур

12

21



Програми (проекти) співробітництва

Україна

Росія

Процес планування та оцінки сил

++Багатонаціональні підрозділи високого ступеню бойової готовності

+–Програма обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО)

++Навчання в рамках ПРО на ТВД

–+Транзит невійськових вантажі в інтересах Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані (МССБ)

++Транзит військових вантажів в інтересах МССБ (у т.ч. озброєння, військова техніка та боєприпаси)

–+Ініціатива щодо використання повітряного простору (на двосторонній основі)

-+Операція Активні зусилля (ОАЗ)

++Заходи, спрямовані на боротьбу з піратством в Аденській затоці

–+Програма реалізації з НАТО Рамкового документу в галузі порятунку моряків

-+Спільний проект з підготовки антинаркотичних підрозділів

-+Проект адаптації військовослужбовців, звільнених у запас або відставку

++Індивідуальна програма партнерства з НАТО

++Міжнародна програма професійної підготовки цивільного персоналу для сектору безпеки і оборони

+-Програма вдосконалення військової освіти Консорціуму оборонних академій НАТО

++Проект Трастового фонду НАТО з утилізації ПЗРК, легких озброєнь та звичайних боєприпасів в Україні

+-Операція КФОР в Косово

+-Операція Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан

+-Припортова ініціатива

+-Всього спільних програм (проектів)

13</b>

13





http://razumkov.org.ua

 

Склалися достатні умови для скасування конституційної реформи

Влада України готує юридичну основу для розширення президентських повноважень, урізаних на користь парламенту в 2004*році. Мінюст передав до Конституційного суду обгрунтування незаконності внесених шість років тому поправок до Конституції,*— повідомляє новинна служба «Ройтерс».

«Ймовірність цього рішення існує, оскільки є об’єктивні підстави для визнання закону неконституційним. Це стосується процедури його ухвалення. Але є ще і політичний склад Конституційного суду і політичне замовлення влади. Цих трьох чинників досить, щоб ухвалити таке рішення»,*— вважає Юрій Якименко, директор політико-правових програм Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

Українські компанії не витримали конкуренції при відновленні Іраку

Останній день літа 2010*року став днем офіційного завершення семирічної американської військової кампанії в Іраку. Від участі в кампанії Україна отримала низку геополітичних та економічних дивідендів. Найсерйознішим з них стало підписання у 2009*році найбільшої в історії України операції з продажу військової техніки на загальну суму 2,4*млрд. доларів,*— повідомляє мережеве видання «Новинар».

Втім, виявилися провальними плани щодо участі України в енергетичних проектах на території Іраку. «Україна мала намір брати участь у відновленні Іраку, в тому числі енергетичної галузі, були відповідні обіцянки з американської сторони. На жаль, цього не трапилося. Тому що ми не могли витримати конкуренцію з боку провідних нафтових компаній»,*— зазначив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

І навіть в останньому проекті в цій сфері*— будівництві чотирьох нафтопереробних заводів, тендери на будівництво яких були оголошені в кінці червня 2010*року*— в України шанси нульові, зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Ціни на харчі зростатимуть, але цінових шоків не буде

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин відповів на запитання газети «Крымские известия» про ціни на харчі та перспективи їхнього підвищення.

Щоосені відбувається сезонне подорожчання продуктів харчування. Причому незалежно від того, хороший зібрано врожай чи поганий. Будь-якого шоку на ринку продовольства ми не спостерігаємо. Якщо говорити про хліб, то держава має в своєму розпорядженні достатні запаси зерна.

Разом з тим на цінах відбиваються не лише обсяги того чи іншого продовольства. Тут діє низка супровідних чинників, які до харчів можуть мати непряме відношення. За роки незалежності склався звичай, згідно з яким зростання цін в одній галузі господарства відбивається на іншій. В кінці нинішнього літа «пусковим механізмом» стало підвищення цін на природний газ для населення. Далі за принципом доміно: зростання тарифів на послуги ЖКГ зумовило подорожчання харчів.

За нашими оцінками, підняття цін на енергоносії додасть 5–6% до рівня інфляції. Згідно з офіційною статистикою, нині інфляція в Україні не перевищує 8%.*Таким чином, за попередніми прогнозами, до кінця 2010*року вона складе 13–15%. Ще раз повторю, що зростання цін буде, але без шокових потрясінь.

Щодо ручних механізмів стримування цін, то вони малодієві через свою короткостроковість. Краще постійно спостерігати за ринком, виявляючи найбільш ризиковані товари. При їхньому виявленні держава виступає з товарною інтервенцією на ринок. Завдання уряду*— підтримати пропозицію товару. У такому разі вдасться уникнути паніки і спекулятивного завищення цін на ринку.



http://razumkov.org.ua

 

Підписані Януковичем угоди з Китаєм можна буде оцінити лише за 2 роки

Президент Віктор Янукович прибув з чотириденним державним візитом у Китайську Народну Республіку. За підсумками його зустрічі з главою КНР Ху Цзіньтао було підписано 13*двосторонніх документів, зокрема заяву про підвищення рівня міждержавних взаємин. Чиновники говорять про новий етап українсько-китайського партнерства і чекають збільшення взаємного товарообігу,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

«Дипломатія спрацювала добре, але про практичні успіхи або неуспіхи візиту можна буде судити за наслідками втілення цих проектів. Висновки можна буде робити роки за два»,*— вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Потрібно оподатковувати палаци, а не встановлювати норму площі

Уряд представив останній варіант Податкового кодексу. Найбільш резонансним обіцяє стати запропонований податок на нерухомість. Проектом встановлені неоподатковувані норми: 40*квадратних метрів на людину, або 100*кв. м.*у місті*й 200*кв. м. в сільській місцевості на сім’ю. У разі перевищення цих норм за кожен зайвий «квадрат» доведеться платити 10*гривень на рік,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

«Виникає багато питань. Наприклад: чому встановлена норма в 40*кв. м., а не, скажімо, 45?*Чому квадратні метри, а не кубічні? Нарешті, ні для кого не таємниця, що квартири тієї самої площі в центрі Києва і на околиці Жмеринки*— це дві великі різниці!»,*— говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Я переконаний, що податком на нерухомість потрібно обкладати саме палаци, а встановлювати норми на одну людину*— це помилка»,*— вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Попри кращі відносини, РФ не дозволить Україні купувати газ у Туркменії

Українська делегація на чолі з заступником міністра закордонних справ Віктором Майко відвідала з робочим візитом Ашгабат. Керівництво України намагається відновити отримання дешевшого газу з Туркменістану, оскільки не задоволене російською газовою знижкою. Втім, Росія не дозволить Україні отримати туркменський газ,*— про це новинній службі «Росбалт» заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

«Туркменістан може заробляти на постачаннях газу до Європи повз Росію. Тут можливі проекти, але вони поки що примарні, хоча в Туркменістану є вибір, де нарощувати експорт і кому його продавати. У цьому*ж зв’язку потрібно розуміти, що відносини Туркменістану з Росією зіпсувалися після аварії на газопроводі з вини російської сторони, після чого значно зменшився продаж туркменського газу в РФ. Тобто зараз відносини між Росією і Туркменістаном істотно погіршали»,*— заявив*він.

Пан Саприкін зазначив: «потрібно розуміти, що постачання газу, це не просто економічне питання, радше воно геополітичне. І з цієї точки зору Росія не допустить, щоб її територією постачався газ без її контролю. І це не зважаючи на те, що сьогодні кардинально покращали відносини між Україною і РФ. Для Росії туркменський газ*— це щось більше, ніж відносини з Україною. Тобто це питання як економічне, так і політичне. Тому можна передбачити, що найближчим часом Україна не зможе отримувати туркменський*газ».



http://razumkov.org.ua

 

Відвідини Януковичем Китаю були успішними, але не проривними

коли говориться про прориви, то я хотів би остудити трішки такий запал сьогоднішньої влади

http://razumkov.org.ua

 

Попри кращі відносини, РФ не дозволить Україні купувати газ у Туркменістану

Українська делегація на чолі з заступником міністра закордонних справ Віктором Майко відвідала з робочим візитом Ашгабат. Керівництво України намагається відновити отримання дешевшого газу з Туркменістану, оскільки не задоволене російською газовою знижкою. Втім, Росія не дозволить Україні отримати туркменський газ,*— про це новинній службі «Росбалт» заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

«Туркменістан може заробляти на постачаннях газу до Європи повз Росію. Тут можливі проекти, але вони поки що примарні, хоча в Туркменістану є вибір, де нарощувати експорт і кому його продавати. У цьому*ж зв’язку потрібно розуміти, що відносини Туркменістану з Росією зіпсувалися після аварії на газопроводі з вини російської сторони, після чого значно зменшився продаж туркменського газу в РФ. Тобто зараз відносини між Росією і Туркменістаном істотно погіршали»,*— заявив*він.

Пан Саприкін зазначив: «потрібно розуміти, що постачання газу, це не просто економічне питання, радше воно геополітичне. І з цієї точки зору Росія не допустить, щоб її територією постачався газ без її контролю. І це не зважаючи на те, що сьогодні кардинально покращали відносини між Україною і РФ. Для Росії туркменський газ*— це щось більше, ніж відносини з Україною. Тобто це питання як економічне, так і політичне. Тому можна передбачити, що найближчим часом Україна не зможе отримувати туркменський*газ».



http://razumkov.org.ua

 

Про реформування війська можна забути на довгі роки

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський взяв участь у передачі радіо «Ера», присвячену обіцяному реформуванню Збройних сил України та перспективам України у сфері військово-технічного співробітництва.

http://razumkov.org.ua

 

Візити та угоди не є метою зовнішньої політики

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Оглядач», присвяченій питанню, чи означають недавні закордонні поїздки президента Януковича до Німеччини та Китаю про зміни у зовнішній політиці, яка тривалий час була зосереджена лише на україно-російських відносинах.

http://razumkov.org.ua

 

Досі не зрозуміло як працюватиме новий податковий кодекс

Податок на нерухомість викличе найбільше суперечок під час обговорення проекту Податкового кодексу у Верховній Раді. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у коментарі мережевому виданню «Голос Ю-ей».

«Мені здається можуть виникнути питання, пов’язані з тим, що дійсно має відбутися певне зниження податкового навантаження на малозабезпечених і деяке посилення коштів вилучень, пов’язаних з більш багатими. Насамперед мова йде про податок на нерухомість. У тому варіанті, яким він є, він дуже обмежений, і навіть в цьому варіанті, я думаю, що він викличе багато суперечностей і навряд чи з першого разу пройде»,*— зазначив*він.

Знавець пояснив, що податок на нерухомість викличе суперечки через те, що він політично зорієнтований на багатих. Пан*Юрчишин також наголосив, що незрозуміло, чому критерієм обраний саме метраж. На його думку, такий критерій як вартість був би більш доречним.

«З іншого боку*— це щоб дійсно платили всі. Тому що в нас може виявитись так, що палаци-маєтки будуть оформлені на дідусів-бабусь, які попадуть під категорію пільг. І нам будуть розповідати про те, кому надані пільги, а насправді, хто буде їх отримувати?»*— обурився економіст.

Також, на його думку викличе дискусії і податок на додану вартість, яким багато хто незадоволений, але який є інструментом, «яким можна гарно користуватись і для відшкодування, і для певної акумуляції коштів».

«Звичайно, це буде аргументуватись під соусом того, що це*— бюджетоутворюючий податок, його різко не можна знижувати, але насправді мені здається, що основні проблеми тут*— ті, що пов’язані саме з використанням цього податку в позитивних цілях»,*— зауважив Василь Юрчишин.

Складними питаннями він назвав ті, які пов’язані з податковим адмініструванням, впливом на малий і середній бізнес. «Тому що в принципі великий бізнес навчився захищатись, в тому числі через судову систему, а малий і середній бізнес залишається беззахисним перед податковими органами. І от, чи будуть забезпечені інструменти збалансованого поєднання інтересів малих середніх підприємців і податківців*— тут у мене є певні сумніви»,*— підкреслив знавець.

«Поки що я не можу однозначно сказати, яку податкову систему ми хочемо побудувати, тому що дійсно це дуже гарна теза про те, що найкращий Податковий кодекс у нас буде, проте ще дуже багато чинників і складових, і інструментів, механізмів ще не відпрацьовано, тому незрозуміло, як вони будуть працювати»,*— підсумував економіст.



http://razumkov.org.ua

 

«Регіоналам» потрібен «парламентський бліцкриг»

До місцевих виборів Партії регіонів потрібен «парламентський бліцкриг», щоб провести всі необхідні законодавчі ініціативи та забезпечити керованість політичними процесами. Про це заявив під час прес-конференції в мережевому виданні «Главред» директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

Він уточнив: «Це стосується і закону про референдум, і зміни правил гри парламентських виборів та інших подібних ініціатив».

За словами фахівця, ці кроки необхідні «регіоналам» для створення умов для того, аби влада не розпорошувалася і залишалася в одних руках.

Крім того, пан Якименко зазначив, що нова сесія обіцяє бути насиченою та гарячою і умовно її можна розділити на дві частини*— до місцевих виборів і після них. «Результати місцевих виборів стануть лакмусовим папірцем, який визначатиме, що буде далі, у другий період діяльності цієї сесії. Вибори покажуть, чи відбулися зміни громадської думки, чи позначилися вони на рівнях підтримки політичних сил. Зокрема, тих, які зараз є визначальними в парламенті»,*— пояснив знавець.

Пан Якименко також розповів про ймовірні зміни в структурі парламенту. На його думку, зараз розширення коаліції не передбачається. Проте може мати місце перехід депутатів, але він не носитиме масового характеру. «Цифра 264,*яку ми маємо зараз, очевидно, не переросте в цифру 300*до місцевих виборів. А потім шанси на це зменшаться, якщо ми побачимо не надто успішні результати Партії регіонів на виборах»,*— додав*він.



http://razumkov.org.ua

 

Візити й угоди не є метою зовнішньої політики

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Оглядач», присвяченій питанню, чи означають недавні закордонні поїздки президента Януковича до Німеччини та Китаю про зміни у зовнішній політиці, яка тривалий час була зосереджена лише на україно-російських відносинах.

http://razumkov.org.ua

 

Новий етап трансформації НАТО: виклики та відповіді

Розробка пропозицій відбувалася у форматі «мозкових штурмів» із залученням вітчизняних експертів і фахівців з країн НАТО. Наведені матеріали використані як «опорні» під час аналізу ситуації і розробки пропозицій.

http://razumkov.org.ua

 

Досі незрозуміло як працюватиме новий податковий кодекс

Податок на нерухомість викличе найбільше суперечок під час обговорення проекту Податкового кодексу у Верховній Раді. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у коментарі мережевому виданню «Голос Ю-ей».

«Мені здається можуть виникнути питання, пов’язані з тим, що дійсно має відбутися певне зниження податкового навантаження на малозабезпечених і деяке посилення коштів вилучень, пов’язаних з більш багатими. Насамперед мова йде про податок на нерухомість. У тому варіанті, яким він є, він дуже обмежений, і навіть в цьому варіанті, я думаю, що він викличе багато суперечностей і навряд чи з першого разу пройде»,*— зазначив*він.

Знавець пояснив, що податок на нерухомість викличе суперечки через те, що він політично зорієнтований на багатих. Пан*Юрчишин також наголосив, що незрозуміло, чому критерієм обраний саме метраж. На його думку, такий критерій як вартість був би більш доречним.

«З іншого боку*— це щоб дійсно платили всі. Тому що в нас може виявитись так, що палаци-маєтки будуть оформлені на дідусів-бабусь, які попадуть під категорію пільг. І нам будуть розповідати про те, кому надані пільги, а насправді, хто буде їх отримувати?»*— обурився економіст.

Також, на його думку викличе дискусії і податок на додану вартість, яким багато хто незадоволений, але який є інструментом, «яким можна гарно користуватись і для відшкодування, і для певної акумуляції коштів».

«Звичайно, це буде аргументуватись під соусом того, що це*— бюджетоутворюючий податок, його різко не можна знижувати, але насправді мені здається, що основні проблеми тут*— ті, що пов’язані саме з використанням цього податку в позитивних цілях»,*— зауважив Василь Юрчишин.

Складними питаннями він назвав ті, які пов’язані з податковим адмініструванням, впливом на малий і середній бізнес. «Тому що в принципі великий бізнес навчився захищатись, в тому числі через судову систему, а малий і середній бізнес залишається беззахисним перед податковими органами. І от, чи будуть забезпечені інструменти збалансованого поєднання інтересів малих середніх підприємців і податківців*— тут у мене є певні сумніви»,*— підкреслив знавець.

«Поки що я не можу однозначно сказати, яку податкову систему ми хочемо побудувати, тому що дійсно це дуже гарна теза про те, що найкращий Податковий кодекс у нас буде, проте ще дуже багато чинників і складових, і інструментів, механізмів ще не відпрацьовано, тому незрозуміло, як вони будуть працювати»,*— підсумував економіст.



http://razumkov.org.ua