Новини від центра Разумкова

Круглий стіл «Перспективи диверсифікації газозабезпечення України»

<img src=\"/upload/_MG_8806_m.jpg\" align=\"baseline\">14*грудня 2011*року Центр Разумкова за підтримки комітету Верховної ради України з питань паливно-енергетичного комплексу провів фахову дискусію «Перспективи диверсифікації газозабезпечення України шляхом будівництва СПГ-термінала та видобутку нетрадиційного газу».

У рамках обговорення представлено журнал «Національна безпека і оборона» (№ 9,*2011),*в якому вміщена аналітична доповідь, присвячена перспективам реалізації диверсифікаційних газових проектів в Україні. Крім того, журнал містить оцінки експертів з актуальних проблем альтернативного газозабезпечення та статті вітчизняних і зарубіжних фахівців.

В обговоренні взяли участь народні депутати України, представники Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і відомств, Адміністрації Президента України, Апарату Ради національної безпеки і оборони, іноземних посольств і представництв, державних і неурядових дослідницьких установ,*ЗМІ.



http://razumkov.org.ua

 

Вступ до Євразійського союзу Україні не такий вигідний, як Білорусі чи Казахстану

За умови участі в Євразійському союзі Україна втратить частину своєї незалежності. Адже принципова відмінність такої структури від уже існуючого СНД полягає у створенні потужних наддержавних органів. Таку позицію висловив у коментарі новинній службі «Німецька хвиля» співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

«Євразійський союз*— ідея геополітичної альтернативи ЄС. Відповідно, його мета*— створити потужного геополітичного гравця під проводом Росії, який вестиме спільний діалог з ЄС, де інтереси кожної держави-учасниці будуть лише тлом»,*— додав*він.

На думку знавця, мотивація вступу до Євразійського союзу Білорусі й Казахстану зрозуміла. Казахстан географічно ізольований від зовнішніх ринків, основний шлях до них лежить через Росію. Білорусь*— політично та економічно ізольована держава, у неї менше виходів на зовнішні ринки, а через своє державне керівництво вона зав’язана на Росію. Україна, на відміну від цих країн, має вигідне геополітичне положення, доступ до країн ЄС, Чорне море. Тому, як зауважив пан Пашков, за цією логікою, українській державі в Євразійському союзі робити нема чого.



http://razumkov.org.ua

 

Влада рахується з суспільною підтримкою вступу до ЄС лише на словах

Кількість прихильників вступу України до ЄС переважає число її противників упродовж останніх 15*років,*— про це заявив радіо «Свобода» директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. За його словами, частка прихильників євроінтеграції коливається довкола позначки 50%,*зі схильністю до зростання. Окрім того, у різних регіонах суспільні настрої суттєво різняться, вказує фахівець.

«Є регіональна та вікова специфіка. Найбільше прагне до ЄС захід та центр України, найменше*— південні та східні області. І що молодші респонденти, то більшою мірою вони підтримують рух до ЄС, незалежно від областей, де вони проживають»,*— пояснив соціолог.

Він також наголошує, що незмінна проєвропейська орієнтація українського суспільства мала би суттєво впливати на зовнішню політику чинної влади. Однак цей вплив не є достатнім. «Чинна влада вкрай рідко звертає увагу на думку громадян. В даному разі вплив є, але невеликий. По суті, влада рахується з бажанням українців інтегруватися до ЄС, але переважно на рівні заяв, а не справжніх реформ чи зовнішньополітичних кроків»,*— каже пан Биченко.



http://razumkov.org.ua

 

Євразійський союз Україні не такий вигідний, як Білорусі чи Казахстану

За умови участі в Євразійському союзі Україна втратить частину своєї незалежності. Адже принципова відмінність такої структури від уже існуючого СНД полягає у створенні потужних наддержавних органів. Таку позицію висловив у коментарі новинній службі «Німецька хвиля» співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.

«Євразійський союз*— ідея геополітичної альтернативи ЄС. Відповідно, його мета*— створити потужного геополітичного гравця під проводом Росії, який вестиме спільний діалог з ЄС, де інтереси кожної держави-учасниці будуть лише тлом»,*— додав*він.

На думку знавця, мотивація вступу до Євразійського союзу Білорусі й Казахстану зрозуміла. Казахстан географічно ізольований від зовнішніх ринків, основний шлях до них лежить через Росію. Білорусь*— політично та економічно ізольована держава, у неї менше виходів на зовнішні ринки, а через своє державне керівництво вона зав’язана на Росію. Україна, на відміну від цих країн, має вигідне геополітичне положення, доступ до країн ЄС, Чорне море. Тому, як зауважив пан Пашков, за цією логікою, українській державі в Євразійському союзі робити нема чого.



http://razumkov.org.ua

 

Щоб не перераховувати споживчий кошик, уряд вигадав «споживчий набір»

З 2012*року уряд поповнить «споживчий набір» українця. Загалом до переліку додадуть 39*нових товарів і послуг*— підгузники, парасолька, годинник, кухонний подрібнювач, вимірювач тиску, Ю-ес-бі носій, ноутбук, червона ікра. А от у «споживчий кошик» на день входитиме 270*грамів білого і чорного хлібу разом, 5*грамів сала тощо. А ще*— одне пальто раз на 8*років, і нову білизну*— раз у п’ятирічку,*— повідомляє телевізійна служба*ТСН.

Перегляд «кошика» невигідний державі, заявив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. На сьогоднішній день Україна живе за нормами, встановленими ще 10*років тому. «Перегляд кошика означатиме збільшення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати. Навіть якщо сьогодні, наприкінці 2011*року споживчий кошик буде переглянуто, то проект бюджету на 2012*рік буде все одно ще на старому споживчому кошику»,*— зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Євроінтеграція суперечить інтересам хімічних підприємств групи Фірташа

Напередодні саміту Україна-ЄС шанси Києва забезпечити прорив у відносинах з Брюсселем, схоже, зникають. Дедалі більше знавців вважають, що на заваді стоїть група впливових осіб на чолі з Дмитром Фірташем,*— повідомляє газета «Київ пост».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий переконаний, що рентабельність хімічних заводів Дмитра Фірташа залежить від доступної ціни на*газ із Росії. «Для групи Фірташа важливо зберегти непрозорі відносин з Росією і прийнятну ціну на російській газ. Очевидно, що тут нема європейської інтеграції»,*— сказав фахівець.

Але остаточне рішення після оцінки різних варіантів все*ж таки ухвалить президент Віктор Янукович. «Останнє слово за президентом»,*— сказав пан Чалий, додавши, що Янукович врешті-решт нестиме відповідальність за свою політику.



http://razumkov.org.ua

 

Через подешевшання нафти, ціна на газ для України знизиться до 380 доларів

«Ціна на газ у 2012*році не зростатиме, навпаки, очікується падіння. Навіть якщо поточні перемовини з Росією нічим не закінчаться, то ціна на природний газ буде близько 380*доларів за 1*тис. куб. м у середньому по року»,*— заявив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, повідомляє новинна служба «Укрінформ».

Він додав, що заяви окремих політиків про збільшення ціни газу в наступному році до $450*нічим не обґрунтовані. За його словами, оскільки ціна на газ вираховується, виходячи з ціни на нафту протягом 9*місяців, то в першому і другому кварталі наступного року вона може бути дещо вищою, ніж у середньому по року, і становити близько $400–420 за тис. куб. м. Експерт нагадав, що найбільше зростання ціни на нафту в світі відбувалося в IV кварталі 2010*року і в І кварталі та в квітні 2011*року. Наразі вона зупинилась на рівні 103*дол. за барель, тому немає ніяких причин до зростання ціни газу.

Знавець також повідомив, що у 2012*році вартість нафти на світовому ринку становитиме близько $90–100 за барель. За його словами, потенціал до її збільшення наразі вичерпався і не буде ніяких джерел, які*б спонукали до зростання ціни.

«Найімовірніший сценарій*— це те, що світова економіка знаходитиметься в стагнації, а уряди все*ж таки займатимуться помірним стимулюванням економічних процесів. При цьому ситуація навколо Ірану буде достатньо напруженою, але найімовірніше, що вона не перейде в якусь гарячу фазу»,*— передбачив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Українська нафта якісніша за російську

Видобута в Україні нафта набагато якісніша за російську. Про це в коментарі новинній службі УНН повідомив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Україна власними силами забезпечує приблизно 30–35% енергоносіїв по газу та по нафті. І вітчизняна нафта набагато якісніша за російську»,*— сказав пан Омельченко.

Він також зауважив, що в Україні природній газ видобувається в об’ємі близько 20*мільярдів кубічних метрів, а нафти з конденсатом*— близько 4*мільйонів тонн.

«Чи виробляється з високоякісної української нафти добрий бензин*— невідомо, тому що це вже технологічне питання й питання державного управління якістю»,*— наголосив він. Проте за його інформацією, українська нафта та вироби з неї майже не продаються за кордон.



http://razumkov.org.ua

 

Пенсійну реформу доведеться починати з нуля

Пенсійна реформа, започаткована віце-прем’єр-міністром*— міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком, повністю себе дискредитувала і новому уряду доведеться проводити її заново. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

За його словами, нинішня влада прийшла до державного керма на популістських гаслах. Однак за останні два роки жодна з соціальних обіцянок влади не була виконана. При цьому пан Розенко зазначив, що понад 60%*українців зараз вважають, що країна рухається в неправильному напрямку.

При цьому фахівець зазначив, що «яскравим прикладом такої неправильної політики» вважається прийняття пенсійної реформи. Адже, за словами експерта, вона була реалізована за рахунок простих громадян. Розенко підкреслив, що в країні існує дві пенсійних системи: одна*— для простих громадян, у яких тепер буде зменшено розмір пенсії, а інша система*— для чиновників, у житті яких нічого не зміниться.

«Тому можна сказати, що ця реформа не виконала того завдання, яке перед нею стояло. І бюджет пенсійного фонду неврівноважений. А все*ж робилося для того, щоб виконати меморандум, підписаний з МВФ. Хоча тепер у нас парадокс, адже Україна грошей від фонду так і не отримала»,*— зазначив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

ЄС відмовився підписувати Угоду про асоціацію через політичні переслідування

Під час чергової зустрічі на вищому рівні між керівниками України та ЄС очікувана Угода про асоціацію не була підписана. Важко сподіватися на таку домовленість, доки Юлія Тимошенко та Юрій Луценко залишаться за ґратами,*— таку думку висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий новинній службі УНІАН.

«Парафувати угоду про асоціацію можна найближчим часом, але всі ми розуміємо, що цінністю для України вона стане тоді, коли буде частиною українського права»,*— зазначив фахівець.

«Гадаю, важко говорити про підписання угоди та її ратифікацію до парламентських виборів в Україні. Адже сьогодні від очільників Євросоюзу пролунали дуже чіткі заяви щодо того, що має зробити України як домашнє завдання. Якщо вибори 2012*року пройдуть чесно й демократично, якщо всі політичні лідери, перш за все опозиційні*— ті, що сидять за ґратами, візьмуть у них участь, то можна сподіватися, що ми матимемо шанс на подальшу європейську інтеграцію. Якщо ні, то говорити про новий рівень відносин і про якусь євроінтеграцію буде важко»,*— вважає пан Чалий.

«Керівництво країни має показати, що верховенство права, принципи політичної, економічної конкуренції*— це не порожній звук»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

На шляху до ЄС ми стали заручниками помилок влади

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий розповів про те, як щойно проведена зустріч на вищому рівні «Україна—ЄС» позначиться на перспективах євроінтеграції України.

http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл: «Демократичний цивільний контроль над сектором державної безпеки»

<img src=\"/upload/1324480526_file.jpg\" align=\"baseline\">15*грудня 2011*року провів круглий стіл «Демократичний цивільний контроль над сектором державної безпеки в Україні: актуальність, здобутки та проблеми». В обговоренні взяли учать представники законодавчої та виконавчої влади, силових структур, науковці, державні та незалежні експерти України, а також представники зарубіжних посольств та міжнародних організацій.

Учасники засідання обговорювали питання здобутків та проблем демократичного цивільного контролю над силовими структурами в Україні та в міжнародному контексті, та подальших кроків з удосконалення цивільного демократичного контролю, використання механізмів співробітництва з НАТО.

Круглий стіл проведено у рамках Мережі партнерства Україна-НАТО, спільно з Офісом зв‘язку НАТО в Україні, Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони та Женевським Центром демократичного контролю над збройними силами (DCAF).



http://razumkov.org.ua

 

Україна майже вичерпала можливості для балансування між Росією та ЄС

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що протестний потенціал в суспільстві наростає, тому акції рішучої незгоди в Україні у 2012*році стануть більш жорсткими, і можуть перерости в зіткнення. Окрім того, в розмові з читачами мережевого видання «Главред» фахівець розповів про результати п’ятнадцятого саміту Україна-ЄС та поділився прогнозами на майбутнє України.

http://razumkov.org.ua

 

Девальвації гривні до парламентських виборів не буде

Нацбанк виступив фронтом проти банків. Зокрема, голова НБУ звинуватив фінансові установи у намаганні заробити на девальвації гривні. Мовляв, підступні банкіри скупили величезну кількість доларів і зробили ставку на різку девальвацію гривні наприкінці року. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин відповів на питання мережевому виданню «Експрес ю-ей» щодо стійкості гривні.

— Нацбанк припускає, що МВФ до кінця 2011*року не дасть нам чергової позики. Коли ми можемо її отримати?

Нацбанк не втрачає надії, що це станеться в першому кварталі наступного року. Але то дуже оптимістичний сценарій. Якщо до літа позики не буде, то її навряд чи слід чекати.

— Чи врятують у такому становищі іноземні інвестиції?

Який інвестор буде заходити в таку країну, як наша? Україна як пасла задніх за всіма міжнародними рейтингами, так і пасе. Якщо МВФ не захоче поблажливо ставитися до нашої країни (а він, здається, таки не захоче), то хто буде ризикувати своїми кровними грошима?

— Голова Нацбанку каже, що банки грають на девальвацію, бо насправді мають кошти, за які купують валюту. Водночас пан Арбузов не відкидає можливості девальвації гривні у першому кварталі наступного року, однак натякає на втручання у положення на валютному ринку. Що це може бути?

Можуть взагалі заборонити валютні операції або*ж істотно їх обмежити. Кілька років тому розглядався варіант, коли відсотки за валютними депозитами оплачуються у гривнях за офіційним курсом. Це можливо і тепер.

— Який запас міцності гривні?

Щодо девальвації, то, на мою думку, її до виборів не буде. Можливе зниження гривні на копійки. Це принципове політичне питання. Хоча є від’ємний платіжний баланс, боргові ризики, високий попит на валюту вказують на те, що для України була*б доцільною слабка девальвація.



http://razumkov.org.ua

 

Оволодіння ГТС дасть Росії змогу безпосередньо впливати на українські підприємства

Україні більше нічого «здавати» Росії в обмін на зниження ціни газу. Таку точку зору висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко в ефірі радіо*«Ера», — повідмоляє мережеве видання «Голос ю-ей».

Першим невірним кроком у газових відносинах з Росією з боку України стало підписання Харківських угод, переконаний фахівець. Саме ці домовленості, на його думку, і дали зрозуміти російській стороні, що від України можливо добитися прийнятних для РФ умов в обмін на газову «знижку».

«Росія тоді зрозуміла, що можна тиснути на Україну, шляхом здачі національних територій і національних інтересів. Сьогодні виникла ситуація, коли Севастополь здали, а більше-то здавати*— нічого»,*— сказав*він.

У результаті, підкреслив пан Розенко, Росія вимагає від України більшого*— «здачі певних питань, вже пов’язаних з економічною незалежністю країни». «І тут, звичайно, для української влади є великі питання. Труба*— це всі підприємства. У нас економіка вся „зав’язана” на газ»,*— зазначив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Девальвації гривні до парламентських виборів не буде

Нацбанк виступив фронтом проти банків. Зокрема, голова НБУ звинуватив фінансові установи у намаганні заробити на девальвації гривні. Мовляв, підступні банкіри скупили величезну кількість доларів і зробили ставку на різку девальвацію гривні наприкінці року. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин відповів на питання газети «Експрес» щодо стійкості гривні.

— Нацбанк припускає, що МВФ до кінця 2011*року не дасть нам чергової позики. Коли ми можемо її отримати?

Нацбанк не втрачає надії, що це станеться в першому кварталі наступного року. Але то дуже оптимістичний сценарій. Якщо до літа позики не буде, то її навряд чи слід чекати.

— Чи врятують у такому становищі іноземні інвестиції?

Який інвестор буде заходити в таку країну, як наша? Україна як пасла задніх за всіма міжнародними рейтингами, так і пасе. Якщо МВФ не захоче поблажливо ставитися до нашої країни (а він, здається, таки не захоче), то хто буде ризикувати своїми кровними грошима?

— Голова Нацбанку каже, що банки грають на девальвацію, бо насправді мають кошти, за які купують валюту. Водночас пан Арбузов не відкидає можливості девальвації гривні у першому кварталі наступного року, однак натякає на втручання у положення на валютному ринку. Що це може бути?

Можуть взагалі заборонити валютні операції або*ж істотно їх обмежити. Кілька років тому розглядався варіант, коли відсотки за валютними депозитами оплачуються у гривнях за офіційним курсом. Це можливо і тепер.

— Який запас міцності гривні?

Щодо девальвації, то, на мою думку, її до виборів не буде. Можливе зниження гривні на копійки. Це принципове політичне питання. Хоча є від’ємний платіжний баланс, боргові ризики, високий попит на валюту вказують на те, що для України була*б доцільною слабка девальвація.



http://razumkov.org.ua

 

Оволодіння ГТС дасть Росії змогу тиснути на українські підприємства

Україні більше нічого «здавати» Росії в обмін на зниження ціни газу. Таку точку зору висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко в ефірі радіо*«Ера», — повідомляє мережеве видання «Голос ю-ей».

Першим невірним кроком у газових відносинах з Росією з боку України стало підписання Харківських угод, переконаний фахівець. Саме ці домовленості, на його думку, і дали зрозуміти російській стороні, що від України можливо добитися прийнятних для РФ умов в обмін на газову «знижку».

«Росія тоді зрозуміла, що можна тиснути на Україну, шляхом здачі національних територій і національних інтересів. Сьогодні виникла ситуація, коли Севастополь здали, а більше-то здавати*— нічого»,*— сказав*він.

У результаті, підкреслив пан Розенко, Росія вимагає від України більшого*— «здачі певних питань, вже пов’язаних з економічною незалежністю країни». «І тут, звичайно, для української влади є великі питання. Труба*— це всі підприємства. У нас економіка вся „зав’язана” на газ»,*— зазначив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Поспішне ухвалення бюджету свідчить про його низьку якість

Через непрозорість і поспішність ухвалення Державного бюджету на 2012*рік говорити про його якість годі,*— таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин в коментарі мережевому виданню «Голос ю-ей».

За словами економіста, не можна розглянути бюджет у середу в Кабміні, а в четвер увечері вже ухвалити в парламенті: без докладного розгляду, без аналізів, без думки окремих депутатів і опозиційних сил. «Тобто, така непрозорість і поспішність не можуть свідчити про те, що документ, який є найважливішим для країни, може бути якісним»,*— підкреслив знавець.

Пан Юрчишин переконаний, що для такого документу, як бюджет, незважаючи на те, що він носить політизований характер, урахування і розуміння принципових ризиків повинні бути. «Але в даному випадку, уряд мав би знайти більш переконливу аргументацію, чому їхня версія документу більш правильна. Але влада вирішила себе не обтяжувати і в пожежному режимі прийняла бюджет. Але різкої необхідності у його прийнятті я не бачив»,*— додав*він.

На думку пана Юрчишина, макроекономічні показники, закладені урядом у бюджеті на 2012*рік, є занадто оптимістичними. За його словами, дефіцит бюджету може бути набагато більшим, ніж закладений в документі. «Тому що, якщо економіка не буде розвиватися навіть за цих закладених показників, значить і надходження будуть меншими. Тоді уряду потрібно буде зменшувати витрати, або якось нарощувати дефіцит. Ну, а якщо нарощувати дефіцит,*— то потрібно джерело фінансування»,*— підкреслив дослідник.

При цьому Василь Юрчишин також зазначив, що дефіцит бюджету за рахунок ринку внутрішніх облігацій не покрити, оскільки ними він уже насичений. «Тобто, якщо подивитися на фінансування внутрішнього боргу, то в цьому році, по суті, чисте фінансування близьке до нуля»,*— зазначив експерт.

Фахівець також запевнив, що і зовнішніми ресурсами не покрити дефіцит, оскільки вони дуже обмежені. «Кризовий стан зовнішніх ринків, плюс відсутність співпраці з МВФ говорить про те, що знайти доступ до міжнародного фінансування як дефіциту бюджету, так і бюджету платіжного балансу буде дуже проблематично»,*— додав*він.



http://razumkov.org.ua

 

Консорціум з управління ГТС має сенс лише без вирішального голосу Росії

Під час звітної прес-конференції за підсумками року Віктор Янукович заявив, що не хоче аби ГТС перетворилася на металобрухт і хоче, щоб від її роботи платили податки в Україні. З цього випливає, що є плани здати українську трубу в оренду. Очевидно, тому, хто дасть нам дешевший газ. Відтак, швидше за все, консорціум буде двостороннім,*— повідомляє газета «Високий замок».

«Президент перебуває під впливом урядовців і фахівців, які не зовсім об’єктивно оцінюють ситуацію, часто-густо дають однобічну, вигідну саме їм інформацію, і свідомо чи несвідомо вводять главу держави в оману. Заява про те, що наша труба нікому не буде потрібна, м’яко кажучи, невірна. Значно перебільшено і загрозу будівництва „Південного потоку”»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Щодо створення газового консорціуму, то в цьому питанні українська влада зайняла неправильну позицію. Оскільки Україна і так надзвичайно сильно залежить від Росії, то повинна, замість того, щоб ще більше посилювати цю залежність, займатися урізноманітненням джерел енергопостачання. А якщо і створювати консорціум, то лише з компаніями з ЄС чи США, без жодного вирішального впливу Росії. Тоді цей консорціум мав би якийсь сенс»,*— вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Громадська думка про підсумки 2011 року

Дві третини опитаних (66,3*вважають, що протягом 2011*року ситуація в країні в цілому змінилася на гірше, лише 6,1%* вказують на покращення ситуації, ще 22,1%* вважають, що вона не змінилася (для порівняння: у січні-лютому 2011*року, оцінюючи зміни в країні, що відбулися у 2010*році, погіршення відзначали 52,8%* респондентів).

При цьому, громадяни констатують погіршення ситуації в більшості сфер. Найчастіше (87,4*респонденти вказують на погіршення ситуації стосовно цін і тарифів, 66,0%* — на погіршення ставлення громадян до влади, 65,3%* — на зниження рівня стабільності, 64,6%* — на зниження упевненості у завтрашньому дні, 64,5%* — на погіршення економічного становища країни, 60,8%* — на зниження рівня соціального захисту, 60,7%* — на зниження добробуту їх родини, 59,8%* — на погіршення ставлення влади до громадян, 59,4%* — на погіршення оплати праці, 56,9%* — пенсійного забезпечення, 51,8%* — міжнародного іміджу України.

Рівень оптимізму громадян стосовно розвитку подій в Україні не змінився порівняно з жовтнем 2011*року і залишається низьким: лише 11,7%* респондентів вважають, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі і 67,3%* — що в неправильному.

Під час опитування респондентів просили назвати «Політика 2011*року», «Розчарування 2011*року», «Подію 2011*року у світі» та «Подію 2011*року в Україні».

Як «Політика року» найчастіше називали Ю.Тимошенко (16,1,*В. Януковича (9,2,*А.Яценюка (8,8;*як «Розчарування року»*— В. Януковича (32,3,*С. Тігіпка (11,7,*М.Азарова (8,3.

«Подією року у світі» найчастіше вважали війну в Лівії (9,7,*вибори в Росії (8,6,*світову фінансово-економічну кризу (5,2;*«Подією року в Україні»*— ув’язнення, звинувачувальний вирок Ю.Тимошенко (40,5,*протести «чорнобильців» (7,6,*пенсійну реформу (6,7.

Рівень довіри до соціальних інститутів, оцінка діяльності влади, рівень підтримки політиків

Серед соціальних інститутів найбільшою довірою серед громадян користується Церква (тією чи іншою мірою їй довіряють 68,9%* опитаних) та засоби масової інформації України (66,3.*Найменше довіряють політичним партіям (18,5*і комерційним банкам (16,4.

Громадяни України переважно негативно оцінюють діяльність Президента і Уряду, до того*ж, ця оцінка знизилася порівняно з лютим 2011*року*— відповідно, з 2,7*до 2,3*бала та з 2,5*до 2,3*бала за п`ятибальною шкалою.

Якщо відразу після президентських виборів 2010*року відносна більшість громадян України (49,2%* у травні 2010*р.) вважала, що «нинішня влада краща від попередньої», то з другої половини 2010*р. частка тих, хто поділяє цю точку зору, зменшувалася (до 16,0%* у грудні 2011*р.). Зараз серед громадян переважає переконання, що нинішня влада або нічим не відрізняється від попередньої (40,3,*або гірша за неї (36,4.

Протягом 2011*року зростала частка респондентів, які вважають, що влада вдається до політичних репресій*— якщо в лютому 2011*року цю точку зору поділяли 43,6%* опитаних, то в грудні 2011*року*— 55,1%.

Відповідаючи на питання: «Як, на Вашу думку, краще описати реакцію в суспільстві на нинішню ситуацію?», найчастіше респонденти обирають відповідь «політичні лідери нас обманули» (39,3.*Порівняно з груднем 2009*року, коли це питання ставилося востаннє, істотно менше стало тих, хто обрав варіанти відповіді «потрібно набратися терпіння і дочекатися кращих часів» (їх частка зменшилася з 32%*до 16,9,*«оптимізм, сподівання на краще» (відповідно 22,5%* і 16,8,*і зросло число тих, хто називає «сум» (відповідно 16,9%* і 22,5*та «бажання проводити акції протесту» (відповідно 11,6%* і 20,8.

Порівняно з жовтнем 2011*року частка тих, хто повністю підтримує діяльність Президента України, знизилася з 10,5%* до 7,3%,*а частка тих, хто її не підтримує, зросла з 52,4%* до 59,4%.*Рівень повної підтримки діяльності Верховної Ради України статистично значуще не змінився, тоді як частка тих, хто її не підтримує, зросла з 62,7%* до 66,6%.*Також за цей період зросла частка тих, хто не підтримує діяльність Уряду (з 58,1%* до 62,6.

Порівняно з жовтнем знизився рівень підтримки політиків, які представляють чинну владу. Так, частка тих, хто підтримує діяльність В. Януковича, знизилася з 10%*до 7,8%,*а частка тих, хто її не підтримує, зросла з 54,6%* до 64,6%.*Частка тих, хто не підтримує діяльність М.Азарова, зросла з 61,8%* до 68,7%;*тих, хто не підтримує діяльність В. Литвина*— з 64,1%* до 68,3%;*тих, хто не підтримує діяльність С. Тігіпка*— з 61,6%* до 66,8%.

Порівняно з жовтнем статистично значуще не змінився рівень підтримки провідних опозиційних політиків. У грудні 2011*року рівень повної підтримки діяльності Ю.Тимошенко склав 14,6%,*не підтримують її діяльність 54,9%.*Діяльність А. Яценюка повністю підтримують 12,4%,*не підтримують*— 45,9%.

Електоральні орієнтації громадян

Якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку на них отримали би Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (15,8%* усіх опитаних, у жовтні 2011*року за цю політичну силу висловили намір проголосувати 13,8,*Партія регіонів (13,9%* і 16,6%,*відповідно) і Політична партія «Фронт змін» (9,6%* і 8,1%,*відповідно). 5,3%* опитаних мають намір проголосувати за Комуністичну партію України, 5,1%* — за Партію «УДАР» Віталія Кличка«, по 3,6*%*— за ВО »Свобода« і ПП »Сильна Україна«. За кожну з інших партій голосували би менше 2%*опитаних.

Якби перший тур виборів Президента України відбувався найближчим часом, найбільше голосів виборців отримали*б Ю. Тимошенко (16,3%* усіх опитаних), В. Янукович (13,3*та А.Яценюк (10,7.

Наміри стосовно участі в акціях протесту

Частка тих, хто вважає, що в разі значного погіршення умов життя потрібно вийти на вулицю з протестом (52*у грудні 2011*р. була помітно більшою, ніж частка тих, хто дотримується точки зору, що краще терпіти матеріальні труднощі заради збереження в країні порядку (23,3.

У 2011*році найвищі показники намірів взяти участь в протестних акціях спостерігалися у серпні. Так, тоді 49%*опитаних або були впевнені, що візьмуть участь в санкціонованих мітингах та демонстраціях, або відповідали «скоріше за все, візьму участь». У грудні їх частка було дещо нижчою (44,6.*Також у грудні порівняно з серпнем дещо нижчою була частка тих, хто заявив про свою готовність взяти учать у більшості інших форм протесту.

Найчастіше як можливі причини участі в акціях протесту респонденти називають «значне підвищення цін на найнеобхідніше» (38,1,*«невиплату зарплат» (32,3,*«масове скорочення робочих місць» (27,3,*«низький рівень заробітної плати» (24,8,*«протест проти злочинності і беззаконня» (21,9,*«протест проти свавілля місцевої влади» (20,4,*«захист прав людей, чиї права були порушені» (18,9.



http://razumkov.org.ua