Новини від центра Разумкова

Нова формула розрахунку пенсій чорнобильців не зменшить невдоволення

30*листопада 2011*року було опубліковано урядову постанову № 1210,*якою встановлюються нові правила нарахування пенсій чорнобильцям. Зокрема, вводиться формула розрахунку пенсій, безпосередньо прив’язана до зарплати ліквідаторів у період з 1986*по 1990*роки. Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що рішення Кабміну не вирішує головної проблеми*— виплат пенсій за судовими рішеннями,*— повідомляє газета «Комментарии».

«Чому вигадали формулу?*— вона зменшує виплати чорнобильцям. Ця постанова спрямована не на вирішення проблем чорнобильців, а на заощадження державних коштів. Уряд*же не вирішує головного питання. А саме*— що робити з тими судовими рішеннями, які існують, і які зобов’язують державу виплачувати пенсії конкретним чорнобильцям. Адже і сам Азаров заявляє, що уряд не збирається виконувати рішення судів. Це дуже дивно*— чути слова державного чиновника, який починає обговорювати рішення суду. Адже у держави є всі можливості доводити свою правоту в апеляційних інстанціях. А так у нас ідеологія подвійних стандартів. Якщо рішення ухвалюється на користь держави*— його виконують моментально. А коли рішення виносяться на шкоду держави, прем’єр починає говорити про те, що виконувати це рішення не будуть», — заявив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Резолюція Європарламенту підтвердила наміри ЄС щодо України

1*грудня 2011*року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій рекомендує парафувати угоду про асоціацію між Україною та ЄС до кінця 2011*року. Резолюція, хоч і містить переважно узагальнені рекомендації, однак, вказує на відкритість ЄС для України. Про це в коментарі часопису «Тиждень» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Рекомендації Європейського парламенту Раді, Комісії та Європейської служби зовнішньополітичної діяльності в цілому я би оцінив, як документ, з одного боку, досить еклектичний, тобто в ньому увійшло дуже багато позицій. А відтак і їхнє виконання може буде досить складним»,*— стверджує Валерій Чалий.

За словами експерта, ця резолюція не зобов’язальний юридичний документ, але містить важливі політичні рекомендації виконавчим структурам ЄС. «Він дійсно викладає узагальнену, консенсусну (що дуже важливо) думку Європейського політикуму. Європарламент представляє по суті погляди громадян всіх країн Євросоюзу. У цьому сенсі це досить позитивний сигнал, який залишає знову двері ЄС відкритими, не зважаючи на спроби сьогоднішнього режиму в Україні створити перепони внутрішнього характеру»,*— зазначив*він.

Як переконує знавець, документ слід сприймати цілісно, а не аналізувати окремі його частини. «Якщо читати текст в цілому, включно з преамбулою і згадати зміст документів, на які є посилання, то ми зрозуміємо, що ніяких кардинальних змін не відбулося. Підтвердилися три речі. Перше*— двері до ЄС для України відкриті, друге*— угода про асоціацію є дійсно механізмом, який наближає Україну до цієї мети, третє*— образно кажучи, м’яч на полі України»,*— підсумував Валерій Чалий.

Однак експерт уточнив, що «це позитивний сигнал, але він не знімає тих проблем і серйозних заяв», які звучали у бік України впродовж останнього часу. «Не знімались жодні питання щодо проблем внутрішньополітичного розвитку в самій Україні»,*— наголосив*він.



http://razumkov.org.ua

 

ЄС міг би вкладати гроші в українську ГТС, якби не проблеми з євро

Проект «Південний потік», який планує реалізувати Росія, фактично суперечить енергетичній політиці ЄС. Водночас для України висуваються жорстві вимоги в рамках енергетичного законодавства ЄС,*— пише російська «Независимая газета».

«У єврозоні об’єктивні проблеми, Євросоюзу зараз, звичайно, не до дорогих іграшок. Якби були гроші, то був би сенс вкладати їх у модернізацію вже існуючого українського маршруту. Тим більше, що в Україні розташована найбільша в Європі мережа підземних сховищ газу, яка непорівнянна за обсягом і значенням з тільки що відкритим сербським сховищем»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Українці розчаровані владою, але все одно проголосували би за Незалежність

З нагоди двадцятої річниці референдуму щодо незалежності України, видання «Главред» звернулося до заступника генерального директора*— директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка з проханням дати оцінку тому, чи стала Україна по-справжньому незалежною за 20*років.

Природно, Україна не стала ідеальною країною через 20*років після проведення референдуму про незалежність. Елементи залежності є в дуже різних сферах, перш за все*— в економічній та енергетичній. Україна залишається залежною в нині існуючій системі міжнародних відносин. Але жодну з країн світу сьогодні не можна назвати абсолютно незалежною. Тим не менш, Україна є суверенною незалежною державою за формою, а за змістом*— суб’єктом міжнародних відносин. Таким чином, ці 20*років дарма не минули.

Виникає інше питання*— наскільки українська влада, політичний клас скористалися цим шансом незалежності. Очевидно, коефіцієнт корисної дії влади був надзвичайно низьким, що відбилося і на ставленні громадян до влади і до того, що відбувається в країні*— більша частина суспільства переконана, що події розвиваються неправильним шляхом.

Але, тим не менш, громадяни і зараз готові підтвердити свій вибір, якби референдум про незалежність повторився знову. Особисто я жодного разу не пошкодував про те, що свого часу проголосував за незалежність. Сьогодні я проголосував би так само без жодних сумнівів.



http://razumkov.org.ua

 

Нехтування самітом ЄС на користь Євразес матиме політичні наслідки

Президента України Віктора Януковича офіційно запросили на саміт ЄврАзЕС, який відбудеться 19*грудня 2011*року в Москві. Сам документ датовано 14*листопада. Очевидно, що Президент України повинен відвідати 19*грудня 2011*року саміт Україна-ЄС, що відбудеться у Києві, а не саміт Євразійського Економічного Співтовариства, призначений на цей*же день. Інше рішення глави держави викличе запитання, а, можливо, і серйозні політичні наслідки. Таку думку у коментарі новинній службі «УНН» висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

При цьому експерт наголосив, що Україна давно не бере участі в ЄврАзЕС, навіть на рівні спостерігача. «Якщо*б навіть не було саміту в Києві, то однак виникло*б запитання, чому Україна сьогодні приймає кардинально нове рішення*— брати участь у саміті ЄврАзЕС, особливо коли там обговорюється питання російського митного союзу»,*— зазначив Валерій Чалий.

На його думку, збіг дат проведення двох самітів може бути випадковістю, але такі випадковості у політиці мають велике значення. «Дійсно, відвідати два таких заходи в один день йому не вдасться. Те, що цього листа датовано 14*листопада, дає можливість припустити, що дати проведення цих двох самітів співпали випадково, адже на той час дата проведення саміту Україна-ЄС була відома, але не оголошена публічно. Але у кожній випадковості є доля закономірності»,*— вважає експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Між ЄС та Росією почалася відкрита фаза боротьби за Україну

Боротьба за Україну між Євросоюзом і Росією входить у важливу інформаційну фазу. Про це в коментарі новинній службі «Лігабізнесінформ» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи резолюцію Європарламенту по Україні, ухвалену 1*грудня 2011*року.

Так, експерт, коментуючи один з пунктів резолюції, яким Європарламент вперше офіційно визнав тиск Росії на Україну, назвавши це «безпрецедентним випадком в історії взаємин ЄС з зовнішніми партнерами», зазначив, що всі останні документи Європарламенту уникали оцінок ролі третіх сторін щодо України. «Нинішня резолюція свідчить про те, що боротьба за Україну між Євросоюзом і Росією входить у важливу інформаційну фазу»,*— зауважив*він.

На думку Валерія Чалого, те, що Україна цікава як Москві, так і Брюсселю*— це позитив. Говорячи про взаємини Києва та Москви, він зазначив, що інформація про тиск на Україну з метою припинення або гальмування інтеграції країни в Євросоюз*— «інформація досить відома». «Власне, державні особи Росії не приховують цього, офіційно пропонуючи Україні приєднатися до митного союзу замість створення зони вільної торгівлі з ЄС»,*— сказав знавець.

«Ця резолюція*— один з важливих факторів, який може вплинути на виконавчі органи ЄС. Крім того, пункт про Росію свідчить про високий рівень прозорості та відкритості політичної позиції Євросоюзу»,*— додав Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Для Росії Україна — досі об'єкт впливу, а не рівноправний гравець

Російське керівництво розглядає Україну у своїй зовнішній політиці швидше як об’єкт, а не як суб’єкт. Таку думку висловив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков під час круглого столу «Стан та перспективи співробітництва України та Росії»,*— повідомляє агенція «Укрінформ».

«Росія розглядає Україну більше як об’єкт своєї зовнішньої політики, а не як суб’єкт. Тому паритетних, рівноправних відносин між Україною та Росією на сьогоднішній день, на мою думку, не існує»,*— переконаний експерт.

За словами Михайла Пашкова, простір СНД*— це найважливіший напрямок російської зовнішньої політики. «При чому, ця політика постійно стає більш жорсткою, прагматичною та більш наступальною»,*— вважає*він.

На його думку, тиск Росії на Україну буде посилюватися. При цьому, предметом україно-російських переговорів на найвищому рівні «була і буде тематика реінтеграції пострадянського простору», вважає експерт. Знавець переконаний, що шлях оптимізації двохсторонніх українсько-російських відносин «лежить саме в зміні їх характеру, тональності та принципових підходів».



http://razumkov.org.ua

 

Резолюція Європарламенту підтвердила наміри ЄС щодо України

1*грудня 2011*року Європарламент ухвалив резолюцію, в якій рекомендує парафувати угоду про асоціацію між Україною та ЄС до кінця 2011*року. Резолюція, хоч і містить переважно узагальнені рекомендації, однак, вказує на відкритість ЄС для України. Про це в коментарі часопису «Тиждень» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Рекомендації Європейського парламенту Раді, Комісії та Європейській службі зовнішньополітичної діяльності в цілому я би оцінив, як документ, з одного боку, досить еклектичний, тобто в ньому увійшло дуже багато позицій. А відтак і їхнє виконання може буде досить складним»,*— стверджує Валерій Чалий.

За словами експерта, ця резолюція не зобов’язальний юридичний документ, але містить важливі політичні рекомендації виконавчим структурам ЄС. «Він дійсно викладає узагальнену, консенсусну (що дуже важливо) думку Європейського політикуму. Європарламент представляє по суті погляди громадян всіх країн Євросоюзу. У цьому сенсі це досить позитивний сигнал, який залишає знову двері ЄС відкритими, не зважаючи на спроби сьогоднішнього режиму в Україні створити перепони внутрішнього характеру»,*— зазначив*він.

Як переконує знавець, документ слід сприймати цілісно, а не аналізувати окремі його частини. «Якщо читати текст в цілому, включно з преамбулою і згадати зміст документів, на які є посилання, то ми зрозуміємо, що ніяких кардинальних змін не відбулося. Підтвердилися три речі. Перше*— двері до ЄС для України відкриті, друге*— угода про асоціацію є дійсно механізмом, який наближає Україну до цієї мети, третє*— образно кажучи, м’яч на полі України»,*— підсумував Валерій Чалий.

Однак експерт уточнив, що «це позитивний сигнал, але він не знімає тих проблем і серйозних заяв», які звучали у бік України впродовж останнього часу. «Не знімались жодні питання щодо проблем внутрішньополітичного розвитку в самій Україні»,*— наголосив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Парафування Угоди про асоціацію під час саміту Україна–ЄС вже не планується

Парафування угоди про асоціацію України з Євросоюзом під час саміту 19*грудня 2011*року навряд чи відбудеться. Таку думку в коментарі часопису «Тиждень» висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Станом на сьогодні парафування на 19*грудня під час саміту вже не планується. Але якийсь шанс, звичайно, ще залишається. Хоча це не є кардинально важливим. Необхідно якомога швидше затвердити остаточний текст, що і є парафуванням. Тобто саме в такому ключі я прочитав рекомендації Європарламенту щодо України прийняті 1*грудня*— треба пришвидшити процедуру парафування, щоб не стримувати процес подальшого прийняття угоди, що потребує справді досить тривалого часу. Очевидно, що сьогодні вже не є критичним питанням щодо термінів: 19*грудня чи в січні чи лютому. Але з точки зору символів щодо руху України в один бік*— європейський чи євразійський, звісно чітким сигналом було*б, якби це відбулось під час саміту. Хоча я ще раз наголошую, що зараз це зробити вже досить складно»,*— стверджує Валерій Чалий.

За словами експерта, наразі не йдеться про технічну причину у відкладенні процесу парафування угоди про асоціацію з ЄС. «Ні, я вважаю, що питання не в технічних моментах. Звісно звучали офіційні заяви, що підготовка документу потребує більшого часу, але це відбулось тільки тоді, коли українська сторона не зробила певні попередні кроки. Якби відбулася зустріч президента України з очільниками Євросоюзу в Брюсселі, якби всі ці питання швидше вирішувались, тоді і технічних проблем не виникло. Я не вважаю це технічною проблемою. Я навіть зараз впевнений, що якщо сьогодні були серйозні сигнали з боку України стосовно вирішення внутрішньополітичних проблем, навіть зараз за 17*днів до саміту, то деякі країни могли би переглянути своє рішення. Варто також розуміти, що навіть рішення про парафування угоди, яке приймає Рада Європейського союзу, це по суті*— політичне рішення»,*— заявив експерт.

Важливим моментом у прийнятих 1*грудня 2011*року рекомендаціях Європарламенту для України, на думку Чалого, є позиція щодо необхідності оприлюднити зміст угоди про асоціацію з ЄС. «Це дуже важливо не для тих, хто веде переговори, а для суспільства, для того, щоб зрозуміти, наскільки важлива ця угода, наскільки вона є інструментом модернізації суспільства і держави. А тому, як на мене, варто зробити текст угоди одразу*ж після узгодження публічним»,*— уточнив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «Крим: безпека і розвиток»

<img src=\"/upload/1323078093_file.jpg\" align=\"baseline\">29*листопада 2011*року в Сімферополі відбувся круглий стіл «Крим: безпека і розвиток», організований Центром Разумкова та Фондом Фрідріха Науманна за підтримки Таврійського інституту регіонального розвитку.

Під час круглого столу Центр Разумкова представив результати роботи двох проектів, присвячених покращенню якості життя кримчан і ризикам впровадження Стратегії соціально-економічного розвитку Криму до 2020*року:

• «Якість життя кримчан*— пріоритет розвитку Криму», який виконується в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» («Юнайтер») і фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Швейцарським бюро співробітництва і Фондом Фрідріха Науманна;
• «Проблеми Криму в контексті національної і регіональної безпеки», виконання якого оплачує посольство Нідерландів у рамках програми «Матра».

У круглому столі взяли участь перший віце-прем’єр міністр уряду Криму Павло Бурлаков, міністри, керівники урядових установ, провідні науковці, відомі політологи, економісти, підприємці, ректори університетів, члени впливових гро*мад*ських організацій Криму та журналісти, які висвітлювали захід і брали участь в обговоренні*— загалом близько 80*учасників.

Учасникам заходу представлено спеціальний випуск журналу «Національна безпека і оборона» №*10–11, 2011,*який містить:

• аналіз поточного стану та тенденцій розвитку якості життя кримчан;
• можливостей та обмежень органів місцевої влади у втіленні Стратегії соціально-економічного розвитку Криму;
• економічних викликів виконання стратегії та інші матеріали.

До круглого столу також підготовлено брошуру «Крым: безопасность и развитие», яка містить стислі висновки та рекомендації проекту.



http://razumkov.org.ua

 

Для Росії Україна — досі об'єкт впливу, а не рівноправний гравець

Російське керівництво розглядає Україну у своїй зовнішній політиці швидше як об’єкт, а не як суб’єкт. Таку думку висловив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков під час круглого столу «Стан та перспективи співробітництва України та Росії»,*— повідомляє агенція «Укрінформ».

«Росія розглядає Україну більше як об’єкт своєї зовнішньої політики, а не як суб’єкт. Тому паритетних, рівноправних відносин між Україною та Росією на сьогоднішній день, на мою думку, не існує»,*— переконаний експерт.

За словами Михайла Пашкова, простір СНД*— це найважливіший напрямок російської зовнішньої політики. «При чому, ця політика постійно стає більш жорсткою, прагматичною та більш наступальною»,*— вважає*він.

На його думку, тиск Росії на Україну буде посилюватися. При цьому, предметом україно-російських переговорів на найвищому рівні «була і буде тематика реінтеграції пострадянського простору», вважає експерт. Знавець переконаний, що шлях оптимізації двохсторонніх українсько-російських відносин «лежить саме в зміні їх характеру, тональності та принципових підходів».



http://razumkov.org.ua

 

Уряд вирішує проблеми бюджету за рахунок звичайних громадян

В цілому, програма оцінки непрямих доходів «накриє» щонайменше 2,5-3 мільйони українських сімей. Це значні цифри, зважаючи на те, що в Україні загалом живуть біля 17 мільйонів сімей. Але, яка мета цих нововведень? В чому суть? Який ефект це дасть для покращення системи соціального захисту населення?

http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «Крим: безпека і розвиток»

<img src=\"/upload/1323078093_file.jpg\" align=\"baseline\">29*листопада 2011*року в Сімферополі відбувся круглий стіл «Крим: безпека і розвиток», організований Центром Разумкова*й Таврійським інститутом регіонального розвитку за підтримки Фонду Фрідріха Науманна.

Під час круглого столу Центр Разумкова представив результати роботи двох проектів, присвячених покращенню якості життя кримчан і ризикам впровадження Стратегії соціально-економічного розвитку Криму до 2020*року:

• «Якість життя кримчан*— пріоритет розвитку Криму», який виконується в рамках проекту «Об’єднуємося заради реформ» («Юнайтер») і фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), Швейцарським бюро співробітництва і Фондом Фрідріха Науманна;
• «Проблеми Криму в контексті національної і регіональної безпеки», виконання якого оплачує посольство Нідерландів у рамках програми «Матра».

У круглому столі взяли участь перший віце-прем’єр міністр уряду Криму Павло Бурлаков, міністри, керівники урядових установ, провідні науковці, відомі політологи, економісти, підприємці, ректори університетів, члени впливових гро*мад*ських організацій Криму та журналісти, які висвітлювали захід і брали участь в обговоренні*— загалом близько 80*учасників.

Учасникам заходу представлено спеціальний випуск журналу «Національна безпека і оборона» №*10–11, 2011,*який містить:

• аналіз поточного стану та тенденцій розвитку якості життя кримчан;
• можливостей та обмежень органів місцевої влади у втіленні Стратегії соціально-економічного розвитку Криму;
• економічних викликів виконання стратегії та інші матеріали.

До круглого столу також підготовлено брошуру «Крым: безопасность и развитие», яка містить стислі висновки та рекомендації проекту.



http://razumkov.org.ua

 

Покращення життя кримчан має лягти в основу стратегії розвитку АРК

Центр Разумкова — недержавна аналітична організація — представила два дослідження стосовно Криму. Їх оплатили закордонні організації. Зокрема, фахівці центру проаналізували широко розрекламований документ «Стратегія соціально-економічного розвитку Криму до 2020 року». Про результати дослідження і висновки газета «Крымское Эхо» розмовляла з заступником генерального директора, директором політико-правових програм Центру Разумкова Юрієм Якименком.

http://razumkov.org.ua

 

Путін підвищуватиме тиск на Україну щодо євразійського напрямку інтеграції

На президентські вибори Росії Владімір Путін захоче йти переможцем, тому варто очікувати посилення тиску на українську владу з приводу приєднання до Євразійського союзу. Таку думку в ефірі телеканалу «Ті-Ві-ай» висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий,*— повідомляє російська «Независимая газета».

«І тут сьогоднішня ситуація з Держдумою недостатня, більше того, створює певні ризики. Тому, я думаю, треба очікувати кроки, які*б показали його переможцем. А він вже задекларував, що це*— створення нового Євразійського союзу. Це його фішка»,*— вважає експерт.

За його словами, Путін захоче «збирати землі назад», і Україна*— на першому плані. «Тому, я думаю, його дії будуть більш активними, сьогодні*— як глави уряду, а далі*— як президента щодо створення Євразійського союзу, або митного союзу. Я думаю, буде більш наполеглива позиція щодо приєднання України, і не виключаю, що такий тиск може сьогоднішній український режим не витримати»,*— додав Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Керівництво України боїться внутрішньої загрози більше зовнішньої

Коштів, які сьогодні виділяють на Збройні сили України, достатні для утримання армії в 60–80 тис. людей, вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський,*— повідомляє новинна служба «Інтерфакс».

На думку експерта, те, що нинішня чисельність армії становить близько 200*тисяч військовослужбовців і понад 300*тисяч міліціонерів, свідчить про пріоритети влади в секторі безпеки. «За цими показниками видно, що для нашого керівництва головна загроза*— це внутрішня»,*— наголосив Микола Сунгуровський.

Він також розкритикував систему державного управління в системі безпеки. «Коли ми говоримо про систему безпеки… подивимося на загрози і скажемо, що для захисту від цих загроз нам необхідно стільки-то військовослужбовців, стільки-то внутрішніх військ… усім буде зрозуміло. Але це не робиться, чому? Тому що управління взагалі на державному рівні і зокрема в секторі безпеки*— воно ніяке»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Україна буде змушена відмовитися від позаблокового статусу

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий прокоментував ситуацію з розвитком української армії в ході «Європейських політичних дебатів»,*— повідомляє мережеве видання «Время».

«Законодавчо ми назвалися позаблоковою державою, хоча на практиці нічого для цього не зробили. Не укріпили матеріальну базу армії, не закупили озброєнь, хоча і плануємо закупівлі на 2012*рік. Потрібно визнати, що поки наш позаблоковий статус нічим не наповнений. І Україна перебуває в дуже вразливій ситуації. Про які загрози йде мова?», — зауважив знавець.

За словами Валерія Чалого, в геополітичному сенсі Україна оточена замороженими конфліктами, починаючи з Придністров’я і закінчуючи Нагорним Карабахом. І найголовніше, поки всі експерти з усього світу глибокодумно міркують «про нові типи конфліктів», ми побачили війни із застосуванням звичайних озброєнь*— танків. Експерт має на увазі грузино-російський конфлікт 2008*року.

«Україна не стане Швейцарією, де мобілізація планує приведення в боєготовність значного контингенту протягом 72*годин, в України немає можливості відбити атаки на двох стратегічних напрямах одночасно, Україна просто не зможе потягнути відповідні економічні витрати,*— констатував експерт.*— І тому рано чи пізно Україна повинна буде зробити вибір на користь колективної системи безпеки. Я думаю, це не забере багато часу. Варіантів два*— НАТО чи ОДКБ на чолі з Росією».

За оцінками Валерія Чалого, незважаючи на заявлений нейтралітет, ми рухаємося в бік євроатлантичної системи. «Яким чином розвиватимуться події у майбутньому, я не знаю, але одне можу сказати точно: Україна довго не зможе бути буферною зоною між двома організаціями колективної безпеки»,*— констатував*він.



http://razumkov.org.ua

 

Нормальний прожитковий рівень має бути не нижче 1,5 тис. гривень

З 1*грудня 2011*року прожитковий мінімум зріс на 19*грн., до 953*грн. Мінімальна пенсія*— на 16*грн., до 800.*Щоб прожити, потрібно більше, вважає провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко*— повідомляє «Газета по-українськи».

Майже 60*відсотків витрачають на харчі. Але дуже мало передбачено на одяг, взуття, ліки. Та й прохарчуватися за ці гроші неможливо. Людям доводиться відмовлятися від м’яса, фруктів, молока. Через це вони хворіють, рано помирають. Відбулося чергове підвищення, і це добре. Але за ці гроші людина може купити ще кілограм рису. Нормальний прожитковий рівень має бути не нижче як півтори тисячі гривень. У цю суму треба закласти витрати на ліки, басейн чи спортивний зал. А також переглянути норми харчування.



http://razumkov.org.ua

 

Розрахунок з Росією в рублях — це сир у мишоловці

За словами глави НБУ Сергія Арбузова, після переходу на оплату за газ в російських рублях, в резерві залишиться 8*млрд. дол. Позитивним буде і нововведення при здійсненні валютообмінних операцій. Однак, на думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, Нацбанк просто заплутує ситуацію,*— пише мережеве видання «Экономические новости».

«Рубль*— та*ж сама валюта, яку Україна не друкує. Але нам її треба добути. Торговельне сальдо з Росією вкрай негативне, тому для отримання рублів нам треба або краще торгувати, або позичати. У разі позик Україна погіршить свою боргову позицію по заборгованості перед Росією. Наш борг розростеться рублями, і для його обслуговування потрібні будуть рублі. Ні в якому разі не можна зв’язуватися з рублем. Рубль*— нестійка валюта і дуже сильно залежить від сировини. Якщо ми ще будемо накопичувати рублі, то посилимо боргову позицію курсовими ризиками»,*— попередив експерт.

«Що таке залежність від Росії ми бачимо. У тому числі і по газу. Швидше за все, Україна слідом за Білоруссю змушена буде продати свою ГТС, щоб отримувати умовно дешевий газ. Це схоже на сир у мишоловці»,*— підкреслив*він.

«В принципі можна мати постійно негативне торговельне сальдо. Це не дуже добре, але нічого страшного в цьому немає, якщо є надійні джерела фінансування. Зовнішньоторговельні дефіцити вважаються безпечними, якщо вони значною мірою фінансуються за рахунок прямих іноземних інвестицій. Але нам це, на жаль, не дуже світить. Ми не зможемо вирішити ці проблеми, якщо нам постійно потрібно буде позичати десь кошти»,*— пояснив Василь Юрчишин.

«Зараз ми виходимо на межу наших боргових позицій, коли ще можна говорити про раціональну вартість залучення позик. Тепер політика однозначно повинна переорієнтуватися з запозичень на зниження боргової залежності. Єдине джерело, який може в деякому роді компенсувати зовнішньоторговельний дефіцит і дати потенційні ресурси для покращення економіки та обслуговування боргів*— це прямі іноземні інвестиції»,*— підсумував експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Путін підвищуватиме тиск на Україну щодо євразійського напрямку інтеграції

На президентські вибори Росії Владімір Путін захоче йти переможцем, тому варто очікувати посилення тиску на українську владу з приводу приєднання до Євразійського союзу. Таку думку в ефірі телеканалу «Ті-Ві-ай» висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий,*— повідомляє «Независимое бюро новостей».

«І тут сьогоднішня ситуація з Держдумою недостатня, більше того, створює певні ризики. Тому, я думаю, треба очікувати кроки, які*б показали його переможцем. А він вже задекларував, що це*— створення нового Євразійського союзу. Це його фішка»,*— вважає експерт.

За його словами, Путін захоче «збирати землі назад», і Україна*— на першому плані. «Тому, я думаю, його дії будуть більш активними, сьогодні*— як глави уряду, а далі*— як президента щодо створення Євразійського союзу, або митного союзу. Я думаю, буде більш наполеглива позиція щодо приєднання України, і не виключаю, що такий тиск може сьогоднішній український режим не витримати»,*— додав Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua