Новини від центра Разумкова

Влада готується зняти з себе відповідальність у провал саміту Україна-ЄС

ЗМІ облетіло повідомлення, що президент Янукович 19*грудня 2011*року замість того, щоб бути присутнім на зустрічі на вищому рівні Україна-ЄС у Києві, поїде на засідання Міждержавної ради Євразес. У відповідь на запитання, де він буде 19*грудня, Президент сказав: «Я буду там, де мені необхідно бути». Якщо це натяк ЄС, то яку роль він виконує? Це*— шантаж чи здійснення зриву підписання Угоди про асоціацію? На прохання новинної служби «УНІАН» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий оцінив становище.

З весни 2011*року планувалося, що цього року Угода про Асоціацію буде підписана. Нагадаю, ще два роки тому політичні питання Угоди були узгоджені, основні невирішені питання стосувалися ЗВТ. І я можу чітко сказати, що нинішні перемовники багато що зробили, щоб завершити технічну частину ЗВТ із ЄС. Але європейську сторону почав хвилювати політичний бік Угоди. І зараз у ЄС виникло питання: чи давати українському президенту і владі перед камерами урочисто завізувати текст Угоди та оголосити про прорив у євроінтеграції?

Як я зрозумів, навряд чи це відбудеться під час зустрічі на вищому рівні Україна-ЄС. Все буде переведено у технічну площину. Вже сьогодні зрозуміло, що зустріч може бути провальною. При цьому всьому, я вважаю важливим, щоб вона відбувся 19*грудня. А зараз відбувається гра, щоб якось пояснити українському суспільству, хто*ж у цьому винен. Робиться все, щоб зберегти обличчя та знизити градус критики. Бо люди розуміють, що рух заморожується та йде у зворотному напрямку. Не секрет, що з Банковою працює група політологів, які зараз є політтехнологами. Не випадково зараз з’являються статті, де неуспіх євроінтеграції пояснюють позицією Німеччини, позицією інших країн ЄС. Хоча там і дійсно у нинішній ситуації стримано ставляться до України.

У цьому контексті слід розглядати і нинішній викид інформації про перебування Президента 19*грудня не в Києві. Хоча планувалося, що наступного дня, 20*грудня, він міг бути у Москві. Тобто такий виліт міг бути ввечері 19*грудня. Але щодо Євразес, то навіть в іншій ситуації присутність президента там була би недоцільна. Україна там спостерігач, а тому представляти Україну на рівні президента було*б неправильно навіть з точки зору протоколу.

Влада починає розказувати, що неможливо парафувати Угоду саме під час зустрічі Україна-ЄС, і пояснює це технічними причинами. А саме*— неможливістю завершити узгодження тексту. Публічно представники української влади заявляли, що на цю роботу потрібно чотири-п’ять тижнів. Але з моїх контактів із іншою стороною (тими представниками ЄС, які введуть із нами переговори) я знаю, що можна встигнути. Тобто, якщо парафування не відбудеться, воно відбудеться не з технічних причин. Бо саме парафування стало питанням політики та певним символом. І яку*б інформаційну політику не вибудовували, вона не замінить справжніх дій. Тільки такі дії допоможуть тримати добре враження про Україну, як послідовного і передбачуваного партнера. На жаль, зараз відбувається значне розмиття саме такого враження. Це просто жахлива репутаційна втрата.



http://razumkov.org.ua

 

В основі єдиної бюджетної політики ЄС має бути недопущення нових боргів

Зустріч керівників Франції та Німеччини з новим прем’єр-міністром Італії Маріо Монті фактично закінчилася нічим. Сторонам не вдалося домовитися про випуск єдиних єврооблігацій, бо Ангела Меркель як і раніше виступає проти об’єднання боргів країн єврозони. Німецький канцлер переконана: спільні облігації знищать спонуки до поліпшення бюджетної дисципліни для окремих держав. На прохання газети «Комсомольская правда» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин прокоментував позицію Ангели Меркель.

«Пані Меркель не хоче, щоб німці розплачувалися за борги інших країн, і її можна зрозуміти. Без випуску єдиних облігацій ЄС не обійтися, але ці дії повинні відбуватися в умовах структуризації фінансів. Сьогодні Євросоюз має один Центробанк і два з половиною десятка неконсолідованих бюджетів, а Меркель виступає за єдину бюджетну політику. І в основі повинна лежати не політика загальної розплати за борги, а недопущення нарощування боргів надалі. А для цього кожна країна повинна нести за себе відповідальність, а не сподіватися, що їй допоможуть у будь-якому разі», — вважає пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Влада готується перекласти провину за можливий провал саміту Україна-ЄС

ЗМІ облетіло повідомлення, що президент Янукович 19*грудня 2011*року замість того, щоб бути присутнім на зустрічі на вищому рівні Україна-ЄС у Києві, поїде на засідання Міждержавної ради Євразес. У відповідь на запитання, де він буде 19*грудня, Президент сказав: «Я буду там, де мені необхідно бути». Якщо це натяк ЄС, то яку роль він виконує? Це*— шантаж чи здійснення зриву підписання Угоди про асоціацію? На прохання новинної служби «УНІАН» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий оцінив становище.

З весни 2011*року планувалося, що цього року Угода про Асоціацію буде підписана. Нагадаю, ще два роки тому політичні питання Угоди були узгоджені, основні невирішені питання стосувалися ЗВТ. І я можу чітко сказати, що нинішні перемовники багато що зробили, щоб завершити технічну частину ЗВТ із ЄС. Але європейську сторону почав хвилювати політичний бік Угоди. І зараз у ЄС виникло питання: чи давати українському президенту і владі перед камерами урочисто завізувати текст Угоди та оголосити про прорив у євроінтеграції?

Як я зрозумів, навряд чи це відбудеться під час зустрічі на вищому рівні Україна-ЄС. Все буде переведено у технічну площину. Вже сьогодні зрозуміло, що зустріч може бути провальною. При цьому всьому, я вважаю важливим, щоб вона відбувся 19*грудня. А зараз відбувається гра, щоб якось пояснити українському суспільству, хто*ж у цьому винен. Робиться все, щоб зберегти обличчя та знизити градус критики. Бо люди розуміють, що рух заморожується та йде у зворотному напрямку. Не секрет, що з Банковою працює група політологів, які зараз є політтехнологами. Не випадково зараз з’являються статті, де неуспіх євроінтеграції пояснюють позицією Німеччини, позицією інших країн ЄС. Хоча там і дійсно у нинішній ситуації стримано ставляться до України.

У цьому контексті слід розглядати і нинішній викид інформації про перебування Президента 19*грудня не в Києві. Хоча планувалося, що наступного дня, 20*грудня, він міг бути у Москві. Тобто такий виліт міг бути ввечері 19*грудня. Але щодо Євразес, то навіть в іншій ситуації присутність президента там була би недоцільна. Україна там спостерігач, а тому представляти Україну на рівні президента було*б неправильно навіть з точки зору протоколу.

Влада починає розказувати, що неможливо парафувати Угоду саме під час зустрічі Україна-ЄС, і пояснює це технічними причинами. А саме*— неможливістю завершити узгодження тексту. Публічно представники української влади заявляли, що на цю роботу потрібно чотири-п’ять тижнів. Але з моїх контактів із іншою стороною (тими представниками ЄС, які введуть із нами переговори) я знаю, що можна встигнути. Тобто, якщо парафування не відбудеться, воно відбудеться не з технічних причин. Бо саме парафування стало питанням політики та певним символом. І яку*б інформаційну політику не вибудовували, вона не замінить справжніх дій. Тільки такі дії допоможуть тримати добре враження про Україну, як послідовного і передбачуваного партнера. На жаль, зараз відбувається значне розмиття саме такого враження. Це просто жахлива репутаційна втрата.



http://razumkov.org.ua

 

Люди розчарувались не в ідеалах «Майдану», а в їх нездійсненні

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко взяв участь у прес-конференції новинної служби «Голос ю-ей», присвяченій сьомій річниці Помаранчевої революції.

http://razumkov.org.ua

 

Росія скуповує сусідні держави за газ, залишаючи їм герб, прапор і соціальні проблеми

«Газпром» остаточно прибрав до рук білоруську ГТС. Придбано компанію «Белтрансгаз», чиї труби простягаються на 7,5*тисячі км та пускають близько 15*млрд. кубометрів газу до Західної Європи. В обмін на це в 2012*році Білорусь купуватиме газ по 165*дол. за тисячу кубів,*— пише газета «Голос України».

«Росія реалізовує стосовно Білорусі проект євразійського простору. Ідеться про ключові для держави підприємства. Якщо їх скуплять російські бізнесмени, політичні й економічні рішення прийматимуться в Москві, а не в Мінську. Державі Білорусь залишаться хіба що герб, прапор і соціальні проблеми,*— так оцінив новації провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир. На його думку, Україні подібний сценарій поки що не загрожує: єдиного хазяїна, як у Білорусі, тут нема, роль васалів наших олігархів не влаштує. До того*ж Україна має відмінний від Білорусі статус: ми не входимо до російського митного союзу.

На думку Володимира Омельченка, під знижкою від «Газпрому» варто розуміти завуальований кредит, за який доведеться розраховуватися стратегічними підприємствами. Тобто продавати їх росіянам, імовірно, ще й за зниженими цінами. Експерт вважає, що українські переговірники з самого початку обрали хибну стратегію: замість жорстко обстоювати економічну міць держави, пішли манівцями політичних поступок. Він називає таку модель безвихідною. Натомість треба було позиватися до Стокгольмського арбітражного суду і працювати над переглядом контрактів 2009*року. А зараз росіяни не мають мотивації, щоб іти на поступки Україні. На думку експерта, близького кінця «газових» переговорів поки що не видно.



http://razumkov.org.ua

 

Досвід Білорусі довів: незалежність і дешевий газ несумісні

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко взяв участь у конференції, що пройшла у мережевому виданні «Главком» і була присвячена обговоренню наслідків передачі білоруської ГТС Росії.

http://razumkov.org.ua

 

Відмова від ЖЕКів доцільна лише в нових будинках, які не потребують ремонту

Заміна ЖЕКів на керівні компанії, зокрема об’єднання співвласників багатоквартирних будинків може бути ефективною лише у нових будинках. Про це у коментарі новинній службі «УНН» повідомив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.

«Об’єднання співвласників має логіку і ефект лише при створенні в багатоквартирних будинках нового типу, які тільки нещодавно введені в експлуатацію. Тоді у таких товариств є можливість і час для накопичення фінансів та ресурсів для ремонту свого житлового фонду у майбутньому»,*— сказав експерт.

Водночас, за його словами, старі будинки потребують ремонту свого житлового фонду вже сьогодні і не мають часу для накопичення ресурсів. «В тих будинках, де все вже ламається зараз, в них такої можливості немає, їм потрібна державна підтримка. Тому створення таких об’єднань у старих будинках не виглядає таким привабливим і потрібним. Все одно без підтримки ЖЕКів, держави або без капітальних інвестицій проблему цих будинків об’єднанням співвласників самостійно не вирішити»,*— додав Павло Розенко.

Експерт також повідомив, що на сьогодні житловий фонд України застарілий на 60–70%, а в деяких випадках на 80–90%,*і терміново потребує коштів на його відновлення. «Ці кошти потрібні вже сьогодні, тому що через 5–7 років це житло буде просто непридатне для проживання»,*— зазначив Павло Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

РФ скупить сусідні країни за газ, лишивши їм герб, прапор і соціальні проблеми

«Газпром» остаточно прибрав до рук білоруську ГТС. Придбано компанію «Белтрансгаз», чиї труби простягаються на 7,5*тисячі км та пускають близько 15*млрд. кубометрів газу до Західної Європи. В обмін на це в 2012*році Білорусь купуватиме газ по 165*дол. за тисячу кубів,*— пише газета «Голос України».

«Росія реалізовує стосовно Білорусі проект євразійського простору. Ідеться про ключові для держави підприємства. Якщо їх скуплять російські бізнесмени, політичні й економічні рішення прийматимуться в Москві, а не в Мінську. Державі Білорусь залишаться хіба що герб, прапор і соціальні проблеми,*— так оцінив новації провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир. На його думку, Україні подібний сценарій поки що не загрожує: єдиного хазяїна, як у Білорусі, тут нема, роль васалів наших олігархів не влаштує. До того*ж Україна має відмінний від Білорусі статус: ми не входимо до російського митного союзу.

На думку Володимира Омельченка, під знижкою від «Газпрому» варто розуміти завуальований кредит, за який доведеться розраховуватися стратегічними підприємствами. Тобто продавати їх росіянам, імовірно, ще й за зниженими цінами. Експерт вважає, що українські переговірники з самого початку обрали хибну стратегію: замість жорстко обстоювати економічну міць держави, пішли манівцями політичних поступок. Він називає таку модель безвихідною. Натомість треба було позиватися до Стокгольмського арбітражного суду і працювати над переглядом контрактів 2009*року. А зараз росіяни не мають мотивації, щоб іти на поступки Україні. На думку експерта, близького кінця «газових» переговорів поки що не видно.



http://razumkov.org.ua

 

Депозити у гривнях на 3-6 місяців зараз оптимальні для збереження коштів

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин відповів на запитання газети «Молодий буковинець» про депозитні вклади для населення.

— Чи є сенс сьогодні зберігати заощадження на депозиті?

Зараз така ситуація, що депозити певним чином ризиковані, але інші варіанти збереження заощаджень ще гірші. Фінансовий ринок не працює, ми бачимо знецінення гривні, інфляцію. Переведення гривні в іноземну валюту ускладнене через запровадження обмежень на конвертацію валюти в банках. Тому гривневий депозит є відносно безпечним видом збереження заощаджень.

— На який термін варто зараз відкривати вклад?

Думаю, оптимальними є недовгострокові вклади на три-шість місяців. Цей варіант не є безризиковим, бо ми бачимо напругу на валютному і інших ринках. Але з інших варіантів він найбільш оптимальний.

— Чи варто сьогодні тримати депозити в різних валютах, щоб уникнути ризиків коливання курсів?

Людині з середньою зарплатою, не виходячи за нормальний рівень поточних витрат, є сенс, окрім гривневого, мати на депозиті ще й невеликий обсяг іноземної валюти. Досі стабільним вважався євро, але він захитався через кризу в ЄС. В таких випадках раджу віддавати перевагу долару. Хоч про нього багато говорять, що він ослаблений, але в такі нестабільні періоди долар, як правило, залишається тихою гаванню. Звичайно, в долар варто переводити невеликі суми, співмірні з вашими доходами.

— Чи не може свідчити нинішній стрибок ставок за депозитами про наближення девальвації гривні?

Восени 2008*року також було зростання депозитних ставок, а потім гривня обвалилася з п’яти гривень до восьми. Однак я не думаю, що зараз ми також маємо сценарій обвалу гривні. У мене є якась сума на гривневому депозиті і я зараз від нього не відмовляюся. Думаю, влада буде підтримувати курс гривні. Зараз валютний курс демонструє відносну стабільність.



http://razumkov.org.ua

 

Перевод.
Спасайся кто может, русские идут. )

 

Дуже ймовірно, що податок на розкіш в Україні платитимуть лише бідні

У спробі повернути прихильність народу влада гарячково шукає способи зменшення прірви між багатими і бідними. Але як олігархи, так і прості громадяни впевнені, що законопроект про податок на розкіш «спустять на гальмах». На прохання газети «Экономические новости» директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна прокоментувала можливе запровадження податку на розкіш.

Майже в усіх цивілізованих країнах світу існує податок на розкіш. Під цим маються на увазі різні податки, але вони є і добре допомагають вижити державним бюджетам. Це і є той перерозподіл національного доходу, який повинен існувати в будь-який поважній країні, а не розподіл між кількома родинами. Багаті допомагають бідним через перерозподіл національного доходу шляхом введення прогресивної шкали податків і податку на розкіш, перш за все, податку на нерухомість. І не на житло простих людей, а на нерухомість*— вілли, маєтки, двоповерхові квартири, податок на дуже дорогі машини, предмети розкоші, операції з цінними паперами і нерухомістю тощо. Податок на розкіш потрібно було запровадити ще 20*років тому.

Сумнівно, що такі податки будуть запроваджені й існує дуже висока ймовірність, що буде введений податок на нерухомість, тому що, речі, які чудово працюють на Заході, при перенесенні їх в Україну, починають працювати проти громадян. І тоді буде точно відомо, що люди, які живуть в «хрущовках» будуть платити цей податок, а ті хто мають вілли*— платити не будуть. Це відбудеться з тієї причини, що, за словами Василя Цушка під час його перебування міністром економіки, в країні зареєстровано приблизно 10%*нерухомості.

Справа не в тому, скільки заробляють олігархи, а в тому, скільки заробляє середньостатистичний громадянин*— шахтар, лікар, учитель… Звичайні громадяни повинні заробляти на життя гідною працею та мати можливість гідно утримувати свою сім’ю. Як тільки середня зарплата по Україні досягне гідного рівня і люди не будуть думати, як дожити до наступної зарплати, то прості люди не будуть думати про заробітки олігархів. Не в цьому соціальна несправедливість. Ця сама несправедливість полягає в поляризованому розподілі багатства таким чином, що одні мають надприбутки, а іншим нема за що вижити.

Якщо у нас виходять штурмувати органи влади окремо чорнобильці, окремо афганці, окремо підприємці тощо, то з цим суспільством влада легко впорається. Суспільство не розуміє елементарного закону: поки всі не захочуть*— ніхто не отримає. Не буває прав окремих категорій громадян. Право одне на всіх. Якщо в країні за 20*років не було жодної національного чи галузевого страйку, то в цій країні і з цими людьми можна робити все що завгодно. І ця влада все це зробить.



http://razumkov.org.ua

 

Стратегія розвитку Криму має шанс на втілення завдяки співпраці уряду з ГО

Стратегія економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим до 2020*року є потужним інструментом розвитку регіону, якого немає в інших областей України. Про це заявив заступник генерального директора*— директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко в ході круглого столу «Крим: безпека і розвиток»,*— повідомляє новинна служба «Крымское информационное агентство».

«Головний висновок, який можна зробити,*— реалізація такого глобального документу вимагає залучення потенціалу суспільства, державно-приватного партнерства та партнерства влади з громадянським суспільством. Є хороші перспективи того, що стратегія не залишиться просто документом, а буде реалізована і досягне своєї головної мети*— підвищення якості життя всіх кримчан»,*— зазначив Юрій Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Дуже ймовірно, що податок на розкіш в Україні платитимуть лише бідні

У спробі повернути прихильність народу влада гарячково шукає способи зменшення прірви між багатими і бідними. Але як олігархи, так і прості громадяни впевнені, що законопроект про податок на розкіш «спустять на гальмах». На прохання газети «Экономические новости» директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна прокоментувала можливе запровадження податку на розкіш.

Майже в усіх цивілізованих країнах світу існує податок на розкіш. Під цим маються на увазі різні податки, але вони є і добре допомагають вижити державним бюджетам. Це і є той перерозподіл національного доходу, який повинен існувати в будь-який поважній країні, а не розподіл між кількома родинами. Багаті допомагають бідним через перерозподіл національного доходу шляхом введення прогресивної шкали податків і податку на розкіш, перш за все, податку на нерухомість. І не на житло простих людей, а на нерухомість*— вілли, маєтки, двоповерхові квартири, податок на дуже дорогі машини, предмети розкоші, операції з цінними паперами і нерухомістю тощо. Податок на розкіш потрібно було запровадити ще 20*років тому.

Сумнівно, що такі податки будуть запроваджені й існує дуже висока ймовірність, що буде введений податок на нерухомість, тому що, речі, які чудово працюють на Заході, при перенесенні їх в Україну, починають працювати проти громадян. І тоді буде точно відомо, що люди, які живуть в «хрущовках» будуть платити цей податок, а ті хто мають вілли*— платити не будуть. Це відбудеться з тієї причини, що, за словами Василя Цушка під час його перебування міністром економіки, в країні зареєстровано приблизно 10%*нерухомості.

Справа не в тому, скільки заробляють олігархи, а в тому, скільки заробляє середньостатистичний громадянин*— шахтар, лікар, учитель… Звичайні громадяни повинні заробляти на життя гідною працею та мати можливість гідно утримувати свою сім’ю. Як тільки середня зарплата по Україні досягне гідного рівня і люди не будуть думати, як дожити до наступної зарплати, то прості люди не будуть думати про заробітки олігархів. Не в цьому соціальна несправедливість. Ця сама несправедливість полягає в поляризованому розподілі багатства таким чином, що одні мають надприбутки, а іншим нема за що вижити.

Якщо у нас виходять штурмувати органи влади окремо чорнобильці, окремо афганці, окремо підприємці тощо, то з цим суспільством влада легко впорається. Суспільство не розуміє елементарного закону: поки всі не захочуть*— ніхто не отримає. Не буває прав окремих категорій громадян. Право одне на всіх. Якщо в країні за 20*років не було жодної національного чи галузевого страйку, то в цій країні і з цими людьми можна робити все що завгодно. І ця влада все це зробить.



http://razumkov.org.ua

 

Велика кількість зацікавлених сторін гальмує газові перемовини Росії та України

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що бізнес-групи впливають на перебіг газових переговорів Росії та України, заважаючи реалізовувати ефективну державну політику,*— повідомляє мережеве видання «Главком».

Зокрема, за словами експерта, газові переговори ще тривають, зараз відбувається узгодження інтересів усіх сторін*— інтересів Російської держави, олігархів російських, українських, а також інтереси української політики. При цьому дуже багато суб’єктів зацікавлені в результаті, і тому виходить, що узгодити і домогтися балансу інтересів дуже важко. «На мій погляд, існують певні бізнес-групи, які впливають на хід переговорів дуже серйозно і заважають ефективно реалізовувати державну політику»,*— сказав Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

РФ скупить сусідні країни за газ, лишивши їм герб, прапор і соціальні проблеми

«Газпром» остаточно прибрав до рук білоруську ГТС. Придбано компанію «Белтрансгаз», чиї труби простягаються на 7,5*тисячі км та пускають близько 15*млрд. кубометрів газу до Західної Європи. В обмін на це в 2012*році Білорусь купуватиме газ по 165*дол. за тисячу кубів,*— пише газета «Голос України».

«Росія реалізовує стосовно Білорусі проект євразійського простору. Ідеться про ключові для держави підприємства. Якщо їх скуплять російські бізнесмени, політичні й економічні рішення прийматимуться в Москві, а не в Мінську. Державі Білорусь залишаться хіба що герб, прапор і соціальні проблеми,*— так оцінив новації провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. На його думку, Україні подібний сценарій поки що не загрожує: єдиного хазяїна, як у Білорусі, тут нема, роль васалів наших олігархів не влаштує. До того*ж Україна має відмінний від Білорусі статус: ми не входимо до російського митного союзу.

На думку Володимира Омельченка, під знижкою від «Газпрому» варто розуміти завуальований кредит, за який доведеться розраховуватися стратегічними підприємствами. Тобто продавати їх росіянам, імовірно, ще й за зниженими цінами. Експерт вважає, що українські переговірники з самого початку обрали хибну стратегію: замість жорстко обстоювати економічну міць держави, пішли манівцями політичних поступок. Він називає таку модель безвихідною. Натомість треба було позиватися до Стокгольмського арбітражного суду і працювати над переглядом контрактів 2009*року. А зараз росіяни не мають мотивації, щоб іти на поступки Україні. На думку експерта, близького кінця «газових» переговорів поки що не видно.



http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «Крим: безпека і розвиток»

http://razumkov.org.ua

 

Прорахунки уряду позбавили соціальної допомоги матерів і дітей

Хвиля жіночих протестів прокотилася областями України: матері, які перебувають у декретних відпустках, разом із дітьми вийшли під стіни органів влади у Миколаєві, Житомирі, Сімферополі, адже кілька тижнів поспіль не отримують належну їм грошову допомогу. Виплати затримують по всій країні і матерям-одиначкам, і в повних родинах. У Мінсоцполітики визнають, що коштів на всіх справді не вистачило, але ситуацію вже виправляють і гроші найближчим часом надійдуть на рахунки жінок,*— повідомляє газета «Україна молода».

Проте знавці припускають, що минулий місяць*— далеко не останній, коли проблеми з виплатами боляче вдарять по кишенях пересічних громадян. «Тих коштів, які заклав уряд при формуванні державного бюджету, елементарно не вистачило,*— каже провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко.*— Прем’єр Азаров пояснив це тим, що вони не чекали такого буму народжуваності, мовляв, дітей народилося більше, ніж передбачали. Насправді ці слова абсолютно не відповідають дійсності, бо якщо зазирнути у статистику Держкомстату, то за 9*місяців 2011*року дітей народилося менше, ніж за той самий час у 2010.*Жодного демографічного буму немає! Натомість є наслідки надзвичайного непрофесіоналізму і недбалості працівників Міністерства праці та соціальної політики і Мінфіну, які просто заклали у державний бюджет неправильні цифри»,*— заявив Павло Розенко.

«Тож здійснюються передбачення, що в кінці року уряд постане перед нестачею коштів для своєчасної виплати всіх допомог, пенсій, стипендій і зарплат „бюджетникам”. Це пов’язано з тим, що економіка не дає того ресурсу, який був запланований у бюджеті на 2011*рік. Цифри надходжень виявилися занадто оптимістичними. Як наслідок*— тих коштів, на які міг би розраховувати уряд, сьогодні в бюджеті немає. До того*ж Міжнародний валютний фонд фактично припинив співпрацю з Україною і не надав належні позики, які*б могли бути використані в тому числі і на фінансування дефіциту держбюджету. Отже, йдеться про системні помилки уряду. На жаль, неодноразові. Мені тільки важко зрозуміти, чому президент України жодних висновків iз цього не робить»,*— зазначив дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Відповіддю Росії на розміщення ПРО США будуть політичні кроки, а не військові

США домовилися про розміщення елементів протиракетної оборони з владою Іспанії, Нідерландів, Туреччини, Чехії, Польщі і Румунії. У відповідь президент Росії Дмітрій Медвєдєв заявив, що Кремль може відмовитися від подальших кроків у сфері роззброєння та взяв участь у запуску станції радіолокації системи попередження про ракетний напад в Калінінграді, яка має посилити прикриття об’єктів стратегічних ядерних сил. Співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що розміщення систем американської протиракетної оборони в Європі свідчить про чергове загострення недовіри між США та Росією,*— повідомляє «Газета по-українськи».

«Москва запевняє, що дії США порушать стратегічну рівновагу між країнами. Але США та ЄС запевняють, що ці ракети будуть направлені не проти Росії, а для захисту від можливих ударів з боку Ірану та Північної Кореї по країнах Євросоюзу,*— сказав знавець.*— До цієї проблеми додаються російські внутрішньополітичні фактори: майбутні парламентські та президентські вибори в Росії. Тому різкі заяви Мєдвєдєва пов’язані не стільки з загрозою, яку несуть американські елементи ПРО в Європі, скільки з намаганням мобілізувати суспільство образом ворога, відвернути увагу виборців від внутрішніх проблем і таким чином зупинити падіння рейтингів правлячої партії „Єдіная Россія”».

На думку Олексія Мельника, Кремль не зможе протиставити у відповідь нічого. «Крім демаршів і голосних політичних заяв, Москва не зможе зробити нічого серйозного. Можливо, призупинить дію деяких двосторонніх угод. Кремль уже заявив про вихід із договору про звичайні озброєння в Європі, погрожує призупинити чинні угоди про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь, розмістити ракетні комплекси »Іскандер« у Калінінградській області. Але це швидше не військові, а політичні кроки. Усі намагання російського керівництва показати, які вони сильні і страшні, викликають на Заході саркастичні посмішки. У Росії є ядерна зброя, яка може турбувати світ. Але у звичайному озброєнні російська армія після розрухи дев’яностих років і „реформ” двотисячних не може змагатися з американською, наприклад, в експедиційних операціях за межами країни».

За словами знавця, розміщення систем ПРО в Європі Україні не загрожує. «Прямої воєнної загрози для нашої країни немає. У разі гіпотетичного застосування ПРО уламки ракет можуть впасти на нашу територію. Хоча це малоймовірно. Значно серйозніша загроза від вибуху ядерного заряду навіть за 100*чи 500*км від українських кордонів. Але прикро, що сам факт розміщення ПРО став приводом для нового загострення відносин між Росією і Заходом. Для України, яка знаходиться між цими двома потужними центрами сили, дуже важко зберігати нейтралітет і партнерські відносини одночасно».



http://razumkov.org.ua

 

Нова формула розрахунку пенсій чорнобильців не зменшить їхнє невдоволення

30*листопада 2011*року було опубліковано урядову постанову № 1210,*якою встановлюються нові правила нарахування пенсій чорнобильцям. Зокрема, вводиться формула розрахунку пенсій, безпосередньо прив’язана до зарплати ліквідаторів у період з 1986*по 1990*роки. Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що рішення Кабміну не вирішує головної проблеми*— виплат пенсій за судовими рішеннями,*— повідомляє газета «Комментарии».

Чому вигадали формулу?*— вона зменшує виплати чорнобильцям. Ця постанова спрямована не на вирішення проблем чорнобильців, а на заощадження державних коштів. Уряд*же не вирішує головного питання. А саме*— що робити з тими судовими рішеннями, які існують, і які зобов’язують державу виплачувати пенсії конкретним чорнобильцям. Адже і сам Азаров заявляє, що уряд не збирається виконувати рішення судів. Це дуже дивно*— чути слова державного чиновника, який починає обговорювати рішення суду. Адже у держави є всі можливості доводити свою правоту в апеляційних інстанціях. А так у нас ідеологія подвійних стандартів. Якщо рішення ухвалюється на користь держави*— його виконують моментально. А коли рішення виносяться на шкоду держави, прем’єр починає говорити про те, що виконувати це рішення не будуть.



http://razumkov.org.ua

 

Українці розчаровані владою, але все одно проголосували би за незалежність

З нагоди двадцятої річниці референдуму щодо незалежності України, видання «Главред» звернулося до заступника генерального директора*— директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка з проханням дати оцінку тому, чи стала Україна по-справжньому незалежною за 20*років.

Природно, Україна не стала ідеальною країною через 20*років після проведення референдуму про незалежність. Елементи залежності є в дуже різних сферах, перш за все*— в економічній та енергетичній. Україна залишається залежною в нині існуючій системі міжнародних відносин. Але жодну з країн світу сьогодні не можна назвати абсолютно незалежною. Тим не менш, Україна є суверенною незалежною державою за формою, а за змістом*— суб’єктом міжнародних відносин. Таким чином, ці 20*років дарма не минули.

Виникає інше питання*— наскільки українська влада, політичний клас скористалися цим шансом незалежності. Очевидно, коефіцієнт корисної дії влади був надзвичайно низьким, що відбилося і на ставленні громадян до влади і до того, що відбувається в країні*— більша частина суспільства переконана, що події розвиваються неправильним шляхом.

Але, тим не менш, громадяни і зараз готові підтвердити свій вибір, якби референдум про незалежність повторився знову. Особисто я жодного разу не пошкодував про те, що свого часу проголосував за незалежність. Сьогодні я проголосував би так само без жодних сумнівів.



http://razumkov.org.ua