Новини від центра Разумкова

Перебування в москальському колоніальному котлі загальмувало нас років на 200. Потрібно вчитися створювати нормальні профспілки.

 

мало платят - это хорошо.
значит укринский товар более конкурентноспсобен..

это большой плюс, так держать

 

Не не підуть, так не підуть. Он у Португалії учора, чув, бастували всі. А українці хай кріпчають. І жаліються, як їм тяжко бідненьким.

 

В тебе взагалі совість, як кажуть російською є ? За такі слова в пику отримати можна. Коли емігрант, який тільки-но як з'явилась можливість вбіг до Германії, щоб ситненько жерти та пити, радить тим, хто мешкає у країні з рівнем життя останнім у Європі "отримувати мало" бо "ваш товар буде конкурентноздатний". :ireful:

 

совесть говоришь?
жрать и пить я мог и на украине 1999 г.
жрал бы и пил, до сегодняшнего дня..

такого рода животная жизнь не для меня.. именно из-за совести уехал

xex

 

Обидно звучит для тех кто остался и живет в Украине, мы по Вашему разумению кто????

 

стріляти тре,і всьо буде у порядку

 

Наверное, животные.

Пістолета немає.

 

так как мне доставалась жрачка и питье... вообщем у меня с совестью были не лады..
за всех и тем более за вас я говорить не могу.

 

ну вот и не нужны подобные высказывания.....я тоже могу сказать что крысята бегут с тонущего корабля (Украина как нельзя подходит к данной аллегории) и для Вас, наверное это будет обидно, Вы решили уехать, для это возможно были веские причины, но не надо сравнивать нашу жизнь с животной (или я не правильно восприняла, если так-поправте

 

поправляю, вы неправильно поняли
вы совершенно напрасно обощили.
я говорил исключительно о себе.

как можно было меня понять иначе? ума не приложу.

 

А чо не стріляєте? Тосю чекаєте? Чи того чувака, котрий прийде та порядок наведе?
Ну-ну...
А на рахунок зарплати все просто: там тридцять три причини... І загальний рівень життя, і низька продуктивність праці, і неконкурентність продукції... Багато чого. І бастуй-не бастуй, стріляй -не стріляй, рівень зарплат не вирости. Закон збереження мас і енергії.

 

С одной стороны вроде бы так....а с другой стороны:уволишь и где другого найдешь за ту же зарплату?Все хотят сразу и много!А работать не хотят.
А те кто умеют даааавно уже работают в приличных местах.Щас специалисты очень в цене.

 

Бажання покинути Україну виникає через рівень життя, а не політику

Українці втомилися чекати на краще життя в Україні і тепер мріють жити закордоном. Молоді люди активно шукають можливості виїхати з України. На прохання газети «Високий замок» провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко назвав причини, які змушують людей емігрувати.

Масове бажання емігрувати пояснюється не стільки політичною ситуацією, скільки соціально-економічною. При нормальних показниках зайнятості населення (у нас рівень безробіття нижчий, ніж у ЄС), у нас величезна кількість бідних людей. В Україні навіть постійна робота не захищає від бідності. У нас 25%*сімей, які працюють,*— за межею бідності. Молодь не бачить перспективи, тому думає про еміграцію.

Молоді спеціалісти, випускники вузів потроху виїжджають з України. Років за десять уже в нас може виникнути дефіцит кадрів. Звичайно, за умови, що економіка розвиватиметься і їй ці кадри будуть потрібні. Доведеться думати*— або як повертати своїх фахівців, або як залучати іноземних. Наплив робітників з Китаю нам точно не загрожує. Китайська економіка розвивається динамічно. Уже зараз середня заробітна плата в Китаї перевищує зарплату в Україні. А через десять років ми будемо далеко позаду.



http://razumkov.org.ua

 

Угода про асоціацію з ЄС перетворилася з технічного документу на символ

Заступник міністра закордонних справ України Павло Клімкін заявив журналістам у Брюсселі, що Україна хотіла*б мати максимально сильну заяву, яка*б чітко вказувала шлях до Євросоюзу. Газета «День» звернулась до заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого з проханням прокоментувати останні заяви української сторони та значення для України парафування угоди про асоціацію.

Зараз є два питання. З одного боку, це технічне питання, яке стало політичним через проблеми всередині України. Це підготовка тексту Угоди про асоціацію. Абсолютно зрозуміло, що це планувалося зробити до кінця 2011*року. І всі зараз пояснення, які звучать і які, на жаль, змушені озвучувати очільники Міністерства закордонних справ, це не їхні ідеї, ініціативи. Дипломати також є заручниками недолугої внутрішньої політики і, таким чином, сьогодні шукається певне пояснення по суті провалу всіх тих цілей, які намічалися ще на початку цього року. На зустрічі на вищому рівні в Києві, яка, я сподіваюсь, все-таки відбудеться, буде непроста розмова, яка буде, скоріше, стосуватися не угоди, а серйозних підвалин відносин між Україною та ЄС. Чи готова Україна розділити цінності і стандарти Європейського Союзу, зокрема у внутрішній політиці.

І тепер щодо останніх заяв, які звучать по-різному. Я не вважаю заяву заступника міністра закордонних справ і глави нашої переговорної делегації як таку, що вона є відмовою від позиції з намагання отримати запис про перспективу членства. Я думаю, що це просто спроба дипломатичними засобами знизити ту негативну оцінку, яка пролунає вже після зустрічі на вищому рівні. Офіційна позиція не змінилася. До речі, про це в четвер говорилося на спільному засіданні міжпарламентського комітету Україна*— ЄС , де саме йшлося про ті позиції, які ще залишилися незавершеними.

Але, на моє переконання, ця українська позиція абсолютно не є конструктивною. Адже для нас найголовніше*— отримати новий зміст взаємодії, а саме інтеграції, а не якісь примарні речі, які в принципі можуть бути доданими навіть після парафування. Більшою мірою це залежить від волі сторін, а ще важливіша ситуація, яка складається в наших відносинах. А сьогодні рамки розвитку цієї ситуації важко передбачити. Це може, дійсно, привести від поглиблення взаємодії та імплементації Угоди про асоціацію, якщо зміняться підходи діючої влади у внутрішньополітичних процесах, аж до кризи довіри у відносинах, і навіть певної ізоляції України, якщо буде продовжуватися нинішня політика.

— Чи не робить ЄС помилку, не погоджуючись на парафування угоди, до чого закликає екс-прем’єр Юлія Тимошенко? Адже цим можна загнати Україну до Євразійського союзу.

Незважаючи на те, що це парафування є технічним питанням*— фактичним затвердженням тексту*— воно має нині символічне значення. Дійсно, відмова у парафуванні Угоди про асоціацію або гальмування цього процесу дасть дуже негативний сигнал українському суспільству. Тому зараз існує консолідована позиція, яка виходить з абсолютно різних сил*— і української влади, і опозиції, і громадянського суспільства, щодо необхідності парафування цього документа якомога швидше. Думаю, це і буде зроблено, але в менш урочистих умовах для того, щоб не давати чинній українській владі можливості заявити про грандіозні успіхи на євроінтеграційному шляху. Скоріше за все, цей процес відбудеться просто за участі глав делегацій і без такої величезної уваги з боку ЗМІ. І відбудеться це вже на початку 2012*року.

Дуже важливим є те, щоб угода стала частиною внутрішнього законодавства і була обов’язковою для виконання через норми права. Будь-який текст насправді мало що значить*— з точки зору юридичної норми, а з точки зору символу на сьогодні його вага є суттєвою.



http://razumkov.org.ua

 

Приклад Білорусі відверне владу від передачі ГТС росіянам

Плата Білорусі за вдвічі нижчу ціну на газ з 2012*року*— передача своєї газотранспортної системи «Газпрому» і надання російським компаніям переваги під час приватизації ключових білоруських компаній. Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що Україна не піде білоруським шляхом, оскільки влада та економічна еліта України не готові передати контроль над економікою країни Росії, повідомив він в коментарі газеті «Дело».

«Білорусь після підписання угоди про передачу ГТС »Газпрому« перетворюється на російський протекторат. Після купівлі ГТС відбудеться скуповування найбільш ліквідних підприємств Білорусі великими російськими підприємцями. Фактично левову частку білоруської економіки контролюватимуть росіяни, а керівництву Білорусі залишаться соціальні проблеми»,*— передбачає знавець.

За його словами, приклад Білорусі не тільки не спонукає українську владу до передачі ГТС «Газпрому», а й навпаки, відштовхне від цієї ідеї. «Якщо Україна піде шляхом Білорусі, в короткі терміни доведеться не тільки поділитися кращими активами*— дійсним господарем в Україні наша еліта вже не буде»,*— зазначив Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Входженням російського капіталу в Україну часто керує політика

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взяв участь у політичних дебатах присвячених питанню євроінтеграції України,*— повідомляє газета «Львівська пошта».

— Чи не запізно говорити про входження до ЄС, коли Україна, можливо, вже економічно захоплена східним сусідом?

Якщо говорити про присутність російського капіталу в Україні, то він розміщений достатньо сегментовано. На приклад, у виробництві електроенергії, хімічній промисловості, банківському секторі, також у ЗМІ. У деяких галузях росіяни контролюють до 80%.*Але якщо взяти в загальних обсягах, то це не настільки радикальна присутність, щоб говорити про повний контроль російського капіталу над економікою України. Україна сьогодні достатньо відкрита та зацікавлена в усіх капіталовкладеннях. Неважливо, звідки приходить капітал, важливо, щоб він був цивілізований, прозорий і сприяв розвитку економіки та створенню робочих місць. Проблема в іншому: якщо це тіньовий капітал, офшорний, або якщо присутність іншої держави перевищує певну планку, то це вже питання національної безпеки. Як правило, у всіх країнах намагаються не давати можливості іноземцям контролювати більше 30%*того чи іншого сектору економіки. Якщо, скажімо, деякі наші галузі росіяни сьогодні контролюють на 80%,*то тут уже можливе маніпулювання для досягнення іншої мети, не лише економічної.

— Чи є в державі механізми відстеження справжніх власників вкладаних коштів?

Це насправді складне питання. Припустимо, якщо говорити про серйозну інвестицію «Міттал стіл», то вона прийшла з Німеччини, хоча центральний офіс цієї компанії розташований у Люксембурзі, а представляє її індійське керівництво. Можливо, важливішим є не країна походження, а механізм надання капіталу: наскільки він прозорий.

— А з точки зору входження капіталів з Росії?

Справа в тому, що російські інвестиції дуже часто політично вмотивовані. Ще десять років тому російські підприємці більш-менш вільно шукали точки прикладання своїх зусиль. А зараз є певні механізми координації таких дії. Умовно кажучи, якщо в чомусь зацікавлений «Газпром», у тому зацікавлений і Кремль. І навпаки. Між ними існує жорстка змичка. У зовнішньополітичній концепції Росії записано, що постачання газу є інструментом здійснення зовнішньої політики. Таким чином дії «Газпрому», що формально вважається господарюючим суб’єктом, контролюються російським урядом.



http://razumkov.org.ua

 

Відхилення від євроінтеграційного курсу є порушенням закону

Вступ до Європейського Союзу*— обов’язкова норма для всіх чиновників в Україні і відхилення від цього курсу є порушенням закону. Про це в коментарі мережевому виданню «Главред» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Інтеграція в Європейський Союз є в Україні обов’язковою правовою нормою для всіх, від президента до кожного дипломата, який здійснює зовнішньополітичну діяльність. Йти врозріз з цією нормою*— означає порушити закон»,*— сказав він в коментарі щодо можливої перерви в діалозі Україна-ЄС.

«Декларації про наміри України залишаються незмінними, але ситуація навколо відносин України-ЄС не найпростіша,*— продовжив експерт.*— Ми зараз бачимо гру, яка називається балансуванням між двох курсів. Позиція влади сьогодні зводиться до того, щоб Євросоюз приймав нас такими, якими ми*є».

«У випадку охолодження відносин із Заходом, Україна неминуче опиниться в союзі з Росією, де не будуть задавати зайвих питань про вільність використання репресивного апарату»,*— сказав експерт.



http://razumkov.org.ua