Новини від центра Разумкова

Влада даремно прагне викреслити Помаранчеву революцію з української історії

Заборона проводити масові акції в центрі столиці з нагоди сьомої річниці Помаранчевої революції*— це намагання влади отримати певну ідеологічну перемогу у боротьбі за майбутнє та викреслити з історії України події 2004*року. Про це в коментарі часопису «Український тиждень» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Перш за все, хочу привітати всіх, хто вважає цей день святом. Особисто для мене це дійсно пам’ятний день, і я вважаю, що історичну значимість тих подій 2004*року ще оцінять і наші нащадки в найближчому майбутньому. Зрозуміло, що найнерозумніше, що могла вчинити влада,*— це заборонити людям продемонструвати свій зв’язок з тим проявом активності громадянського суспільства, що відбувся 2004*року. Думаю, це викликано певним страхом перед людьми, перед вільним виявом їхньої позиції в суспільстві. Інакше пояснити це дуже складно»,*— заявив Валерій Чалий.

За його словами, така судова заборона призведе до виходу на Майдан навіть тих українців, які раніше цього не планували. «Як на мене, найгірше*— це нечесна позиція, намагання пояснити це якоюсь ялинкою*— влада аргументувала заборону мітингу монтажем головної новорічної ялинки. Думаю, абсолютно зрозуміло, що це було помилковим рішенням, а виправити його може тільки громадянське суспільство»,*— додав експерт.

«Такі дії влади*— це намагання боротися з символами, бажання викреслити з історії України і події 2004*року, і тих, кого умовно їх опоненти називали »помаранчевими«. Це намагання отримати певну ідеологічну перемогу у боротьбі вже за майбутнє. Втім, ці зусилля закінчаться нічим. А президенту Віктору Януковичу варто розуміти, що саме майдани 2004*року зробили його лідером Сходу України, хоч, на жаль, він поки не став і навряд чи стане лідером усієї країни»,*— зауважив Валерій Чалий.

У відповідь на запитання, чи можна говорити про повернення України до часів 2004*року, експерт зазначив: «Всі порівняння з минулим можуть бути нечіткими, недостовірними, але вони мають право на існування. Я*б скоріше порівняв ситуацію не з 2004*роком, а з початком 2000,*коли починались активні рухи проти діючого режиму, а через помилки влади поступово формувалась опозиція, що й призвело до подій 2004-го. Але відмінність серйозна*— процеси в суспільстві набагато швидше відбуваються. А тому я думаю, що 2004*рік навряд чи повториться. Скоріше за все, протест буде більш жорстким, можливо, локалізованим. А такий мирний виступ, я*б сказав зі святом в душі людей, навряд чи відбудеться найближчим часом»,*— зазначив експерт.

«Я думаю, що сьогоднішній день повинен нагадати, в першу чергу, про те, що кожний в своєму житті окрім збереження власної сім’ї повинен зробити внесок у розбудову держави. Один із варіантів*— займати активну позицію та шукати можливість об’єднання, активних дій в умовах, коли довіра до політичних інституцій серйозно знизилася. Сьогодні саме час для активної частини суспільства»,*— додав*він.



http://razumkov.org.ua

 

Уряду не вдасться зібрати 800 мільйонів гривень податку з розкошу

Надходження від податку на розкіш в державний бюджет не складуть 800*мільйонів гривень, як обіцяє віце-прем’єр-міністр*— міністр соціальної політики Сергій Тігіпко. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко на прес-конференції новинної служби «Голос ю-ей».

«Чому ми не зберемо 800*мільйонів гривень? По-перше, Україна не має реєстру нерухомості, яка належить українським громадянам. Ні в БТІ, ні в жодній з інших структур немає такого реєстру»,*— зазначив він, додавши, що відсутній також реєстр майна українців, яке знаходиться за кордоном.

Павло Розенко також підкреслив, що в країні немає і реєстру землі, тому введення податку на розкіш, за його словами, «розраховане виключно на чесність людини». «Тобто розраховано, що люди у нас чесні і будуть самі ходити в Податкову адміністрацію і реєструвати своє нерухоме майно»,*— зауважив експерт.

Знавець також повідомив, що сьогодні фактично 90%*землі, елітного транспорту, дорогих яхт тощо, зареєстровано не на фізичних осіб. «Сьогодні фізичні особи повністю виведені за цей документ»,*— зазначив він, зауваживши, що більшість багатих українців практикують реєстрацію свого майна на різні установи, акціонерні товариства тощо. «А юридичні особи під оподаткування не підпадають»,*— сказав експерт. У зв’язку із зазначеними причинами, Павло Розенко вважає, що коефіцієнт корисної дії від введення документа буде дорівнювати нулю.



http://razumkov.org.ua

 

Вкрай необхідну позику МВФ Україна отримає не раніше березня 2012 року

На думку представників МВФ, програма співпраці з Україною, відкрита в 2008*році мала лише короткострокову корисну дію, однак жодного великого зсуву так і не відбулося, тому найближчим часом Україна навряд чи може розраховувати на нову позику,*— пише газета «Комсомольская правда».

«На початку 2011*року складалося враження, що ми легко обійдемося без грошей фонду. Очікування розвитку економіки*— причому як української, так і світової*— виглядали дуже привабливо. До того*ж у нас були великі надії на приплив капіталу у зв’язку з Євро-2012,*— пояснив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Але відтоді ситуація різко змінилася. Сьогодні вже зрозуміло, що капіталовкладень немає, від’ємне зовнішньоторговельне сальдо зростає, а капітал зовнішніх ринків зосередився в ЄС. У цих умовах вітчизняна економіка вкрай потребує валютних вливань, і гроші МВФ нам дійсно потрібні».

За прогнозами знавця, в кращому випадку наша країна отримає гроші не раніше березня 2012*року. Причому, зауважив Василь Юрчишин, якщо вдасться показати, що дефіцит «Нафтогазу» скоротився, а дефіцит бюджету нижче 3*відсотків, Україна зможе обійтися і без підвищення цін на газ для населення.



http://razumkov.org.ua

 

Влада даремно прагне викреслити Помаранчеву революцію з історії України

Заборона проводити масові акції в центрі столиці з нагоди сьомої річниці Помаранчевої революції*— це намагання влади отримати певну ідеологічну перемогу у боротьбі за майбутнє та викреслити з історії України події 2004*року. Про це в коментарі часопису «Український тиждень» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Перш за все, хочу привітати всіх, хто вважає цей день святом. Особисто для мене це дійсно пам’ятний день, і я вважаю, що історичну значимість тих подій 2004*року ще оцінять і наші нащадки в найближчому майбутньому. Зрозуміло, що найнерозумніше, що могла вчинити влада,*— це заборонити людям продемонструвати свій зв’язок з тим проявом активності громадянського суспільства, що відбувся 2004*року. Думаю, це викликано певним страхом перед людьми, перед вільним виявом їхньої позиції в суспільстві. Інакше пояснити це дуже складно»,*— заявив Валерій Чалий.

За його словами, така судова заборона призведе до виходу на Майдан навіть тих українців, які раніше цього не планували. «Як на мене, найгірше*— це нечесна позиція, намагання пояснити це якоюсь ялинкою*— влада аргументувала заборону мітингу монтажем головної новорічної ялинки. Думаю, абсолютно зрозуміло, що це було помилковим рішенням, а виправити його може тільки громадянське суспільство»,*— додав експерт.

«Такі дії влади*— це намагання боротися з символами, бажання викреслити з історії України і події 2004*року, і тих, кого умовно їх опоненти називали »помаранчевими«. Це намагання отримати певну ідеологічну перемогу у боротьбі вже за майбутнє. Втім, ці зусилля закінчаться нічим. А президенту Віктору Януковичу варто розуміти, що саме майдани 2004*року зробили його лідером Сходу України, хоч, на жаль, він поки не став і навряд чи стане лідером усієї країни»,*— зауважив Валерій Чалий.

У відповідь на запитання, чи можна говорити про повернення України до часів 2004*року, експерт зазначив: «Всі порівняння з минулим можуть бути нечіткими, недостовірними, але вони мають право на існування. Я*б скоріше порівняв ситуацію не з 2004*роком, а з початком 2000,*коли починались активні рухи проти діючого режиму, а через помилки влади поступово формувалась опозиція, що й призвело до подій 2004-го. Але відмінність серйозна*— процеси в суспільстві набагато швидше відбуваються. А тому я думаю, що 2004*рік навряд чи повториться. Скоріше за все, протест буде більш жорстким, можливо, локалізованим. А такий мирний виступ, я*б сказав зі святом в душі людей, навряд чи відбудеться найближчим часом»,*— зазначив експерт.

«Я думаю, що сьогоднішній день повинен нагадати, в першу чергу, про те, що кожний в своєму житті окрім збереження власної сім’ї повинен зробити внесок у розбудову держави. Один із варіантів*— займати активну позицію та шукати можливість об’єднання, активних дій в умовах, коли довіра до політичних інституцій серйозно знизилася. Сьогодні саме час для активної частини суспільства»,*— додав*він.



http://razumkov.org.ua

 

Міністерства охорони здоров’я та соціальної політики об’єднувати не можна

У ЗМІ з’явилась інформація про можливе об’єднання двох відомств*— Міністерства охорони здоров’я і Міністерства соціальної політики, однак поки що вони не були підтверджені,*— пише газета «Комсомольская правда».

«В Україні функції цих відомств різні і об’єднувати їх не можна»,*— заявив провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко. За його словами, на Заході ці міністерства об’єднані, але там зовсім інші механізми їхньої роботи. «Там є страхова медицина. Вона частина соціального захисту. А нам до страхової медицини*— як пішки до Північного полюса»,*— зауважив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Росія затягує газові переговори в очікуванні капітуляції України

Чутки про те, що переговори щодо зниження ціни газу близькі до завершення, підтвердили в Кабміні. Натомість російська сторона факт будь-яких конкретних домовленостей спростовує. Ситуацію на прохання газети «Високий замок» прокоментував провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Можливо, влада йде за принципом: якщо постійно повторювати «халва, халва»*— у роті стане солодко. Ціна на газ не знизиться. А знижка буде лише прихованою формою продажу газотранспортної системи, підземних сховищ газу, газорозподільних станцій чи промислових об’єктів, у приватизації яких зацікавлена РФ. Це може бути завод з виготовлення турбін для атомних станцій, що є в Харкові, чи Одеський припортовий завод.

Росії вигідно заганяти «Нафтогаз» у борги*— тоді легше буде отримати контроль над ним. Україна не зможе довго протриматись у таких умовах. Що далі, то легше буде «переконати» Україну поступитись своїми політичними інтересами та стратегічними об’єктами. Росія використає цю ситуацію, аби посилити свій вплив на Україну, ще більше прив’язати її до СНД та відвернути від євроінтеграції.



http://razumkov.org.ua

 

Оподаткування операцій з Кіпром допомогло б наповнити Пенсійний фонд

Ініціатива уряду запровадити 12%*збір на операції з офшорами*— лише спроба влади продемонструвати соціальну спрямованість своєї політики і вона не буде реалізована. Таку думку в коментарі мережевому виданню «Український бізнес-ресурс» висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Це скоріше спроба влади продемонструвати соціальну спрямованість своєї політики. Основний інвестор в Україну*— це Кіпр. Для нас він залишається напівзакритою офшорною територією. Тому якщо з Кіпром питання не вирішиться, то обсяги надходжень до Пенсійного фонду будуть мінімальними, що*б влада не робила. До того*ж ця ініціатива не знайде підтримки в парламенті. Верховна Рада навряд чи пропустить таке загальне рішення», — вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Угода про асоціацію і без додаткових гарантій є кроком до членства в ЄС

В той час як депутати Європарламенту вважають, що угода про асоціацію може бути підписана в 2011*році, президент Віктор Янукович заявив про перерву в процесі завершення переговорів і про те, що в угоді про асоціацію неузгодженим залишається лише пункт про надання Україні перспективи членства,*— пише новинна служба «Німецька хвиля».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий застеріг президента і політичну спільноту України від спокуси звалити провину за можливі невдачі на ЄС. На думку знавця, угода про асоціацію сама по собі є великим кроком у напрямку набуття членства в ЄС. А зрив цієї угоди «буде означати підготовку зворотному напрямку інтеграції в бік євразійських структур».



http://razumkov.org.ua

 

Уряд «труситиме» одиноких матерів замість депутатів і чиновників

З метою поповнення державної скарбниці та у зв’язку зі змінами в бюджеті з 1*грудня 2011*року Кабмін починає дослід із застосування непрямих методів оцінки доходів громадян. Згідно із задумом проекту, перевірятимуть одиноких матерів. На соціальну допомогу відтепер не варто сподіватися тим жінкам, які мають кондиціонер, сучасний велосипед, мотороллер, посудомийну машину чи роблять ремонт iз використанням дорогих матеріалів. На прохання газети «Україна молода» провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко прокоментував нововведення.

Це ще один крок на продовження чітко окресленої політики уряду, який активно практикує вирішення проблемних бюджетних питань за рахунок малозабезпечених громадян. Замість того, аби поїхати в розкішні житлові райони (Кончу-Заспу чи Пущу-Водицю) й перевірити, як пишно живуть там депутати і чиновники, з’ясувати, як вони сплачують податки, міністри трусять людей, які ледь зводять кінці з кінцями.

Виходить парадоксальна система: чиновники не звітують про свої доходи, не сплачують податки, хоча ми їм платимо високі заробітні плати. Натомість вони збираються перевертати господарства нужденних матерів у пошуках велосипедів чи співмешканців. На мою думку, такі речі можу знечестити не тільки владу, а й соціальну політику держави в цілому.

Звісно, треба визнати, що певні порушення є і з боку одиноких матерів. Приміром, чимало прикладів фіктивних розлучень з метою отримання допомоги. Утім слід розуміти, чому люди так роблять: згідно зі статистикою, 40%*сімей з двома дітьми і 70%*з чотирма живуть за межею бідності. Це штовхає людей на будь-які кроки з метою отримання бодай жалюгідної допомоги.



http://razumkov.org.ua

 

Оплата праці в Україні буде низькою доки люди не почнуть боротись за свої права

На прохання «Газети по-українськи» директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна прокоментувала становище із рівнем оплати праці в Україні.

Український працівник найдешевший у Європі. Можливо, ще молдовські можуть «конкурувати» з нами. Аби зрозуміти, чому люди отримують мало грошей за свою працю, досить проаналізувати офіційні документи, які наша держава надає потенційним інвесторам. Серед конкурентних переваг нашої держави одне з перших місць посідає дешевизна робочої сили. Влада побудувала чудову для себе економічну модель: старі технології, дешевий працівник і дармові природні ресурси. Економіка орієнтована на зовнішній ринок, бо в країні нема достатнього рівня споживання. Невисока ціна продукції металургії*— ключової складової експорту*— також тримається виключно на дешевій робочій силі. Особливо з цього радіють наші виробники. Держава й великий капітал тісно пов’язані, щоб захищати прибутки олігархів. Багатій Дмитро Фірташ очолює Об’єднання організацій роботодавців України. Цей спільний орган веде переговори з профспілками та державою щодо так званих «тарифних» угод, які й визначають розміри зарплат.

Така модель економіки не потребує висококваліфікованих спеціалістів, які виробляли*б товар із високою доданою вартістю. Серед оголошень про роботу більше пропозицій для зварювальників, аніж для інженерів. Саме тому в нас знижується якість освіти. Спеціалісти, якщо не виїжджають за кордон, то в кращому разі працюють у філіях закордонних компаній. Це робить із нас країну третього світу в Європі.

Нічого не зміниться доти, доки люди не усвідомлять себе громадянами і не відвоюють свого права на гідний рівень життя. За останні роки у нас не було жодного серйозного галузевого страйку, не кажучи вже про загальнонаціональний. Чорнобильці, афганці й інші соціальні групи борються за свої пільги. Це правильно. Але мало боротися за якесь окреме право. Доки всі не захочуть*— нічого не вийде. Потрібна загальна солідарність. І не лише кричати: «Такий-то*— наш президент!», а «Захищаймо наші права!».



http://razumkov.org.ua

 

На прожитковий мінімум наступного року не можна прожити вже сьогодні

За словами провідного експерта Центру Разумкова Павла Розенка, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який Кабінет міністрів встановив у проекті бюджету на грудень 2012*року, неможливо проіснувати вже сьогодні. Про це він розповів у інтерв’ю новинній службі*«УНН».

— Чи відповідає сьогоднішній рівень зростання доходів населення швидкості зростання*цін?

Державна статистика нам сьогодні показує, що інфляція за жовтень 2011*року була 0%,*а протягом року вона складе десь 8–9%. Тобто, все ніби в порядку і доходи випереджають швидкість інфляції. Але насправді картина на ринку продовольства, на ринку товарів першої необхідності показує, що інфляція набагато вища, в першу чергу на товари першого вжитку і харчі, ніж це офіційно нам говорить Держкомстат. Тому, очевидно, люди відчувають, що зростання їхніх доходів, в першу чергу заробітних плат, потім пенсій, інших соціальних виплат, не встигає за цінами.

— Чи покращиться ця ситуація в 2012*році?

Можна спрогнозувати, що в 2012*році ситуація в цьому плані не покращиться. У нас буде великий розрив між фактичними цінами і розмірами соціальних стандартів, які мають бути і тими, які будуть закладатись в бюджет.

Так, згідно розрахунків Міністерства соціальної політики, фактичний прожитковий мінімум для працездатної людини*— не той, який закладений в бюджеті, а згідно цін, які існували на липень 2011*року складав 1*184*грн. Проте в проекті державного бюджету в грудні 2012*року прожитковий мінімум для працездатної особи передбачений на рівні 1*134*грн. Таким чином, вже навіть за даними, які нам дають державні органи, прожитковий мінімум передбачений бюджетом в грудні 2012*року буде меншим на 50*грн., ніж фактичний прожитковий мінімум в липні 2011*року.

А що таке прожитковий мінімум? Це, фактично, мінімальна заробітна плата. Отже, ми маємо катастрофічну ситуацію, коли у грудні наступного року на ту мінімальну заробітну плату, яку пропонує уряд, неможна проіснувати вже сьогодні. Тобто, іде заниження основних соціальних показників і, звичайно, уряд економить на цьому бюджетні кошти.

— Як населення ставиться до цієї ситуації?

Нажаль, ми мусимо сказати, що люди на собі не відчувають жодного покращення їхнього соціального становища і не бачать перспектив розвитку нашої держави. Якщо дивитися комплексно на проблему, то сьогодні 65%*громадян України вважають, що країна розвивається в неправильному напрямку, хоча рік тому таких людей було вдвічі менше: десь 30–34%. Тобто, за рік рівень довіри до всіх органів влади, не лише до президента, але в першу чергу і до уряду, і до Верховної ради, впав до критичного рівня. Сьогодні кількість людей, що схвалюють дії уряду становить 4,5–4,9%, дії Верховної ради*— так само. Суспільство дає таким чином свою оцінку діям влади, в першу чергу в соціальній політиці.



http://razumkov.org.ua

 

«Помаранчева революція» змусила владу трохи більше прислухатися до народу

Революційні події в Україні в 2004*році змусили українську владу надалі рахуватися з думкою народу. Про це заявив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко на прес-конференції новинної служби «Голос ю-ей».

«Якщо до 2004*року існувала думка, що народ прийме все, що завгодно, то після „майдану” стали звертати увагу на думку громадян, і до цих пір ця думка серйозно враховується»,*— зазначив експерт.

Він додав, що все*ж до думки українців прислухаються не в тій мірі, як хотілося*б самим громадянам, але все*ж з їхньою думкою рахуються. Також знавець підкреслив, що після «помаранчевої революції» в Україні відбулися якісні зміни підходу влади до виборів.



http://razumkov.org.ua

 

Після «Майдану» свідомість українців істотно змінилася

Після «майдану» 2004*року українці почали усвідомлювати себе громадянами своєї країни. Таку думку висловив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко на прес-конференції новинної служби «Голос ю-ей».

Знавець підкреслив, що події 2004*року змінили на краще як активність українців, так і їхнє самоусвідомлення. «До 2004*року будь-яка громадянська активність була на дуже низькому рівні і на неї мало звертали увагу. Такі суспільні дії не мали результативності. А якщо діяльність не приносить результатів, то навіщо витрачати на це ресурси*— час, сили і гроші?»,*— сказав*він.

За словами Андрій Биченка, якщо вимірювати «постмайданівські» показники громадянського суспільства кількісно, то це не дуже помітно, але якісно ситуація в Україні істотно змінилася, у тому числі змінилася і свідомість самих українців.



http://razumkov.org.ua

 

Оплата праці в Україні буде низькою доки люди не почнуть боротися за свої права

На прохання «Газети по-українськи» директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна прокоментувала становище із рівнем оплати праці в Україні.

Український працівник найдешевший у Європі. Можливо, ще молдовські можуть «конкурувати» з нами. Аби зрозуміти, чому люди отримують мало грошей за свою працю, досить проаналізувати офіційні документи, які наша держава надає потенційним інвесторам. Серед конкурентних переваг нашої держави одне з перших місць посідає дешевизна робочої сили. Влада побудувала чудову для себе економічну модель: старі технології, дешевий працівник і дармові природні ресурси. Економіка орієнтована на зовнішній ринок, бо в країні нема достатнього рівня споживання. Невисока ціна продукції металургії*— ключової складової експорту*— також тримається виключно на дешевій робочій силі. Особливо з цього радіють наші виробники. Держава й великий капітал тісно пов’язані, щоб захищати прибутки олігархів. Багатій Дмитро Фірташ очолює Об’єднання організацій роботодавців України. Цей спільний орган веде переговори з профспілками та державою щодо так званих «тарифних» угод, які й визначають розміри зарплат.

Така модель економіки не потребує висококваліфікованих спеціалістів, які виробляли*б товар із високою доданою вартістю. Серед оголошень про роботу більше пропозицій для зварювальників, аніж для інженерів. Саме тому в нас знижується якість освіти. Спеціалісти, якщо не виїжджають за кордон, то в кращому разі працюють у філіях закордонних компаній. Це робить із нас країну третього світу в Європі.

Нічого не зміниться доти, доки люди не усвідомлять себе громадянами і не відвоюють свого права на гідний рівень життя. За останні роки у нас не було жодного серйозного галузевого страйку, не кажучи вже про загальнонаціональний. Чорнобильці, афганці й інші соціальні групи борються за свої пільги. Це правильно. Але мало боротися за якесь окреме право. Доки всі не захочуть*— нічого не вийде. Потрібна загальна солідарність. І не лише кричати: «Такий-то*— наш президент!», а «Захищаймо наші права!».



http://razumkov.org.ua

 

Саме так. Але в нас немає звички боротися за свої права. За часи комунізму, коли за "боротьбу" з будь-чим крім буржуазного імперіалізму світив гулаг, атрофіровалась. Люди влаштовуються на роботу і вважають що щастя - а якщо за це ще й гроші платять!

 

Немає ні звички. Немає для цього можливості на відповідному рівні. Сьогодні власник приватної фірми нікого і нічого не боїться, він сам собі - царь, бог и военначальник - як з ним боротись? Або працюй, або пішов геть - і вся коротка розмова.

 

Вибачте, так все це було. Сто років тому в розвинених країнах. Що значить "немає можливостей" ? Бандюки синьожопі закон не прийняли про "не забіжати простого трудягу-роботягу" ? Припинили працювати усім колективом та заблокували робочі місця. І всі як один до прокуратури заяви подали про тяжкі порушення законодавства о праці щодо них.

 

Ви теоретик чи практик? Усі не припинять працювати и не заблокують. І тим більше не підуть до прокуратури.

 

Оплата праці в Україні буде низькою -значит, и цены будут низкие

 

Так цены высокие!