Новини від центра Разумкова

Консорціум з Газпромом не поверне Україні газ, який іде через «Північний потік»

Запуск першої гілки «Північного потоку» формально означає, що Україна перестала бути монополістом у постачанні газу з Росії до Євросоюзу. Але чи справді Україна понесе економічні втрати від запуску цього газогону? Якими будуть ці втрати? На прохання новинної служби «УНН» на ці питання відповів провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

— Чи понесе Україна втрати через запуск «Північного потоку»?

Запущено першу гілку газопроводу «Північний потік», а це 27*млрд. кубів газу на рік проектної потужності. Наразі потужність менша, близько 8*млрд., а пізніше вони вийдуть на проектну потужність. Ті ресурси, що сьогодні транспортуються через Україну, будуть транспортуватися через «Північний потік». Тобто через українській газопровід буде транспортуватися десь на 20*млрд. кубів менше. Сьогодні ми транспортуємо десь 100*млрд. кубометрів на*рік.

Це зрозуміло, прогнозовано, і це ніяким чином не є предметом торгу. Тобто сьогодні існує думка, що якщо ми створимо газотранспортний консорціум, то ми зможемо переспрямувати ці потоки до себе. Такого не буде. Адже «Газпром» акціонер разом з німцями. Там вкладені гроші, їх треба «відбивати», експлуатація підводного газопроводу це річ дуже дорога. Вартість утримання такого газопроводу вища ніж нашої ГТС. Тому газопровід «Північній потік» необхідно максимально завантажувати. І слід очікувати, що це відбуватиметься, за рахунок тих обсягів газу, що йдуть через Україну.

— Що це означає для України?

Зменшення обсягів транзиту. Падіння обсягів відбудеться десь на 20%.*Єдине, за рахунок чого ми можемо компенсувати втрати*— це підвищення тарифів на транспортування. Тоді ці втрати буде знівельовано, у фінансовому виразі. Плюс, частково знівелювати втрати ми можемо, якщо буде зростати споживання російського газу у*ЄС.

— А чи можливе зростання споживання російського газу країнами*ЄС?

Можливо. Там*же будуть закриватися атомні електростанції. Хоча вони декларують, що будуть урізноманітнювати джерела надходження газу, зокрема Ангела Меркель так каже. Тобто вони планують компенсувати ту електроенергію, яку виробляли атомні електростанції, за рахунок відновлюваних джерел енергії. Але це неможливо зробити повністю. Навіть, якщо буде замінюватися один до одного атомна енергетика зеленою, то все одно у балансі треба закладати більші витрати на теплову енергетику. Можна використовувати гідроенергетику, але вона має обмежені ресурси, тому все одно буде використовуватися газ. Крім того, відновлювані джерела досить складні у освоєнні, тому споживання газу буде зростати. Питання у яких обсягах? І чи все буде братися з Росії? Мабуть, що на першому етапі так, але у подальшому ситуація може змінитися. Особливо, якщо успішним буде проект «Набукко», то газ до ЄС піде і з інших джерел.

Але часткова компенсація падіння транзиту через Україну, може відбутися за рахунок зростання споживання у ЄС. Але все одно падіння відбудеться. Та, думаю, це не ті гроші, через які треба панікувати.

— Україна підвищить вартість транзиту газу?

Це предмет переговорів, загалом може, якщо вдасться. Розумієте, це не ринок на якому, якщо не вдалося домовитися з одним суб’єктом, то пішов до іншого і домовився з ним. Тут один партнер, якій себе поводить досить жорстко. Транспортування*— предмет переговорів кожного року. І можливо і вдасться домовитися.

Але тариф і так буде збільшуватися, адже у ньому закладено технічний газ. Ціна його зростає разом із зростанням ціни на газ в цілому. Тому цей тариф періодично перераховується і він збільшується, але це зростання ніяким чином не впливає на прибутки від транзиту. Тобто вартість транзиту, перш за все, зростає за рахунок ціни на технічний газ. І домовитися про реальне підвищення вартості тарифу буде складно. Тим більше, що тариф уже формується за стандартами*ЄС.



http://razumkov.org.ua

 

Найближчим часом не буде оголошено про обіцяне зниження ціни російського газу

Оприлюднена 9*листопада 2011*року інформація про перебування Алєксєя Міллера в Києві та закритих переговорах керівника «Газпрому» з президентом Віктором Януковичем і главою Міненерго Юрієм Бойко стала несподіванкою для українських чиновників. Міністр енергетики повідомив, що Україна і Росія розпочали технічне оформлення та реалізацію домовленостей щодо врегулювання розбіжностей в газових питаннях, які були досягнуті президентами двох держав у Завидові 24*вересня,*— повідомляє російська «Независимая газета».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко зазначив, що візит глави «Газпрому» не був оголошений. «Взагалі-то такі ситуації складаються, коли сторони вже майже про все домовилися, практично підготували до підписання документи, а потім з якихось причин все злетіло. Тут зазвичай і виникають питання, які потрібно обговорювати не по телефону»,*— сказав*він.

Знавець сумнівається в тому, що до кінця листопада-початку грудня 2011*року сторони оголосять про компромісне рішення, яке готується. «З літа ми регулярно чуємо від високопоставлених українських чиновників, що угоди про постачання російського газу ось-ось, буквально за тиждень-два будуть укладені на нових умовах, що ціна на газ істотно знизиться. Але нічого не відбувається і, думаю, не відбудеться до президентських виборів у Росії. До речі, Україна на той час завершить всі заплановані на поточний рік переговори з Євросоюзом*— стане зрозуміло, що буде з євроінтеграційними планами. Для Росії надзвичайно важлива ясність у цьому питанні».

Сергій Дяченко вважає, що в цьому контексті російська сторона може бути зацікавлена в затягуванні газових переговорів. Ціна газу*— це тільки важіль впливу в питанні інтеграційних перспектив України: якщо Київ переорієнтується на зближення зі структурами СНД на чолі з Росією, то питання ціни газу перестане бути актуальним, вважає експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Оголошені 17 млрд. гривень прибутку «Нафтогазу» існують лише на папері

Прес-служба НАК «Нафтогаз України» повідомила, що чистий прибуток за результатами ІІІ кварталу 2011*року склав близько 17,19*млрд. гривень,*— пише мережеве видання «Ю-бі-ар».

17*мільярдів гривень прибутку, про які заявив «Нафтогаз», існують лише на папері, переконаний провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «„Нафтогаз” показав прибуток, але потрібно сказати, що він не є реальним»,*— сказав експерт. «Ні для кого не таємниця, що компанія насправді працює з великими збитками і виживає лише за рахунок фінансового „штучного дихання”, яке робить держава».

Знавець припустив, що в компанії порахували номінальні доходи і витрати, не беручи до уваги заборгованість та різницю в цінах, що не компенсується. Мета такої звітності*— показати, що «Нафтогаз»*— перспективна компанія. І зважаючи на те, що її будуть реорганізовувати, зростає потреба створити добре враження компанії, вважає*він.

«Думаю, що на певні частини компанії, які утворяться після реорганізації, претендуватиме „Газпром”,*— сказав Володимир Омельченко.*— І от для того, щоб подорожче продати актив російському монополісту, в „Нафтогазі” і заявляють про прибуток. Версія друга*— в компанії хочуть показати, що функціонують успішно без державних вливань. Але якби прибуток там дійсно був, то „Нафтогаз”, як національна компанія, могла*б ділитися грошима, скажімо, з малозабезпеченими верствами населення. А цього не було і немає».



http://razumkov.org.ua

 

Вища частка дітей-сиріт на сході України пов’язана з меншою релігійністю

Приблизно одна дитина зі 100*в Україні позбавлена батьківської опіки. З 98*тис. дітей-сиріт лише третина претендує на усиновлення. Проте, на сході країни опинитися у сиротинці ризикує у 3–4 рази більше малюків, ніж на заході*— 2%*проти 0,5%,*— повідомляє газета «Високий замок». На прохання видання ситуацію з усиновленням в Україні прокоментувала директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.

Схід і південь України*— депресивна територія. Через катастрофічний спад виробництва люди опинилися на вулиці, без копійки за душею. Через відсутність соціальних перспектив стають алкоголіками, наркоманами, руйнуються сім’ї… Якщо працю людини не цінують і ставлять її в умови виживання, вона втрачає гідність. Ті, що блокаду Ленінграда пережили, два роки терпіли, а ми терпимо 20*років! Нашим олігархам така ситуація*— тільки на руку. Забезпечують «хороший інвестиційний клімат» дешевою робочою силою. От і поривають люди зв’язки: спочатку*— з державою, потім*— з суспільством, а невдовзі*— і зі своїми близькими. Найгірше, що втрачають співчуття до власних дітей.

У західних областях також є багато соціальних сиріт. Якби порахували, скількох дітей виховали бабці-дідусі, поки мами працювали в Італії покоївками, отримали*б шокуючу цифру. Але на заході люди більш релігійні, ніж на сході. До розвалу Союзу жителі східних областей жили за певною системою координат, а нової*— не створили…



http://razumkov.org.ua

 

Українці прагнуть за кордон, бо не бачать жодних перспектив

Щорічно Державний департамент США проводить розіграш лотереї «Ґрін кард», покликаної підтримувати етнічне різноманіття в країні. Переможці лотереї отримують вид на проживання і дозвіл на роботу в США. В 2011*році найбільшу кількість заявок подали громадянами Нігерії (1,36*млн.), Гани (909*тис.) і України (853*тис.),*— повідомляє мережеве видання «Экономические новости».

«Є таке поняття, як життєві запити. І менталітет українців, як і в усіх європейців, передбачає інший рівень запитів. Європейцеві потрібен певний рівень комфорту, доступ до певних речей, починаючи від якісної освіти і закінчуючи самореалізацією. Показники рівня і якості життя населення серед країн Європи гірші, ніж в Україні, лише в Молдові. Тому не дивно, що Україна посіла третє місце в списку заявників»,*— вважає директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.

Вона також зазначила, що для громадян велике значення має соціальна перспектива. «Люди готові за порадою Миколи Азарова затягнути паски, взяти лопату, піти працювати на фабрики. Але робочих місць немає. І справа навіть не в їхній кількості. Якщо ми європейська країна, то мова повинна йти про якісне робоче місце, яке передбачає гідну заробітну плату, що відповідає рівню кваліфікації та освіти працівника, конкурентоспроможну зарплату. В Україні в тих галузях, де працюють найбільш кваліфіковані фахівці, зарплата нижча, ніж в інших країнах світу»,*— розповіла знавець.

«Найстрашніше в тому, що люди не бачать жодних перспектив. Більше половини людей в опитуваннях Центру Разумкова заявляють, що не бачать для себе соціальних перспектив. І перспектив не тільки для себе, але і для своїх дітей. Люди не впевнені в завтрашньому дні. Коли людей день у день обманюють і люди бачать, що справа не в бідності, а справа в цинічному і відкритому свавіллі, вони будуть бігти світ за очі»,*— сказала Людмила Шангіна.



http://razumkov.org.ua

 

Україна може піти по білоруському сценарію: газ в обмін на активи і суверенітет

Усвідомлюючи величезні проблеми, які виникли в України на західному фронті, росіяни, очевидно, вирішили пустити в хід тактику, яка застосовується до Білорусі та її президента: стратегічні активи в обмін на газову знижку,*— повідомляє новина служба «Лігабізнесінформ».

«Фактично те, що ми зараз спостерігаємо,*— це білорусизація відносин як з Росією, так і з Заходом»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Для Росії, відзначив він, «завдання максимум*— це, ясна річ, повний контроль над ГТС. Разом зі сховищами і внутрішньої газорозподільною мережею. Її скоро мають виставити на продаж. А це*— прямий шлях до контролю над внутрішнім українським ринком».

Втім, навіть без ГТС в Україні є що скуповувати. «Насамперед, це Центренерго і Західенерго. Центренерго*— найбільша електростанція з парогазовими блоками. Західенерго цікавий Бурштинською ГЕС. Це*— величезний експортний потенціал. Крім того, станція працює на газі, туди можна поставляти дешевий власний ресурс»,*— розповів Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Держава — найбільш жадібний працедавець

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що на сьогодні найбільш жадібним роботодавцем є держава,*— повідомляє новинна служба*«УНН».

За його словами, середня заробітна плата в Україні становить 2,7*тис. грн., тоді як заробітна плата по державних структурах в системі освіти на 600*грн. менша*— 2100*грн., в системі охорони здоров’я та надання соціальних послуг*— 1700*грн.

«Разом із тим, у державному управлінні рівень оплати, навпаки, вищий, ніж середній рівень заробітної плати»,*— зазначив Павло Розенко. За словами експерта, цей рівень складає 3100*грн. серед працівників у державній службі. Тобто, на його думку, існує невідповідність між тим, скільки влада витрачає на своє утримання, та рівнем оплати діяльності працівників бюджетної сфери.



http://razumkov.org.ua

 

В Україні робота не рятує від бідності

зумкова Павла Розенка, на сьогодні зайнятість в Україні не виконує свою головну соціальну функцію і не захищає людину від бідності,*— повідомляє новинна служба*«УНН».

Знавець повідомив, що на сьогодні 23%*сімей, де працюють всі члени родини, знаходяться за межею бідності. Крім того, якщо в родині працює одна людина, то кількість таких сімей збільшується до 35–37%.

Він також зазначив, що з народженням дитини ризик бідності посилюється. Так, серед сімей, де є одна дитина*— 26%*знаходяться за межею бідності, двоє дітей*— 39%*сімей, четверо та більше дітей*— понад 70%*сімей.

Крім того, за словами Павла Розенка, існує величезне розшарування за доходами між населенням села та міста. Так, за межею бідності знаходяться 15%*сімей, що проживають у місті, і 36%*тих, хто проживає у селі. На думку експерта, причинами такої ситуації є політика держави щодо дешевої робочої сили та тінізація господарства.



http://razumkov.org.ua

 

Зміна команди в перемовинах із СОТ послабила би позиції України

Федерація роботодавців звинуватила урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції Валерія П’ятницького в саботажі перегляду умов членства України в СОТ. Інші підприємницькі спілки не підтримують ідею заміни голови переговорної групи,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

«Умови членства України в СОТ стали результатом дуже складного компромісу. Перегляд значної кількості митних ставок вимагатиме компенсаційного погіршення для інших галузей, що зруйнує цей компроміс»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

За словами дослідника, зміна переговорної команди послабить позиції України в СОТ. «Позиція і авторитет Валерія П’ятницького дозволяли Україні не тільки успішно захищати інтереси підприємців, а й уникати покарань за порушення норм СОТ»,*— додав Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Україна може вчинити як Білорусь: газ в обмін на власність і незалежність

Усвідомлюючи величезні проблеми, які виникли в України на західному фронті, росіяни, очевидно, вирішили пустити в хід тактику, яка застосовується до Білорусі та її президента: стратегічні активи в обмін на газову знижку,*— повідомляє новина служба «Лігабізнесінформ».

«Фактично те, що ми зараз спостерігаємо,*— це білорусизація відносин як з Росією, так і з Заходом»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Для Росії, відзначив він, «завдання максимум*— це, ясна річ, повний контроль над ГТС. Разом зі сховищами і внутрішньої газорозподільною мережею. Її скоро мають виставити на продаж. А це*— прямий шлях до контролю над внутрішнім українським ринком».

Втім, навіть без ГТС в Україні є що скуповувати. «Насамперед, це Центренерго і Західенерго. Центренерго*— найбільша електростанція з парогазовими блоками. Західенерго цікавий Бурштинською ГЕС. Це*— величезний експортний потенціал. Крім того, станція працює на газі, туди можна поставляти дешевий власний ресурс»,*— розповів Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Законопроекти «проти багатих» не поспішатимуть розглядати в парламенті

На прохання новинної служби «Ріджіо ньюз» провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко прокоментував намір Сергія Тігіпка запровадити податок на багатство для фінансування пенсійних виплат протягом 5*років.

«Зараз дуже важко коментувати діяльність уряду щодо будь-яких законодавчих пропозицій. Тому що ті пропозиції, які, скажемо так, спрямовані проти простих громадян, дуже швидко реєструються у Верховній Раді та дуже швидко ухвалюються. А такі законопроекти, які нібито спрямовані проти багатих, можуть »висіти« на сайтах міністерств по півроку та більше„,*— заявив експерт.

«Для мене очевидним прикладом є також ідея Тігіпка щодо легалізації заробітних плат. Цей законопроект був розміщений на сайті міністерства, якщо не помиляюсь, ще в квітні 2011*року. Пройшло вже 6*місяців, закон так і „висить”*— і про нього, як говориться, „ні слуху, ні духу”. Я не виключаю, що цей закон буде і далі так „висіти”, Сергій Леонідович його буде популяризувати і казати, мовляв, бачите, як ми прекрасно все розробили. Але чому його не внести у Верховну Раду і одразу не проголосувати*— що там обговорювати? Проголосували*б і отримали, як він заявив, 800*мільйонів в бюджет пенсійного фонду. Але тут більше політики, ніж розрахунку на реальний результат. Тому я дуже скептично ставлюся до кінцевого прийняття цього законопроекту у Верховній Раді»,*— підсумував Павло Розенко.



http://razumkov.org.ua

 

Освічені працівники можуть скласти наступну хвилю міграції з України

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко не виключає хвилі міграції з України її інтелектуального потенціалу,*— повідомляє новинна служба «УНІАН».

Експерт повідомив, що соціологічні дослідження, які проводить Центр Разумкова, засвідчують, що понад 65%*громадян України вважають, що країна розвивається у неправильному напрямку. «Й абсолютна більшість людей, умовно кажучи, не бачать своєї перспективи розвитку, себе у саме у цій країні. Якщо було кілька хвиль витоку робочої сили з України*— перша хвиля в середині 80-х — початку 90-х, коли Україна втратила саме інтелектуальний потенціал (це науковці, інтелігенція і ті, хто з цим пов’язаний), а сьогодні ми маємо іншу структуру виїзду з України*— в основному сезонна зайнятість низькокваліфікованих працівників, то, на жаль, я прогнозую, що все*ж таки третя хвиля, якщо ми можемо так сказати, якраз пов’язана буде із втратою Україною саме інтелектуального потенціалу. Саме тих думаючих людей, які просто не бачать перспективи розвитку науки, високих технологій, виробництва в цілому в Україні»,*— заявив*він.

За словами Павла Розенка, західні ринки зараз роблять ставки на працівників високих кваліфікацій. «І більше того, західні країни заохочують перетік до себе саме висококваліфікованої робочої сили»,*— наголосив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

В Україні робота не рятує від бідності

За словами провідного експерта Центру Разумкова Павла Розенка, на сьогодні зайнятість в Україні не виконує свою головну соціальну функцію і не захищає людину від бідності,*— повідомляє новинна служба*«УНН». Знавець повідомив, що на сьогодні 23%*сімей, де працюють всі члени родини, знаходяться за межею бідності. Крім того, якщо в родині працює одна людина, то кількість таких сімей збільшується до 35–37%.

Він також зазначив, що з народженням дитини ризик бідності посилюється. Так, серед сімей, де є одна дитина*— 26%*знаходяться за межею бідності, двоє дітей*— 39%*сімей, четверо та більше дітей*— понад 70%*сімей.

Крім того, за словами Павла Розенка, існує величезне розшарування за доходами між населенням села та міста. Так, за межею бідності знаходяться 15%*сімей, що проживають у місті, і 36%*тих, хто проживає у селі. На думку експерта, причинами такої ситуації є політика держави щодо дешевої робочої сили та тінізація господарства.



http://razumkov.org.ua

 

Вища частка дітей-сиріт на сході України пов’язана з меншою релігійністю

Приблизно одна дитина зі 100*в Україні позбавлена батьківської опіки. Проте, на сході країни опинитися у сиротинці ризикує у 3–4 рази більше малюків, ніж на заході*— 2%*проти 0,5%,*— повідомляє газета «Високий замок». На прохання видання ситуацію з усиновленням в Україні прокоментувала директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.

Схід і південь України*— депресивна територія. Через катастрофічний спад виробництва люди опинилися на вулиці, без копійки за душею. Через відсутність соціальних перспектив стають алкоголіками, наркоманами, руйнуються сім’ї… Якщо працю людини не цінують і ставлять її в умови виживання, вона втрачає гідність. Ті, що блокаду Ленінграда пережили, два роки терпіли, а ми терпимо 20*років! Нашим олігархам така ситуація*— тільки на руку. Забезпечують «хороший інвестиційний клімат» дешевою робочою силою. От і поривають люди зв’язки: спочатку*— з державою, потім*— з суспільством, а невдовзі*— і зі своїми близькими. Найгірше, що втрачають співчуття до власних дітей.

У західних областях також є багато соціальних сиріт. Якби порахували, скількох дітей виховали бабці-дідусі, поки мами працювали в Італії покоївками, отримали*б шокуючу цифру. Але на заході люди більш релігійні, ніж на сході. До розвалу Союзу жителі східних областей жили за певною системою координат, а нової*— не створили…



http://razumkov.org.ua

 

Україна повинна зробити висновки з невдач Росії в космічній галузі

Невдачі Росії в космічній галузі*— це свідчення тієї системної кризи, яка намітилась у місцевому військово-промисловому комплексі. Таку думку «Газеті по-українськи» висловив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник, коментуючи негаразди, пов’язані з космічним апаратом «Фобос-Ґрунт», ракетами «Булава», супутниками «Глонасс-М», ракетою-носієм «Протон-М» супутником «Експрес-АМ4».

«Ці симптоми повторюються дедалі частіше. Напевно, варто очікувати якогось якісного провалу, якщо керівництво Росії не буде вживати заходи з реформування високотехнологічних галузей, залучення фахівців. Приміром, більше половини запусків ракети „Булава” закінчились катастрофою. Якщо найближчим часом вони не налагодять цей вихід, потрібно буде йти на подальше скорочення наявних ракет»,*— зазначив знавець.

На думку Олексія Мельника, Україна повинна для себе зробити висновки з невдач Росії в космічній галузі, оскільки в нас схожі проблеми. Країні треба задуматися про те, що запаси, якими ми користуємося 20*років поспіль, все одно закінчуються. «Крім того, Україна повинна використати нагоду як конкурент Росії в ракетно-космічній промисловості. Ми можемо завоювати нові ринки збуту. Невдачі сусіда не потрібно радіти, але її можна використовувати. Наприклад, Україна і Росія конкурують у виробництві носіїв для запуску космічних апаратів»,*— вважає*він.

Коментуючи заяви глави Роскосмосу Владіміра Поповкіна про те, що незапуск «Фобос-Ґрунта» означав би визнання того, що Росія остаточно відстала в космічних технологіях, знавець сказав: «В Україні так само є галузі, які через рік-два втратять свої можливості, якщо їх не розвивати. Ніші можуть бути швидко зайняті. Поки зберігається можливість випуску військово-транспортних Ан-70*або транспортних пасажирських літаків. Однак, на жаль, поки є лише стратегії, концепції, декларації. А до реальних кроків справа не доходить».



http://razumkov.org.ua

 

Україні вигідніше купувати юані, ніж рублі

Нацбанк повідомив, що частину золотовалютного запасу триматиме в юанях. За попередньою інформацією в китайській валюті формуватиметься трохи більше 7%*запасів (2,5*млрд. дол.). В коментарі мережевому виданню «Главком» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин сказав, що вправи з юанем видаються йому набагато більш раціональними, ніж досліди з рублем.

Якщо російська економіка вкрай нестійка і неконкурентна, то китайська*— одне з найбільших господарств світу. Крім того, Китай досить активно використовує валютний обмін у торговельних відносинах з країнами Латинської Америки, і для торговельних партнерів це досить раціонально. Україні теоретично це теж могло*б допомогти. Розширення наших торговельних контактів з Китаєм виглядає досить солідно, а юань напевно буде дорожчати. Тому якщо зараз ми прикупимо юанів, це може дати нам додаткові виграші. А оскільки основні торговельні партнери Китаю*— Євросоюз і США, це означає, що юань з часом буде займати все більш сильні позиції як у світовій економіці, так і в портфелі запасів*МВФ.



http://razumkov.org.ua

 

Вирішення справи Тимошенко — питання вибору України

Під час голосування у другому читанні за законопроект №9221*щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності, 365*стаття, за якою звинувачується Юлія Тимошенко декриміналізована не була. Парламентська більшість не підтримала жодної поправки щодо її декриміналізації. На прохання мережевого видання «Главред» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий прокоментував ситуацію.

Своїми діями сьогоднішній правлячий режим в Україні загнав у складну ситуацію і себе, і партнерів у ЄС. Питання полягало у вибірковому застосуванні правосуддя, у використанні кримінального права проти опозиції, проти політичних конкурентів і взагалі для звуження поля конкуренції. Зараз все звелося до технічного голосування за виключення кримінального компонента в 365*статті Кримінального кодексу, хоча таким чином питання не вичерпується.

Насправді сьогодні це не просто кримінальне переслідування колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, а питання вибору України. На мій погляд, варіанти рішення можна знайти, була*б політична воля. Про таку політичну волю Президент Віктор Янукович заявляв під час зустрічей віч-на-віч з керівниками ключових європейських держав і публічно*— на форумі Ялтинської європейської стратегії у вересні 2011*року. Мої дискусії зі співрозмовниками Віктора Федоровича чітко показують, що Президент України взяв на себе таку політичну відповідальність і, по суті, мова йшла про те, що Юлія Тимошенко буде не просто звільнена, але і допущена до виборів 2012*року. Але сьогодні він це заперечує.

Так що ситуація зводиться не до голосування в парламенті, а до вибору на наступні роки, а можливо і десятиліття: чи вдасться Україні звернути назад з євроінтеграційного напрямку і «повісити» провину за це на Європейський Союз чи все-таки групі людей, які прийшли сьогодні до влади, це не вдасться. Я вважаю, що якщо навіть тактично вони і виграють, зупинивши європейську інтеграцію, то стратегічно вони програють, у тому числі програють і свої позиції у владі.



http://razumkov.org.ua

 

Обговорення податку на розкіш — просто політична ганчірка для суспільства

Віце-прем’єр-міністр*— міністр соціальної політики Сергій Тігіпко оприлюднив законопроект, згідно з яким уже з 1*січня 2012*року запропоновано ввести податок на багатство. Зокрема, податком будуть обкладати коштовності, яхти, нерухомість і землю. На прохання газети «Львівська пошта» провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко прокоментував таку ініціативу влади.

Виходить дивна ситуація. Є законопроекти, які спрямовані проти народу*— пенсійна реформа, закон про виконання судових рішень. Їх вносять і дуже швидко, і без змін за них голосують. Влада виносить на всезагальне народне обговорення такий резонансний законопроект, як впровадження податку на розкіш. Який зміст цього обговорення? Мені здається, що це просто політичний жест для суспільства. Експерти вимагають, щоб влада почала з себе проводити реформи, і вони це «роблять». Доля цього закону*— це доля політичної ганчірки. Влада може витягнути її, показати, помахати нею. Подивіться, який ми законопроект зробили. Якщо*б вони справді хотіли цей закон прийняти, то Сергій Тігіпко сьогодні його би вніс, а завтра за нього би проголосували.



http://razumkov.org.ua

 

В Україні стає менше безробітних... і більше бідних

При рекордному збільшенні безробітних у світі до 205 мільйонів, в Україні соціологи відмічають певні позитивні тенденції — рівень безробіття серед працездатного населення за перше півріччя 2011 року становив 8,9%, а за аналогічний період минулого року він був — 9,2%. Такі показники зайнятості в Україні є найкращими у Європі, але насамперед тому, що у нас до зайнятих відносять селян, які працюють у власних господарствах. Тож в Україні безробітних 1,81 мільйони. Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко взяв участь у присвяченій цьому питанню прес-конференції мережевого видання «Главком».

http://razumkov.org.ua

 

Бажання усунути суперницю-Тимошенко позбавляє владу «політичної волі»

Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов пояснив відмову від декриміналізації «статті Тимошенко» тим, що кримінальну відповідальність за перевищення влади або посадових повноважень передбачено законодавством США, Великої Британії, Франції й Італії. Як заявив у коментарі часопису «Український тиждень» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, не варто сперечатися, чи в законодавстві країн світу передбачена кримінальна відповідальність за перевищення влади або посадових повноважень.

«Звичайно, така практика у світі є. Однак, питання не в цьому. У практиці інших країн, як правило, запобіжний захід відповідає рівню злочину*- людей не тримають в слідчих ізоляторах роками у будь-яких випадках. Крім цього, кожен має можливість захистити себе в суді, відповідним чином готуватись до цього. В Україні*ж це побудовано на старих процесуальних нормах, а позиція прокуратури і суду щодо запобіжного заходу*— надто жорстка. Я впевнений, що той*же Луценко чи Тимошенко не становлять загрозу суспільству. Вони спокійно могли би перебувати, наприклад, на підписці про невиїзд. Тобто цей момент*— абсолютно нелогічний»,*— заявив Валерій Чалий.

«Друге питання*— це належне правосуддя, якого, як ми бачили, немає. Очевидна наявність порушень принципу верховенства права під час судового процесу. А концентрація уваги на статті 365*відбулася лише тому, що про це публічно заявив президент Янукович як про реальний варіант вирішення проблеми, а в ЄС відповідно зрозуміли це, по суті, як чітку політичну обіцянку. Хоча таке рішення, як на мене, не було ідеальним для виходу із ситуації, але й на нього не спромоглися, чим ще більше підірвали довіру у відносинах з ЄС»,*— додав*він.

За словами експерта, знайти вихід із ситуації українська влада може, була*б воля. «Коли говорять, що політична воля президента нічого не вирішує, то це нечесна позиція. Можливо це і звучить правильно з точки зору ретельного дотримання законодавства, але, по-перше, в інших випадках це не стоїть на заваді політично мотивованих рішень, а по-друге, всім очевидно, яку владу сконцентрував президент стосовно впливу на парламентську більшість, на прокуратуру, на суди. А отже, була*б політична воля, а технічні рішення завжди можна знайти. Це ключове питання. Очевидно, немає такої волі, а є інші бажання*— просто усунути конкурента з політичного поля»,*— пояснив знавець.

На думку Валерія Чалого, за таким*же принципом вибірковості правосуддя можна ув’язнити половину нинішнього владного бомонду. «Якщо продовжуватиметься практика діставання, так би мовити, »скелетів із шафи«, то за таким*же принципом стосовно порушень у фінансовій сфері, щодо ухилення від сплати податків, піднімаючи історію дев’яностих років, при бажанні можна половину сьогоднішнього політичного бомонду закрити за ґратами»,*— підсумував експерт.



http://razumkov.org.ua