Новини від центра Разумкова

Після запуску «Північного потоку» потреба в українській ГТС не відпаде

8*листопада 2011*року Росія і Німеччина урочисто запустили газогін «Північний потік». За словами провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Сергія Дяченка, ця подія була формальною, так як проект, по суті, вже працює,*— повідомляє мережеве видання «Економічні новини».

«Для „Газпрому” запуск „Північного потоку” є позитивним, оскільки дає можливість контролювати більший обсяг транзиту. Це удача для „Газпрому”, в першу чергу, у розвитку енергетичних відносин з Німеччиною. З точки зору урізноманітнення шляхів постачання газу також є „плюсом”. Але не можна сказати, що „Газпром” зможе просунутися у вирішенні питань в ЄС, які зараз йому вирішити не вдається. Це пов’язано з прямим виходом на ринки ЄС, чого „Газпром” давно хотів, вирішенням питань з просуванням „Південного потоку” і контролем над газорозподільними системами»,*— сказав експерт.

Новий газопровід, за його словами, не стане причиною економічної чи політичної залежності ЄС від Росії. «ЄС залежить від Росії в першу чергу в поставках газу. Про транспортування мова не йде. Українська труба не зменшилася в обсязі, і за необхідності можна повернути колишні обсяги транспортування через нашу ГТС. Залежність ЄС полягає тільки в тому, що контракти на транспортування вкладаються безпосередньо з „Газпромом”. Не можна сказати, що посилиться політична чи економічна залежність країн ЄС від Росії. Тим більше, що це спільний проект, і європейці брали в ньому активну участь. Технологічний нюанс пуску „Північного потоку” і чисто гіпотетичного запуску „Південного потоку” полягає в тому, що у „Газпрому” з’явиться більше можливостей для маневрування резервами. За підрахунками аналітиків, у „Газпрому” буде більше можливостей для індивідуального відключення країн від газу в разі необхідності»,*— зазначив Сергій Дяченко.

«Північний потік» теоретично є конкурентом газотранспортної системи України. Але не все так критично, як здається на перший погляд, і у нашої ГТС є всі можливості втриматися серед провідних транзитерів блакитного палива. «Для України це „мінус”, оскільки знизяться обсяги транспортованого газу. Коли „Північний потік” буде запущений повністю, то обсяги транспортування по нашій трубі знизяться на 20–30 млрд. кубометрів. Зараз Україна транспортує в районі 100*млрд. кубометрів на рік. Після запуску всього проекту „Північний потік” ми отримаємо десь 70–80*млрд. кубометрів. Кошти від транзиту 20–30 млрд. кубометрів становлять мізерну частку у порівнянні з обсягами річного ВВП. Навіть якщо ми втратимо весь транзит, то економічної катастрофи не станеться»,*— вважає експерт.

«Тут є і маса технологічних нюансів. Для України 60*млрд. кубів*— мінімальний поріг обсягу, нижче якого виникнуть проблеми з рентабельністю роботи ГТС та забезпеченням України газом. Нам доведеться розгортати систему на реверс, щоб забезпечити свої потреби в газі, як під час останньої газової кризи, коли ГТС розгортали на реверс для забезпечення газом східних областей країни. Якщо обсяги стануть меншими за 60*млрд. кубів, то доведеться щось вирішувати. Можливо, доведеться збільшувати ставку транзиту для рентабельності труби»,*— зауважив знавець.

Проте динаміка поставок російського газу до ЄС поки не зовсім зрозуміла. «Невідомо, яким чином будуть компенсувати закриття атомних електростанцій. Декларується, що це все буде робитися за рахунок енергетики відновлювальних джерел. Ця енергетика вимагає резервних потужностей, а це гідроенергетика, ресурси якої обмежені і теплова енергетика на газі. Розвиток енергії відновлювальних джерел, як замінника, все одно вимагатиме збільшення поставок газу. Обсяги поставок газу в ЄС будуть збільшуватися, але поки не можна спрогнозувати їхні обсяги. Тому, якщо обсяги поставок газу будуть збільшуватися, то це частково компенсує втрати обсягів від введення в експлуатацію «Північного потоку»,*— зазначив Сергій Дяченко.

«При будь-яких розкладах потреба в українській ГТС не відпаде. Підводні газопроводи, якими є „Північний” і „Південний потік”*— річ небезпечна. Якщо станеться аварія, то в значній кількості випадків це ремонту не підлягає. І піде багато часу на відновлення роботи після аварії. Українська ГТС*— дуже надійна система, аналогів якої немає і всі це розуміють. Тим більше, що ЄС вона дуже зручна. Необхідно розумно розпорядиться ГТС при входженні до європейського енергетичного співтовариства. ЄС зараз робить єдиний контур і наші газосховища могли*б в цьому питанні згодитися з точки зору введення в єдину транспортну систему ЄС. Для нас було*б краще, якби ЄС перейшов від системи укладання єдиного контракту на постачання і транспортування з „Газпромом” на поділ, щоб ЄС укладав контракт на транспортування з нами»,*— підсумував експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Енергетичну загрозу для України становитиме «Південний», а не «Північний потік»

Відкриття газогону «Північний потік»*— знамення подія, в негативному сенсі. Україна втратила статус монополіста, який займався прокачуванням газу до ЄС, і значний обсяг газу, за доставку якого споживачам у ЄС Україна раніше отримувала гроші,*— пише газета «Комсомольська правда».

Зараз Україна перекачує близько 100*млрд. кубометрів газу. Після того як «Північний потік» запрацює на повну потужність, ця цифра складе 70–80 млрд. кубометрів,*— зазначив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Експерт також вважає, що від введення «Північного потоку» на лаврах переможця буде спочивати аж ніяк не ЄС, а Росія*— адже з введенням цього газопроводу зміниться лише маршрут транзиту, а ось джерело поставок залишиться тим самим. При цьому Росія отримує і нові політичні важелі впливу як на ЄС, так і на Україну*— Кремль зможе маневрувати режимами транзитних газопроводів.

За словами Володимира Омельченка, реальну енергетичну загрозу для України несе інший газопровід*— «Південний потік». Правда, його реалізація*— під знаком питання через дороговизну та невідповідність політиці енергетичної безпеки*ЄС.



http://razumkov.org.ua

 

При розселенні «хрущівок» змусити власників не вийде — лише домовлятися

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк висловив пропозицію про необхідність внесення до чинного законодавства змін, за якими рішення про реконструкцію «хрущівок» буде легітимним, якщо за нього проголосує не менше 60%*жителів багатоквартирного будинку. Директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна в коментарі новинній службі «Укрінформ» наголосила на тому, що при реконструкції кварталів старої забудови слід враховувати інтереси не забудовників, а мешканців старих будинків.

«Здійснюючи реконструкцію кварталів старої забудови, слід враховувати, передусім, інтереси мешканців цих будинків, а не забудовників, і компенсувати їм усі незручності, які пов’язані зі зміною житла, з переїздом»,*— сказала вона. На думку Людмили Шангіної, наміри законодавчо регулювати відсоток мешканців, згода яких дає змогу забудовникам розпочати реконструкцію з виселенням власників з їхніх квартир, не має перспектив. «У відносинах влади і громадян не існує інших перспектив, ніж домовлятися. Тим більше, коли йдеться про приватизоване житло, про право власності»,*— повідомила вона.

За словами експерта, в Україні поки що немає жодної реальної програми реконструкції кварталів старої забудови, але при їхній розробці варто врахувати досвід Москви. «Тут зіткнулися з тим, що перед знесенням »хрущівок« у ці квартири почали масово прописуватися додаткові мешканці, яким треба було надавати нове житло за санітарними нормами, відтак розселити такі будинки стало практично неможливо, замість однієї »хрущовки« треба було будувати новий мікрорайон. Тоді було прийнято закон, проти якого у мешканців не було жодних заперечень*— при розселенні будинку, який ішов на знесення, нові квартири надавалися за принципом: житло за житло, однокімнатна квартира за однокімнатну, двокімнатна за двокімнатну і т.д.»,*— розповіла Людмила Шангіна.

Експерт також звернула увагу не те, що при цьому були передбачені механізми додаткових компенсацій: по-перше, мешканці переселялися у нові будинки, які будувалися в цьому*ж мікрорайоні, по-друге, нова житлоплоща збільшувалася за коефіцієнтом у 1,5*і, по-третє, сім’я при переїзді могла, за бажанням, докупити одну кімнату за собівартістю. «Жодного громадського невдоволення такий закон не викликав»,*— підкреслила Людмила Шангіна.

Натомість, за її словами, в Україні існували проекти реконструкції старих кварталів, за якими передбачалося переселяти мешканців «хрущівок» із центральних районів міст на околиці*— у соціальне, малогабаритне житло.



http://razumkov.org.ua

 

Попри запуск «Північного потоку» потреба в українській ГТС не відпаде

8*листопада 2011*року Росія і Німеччина урочисто запустили газогін «Північний потік». За словами провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Сергія Дяченка, ця подія була формальною, так як проект, по суті, вже працює,*— повідомляє мережеве видання «Економічні новини».

«Для „Газпрому” запуск „Північного потоку” є позитивним, оскільки дає можливість контролювати більший обсяг транзиту. Це удача для „Газпрому”, в першу чергу, у розвитку енергетичних відносин з Німеччиною. З точки зору урізноманітнення шляхів постачання газу також є „плюсом”. Але не можна сказати, що „Газпром” зможе просунутися у вирішенні питань в ЄС, які зараз йому вирішити не вдається. Це пов’язано з прямим виходом на ринки ЄС, чого „Газпром” давно хотів, вирішенням питань з просуванням „Південного потоку” і контролем над газорозподільними системами»,*— сказав експерт.

Новий газопровід, за його словами, не стане причиною економічної чи політичної залежності ЄС від Росії. «ЄС залежить від Росії в першу чергу в поставках газу. Про транспортування мова не йде. Українська труба не зменшилася в обсязі, і за необхідності можна повернути колишні обсяги транспортування через нашу ГТС. Залежність ЄС полягає тільки в тому, що контракти на транспортування вкладаються безпосередньо з „Газпромом”. Не можна сказати, що посилиться політична чи економічна залежність країн ЄС від Росії. Тим більше, що це спільний проект, і європейці брали в ньому активну участь. Технологічний нюанс пуску „Північного потоку” і чисто гіпотетичного запуску „Південного потоку” полягає в тому, що у „Газпрому” з’явиться більше можливостей для маневрування резервами. За підрахунками аналітиків, у „Газпрому” буде більше можливостей для індивідуального відключення країн від газу в разі необхідності»,*— зазначив Сергій Дяченко.

«Північний потік» теоретично є конкурентом газотранспортної системи України. Але не все так критично, як здається на перший погляд, і у нашої ГТС є всі можливості втриматися серед провідних транзитерів блакитного палива. «Для України це „мінус”, оскільки знизяться обсяги транспортованого газу. Коли „Північний потік” буде запущений повністю, то обсяги транспортування по нашій трубі знизяться на 20–30 млрд. кубометрів. Зараз Україна транспортує в районі 100*млрд. кубометрів на рік. Після запуску всього проекту „Північний потік” ми отримаємо десь 70–80*млрд. кубометрів. Кошти від транзиту 20–30 млрд. кубометрів становлять мізерну частку у порівнянні з обсягами річного ВВП. Навіть якщо ми втратимо весь транзит, то економічної катастрофи не станеться»,*— вважає експерт.

«Тут є і маса технологічних нюансів. Для України 60*млрд. кубів*— мінімальний поріг обсягу, нижче якого виникнуть проблеми з рентабельністю роботи ГТС та забезпеченням України газом. Нам доведеться розгортати систему на реверс, щоб забезпечити свої потреби в газі, як під час останньої газової кризи, коли ГТС розгортали на реверс для забезпечення газом східних областей країни. Якщо обсяги стануть меншими за 60*млрд. кубів, то доведеться щось вирішувати. Можливо, доведеться збільшувати ставку транзиту для рентабельності труби»,*— зауважив знавець.

Проте динаміка поставок російського газу до ЄС поки не зовсім зрозуміла. «Невідомо, яким чином будуть компенсувати закриття атомних електростанцій. Декларується, що це все буде робитися за рахунок енергетики відновлювальних джерел. Ця енергетика вимагає резервних потужностей, а це гідроенергетика, ресурси якої обмежені і теплова енергетика на газі. Розвиток енергії відновлювальних джерел, як замінника, все одно вимагатиме збільшення поставок газу. Обсяги поставок газу в ЄС будуть збільшуватися, але поки не можна спрогнозувати їхні обсяги. Тому, якщо обсяги поставок газу будуть збільшуватися, то це частково компенсує втрати обсягів від введення в експлуатацію «Північного потоку»,*— зазначив Сергій Дяченко.

«При будь-яких розкладах потреба в українській ГТС не відпаде. Підводні газопроводи, якими є „Північний” і „Південний потік”*— річ небезпечна. Якщо станеться аварія, то в значній кількості випадків це ремонту не підлягає. І піде багато часу на відновлення роботи після аварії. Українська ГТС*— дуже надійна система, аналогів якої немає і всі це розуміють. Тим більше, що ЄС вона дуже зручна. Необхідно розумно розпорядиться ГТС при входженні до європейського енергетичного співтовариства. ЄС зараз робить єдиний контур і наші газосховища могли*б в цьому питанні згодитися з точки зору введення в єдину транспортну систему ЄС. Для нас було*б краще, якби ЄС перейшов від системи укладання єдиного контракту на постачання і транспортування з „Газпромом” на поділ, щоб ЄС укладав контракт на транспортування з нами»,*— підсумував експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Наступний експертний форум Україна-Росія-НАТО потрібно провести у Москві

7*листопада 2011*року в Києві відбувся Перший форум Україна-Росія-НАТО «Співробітництво з НАТО: переваги для України і Росії», в ході якого провідні експерти України і Росії обговорювали питання виходу за межі стереотипів і пошуку шляхів створення взаємовигідних партнерських відносин. На прохання мережевого видання «Главком» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, який взяв участь у форумі, оцінив проведену дискусію.

Обговорення питань, важливих для регіональної безпеки, а в даному випадку ми говоримо і про співпрацю України-НАТО, про співпрацю Росія-НАТО, про ті конкретні можливості взаємодії трьох сторін, це дискусія, яка, по-перше, збільшує довіру, спочатку в експертному середовищі, потім, я думаю, це може екстраполюватися і на суспільство. Можливо, не відразу. Але якщо зробити таку дискусію системною, постійною, то розуміння дійсно зросте.

Що стосується конкретних питань, що розглядаються, то тут є дійсно досить досвідчені експерти з Росії, з країн НАТО, з самої НАТО як організації, з України. Дискусія показала, що ця розмова викликає емоції. І до речі, це запорука інтересу і продовження такого формату в майбутньому. Щоб у майбутньому розвивати цей проект, наступний форум потрібно провести в Москві.



http://razumkov.org.ua

 

Енергетичну загрозу Україні становитиме «Південний», а не «Північний потік»

Відкриття газогону «Північний потік»*— знамення подія, в негативному сенсі. Україна втратила статус монополіста, який займався прокачуванням газу до ЄС, і значний обсяг газу, за доставку якого споживачам у ЄС Україна раніше отримувала гроші,*— пише газета «Комсомольська правда».

Зараз Україна перекачує близько 100*млрд. кубометрів газу. Після того як «Північний потік» запрацює на повну потужність, ця цифра складе 70–80 млрд. кубометрів,*— зазначив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Експерт також вважає, що від введення «Північного потоку» на лаврах переможця буде спочивати аж ніяк не ЄС, а Росія*— адже з введенням цього газопроводу зміниться лише маршрут транзиту, а ось джерело поставок залишиться тим самим. При цьому Росія отримує і нові політичні важелі впливу як на ЄС, так і на Україну*— Кремль зможе маневрувати режимами транзитних газопроводів.

За словами Володимира Омельченка, реальну енергетичну загрозу для України несе інший газопровід*— «Південний потік». Правда, його реалізація*— під знаком питання через дороговизну та невідповідність політиці енергетичної безпеки*ЄС.



http://razumkov.org.ua

 

«Північний потік» окупиться за 16 років, якщо нічого не трапиться

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко вважає, що газогін «Північний потік» окупатиметься близько 16*років,*— повідомляє «Газета по-українськи».

«Експлуатація підводного газопроводу коштує десь удвічі дорожче, ніж надземного. У цього газопроводу дуже складна економіка… Він буде окупатися близько 16*років, за оптимістичними показниками, якщо нічого не трапиться. А якщо трапиться, то підводний газопровід у більшості випадків ремонту не підлягає»,*— повідомив експерт.

За його словами, повний запуск «Північного потоку» призведе до збитковості української газотранспортної системи. «У будь-якого газопроводу є точка рентабельності*— це його завантаженість, за якої його експлуатація дає прибуток. За моїми підрахунками, у нашого газопроводу це 60*мільярдів »кубів«. Нижче немає економічного сенсу його експлуатувати за нинішніх тарифів. Тобто якщо Росія повністю запустить »Північний потік«, ми опустимося нижче точки рентабельності»,*— зазначив*він.

Водночас, як наголосив Дяченко, ЄС не розглядає «Північний потік» як єдиний варіант постачання газу. «Диверсифікація постачань*— це політика Європейської комісії. Вона спрямована на зменшення частки одного постачальника та збільшення спотового ринку. В ЄС розвиватимуть ринки скрапленого газу та намагатимуться вийти на інші регіони, вони перспективним для себе вважають середньоазійський ринок газу і проект Набукко»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

При розселенні «хрущівок» змусити власників не вийде — лише домовлятися

Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Анатолій Близнюк висловив пропозицію про необхідність внесення до чинного законодавства змін, за якими рішення про реконструкцію «хрущівок» буде легітимним, якщо за нього проголосує не менше 60%*жителів багатоквартирного будинку. Директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна в коментарі новинній службі «Укрінформ» наголосила на тому, що при реконструкції кварталів старої забудови слід враховувати інтереси не забудовників, а мешканців старих будинків.

«Здійснюючи реконструкцію кварталів старої забудови, слід враховувати, передусім, інтереси мешканців цих будинків, а не забудовників, і компенсувати їм усі незручності, які пов’язані зі зміною житла, з переїздом»,*— сказала вона. На думку Людмили Шангіної, наміри законодавчо регулювати відсоток мешканців, згода яких дає змогу забудовникам розпочати реконструкцію з виселенням власників з їхніх квартир, не має перспектив. «У відносинах влади і громадян не існує інших перспектив, ніж домовлятися. Тим більше, коли йдеться про приватизоване житло, про право власності»,*— повідомила вона.

За словами експерта, в Україні поки що немає жодної реальної програми реконструкції кварталів старої забудови, але при їхній розробці варто врахувати досвід Москви. «Тут зіткнулися з тим, що перед знесенням „хрущівок” у ці квартири почали масово прописуватися додаткові мешканці, яким треба було надавати нове житло за санітарними нормами, відтак розселити такі будинки стало практично неможливо, замість однієї „хрущовки” треба було будувати новий мікрорайон. Тоді було прийнято закон, проти якого у мешканців не було жодних заперечень*— при розселенні будинку, який ішов на знесення, нові квартири надавалися за принципом: житло за житло, однокімнатна квартира за однокімнатну, двокімнатна за двокімнатну і т.д.»,*— розповіла Людмила Шангіна.

Експерт також звернула увагу на те, що при цьому були передбачені механізми додаткових компенсацій: по-перше, мешканці переселялися у нові будинки, які будувалися в цьому*ж мікрорайоні, по-друге, нова житлоплоща збільшувалася за коефіцієнтом у 1,5*і, по-третє, сім’я при переїзді могла, за бажанням, докупити одну кімнату за собівартістю. «Жодного громадського невдоволення такий закон не викликав»,*— підкреслила Людмила Шангіна.

Натомість, за її словами, в Україні існували проекти реконструкції старих кварталів, за якими передбачалося переселяти мешканців «хрущівок» із центральних районів міст на околиці*— у соціальне, малогабаритне житло.



http://razumkov.org.ua

 

Опитування: українці низько оцінюють роботу міліції

Більшість громадян України (57,0*не підтримують діяльність міліції. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. Повністю підтримують діяльність міліції 6,0%* опитаних, підтримують окремі дії*— 26,3%.*Решта респондентів не визначилися з відповіддю на питання.

Респондентам пропонувалося оцінити роботу міліції свого міста чи району у різних сферах з 5-бальною шкалою, де «1»*означає вкрай низьку оцінку, а «5»*— максимально високу оцінку. З восьми запропонованих сфер лише для однієї середня оцінка виявилася задовільною (вище 3-х балів)*— роботу міліції з охорони представників влади та забезпечення їх безпеки громадяни оцінили на 3,62*бала. Для решти сфер середні оцінки були нижчими ніж 3*бали. Зокрема, боротьба з порушеннями правил дорожнього руху була оцінена на 2,88*бала; охорона і забезпечення громадського порядку*— 2,75*бала; забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод*— 2,62*бала; запобігання правопорушенням та їх припинення*— 2,58*бала; боротьба з вуличною злочинністю*— 2,55*бала; розкриття кримінальних злочинів*— 2,53*бала. Найнижче громадяни оцінили роботу міліції у сфері боротьби з хабарництвом, корупцією в органах влади, інших державних структурах: середня оцінка склала 2,18*бала. Роботу міліції свого міста (у сільській місцевості*— району) в цілому громадяни оцінили в середньому на 2,72*бала.

Протягом останнього року по допомогу до міліції звертався*кожен дев’ятий респондент (10,9,*але вчасно і в повному обсязі допомогу отримали лише чверть (24,0*із тих, хто звертався за допомогою. 30,6%* тих, хто звертався за допомогою отримали її не вчасно, або не в повному обсязі, а відносна більшість (43,4*— не отримали взагалі. 1,9%* тих, хто звертався за допомогою не змогли оцінити рівень цієї допомоги.

Досить низько громадяни оцінюють законослухняність представників міліції. Респондентам пропонувалося відповісти, як, на їх думку, буде діяти середньостатистичний начальник районного відділення міліції, якщо у ході розслідування кримінальної справи він отримає вказівку від керівництва вчинити протизаконні дії. Абсолютна більшість опитаних (61,6*відповіли, що він вчинить за вказівкою керівництва. Лише 9,4%* респонденти очікують, що у цьому випадку начальник відділення вчинить за законом, а 7,4%* схиляються до думки, що він на словах погодиться з керівництвом, але намагатиметься уникати виконання вказівки. 21,8%* опитаних вагалися з відповіддю на питання.

Загалом*же, громадяни частіше сприймають міліцію як чинник небезпеки, а не захисту. Так, у ситуації, коли*б респондент вночі, на порожній вулиці побачив міліціонера, майже третина опитаних (31,2*сприйняли*б його як фактор небезпеки і лише 20,7%* оцінили*б це як гарантію безпеки, а 31,8%* респондентів не вважали*б це ні гарантією безпеки, ні фактором небезпеки. 16,3%* опитаних вагалися з відповіддю на питання. Оцінка міліції у такому аспекті помітно погіршилася порівняно з 2006*роком, коли міліціонера вважали частіше гарантією безпеки (30,5,*ніж фактором небезпеки (19,1.**

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України з 29*вересня по 4*жовтня 2011*року. Опитано 2009*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки*— 2,3%.



http://razumkov.org.ua

 

Не зважаючи на запуск «Північного потоку» потреба в українській ГТС не відпаде

8*листопада 2011*року Росія і Німеччина урочисто запустили газогін «Північний потік». За словами провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Сергія Дяченка, ця подія була формальною, так як проект, по суті, вже працює,*— повідомляє мережеве видання «Економічні новини».

«Для „Газпрому” запуск „Північного потоку” є позитивним, оскільки дає можливість контролювати більший обсяг транзиту. Це удача для „Газпрому”, в першу чергу, у розвитку енергетичних відносин з Німеччиною. З точки зору урізноманітнення шляхів постачання газу також є „плюсом”. Але не можна сказати, що „Газпром” зможе просунутися у вирішенні питань в ЄС, які зараз йому вирішити не вдається. Це пов’язано з прямим виходом на ринки ЄС, чого „Газпром” давно хотів, вирішенням питань з просуванням „Південного потоку” і контролем над газорозподільними системами»,*— сказав експерт.

Новий газопровід, за його словами, не стане причиною економічної чи політичної залежності ЄС від Росії. «ЄС залежить від Росії в першу чергу в поставках газу. Про транспортування мова не йде. Українська труба не зменшилася в обсязі, і за необхідності можна повернути колишні обсяги транспортування через нашу ГТС. Залежність ЄС полягає тільки в тому, що контракти на транспортування вкладаються безпосередньо з „Газпромом”. Не можна сказати, що посилиться політична чи економічна залежність країн ЄС від Росії. Тим більше, що це спільний проект, і європейці брали в ньому активну участь. Технологічний нюанс пуску „Північного потоку” і чисто гіпотетичного запуску „Південного потоку” полягає в тому, що у „Газпрому” з’явиться більше можливостей для маневрування резервами. За підрахунками аналітиків, у „Газпрому” буде більше можливостей для індивідуального відключення країн від газу в разі необхідності»,*— зазначив Сергій Дяченко.

«Північний потік» теоретично є конкурентом газотранспортної системи України. Але не все так критично, як здається на перший погляд, і у нашої ГТС є всі можливості втриматися серед провідних транзитерів блакитного палива. «Для України це „мінус”, оскільки знизяться обсяги транспортованого газу. Коли „Північний потік” буде запущений повністю, то обсяги транспортування по нашій трубі знизяться на 20–30 млрд. кубометрів. Зараз Україна транспортує в районі 100*млрд. кубометрів на рік. Після запуску всього проекту „Північний потік” ми отримаємо десь 70–80*млрд. кубометрів. Кошти від транзиту 20–30 млрд. кубометрів становлять мізерну частку у порівнянні з обсягами річного ВВП. Навіть якщо ми втратимо весь транзит, то економічної катастрофи не станеться»,*— вважає експерт.

«Тут є і маса технологічних нюансів. Для України 60*млрд. кубів*— мінімальний поріг обсягу, нижче якого виникнуть проблеми з рентабельністю роботи ГТС та забезпеченням України газом. Нам доведеться розгортати систему на реверс, щоб забезпечити свої потреби в газі, як під час останньої газової кризи, коли ГТС розгортали на реверс для забезпечення газом східних областей країни. Якщо обсяги стануть меншими за 60*млрд. кубів, то доведеться щось вирішувати. Можливо, доведеться збільшувати ставку транзиту для рентабельності труби»,*— зауважив знавець.

Проте динаміка поставок російського газу до ЄС поки не зовсім зрозуміла. «Невідомо, яким чином будуть компенсувати закриття атомних електростанцій. Декларується, що це все буде робитися за рахунок енергетики відновлювальних джерел. Ця енергетика вимагає резервних потужностей, а це гідроенергетика, ресурси якої обмежені і теплова енергетика на газі. Розвиток енергії відновлювальних джерел, як замінника, все одно вимагатиме збільшення поставок газу. Обсяги поставок газу в ЄС будуть збільшуватися, але поки не можна спрогнозувати їхні обсяги. Тому, якщо обсяги поставок газу будуть збільшуватися, то це частково компенсує втрати обсягів від введення в експлуатацію «Північного потоку»,*— зазначив Сергій Дяченко.

«При будь-яких розкладах потреба в українській ГТС не відпаде. Підводні газопроводи, якими є „Північний” і „Південний потік”*— річ небезпечна. Якщо станеться аварія, то в значній кількості випадків це ремонту не підлягає. І піде багато часу на відновлення роботи після аварії. Українська ГТС*— дуже надійна система, аналогів якої немає і всі це розуміють. Тим більше, що ЄС вона дуже зручна. Необхідно розумно розпорядиться ГТС при входженні до європейського енергетичного співтовариства. ЄС зараз робить єдиний контур і наші газосховища могли*б в цьому питанні згодитися з точки зору введення в єдину транспортну систему ЄС. Для нас було*б краще, якби ЄС перейшов від системи укладання єдиного контракту на постачання і транспортування з „Газпромом” на поділ, щоб ЄС укладав контракт на транспортування з нами»,*— підсумував експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Попри економічні проблеми євро зони, Україна потребує вступу до ЄС

На тлі подій, з якими стикнулися країни ЄС в 2011*році виникає резонне питання: а чи потрібен Україні Євросоюз? На прохання газети «Комсомольськая правда» на це питання відповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Вступ до Євросоюзу свідчить про зовсім інший рівень розвитку країни. І якщо сьогодні до України ставляться як до пострадянської держави, то після вступу до нас би ставилися як до цивілізованої проєвропейської країни. А це дуже багато значить як з психологічної, так і з практичної точки зору. По-перше, це вже зовсім інший доступ до ресурсів ЄС. По-друге, Україна дійсно потребує європейських «правил гри». Наприклад, сьогодні уряд не в стані розірвати зачароване коло корупції та рейдерства в бізнесі. Але якби ми реалізовували проєвропейську політику, зробити*б це було набагато легше.



http://razumkov.org.ua

 

Поділ «Нафтогазу» зумовлений домовленостями з ЄС, а не з Росією

Верховна Рада України може відкрити шлях до поділу національної компанії «Нафтогаз» на окремі юридичні структури за видами діяльності. Відповідний законопроект уряд зареєстрував 8*листопада 2011*року, коли було здано в експлуатацію газогін «Північний потік». Відкриття нового, альтернативного українському, маршруту транспортування газу до ЄС вплине на українсько-російські переговори щодо створення газового консорціуму, впевнені в Києві,*— повідомляє російська «Независимая газета».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко розповів, що на даному етапі планується переорієнтувати частину поставок, які раніше здійснювалися по українській газотранспортній системі, на новий маршрут. «Адже „Північний потік” від початку створювався для транспортування газу, видобутого на Штокманівському родовищі. Але оскільки роботи на ньому загальмувалися, а газопровід вже створений, російська сторона забере частину газу з українського маршруту. Білоруський транзит, як було заявлено, залишиться в колишніх обсягах»,*— пояснив*він.

За словами експерта, в останні роки Україна в середньому транспортувала близько 100*млрд. куб. м російського газу в ЄС, заробляючи на транзиті приблизно по 3*млрд. дол. на рік. «Правда, частину коштів*— десь на рівні 500*мільйонів доларів на рік*— Україна отримала заздалегідь, авансом»,*— уточнив Сергій Дяченко.

«Але навіть на відкритті нового маршруту говорилося про те, що ЄС в найближчі роки істотно збільшить споживання газу. Їм доведеться чимось заміщати атомну енергетику. На перспективу вони роблять ставку на відновлювальні джерела енергії, але поки що головним енергоносієм залишиться, мабуть, газ. І тому українська ГТС може незабаром відновити своє значення»,*— вважає знавець. «Як би там не було, але можна сказати, що запуск „Північного потоку” серйозно вплине на переговори щодо консорціуму»,*— сказав експерт.

Сергій Дяченко запевнив, що прямого зв’язку законопроекту про реорганізацію «Нафтогазу» і відкриття дороги до заснування консорціуму, в якому зацікавлена російська сторона немає: «Зобов’язання реорганізувати „Нафтогаз” Україна взяла перед Євросоюзом. Хотілося*б, щоб реформа проводилася прозоро, в інтересах народу України, а не під тиском зовнішніх обставин. Але як вона проводитиметься*— ніхто поки не знає».



http://razumkov.org.ua

 

Опитування: українці низько оцінюють роботу міліції

Більшість громадян України (57,0*не підтримують діяльність міліції. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. Повністю підтримують діяльність міліції 6,0%* опитаних, підтримують окремі дії*— 26,3%.*Решта респондентів не визначилися з відповіддю на питання.

Респондентам пропонувалося оцінити роботу міліції свого міста чи району у різних сферах з 5-бальною шкалою, де «1»*означає вкрай низьку оцінку, а «5»*— максимально високу оцінку. З восьми запропонованих сфер лише для однієї середня оцінка виявилася задовільною (вище 3-х балів)*— роботу міліції з охорони представників влади та забезпечення їх безпеки громадяни оцінили на 3,62*бала. Для решти сфер середні оцінки були нижчими ніж 3*бали. Зокрема, боротьба з порушеннями правил дорожнього руху була оцінена на 2,88*бала; охорона і забезпечення громадського порядку*— 2,75*бала; забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод*— 2,62*бала; запобігання правопорушенням та їх припинення*— 2,58*бала; боротьба з вуличною злочинністю*— 2,55*бала; розкриття кримінальних злочинів*— 2,53*бала. Найнижче громадяни оцінили роботу міліції у сфері боротьби з хабарництвом, корупцією в органах влади, інших державних структурах: середня оцінка склала 2,18*бала. Роботу міліції свого міста (у сільській місцевості*— району) в цілому громадяни оцінили в середньому на 2,72*бала.

Протягом останнього року по допомогу до міліції звертався*кожен дев’ятий респондент (10,9,*але вчасно і в повному обсязі допомогу отримали лише чверть (24,0*із тих, хто звертався за допомогою. 30,6%* тих, хто звертався за допомогою отримали її не вчасно, або не в повному обсязі, а відносна більшість (43,4*— не отримали взагалі. 1,9%* тих, хто звертався за допомогою не змогли оцінити рівень цієї допомоги.

Досить низько громадяни оцінюють законослухняність представників міліції. Респондентам пропонувалося відповісти, як, на їх думку, буде діяти середньостатистичний начальник районного відділення міліції, якщо у ході розслідування кримінальної справи він отримає вказівку від керівництва вчинити протизаконні дії. Абсолютна більшість опитаних (61,6*відповіли, що він вчинить за вказівкою керівництва. Лише 9,4%* респонденти очікують, що у цьому випадку начальник відділення вчинить за законом, а 7,4%* схиляються до думки, що він на словах погодиться з керівництвом, але намагатиметься уникати виконання вказівки. 21,8%* опитаних вагалися з відповіддю на питання.

Загалом*же, громадяни частіше сприймають міліцію як чинник небезпеки, а не захисту. Так, у ситуації, коли*б респондент вночі, на порожній вулиці побачив міліціонера, майже третина опитаних (31,2*сприйняли*б його як фактор небезпеки і лише 20,7%* оцінили*б це як гарантію безпеки, а 31,8%* респондентів не вважали*б це ні гарантією безпеки, ні фактором небезпеки. 16,3%* опитаних вагалися з відповіддю на питання. Оцінка міліції у такому аспекті помітно погіршилася порівняно з 2006*роком, коли міліціонера вважали частіше гарантією безпеки (30,5,*ніж фактором небезпеки (19,1.**

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України з 29*вересня по 4*жовтня 2011*року. Опитано 2009*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки*— 2,3%.



http://razumkov.org.ua

 

Україна не зможе перешкодити вступу Росії до СОТ

Україна може зіткнутися з опором інших держав, якщо намагатиметься перешкодити вступу Росії до Світової організації торгівлі, вимагаючи зниження ціни на газ. Таку думку висловив експерт енергетичних питань Центру Разумкова Сергій Дяченко,*— повідомляє «Газета по-українськи».

«Буде багато негативу, якщо це будуть робити. Вступ такої країни як Росія до СОТ*— крок, у якому зацікавлено дуже багато держав. Думаю, що на Україну буде тиск з цього приводу»,*— сказав експерт.

За його словами, відкликання згоди на вступ Росії до СОТ важко пов’язати з газовими контрактами. «Відкликати просто так не можна. Треба ставити якісь претензії невідповідності торговельних режимів з Російською Федерацією принципам СОТ. Сам контракт на постачання газу буде дуже важко прив’язати до цього»,*— зазначив Сергій Дяченко.

Крім того, знавець вважає малоефективним розгляд газової проблеми у міжнародному арбітражному суді. «Суд в міжнародному арбітражі*— це справа дуже виснажлива. Гарний юрист зможе, якщо одна зі сторін не бажає конструктивного ходу подій, відтягнути навіть сам початок розгляду мінімум на рік. Сам*же процес може тягнутися роками. Подавати в суд, щоб виграти, у цьому разі*— справа не дуже реалістична»,*— припустив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Зміна команди послабить позиції України в перемовинах із СОТ

Федерація роботодавців звинуватила урядового уповноваженого з питань європейської інтеграції Валерія П’ятницького в саботажі перегляду умов членства України в СОТ. Інші підприємницькі спілки не підтримують ідею заміни голови переговорної групи,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

«Умови членства України в СОТ стали результатом дуже складного компромісу. Перегляд значної кількості митних ставок вимагатиме компенсаційного погіршення для інших галузей, що зруйнує цей компроміс»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

За словами дослідника, зміна переговорної команди послабить позиції України в СОТ. «Позиція і авторитет Валерія П’ятницького дозволяли Україні не тільки успішно захищати інтереси підприємців, а й уникати покарань за порушення норм СОТ»,*— додав Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Реформи пенсій і пільг можна (і потрібно) зробити популярними

Протести громадських організацій «чорнобильців» та «афганців» під стінами парламенту стали неприємною несподіванкою для влади. Відносно спокійно «протягнувши» через парламент пенсійну реформу, вже восени 2011 року уряд був вимушений призупинити свій реформаторський поступ. Чому так сталося і що робити далі із системою пільг в Україні розповів мережевому виданню «Економічна правда» провідний експерт соціальних програм Центру Разумкова Павло Розенко.

http://razumkov.org.ua

 

Попри економічні проблеми єврозони, Україна потребує вступу до ЄС

На тлі подій, з якими стикнулися країни ЄС в 2011*році виникає резонне питання: а чи потрібен Україні Євросоюз? На прохання газети «Комсомольськая правда» на це питання відповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Вступ до Євросоюзу свідчить про зовсім інший рівень розвитку країни. І якщо сьогодні до України ставляться як до пострадянської держави, то після вступу до нас би ставилися як до цивілізованої проєвропейської країни. А це дуже багато значить як з психологічної, так і з практичної точки зору. По-перше, це вже зовсім інший доступ до ресурсів ЄС. По-друге, Україна дійсно потребує європейських «правил гри». Наприклад, сьогодні уряд не в стані розірвати зачароване коло корупції та рейдерства в бізнесі. Але якби ми реалізовували проєвропейську політику, зробити*б це було набагато легше.



http://razumkov.org.ua

 

Для зниження затрат енергії потрібні ринкові умови в промисловості й ЖКГ

У Бюро економічних і соціальних технологій підрахували, що досягнення Україною рівня енергоефективності ЄС дозволить заощадити стільки енергії, скільки можна отримати з 27*мільйонів тонн нафти або 34*мільярдів кубометрів природного газу. Для порівняння, Україна щорічно споживає близько 16*мільйонів тонн нафти і близько 60*мільярдів кубометрів газу. У цінах 2010*року це означає 11,8*мільярда євро викинутих грошей,*— повідомляє мережеве видання «Подробности».

«Зрощення підприємців із владою і перехресне субсидування не дозволяють вирішити цю проблему»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. За його словами, для того, щоб змінити ситуацію необхідно позбутися цих проблем, розвивати ринкові механізми, які*б заохочували капіталовкладення. Важливо також гарантувати збереження цих вкладень.

Необхідно вирішити і проблему власності будинків, зауважив знавець. «Населення практично справно оплачує комунальні послуги. При цьому громадяни володіють квартирами, а не будинком в цілому. Звідси і проблеми: не вдається вчасно утеплити стіни, вітер гуляє по коридорах через вибиті шибки, важко домовитися з мешканцями про встановлення лічильників»,*— говорить Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

ЄС пильнував економіку нових членів і проґавив вади старих

Новою жертвою боргової кризи в ЄС стала Італія. Колись очікували проблеми лише у нових членів союзу*— Болгарії, Словаччини, Словенії, країн колишнього соцтабору,*— пише газета «Комсомольская правда». Коментар з приводу боргової кризи в Греції та Італії дав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Не варто забувати, що з самого початку союз пильнував «новачків» у сфері врівноваженості бюджету, пошуку коштів, прозорості діяльності, в них проводилася послідовна робота зі збалансованості економіки. Слушним буде зауважити, що найсильніші економіки ЄС*— Німеччина і Франція*— так і залишилися сильними. Вразливими виявилися Греція, Іспанія, Італія, які, що називається, жили не за статками. Їхні величезні борги не завжди були виправданими. Крім того, уряди цих країн не врахували, що жити в рахунок майбутніх доходів можна тільки в тому випадку, якщо ринки зростають, але сьогодні світова економіка не може похвалитися такою стабільністю.



http://razumkov.org.ua

 

Оголошені 17,19 млрд. гривень прибутку «Нафтогазу» існують лише на папері

Прес-служба НАК «Нафтогаз України» повідомила, що чистий прибуток за результатами ІІІ кварталу 2011*року склав близько 17,19*млрд. гривень,*— пише мережеве видання «Ю-бі-ар».

17*мільярдів гривень прибутку, про які заявив «Нафтогаз», існують лише на папері, переконаний провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «„Нафтогаз” показав прибуток, але потрібно сказати, що він не є реальним»,*— сказав експерт. «Ні для кого не таємниця, що компанія насправді працює з великими збитками і виживає лише за рахунок фінансового „штучного дихання”, яке робить держава».

Знавець припустив, що в компанії порахували номінальні доходи і витрати, не беручи до уваги заборгованість та різницю в цінах, що не компенсується. Мета такої звітності*— показати, що «Нафтогаз»*— перспективна компанія. І зважаючи на те, що її будуть реорганізовувати, зростає потреба створити добре враження компанії, вважає*він.

«Думаю, що на певні частини компанії, які утворяться після реорганізації, претендуватиме „Газпром”,*— сказав Володимир Омельченко.*— І от для того, щоб подорожче продати актив російському монополісту, в „Нафтогазі” і заявляють про прибуток. Версія друга*— в компанії хочуть показати, що функціонують успішно без державних вливань. Але якби прибуток там дійсно був, то „Нафтогаз”, як національна компанія, могла*б ділитися грошима, скажімо, з малозабезпеченими верствами населення. А цього не було і немає».



http://razumkov.org.ua