Новини від центра Разумкова

Заощаджувати електрику можна за рахунок перерозподілу робочого часу

Розмови про те, наскільки вигідно використовувати систему переведення годинника на зимовий та літній час точаться не одне десятиліття. Головною причиною запровадження схеми переведення годинника у радянські часи була нестача електроенергії, якої, на думку прихильників скасування зимового часу, зараз цілком достатньо. Слідом за Росією та Білоруссю Україна відмовилася від переходу на зимовий час,*— повідомляє мережеве видання «Главное».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин зазначив, що заощадити світло в наші дні підприємства можуть і за рахунок перерозподілу робочого часу. Наприклад, підлаштовуючи його під світловий день.

«Я не думаю, що тут значний вплив має економіка. Тут більше психологічних чинників і частковий перерозподіл витрат за електроенергію для населення і підприємств. Для України мені здається важливим мати час, який ближчий до європейського. Все-таки, ми, так чи інакше інтегруємось в ЄС»,*— вважає експерт.

«Якщо законопроект ухвалять, вітчизняним підприємствам варто було*б, з метою економії, зміщувати на одну годину свій робочий час»,*— порадив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Надміру жорстка політика Нацбанку може підвищити економічні ризики

Зі зростаючим попитом на іноземну валюту і можливими спекуляціями Національний банк бореться, впроваджуючи жорстку монетарну політику і стискаючи банківську ліквідність. Однак проведення такої обмежувальної політики протягом тривалого часу має значні вади,*— пише газета «Комментарии».

«Це не політика зростання, не політика підтримки підприємництва. Вона швидко призведе до підвищення ставок, і підприємці відчують кредитний голод. А отже, економічна динаміка сповільниться. Якщо зараз зростання ВВП складає приблизно 4,5–5%, то восени, за умови збереження обмежень із зернового експорту і скорочення обсягів кредитування, це зростання може бути „з’їдене”. Тобто надмірна жорстокість НБУ може підвищити економічні ризики»,*— передбачає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Наміри уряду оскаржувати газові контракти у суді були блефом

Впродовж вересня 2011*року висловлювання представників української влади щодо чинних газових контрактів із Росією, підписаних у січні 2009*року за прем’єрства Юлії Тимошенко, були досить жорсткими, починаючи від заяви про те, що Київ готовий оскаржувати ці угоди у міжнародному суді. Проте наприкінці місяця тон дискусії щодо можливості врегулювання чергової газової суперечки став дещо м’якішим,*— повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі»

«Компроміс між Україною та Росією у газових питаннях відшукати дуже важко через те, що Росія використовує це питання для посилення свого політичного впливу, а для Києва*— це суто комерційне питання, для вирішення якого його змушують поступитися стратегічними інтересами»,*— пояснив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Цей компроміс шукають вже тривалий час, і ніяк не можуть знайти, бо, на мій погляд, вирішення питання на політичному рівні для України не є прийнятним. Ціна природного газу є тією мотузкою, якою Росія хоче прив’язати Україну до зони своїх геополітичних інтересів, тоді як в принципі це питання мали*б вирішувати господарюючі суб’єкти, як це відбувається із Європейським Союзом»,*— заявив дослідник.

Володимир Омельченко вважає, що така зміна настроїв Києва лише за місяць*— від бажання судитися до спроби знайти компроміс*— свідчить про те, що широко висвітлюванні наміри українського керівництва оскаржувати газові контракти у суді були, радше, блефом.

Знавець також переконаний, що питання створення газотранспортного консорціуму «на трьох» Україні варто було порушувати до того, як Росія побудувала «Північний потік» і збирається будувати «Південний потік», які Москва створює саме для того, аби зменшити свою залежність від Києва у питаннях транспортування газу до інших країн Європи.



http://razumkov.org.ua

 

Відмова польського уряду добудувати «Одесу-Броди» не означає кінець проекту

Очікування влади на те, що питання втілення проекту будівництва євроазійського нафтотранспортного коридору (Одеса-Броди-Плоцьк-Ґданськ), який дозволив би постачати каспійську нафту в країни Західної та Центральної Європи, практично вирішене, підірвала сенсаційна інформація з Польщі про те, що тамтешня влада не має наміру оплачувати добудову нафтопроводу до Ґданська,*— передає новинна служба «УНІАН».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко зазначає, що позиція Польщі*— не сенсація. «Вона, по суті, концептуально не змінилася. Вкотре польська сторона зазначила, що питання проекту євроазійського нафтотранспортного коридору не відпрацьовані. Йдеться, в першу чергу, про бюджетні кошти. Тобто, державні гроші будуть вкладатися тільки тоді, коли зрозуміють економіку проекту, стане зрозумілим питання окупності. Базу для ухвалення рішення сформують переговори з лідерами інших держав-учасників проекту, які планує провести найближчим часом президент Польщі Комаровський»,*— вважає знавець.

«Зроблені заяви*— не відмова, просто сказано, що уряд Республіки Польща не буде фінансувати цей проект, він і не повинен це робити. Кошти вкладаються суб’єктами, які ведуть господарську діяльність. Тому зараз стоїть завдання отримати від партнерів підтвердження зацікавленості в проекті»,*— додав пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Україна може втратити бюджетні надходження від створення газотранспортного консорціум

Україна запропонувала віддати Росії частину газотранспортної системи за умови, що другим партнером стане Європейський Союз. Мережеве видання «Главред» запитало, чи влаштує такий варіант співпраці Росію, провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Сергія Дяченка.

http://razumkov.org.ua

 

Імовірність масштабних акцій протесту до виборів 2012 року не висока

Директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко вважає що, попри зростання рівня протестних настроїв в Україні, ймовірність «дійсно серйозних, із наслідками», акцій протесту є не дуже високою,*— повідомляє агенція «Укрінформ».

«Скоріше за все, до виборів 2012*року ми не помітимо дуже масштабних акцій, які дійсно докорінно вплинули*б на ситуацію у державі. Але виключати цього теж не можна. Я*б оцінив імовірність таких подій до 2012*року відсотків на двадцять»,*— сказав експерт.

На його думку, серйозні акції протесту виникатимуть не з політичних, а з соціально-економічних причин, однак під час їх проведення можуть лунати політичні гасла.

Андрій Биченко зазначив, що традиційні для демократичного суспільства методи впливу на владу в Україні не працюють. «Тому у громадян залишається лише два способи впливу на владу*— вибори, які відбуваються навіть не щороку, й акції протесту»,*— підсумував експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Газотранспортний консорціум з Росією та ЄС невигідний для України

Українська влада запропонувала Росії та країнам ЄС обговорити можливість створення газотранспортного консорціуму. В ньому ЄС виступатиме споживачем, Росія*— постачальником, а Україна*— транзитером,*— повідомляє новинна служба*«УНН».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко вважає, що від створення газотранспортного консорціуму за участі представників Європейського Союзу та Росії Україна може багато втратити.

«Перш за все створення такого консорціуму повинно супроводжуватися гарантіями наповненості труби, гарантіями збереження надходжень до бюджету. Справа в тому, що сьогодні прибуток отримує Україна, а у разі створення консорціуму його доведеться ділити на трьох. По-друге, повинна бути рівноправність сторін. Тобто якщо з одного боку буде брати участь Росія*— постачальник, а з іншого боку якась фірма, що розповсюджує газ у Європі,то буде однозначний інтерес до зменшення транспортних витрат. Тобто в цьому випадку Україна опиниться у меншості»,*— наголосив експерт.*

Сергій Дяченко нагадав, що газотранспортна система є стратегічним об’єктом, і перш ніж дозволити доступ до нього якісь іншій стороні, Україна повинна впевнитись, що отримає з цього вигоду.

Крім того, за словами експерта, якщо Україна реально, а не на папері, увійде до Європейського енергетичного співтовариства, то її газотранспортна система стане частиною енергетичної системи ЄС. «У такому випадку варто подумати, а чи потрібно створювати консорціум, ще й за участі Росії?»,*— зазначив експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Дії влади в Києві свідчать про страх перед простими людьми

Намагання влади обмежити масові акції свідчить про те, що вона боїться людей. Таку думку висловив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко,*— повідомляє новинна служба*«УНН».

«Щодо пропозицій обмежити масові акції, мені здається, це взагалі намагання грубо порушити будь-які демократичні норми і права людини, в тому числі права на вільні зібрання… Це свідчить про те, що влада, принаймні у Києві, боїться людей. Це підтверджує ті кортежі, які має Президент… Тобто киян влада боїться»,*— переконаний знавець.

За словами Андрія Биченка, влада знає, що кияни не підтримують ні міську владу в особі Олександра Попова, ні державну в особі Президента. «А вони просто бояться замість того, щоб іти на діалог і намагатись шляхом вирішення проблем тих*же киян заробити якусь повагу в них»,*— наголосив пан Биченко.



http://razumkov.org.ua

 

У кращому разі угода про асоціацію з ЄС набуде чинності у 2012 році

З 2009*року Україна є учасником програми ЄС «Східне партнерство», яка спрямована на зміцнення відносин ЄС зі східними країнами-сусідами. Черговий саміт «Східного партнерства» відбудеться 29*вересня 2011*року у Варшаві. Україна і ЄС неодноразово заявляли про намір до кінця 2011*року підготувати остаточний варіант угоди про зону вільної торгівлі. У грудні 2011*року на саміті «Україна-ЄС» Київ сподівається підписати угоду про асоціацію з ЄС,*— повідомляє мережеве видання «Форум».

«„Східне партнерство” для України*— це інструмент розширення і поглиблення відносин з ЄС»,*— вважає директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков. «Особливо у світлі того, що ми вже вийшли на фінішну пряму підписання угоди про асоціацію»,*— наголосив*він.

З іншого боку, експерт підкреслив важливість регіонального співробітництва у рамках програми «Східне партнерство» з іншими країнами-учасниками*— Білоруссю, Молдовою, Грузією, Вірменією, Азербайджаном.

Михайло Пашков також нагадав, що євроінтеграція є ключовим вектором зовнішньої політики України. «Це закріплено і законодавчо»,*— додав*він.

Що стосується прогресу у питанні асоційованого членства України в ЄС, то знавець зауважив, що до кінця 2011*року очікується парафування відповідної угоди на грудневому саміті «Україна-ЄС», після чого почнеться тривалий процес, який передбачає підписання документів, їхню ратифікацію і т.д.

На думку експерта, у кращому разі угода про асоціацію набуде чинності у 2012*році. «Кінцевий момент набуття чинності залежить від позиції окремих країн-членів ЄС щодо зближення з Україною»,*— зазначив*він.

Водночас Михайло Пашков звертає увагу на те, що з підписанням угоди про асоціацію пов’язані «деякі проблеми, зокрема, справа Юлії Тимошенко». «Все це створює певне тло»,*— додав*він.

Крім того, експерт звертає увагу на вплив російського чинника на підписання цього документа. «Росія не стоятиме осторонь від усіх цих процесів. Деякі кола у Москві вважають ключовою загрозою зближення України не з НАТО, а саме з ЄС»,*— підсумував Михайло Пашков.



http://razumkov.org.ua

 

Росія не братиме участь у ЄвроПРО через власне бачення військової безпеки

Росія та Казахстан мають намір найближчим часом створити спільну систему протиракетної оборони. Росія залишається категоричною щодо можливості участі в проекті загальноєвропейської системи протиракетної оборони (ЄвроПРО),*— повідомляє новинна служба «Голос Америки».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що стратегічно Україна також «мало вписується» в систему ЄвроПРО.

З приводу відносин Росії і ЄвроПРО знавець зазначив: «Розробка ЄвроПРО спільно з іншими державами, які могли би взяти в ній участь, веде до створення нової архітектури безпеки на континенті. Росія і НАТО спільно беруть участь в програмах боротьби з тероризмом, наркоторгівлею. А з питань ПРО вони не знаходять спільну мову, тому що ця тема стосується військової безпеки».

За його словами, сьогодні світова спільнота по-іншому, ніж за часів холодної війни, сприймає питання колективної безпеки в світі: «Раніше, у часи міжблокового протистояння, піднімалося питання про взаємний ненапад. Зараз питання безпеки акцентуються на спільному захисті. А захищати що? Чи є в НАТО і Росії єдине розуміння способів захисту? Дуже багато питань знаходяться на рівні національного сприйняття»,*— підкреслив Микола Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Погані наслідки вимоги документів для обміну валюти не забаряться

Набула чинності вимога НБУ здійснювати встановлення осіб клієнтів, які обмінюють іноземну валюту, а також копіювати документи таких клієнтів незалежно від суми операції,*— пише мережеве видання «Економічна правда».

«Можна сміливо стверджувати, що рішення про обмеження на наявних валютних ринках, а саме так доречно трактувати „документування” валютних операцій для всього населення*— найбільш беззмістовне з ухвалених у 2011*році»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Найближчі наслідки не забаряться, сьогодні*— вуличні міняйли, зростання фальшивої валюти, „кидання” простих громадян. Завтра*— відновлення так званих конвертаційних центрів з підвищенням тінізації»,*— додав експерт.

За словами пана Юрчишина, незабаром українці відчують більш системні наслідки, які проявляться насамперед, у вигляді прискореної або навіть шокової інфляції. «Оскільки та частина заощаджень, які населення зберігало у вигляді готівкової іноземної валюти, тепер вимушено піде на ринки споживчих товарів і товарів довгострокового користування*— ані іпотечні ринки, які могли*б розглядатися як альтернативні, ані ощадні фонди, у т.ч. пенсійні, в Україні по суті не функціонують настільки, щоб стати альтернативними валютним»,*— переконаний експерт.

Водночас, продовжив Василь Юрчишин, це зовсім не зменшить дефіциту валюти, оскільки тепер населення, вимушено зменшивши обсяги купівлі, цілком цілеспрямовано зменшить обсяги продажу валюти. «Тобто невдовзі як збільшиться дефіцит валюти, так і девальваційний тиск проявиться з новою силою. А тому НБУ знову потрібно буде шукати інші інструменти валютних обмежень»,*— підкреслив експерт.

Знавець припускає, що черговою сферою «впливу» стануть валютні депозити, «з їхньою примусовою конвертацією у гривневі, звичайно*ж, за офіційним курсом*— нагадаю, натяки на це, втім поки лише стосовно процентних виплат, вже лунали».

«Вказані обмеження не додадуть міцності гривні, не підвищать її привабливість. А от довіра до Нацбанку, до його керівництва, до спроможності вживати дійсно стабілізуючі заходи суттєвим чином знизиться»,*— наголосив*він.

«Так ми втрачатимемо один з небагатьох інститутів держави, до якого зберігалася хоч якась довіра. А з тим, добряче відчуємо негативи макроекономічних наслідків адміністрування на валютних ринках»,*— підсумував дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Москва відчула смак тиску на Україну і не вдовольниться дрібницями

«Політичний компроміс з Росією неможливий, тому що Росія не сприймає Україну як рівноправного партнера. Україна може отримати дешевший газ тільки за умови, якщо піде на якісь поступки політичного характеру. І тут уже не йде мова про компроміси»,*— заявив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко Володимир Омельченко в коментарі новинній службі «ЗІК» у переддень відвідин президентом Януковичем Москви для переговорів щодо газу.

Експерт вважає, що російську сторону створення тристороннього газового консорціуму не цікавить, оскільки українській владі чітко було вказано, що саме цікавить Росію: перше*— це вступ до російського митного союзу, друге*— поглинання «Газпромом» «Нафтогазу». «За цих двох умов Україні можуть піти на так звану знижку, хоча насправді в такому випадку вона втратить набагато більше, ніж отримає»,*— зазначив Володимир Омельченко.

Знавець припускає, що українська влада, скоріше за все, висуне нові пропозиції щодо тристороннього консорціуму чи щодо участі «Газпрому» в якихось українських проектах. «Але мені здається, на сьогодні Росія вже відчула смак того, що вона може тиснути безконтрольно на Україну. І вона не вдовольниться якимись дрібницями. Москві зараз потрібно все*— тобто щоб Україна повністю ввійшла до простору її геополітичних інтересів. А це можливо саме завдяки цим двом ключовим моментам*— поглинання „Нафтогазу” і входження у російський митний союз»,*— наголосив Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Комерційний видобуток сланцевого газу може розпочатися не раніше 2020 року

«Частка сланцевого газу в газовому балансі України до 2030 року може досягти 15-20%», — таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

http://razumkov.org.ua

 

Газовий консорціум з Росією перекриє Україні шлях до енергетичного простору ЄС

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що створення газового консорціуму з «Газпромом» перекриє Україні шляхи інтеграції до Європейського енергетичного співтовариства,*— повідомляє новинна служба*«УНН».

«Якщо буде створено консорціум за участі „Газпрому”, то це фактично перекриє входження України до Єдиного енергетичного співтовариства Євросоюзу, оскільки там існують інші підходи, інші правила. Там діє так званий третій пакет, який обмежує входження монополістів в інфраструктуру Європейського Союзу»,*— зазначив Володимир Омельченко.

За його словами, створення консорціуму лише ускладнить ситуацію для України та посилить позиції «Газпрому».



http://razumkov.org.ua

 

Україна буде не в захваті від нових газових домовленостей

Після зустрічі з російським керівництвом Президент України Віктор Янукович заявив, що в ході переговорів було досягнуто суттєвого прогресу, який дає підстави сподіватися на досягнення найближчим часом конкретних результатів в інтересах обох країн. В той*же час відбулась зустріч голови Міненерго з керівництвом «Газпрому», на якій обговорювались питання енергетичної співпраці між країнами,*— повідомляє мережеве видання «Лига Новости».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко припускає, що або сторони домовились про ведення переговорів, або вийшли на такі пропозиції, які з політичної точки зору не викличуть захоплення всередині України.

«Говорили, що є якісь зрушення в питаннях транзиту природного газу по тарифу на транзит. Але тариф на транзит не був основної проблемою. Дійсно, ми вважаємо, що тариф дещо занижено, але невже Росія погодилась на підвищення тарифу? Я в це, чесно кажучи, не вірю»,*— сказав*він.

«Скоріш за все там якісь схеми, які любить міністр Юрій Бойко. Тобто авансом „Газпром” заплатив за транзит природного газу, а потім це віддається за рахунок зміни ставки транзиту»,*— вважає експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Питання митного союзу визначатиме характер переговорів України з Росією

Директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков вважає, що питання про участь України в митному союзі Білорусі, Казахстану і Росіїї стоятиме на порядку денному українсько-російських переговорів,*— повідомляє новинна служба «УНІАН».

Експерт стверджує, що тема російського митного союзу «звучала і звучатиме». Митний союз*— це геополітична ініціатива РФ, і керівництво Росії чудово розуміє, що без України ця ініціатива не буде ефективною. На його думку, ця тема визначатиме тональність, характер і атмосферу двосторонніх відносин.

«Тема митного союзу залишатиметься в переговорному процесі. Я думаю, що Росія на цьому робитиме своєрідний політичний акцент. Тим паче, що Путіну, який знову прийшов до влади, буде потрібна певна зовнішньополітична перемога, прорив»,*— вважає Михайло Пашков.

Експерт прогнозує, що подальші відносини між Україною і Росією будуть «достатньо складними». «Мені*б хотілося, щоб ці відносини перейшли у формат діалогу на рівні європейських цінностей, норм і правил, щоб залишилася осторонь так звана кулуарна дипломатія і щоб не було у нас сюрпризів „а-ля Харків”»,— сказав*він.

Михайло Пашков вважає, що позиція російського керівництва найближчими роками щодо України не зміниться, триватиме тиск. На його думку, Росія не буде стороннім спостерігачем у період парафування, підписання і ратифікації Україною угоди з ЄС про асоціацію і можливий варіант, який вже був навколо Бухарестського саміту.

Говорячи про результати зустрічі Президента України Віктора Януковича з російським президентом і прем’єр-міністром, експерт відзначив, що зараз досить складно говорити про конкретні результати зустрічі і висловив думку про те, що вона була преамбулою до жовтневого засідання українсько-російської державної комісії, де й будуть ухвалені відповідні рішення.



http://razumkov.org.ua

 

Газовий консорціум з РФ перекриє Україні шлях до енергетичного простору ЄС

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що створення газового консорціуму з «Газпромом» перекриє Україні шляхи інтеграції до Європейського енергетичного співтовариства,*— повідомляє новинна служба*«УНН».

«Якщо буде створено консорціум за участі „Газпрому”, то це фактично перекриє входження України до Єдиного енергетичного співтовариства Євросоюзу, оскільки там існують інші підходи, інші правила. Там діє так званий третій пакет, який обмежує входження монополістів в інфраструктуру Європейського Союзу»,*— зазначив Володимир Омельченко.

За його словами, створення консорціуму лише ускладнить ситуацію для України та посилить позиції «Газпрому».



http://razumkov.org.ua

 

Росія зробила Януковичу пропозиції, які він зараз обдумує

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий в коментарі новинній службі «Інтерфакс» дав оцінку значенню візиту Президента України Віктора Януковича в Москву, який був присвячений вирішенню газових питань.

Валерій Чалий вважає, що візит пройшов у невдалий час, «тому що в Росії прояснилась ситуація з приводу розвитку подій з президентськими виборами, в Україні тиск Євросоюзу сягнув свого піку по внутрішньополітичній ситуації». «Президенту України було не надто комфортно в такій ситуації вести переговори з сильним і консолідованим партнером»,*— впевнений*він.

«Крім того, значна частина переговорів проходила »біля води«, далеко від будівель і досвідчених радників, тому припускаю, що ця поїздка є проміжною. По суті, мені здається, що Віктору Януковичу було зроблено ряд пропозицій і констатовано ряд позицій, які він зараз обдумує. І результат стане відомий нам після проведення або не проведення міждержавної комісії»,*— зауважив експерт.

Валерій Чалий не схильний характеризувати даний візит як потепління у відносинах влади України та Росії. «Я не бачу ніякого потепління у відносинах. Сам факт проведення зустрічі позитивний, але це виглядає не як потепління, а певне просування певних вимог для взаємних компромісів»,*— пояснив*він.

Експерт бачить два варіанти виходу з непростого періоду відносин між двома країнами. «Перший варіант*— Україна іде на чергові компроміси в бік Росії, причому питання стратегічного розвитку, наприклад питання кордонів і видобутку енергоресурсів на Чорноморському шельфі, а в обмін на це*— тактичне вирішення якихось економічних преференцій. Другий варіант*— це дійсно по всіх питаннях, по всьому спектру буде пошук взаємних інтересів і компромісів, але не за рахунок базових національних інтересів країни. Необхідно зауважити, що перший варіант уже застосовувався нинішньою владою. Але сподіваюсь, що такі помилки повторюватись не будуть»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Дійсна лібералізація візового режиму з ЄС сильно відстає від заявленої

Незважаючи на всі проведені переговори України з Євросоюзом про спрощення візового режиму, європейські країни неохоче видають нашим громадянам шенгенські візи*— пише газета «Сегодня».

«Відношення до нас найчастіше суб’єктивне: нерідко в посольствах візова історія не враховується (можна 15*років кататися по Європі і на 16-ий отримати відмову в продовженні), а документи українців вичитуються до останньої літери,*— говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. «Візи вважають за краще давати на короткий термін, і нашим громадянам доводиться звертатися до посольств знову і знову. На консульські збори витрачається 40–50 мільйонів євро в рік за 1,2–1,3 мільйона виїздів».

За словами експерта, угода України з ЄС зобов’язує посольства приймати рішення про видачу віз за 10*днів і в окремих випадках*— за місяць, на практиці усе робиться навпаки, навіть якщо нам видають мультивізи, то на короткий термін. «В цілому, за останній рік віз стали видавати більше, але лібералізація режиму сильно відстає від задекларованої»,*— підсумував Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Вибивання населенням пільг — відповідь на недофінансовані зарплати

Прийняття законопроекту №9127,*який мав позбавити українців значної кількості пільг відкладено для проведення «консультацій з громадськістю», проте не очікується, що вони вплинуть на ситуацію. Цей законопроект порушив нестабільний мир, який дозволяв підтримувати ілюзію соціальної держави протягом тривалого часу,*— пише газета «Комментарии».

«„Хитрощі” населення для вибивання різних пільг*— відповідь на недофінансовані зарплати. Якоюсь мірою це і відповідь на дії „слуг народу”. Ось депутати мають зарплату в 18*тисяч гривень. Багато хто ще оформили собі пенсію тисяч так на 15.*Різні виплати за „інвалідністю”, „бойовим діям” і т.д. Якщо порахувати, то дуже великий відсоток з усіх бюджетних виплат йде на цих людей. До того*ж ми повинні розуміти, що значна частина „соціалки” осідає в кишенях чиновників різних рівнів. Ось і виходить, що офіційно виплати великі, а народ бідніє»,*— вважає експерт Центру Разумкова Павло Розенко.



http://razumkov.org.ua