Новини від центра Разумкова

Нові правила роботи НБУ мало вплинуть на його самостійність

Віктор Янукович направив до Верховної ради законопроект, який збільшує термін повноважень глави Нацбанку з 5*до 7*років, забороняє Нацбанку перераховувати наперед прибуток до держбюджету, а також надавати державі позики з метою фінансування витрат бюджету,*— повідомляє газета «Экономические известия».

Опитані знавці зазначають, що термін повноважень глави НБУ принципової ролі не грає, оскільки процедура призначення і зняття з посади залишилася без змін і є правом президента країни. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що законопроект мало позначиться на дійсних можливостях Нацбанку до самостійних дій. «Це більше дань вимогам МВФ, який виступає за забезпечення самостійності НБУ»,*— сказав дослідник.

На його думку, Нацбанк і без того є достатньо незалежним, свідчення тому*— фактично безконтрольна валютна політика НБУ восени 2008*року. «Різкий обвал курсу національної валюти, перетікання валютни між ринками*— все це було наслідком непрозорої політики Нацбанку. І ніхто більше в державі не міг взяти дії регулятора під свій контроль»,*— нагадав економіст.



http://razumkov.org.ua

 

Розміщення українських облігацій в Росії містить додатковий політичний ризик

Як повідомив днями міністр фінансів Росії Алєксєй Кудрін, Україна готується до розміщення в Росії рубльових державних облігацій. Таке розміщення відбудеться вперше. До цього в РФ були випадки розміщення білоруських і казахстанських цінних паперів. Щоправда, обидва закінчилися дефолтами,*— повідомляє газета «День».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин каже, що «вихід на різні фінансові ринки*— це непогано». Але при цьому важливо, наскільки вони стійкі, а отримуваний там ресурс, тобто цінні папери, є привабливими для міжнародних інвесторів. Дуже важливо знати, зауважує знавець, чи готова наша країна їх обслуговувати… «щоб не заміщати економічний ресурс якимось політичним». «А ризик полягає в тому — говорить пан Юрчишин — що в наших відносинах з Росією весь час з’являється якийсь політичний підтекст. Ось це й насторожує».



http://razumkov.org.ua

 

Закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики закріпив «неіснуючий статус»

Проти ночі 3*липня 2010 року Верховна рада ухвалила закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Документ, ухвалений за вимкненої трансляції засідань Верховної ради, надихнув проросійські сили, обурив націонал-демократів і збентежив експертну спільноту. На думку знавців, новий закон готували певним поспіхом, що і призвело до численних «ляпів» у його формулюваннях,*— повідомляє мережеве видання «Главред».

«Такого поняття, як „позаблоковість” в міжнародному праві немає,*— говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.*— Звідти віє часами „холодної війни”, на що, звичайно, звернуть увагу ті, хто цей закон читатиме на Заході. Я з нетерпінням чекаю перекладу документа англійською. Англійською це вийде „non-block”. Це термін часів „холодної війни”. У МЗС використовується поняття „non-allied”, це спокійніший термін, але він не зовсім відображає те, про що йдеться в новому документі».

Знавці також критикують*положення про «поглиблення і розвиток системи європейської безпеки», якої на сьогоднішній день не існує в природі. «Найгірше не те, що відмовилися від НАТО, а те, що нічого не запропоновано натомість*— адже за словом „позаблоковість” нічого не стоїть. Реверанс у бік Москви зроблено, але, ведучи умілу дипломатію, за такий реверанс можна було*б багато що отримати»,*— наголошує пан Чалий.

Ще одне зауваження — надання новому закону такого собі «надстатусу». Адже в перехідних положеннях документа прямо вказано: решта законів і нормативних актів країни мають дію лише в тій частині, в якій вони не суперечать цьому закону. Таке формулювання, упевнені в опозиції, суперечить духу та букві Конституції України. Валерій Чалий з цим згоден: за його словами, такі речі мають затверджуватися на рівні Конституції.



http://razumkov.org.ua

 

Україну умовно включено до митного союзу Білорусі, Казахстану та Росії

В Астані в рамках самміту Євразес Росія, Казахстан і Білорусь оголосили про створення митного союзу. Україна поки не висловлюється за приєднання. Водночас більшість українських знавців переконані, що його створення не матиме негативних наслідків для України, посилаючись на членство України в*СОТ, — повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

«Початок роботи Митного союзу не має для України жодних наслідків. Однак, з точки зору того, що Україна не платить Росії мито за природній газ, можна вважати, що Україну авансом вже туди включили. Це пов’язано з подовженням перебування Чорноморського флоту в Криму»,*— заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.



http://razumkov.org.ua

 

Скасування державної вугільної монополії може провалитися через опір галузі

Міністерство вугільної промисловості України найближчим часом очікує на скасування урядової постанови про обов’язкову закупівлю енергетичного вугілля державними тепловими компаніями лише у держпідприємства «Вугілля України». «Вугілля України» здійснює продаж практично всього вугілля, видобутого на вугільних підприємствах, що перебувають в управлінні Мінвуглепрому. У разі скасування постанови ринок вугілля стане відкритим, однак ринкові правила гри призведуть до закриття великої кількості збиткових державних шахт,*— повідомляє газета «День».

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін схвалює ідею усунення вугільного монополіста та перехід на ринкові аукціони з продажу вугілля. Щоправда, вважає знавець, дуже важко віриться, що ці прозорі ринкові аукціони дійсно з’являться. «Пригадаймо: Тимошенко намагалася їх зробити і дійсно провела декілька таких аукціонів. Однак їх було зірвано. Питання у тому, що деякі олігархічні групи отримують значні державні фінансові надходження віт такого неринкового стану вугільної галузі»,*— говорить пан Саприкін.

На думку пана Саприкіна, найбільшу ймовірність закриття мають державні шахти. За рахунок нижчої собівартості видобування вугілля приватні шахти можуть на певний час понизити вартість тонни вугілля на 5–7%* — і вони будуть прибуткові. А державні залишаться у програші, їхнє вугілля накопичуватиметься на складах, вважає пан Саприкін. На його думку, ринкові правила здатні витримати тільки одиниці з усіх державних шахт, бо їхня основна маса*— нерентабельні та надзвичайно збиткові. За оцінками знавця, раніше прибуткових державних шахт нараховувалося тільки 5%*від загальної кількості. Скільки*ж їх сьогодні в міністерстві саме підраховують.



http://razumkov.org.ua

 

Міністра оборони Єжеля може змінити Олександр Кузьмук

Віктор Янукович може провести позачергове засідання Ради національної безпеки та оборони України, присвячене стану справ у Збройних силах. У ЗМІ з’явилася чернетка підсумкових рішень засідання, одним з пунктів якого значилася відставка міністра оборони України Михайла Єжеля,*— повідомляє російська «Независимая газета».

Пан Єжель, щойно очоливши військове відомство, публічно заявив про проблеми. У період з 2006*по 2009*рік армія хронічно недоотримувала кошти, через що були фактично заморожені державні оборонні програми, повідомив міністр. Але Віктор Янукович чекає від чиновників не підтвердження проблем, а дієвих рішень, вважає керівник військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Він зазначив, що рішення глави держави про позачергове засідання РНБО може бути пов’язане з поїздкою Януковича до Криму в перших числах липня. ЗМІ повідомили, що головнокомандувач в ході відвідин севастопольського аеродрому «Бельбек» дізнався, що з 20*винищувачів в повітря здатний піднятися один. Тому відставка загрожує не лише міністрові оборони, але і головкому ВПС Івану Руснаку.

Пан Сунгуровський зазначив, що в експертних колах вже обговорюється питання про призначення на посаду глави оборонного відомства України Олександра Кузьмука*— народного депутата, який двічі працював на посаді міністра оборони в різних складах уряду. «І Кузьмук не чарівник*— він нічого не змінить за день. Але він кадровий військовий, має досвід керівництва всією системою ЗС і здатний створити систему управління армією. До того*ж важливою перевагою Кузьмука є наявність надійного кадрового резерву»,*— вважає Микола Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Скасування державної вугільної монополії може провалитися через опір галузі

Міністерство вугільної промисловості України найближчим часом очікує на скасування урядової постанови про обов’язкову закупівлю енергетичного вугілля державними тепловими компаніями лише у держпідприємства «Вугілля України». «Вугілля України» здійснює продаж практично всього вугілля, видобутого на вугільних підприємствах, що перебувають в управлінні Мінвуглепрому. У разі скасування постанови ринок вугілля стане відкритим, однак ринкові правила гри призведуть до закриття великої кількості збиткових державних шахт,*— повідомляє газета «День».

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін схвалює ідею усунення вугільного монополіста та перехід на ринкові аукціони з продажу вугілля. Щоправда, вважає знавець, дуже важко віриться, що ці прозорі ринкові аукціони дійсно з’являться. «Пригадаймо: Тимошенко намагалася їх зробити і дійсно провела декілька таких аукціонів. Однак їх було зірвано. Питання у тому, що деякі олігархічні групи отримують значні державні фінансові надходження віт такого неринкового стану вугільної галузі»,*— говорить пан Саприкін.

На думку пана Саприкіна, найбільшу ймовірність закриття мають державні шахти. За рахунок нижчої собівартості видобування вугілля приватні шахти можуть на певний час понизити вартість тонни вугілля на 5–7%* — і вони будуть прибуткові. А державні залишаться у програші, їхнє вугілля накопичуватиметься на складах, вважає пан Саприкін. На його думку, ринкові правила здатні витримати тільки одиниці з усіх державних шахт, бо їхня основна маса*— нерентабельні та надзвичайно збиткові. За оцінками знавця, раніше прибуткових державних шахт нараховувалося тільки 5%*від загальної кількості. Скільки*ж їх сьогодні в міністерстві саме підраховують.



http://razumkov.org.ua

 

Заява Верховної ради про гаранті безпеки штовхає Україну в ОДКБ

Коментар директора воєнних програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського з приводу прийнятої Верховною Радою заяви «Без’ядерному статусу України*— реальні гарантії».

Можна констатувати, що результати полеміки з цього питання, що точилася останнім часом в українському експертному середовищі, залишилися для ініціаторів заяви не почутими. Причин може бути дві: або вони самі себе вважають експертами такого високого рівня, що ці результати для них не варті уваги; або аргументи, наведені експертами, не вписуються в «їхню модель України»*— вірніше вписуються частково.

Стисло нагадаємо, до чого зводилися головні аргументи та результати полеміки:

• тема гарантій безпеки для України, яка не є членом жодної із систем колективної безпеки (а нещодавно проголошена позаблоковою), є дійсно актуальною;
• зміст Будапештського меморандуму справедливо розглядати лише к контексті «гарантії*— замість відмови від ядерної зброї як засобу стримування», тому поширювати ці гарантії на загрози, де ядерна зброя не може служити засобом стримування, є не зовсім правомірним;
• юридична обов’язковість міжнародних угод зумовлюється переважно наявністю в них певних критеріїв, механізмів моніторингу їх дотримання та реагування на випадок недотримання; їх розробка, ухвалення та втілення є одними з головних перепон появи таких міжнародних документів; спроба вмістити в один документ згадані критерії і механізми стосовно близьких, але дуже специфічних і чутливих сфер (воєнно-політичної та економічної) робить підготовку та ухвалення такого документа малоймовірними;
• головними гарантіями територіальної цілісності, політичної незалежності, захисту України від економічного тиску є сильна державна влада, яка опікується національними інтересами, та взаємовигідне, юридичне зобов’язуюче партнерство з оточенням, особливо із впливовими гравцями, що, з одного боку, здатне усунути ряд загроз, а з іншого*— передбачити механізми надання допомоги (в тій чи іншій формі) на випадок появи певних загроз.

Попри наведені аргументи, парламентська коаліція продовжує наполягати на міжнародних юридично обов’язкових гарантіях, наводячи, як не дивно, в якості головної причини їхньої потреби неучасть України в «жодній з існуючих систем колективної безпеки». Можна заздалегідь передбачити відповідь ядерних держав, до яких звертається український парламент*— замість проголошення себе позаблоковою країною, треба було вступати до однієї з систем колективної безпеки та отримувати навіть ширші гарантії безпеки.

Що може стояти за цією заявою? Або бажання у прихований спосіб розчистити шлях до наступного повномасштабного зближення з Росією: у випадку укладення такої угоди Україна сама обиратиме, кому з партнерів віддати перевагу (вгадайте з трьох разів*— кому), а решта гарантів добровільно та «юридично обов’язково» відмовляються від впливу на цей процес. Або ініціатори заяви насправді відверто не розуміють, куди їх руками підштовхують Україну.



http://razumkov.org.ua

 

Міністра оборони Єжеля може змінити Олександр Кузьмук

Віктор Янукович може провести позачергове засідання Ради національної безпеки та оборони України, присвячене стану справ у Збройних силах. У ЗМІ з’явилася чернетка підсумкових рішень засідання, одним з пунктів якого значилася відставка міністра оборони України Михайла Єжеля,*— повідомляє російська «Независимая газета».

Пан Єжель, щойно очоливши військове відомство, публічно заявив про проблеми:*у період з 2006*по 2009*рік армія хронічно недоотримувала кошти, через що були фактично заморожені державні оборонні програми. Але Віктор Янукович чекає від чиновників не підтвердження проблем, а дієвих рішень, вважає керівник військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Він зазначив, що рішення глави держави про позачергове засідання РНБО може бути пов’язане з поїздкою Януковича до Криму в перших числах липня. ЗМІ повідомили, що головнокомандувач в ході відвідин севастопольського аеродрому «Бельбек» дізнався, що з 20*винищувачів в повітря здатний піднятися один. Тому відставка загрожує не лише міністрові оборони, але і головкому ВПС Івану Руснаку.

Пан Сунгуровський зазначив, що в експертних колах вже обговорюється питання про призначення на посаду глави оборонного відомства України Олександра Кузьмука*— народного депутата, який двічі працював на посаді міністра оборони в різних складах уряду. «І Кузьмук не чарівник*— він нічого не змінить за день. Але він кадровий військовий, має досвід керівництва всією системою ЗС і здатний створити систему управління армією. До того*ж важливою перевагою Кузьмука є наявність надійного кадрового резерву»,*— вважає Микола Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

У засадах внутрішньої та зовнішньої політики закріплено неіснуючий статус

Проти ночі 3*липня 2010 року Верховна рада ухвалила закон «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики». Документ, ухвалений за вимкненої трансляції засідань Верховної ради, надихнув проросійські сили, обурив націонал-демократів і збентежив експертну спільноту. На думку знавців, новий закон готували певним поспіхом, що і призвело до численних «ляпів» у його формулюваннях,*— повідомляє мережеве видання «Главред».

«Такого поняття, як „позаблоковість” в міжнародному праві немає,*— говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.*— Звідти віє часами „холодної війни”, на що, звичайно, звернуть увагу ті, хто цей закон читатиме на Заході. Я з нетерпінням чекаю перекладу документа англійською. Англійською це вийде „non-block”. Це термін часів „холодної війни”. У МЗС використовується поняття „non-allied”, це спокійніший термін, але він не зовсім відображає те, про що йдеться в новому документі».

Знавці також критикують*положення про «поглиблення і розвиток системи європейської безпеки», якої на сьогоднішній день не існує в природі. «Найгірше не те, що відмовилися від НАТО, а те, що нічого не запропоновано натомість*— адже за словом „позаблоковість” нічого не стоїть. Реверанс у бік Москви зроблено, але, ведучи умілу дипломатію, за такий реверанс можна було*б багато що отримати»,*— наголошує пан Чалий.

Ще одне зауваження — надання новому закону такого собі «надстатусу». Адже в перехідних положеннях документа прямо вказано: решта законів і нормативних актів країни мають дію лише в тій частині, в якій вони не суперечать цьому закону. Таке формулювання, упевнені в опозиції, суперечить духу та букві Конституції України. Валерій Чалий з цим згоден: за його словами, такі речі мають затверджуватися на рівні Конституції.



http://razumkov.org.ua

 

Конституційний суд очолить прихильна до влади особа

12*липня 2010*року мають відбутися вибори голови Конституційного суду України. Трирічний термін повноважень нинішнього голови добіг кінця наприкінці попереднього тижня. Прізвища претендентів на посаду не розголошують. Посада голови Конституційного суду є дуже важливою для влади, яка планує внесення конституційних змін,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Керівник політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко каже, що процес висунення кандидатур у КС відбувається закрито. «Відомостей про те, що зараз відбувається в Конституційному суді в плані внутрішніх змін і призначенні нового голови,*— практично немає,*— каже він.*— Всі процеси відбуваються на неофіційному рівні. Скоріш за все готується кандидатура, яка при голосуванні гарантовано набиратиме більшість».

На думку Юрія Якименка, показовим є рішення Конституційного суду, що коаліцію можуть формувати не лише депутатські фракції, але й окремі депутати. Отже, більшість суддів є лояльними до влади і у влади є достатньо можливостей провести свою кандидатуру.

«Після коаліційного рішення ситуація в КС стабілізована,*— зазначає знавець.*— Будуть судді, які мають окрему думку. І вони, в принципі, вже відомі. Але мені здається, що більшість, яка прийматиме потрібні рішення, там вже сформувалася».



http://razumkov.org.ua

 

Громадські організації мають гучніше говорити про себе, щоб подолати недовіру

Найважливіша умова стійкого становища громадських організацій*— підтримка населення. Проте лише мала його частина вірить у можливість ефективного захисту своїх прав та інтересів. Соціологічні опитування підтверджують низький рівень поінформованості про недержавні об’єднання. Багато людей не уявляють, що діяльність громадських організацій охоплює десятки напрямів і не обмежується тільки «навколополітичною» сферою,*— пише газета «Дзеркало тижня».

Директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна вважає, що така ситуація*— результат розвитку апатії й недовіри населення до всього, що відбувається: «За нашими даними, дві третини українців вважають, що не можуть довіряти своїм співвітчизникам. Особливо це стосується тих, хто закликає нас до якоїсь спільної діяльності, бо підозрюється наявність певних інтересів, не сумісних із декларованими. Наприклад, можемо згадати одну відому київську громадську організацію, що декларувала громадські інтереси, а фактично ставила за мету приведення своїх керівників до влади певного рівня. Коли мети було досягнуто, потреба в організації для них відпала».

«Головний успіх громадських організацій*— підтримка молодіжного сектору. Якщо активістам удасться по-справжньому зацікавити молодь, то можна вважати, що вони знаходять підтримку серед активної частини населення,*— підкреслює Людмила Шангіна.*— Треба створювати навчальні програми для громадського активу на всіх рівнях. Також важливо навчитися передавати нагромаджений досвід і демонструвати результати успішних акцій. Адже часто буває так, що про проведені кампанії знають лише їх учасники та люди, котрим вони допомогли. Отже, треба вчитися подавати матеріал для ЗМІ, зацікавлювати широку публіку. На жаль, багато організацій не володіють умінням самопрезентації. У публічному просторі залишаються помітними або дуже великі організації, або ті, котрі вміють підтримувати творчий підхід у своїй діяльності, привертають до себе увагу ЗМІ. Звідси*— простий висновок: усім, хто працює у сфері громадянської участі, слід пам’ятати, що не можна зупинятися в розвитку, слід постійно шукати нові, яскраві й переконливі методи роботи з громадянами, використовувати нові ефективні технології».



http://razumkov.org.ua

 

Конституційний суд очолить прихильна до влади особа

12*липня 2010*року мають відбутися вибори голови Конституційного суду України. Трирічний термін повноважень нинішнього голови добіг кінця наприкінці попереднього тижня. Прізвища претендентів на посаду не розголошують. Посада голови Конституційного суду є дуже важливою для влади, яка планує внесення конституційних змін,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Керівник політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко каже, що процес висунення кандидатур у КС відбувається закрито. «Відомостей про те, що зараз відбувається в Конституційному суді в плані внутрішніх змін і призначенні нового голови практично немає,*— каже він.*— Всі процеси відбуваються на неофіційному рівні. Скоріш за все готується кандидатура, яка при голосуванні гарантовано набиратиме більшість».

На думку Юрія Якименка, показовим є недавнє рішення Конституційного суду, що коаліцію можуть формувати не лише депутатські фракції, але й окремі депутати. Отже, більшість суддів є лояльними до влади і в неї є достатньо можливостей провести свою кандидатуру.

«Після коаліційного рішення ситуація в КС стабілізована,*— зазначає знавець.*— Будуть судді, які мають окрему думку. І вони, в принципі, вже відомі. Але мені здається, що більшість, яка прийматиме потрібні рішення, там вже сформувалася».



http://razumkov.org.ua

 

Новий закон про ринок газу трохи наблизив Україну до правил ЄС

9*липня 2010*року Верховна рада ухвалила закон «Про засади функціонування ринку природного газу України». Прокоментувати цей документ мережеве видання «Оглядач» попросило провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка.

«Це надзвичайно важливий нормативний акт в енергетичній галузі, саме з погляду наших відносин з Європейським Союзом»,*— сказав Володимир Омельченко, нагадуючи про те, що однією з умов членства України в Європейській енергетичній спілці є ухвалення закону, пристосованого до відповідної директиви*ЄС.

За словами знавця, законопроект надійшов до Ради «в сирому вигляді, і профільний комітет виконав велику роботу*— він значно покращив якість цього документа і зробив так, щоб він вважався пристосованим до європейського законодавства».

Перевагами закону Володимир Омельченко назвав розділення задач видобутку, транспортування та постачання газу, а також «механізм рівноправного доступу до газових мереж» і «задекларована норма розвитку конкуренції на цьому ринку». Дослідник переконаний, що саме ці норми допоможуть долучити Україну до газової галузі Євросоюзу.

Разом з тим, закон містить і «декілька значних недоліків». Головний з них*— жорсткий контроль з боку держави газодобувних підприємств, що належать державі на 50%*і більше. «Це означає, що газодобувні підприємства будуть вимушені продавати природний газ „Нафтогазу” за 30*доларів за кубометр, а НАК, у свою чергу, продає його населенню в 2–2,5 разів дорожче». Таким чином, газодобувні компанії отримують оплату поточних витрат, але не мають «необхідних для розвитку галузі капіталовкладень». Цей механізм, що діяв не один рік, «привів до повного занепаду газової галузі»,*— упевнений знавець.

Ще один недолік закону*— ніщо не перешкоджає спробам використання «енергетичної „зброї” в політичних цілях», до чого часто вдається «Газпром». Таким чином, «Газпром» може спокійно вкладати в український ринок, перекуповувати мережі, скільки завгодно торгувати природним газом, займати достатньо велику частку ринку природного газу в Україні. Якщо*ж пригадати, що «Газпром»*— величезний монополіст, «що об’єднує всі три функції», становище можна розглядати як небезпечне.

Насамкінець пан Омельченко сказав, що необхідне ще багато зробити для того, щоб привести українське законодавство в газовій галузі до європейських засад. Але «без докорінних змін в економіці України цей закон не запрацює».



http://razumkov.org.ua

 

Парламентські канікули політики витратять на домовленості

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко взяв участь у прес-конференції, організованій мережевим виданням «Оглядач», яка була присвячена підбиттю підсумків попередньої сесії Верховної Ради та новим політичним домовленостям, які можуть відбутися під час канікул.

Перш ніж будувати прогнози щодо майбутніх домовленостей, Юрій Якименко оцінив підсумки роботи парламентських трударів. На його думку, минула сесія продемонструвала «кризу парламентаризму*— парламент в значній мірі втратив свою самостійність і не може повноцінно виконувати свої основні функції». Зокрема, тому, що «збочена політична структура» законодавчого органу країни*— нардепів, що приєдналися до провладної коаліції і політичних опонентів, що перейшли на сторону, навряд чи можна назвати слугами свого виборця. Опозиція, у свою чергу, «фактично позбавлена процедурних можливостей для впливу на становище в парламенті».

Так, коаліція, на перший погляд, сильна, здібна до законотворчості, але «вона поступово перетворюється на парламент в мініатюрі»,*— упевнений Юрій Якименко. «У ній створюється своя більшість, своя опозиція, існують розбіжності навіть між групами усередині Партії регіонів»,*— сказав*він.

Якщо говорити про справжню опозицію, то, звичайно, «висновки тут песимістичні»,*— визнав політолог. «Вона не може представляти консолідовану позицію навіть в питаннях, що стосуються її власних прав, і це найбільша проблема для опозиційних*сил».

Юрій Якименко назвав декілька чинників, які робитимуть істотний вплив на роботу парламенту найближчими місяцями:

• Місцеві вибори, призначені на 31*жовтня. «Це перше випробування для влади і тест для опозиції, наскільки вона зберігає рівень своєї підтримки».
• Питання перерозподілу повноважень в системі влади, «пов’язаний з можливими конституційними змінами».
• Можливі ротації в уряді і «повна або часткова зміна керівництва Кабінету Міністрів». Тут все залежатиме від соціально-економічної ситуації. Якщо події розвиватимуться за негативним сценарієм, доведеться призначати «головного з неприємностей».
• Конфлікти усередині коаліції*— «за сфери впливу, за кадрові призначення».

Незважаючи на завірення представників коаліції про те, що триста «тушок» їм ні до чого, Юрій Якименко припускає, що процес залучення нових членів більшості матиме місце, оскільки «владі вони потрібні». Зокрема, для конституційних змін. Політолог вважає, що триста депутатів не обов’язково повинні бути зв’язані формальним членством*— достатньо певної лояльності, готовності підтримати те або інше вирішення коаліції.

«Літо*— традиційний період для політичних домовленостей і продукування довгострокових стратегій, в першу чергу, влади, для реалізації яких буде потрібно впливати на ситуацію в парламенті. Тобто, цей період політики проведуть достатньо активно».



http://razumkov.org.ua

 

Новий закон про ринок газу трохи наблизив Україну до правил ЄС

9*липня 2010*року Верховна рада ухвалила закон «Про засади функціонування ринку природного газу України». Прокоментувати цей документ мережеве видання «Оглядач» попросило провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка.

«Це надзвичайно важливий нормативний акт в енергетичній галузі, саме з погляду наших відносин з Європейським Союзом»,*— сказав Володимир Омельченко, нагадуючи про те, що однією з умов членства України в Європейській енергетичній спілці є ухвалення закону, пристосованого до відповідної директиви*ЄС.

За словами знавця, законопроект надійшов до Ради «в сирому вигляді, і профільний комітет виконав велику роботу*— він значно покращив якість цього документа і зробив так, щоб він вважався пристосованим до європейського законодавства».

Перевагами закону Володимир Омельченко назвав розділення задач видобутку, транспортування та постачання газу, а також «механізм рівноправного доступу до газових мереж» і «задекларована норма розвитку конкуренції на цьому ринку». Дослідник переконаний, що саме ці норми допоможуть долучити Україну до газової галузі Євросоюзу.

Разом з тим, закон містить і «декілька значних недоліків». Головний з них*— жорсткий контроль з боку держави газодобувних підприємств, що належать державі на 50%*і більше. «Це означає, що газодобувні підприємства будуть вимушені продавати природний газ „Нафтогазу” за 30*доларів за кубометр, а НАК, у свою чергу, продає його населенню в 2–2,5 разів дорожче». Таким чином, газодобувні компанії отримують оплату поточних витрат, але не мають «необхідних для розвитку галузі капіталовкладень». Цей механізм, що діяв не один рік, «привів до повного занепаду газової галузі»,*— впевнений знавець.

Ще один недолік закону*— ніщо не перешкоджає спробам використання «енергетичної „зброї” в політичних цілях», до чого часто вдається «Газпром». Таким чином, «Газпром» може спокійно вкладати в український ринок, перекуповувати мережі, скільки завгодно торгувати природним газом, займати достатньо велику частку ринку природного газу в Україні. Якщо*ж пригадати, що «Газпром»*— величезний монополіст, «що об’єднує всі три функції», становище можна розглядати як небезпечне.

Насамкінець пан Омельченко сказав, що необхідне ще багато зробити для того, щоб привести українське законодавство в газовій галузі до європейських засад. Але «без докорінних змін в економіці України цей закон не запрацює».



http://razumkov.org.ua

 

Партії регіонів невигідне звільнення Сергія Тігіпка до місцевих виборів

Перед виходом на літні канікули депутати встигли провести зміни в уряді Азарова, звільнивши віце-прем’єра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка і главу МНС Нестора Шуфрича. Водночас представники парламентської більшості не підтримали відставку міністра палива й енергетики Юрія Бойка та глави СБУ Валерія Хорошковського, а внесені БЮТ проекти постанов про звільнення Сергія Тігіпка та міністра економіки Василя Цушка навіть не були поставлені на голосування. Газета «Крымская правда» звернулася по роз’яснення до директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

— Як ви розцінюєте ухвалені парламентом кадрові рішення?

Процес ротації має різні причини, тому потрібно розглядати кожну особу окремо. Звичайно, опозиція налаштована на звільнення всіх міністрів. Але за відставку Семиноженка проголосувала й частина коаліції. Це вказує на те, що усередині парламентської більшості, у тому числі і в самій Партії регіонів, існують групи з різними інтересами. Можливою причиною може бути не тільки виконання або невиконання чиновником своїх обов’язків, але і конкуренція за ресурси в різних сферах: охорона здоров’я, освіта, озвучування кінострічок. Не виключено, що це місце залишать «порожнім», тому що у нас і так багато віце-прем’єрів, підсиливши таким чином профільних міністрів.

— Чи можлива найближчим часом відставка Сергія Тігіпка?

Тігіпко не є членом політичної команди Януковича. Перед ним стоїть значна дилема: коли покинути Кабмін*— до виборів в місцеві органи влади або після них? У першому випадку він може позбутися владних повноважень і відповідно адмінресурсу. У другому*— ризикує дуже пов’язати себе з владою, втратити самостійність, а з нею*— і рівень виборчої підтримки його політичної сили. Подібний приклад уже є*— Блок Литвина. Тігіпкові необхідно накопичити «виправдувальний потенціал» для свого можливого виходу з влади: «Я хотів*— мені заважали». Із деяких резонансних питань він робив суперечливі заяви, наприклад, в оцінках податкового кодексу. Для політичного керівництва країни сьогодні невигідно усувати його з посади ще й тому, що Тігіпко є основним переговірником з Міжнародним валютним фондом.



http://razumkov.org.ua

 

Ціни на газ для населення продовжать підвищувати після місцевих виборів

Уряд не обмежиться п’ятдесятивідсотковим підняттям цін на газ для населення. Про це мережевому виданню «Делфі» заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

На думку знавця, наступного підвищення цін на газ варто чекати ближче до зими. «Думаю, підвищення ще на 50%*трапиться після виборів. Може, на перше січня, може й раніше»,*— зазначив пан Саприкін. На його думку, було*б доцільно, якби населення оплачувало всі витрати за споживаний газ. «Тобто, якби відбулося підвищення на 100%.*Тоді нова вартість послуг буде хоча*б приблизно відповідати собівартості»,*— зазначив*він

За словами пана Саприкіна, підвищення розцінок повинне було*б супроводжуватися постановою Кабінету міністрів, щодо розширення кола громадян, які потребують субсидій. «Сьогодні Кабмін лише розглядає і оцінює це. Проте, часу залишилося дуже мало»,*— зазначив*він.

Разом з тим, дослідник зазначає, що українці досить дисципліновано платять за послуги. «Безумовно, з підвищенням тарифів спостерігатиметься певний спад, порушення дисципліни в оплаті. Все залежатиме від отриманих громадянами компенсацій»,*— підкреслив директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Підвищення цін було однією з умов надання чергової позики МВФ. Втім, на думку фахівця «підвищення ціни потрібне в першу чергу не МВФ, а держбюджету України і НАК „Нафтогаз України”. Без цього кроку „Нафтогаз” в найближчому майбутньому може збанкрутіти»,*— вважає пан Саприкін.



http://razumkov.org.ua

 

Я думаю, что долларов на 40-50 действительно цену могут поднять, чтобы и деньги у Нафтогаза были и избиратели не так сильно обиделись.

 

Ціни на газ для населення продовжать підвищувати після місцевих виборів

Уряд не обмежиться п’ятдесятивідсотковим підняттям цін на газ для населення. Про це мережевому виданню «Делфі» заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

На думку знавця, наступного підвищення цін на газ варто чекати ближче до зими. «Думаю, підвищення ще на 50%*трапиться після виборів. Може, на перше січня, може й раніше»,*— зазначив пан Саприкін. На його думку, було*б доцільно, якби населення оплачувало всі витрати за споживаний газ. «Тобто, якби відбулося підвищення на 100%.*Тоді нова вартість послуг буде хоча*б приблизно відповідати собівартості»,*— зазначив*він

За словами пана Саприкіна, підвищення розцінок повинне було*б супроводжуватися постановою Кабінету міністрів, щодо розширення кола громадян, які потребують субсидій. «Сьогодні Кабмін лише розглядає і оцінює це. Проте, часу залишилося дуже мало»,*— зазначив*він.

Разом з тим, дослідник зазначає, що українці досить дисципліновано платять за послуги. «Безумовно, з підвищенням тарифів спостерігатиметься певний спад, порушення дисципліни в оплаті. Все залежатиме від отриманих громадянами відшкодувань»,*— підкреслив директор енергетичних програм Центру Разумкова.

Підвищення цін було однією з умов надання чергової позики МВФ. Втім, на думку фахівця «підвищення ціни потрібне в першу чергу не МВФ, а держбюджету*й* НАК „Нафтогаз України”. Без цього кроку „Нафтогаз” в найближчому майбутньому може збанкрутіти»,*— вважає пан Саприкін.



http://razumkov.org.ua