Новини від центра Разумкова

Зношеність українських свердловин загрожує рівню видобутку нафти й газу

Свердловини, з*яких в*Україні видобуваються нафта та*газ, спрацьовані на*85%.*Про це*заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко,*— передає новинна служба*«УНН».

«На*сьогоднішній день ті*свердловини, з*яких видобувається нафта та*газ, спрацьовані на*85%.*Без ужиття заходів з*підвищення рівня безпеки рівень видобування знижуватиметься досить швидко»,*— зазначив дослідник.

За*словами знавця, основною проблемою у*галузі видобутку нафти та*газу є*нестача коштів. «Не*докладається достатньої кількості зусиль задля пошуку приватних інвесторів»,*— додав пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Янукович отримав останнє попередження ЄС

Президент України Віктор Янукович отримав останнє попередження Європейського Союзу про неприпустимість вибіркового правосуддя. Про це новинній службі «Лігабізнесінформ» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи заяву президента Польщі про те, що справа проти екс-прем’єра Юлії Тимошенко може нашкодити європерспективі України.

«Прозоріший сигнал дати неможливо. Я думаю, що це попередження*— останнє, тому що висловлено його було президентом країни, яка зараз головує в Європейському Союзі»,*— підкреслив пан Чалий.

За його словами, точка зору президента Польщі*— це «не лише його особиста думка, але і підготовлена позиція Європейського союзу». «Мова йде не тільки про Тимошенко, але про вибіркове правосуддя, що абсолютно дисонує з тими цілями, які поставили обидві сторони,*— Україна і ЄС*— в процесі євроінтеграції»,*— додав експерт.

Пан Чалий зазначив, що сьогодні стоїть питання про те, як особисто Віктор Янукович реагуватиме на те, що відбувається. «Сьогодні безліч простих людей потрапляє під репресії. Показові й наслідки святкування Дня Незалежності. Репресивний апарат набирає силу і це не може не турбувати*— як українських громадян, так і країни ЄС»,*— вважає*він.

За його словами, ЄС стоїть перед вибором, як поступити відносно України*— перенести підписання ключових угод, або знайти інший вихід. «Зрештою, якщо ратифікація угод буде відсунута, то від цього програють, перш за все, громадяни України, які чекають спрощення візового режиму, конкретних рішень у сфері торгівлі»,*— сказав політолог.

«А влада займається абсолютно не цим. Якщо останні місяць-два назад можна було чекати, що Угода про асоціацію буде, як мінімум, парафована, то тепер питання про перспективи підписання угоди стоїть жорсткіше. Думаю, це все грає проти країни. А результатом провалу переговорів буде фактична відмова влади від європейської перспективи»,*— підсумував Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Тиск на Україну може коштувати Газпрому мільярдних збитків

Особливих втрат від вимог Росії закупити увесь законтрактований об’єм газу економіка України не зазнає. Таку думку у коментарі «Тижню» висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Він пояснив, що в України не буде іншого виходу, окрім закупити увесь обсяг законтрактованого газу, якщо Росія застосує умови «бери або плати».

Він пояснив, якщо 2012*року Україна використає 27*млрд. м3 газу, як це очікує уряд, а Газпром вимагатиме закупити 33*млрд.*м3 газу, то країна отримає 5*млрд. м3 непотрібного газу.

«Далі буде два шляхи використання цього газу. Перший, це закачати у підземне сховище, і чекати до наступної зими. Інший вихід, якщо створиться сприятлива кон’юнктура на газовому ринку Європи, тоді якимось чином його реалізувати, а виручені кошти направити на оплату російського газу»,*— сказав Омельченко.

Він зазначив, що «Україна швидше за все мало що заробить, може нічого не заробить». «Але це краще, ніж сплатити за ці обсяги газу і не взяти їх у Росії»,*— сказав Омельченко.

Водночас експерт пояснив, що такі дії України примусять задуматися Газпром. «Україна потіснить Газпром з деяких ринків. Вона може вийти на цікаві ринки Угорщини, Словаччини, Чехії, Польщі»,*— сказав Омельченко.

Він пояснив, якщо Україна продасть ці 5*млрд.*м3 непотрібного газу, наприклад, по $400*за тисячу м3, то збитки Газпрому складуть $2*млрд. В результаті, «Україна отримає важіль пливу на Газпром».

«Краще цей газ закачати у сховища і чекати, коли настане вигідна ситуація. Наприклад узимку, коли на спотових ринках вартість газу зростає, тоді його можна реалізувати. При цьому зберігання цього газу буде безболісним для сховищ України»,*— підсумував Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Газовий конфлікт вирішиться після виборів

Україна підготувала документи для позову до стокгольмського арбітражного суду для вирішення газової суперечки з Росією. Київ говорить про те, що ціни, які дружня Україна платить Росії за газ, вище за ціни не більш дружньої Німеччини. Які перспективи розвитку російсько-українських відносин в газовій, і не тільки, сфері? На питання новинної служби «Ер-еф-і» відповідає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

http://razumkov.org.ua

 

І Україна, і Росія розуміють, що програють внаслідок нової «газової війни»

Не погоджуюся, що Україна та Росія готуються до газової війни. Обидві сторони розуміють, що привід для неї створює негативне тло для країн Європейського Союзу, які уважно стежать за цим процесом. Україна дала зрозуміти, що нинішні контракти для неї невигідні, але вона їх виконуватиме до підписання нових контрактів. Це*— суто правовий спір між двома сторонами, який поки що не можна розглядати в таких жорстких термінах як «газова війна».

Ідеї розділення НАК «Нафтогазу» на окремі компанії не нова. Вона чітко сформульована в програмі реформ Президента України в 2010*році. Крім того, Україна взяла на себе відповідні зобов’язання при вступі в Європейське енергетичне співтовариство. Головна мета цього розділення*— підвищення якості корпоративного управління компанії, створення більш конкурентного та прозорого газового ринку. Це*— правильна мета.

Але помилково вважати, що реформування НАК «Нафтогазу» змусить Росію переглянути контракти. Ці дії жодним чином не вплинуть на Росію та її стратегічні цілі, які вона пов’язує з цим контрактом. Умови, на яких Росія погодиться переглядати контракти, неодноразово чітко озвучувалися: по-перше, вступ України до Митного союзу (що фактично є включенням України в сферу російського впливу), по-друге, поглинання НАК «Нафтогазу» «Газпромом». Це*— дві основні умови Росії щодо перегляду контрактів, які є абсолютно неприйнятними для української сторони. Оскільки це вже політичний шантаж. Українська влада прекрасно розуміє, що це означатиме створення потужного плацдарму для подальшого поглинання найбільш привабливих не тільки енергетичних активів України, але й промислових, які залежать від поставок енергоносіїв.



http://razumkov.org.ua

 

Україна не повинна просити знижку на газ

Після провальної спроби президента Віктора Януковича провести переговори з президентом РФ на саміті СНД в Душанбе, з’явилися припущення, що Німеччина і Чехія можуть стати на сторону України в суперечці з Росією. Зараз ці країни судяться з російським ВАТ «Газпром» за перегляд контрактів, позови до суду має намір подати і Польща. Янукович в своїх заявах також не виключає судовий розгляд. Заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий прокоментував мережевому виданню «Экономические новости» ситуацію, що склалася.

http://razumkov.org.ua

 

Для енергетичної незалежності потрібна політична воля

«Зараз йде навіть падіння видобутку, тому що Україна проїдає ті запаси, які були розвідані в Радянському Союзі. Нових родовищ розробляється недостатньо»,*— заявив газеті «Взгляд» провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, коментуючи бажання України видобувати більше газу, щоб не залежати від Росії.

http://razumkov.org.ua

 

Лише 17% українців бачать ефективні економічні реформи

16,8%* громадян України вважають, що в Україні проводяться ефективні економічні реформи. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. Третина опитаних (34,2*переконані, що ефективні реформи не проводяться, а 30,5%* респондентів вважають, що економічні реформи проводяться, але не так, як слід. 18,5%* опитаних не визначилися з відповіддю.

Чи проводяться в Україні ефективні економічні реформи?

Так

16,8

Проводяться, але не так, як слід

30,5

Не проводяться

34,2

Важко відповісти

18,5



Громадяни, які вважають, що економічні реформи не проводяться, або проводяться не так, як слід, серед причин такої ситуації найчастіше зазначають, що всі, хто має змогу намагаються вкрасти (23,6%* опитаних, які вважають, що реформи не проводяться, або проводяться не так, як слід), впливові фінансово-промислові групи зацікавлені у збереженні існуючої ситуації (22,4*та відсутність єдності влади у питанні реформ (19,4.*Рідше вказують на такі причини як відсутність чітко визначених напрямів та принципів реформування економіки (12,3,*не підтримка реформ з боку громадян (11,2.*Найрідше (5,6*причиною того, що реформи не проводяться, або проводяться не так як слід, громадяни називали те, що реформи ідуть із центра, але гальмуються на регіональному рівні. 0,9%* опитаних, які вважають, що реформи не проводяться, або проводяться не так, як слід дали інші відповіді, а 4,5%* — вагалися з відповіддю.

Якщо реформи не проводяться, або проводяться не так як слід, то чому так відбувається? (Вкажіть одну, головну причину)% опитаних, які вважають, що реформи не проводяться, або проводяться не так, як слід*

Не визначені чітко напрями та принципи реформування

12,3

Нема єдності влади в цьому питанні

19,4

Народ не підтримує реформи

11,2

Реформи ідуть із центра, але гальмуються на регіональному рівні

5,6

Впливові фінансово-промислові групи зацікавлені в збереженні існуючої ситуації

22,4

Всі, хто має змогу намагаються вкрасти

23,6

Інше

0,9

Важко відповісти

4,5



Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України з 10*по 17*серпня 2011*року. Опитано 2007*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки*— 2,3%.




http://razumkov.org.ua

 

Лише 17% українців бачать ефективні економічні реформи

16,8%* громадян України вважають, що в Україні проводяться ефективні економічні реформи. Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова. Третина опитаних (34,2*переконані, що ефективні реформи не проводяться, а 30,5%* респондентів вважають, що економічні реформи проводяться, але не так, як слід. 18,5%* опитаних не визначилися з відповіддю.

Чи проводяться в Україні ефективні економічні реформи?

Так

16,8

Проводяться, але не так, як слід

30,5

Не проводяться

34,2

Важко відповісти

18,5



Громадяни, які вважають, що економічні реформи не проводяться, або проводяться не так, як слід, серед причин такої ситуації найчастіше зазначають, що всі, хто має змогу намагаються вкрасти (23,6%* опитаних, які вважають, що реформи не проводяться, або проводяться не так, як слід), впливові фінансово-промислові групи зацікавлені у збереженні існуючої ситуації (22,4*та відсутність єдності влади у питанні реформ (19,4.*Рідше вказують на такі причини як відсутність чітко визначених напрямів та принципів реформування економіки (12,3,*не підтримка реформ з боку громадян (11,2.*Найрідше (5,6*причиною того, що реформи не проводяться, або проводяться не так як слід, громадяни називали те, що реформи ідуть із центра, але гальмуються на регіональному рівні. 0,9%* опитаних, які вважають, що реформи не проводяться, або проводяться не так, як слід дали інші відповіді, а 4,5%* — вагалися з відповіддю.

Якщо реформи не проводяться, або проводяться не так як слід, то чому так відбувається? (Вкажіть одну, головну причину)% опитаних, які вважають, що реформи не проводяться, або проводяться не так, як слід*

Не визначені чітко напрями та принципи реформування

12,3

Нема єдності влади в цьому питанні

19,4

Народ не підтримує реформи

11,2

Реформи ідуть із центра, але гальмуються на регіональному рівні

5,6

Впливові фінансово-промислові групи зацікавлені в збереженні існуючої ситуації

22,4

Всі, хто має змогу намагаються вкрасти

23,6

Інше

0,9

Важко відповісти

4,5



Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України з 10*по 17*серпня 2011*року. Опитано 2007*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки*— 2,3%.




http://razumkov.org.ua

 

Опитування: 30% українців хотіли б заміни всіх чиновників на інших

Згідно з результатами загальнонаціонального опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, більшість громадян України вважають, що у випадку, якщо одночасно змінити весь кадровий склад центральних і місцевих органів влади на інших людей, ситуація в країні не змінилася*б (39,8*або змінилася*б на краще (29,5.*Лише 8,8%* опитаних вважають, що ситуація в країні у цьому випадку змінилася*б на гірше. 21,8%* респондентів вагалися з відповіддю на питання.

Розподіл відповідей на це питання практично не змінився порівняно з 2000*роком, коли також більшість респондентів вважали, що у випадку, якщо одночасно змінити весь кадровий склад центральних і місцевих органів влади на інших людей, ситуація в країні не змінилася*б (40,2*або змінилася*б на краще (30,1*і лише 6,9%* опитаних вважали, що ситуація в країні у цьому випадку змінилася*б на гірше. 22,8%* респондентів у 2000*році вагалися з відповіддю на питання.

Як Ви вважаєте, якщо*б одночасно змінити весь кадровий склад центральних і місцевих органів влади на інших людей,*то:

*Серпень 2000

Серпень 2011

Ситуація в країні змінилася б на краще

30,1

29,5

Від цього ситуація в країні не змінилася б

40,2

39,8

Ситуація в країні змінилася б на гірше

6,9

8,8

Важко відповісти

22,8

21,8


Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України з 10*по 17*серпня 2011*року. Опитано 2007*респондентів віком від 18*років. У 2000*році дослідження проводилося з 28*липня по 10*серпня. Опитано 2012*громадян у віці від 18*років у всіх регіонах України. Теоретична похибка обох вибірок*— 2,3%.



http://razumkov.org.ua

 

Справу Тимошенко відтермінували, щоб не заважала в перемовах із Заходом

Справу Тимошенко відтермінували, щоб не заважала в перемовах із Заходом. У цьому переконані експерти Центру Разумкова. Запевняють: у вересні 2011 року на Віктора Януковича чекає кілька важливих міжнародних зустрічей — в Ялті та Польщі. Також президента запросили на засідання Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, — повідомляє телеканал «СТБ».

«І якби вирок був винесений у цей період. І ми розуміємо, якщо*б тим більше він був пов’язаний з позбавленням волі, це дуже би ославило позицію глави держави на цих переговорах. Так є певна пауза», — вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Опитування: 30% українців хотіли б заміни всіх чиновників на інших

Згідно з результатами загальнонаціонального опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова, більшість громадян України вважають, що у випадку, якщо одночасно змінити весь кадровий склад центральних і місцевих органів влади на інших людей, ситуація в країні не змінилася*б (39,8*або змінилася*б на краще (29,5.*Лише 8,8%* опитаних вважають, що ситуація в країні у цьому випадку змінилася*б на гірше. 21,8%* респондентів вагалися з відповіддю на питання.

Розподіл відповідей на це питання практично не змінився порівняно з 2000*роком, коли також більшість респондентів вважали, що у випадку, якщо одночасно змінити весь кадровий склад центральних і місцевих органів влади на інших людей, ситуація в країні не змінилася*б (40,2*або змінилася*б на краще (30,1*і лише 6,9%* опитаних вважали, що ситуація в країні у цьому випадку змінилася*б на гірше. 22,8%* респондентів у 2000*році вагалися з відповіддю на питання.

Якщо*одночасно змінити весь кадровий склад центральних і місцевих органів влади на інших людей,*то:

*Серпень 2000

Серпень 2011

Ситуація в країні змінилася б на краще

30,1

29,5

Від цього ситуація в країні не змінилася б

40,2

39,8

Ситуація в країні змінилася б на гірше

6,9

8,8

Важко відповісти

22,8

21,8


Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова в усіх регіонах України з 10*по 17*серпня 2011*року. Опитано 2007*респондентів віком від 18*років. У 2000*році дослідження проводилося з 28*липня по 10*серпня. Опитано 2012*громадян у віці від 18*років у всіх регіонах України. Теоретична похибка обох вибірок*— 2,3%.



http://razumkov.org.ua

 

Пост-кризові перспективи висхідних гігантів

У цьому аналітичному огляді увага зосереджується на визначені поточної ситуації Китаю та Індії, їх макроекономічних успіхах та суперечностях, які можуть ускладнити стійкий довгостроковий розвиток країн.

http://razumkov.org.ua

 

Прес-конференція «Кадастрово-реєстраційна система в Україні»

15*вересня 2011*року відбулася прес-конференція «Кадастрово-реєстраційна система в Україні: стан і перспективи розвитку», в рамках якої було представлено спеціальний випуск журналу «Національна безпека і оборона» (6,*2011).

Україна однією з перших серед пострадянських держав започаткувала реформування земельних відносин на ринкових засадах. Однак, за 20*років вона так і не змогла сформувати достатнє правове поле для запровадження ринку землі, забезпечити ефективний захист прав власності на землю та іншу нерухомість, створити належну основу державної політики у сфері землекористування, якою є Державний земельний кадастр. Головна причина багаторічного зволікання розв’язання питань інституційного забезпечення реформування земельних відносин в Україні полягає в тому, що й досі в Україні не сформована цілісна, послідовна державна земельна політика, не визначені мета і пріоритети реформ. Також, сьогодні сфера земельних відносин визнається однією з найбільш корумпованих у державі. Ситуація, що склалася, не дозволяє гарантувати права власності на землю та іншу нерухомість, і це значною мірою позбавляє Україну інвестиційної привабливості, отже*— ресурсів розвитку.

У прес-конференції взяли участь заступник генерального директора*— директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко; провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький, а також керівник проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» Сергій Кубах та завідувач кафедрою ННІ економіки природних ресурсів та екології землекористування ДЕАПОУ Анатолій Юрченко.



http://razumkov.org.ua

 

Застаріла кадастрова система — причина неефективності земельної політики

Одна з головних проблем неефективності державної земельної політики в Україні полягає у відсутності сучасної автоматизованої кадастрово-реєстраційної системи, яка*б об’єднувала інформацію про земельну ділянку, іншу нерозривно пов’язану з нею нерухомість і права власності/користування нею. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький під час прес-конференції в новинній службі «Укрінформ».

«Наразі збирають і реєструють відповідні відомості фактично три державні структури: про земельні ділянки*— Державне агентство земельних ресурсів, про будівлі і споруди на них*— Бюро технічної інвентаризації (БТІ), про права на нерухомість та їх обтяження*— органи Мін’юсту. Згідно з нашими дослідженнями, приміром процедура отримання документів найчастіше триває: в органах Держкомземагентства*— 2–3*місяці, або від кількох місяців до року; в БТІ*— 2–3*місяці; в органах юстиції*— 3–5 днів»,*— повідомив експерт.

Володимир Жмуцький нагадав, що згідно з законодавством, ведення реєстру прав на земельні ділянки було доручено Держкомзему. Проте, виконання Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (2004*р.) було фактично заблоковане через відомчі спори між Держкомземом і Мін’юстом. Крім іншого, це призвело до зриву виконання проекту Світового банку в частині створення автоматизованої кадастрово-реєстраційної системи. У 2010*році редакція цього закону була змінена, держателем реєстру прав було визначено Мін’юст.

«Це відсуває створення єдиної кадастрово-реєстраційної системи в часі й знову порушує питання взаємодії і відповідальності Держземагентства та Мін’юсту»,*— наголосив експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Прес-конференція «Кадастрово-реєстраційна система в Україні»

15*вересня 2011*року відбулася прес-конференція «Кадастрово-реєстраційна система в Україні: стан і перспективи розвитку», в рамках якої було представлено спеціальний випуск журналу «Національна безпека і оборона» (6,*2011).

Україна однією з перших серед пострадянських держав започаткувала реформування земельних відносин на ринкових засадах. Однак, за 20*років вона так і не змогла сформувати достатнє правове поле для запровадження ринку землі, забезпечити ефективний захист прав власності на землю та іншу нерухомість, створити належну основу державної політики у сфері землекористування, якою є Державний земельний кадастр. Головна причина багаторічного зволікання розв’язання питань інституційного забезпечення реформування земельних відносин в Україні полягає в тому, що й досі в Україні не сформована цілісна, послідовна державна земельна політика, не визначені мета і пріоритети реформ. Також, сьогодні сфера земельних відносин визнається однією з найбільш корумпованих у державі. Ситуація, що склалася, не дозволяє гарантувати права власності на землю та іншу нерухомість, і це значною мірою позбавляє Україну інвестиційної привабливості, отже*— ресурсів розвитку.

У прес-конференції взяли участь заступник генерального директора*— директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко; провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький, а також керівник проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» Сергій Кубах та завідувач кафедрою ННІ економіки природних ресурсів та екології землекористування ДЕАПОУ Анатолій Юрченко.



http://razumkov.org.ua

 

Україна не готова до зняття мораторію на продаж землі

В той час як у парламенті готуються розглядати законопроект про ринок землі, який разом із вже ухваленим законом «Про земельний кадастр» має стати наріжним каменем ринку землі в Україні, експерти говорять про вади, вже закладені у кадастрову систему і попереджають про майбутні небезпеки продажу землі,*— повідомляє Українська служба Бі-Бі-Сі.

«Ми завжди були прибічниками ринкових відносин, і у свій час виступали за скасування мораторію. Але на сьогодні експерти Центру Разумкова не радять поспішати із зняттям мораторію і відкритістю ринку землі, тому що інституційні засади для цього не готові. Припустімо, землю можна продавати від завтрашнього дня, але хто її купить, як купить, як цей продаж буде зареєстровано? Тобто, я вважаю, що допоки не готові передумови, мораторій не можна скасовувати, хоча дуже хотілося*б, і ми завжди за це виступали»,*— заявив провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький.

Знавець стверджує, що у схваленому з восьмої спроби законі «Про земельний кадастр» знову закладені такі*ж помилки, що й у інших законодавчих актах, які регулюють діяльність бізнесу в Україні. Зокрема, закон містить багато непрямих норм, тобто його трактовка і виконання залежатимуть від багатьох інших законодавчих актів та розпоряджень уряду, що, у свою чергу, є дуже сприятливим ґрунтом для корупції.



http://razumkov.org.ua

 

Застаріла кадастрова система — причина неефективності земельної політики

Одна з головних проблем неефективності державної земельної політики в Україні полягає у відсутності сучасної автоматизованої кадастрово-реєстраційної системи, яка*б об’єднувала інформацію про земельну ділянку, іншу нерозривно пов’язану з нею нерухомість і права власності/користування нею. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький під час прес-конференції в новинній службі «Укрінформ».

«Наразі збирають і реєструють відповідні відомості фактично три державні структури: про земельні ділянки*— Державне агентство земельних ресурсів, про будівлі і споруди на них*— Бюро технічної інвентаризації (БТІ), про права на нерухомість та їх обтяження*— органи Мін’юсту. Згідно з нашими дослідженнями, приміром процедура отримання документів найчастіше триває: в органах Держкомземагентства*— 2–3*місяці, або від кількох місяців до року; в БТІ*— 2–3*місяці; в органах юстиції*— 3–5 днів»,*— повідомив експерт.

Володимир Жмуцький нагадав, що згідно з законодавством, ведення реєстру прав на земельні ділянки було доручено Держкомзему. Проте, виконання Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (2004*р.) було фактично заблоковане через відомчі спори між Держкомземом і Мін’юстом. Крім іншого, це призвело до зриву виконання проекту Світового банку в частині створення автоматизованої кадастрово-реєстраційної системи. У 2010*році редакція цього закону була змінена, держателем реєстру прав було визначено Мін’юст.

«Це відсуває створення єдиної кадастрово-реєстраційної системи в часі й знову порушує питання взаємодії і відповідальності Держземагентства та Мін’юсту»,*— наголосив експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Для нової всесвітньої економічної кризи немає достатніх підстав

На думку президента Всесвітнього банку Роберта Зелліка та директора-розпорядника Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард світу може загрожувати нова криза,*— повідомляє інтернет-видання «Форум».

«Всі основні світові економічні події та процеси залежать від „здоров’я” економіки США, а тут ситуація нестабільна: у 2011*році ВВП зростає на 9,5%,*але споживчі настрої погіршуються»,*— повідомив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

За словами експерта, до кризи 2008*року базисом філософії в міжнародному бізнесі було монетарне і кредитне розширення, зараз*же це, скажімо так, фіскальна консолідація. «Крім того, якщо до кризи і в 2009–2010 років локомотивом глобальної економіки ставали провідні країни, що розвиваються (група БРІК та деякі інші*— В’єтнам, наприклад), то зараз зрозуміло: розвинені економіки Заходу залишаються головним економічним фактором»,*— вважає Василь Юрчишин.

Однак на думку експерта, це не дає причин говорити про нову хвилю «великого обвалу», оскільки, наприклад, в реальному секторі західної економіки ніякої критичної ситуації не спостерігається. «Загалом, нової кризи не буде»,*— заявив експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Туркменський газ можна отримати лише новим маршрутом в обхід Росії

Налагодити колишні відносини в енергетичній сфері з Туркменістаном Україні буде дуже складно. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко новинній службі «Лігабізнесінформ», коментуючи візит української делегації в Ашгабат.

За словами експерта, Україна раніше втратила нитку співпраці з дуже важливим партнером, і відновити взаємодію в колишньому форматі буде вкрай складно. «Туркменістан зараз зорієнтований, насамперед, на Китай. Всі пріоритети в енергетичній сфері у нього пов’язані саме з цією країною»,*— повідомив експерт.

Газопроводи, що діють сьогодні і дозволяють прокачувати газ в Україну, проходять територією Росії, але вона готова на все, щоб зберегти монополію Газпрому, вважає Володимир Омельченко.

«Вирішити проблему може новий маршрут*— в обхід Росії. Це може бути*Набукко*— газопровід по дну Каспійського і Чорного морів, або*ж будівництво на чорноморському узбережжі терміналів з прийому, зберігання і регазифікації зрідженого природного газу. Але у цих проектів високий ступінь ризику і не схоже, що їхня реалізація розпочнеться в найближчі кілька років,»*— вважає експерт.



http://razumkov.org.ua