Новини від центра Разумкова

Ризики «рублеїзації» України

Формування частини міжнародних валютних резервів країни і розширення використання російського рубля завдасть нищівної шкоди стійкості макроекономічного (включаючи валютного) середовища України, поставить під сумнів спроможність реалізації політики стійкого розвитку.

http://razumkov.org.ua

 

Використання політиками мовного питання шкодить українській мові

Використання політичними силами мовного питання шкодить розвитку української мови. Таку думку висловив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко,*— передає новинна служба*«УНН».

«Якщо мовні питання піднімати, то*можна спровокувати на*цьому підґрунті конфлікти. На*жаль, це*дуже активно використовується всіма політичними силами в*Україні для того, щоб втримати свого виборця. Я*вважаю, що*ця*ситуація дуже шкодить розвитку української мови»,*— підкреслив фахівець.

Дослідник також переконаний, що*існує дуже помітний та*серйозний регіональний розподіл у*використанні мови, чим і*спекулюють політики у*своїх цілях.



http://razumkov.org.ua

 

Доки ЧФ РФ перебуватиме в Україні, навколо нього триватимуть конфлікти

Перебування на території України Чорноморського флоту Росії завжди буде подразником для виникнення українсько-російського конфлікту. Про це часопису «Тиждень» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Що стосується запитання, чим може завершитися судове рішення про передачу «Держгідрографії» маяків, що використовуються Чорноморським флотом Росії в Криму, то по-перше, Росія постійно створює проблеми такого резонансного характеру і це пов’язано з тим, що при розподілі і вирішенні питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації не всі питання врегульовані.

Цим, власне, Росія скористалась. І гідрографічні об’єкти*— це одне з питань, яке постійно залишається суперечливим. Логічно, що країна, яка має суверенітет над своєю територією, повинна також контролювати прибережну зону. Зрозуміло, що не логічно, якщо ці засоби будуть надані іншій країні, яка не несе ніякої відповідальності, згідно з міжнародним правом.

Українсько-російський конфлікт навколо Чорноморського флоту виникатиме, допоки він перебуватиме на території України. На жаль, дуже багато таких питань, за які можна постійно смикати, створюючи політичне напруження в двохсторонніх стосунках. Це буде відбуватися доти, доки Чорноморський флот буде перебувати на території України. Тобто одне рішення, яке продовжило на десятиліття перебування флоту таким чином продовжило проблемні моменти.

Це спостерігається не тільки в Україні, а й в інших країнах світу, навіть в тих, де схожі питання співрегульовані дуже чітко й існує внутрішньополітичний консенсус щодо перебування іноземних баз. В Україні немає цього консенсусу, тому ці питання зажди будуть політичні, а з боку Росії вони також можуть використовуватися як чинник впливу на загальнополітичний процес в Україні.

Перебування Чорноморського флоту завжди буде подразником, тому що у будь-який момент може бути використано в політичному впливі як Україною, так і Росією. А рішення цього питання я вбачаю в наступному:*повернення до міжнародно-правової формули, тобто це денонсація пролонгування перебування Чорноморського флоту,*— тих, підписаних «на коліні» угод, які суперечать внутрішньому законодавству України та приймалися з порушенням процедур, і забезпечити повернення до чітких конституційних термінів перебування флоту.

Українсько-російські відносини були, є і будуть поєднанням партнерства, конкуренції і конфліктності. Це не залежить від режимів, які є в Україні чи Росії, це об’єктивні процеси. Вирішення нової формули українсько-російських стосунків лежить не в площині постійних компромісів в бік Росії. Україна повинна однозначно завершити процес виходу з такої залежності.

Варто також розуміти, що треба закінчити нарешті політику такого бартеру, який практикується сьогоднішньою владою*— поступки стратегічного характеру країни на тактичні кроки з боку Росії. Оскільки апетити Росії на кожен такий крок будуть зростати. Це завершиться нічим або втратою незалежності України. Реальної незалежності.



http://razumkov.org.ua

 

Суспільна підтримка Незалежності висока, як ніколи

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, підтримали*б незалежність 62,8%* опитаних, що є найвищим показником за весь час, коли проводилися подібні опитування.

Водночас, частка тих, хто позитивно відповідає на запитання, чи є Україна дійсно незалежною державою, є меншою, ніж частка тих, хто відповідає негативно (відповідно 37,4%* і 49,8,*тоді як, наприклад, у серпні минулого року ці частки були приблизно рівними (відповідно 43,2%* і 44,7.

Більшість громадян України (67,5*вважають День Незалежності святом (19,3%* опитаних відповіли, що День Незалежності для них*— «дійсно велике свято», 48,2%* — «звичайне свято, як і інші офіційні свята»). 30,9%* не вважають День Незалежності святом (25,8%* дають відповідь, що для них це «не свято, а звичайний вихідний день», 5,1%* — що взагалі «цей день повинен бути робочим»). Частка тих, хто вважає День Незалежності святом, є найвищою за весь час, коли проводилися подібні опитування, а частка тих, хто не вважає його святом*— найменшою.

Разом з тим, відносна більшість опитаних вважають, що їхня родина більше втратила від здобуття Україною незалежності (45,2,*тоді як лише 23,2%* вважають, що їх родина більше виграла.

61,7%* опитаних вважають, що порівняно з 1991*роком ситуація в країні в цілому погіршилися. Відповідаючи на запитання, як змінилася ситуація в Україні у різних сферах суспільного життя порівняно з 1991*роком, найчастіше опитані відзначають погіршення ситуації у сфері боротьби з корупцією (70,1%,*тоді як у серпні минулого року таку відповідь давали 61,4,*у рівні соціальної захищеності (відповідно 65,2%* і 51,4,*у рівні життя населення (відповідно 63,7%* і 49,1,*погіршення економічної ситуації (відповідно 63,1%* і 47,8,*підвищення рівня злочинності (відповідно 63,1%* і 53,0.*Найрідше вказують на погіршення ситуації стосовно рівня демократії*— 35,6%,*однак, на покращення ситуації в цій сфері вказують ще менше респондентів (28,4.*У серпні минулого року ці показники становили відповідно 28,5%* і 32,6%.

Громадяни вище оцінюють свій власний рівень зацікавленості у зміцненні незалежності України, рівень зацікавленості більшості населення країни і опозиції, ніж рівень зацікавленості влади у цьому.

Більшість респондентів вважають, що зміцненню незалежності України заважають енергетична залежність (73,8,*диктат економічних умов з боку міжнародних фінансових організацій (71,9,*розташування іноземних військових баз на території України (55,7.*Лише 26,0%* дотримуються думки, що належності заважає вільне функціонування на території України іноземної преси (53,9%* вважають, що не заважає).

На думку опитаних, найбільшою мірою від проголошення незалежності виграло керівництво країни (так вважають 37,7%* респондентів) і люди, схильні до підприємництва (31,0.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 10*по 17*серпня 2011*року. Було опитано 2007*респондентів віком від 18*років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132*населених пунктах (із них 74*міських та 58*сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%* з імовірністю 0,95.



http://razumkov.org.ua

 

При непопулярній владі «партія влади» довго існувати не зможе

Будь-яка партія не може існувати лише на адміністративних засадах. Таку думку висловив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, коментуючи заяву голови уряду Миколи Азарова про те, що до Партії регіонів можуть приєднатися й інші політичні сили,*— пише «Газета по-українськи».

Знавець нагадав, що це далеко не перша спроба зібрати усю владу під один партійний прапор. «Свого часу це намагалися зробити, створюючи НДП та СДПУ(О), але досвід першої та другої свідчить, що лише на адміністративних важелях партія, як політичний організм не може існувати. Коли немає якихось програмно-ідеологічних засад, то рано чи пізно різні групи інтересів даної політичної сили починають розходитися, особливо в разі невдач влади або електоральних невдач»,*— пояснив експерт.

За словами фахівця, такий проект може мати певні позитиви в короткотерміновій перспективі. «Однак адміністративний ресурс не є міцною засадою для створення та функціонування партії»,*— переконаний дослідник.

«Зв’язок партії із владою, коли партія є влада, ставить в залежність політичну перспективу цієї політичної сили від результатів дій влади. Не може Партія регіонів дистанціюватися від непопулярного президента чи непопулярного уряду. І якщо в нас залишаться демократичні вибори, то ймовірний варіант, що партія піде разом із відходом від влади»,*— підсумував пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Європейська боргова криза матиме незначний вплив на економіку України

Для боротьби з*європейською борговою кризою буде створено єдиний економічний уряд. З*такою пропозицією вже виступили канцлер Німеччини Анґела Меркель і*президент Франції Ніколя Саркозі. Лідери двох держав заявили, що*країнам, які використовують євро, необхідно більш тісно співпрацювати в*галузі економічної та*фіскальної політики,*— пише газета «Комсомольская правда».

«Ще*при утворенні єврозони було видно великі внутрішні суперечності: один центральний банк і*два з*половиною десятки бюджетів*— це*нонсенс,*— говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Однак, якщо сьогодні відмовитися від ідеї єдиної Європи, то*авторитет Франції та*Німеччини може похитнутися, адже вони були її*основними ініціаторами. Крім того, на*початку 2000-х*саме Німеччина і*Франція порушили критерії неперевищення 3-відсоткового*дефіциту бюджету».

Що*стосується наслідків для України, то,*за*словами знавця, вони будуть незначними, адже наша країна не*є*безпосереднім учасником європейської фіскальної системи. Хіба що*європейські інвестори будуть уважніше придивлятися до*України, і,*можливо, зміни в*ЄС підштовхнуть проведення структурних реформ у*нас, але це*питання далекої перспективи.



http://razumkov.org.ua

 

Україна втрачає перспективи нарощування видобутку нафти та газу

В Україні падає видобуток нафти і газу. Це призводить до збільшення залежності від імпорту енергоносіїв та вимагає величезних витрат з державного бюджету для закупівлі дорогого газу. До такого висновку дійшли експерти під час Енергетичних дебатів на тему «Як призупинити падіння видобутку нафти і газу в Україні?», в яких взяв участь провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко, — пише часопис «Главком».

http://razumkov.org.ua

 

За 20 років на ринку праці відбулося різке зниження кількості робочих місць

Директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна розповіла газеті «Дело» про те, як змінилася ситуація на ринку праці за 20 років незалежності України.

http://razumkov.org.ua

 

Гривня не має обвалитися до кінця року

Передумов для обвалу курсу гривні до кінця року немає. Таку думку висловив директор економічних програм центру Разумкова Василь Юрчишин у ефірі Першого ділового каналу, — повідомляє «Газета по-українськи».

«Не думаю, що зараз буде обвал. По-перше, економіка все*ж таки розвивається. По-друге, цього року основні боргові проблеми зняті. Так, наприкінці року будуть суттєві виплати, але вони не є критичними. По-третє, давайте не будемо забувати про підготовку до (парламентських.*— ред.) виборів. Тут елемент політизації зіграє на стійкість: влада намагатиметься утримувати або по-малу опускати гривню»,*— сказав*він.

За його словами, певні проблеми можуть виникнути 2012 року. «Я прихильник слабкої девальвації гривні. До кінця року не бачу чинників, чому гривня має обвалитися, якщо буде слабенька девальвація. Наступний рік*— набагато складніший. Там значні боргові виплати і політизація повернеться зворотнім боком: вже безпосередньо під вибори може статися і входження, і виведення грошей, і специфічні фінансування»,*— зазначив експерт.

Пан Юршин також вважає, що українська національна валюта все ще лишається слабкою. «Гривня залишається слабкою. Згадаймо події 2008*року. Тоді ще навесні та влітку нас переконували, що гривня буде зміцнюватись, у серпні навіть зміцнили її 5,05*гривні до 4,85.* Від осені 2008*року до початку 2009*року курс дійшов до нинішніх 8*гривень. Тобто ту кризу Україна пережила чи не найгірше стосовно національної валюти»,*— підкреслив*він.



http://razumkov.org.ua

 

У газовому конфлікті Україна має більше козирів

Україна має можливості перемогти у суді при розгляді газового конфлікту з Росією. Про це заявив у коментарі Радіо Свобода провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. За його прогнозом, такий суд триватиме не більше одного року. Експерт зазначив це, коментуючи повідомлення із Москви про розвиток газового конфлікту. Президент Росії Дмитро Медведєв вважає передані йому пропозиції української сторони щодо газової проблеми не конкретними.

— Українська сторона не виключає оскарження газових контрактів із Росією у Міжнародному арбітражі. Чи дійде справа до суду?

На мій погляд, оскаржувати треба було вже давно. Експерти вже більше року попереджають, що Росія не піде на поступки, компроміси. Оскільки газовий гачок, на якому опинилася Україна, є серйозним важелем політичного впливу і це є стратегічним завданням Росії. Розраховувати у такій ситуації на якісь послаблення з боку Росії неможливо. Тому судовий позов варто було ініціювати ще рік тому.

— Якими можуть бути результати такого судового розгляду в Стокгольмі, якщо він відбудеться? Скільки він може тривати?

Для України головне*— правильно підготувати позов і чітко відстоювати свої інтереси. А не так, як із компанією «Росукренерго», коли сперечалися за ці 12*мільярдів кубічних метрів газу. Скільки це може тривати? На мій погляд, від півроку до року.

— При тому, що за кілька місяців в Україні почнеться черговий опалювальний сезон. І суд-судом, але може бути чергове газове протистояння з Росією, на кшталт тих, що траплялися вже кілька разів раніше, зокрема, 2009*року?

Гадаю, що більшого загострення не буде. У будь-якому разі, поки не підпишуть новий контракт, діятиме чинний. Інша річ, що це є великим навантаженням на Україну, на її споживачів, це підриває конкурентоспроможність української економіки. Але на односторонній розрив газових контрактів ніхто в Україні не зважиться.

— Поки що газовий конфлікт між Україною та Росією щодня загострюється. На Ваш погляд, у кого більше козирів у ньому*— у Москви чи Києва? У Росії, зокрема, складнощі зі втіленням проектів «Північний потік» та «Південний потік». Україна має виконувати невигідний для неї, як Ви кажете, договір…

Думаю, що козирів більше має Україна. Тільки їх треба правильно використовувати. І ці козирі перебувають у правовій площині, з ними варто звертатися до суду. Варто при цьому припиняти цю радянську практику підкилимного вирішення питань, намагаючись домовитися лише таким чином.

— Які саме козирі є в України у газовому конфлікті з Росією?

По-перше, вже змінилася ринкова кон’юнктура на газових ринках. І сьогодні вартість газу за базовим договором між двома державами є для України на 120*доларів більше, ніж для Німеччини за довгостроковим контрактами, і майже на 180*доларів більше за спотовими контрактами. І другий козир України*— чинні контракти з Росією були підписані в умовах припинення постачання природного газу*— фактично, під безпрецедентним тиском. Тому їх не можна вважати дійсними.



http://razumkov.org.ua

 

Зважаючи на вибори, бюджет 2012 року буде мати соціальну спрямованість

Бюджет на 2012*рік буде відрізнятися від нинішнього лише своєю соціальною спрямованістю. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин,*— передає мережеве видання «Ю-бі-ар».

«Структура бюджету в наступному році буде багато в чому нагадувати структуру бюджету нинішнього року з тією лише різницею, що соціальна складова, напевно, буде дещо посилена з точки зору підвищення мінімальних заробітних плат, підвищення мінімальних пенсій та демонстрації соціальної спрямованості бюджетної політики, але очікувати якихось кардинальних змін не варто»,*— переконаний знавець.

Експерт відзначає, що формуючи бюджет, влада враховуватиме необхідність подальшої його соціалізації. «Навряд чи можна очікувати будь-яких істотних змін у прийнятті бюджету. Це пов’язано з тим, що соціальні зобов’язання держави достатньо чітко позначені і соціальна політика в наступному році, напевно, буде займати значне місце в структурі бюджету, враховуючи, що наступний рік у нас є роком виборів»,*— підсумував фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

За 10 років споживання російського газу можна зменшити до 10 млрд. м3

До 2020*року обсяг імпорту російського газу до України можна скоротити до 10*млрд. куб. м. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко в ефірі Першого ділового каналу,*— пише «Газета по-українськи».

«Із 66*мільярдів „кубів” спожитого, наприклад, у 2008*році газу до 2020*року можна скоротити за рахунок енергозаощадження 10–15*мільярдів „кубів”, 5*мільярдів можна брати з терміналу зрідженого природного газу і десь до 20*мільярдів*при належному інвестуванні можна наростити власний видобуток. Враховуючи, що зараз закупки вже не рівні 50*мільярдів, залишається якраз 10*мільярдів на закупку»,*— підкреслив знавець.

За його словами, основну роль у скороченні імпорту газу має відіграти енергозаощадження. «Наші будинки споживають енергоносіїв у 4*рази більше, ніж у ЄC, й цим питанням не займалися десятиріччями. Із 100%*потенціалу заощадження енергоносіїв десь 60–70% припадає на енергозбереження. Із цих 60%*половину можна досягти за рахунок підвищення культури енергоспоживання: щоб люди почали виключати світло, зачиняти вікна, двері у парадних, купувати енергозберігаючі лампочки»,*— зазначив дослідник.

Пан Дяченко також висловив сумнів у тому, що ціна експортованого з Росії газу є ринковою. «Собівартість видобутку газу в Росії*— 20–60 доларів. Вони кажуть про ринок, а мають рентабельність із кількома нулями…»,*— підкреслив експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Частина провладних депутатів виступить проти нового закону про вибори

У*провладному середовищі є*чимало народних депутатів, які розуміють, що*у*разі прийняття нового закону про вибори, вони можуть не*потрапити у*парламент. Тому вони виступатимуть за*збереження старої системи. Таку думку висловив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко,*— передає новинна служба «Укрінформ».

Фахівець відзначив, що*зміна виборчого законодавства завжди була дуже чутливим питанням, адже тут зіштовхуються інтереси різних політиків, незалежно від приналежності до*тієї чи*іншої партії. Очевидно, розгляд парламентом проекту закону, підготовленого робочою групою під керівництвом міністра юстиції Олександра Лавриновича, не*стане винятком.

«Навіть на обговоренні цього законопроекту найменші фракції, які входять у більшість, тобто комуністи та блок Литвина, висловлювалися критично щодо такої системи, підняття прохідного бар’єру,*— нагадав пан Якименко.*— Частина депутатів, які зараз входять до складу фракції „Партії регіонів”, також розуміє, що у майбутньому вони своїх місць у списку не побачать, що списки скоротять удвічі».

На*думку дослідника, незгодні із*запропонованими змінами парламентарії вноситимуть альтернативні законопроекти. «Це*можуть бути проекти, які зберігають пропорційну систему, але з*модифікаціями, тобто, з*відкритими чи*регіональними списками, або і*з*тим, і*з*іншим»,*— припустив експерт.

Водночас знавець не*виключає, що*частина представників парламенту просто намагатиметься зберегти чинне законодавство, «що*вважається за*процедурною частиною найкращим законом за*всю історію проведення виборів». «Тому, напевно, проходження цього законопроекту не*буде простим»,*— підсумував пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

У Міністерстві охорони здоров’я знову може відбутися зміна очільника

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко не виключає можливості зміни очільника Міністерства охорони здоров’я України. Про це він сказав у розмові з новинною службою «Укрінформ».

Знавець нагадав про те, що кадрові зміни у МОЗ вже відбувалися, коли президент Віктор Янукович був незадоволений роботою міністра Іллі Ємця та відсутністю реформ у медицині. «А зараз знову ми чуємо з боку голови уряду свої претензії до цієї сфери. Тобто, можливі зміни»,*— наголосив пан Якименко.

Водночас фахівець не береться прогнозувати, хто може стати наступним керівником Міністерства охорони здоров’я у разі звільнення міністра Олександра Аніщенка. «Ця команда влади є закритою для того, щоб говорити хто саме, як, за якими мотивами та критеріями буде призначений»,*— підкреслив експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Доля поставок російських ракет до Ірану залежить від змін на Близькому Сході

Долю угоди про поставку до*Ірану російських зенітно-ракетних комплексів С-300*слід розглядати на*тлі процесу «переформатування» сил на*Близькому Сході. Таку думку висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський,*— передає новинна служба «Інтерфакс».

Коментуючи судовий позов, поданий Іраном у міжнародний арбітраж у зв’язку з відмовою РФ від виконання контракту на постачання С-300,*знавець заявив, що даний позов не має судових перспектив, але сам ірансько-російський збройний контракт може стати перевіркою на характер подальшого ходу розвитку процесів «трансформації» сил в регіоні.

Пан Сунгуровський не*взявся прогнозувати ймовірність зміни позиції РФ*щодо санкцій ООН проти Ірану, а*також імовірність їх*скасування у*майбутньому.

«РФ, яка не хоче втрачати свої ринки в регіоні, сьогодні зайняла вичікувальну позицію: куди „хитнеться маятник”, чи з’явиться нова „гра” США, в тому числі, на іранському і турецькому напрямі?»,*— зауважив фахівець.

Як*вважає дослідник, враховуючи, що*Іран не*має наміру відмовлятися від планів розвитку та*втілення в*життя потенціалу свого енергетичного сектору, і*військовий сценарій для ісламської держави з*умовної площини може перейти в*реальну, контракт з*РФ*на*постачання С-300*— «це*козир в*кишені Ірану».

Разом з*тим, експерт піддав сумніву можливість поставок в*Іран нових російських комплексів ППО С-400*і*С-500*в*перспективі. Пан Сунгуровський також підтвердив актуальність для України проблеми оснащення збройних сил країни новими засобами ППО. «Але це,*як*відомо, дороге задоволення»,*— сказав аналітик.



http://razumkov.org.ua

 

Виступів проти пенсійної реформи не буде через слабкість профспілкового руху

Набуття чинності пенсійною реформою затримується з технічних причин. Регламентний комітет Верховної Ради повинен розглянути заяви народних депутатів, які звернулися до комітету із заявами про порушення під час голосування цього закону. На думку директора соціальних програм Центру Разумкова Людмили Шангіної, пенсійна реформа буде прийнята швидко, оскільки відступати вже нікуди, -пише мережеве видання «Экономические новости».

Це не реформа. Реформи не починаються з кінця. Будь-яка реформа повинна бути спрямована на поліпшення становища громадянина. Наші пенсіонери поставлені на межу виживання. І ніяких поліпшень не передбачається. Ця пенсійна реформа вигідна владі, яка сидить на державному бюджеті.

Пенсія є похідною від ціни праці. Коли в структурі собівартості продукції закладена заробітна плата не перевищує 12%,*починати з пенсійної реформи*— це не смішно. Зарплата в конвертах -теж не смішно. Це безграмотно і ганебно. Так, люди отримують зарплату в конвертах, але вона ділиться точно так само, як і всі інші економічні блага. Тобто, вони дістаються далеко не всім. І боротися із зарплатами в конвертах силовими методами марно і безглуздо.

Потрібно спочатку зайнятися детінізацією економіки в цілому, детінізацією заробітної плати, провести реформу оплати праці в Україні. Тому що більш жебрацьку зарплату, ніж в Україні, отримують тільки в Молдові. На сьогоднішній день з України на заробітки виїхали 5*млн. людей, які мають достатню кваліфікацію і досить активну життєву позицію. І ці люди працюють не для блага України, а на інші країни, заробляючи гроші для своїх сімей.

У другій половині 1990-х років у Пенсійного фонду був величезний резерв, який був вилучений у бюджет і фактично змарнований. Ці кошти в ПФ так і не повернули, і з тих пір бюджет Пенсійного фонду відчуває постійний дефіцит.

Масових акцій протесту не буде. Останні Майдани організовуються тільки тоді, коли когось «хапають» за кишеню. Пенсійна реформа схопила за кишеню пенсіонерів. Але хто їх організовує і виведе? Це можуть зробити дві сили*— Компартія та профспілки. Ні ті, ні інші цим займатися не будуть.

Незалежні профспілки у нас роз’єднані. А профспілки, які являють собою силу,*—*це голова ФПУ Василь Хара, який є представником правлячої партії. У свою чергу, сторону роботодавців представляє Об’єднаний рух роботодавців України, який очолює Дмитро Фірташ. Він теж не організовуватиме акції протесту пенсіонерів.

Поки в країні людська праця цінується нижче, ніж кінь, який ходить по колу і місить глину, ні про які реформи говорити не доводиться. А щодо пенсійної реформи тим більше.



http://razumkov.org.ua

 

Україні не підходить китайська модель розвитку, але торгувати з КНР вигідно

Україна повинна визначитися, яких результатів вона прагне досягти у двосторонніх відносинах з Китаєм. Таку точку зору висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий в ефірі «5*каналу»,*— передає новинна служба «Голос Ю-ей».

Аналітик зазначив, що Китай*— дуже цікавий партнер для України, але китайська суспільно-політична модель розвитку Україні не підходить. Однак, на думку експерта, нинішній українській владі модель «державного капіталізму» імпонує. «Це насторожує, тому що Україна знаходиться не в тому місці світу,*а її історія показує, що вона не може йти за такою моделлю. Повинна бути більш конкурентна, плюралістична модель, а не контрольована. Але відповіді*— в майбутньому»,*— підкреслив пан Чалий.

У той*же час фахівець зазначив, що для України Китай привабливий перш за все, як великий ринок для продажу української техніки, зокрема, вертольотів, від яких зараз відмовляється Росія. При цьому дослідник переконаний, що Україна повинна прислухатися до російської критики розширення наших азіатських ринків, але формувати свою політику в цьому питанні самостійно.

«Україна повинна визначити, що вона хоче „почерпнути” у Китаю*— модель внутрішньополітичного розвитку або можливості торгівлі з Китаєм, можливості поставок своїх товарів у цю країну»,*— підсумував пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Поки що Україні не варто розпочинати судову тяганину з «Газпромом»

Україна у разі пред’явлення позову «Газпрому» навряд чи виграє суд. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко,*— пише часопис «Главком».

«Війну треба розпочинати в ситуації, коли впевнений у перемозі. А я не впевнений, що нам вдасться виграти такий позов»,*— сказав знавець. Дослідник вважає, що є ресурс на переговори, «хоча, як можливий варіант, тиск на російську сторону».

На думку пана Дяченка, все-таки потрібно домовлятися. «Європейські суди дуже довго працюють. Тобто, це півроку гарантовано. Думаю, якщо прискорити роботу над угодою про асоційоване членство, то це буде плюс. Зараз*же європейці судяться з „Газпромом”. Якщо виграють суди, це буде суттєвий позитив у нашу сторону. І якщо дочекатися ось цих двох моментів, то, можливо, суттєво зміниться ситуація у переговорах»,*— наголосив експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Родовища на Ямалі — сумнівна й економічно невигідна пропозиція

Україна не отримає газ із Ямалу, навіть якщо його буде добувати. Таку думку висловив директор енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко,*— передає новинна служба «Росбалт».

«Росія обіцяє Україні газові родовища в обмін на створення спільного підприємства, об’єднання енергетичних активів. Наприклад, нам пропонують родовище на Ямалі. Проте абсолютно незрозуміло, як Україна отримає цей газ. Адже „Газпром” має абсолютну монополію на території Росії в частині експорту газу. Тому під великим питанням можливість отримання російського газу таким чином»,*— сказав*він.

Зі слів фахівця, за попередніми розрахунками, українській стороні слід було би витратити близько 100*млрд. доларів, щоб розвідати російські родовища, тому економічна вигода від участі в цих проектах також сумнівна.

Окрім того дослідник скептично ставиться до можливості участі української сторони у розвідці нафтогазових родовищ на території Лівії, якщо така домовленість буде досягнута після встановлення миру в регіоні: «Ми бачимо, що ситуація дуже далека від стабільної. Тому сьогодні рано говорити про можливість участі України в таких проектах, хоча такі переговори велися і раніше»,*— додав пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Для України заміною російського ринку можуть стати ринки Індії та Китаю

Через ситуацію зі*зменшенням експорту товарів з*України до*Росії Київ шукатиме нові ринки. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин,*— передає новинна служба «Татар-информ».

Знавець переконаний, що*економіка України в*короткостроковому періоді програє, але у*довгостроковому*— програють і*Росія, і*Україна.

«На*жаль, це*відбувається не*швидко, швидкої реструктуризації економіки України не*відбудеться. Буде пошук нових ринків. Мені видаються перспективними для українських товарів, імпорт яких зменшено до*Росії, азійські ринки, зокрема, ринки східних азійських гігантів Китаю та*Індії. А*також ринки Латинської Америки, хоча пробитися на*ці*ринки Україні набагато складніше, ніж на*ринки Індії та*Китаю»,*— наголосив фахівець.



http://razumkov.org.ua