Новини від центра Разумкова

Суспільна підтримка незалежності висока, як ніколи

Якби референдум щодо проголошення державної незалежності України відбувався сьогодні, підтримали*б незалежність 62,8%* опитаних, що є найвищим показником за весь час, коли проводилися подібні опитування.

Водночас, частка тих, хто позитивно відповідає на запитання, чи є Україна дійсно незалежною державою, є меншою, ніж частка тих, хто відповідає негативно (відповідно 37,4%* і 49,8,*тоді як, наприклад, у серпні минулого року ці частки були приблизно рівними (відповідно 43,2%* і 44,7.

Більшість громадян України (67,5*вважають День Незалежності святом (19,3%* опитаних відповіли, що День Незалежності для них*— «дійсно велике свято», 48,2%* — «звичайне свято, як і інші офіційні свята»). 30,9%* не вважають День Незалежності святом (25,8%* дають відповідь, що для них це «не свято, а звичайний вихідний день», 5,1%* — що взагалі «цей день повинен бути робочим»). Частка тих, хто вважає День Незалежності святом, є найвищою за весь час, коли проводилися подібні опитування, а частка тих, хто не вважає його святом*— найменшою.

Разом з тим, відносна більшість опитаних вважають, що їхня родина більше втратила від здобуття Україною незалежності (45,2,*тоді як лише 23,2%* вважають, що їх родина більше виграла.

61,7%* опитаних вважають, що порівняно з 1991*роком ситуація в країні в цілому погіршилися. Відповідаючи на запитання, як змінилася ситуація в Україні у різних сферах суспільного життя порівняно з 1991*роком, найчастіше опитані відзначають погіршення ситуації у сфері боротьби з корупцією (70,1%,*тоді як у серпні минулого року таку відповідь давали 61,4,*у рівні соціальної захищеності (відповідно 65,2%* і 51,4,*у рівні життя населення (відповідно 63,7%* і 49,1,*погіршення економічної ситуації (відповідно 63,1%* і 47,8,*підвищення рівня злочинності (відповідно 63,1%* і 53,0.*Найрідше вказують на погіршення ситуації стосовно рівня демократії*— 35,6%,*однак, на покращення ситуації в цій сфері вказують ще менше респондентів (28,4.*У серпні минулого року ці показники становили відповідно 28,5%* і 32,6%.

Громадяни вище оцінюють свій власний рівень зацікавленості у зміцненні незалежності України, рівень зацікавленості більшості населення країни і опозиції, ніж рівень зацікавленості влади у цьому.

Більшість респондентів вважають, що зміцненню незалежності України заважають енергетична залежність (73,8,*диктат економічних умов з боку міжнародних фінансових організацій (71,9,*розташування іноземних військових баз на території України (55,7.*Лише 26,0%* дотримуються думки, що належності заважає вільне функціонування на території України іноземної преси (53,9%* вважають, що не заважає).

На думку опитаних, найбільшою мірою від проголошення незалежності виграло керівництво країни (так вважають 37,7%* респондентів) і люди, схильні до підприємництва (31,0.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 10*по 17*серпня 2011*року. Було опитано 2007*респондентів віком від 18*років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132*населених пунктах (із них 74*міських та 58*сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%* з імовірністю 0,95.



http://razumkov.org.ua

 

Ідея співпраці з митним союзом РФ за формулою «3+1» так і не була роз’яснена

ЗМІ в Україні почали жваво обговорювати результати зустрічі Президента України Віктора Януковича з Президентом Росії Дмітрієм Мєдвєдєвим, яка відбулася в Сочі. Заголовки українських газет рясніють фразами на зразок: «Янукович і Медведєв не вирішили жодного питання». Російська новинна служба «Татар-информ» звернулася за коментарем до директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина.

Запропонований Віктором Януковичем варіант вступу до Митного союзу на умовах «3+1»* не є конкретизованим, і ніхто не може зрозуміти, що це таке. Я, наприклад, теж цього не знаю. Напевно, така ідея виникла за аналогією із ситуацією, коли формувався єдиний економічний простір (ЄЕП), тоді Україна акцентувала свою увагу на тому, що створення наднаціональних органів суперечить Конституції України. Україна готова активно співпрацювати в рамках ЄЕП, але не порушуючи свою Конституцію. Можливо, що формула «3+1»* у митному союзі виникла в паралелі з цим формулюванням.

Розмови про формат «3+1»* в Україні не набули розвитку. Може, це і правильно. Тому що, на мою думку, це сумнівно: із загальних формулювань митного союзу вибирати тільки окремі параграфи й окремі положення. Тоді зникає сам сенс митного союзу в контексті виграшів і програшів потенційних його членів.

Через те, що придумана в Україні формула «3+1»* не була конкретизована, відразу почалися обговорення в експертному середовищі про те, що для України це може означати. І відразу було заявлено, в тому числі з боку Росії, що коли Україна не приєднається до митного союзу, то її чекають штрафні санкції. Україна на сьогоднішній момент до кінця ще не визначилася у своєму зовнішньому виборі і тому шукає шляхи розвитку.

Але експертів насторожує те, що коли звучать пропозиції щодо вступу до митного союзу, та Україна починає на цю тему думати, то відразу з’являється з боку Росії тональність ультиматумів. Це може насторожити й українське керівництво. Зараз правильними були*б спроби внести конструктив і продовжити розгляд питання. До того*ж звучить і багато розмов про євроінтеграцію України, але я не можу сказати, що Україна зараз близька до створення Зони вільної торгівлі з ЄС. Це все не так близько, як каже українське керівництво, обіцяючи зону вільної торгівлі між Україною та ЄС вже восени 2011 року.



http://razumkov.org.ua

 

Приєднання «Сильної України» до «Партії регіонів» — логічний крок перед виборами

Політичний оплот президента України Віктора Януковича*— Партія регіонів*— поглинула партію екс-голови Нацбанку Сергія Тігіпка, який став третім на*президентських виборах-2010,*що принесли поразку Юлії Тимошенко, що*опинилася в*підсумку за*ґратами,*— повідомляє новинна служба «Ройтерс».

«Після того, як*Тігіпко увійшов в*уряд, він фактично є*частиною влади. Це*цілком логічний крок, враховуючи те,*що*потрібно йти на*вибори»,*— переконаний директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Скорочення чисельності війська не заощадить кошти на його переоснащення

Чисельність українського війська може скоротитися*— президент Віктор Янукович вніс на*розгляд Верховної ради відповідний проект закону. Документ пропонує до*кінця 2012*року скоротити Збройні сили України на*вісім тисяч осіб, з*яких п\'ять*тисяч*— військовослужбовці,*— пише газета «Известия».

«Це*планове скорочення. Ліквідовані будуть ті*частини, які несуть найменше бойове навантаження: недіючі бази, містечка,*— каже директор выйськових программ Центру Разумкова Микола Сунгуровський.*— Добре це*чи*погано*— однозначно сказати не*можна. Є*дані, що*зараз близько 20*тисяч людей охороняють функціонуючі містечка і*бази. Їхнє*скорочення не*вплине на*боєздатність армії».

«Але зрозумійте, що*скорочення не*є*засобом економії,*— переконаний знавець.*— Адже їм*потрібно дати квартири, вихідну допомогу тощо. Це*затратний захід. За*допомогою скорочення сильнішою армія теж не*стане. Економія від зарплат занадто неістотна. Цих грошей не*вистачить, скажімо, на*технічне переоснащення армії. А*на*це*кошти у*нас не*виділяються. Так що*скорочення армії*— не*головна наша проблема. Що*стосується військових, які стоять в*черзі на*квартиру, то*зі*списку їх*ніхто не*викреслить».



http://razumkov.org.ua

 

Зростання ПІІ від продажу Укртелекому не є свідченням грамотної політики

Динаміка іноземних інвестицій у вітчизняну економіку в першому півріччі 2011*року надихає держчиновників. Разом з тим, експерти впевнені, що до нарощування припливу прямих іноземних інвестицій доклали руку вітчизняні експортери, що реінвестували свій прибуток через пов’язані офшори, і приватизація «Укртелекому»,*— повідомляє мережеве видання «Экономические известия».

Проте навряд чи можна говорити, що цільовий продаж одного великого підприємства одному інвесторові, здатний сформувати позитивну тенденцію динаміки прямих іноземних інвестицій,*— переконаний директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Безумовно, це добре для бюджету, але зростання надходжень прямих іноземних інвестицій, викликане подібним продажем, не можна назвати результатом грамотної державної політики»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Новий «газовий» конфлікт малоймовірний, бо відсутні юридичні підстави

Наші відносини із*Російською Федерацією стають все цікавішими. Зустріч у*Сочі Медвєдєва та*Януковича це*підтвердила. Кожен на*цій зустрічі говорив про своє. Президент РФ*— про злиття НАК «Нафтогаз» та*«Газпрому». Янукович*— про те,*що*йому дуже хотілося*б у*питанні перегляду газових контрактів обійтися без судової процедури. Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко розповів новинній службі «УНІАН» про перспективи «газових» відносин України та*Росії.

Протистояння між нашими країнами на*рівні риторики вже розпочалося. У*що*воно виллється, сказати складно. Але ймовірність того, що*воно виллється у*зимовий конфлікт, з*моєї точки зору невелика. Тому що*юридичних підстав для цього немає. Газовими угодами врегульована більшість питань. Нагадаю, що*за*відсутності довгострокових угод, багато проблем вирішувалося протягом поточного року. А*зараз всі вони врегульовані контрактами до*2019*року. Звичайно, за*стійким бажанням однієї зі*сторін конфлікт можна створити штучно, але підстав для них нема.

Чи*доцільно організовувати конфлікти? Досвід 2009*року показав, що*переможців у*цьому конфлікті немає. Європейців не*дуже цікавить, хто має рацію, а*хто ні.*Європейці після конфлікту не*обирають переможця. Зараз, коли після Фукушіми прогнозується збільшення споживання газу в ЄС, «Газпром» не*отримає збільшення своєї частки у*постачанні газу. Тобто газу будуть купувати більше, але не*за*рахунок поставок «Газпрому». Диверсифікація російських поставок*— це*кредо навіть для найдавніших партнерів «Газпрому».

Варіант суду ймовірний. Європейські компанії судяться із*«Газпромом». Юридичні зачіпки для цього є*і*в*українському контракті. Але для України в*умовах відсутності диверсифікації поставок газу виникає мільйон нюансів, тому краще домовлятися із*«Газпромом». Нам, враховуючи, які із*РФ*у*нас торгівельні обсяги, важливі нормальні відносини із*Росією. Але в*кінцевому варіанті, як*цивілізований варіант вирішення суперечок*— суд можливий. Щоправда, європейські судові процеси тривають довго. Тому результату доведеться почекати.



http://razumkov.org.ua

 

Трудові мігранти з*України — найбільш активна частина населення

Трудові мігранти з України*— фактично найбільш активна частина населення, і в соціальному, і в економічному плані. Цих людей найбільше потребує Україна. Таку думку висловив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко,*— повідомляє «Газета по-українськи».

«Це або дуже висококваліфіковані наймані працівники, яких Україні катастрофічно не вистачає, або люди схильні до підприємництва і мають бажання та енергію відкривати власну справу. Це люди, які повинні створювати сім’ї, народжувати дітей, робити внесок в демографічний стан України. Але вони вирішують ці проблеми за кордоном»,*— сказав знавець.

Дослідник зазначив, що є безліч випадків, коли трудові мігранти залишають дітей на дідусів-бабусь. Тоді України отримує нову проблему: діти ростуть без батьків і не отримують належного сімейного догляду.

«Об’єктивно Україна сьогодні є однією з найгірших країн Європи. У нас найнижча зарплата, один з найнижчих рівнів ВВП на душу населення. Україна одна з найгірших країн континенту за таким критерієм як легкість ведення бізнесу, тут дуже поганий інвестиційний клімат. Влада фактично не робить вигідною в Україні найману працю і легальний середній бізнес. Я не критикую саме сьогоднішню владу, тому що така політика відбувалася з часів проголошення незалежності. Зараз всі закони, зміни і реформи спрямовані на підтримку великого і дуже великого бізнесу з невисокою доданою вартістю. За робочу силу в Україні платити невигідно»,*— наголосив пан Биченко.

Аналітик зазначив, що коли реформи в Україну будуть спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, а також на те, щоби збільшувати вартість праці, підвищувати зарплати, тоді мігранти почнуть повертатися.



http://razumkov.org.ua

 

Страх перед обвалом долара і євро набагато перевищує реальні ризики

У*той час як*світ поступово приходить до*розуміння, що*системні економічні проблеми так і*не*вирішені, в*українців спостерігаються явно неадекватні реакції. Скільки*б експерти не*переконували наших співвітчизників у*тому, що*нічого жахливого не*відбувається і*долару нічого не*загрожує, багато хто продовжує судорожно міняти валюту,*— пише газета «Комсомольская правда».

«Українці*— причому як*обивателі, так і*бізнес*— схильні до*валютної паніки. І*тут немає нічого несподіваного, адже на*те*у*нас є*свої причини,*— пояснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— У*нас це*вже в*крові: що*б не*відбувалося у*світі, ми*в*першу чергу дивимося на*валютний курс».

«Почувши про ситуацію в ЄС та США, бізнес і банки, не розбираючись у причинах і наслідках, і наші люди починають закладати ризики у свою діяльність,*— каже знавець.*— І бізнесмен в очікуванні того, що курс „стрибне”, вже не тільки враховує очікувану інфляцію, але і закладає курсові ризики, економить на матеріалах, притримує зарплату співробітникам*— тобто діє так, ніби криза вже настала! У цьому і полягає основна проблема українців: у нас панічні настрої набагато перевищують реальні фінансові ризики».



http://razumkov.org.ua

 

Перехід на контрактну армію вирішить проблему «дідівщини»

Нестатутні відносини залишаються досить поширеним явищем в*українській армії. Існування проблеми «дідівщини» не*приховують і*в*Міністерстві оборони України,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Однак провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник каже, що*сьогодні українські солдати значно менше потерпають від нестатутних відносин, ніж їхні батьки, що*служили в*радянській армії. На*думку знавця, покращенню ситуації сприяла демократизація суспільства і*розвиток системи демократичного цивільного контролю над збройними силами. Пан Мельник сподівається, що*нестатутні стосунки між солдатами зникнуть разом з*переходом на*контрактну армію.



http://razumkov.org.ua

 

Питання невизнання Україною Південної Осетії втратило актуальність для Росії

Наприкінці серпня 2008*року після російсько-грузинської війни Москва визнала незалежність Південної Осетії та*Абхазії. Україна не*визнала самопроголошені республіки, посилаючись на*те,*що*розглядає Грузію як*важливого партнера. Провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник розповів часопису «Главред», як*така зовнішньополітична позиція Києва вплинула на*російсько-українські відносини.

Із*цього питання обидві сторони вже, здається, досягли певного розуміння. Я*не*пригадую публічних вимог з*боку Росії стосовно зміни позиції України. Тож не*думаю, що*дане питання сьогодні є*актуальним і*буде обговорюватися. У*російсько-українських відносинах існує багато інших, значно цікавіших для Росії,*тем.

А*те,*що*Україна не*визнала незалежність Південної Осетії та*Абхазії, не*стало несподіванкою для Росії. Я*вважаю це*рішення України правильним. І*добре, що*навіть після приходу до*влади Януковича, після його широких жестів у*бік Росії, ця*позиція не*змінилася.

Думаю, що*оточення Президента знайшло влучні аргументи і*переконало його у*неприпустимості визнання незалежності Південної Осетії. Інакше це*йшло*б не*тільки врозріз із*думкою світової громадськості, але й*завдало*б величезної шкоди національній безпеці України, враховуючи те,*що*у*нас є*подібні загрози сепаратизму.



http://razumkov.org.ua

 

Рейтинг Віктора Януковича та Партії Регіонів буде падати

Суд відмовився переглянути запобіжний захід для Юлії Тимошенко. Її арешт у свою чергу привів до першого за останні роки об’єднання української опозиції. Навколо колишньої голови уряду України також згуртувалися опозиційні політичні сили «Фронт Змін» Арсенія Яценюка та партія боксера Віталія Кличка «Удар»,*— пише газета «Ведомости».

«Зростання рейтингу партій Яценюка і Кличка спостерігається впродовж усього 2011 року, але робити однозначний висновок про те, що арешт Тимошенко призведе до подальшого зростання, поки рано»,*— каже заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.

«З упевненістю поки можна говорити про подальше зниження рейтингу президентської Партії регіонів і самого Віктора Януковича і перехід їх прихильників у число тих, хто вагається. Союзники регіоналів по коаліції Блок Литвина і „Сильна Україна” заяв у справі Тимошенко не робили»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Очікувати значних протестів через арешт Юлії Тимошенко не варто

Арешт колишньої глави уряду України Юлії Тимошенко є логічною дією суду. Таку думку висловив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко,*— передає новинна служба «Укрінформ».

«Арешт Юлії Тимошенко є логічною дією суду, яка продовжує лінію влади,*— довести справу до оголошення вироку»,*— переконаний знавець. За словами дослідника, можна припустити, чому саме зараз заарештували Ю.*Тимошенко. «По-перше, літо*— це час відносної політичної пасивності*й політичного затишшя. Тому чекати якихось серйозних акцій у відповідь зараз навряд чи можливо»,*— стверджує пан Якименко.

Водночас, зазначив аналітик, суддя ухвалив таке рішення, виходячи зі своїх аргументів і міркувань. «Але, з точки зору політичних наслідків, абсолютно зрозуміло, що краще зараз, аніж пізніше»,*— уточнив фахівець.

Коментуючи заяви деяких народних депутатів від БЮТ про те, що у відповідь на арешт Ю.*Тимошенко «люди вийдуть на вулиці», пан Якименко сказав, що для того, аби цей рух став масштабним, необхідно, щоб у нього включилися не лише прихильники*БЮТ.



http://razumkov.org.ua

 

Для мігрантів з Азії, Україна*— лише перехідний пункт на шляху до*ЄС

За*даними Інституту демографії, у 2010 році з*України емігрували 14677*осіб, тоді як*приїхали 30810*іноземних мігрантів. Причому майже половина іноземців, які переїхали жити в*Україну,*— росіяни. За*минулий рік до*нас офіційно переселилися 13920*росіян (у*Росію переселилися 5934*українці). Про особливості міграційних процесів на*території України газета «Високий Замок» дізнавалася у*директора соціологічної служби Центру Разумкова Андрія Биченка.

Міграція між Україною та*Росією*— лише незначна частка у порівнянні з міграцією з*азійських країн з*великою кількістю населення. Порівняно з*цими країнами в*Україні вищий рівень життя. Але мета цих мігрантів*— не*Україна, а*ЄС.*Україна лише транзитна країна. Якщо вони не*можуть рухатись далі на*захід, лишаються тут. Вони працевлаштовуються на*ринках, бо*там найлегше влаштуватись нелегально.

Зрештою, більшість товарів виробляються у*Китаї, Індії, Пакистані, Бангладеш. Тому вихідці з*цих країн будують тут бізнес на*продажу цих товарів. Замість того, щоб продавати їх*за*копійки іноземцям в*себе, вони привозять їх*сюди. Мали*б вони можливість поставити ятки в*Лондоні, вони*б це*зробили.

Проблема у*тому, що*в*Україні міграційна політика відсутня як*така. Держава мала*б прогнозувати, яка кількість і*яких мігрантів нам потрібна, і*певним чином стимулювати їхній притік. З*іншого боку, є*певні мігранти, які ускладнюють нам життя, і*треба вибудовувати бар\'єри для їхнього приїзду в*країну. За*нинішніх умов іммігранти створюють конкуренцію українцям на*ринку праці. Але, скажімо, у*2007*році в*Україні не*вистачало будівельників. Тому деякі великі компанії привозили цілі бригади з*Азії. Якщо наша економіка почне розвиватися, ми*знову потребуватимемо цих робочих*рук.



http://razumkov.org.ua

 

Євроінтеграція допомогла б Україні домогтися знижки на російський газ

Україні не вдасться добитися від Росії перегляду ціни на газ без серйозних політичних поступок. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко в ефірі «Першого ділового каналу»,*— повідомляє «Газета по-українськи».

«Або заява про вступ у митний союз, або допуск до ГТС, але останнє суперечить європейському законодавству, обов’язки по якому взяла на себе Україна»,*— сказав знавець.

За його словами, українській стороні треба поглиблювати євроінтеграційні процеси. «Послідовна позиція з євроінтеграційних намагань*— це і є вихід для нас, з точки зору приведення газової політики Росії щодо України до європейських стандартів. В іншому випадку Україна буде мати дорожчий газ, ніж у середньому по Європі»,*— вважає аналітик.

Пан Дяченко також наголосив, що взаємовигідні спільні проекти наблизили*б сторони до порозуміння у «газових» переговорах. «Зараз збільшується потреба в електроенергетиці в Європі. Взаємовигідними були би проекти щодо будівництва на Західній Україні парогазових станцій, зорієнтованих на експорт електроенергії до Європи. Наше вироблення — російське завантаження газом. Це влаштувало*б обидві сторони»,*— підсумував дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Зниження нарахувань на ФОП вирішило би проблему «зарплати у конвертах»

Ще в лютому 2011*року уряд вступив у рішучий бій з тіньовими виплатами зарплати. А вже у квітні віце-прем’єр Сергій Тігіпко оголосив громадськості свій «революційний» законопроект про боротьбу із зарплатами у конвертах,*— пише газета «Комсомольская правда».

«У нас періодично зароджуються різні ініціативи*— легалізація доходів, легалізація капіталу, боротьба з „конвертами”. А по-справжньому ефективною вся ця боротьба не може стати з однієї причини*— вона починається „знизу”, в той час як основні проблеми*— „нагорі”»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Головна причина „конвертів” полягає у високому рівні нарахувань та утримань із Фонду оплати праці (ФОП),*— пояснює знавець.*— Оскільки існування в тіні теж має свою вартість, зниження нарахувань на ФОП, скажімо, до 20–25 відсотків цілком могло би виправити ситуацію. Що стосується Пенсійного фонду, то відрахування в нього могли*б компенсуватися за рахунок легалізації зарплат і зростання економіки».



http://razumkov.org.ua

 

«Індекс Бігмака» не точно оцінює купівельну спроможність країни

Британський журнал «Ікономіст» в*черговий раз оновив індекс Бігмака. Нагадаємо, що*він розраховується на*підставі ціни однойменного гамбургера в*ресторанах «Макдональдз» в*різних країнах. Якщо в*якійсь країні бігмак дорожчий, значить, валюта цієї країни переоцінена, якщо дешевший*— місцева валюта недооцінена,*— повідомляє телеканал*«СТБ».

«Для розрахунку купівельної спроможності потрібно брати кошик в*цілому, а*не*один товар,*— пояснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— В*іншому випадку ми*цілком можемо прийти до*того, що*1*долар коштує рівно 1*гривню*— наприклад, якщо порівняємо вартість проїзду в*метро. Думаю, на*таких умовах мало хто відмовився*б купити долари, тільки, на*жаль, реальний курс зовсім інший».

</span>

http://razumkov.org.ua

 

Грошові перекази заробітчан — ознака низької інвестиційної привабливості України

Українські заробітчани збільшують обсяги грошових переказів на батьківщину. Урядові структури намагаються отримати контроль над цими потоками, оскільки мова йде про мільярди доларів, а отже питання пов’язане з національною безпекою,*— пише «Независимая газета».

Такий стан справ є ознакою того, що Україна стрімко втрачає інвестиційну привабливість,*— переконаний директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Інвестиційні ресурси є джерелом розвитку економіки. Раз грошей немає*— виробництво не росте, нові робочі місця не створюються, рівень життя громадян знижується. І той факт, що приватні грошові перекази з-за кордону збільшуються, свідчить про те, що заробітчани рятують своїх родичів, прагнуть забезпечити хоча*б мінімальні стандарти життя»,*— пояснив знавець.

Фахівець не погодився з тими українськими політиками, які зраділи збільшенню обсягу грошових переказів, побачивши в ньому можливість вирівняти несприятливу ситуацію з торговим балансом. «Зовнішньоторговельний дефіцит пов’язаний зі зростаючою ціною і величезними обсягами закупівлі енергоресурсів. Розрив не можуть покрити ніякі гроші трудових мігрантів. Тут потрібна політика держави, спрямована на енергозбереження, а також на розвиток менш енергоємних перспективних галузей»,*— підкреслив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Завдяки навчанням з НАТО, українська армія значно просунулася в розвитку

На території України у 2011 році заплановані 12 міжнародних навчань із НАТО. Це і навчання на Львівщині, і навчання «Сі Бриз», які відбулися у червні, а також інші. «Радіо Свобода» дізнавалося у провідного експерта військових програм Центру Разумкова Олексія Мельника, що дає українським військовим проведення таких міжнародних навчань із НАТО.

http://razumkov.org.ua

 

«Індекс щастя» непридатний для оцінки державної політики

У*британській статистичній службі виявили, що*не*все можна виміряти грошима та*цифрами. Не*виключено, що*вже дуже скоро «індекс щастя» буде не*менш важливим показником для оцінки успішності діяльності уряду, ніж ВВП чи*тривалість життя,*— передає новинна служба «Бі-бі-сі». Проте директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко ставить під сумнів об’єктивність*такого показника.Щастя є*настільки суб\'єктивним почуттям, що*вимірювати його, а*тим більше використовувати для оцінки державної політики є*надто важко, а*тому для серйозної аналітики треба радше послуговуватися показниками, які вимірюються цифрами, а*не*відчуттями. Задоволеність життям може змінюватися навіть залежно від погоди чи*пори року. Проте загалом людина, яка бачить перспективу покращення свого життя, зазвичай почувається щасливішою. Через це*показники «щастя» у*деяких країнах, що*розвиваються, можуть бути вищими, аніж відповідні показники у*розвинених країнах.

Відчуття себе щасливим не*завжди залежить від*рівня доходів. Це*залежить і*від звичаїв певної країни. Крім того, як*правило, більше людей почувають себе щасливими, коли становище в*країні покращується, коли добробут зростає, навіть якщо і*повільними темпами. З*огляду на*це,*багатим країнам дуже важко поліпшувати показники, бо*вони вже є*досить високими.

Натомість, у*бідних країнах, що*динамічно розвиваються, наприклад, у*таких, як*Китай чи*Індія, за*рахунок того, що*їх*стартовий рівень добробуту був досить низьким, а*тепер, коли він ще*далекий від рівня розвинених країн, але потроху підвищується, люди відчувають покращення та*перспективу, і*назагал є*щасливішими.



http://razumkov.org.ua

 

Україна може відреагувати на торгові обмеження з боку Росії через механізми СОТ

Митний союз Росії, Білорусі та*Казахстану запровадив мито на*український метал, труби, синтетичні нейлонові нитки, гвинти й*гайки, забракував частину молочної та*м\'ясної*продукції. Раніше Росія захистила свій ринок від нашої карамелі та*підвищила мито на*цукор, картоплю і*капусту. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин розповів «Газеті по-українськи», які наслідки для української економіки матимуть такі обмеження.Це*призведе до*зниження попиту на*наші товари в*країнах Співдружності незалежних держав і*позначиться на*вітчизняних виробничих можливостях. Частина заводів змушена буде зупинитися. У*цьому є*провина й*самих підприємців. Вони не*модернізували виробництво, продукція стала неконкурентною через високу енергомісткість. Спершу казали, що*модернізуватися заважає криза, потім заспокоїлися, бо*минула фінансова нестабільність.

Тимчасові обмеження на*українську продукцію з*боку Росії завжди були. Хоча країни і*підписали угоду про зону вільної торгівлі. Україна її*ратифікувала, а*Росія*— ні.*Від митних обмежень постраждають і*російські споживачі. Було*б краще, якби у*Кремля вистачило глузду не*вводити жорсткі обмеження і*не*ставити умову вступу України до*митного союзу. Але це*є.*Чотири роки тому створений Єдиний економічний простір. Там теж несиметричні стосунки, панує Москва. Тому наші виробники вимушені йти на*зміни своєї діяльності. Бо*махнути на*все рукою і*кинутися в*обійми Росії*— неправильно.

Президент Віктор Янукович пропонував формулу співпраці з*митним союзом «3+1».*Що*це*означає*— досі ніхто не*пояснює. Формула не*отримала ніякого продовження в*нормативно-правових актах. Можливо, це*була ввічлива політична відмова від вступу в*Митний союз.

Якщо Україна запровадить симетричне обмеження на*російські товари, це*приведе до*торговельних війн. Набагато краще, якби ми*пробували вирішити питання в*рамках правил Світової організації торгівлі. Там прийнято перед запровадженням торговельних санкцій проводити консультації та*переговори. Оскільки Росія говорить із*нами мовою економічних ультиматумів, то*треба апелювати до*світового співтовариства. Україна є*членом робочої групи зі*вступу Росії до*СОТ*— цей важіль можна використати. Входити*ж у*стан взаємного погіршення стосунків нераціонально.



http://razumkov.org.ua