Новини від центра Разумкова

Число мільйонерів і бідняків свідчить про відсутність ринкової економіки в Україні

В 2010*році кількість мільйонерів в Україні зросла до 6661*особи. За рік їхня чисельність приросла на 8,2%* в порівняні з 2009*роком. Тимчасом майже чверть населення живе за межею бідності,*— пише газета «День».

Такі разючі відмінності у рівні забезпеченості людей, на думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, вкотре доводять, що Україна ще й досі не має повноцінної ринкової економіки. «У нас немає ринкової економіки, вона*— перехідна»,*— стверджує знавець. Слабкі інститути влади, низька купівельна спроможність більшості населення, висока корупція та високі доходи в окремих сферах підприємництва, пов’язаних з владою*— головні її ознаки,*— уточнює пан Юрчишин.

Тож для того, щоб позбутися таких відмінностей,*— переконаний дослідник,*— треба йти до ринкової економіки. Було*б добре, щоб надвисокі доходи контролювалися, бо сьогодні вони легко виводяться за кордон завдяки нормам в законодавстві про подвійне оподаткування з певними країнами,*— каже знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Видворення Мєшкова виправдане і продиктоване лише його власними діями

Суд виніс рішення про висилку колишнього президента АР Крим, громадянина Росії Юрія Мєшкова за його антиукраїнські висловлювання. Того*ж дня колишнього політика доправили у Керч, адже авіарейсів до Росії вже не було, і поромом переправили в Порт Кавказ. Звідти він дістався до Анапи. Для часопису «Главред» цю ситуацію прокоментував заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

На мій погляд, рішення суду було обґрунтоване, зважаючи на дії пана Мєшкова. Наскільки я знаю, раніше його не було в списках так званих персон нон-ґрата, які є небажаними для перебування в Україні. Тому це рішення було продиктоване лише його власними діями.

Взагалі від таких чорних списків осіб, яким заборонено в’їзд до України чи Росії, ми стали відмовлятися наприкінці 2010*року. Тут треба завдячувати міністрам закордонних справ України Петру Порошенку та Росії*— Сєрґєю Лаврову. Вони змогли позбавити це питання політичного забарвлення і перевести його виключно на дипломатичні рейки, коли кожен окремий випадок має розглядатися в суді, і по ньому прийматиметься конкретне рішення, як сталося в справі Юрія Мєшкова.

Щодо швидкості реагування, то тут я був приємно вражений. Адже раніше чинну владу та їхніх попередників часто критикували за недостатньо швидке реагування на такі випади, які могли зачіпати національні інтереси України.

Реакція російської сторони може бути досить емоціональною, проте, на мій погляд, це буде не дуже правильно для обох сторін. Москва має розуміти, що було підґрунтя для такої реакції України.

Нарешті, з політичної точки зору треба зазначити, що «медовий рік» між країнами закінчується, адже не так багато залишилося питань, де можна торгуватися, чи отримувати поступки з боку України. Треба розуміти, що об’єктивно відносини між країнами можуть носити характер конкуренції чи навіть конфлікту. Російський напрям залишається основним для української дипломатії з точки зору проблем та пошуків шляхів їхнього розв’язання.



http://razumkov.org.ua

 

Економічна ситуація в Україні має більший вплив на курс гривні, ніж борг США

Дискусії, які ведуться у США щодо підняття «стелі» державного боргу на 2,4*трлн. доларів мають опосередковане відношення до України. Такої думки дотримуються українські економісти, коментуючи курс долара щодо гривні в найближчому майбутньому,*— повідомляє мережеве видання «Делфі».

«Американська економіка продовжує хоч повільно, але рости. Тому фундаментальних підстав того, що станеться щось негативне в глобальному масштабі я не бачу»,*— стверджує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. На думку знавця, «галас» щодо держборгу США невиправданий.

«Те, що відбувається в США, ніякого відношення до курсу „гривня-долар” не має, і навряд чи може мати. У нас достатньо своїх проблем, які набагато сильніше можуть вплинути на курс гривні. Це і негативне сальдо торгового балансу, й абсолютна слабкість припливу іноземних інвестицій»,*— наголосив пан Юрчишин. Аналітик припустив, що в США таки буде збільшена стеля Держборгу.



http://razumkov.org.ua

 

Заявами про обмеження зовнішнього боргу уряд страхується від власних прорахунків

Голова уряду Микола Азаров, коментуючи тривожні прогнози про чергову світову економічну кризу, закликав Україну готуватися до «будь-яких сценаріїв». На думку прем’єра, кращий рецепт з порятунку України*— це відмова від позик та обережне ставлення до надання державних гарантій,*— пише газета «Комсомольская правда». Проте, директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин скептично ставиться до таких заяв.

Минулого року саме уряд Азарова багато позичав на зовнішніх ринках. Якщо до початку березня 2010*року, коли новий уряд приступив до роботи, зовнішній державний борг становив 17,6*млрд. доларів, то до кінця 2010*року борг досяг 25*млрд. доларів, а на кінець першого кварталу 2011*року*— вже 26,1*мільярда. Таким чином, нинішній уряд «добрав» 8,5*млрд. доларів. Тому є сумніви, що уряд так легко відмовиться від зовнішнього «підживлення», тим більше, що сьогодні не особливо видно, з яких внутрішніх джерел можна отримати кошти на покриття наших дефіцитів.

Оскільки розмова про обмеження зовнішнього боргу йде в контексті можливого впливу кризи в ЄС, важко позбутися враження, що насправді уряд страхується на випадок погіршення економічної динаміки в Україні. Тобто, коли прийде час «Ч», знову будуть «винні» зовнішні обставини, які не дали розвернутися «успішній українській економіці».



http://razumkov.org.ua

 

Економічна ситуація в Україні має більший вплив на курс гривні, ніж борг США

Дискусії, які ведуться у США щодо підняття «стелі» державного боргу на 2,4*трлн. доларів мають опосередковане відношення до України. Такої думки дотримуються українські економісти, коментуючи курс долара щодо гривні в найближчому майбутньому,*— повідомляє мережеве видання «Делфі».

«Американська економіка продовжує хоч повільно, але рости. Тому фундаментальних підстав того, що станеться щось погане*у всесвітньому масштабі я не бачу»,*— стверджує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. На думку знавця, «галас» щодо держборгу США невиправданий.

«Те, що відбувається в США, ніякого відношення до курсу „гривня-долар” не має, і навряд чи може мати. У нас достатньо своїх проблем, які набагато сильніше можуть вплинути на курс гривні. Це і негативне сальдо торгового балансу, й абсолютна слабкість припливу іноземних інвестицій»,*— наголосив пан Юрчишин. Аналітик припустив, що в США таки буде збільшена стеля Держборгу.



http://razumkov.org.ua

 

Криза єврозони спричинить зростання імпорту з країн ЄС до України

Євровалюта починає знецінюватися, не витримуючи нових боргів. Проте криза єврозони обіцяє українцям у короткостроковій перспективі й одну істотну вигоду. Експерти не виключають, що найближчим часом імпорт з країн ЄС до України буде зростати,*— пише газета «Комментарии».

«Європейський бізнес шукатиме шляхи для розширення ринків збуту через звуження внутрішніх ринків. Це може привести до зростання імпорту європейських товарів, у тому числі і в Україну»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Україна має можливість здійснити нові зовнішні запозичення

Україні є ще в кого позичити гроші. Про це сказав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, коментуючи питання мережевого видання «Голос Ю-ей» про те, що міжнародні інвестори неохоче позичатимуть Україні.

«Це не зовсім так, що світ вже не хоче давати нам гроші. Адже й цього року ми вже позичали. І останнє розміщення, яке відбулося, було досить привабливим для України. Якщо я не помиляюся, 1,5*мільярда доларів під 6,25%* річних по обслуговуванню. Це хороший для України показник. Він кращий, ніж попередні. Тим більше, у нас ще є перспективи. Ще Світовий банк може дати нам якісь кредитні ресурси, якщо ми будемо нормально співпрацювати з ним»,*— підкреслив аналітик.

При цьому знавець відзначив, що з початком світової кризи апетити міжнародних інвесторів знизилися. «Але і в цьому контексті Україна поки виглядає непогано. Тому я не думаю, що від нас відразу всі відмовляться і що ніхто не дасть нам грошей. Ще дадуть. Тим більше, що не треба забувати, що співпраця з МВФ продовжується, Світовий банк присутній в Україні. І це позитивний сигнал»,*— підсумував пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Україна може домогтися укладення вигідних газових контрактів через суд

Укладення нових, більш вигідних для України, газових контрактів можливе лише за допомогою суду. Таку думку озвучив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей».

За словами знавця, «позиція прохача», яку займає Україна в переговорах з російською стороною невиважена і не може привести до серйозних позитивних результатів для України.

У той*же час, на думку аналітика, Україна може задіяти правові механізми і домогтися поступок від Росії за допомогою суду. «Мені здається, що настав час задіяти правові механізми, які передбачені в газових контрактах січня 2009*року при тому, що європейські компанії, як ми знаємо, не гидують судитися із „Газпромом” або ставити питання про те, що коли контракт не буде переглянутий, то питання буде вирішуватися в судовому порядку»,*— пояснив пан Омельченко.

При цьому дослідник зазначив, що нещодавно італійська компанія «Едісон» у судовому порядку домоглася від «Газпрому» перегляду газових контрактів.



http://razumkov.org.ua

 

Україна має можливість здійснити нові зовнішні запозичення

Україні є ще в кого позичити гроші. Про це сказав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, коментуючи питання мережевого видання «Голос Ю-ей» про те, що міжнародні інвестори неохоче позичатимуть Україні.

«Це не зовсім так, що світ вже не хоче давати нам гроші. Адже й цього року ми вже позичали. І останнє розміщення, яке відбулося, було досить привабливим для України. Якщо я не помиляюся, 1,5*мільярда доларів під 6,25%* річних по обслуговуванню. Це хороший для України показник. Він кращий, ніж попередні. Тим більше, у нас ще є перспективи. Ще Світовий банк може дати нам якісь кредитні ресурси, якщо ми будемо нормально співпрацювати з ним»,*— підкреслив аналітик.

При цьому знавець відзначив, що з початком світової кризи апетити міжнародних інвесторів знизилися. «Але і в цьому контексті Україна поки виглядає непогано. Тому я не думаю, що від нас відразу всі відмовляться і що ніхто не дасть нам грошей. Ще дадуть. Тим більше, що не треба забувати, що співпраця з МВФ продовжується, Світовий банк присутній в Україні. І це позитивний сигнал»,*— підсумував пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Перегляд газових угод не залежить від вироку, який винесуть Тимошенко

Перегляд газових угод з Росією не залежить від судового рішення у справі над колишньою главою уряду України Юлією Тимошенко. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— повідомляє новинна служба «Укрінформ».

«У Росії є своя стратегічна лінія щодо перегляду газових контрактів з Україною і вона її в жодному разі не змінить незалежно від того, яким буде судове рішення у справі над Юлією Тимошенко»,*— переконаний знавець. За словами фахівця, тільки через правові механізми, закладені у даному контракті, можна якимсь чином вплинути на Росію. «Інших шляхів просто немає»,*— відзначив пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Покращення прогнозу платоспроможності України не відображає її дійсного стану

Рейтингова служба «Фіч» підвищила прогноз по довгострокових рейтингах платоспроможності України в іноземній та національній валютах зі «стійкого» до «позитивного»,*— повідомляє новинна служба «Подробности».

Пенсійна реформа зіграла роль у поліпшенні прогнозів, оскільки вона є однією з виконаних вимог для співпраці з Міжнародним валютним фондом,*— переконаний директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Для МВФ важлива збалансованість державних фінансів. Фонд, за великим рахунком, не цікавить, що ми будемо робити з пенсійною реформою*— чи підвищувати пенсійний вік, чи знаходити додаткові джерела фінансування. Вони занепокоєні дефіцитом пенсійного фонду та держбюджету. Я думаю, що відображення ось таких якісних оцінок і очікувань, а не стільки реальних змін, і послугували основою для перегляду прогнозу рейтингу»,*— сказав аналітик. За словами знавця, поліпшення позицій України в середовищі інвесторів можна буде вважати заслугою уряду.



http://razumkov.org.ua

 

Російський митний союз занапастять внутрішні протиріччя та нерівноправність

Об’єднання ринків Росії, Білорусі та Казахстану у вигляді митного союзу пожвавить торгівлю між цими країнами,*— пише мережеве видання «Левый берег».

Втім, митний союз сповнений внутрішніх протиріч,*— переконаний директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Країни Південної Америки також об’єднувалися в економічний союз Меркосур. Там були і Бразилія, і Венесуела, і Уругвай, і Парагвай, і Аргентина. Але через внутрішні протиріччя цей союз так і не запрацював на належному рівні. Схоже, це чекає і митний союз. Там немає рівноправності, все вирішує Росія,*— стверджує знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Зростання кількості мільйонерів поглиблює прірву між багатими і бідними

Незважаючи на те, що Україна є однією з найбідніших країн Європи, ми практично*б’ємо рекорди зі збільшення (із року в рік) числа заможних людей. Так, наприклад, 2011 року доходи понад 1*млн. грн. задекларував 6661*українець. Це на 506*осіб більше у порівнянні з минулим роком,*— пише мережеве видання «Фром Ю-ей».

Декларування мільйонних доходів можна розцінити як крок бізнесу до легалізації свого заробітку,*— переконаний директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Це означає, що в цілому економіка країни перебуває у кращому стані, ніж показує офіційна економіка. До того*ж відносно менше проблем з адміністративним, податковим тиском, що дає людям можливість розвиватися. Крім цього, бізнес навчився себе захищати в рамках тієї системи, яка існує зараз в країні»,*— зазначив знавець.

При цьому він додав, що такий стан справ*— нонсенс для справедливого суспільства. «Адже прірва між багатими і бідними тільки збільшується»,*— підкреслив Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Сланцевий газ може вирішити проблему енергетичної залежності від Росії

Заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов заявив, що розвідані поклади сланцевого газу на території області становлять близько 1,5*трлн. кубічних метрів. Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко розповів мережевому виданню «Багнет» про перспективи видобутку сланцевого газу на просторі України.

Поки немає точного підтвердження озвученого обсягу покладів газу. Але якщо цифри дійсні, це дозволить щорічно добувати в Україні 20–30 млрд. куб. м. сланцевого газу, при річній потребі нашої країни в 50–60 млрд. Якщо застосувати ще й енергозберігаючі технології, що дозволяють заощадити 5–10*млрд. куб. м. газу щорічно, а також замінювати споживання газу іншими видами енергії, то проблему «газової голки», на якій сидить Україна, можна вирішити назавжди.

Що*ж до того, що розробкою займеться неукраїнська компанія, то це поки єдиний вихід. Видобуток сланцевого газ набагато складніший, ніж природного. У нас поки немає таких технологій та без участі серйозних іноземних компаній не обійтися. Втім, Україна все одно буде у видобутку якось брати участь.

Сланцевий газ, хоч і обходиться дорожче,*— майже єдина альтернатива природному, монополія на який, як відомо, належить Росії. Недаремно в Кремлі почався переполох, коли Польща в 2010*році почала розробку сланцевого газу. Втрачати надприбутки від газової труби ніхто не хоче.



http://razumkov.org.ua

 

Участь України у боротьбі з піратами підвищить безпеку українських моряків

Голова місії України при НАТО Ігор Долгов повідомив що, «Київ всерйоз розглядає можливість участі у протипіратській операції НАТО „Океанський щит”. Питання знаходиться у стадії обговорення»,*— передає мережеве видання «Багнет». Провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник розповів про доцільність участі України у боротьбі з піратами.

ВМС України, безумовно, володіє кораблями, здатними досягти Аденської затоки. Наприклад, фрегат «Гетьман Сагайдачний» постійно бере участь у міжнародних навчаннях та спільних операціях. Інше питання, що боротьба з піратами тільки силами військового флоту недостатньо ефективна, але сам факт присутності військових кораблів у зоні активності піратів знижує загрозу їхнього нападу на торгові судна.

Що стосується наших ВМС, то, по-перше, це прекрасне тренування для моряків. По-друге, участь у подібних міжнародних операціях сприяє зміцненню стабільності та піднімає престиж держави. А найголовніше*— підвищує безпеку наших громадян*— моряків торгових суден. Адже українці виявляються майже на кожному захопленому піратами кораблі. Загалом, розумні ініціативи уряду потрібно підтримувати.



http://razumkov.org.ua

 

Середньорічна зарплата зменшиться через погіршення попиту на експортні товари

Скорочення темпів зростання зарплат спостерігається вже півроку. Так, за підсумками 2010*року приріст середньорічної зарплати становив 20,1%,*а до червня 2011*року цей показник знизився майже в півтора раза,*— пише газета «Коммерсантъ».

«Навіть якщо загальна динаміка середньорічної зарплати в липні залишиться незмінною, слід чекати її зниження зі серпня-вересня,*— стверджує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Це пов’язано з погіршенням попиту на експортні товари. У такій ситуації роботодавці не зможуть забезпечувати високі темпи зростання зарплат».



http://razumkov.org.ua

 

Надання владою переваг УПЦ МП несе загрозу міжрегіональних протистоянь

Україна історично є багатоконфесійною країною, в якій століттями поряд жили християни різних обрядів: православні, греко- і римо-католики, протестанти. Президенти незалежної України*— і Кравчук, і Кучма, і Ющенко*— відкрито не надавали політичну підтримку жодній з конфесій. Ситуація кардинально змінилася з приходом до влади Віктора Януковича,*— пише новинна служба «Німецька хвиля».

Курс Януковича на зближення з Росією передбачає, зокрема, і переймання певних моделей політичної поведінки Москви,*— переконана директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна. Знавець нагадує, що у Росії держава визнає перевагу Російської православної церкви над іншими церквами, має з нею тісні зв’язки і надає їй певні переваги. За словами фахівця, так само і президент Янукович виступає за закріплення домінуючої ролі Української церкви Московського патріархату у тих регіонах, де сильними є проросійські настрої.

Аналітик пояснює, що місцева влада лише наслідує центральну владу та поведінку перших осіб держави. «Продовження практики вирізнення владою однієї церкви на противагу іншим криє у собі ризики загострення міжконфесійних і, відповідно, міжрегіональних протистоянь»,*— попереджає пані Шангіна.



http://razumkov.org.ua

 

Можливе падіння долара не зашкодить українській економіці

Новина про те, що США перебувають на межі дефолту, розбурхує вітчизняні ЗМІ вже другий тиждень. Президент США Барак Обама переконав весь світ, що нездатність впоратися з бюджетним дефіцитом виллється у скорочення робочих місць і завдасть шкоди американській економіці. Газета «Комсомольская правда» дізнавалася про те, які наслідки матиме дефолт США для української економіки, в директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина.

70–80 відсотків зовнішніх боргів України є доларовими, тому для нас не так важливо, що долар може себе погано відчути на світових ринках. Падіння американської валюти могло би мати негативні наслідки для України, якби, наприклад, активи у нас були доларові, а зобов’язання*— у євро. У цьому випадку нам би терміново довелося міняти дешевий долар на дорогий євро.

Припустімо, що долар дійсно впав. Теоретично для України це означає лише те, що розраховуватися за свої борги ми будемо новими «дешевими» доларами. До речі, якби українська економіка була конкурентоспроможною, то при слабкому доларові наші експортери на європейських ринках відчували*б себе прекрасно! Поки*ж Україна не виграє і не програє від дисбалансу світових валют. І всі розмови про те, що криза в США «накриє» Україну*— не більше ніж чергові «страшилки».



http://razumkov.org.ua

 

Переводити заощадження з доларів у євро не слід

Від політичних перипетій у США знижується довіра до долара. Відповідно зростає попит на інші валюти. В очікуванні на рішення Сенату США щодо державного боргу дорожчає євро,*— передає новинна служба «Вікна» телеканалу СТБ.

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин розповів про те, у якій валюті найкраще зберігати заощадження: «Якщо ми говоримо про довгострокову перспективу, то 50%*гривні і 50%*долар, або інша іноземна валюта. Якщо у вас є долари, не переводити їх у євро. Не конвертувати одну іноземну валюту в іншу. Ми не знаємо, яким буде курс євро до долара завтра».



http://razumkov.org.ua

 

Середньорічна зарплата зменшиться через погіршення попиту на експорт

Скорочення темпів зростання зарплат спостерігається вже півроку. Так, за підсумками 2010*року приріст середньорічної зарплати становив 20,1%,*а до червня 2011*року цей показник знизився майже в півтора раза,*— пише газета «Коммерсантъ».

«Навіть якщо загальна динаміка середньорічної зарплати в липні залишиться незмінною, слід чекати її зниження зі серпня-вересня,*— стверджує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Це пов’язано з погіршенням попиту на експортні товари. У такій ситуації роботодавці не зможуть забезпечувати високі темпи зростання зарплат».



http://razumkov.org.ua