Новини від центра Разумкова

Рубль, курс якого залежить від ціни на нафту, несе загрозу українській економіці

Україна стоїть перед ризиками рубелізації країни і розширення валютних резервів за рахунок рубля, що є швидше ризиком для України, ніж благом. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин,*— повідомляє новинна служба «Лігабізнесінформ».

Серед ризиків для України аналітик виділив три основних моменти: перший*— млява внутрішня економічна динаміка, другий*— глобальне гальмування відновлення світової економіки, і третій*— російський фактор, як політична складова, так і економічна.

Фахівець також зазначив, що російська економіка залишається слабкою, втрачає ще в зростанні, курс рубля залежить від ціни на нафту, і спроби прив’язатися до такої економіки, яка так сировинно залежна,*— це ризик для України. «І враховуючи те, що в банківську систему України увійшли великі російські банки, прибуток яких займає 20%*від першої двадцятки найбільших банків України, це вже впливовий інструмент»,*— підкреслив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Україні слід брати участь у торговельних союзах лише на засадах СОТ

Києву слід погоджуватися на участь в регіональних торговельних союзах виключно на засадах Світової організації торгівлі (СОТ). Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин,*— передає новинна служба «Німецька хвиля».

«Короткострокові послаблення не повинні заважати утвердженню світових процесів з лібералізації торгівлі, прозорості інвестиційних потоків, цивілізованого розв’язання конфліктів, неприпустимості політичного та економічного тиску»,*— зазначив аналітик. Знавець назвав безперспективними спроби спокусити Україну «специфічними умовами» в обмін на відмову від євроінтеграції та приєднання до митного союзу.



http://razumkov.org.ua

 

Членство України у «Форатомі» підвищить довіру до ядерної політики України

«Український ядерний форум» став членом європейського ядерного форуму «Форатом»*— першим із подібних організацій країн, які не є членами Євросоюзу,*— передає новинна служба «УНІАН».

«Дане рішення стало логічним завершенням діалогу, який протягом останніх років проходив між „Українським ядерним форумом” і „Форатомом”»,*— заявив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

Знавець назвав можливості, що відкриваються для України, які дасть асоційоване членство у «Форатомі». По-перше, це «просування на шляху інтеграції України в ЄС. В учасників „Українського ядерного форуму” та державних установ, які займаються ядерної сферою з’являться додаткові можливості для діалогу і відстоювання своїх інтересів з установами ЄС, підприємствами ядерної промисловості країн Європейського Союзу та їхніми об’єднаннями».

Також, на думку аналітика, варто очікувати поліпшення інформаційного обміну. Українські суб’єкти зможуть своєчасно отримувати інформацію про розробки європейських установ, європейської ядерної політики та надавати подібну інформацію про Україну. В цілому прогнозується «зростання довіри до української ядерної політики»,*— переконаний фахівець.

«Асоційована участь у „Форатомі” дозволить Україні розширити свою участь в європейській ядерній політиці, в першу чергу в питаннях поліпшення безпеки АЕС, що позитивно позначиться на довірі до української ядерної енергетики як в Україні, так і за її межами»,*— підсумував пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Приватизація електровиробничих компаній загрожує конкурентності ринку

Уряд зробив останній крок у підготовці до ще однієї масштабної приватизації 2011*року. Цього разу на продаж виставляються державні підприємства електроенергетики*— обленерго і виробничі компанії. Головними покупцями пакетів акцій цих об’єктів можуть стати компанії «Дтек» та «Приват»,*— пише мережеве видання «Економічна правда».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко ставить під сумнів те, чи буде конкурентним ринок електроенергетики після приватизації. «Якщо „Дтек” викупить енергогенеруючі компанії, то вона буде контролювати 60%*теплової генерації. А це досить чутлива галузь, яка потребує колосальних інвестицій, і їй конче необхідна конкуренція»,*— наголошує знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Антикорупційний закон відтерміновували ті, чиї інтереси він зачіпає

1*липня 2011*року набув чинності закон «Про засади запобігання і протидії корупції». Уперше пакет антикорупційних документів внесений Президентом Віктором Ющенком був ухвалений Верховною Радою ще 2009*року. Однак депутати кілька разів відтерміновували його вступ у дію, а потім і зовсім скасували, надавши перевагу законопроектові Віктора Януковича,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Подібне тривале ухвалення антикорупційного законодавства є дуже промовистим,*— переконаний директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. «Ця вся історія з відтермінуванням якраз свідчить про те, що закон зачіпає інтереси тих, хто його відтерміновував. Вони побачили в цьому загрозу для себе»,*— каже знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Співпраця України з НАТО відбувається інтенсивніше, ніж планувалося

Оголосивши про відмову від членства в НАТО та посилення дружби з Росією, Україна за рік домоглася протилежного ефекту,*— пише часопис «Власть денег».

«Україно-російські відносини не залежать від прізвищ президентів. Можна міняти тон, плани співпраці з Росією і т. д. але зміст відносин не зміниться: Росія ніколи не буде дивитися на Україну як на рівноправного партнера»,*— заявив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Водночас взаємодія України з НАТО йде наміченим шляхом і, за оцінкою знавця, навіть краще, ніж раніше: Україна проводить близько 13*спільних з Альянсом програм. «Всі зробили вигляд, ніби ми перестали йти в НАТО, зафіксували це, але насправді ми продовжуємо туди йти»,*— підсумовує аналітик.



http://razumkov.org.ua

 

Після створення СП з «Газпромом» про експорт газу Україна може забути

Після створення спільного підприємства «Газпрому» і «Нафтогазу», про експорт газу в Європу Україна може забути. Про це повідомив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— передає новинна служба «РБК-Україна».

«Якщо „Газпром” стане суб’єктом при створенні СП з „Нафтогазом”, а про це зараз йде мова, то це буде суперечити європейському законодавству. Згідно з ним, той хто здійснює поставки газу, не має права володіти транспортними активами. Виходячи з цього, подібний поворот ситуації буде суперечити інтеграції України в ЄС, а також про експорт газу в Європу Україна може забути»,*— відзначає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Газовий тиск на Україну посилюється на порозі підписання Угоди про асоціацію з ЄС

На початку липня 2011*року Україна знову стежила за газовими переговорами з Росією. До Москви літав Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. Вимоги Росії не змінилися: про зменшення ціни на блакитне паливо «Газпром» готовий говорити лише в обмін на об’єднання з українським «Нафтогазом». В середині липня до Москви збирається Микола Азаров, він продовжить переговори,*— повідомляє телеканал «Перший національний».

«Це без якихось серйозних поступок зараз неможливо,*— каже провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.*— Зрозуміло, що зараз доведеться щось дуже серйозно віддавати. Думаю, що така ситуація суттєво зміниться після того, як ми підпишемо Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Ситуація дуже сильно зміниться*— піде значна частина політичної складової».

Знавець наголошує на тому, що зараз Україна активно прямує до Європи. До кінця 2011*року ми можемо підписати угоду про Асоційоване членство та Зону вільної торгівлі з ЄС. Це стане початком на шляху приєднання до Євросоюзу. Росія, в свою чергу, намагається зараз робити все, щоб Україна змінила вектор руху. Спочатку Путін неоднозначно пропонував приєднатися до митного союзу. Тепер не менш категорично нам пропонують об’єднати «Нафтогаз» і «Газпром».



http://razumkov.org.ua

 

Тимошенко не вдасться виграти вибори самим лише статусом політичної жертви

Очевидно, що основною метою судового процесу над Юлією Тимошенко є ізоляція головного опозиціонера від участі у наступних парламентських виборах. У розмові з газетою «Деловая столица» директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко розповів чи справді політичне усунення пані Тимошенко може покращити електоральні позиції «Батьківщини» і сприяти об’єднанню опозиції.

Незважаючи на вкорінену серед українських виборців традицію голосувати за скривджених, само по собі можлива неучасть Юлії Тимошенко в парламентських виборах навряд чи якось вплине на результат її партії. Протягом останнього року лідер «Батьківщини» не займала посад у владі і не має представницького мандата. При цьому ми фіксували приблизно однаковий рейтинг її політичної сили в цей період. І під час виборів до Верховної Ради пані Тимошенко буде в тому*ж статусі без посади і депутатського мандата. Отже, якщо навіть її визнають винною і закриють дорогу на вибори, електоральні показники біло-сердечних, швидше за все, не зміняться.

Але можливі варіанти. Наприклад, якщо Юлію Володимирівну визнають винною (і неважливо, з умовним терміном або із позбавленням волі), а економічна ситуація в країні при цьому не зміниться на краще і рівень життя українців продовжить знижуватися, то, безумовно, це негативно позначиться на рейтингу Партії регіонів. А «Батьківщина» в цьому випадку зможе розраховувати на зростання популярності серед населення. І навпаки, якщо після винесення обвинувального вироку лідерові опозиційної партії економічна ситуація раптово покращиться і громадяни відчують це у повсякденному житті, то у виграші опиняться «регіонали». І це лише один приклад взаємодії чинників, які й визначатимуть передвиборні перспективи партії Юлії Тимошенко.

Одним статусом жертви політичного режиму вибори виграти не вдасться. Важливу роль буде грати і те, чи стане влада в разі позбавлення волі Юлії Володимирівни здійснювати надалі силовий тиск на її найближчих соратників, а також членів партії в регіонах, що може серйозно підірвати і без того деморалізовану організаційну структуру цієї політичної сили.



http://razumkov.org.ua

 

Створення газового СП стане для України ще більшою помилкою, ніж Харківські угоди

Кремль і Банкова зіткнулися на економічному ґрунті. Москва стала наполегливо кликати Київ до митного союзу, паралельно шантажуючи Україну можливістю різкого підвищення ціни на газ. Крім того, російський «Газпром» оголосив про намір створити спільне підприємство на базі української газотранспортної системи, що теж мало би вплинути на вартість енергоносіїв,*— пише часопис «Корреспондент».

Якщо*ж «регіонали» підуть на поводу у Кремля, то, за словами провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, це буде друга після Харківських угод масштабна поразка нової влади. Причому друга тільки за рахунком, а за значимістю*— перша.

Аналітик пояснює, що після злиття ціна російського газу для України, ймовірно, все одно залишиться колишньою. Просто Київ зможе віддавати частину грошима, а частину*— акціями «Нафтогазу».

«У результаті ми не отримаємо гарантовано дешевого газу і втратимо стратегічно й економічно важливу для України ГТС»,*— стверджує пан Омельченко, підтверджуючи свій прогноз сумним білоруським досвідом. Мінськ заради зниження ціни на газ чотири роки тому продав «Газпрому» 50%*акцій «Білтрансгазу», місцевого транзитера. Тепер, опинившись на межі дефолту, Білорусь готова за 2,5*млрд. доларів розлучитися з рештою часток, на яку претендент один*— російська енерговидобувна державна монополія.



http://razumkov.org.ua

 

Газовий тиск на Україну посилюється на порозі підписання важливих угод з ЄС

На початку липня 2011*року Україна знову стежила за газовими переговорами з Росією. До Москви літав Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко. Вимоги Росії не змінилися: про зменшення ціни на блакитне паливо «Газпром» готовий говорити лише в обмін на об’єднання з українським «Нафтогазом». В середині липня до Москви збирається Микола Азаров, він продовжить переговори,*— повідомляє телеканал «Перший національний».

«Це без якихось серйозних поступок зараз неможливо,*— каже провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.*— Зрозуміло, що зараз доведеться щось дуже серйозно віддавати. Думаю, що така ситуація суттєво зміниться після того, як ми підпишемо Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Ситуація дуже сильно зміниться*— піде значна частина політичної складової».

Знавець наголошує на тому, що зараз Україна активно прямує до ЄС. До кінця 2011*року ми можемо підписати угоду про Асоційоване членство та Зону вільної торгівлі з ЄС. Це стане початком на шляху приєднання до Євросоюзу. Росія, в свою чергу, намагається зараз робити все, щоб Україна змінила вектор руху. Спочатку Путін неоднозначно пропонував приєднатися до митного союзу. Тепер не менш категорично нам пропонують об’єднати «Нафтогаз» і «Газпром».



http://razumkov.org.ua

 

При спрощенні закупівлі нафти з Азербайджану ціни на нафтопродукти не впадуть

Депутати Партії регіонів і «НУ-НС» пропонують дозволити НАК «Нафтогаз України» закуповувати без тендерних процедур нафту і нафтопродукти для переробки та перепродажу, зокрема, в Азербайджану. Це дасть можливість державній компанії покращити своє фінансове становище і стати великим гравцем на ринку нафтопродуктів,*— пише газета «Коммерсантъ».

«Ціна азербайджанської нафти досить висока, й ухвалення цього закону не вплине на її зниження, оскільки вартість нафти визначається біржовими котируваннями,*— не погоджується з думкою парламентаріїв провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.*— Збути імпортну нафту для переробки іншим нафтопереробним заводам буде досить складно, тому що вона дорога і ціна переробки висока. Тому НПЗ купувати її не дуже вигідно».



http://razumkov.org.ua

 

Російський флот не віддасть землю в Севастополі без додаткових вимог

Україна і Росія розпочали консультації про перегляд переліку об’єктів, орендованих Чорноморським флотом РФ. Москва може відмовитися від використання низки великих земельних ділянок у центрі Севастополя,*— пише газета «Коммерсантъ».

На думку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого, Москва вимагатиме від Києва деякі відшкодування в обмін на своє рішення про відмову від оренди землі.

«Зараз проходить інвентаризація майна, що орендується ЧФ РФ. У рамках цього процесу в російської сторони можуть виникнути певні прохання. Не виключено, що вони попросять Україну закрити очі на порушення щодо інших об’єктів, де територія вже роздана під дачі. Можливі й більш серйозні претензії»,*— стверджує знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Створення газового СП стане ще більшою помилкою, ніж Харківські угоди

Кремль і Банкова зіткнулися на економічному ґрунті. Москва стала наполегливо кликати Київ до митного союзу, паралельно шантажуючи Україну можливістю різкого підвищення ціни на газ. Крім того, російський «Газпром» оголосив про намір створити спільне підприємство на базі української газотранспортної системи, що теж мало би вплинути на вартість енергоносіїв,*— пише часопис «Корреспондент».

Якщо*ж «регіонали» підуть на поводу у Кремля, то, за словами провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, це буде друга після Харківських угод масштабна поразка нової влади. Причому друга тільки за рахунком, а за значимістю*— перша.

Аналітик пояснює, що після злиття ціна російського газу для України, ймовірно, все одно залишиться колишньою. Просто Київ зможе віддавати частину грошима, а частину*— акціями «Нафтогазу».

«У результаті ми не отримаємо гарантовано дешевого газу і втратимо стратегічно й економічно важливу для України ГТС»,*— стверджує пан Омельченко, підтверджуючи свій прогноз сумним білоруським досвідом. Мінськ заради зниження ціни на газ чотири роки тому продав «Газпрому» 50%*акцій «Білтрансгазу», місцевого транзитера. Тепер, опинившись на межі дефолту, Білорусь готова за 2,5*млрд. доларів розлучитися з рештою часток, на яку претендент один*— російська енерговидобувна державна монополія.



http://razumkov.org.ua

 

Видача угорських паспортів українцям не загрожує національній безпеці України

Парламент Угорщини в травні 2010 року ухвалив закон про набуття громадянства етнічними угорцями, що проживають в інших країнах, який набув чинності з 1 січня 2011 року. Мета закону, як стверджують в Угорщині, — моральна підтримка своїх етнічних груп, які з різних причин опинилися за межами історичної батьківщини, - пише газета «День». Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий прокоментував таке нововведення та його можливий вплив на національну безпеку України.

http://razumkov.org.ua

 

При спрощенні закупівлі азербайджансьої нафти ціни на нафтопродукти не впадуть

Депутати Партії регіонів і «НУ-НС» пропонують дозволити НАК «Нафтогаз України» закуповувати без тендерних процедур нафту і нафтопродукти для переробки та перепродажу, зокрема, в Азербайджану. Це дасть можливість державній компанії покращити своє фінансове становище і стати великим гравцем на ринку нафтопродуктів,*— пише газета «Коммерсантъ».

«Ціна азербайджанської нафти досить висока, й ухвалення цього закону не вплине на її зниження, оскільки вартість нафти визначається біржовими котируваннями,*— не погоджується з думкою парламентаріїв провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.*— Збути імпортну нафту для переробки іншим нафтопереробним заводам буде досить складно, тому що вона дорога і ціна переробки висока. Тому НПЗ купувати її не дуже вигідно».



http://razumkov.org.ua

 

Співпраця з ЄБРР забезпечить прозорість у втіленні проектів з енергоефективності

Верховна рада схвалила угоду між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку про участь України у фонді Східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (Е5Р),*— повідомляє мережеве видання «Экономические известия».

Співпраця з ЄБРР в питаннях енергоефективності може бути плідною,*— стверджує провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «По-перше, розвиток цього напрямку дуже актуальний для України. По-друге, ЄБРР впроваджує прозорі механізми фінансування, і, як правило, його проекти проходять з високою ефективністю»,*— переконаний знавець.

На його думку, на муніципальному рівні гроші банку можуть бути спрямовані на вирішення проблем енергозбереження у сфері ЖКГ, зокрема, на утеплення будинків, заміну неефективних котлів.



http://razumkov.org.ua

 

Краще поганий земельний кадастр, ніж жодного

Про зміст законопроекту «Про Державний земельний кадастр» напередодні його розгляду парламентом у другому читанні Радіо Свобода розпитувало провідного експерта Центру Разумкова із земельних питань Володимира Жмуцького.

http://razumkov.org.ua

 

Видача угорських паспортів українцям не загрожує національній безпеці, але вимагає ре

Парламент Угорщини в травні 2010 року ухвалив закон про набуття громадянства етнічними угорцями, що проживають в інших країнах, який набув чинності з 1 січня 2011 року. Мета закону, як стверджують в Угорщині, — моральна підтримка своїх етнічних груп, які з різних причин опинилися за межами історичної батьківщини, - пише газета «День». Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий прокоментував таке нововведення та його можливий вплив на національну безпеку України.

http://razumkov.org.ua

 

Новий антикорупційний закон увібрав у себе досвід західноєвропейських держав

З першого липня корупції оголошено війну*— набрав чинності Закон «Про засади запобігання та протидії корупції». Перед цим країна півроку жила без антикорупційного законодавства. Про те, як працюватиме на практиці цей закон, мережевому виданню «Молодий Буковинець» розповів директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

Закон важливий тим, що він закладає поняття, яких не було в попередньому законодавстві. Він чітко визначає коло суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення, починаючи з найвищих посадових осіб.

Закон містить всі елементи антикорупційних стратегій, які запроваджені у західних країнах: декларування*- контроль доходів і видатків, конфлікт інтересів. На мою думку, дуже важливо, що в законі є виписане поняття конфлікту інтересів. Наприклад, коли чиновник керує тією сферою, де має бізнес-інтереси. Тобто те, що в нас є нормальним, для західних країн неприпустимо. Тепер це корупційне правопорушення, за яке передбачено відповідальність.

А що буде далі, це питання до правової системи держави. Якщо встановлено, що депутати є суб’єктами відповідальності за корупційні порушення, то закон має застосовуватися до них, як і до всіх. Якщо цього не відбуватиметься, і законодавство застосовуватиметься вибірково, це буде не провина закону, а системи влади чи політичного режиму.



http://razumkov.org.ua