Новини від центра Разумкова

Китай шукає в Україні підтримки своїх зовнішньополітичних дій

В Україну приїхав голова Китайської Народної Республіки Ху Дзіньтао. Наша держава очікує від Китаю вигідних позик, капіталовкладень і дешевих товарів. Піднебесна готова давати кошти, але на особливих умовах,*— повідомляє мережеве видання «Телекритика» з посиланням на ТРК «Україна». Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий оцінив майбутнє відносин Києва з Пекіном.

Китай в реалізації своїх проектів, як правило, надає пов’язані кредити. Тобто мова йде про те, що це не тільки гроші, але це і персонал, і обладнання. І в цьому сенсі потрібні гарантії уряду українського.

Україна цікава Китаю саме як країна, яка йде ближче до Європейського Союзу, інтегрується в Європу. На моє пряме запитання, чи може нам краще повернути в бік Росії, тобто більш активно взаємодіяти, мої партнери-аналітики відповідали: «Ну, знаєте, тоді ми будемо просто з Москвою говорити. Нам ви цікаві саме в такому статусі*— як певний, ну, якщо не міст, то сполучна ланка саме з країнами Європейського Союзу».

Китай хоче підтримки своїх зовнішньополітичних кроків і своєї зовнішньополітичної позиції. Зростаюча економіка, яка сьогодні друга у світі, а буде скоро першою у світі, за прогнозом фахівців, звичайно, вона хоче грати глобальну роль на всіх рівнях.



http://razumkov.org.ua

 

Попри обхідні газогони Україна залишиться провідним транзитером

Голова «Газпрому» Алєксєй Міллєр неодноразово запевняв, що запуск нового газопроводу «Північний потік» в обхід України ніяк не відіб’ється на обсягах постачання блакитного палива через українську газотранспортну систему,*— пише часопис «Контракти».

«За моїми прогнозами, у довгостроковій перспективі Україна збереже становище провідної транзитної країни Європи, але з уведенням в експлуатацію »Північного потоку« обсяги транспортування палива скоротяться з нинішніх 100*млрд. куб. м до 80*млрд. куб. м до 2013*року. Щорічні доходи від транзиту знизяться на 700*млн. дол., хоча можливо, що за рахунок перегляду транзитної ставки та плати за зберігання газу в підземних сховищах газу втрати будуть покриті»,*— вважає провідний експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Фахівець стверджує: «Росія зараз робить різні дії, щоби »Південний потік« підтримали у ЄС. РФ веде переговори з ЄС, обіцяє потенційним учасникам цінові преференції».

«Природно, Росія зацікавлена у завищених прогнозах. Але до них не можна ставитися серйозно. Так, у Європі збільшиться споживання імпортних енергоносіїв. Якщо зараз імпортний газ у структурі споживання становить 65–70%, то до 2030*року його частка зросте до 90%.*Але нарощування імпорту відбуватиметься в основному за рахунок зрідженого природного газу,*— переконаний знавець.*— Споживання*ж російського газу може зрости на 10–20%. Для Росії проекти нових газопроводів*— скоріше політичний інструмент для вирішення геополітичних завдань з відновлення її впливу, який був до розвалу СРСР».



http://razumkov.org.ua

 

В пятницу был взломан сайт Харьковского горсовета. Хакеры из группы Uchan разместили на официальном городском портале матную статью про мэра Геннадия Кернеса.



На Геннадия Кернеса напали хакеры / lb.ua

Новость под заголовком «Кернес — тупий муд*к» появилась на сайте еще вечером в пятницу. Удалили ее лишь в субботу. Но даже сейчас ее можно увидеть в кэше Google.
Сама новость начинается с таких слов:
«Вітаємо вас, дорогі харківчани. Нам справді прикро, що у вашого славного міста настільки тупа, безалаберна та нікчемна влада. Ми впевнені, що ви заслуговуєте на гідного градоначальника, який справді турбуватиметься про благоустрій та економічне зростання добробуту своїх співмешканців. На жаль, сьогоднішня влада турбується хіба що про власні кишені та добробут своїх близьких».



http://techno.bigmir.net/technology...t-Har-kovskogo-gorsoveta-i-obmaterili-Kernesa

 

Європейські цінності можуть стати на заваді стратегічному партнерству з Китаєм

Глава Китайської Народної Республіки Ху Дзиньтао та Президент України Віктор Янукович підписали Спільну декларацію про становлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і КНР. Крім того, очільники країн домовилися про економічну та гуманітарну співпрацю і підписали низку інших двосторонніх документів,*— повідомляє мережеве видання «Главред». Видання наводить оцінку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого політичних та економічних наслідків відвідин главою КНР України.

Основним підсумком візиту Президент і його команда називають виведення відносин України та Китаю на новий рівень стратегічного партнерства. Про це свідчить підписання відповідної декларації.

Із цим документом цікава історія: його ніхто не бачив, хоча його мали*б публічно представити (такі документи, зазвичай, є відкритими). Проте поки що на сайті Президента я бачив тільки певні викладення цього документа. Чомусь ніхто не хоче показати весь текст цієї декларації, адже саме від її змісту залежить сприйняття цього документу. Наскільки я розумію, документ про стратегічне партнерство ще тільки розробляється. Можливо, тому зараз нам не відкривають всі карти.

Проте з того, що ми знаємо, позитивним є підтвердження КНР гарантій безпеки України у зв’язку з ядерним роззброєнням. Йдеться про неможливість будь-якого тиску, в тому числі економічного, з боку двох сторін. Це*— позитивний момент, який може стати прикладом для інших країн гарантів за Будапештським меморандумом, які не завжди ретельно дотримувалися своїх зобов’язань протягом останніх років.

Крім того, відкриваються нові можливості економічної співпраці. Або спеціально, або помилково декларується така позиція, що за підсумками візиту ми отримали від Китаю 3,5*мільярди доларів. Тобто йде натяк на реальне фінансування, реальні кошти. Це не зовсім так, або, скоріше, зовсім не так. Оскільки йдеться про угоди, проекти і контракти. Одна справа, якщо це*— кредити, які згодом українцям доведеться повертати, й інша*— якщо це капіталовкладення, що є більш важливим для України. Про останнє говорив президент Янукович, і поки що*— як про побажання.

Тобто йдеться про іншу форму взаємовідносин*— створення спільних підприємств для вироблення товарів, отримання прибутку при постачанні в треті країни. Такого роду інвестиційні проекти дають робочі місця в Україні. А те, про що говориться зараз, передбачає робочі місця для китайців.

Позитивним результатом є розвиток дипломатичних відносин. Це стосується домовленості про відкриття генерального консульства України в Гуанчжоу. Тож дипломатична лінія цього візиту досить успішна. Але не факт, що в результаті будуть отримані реальні економічні здобутки. Звичайно, можна ставити за мету збільшення товарообігу до 10*мільярдів, але яким буде сальдо цієї торгівлі? Якщо буде від’ємне сальдо, і ми отримуватимемо товарів з Китаю більше, ніж постачатимемо своїх, то, таким чином, ми створюватимемо робочі місця не в Україні, а в Китаї. Отже, важливо дивитися на якість торгівлі, економічних відносин і співробітництва взагалі.

Позитивною є заява про необхідність розвитку співпраці в гуманітарній і культурній сферах, між науково-дослідницькими установами, молодіжними організаціями, а також ухвалене Китаєм рішення про надання стипендій українським студентам, запрошення українських дітей, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, пройти лікування та реабілітацію в Китаї.

Це*— дружні кроки. Україна також робить такі кроки. Думаю, що це абсолютний позитив.

Але, на мій погляд, потрібно дослідити стратегічні цілі країн і можливості зробити партнерство сталим. Важливим елементом тут є ціннісний параметр. Стратегічне партнерство може бути сталим, якщо є відповідний внутрішньополітичний розвиток, якщо цінності подібні. Поки що зобов’язання поважати внутрішній устрій кожної з країн здається позитивним, але згадаймо, яку позицію зайняла Україна при врученні Нобелівської премії миру китайському дисиденту. Тепер в такій ситуації, коли позиції країн Європейського Союзу, куди ми начебто інтегруємося, і Китаю будуть розходитися, Україна може сісти на шпагат, з якого не встане.



http://razumkov.org.ua

 

Внаслідок економічної кризи частка середнього класу в Україні зменшилася

Згідно з результатами опитування, яке було проведене Центром Разумкова у травні 2011*року, 48%*українців зарахували себе до нижчого класу. Про це повідомив заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко,*— повідомляє новинна служба*«УНН».

«У червні 2008*року до вищого класу себе віднесли 2%*опитаних, до середнього 51%*опитаних, до нижчого 31%*опитаних, інші не визначилися. У травні 2011*року до вищого класу себе віднесли 0,5%,*до середнього 44%,*до нижчого 48%.*Тобто, ми бачимо, що частка суб’єктивного середнього класу стає меншою»,*— заявив знавець.

За словами дослідника, насамперед, це пов’язано зі світовою економічною кризою. «І, звичайно, ця криза не обійшла й нашу країну. Знизився рівень життя населення і, звичайно, частка середнього класу повинна стати меншою»,*— додав пан Міщенко.



http://razumkov.org.ua

 

Стратегічному партнерству з Китаєм можуть завадити європейські цінності

Глава Китайської Народної Республіки Ху Дзиньтао та Президент України Віктор Янукович підписали Спільну декларацію про становлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і КНР. Крім того, очільники країн домовилися про економічну та гуманітарну співпрацю і підписали низку інших двосторонніх документів,*— повідомляє мережеве видання «Главред». Видання наводить оцінку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого політичних та економічних наслідків відвідин главою КНР України.

Основним підсумком візиту Президент і його команда називають виведення відносин України та Китаю на новий рівень стратегічного партнерства. Про це свідчить підписання відповідної декларації.

Із цим документом цікава історія: його ніхто не бачив, хоча його мали*б публічно представити (такі документи, зазвичай, є відкритими). Проте поки що на сайті Президента я бачив тільки певні викладення цього документа. Чомусь ніхто не хоче показати весь текст цієї декларації, адже саме від її змісту залежить сприйняття цього документу. Наскільки я розумію, документ про стратегічне партнерство ще тільки розробляється. Можливо, тому зараз нам не відкривають всі карти.

Проте з того, що ми знаємо, позитивним є підтвердження КНР гарантій безпеки України у зв’язку з ядерним роззброєнням. Йдеться про неможливість будь-якого тиску, в тому числі економічного, з боку двох сторін. Це*— позитивний момент, який може стати прикладом для інших країн гарантів за Будапештським меморандумом, які не завжди ретельно дотримувалися своїх зобов’язань протягом останніх років.

Крім того, відкриваються нові можливості економічної співпраці. Або спеціально, або помилково декларується така позиція, що за підсумками візиту ми отримали від Китаю 3,5*мільярди доларів. Тобто йде натяк на реальне фінансування, реальні кошти. Це не зовсім так, або, скоріше, зовсім не так. Оскільки йдеться про угоди, проекти і контракти. Одна справа, якщо це*— кредити, які згодом українцям доведеться повертати, й інша*— якщо це капіталовкладення, що є більш важливим для України. Про останнє говорив президент Янукович, і поки що*— як про побажання.

Тобто йдеться про іншу форму взаємовідносин*— створення спільних підприємств для вироблення товарів, отримання прибутку при постачанні в треті країни. Такого роду інвестиційні проекти дають робочі місця в Україні. А те, про що говориться зараз, передбачає робочі місця для китайців.

Позитивним результатом є розвиток дипломатичних відносин. Це стосується домовленості про відкриття генерального консульства України в Гуанчжоу. Тож дипломатична лінія цього візиту досить успішна. Але не факт, що в результаті будуть отримані реальні економічні здобутки. Звичайно, можна ставити за мету збільшення товарообігу до 10*мільярдів, але яким буде сальдо цієї торгівлі? Якщо буде від’ємне сальдо, і ми отримуватимемо товарів з Китаю більше, ніж постачатимемо своїх, то, таким чином, ми створюватимемо робочі місця не в Україні, а в Китаї. Отже, важливо дивитися на якість торгівлі, економічних відносин і співробітництва взагалі.

Позитивною є заява про необхідність розвитку співпраці в гуманітарній і культурній сферах, між науково-дослідницькими установами, молодіжними організаціями, а також ухвалене Китаєм рішення про надання стипендій українським студентам, запрошення українських дітей, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, пройти лікування та реабілітацію в Китаї.

Це*— дружні кроки. Україна також робить такі кроки. Думаю, що це абсолютний позитив.

Але, на мій погляд, потрібно дослідити стратегічні цілі країн і можливості зробити партнерство сталим. Важливим елементом тут є ціннісний параметр. Стратегічне партнерство може бути сталим, якщо є відповідний внутрішньополітичний розвиток, якщо цінності подібні. Поки що зобов’язання поважати внутрішній устрій кожної з країн здається позитивним, але згадаймо, яку позицію зайняла Україна при врученні Нобелівської премії миру китайському дисиденту. Тепер в такій ситуації, коли позиції країн Європейського Союзу, куди ми начебто інтегруємося, і Китаю будуть розходитися, Україна може сісти на шпагат, з якого не встане.



http://razumkov.org.ua

 

Підготовка до Євро-2012 не виправдала очікування з надходження інвестицій

За рік до проведення футбольного чемпіонату Євро-2012*експертам усе ще складно переконати українців у його позитивному впливі на економіку,*— пише газета «День». Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин пояснив, як саме велика спортивна подія зможе змінити українську економіку.

Завжди великі спортивні події пов’язані зі зростанням економіки, адже вони приносять інвестиції в розбудову спортивних об’єктів та інфраструктуру. Якщо подивитися на результати проведення Олімпіади в Китаї, то вона забезпечила країні 40%*у зростанні економіки. Причому зростання було довгостроковим*— протягом п’яти років. Тобто спортивна подія однозначно має позитивний ефект для економіки.

Однак стосовно України вимальовується специфічна ситуація. Спочатку організатори розраховували на значні приватні інвестиції та на 30–40% коштів від держави. Але цього не сталося. Приватні інвестори не дуже хочуть інвестувати. Я зустрічав різні оцінки суми державних інвестицій у підготовку Євро, всі вони коливаються в рамках 70–80% від потрібної суми. У Китаї частка в економічному прискоренні від спортивної події була відчутною*— економічне зростання становило 10–11%. У нас*же ВВП зросте цього року на 4,7%.*Де тут вклад Євро-2012?*Поки що роздивитися тяжко. Скоріше, це фоновий режим самозбереження і саморозвитку бізнесу.

Щоби в економічному зростанні частка від підготовки до Євро-2012*та його проведення збільшилася, за останній рік потрібно максимум зусиль прикласти до підготовки туристичної інфраструктури: побудова готелів, підготовка обслуговуючого персоналу, розробка різноманітних туристичних маршрутів. Якщо під час чемпіонату іноземні туристи вподобають Україну, тоді позитивний економічний ефект для економіки забезпечено на довгі роки.



http://razumkov.org.ua

 

Вимога Росії про повернення грошей ЄЕСУ — політичний тиск на Тимошенко

Лист Міністерства оборони Росії з вимогою про повернення 405,5*млн. дол. боргу «Єдиних енергетичних систем України» має під собою суто політичне підґрунтя. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— повідомляє новинна служба «Ю-бі-ар».

«Цей лист Міноборони РФ з’явився в той*же день, коли справу Юлії Тимошенко було передано в суд. Випадковим такий тиск бути не може, тому я вважаю, що його основною метою було посилення тиску на Тимошенко у розпочатому проти неї процесі. Швидше за все, цей лист має під собою політичне підґрунтя. Москва просто підіграла певним особам в Україні»,*— вважає знавець.

Фахівець підкреслив, що якби цей документ справді переслідував економічні цілі*— повернення зазначеного боргу*— то Росія вже давно використовувала*б цей козир проти України. «Чому Росія так довго мовчала і ні разу не піднімала цю тему?»*— запитує пан Омельченко.

За словами дослідника, Росія може змусити Україну виплатити цю заборгованість, звернувшись до Стокгольмського суду, тільки у випадку, якщо Україна давала певні державні гарантії відносно діяльності ЄЕСУ. «Пригадую, якісь гарантії давав прем’єр-міністр Лазаренко, але чи ті це гарантії, і чи можна на їхній підставі вимагати від України повернення боргу ЄЕСУ*— можна буде сказати тільки після глибокого юридичного аналізу документів»,*— зазначив експерт.



http://razumkov.org.ua

 

ВВП збільшується не за рахунок реального зростання, а через інфляцію

Команда Миколи Азарова записала у свій актив досягнення: економіка росте швидше, ніж прогнози, що дозволяє не тільки збільшити макроекономічні показники, але й соціальні витрати казни,*— пише газета «Комментарии». Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин розказав, що насправді стоїть за цими оптимістичними прогнозами.

— Чим обумовлене підвищення урядом прогнозів зростання ВВП на поточний*рік?

Збільшення темпів зростання номінального ВВП досить легко досягається завдяки інфляції. У 2011*році динаміка зростання цін значно відрізняється від минулорічної. У 2010*році у квітні-травні була зафіксована дефляція, ціни знижувалися. Цього року в квітні-травні замість традиційного зниження інфляційної динаміки ціни зросли приблизно на 2%.*За підсумками травня річний показник інфляції вже досяг 11%.*Україна вийшла за рамки горезвісного однозначного показника зростання цін, до якого так прагне уряд. Якщо Кабмін припускає, що тенденція до зростання цін буде продовжена, підвищення оцінок номінального ВВП цілком закономірне. Більше того, завдяки інфляції його можна буде наростити і на 5%,*і на 10%.*Інфляційні ризики в цьому році дуже високі. Очікується підвищення тарифів у секторі ЖКГ, перегляд цін на газ. Як і раніше неспокійна ситуація на ринку нафти може зумовити подальше подорожчання бензину, а отже, будуть дорожчати транспортні послуги. За нашими прогнозами, реальне зростання споживчих цін за підсумками року складе близько 12–13%. Хоча уряд, напевно, спробує маніпулювати цифрами, і офіційний показник інфляції виявиться набагато нижчим.

— Наскільки реалістичним є прогноз зростання реального ВВП на рівні 4,7%?

Це більш ніж реалістичний прогноз. Інша справа, що заплановані 4,5*— 4,7%* зростання*— це дуже мало в порівнянні з тим величезним падінням, яке наша економіка продемонструвала за час кризи. При таких темпах зростання ВВП України тільки в наступному році вийде на докризовий рівень. 4,5–4,7%* — Це показник «самовиживання» бізнесу. Він легко може бути досягнутий за умови, що влада просто не заважає його розвитку. Декларування урядом таких базисних темпів зростання означає, що програми зі стимулювання економіки не діють або вони неефективні. Це індикатор того, що наш уряд просто не знає, як активізувати зростання. Інакше він би ставив за мету досягти 6–7% зростання національного продукту.

— За яких умов вітчизняна економіка могла*б зрости цього року на 6–7%?

Таке зростання могло би стати цілком реальним, якщо би влада стимулювала бізнес, встановила чіткі правила гри, запропонувала програму розвитку. Це дозволило*б частині бізнесу вийти з «тіні». За деякими оцінками співвідношення тіньового та офіційного секторів в Україні зараз становить 50*на 50.*Якби тіньовий сектор зменшувався хоча*б на 10%*в рік, переходячи в офіційне поле, це додало*б 1,5–2%* до зростання ВВП, що дало*б зрештою 6–6,5% зростання.

— Чи є висока інфляція перешкодою для нарощування темпів зростання*ВВП?

Нинішні темпи зростання споживчих цін в Україні не можна назвати небезпечними для економіки. Вважається, що інвестиційні перспективи країни може підірвати рівень інфляції, що перевищує 1,5%* на місяць (тобто близько 18%*в рік). Думаю, цей етап Україна вже пройшла. Нинішній показник зростання цін 10*— 11%*не є критичним для економіки. Навпаки, інфляція збільшує показник номінального ВВП, що дає збільшення надходжень до бюджету. А це означає, що уряд може нарощувати соціальні витрати, зберігаючи імідж «соціально орієнтованого». Негативом є лише той факт, що уряд змушує бізнес орієнтуватися на показник інфляції, закладений у бюджеті (8,9,*який набагато нижче реального. Для розвитку бізнесу дуже важлива максимальна відкритість і чесність влади, прозорість економічних прогнозів і показників. У цьому випадку уряду дійсно вдалося би підвищити показник реального ВВП. І ми отримали*б розвиток економіки не за рахунок номінальних цифр, що роздуваються інфляцією, а за рахунок реального зростання.



http://razumkov.org.ua

 

Уряд має відзвітувати про використання подарованих Китаєм 12,3 млн. доларів

Під час перебування в Україні глави КНР Ху Дзіньтао було підписано низку угод з питань торгівлі, інфраструктури та угоду про виділення Україні безоплатної допомоги у 80*млн. юанів (12,3*млн. доларів). Президент Янукович оцінив загальну суму підписаних угод у 3,5*млрд. доларів,*— повідомляє мережеве видання «Экономические новости».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин стримано поставився до заяви президента України про фінансову оцінку угод, підписаних у рамках переговорів з головою КНР. «Про 3,5*млрд. доларів потрібно говорити обережно. Це наміри договору, але це не означає, що ці угоди з завтрашнього дня виконуватимуться. Тут краще говорити про можливості. Дійсне капіталовкладення відбудеться, якщо Україна буде покаже економічне зростання і буде продовжувати євроінтеграційні зусилля. Інакше, слабка динаміка або відмова від євроінтеграції, або ще якісь фактори поставлять під сумнів доцільність інвестиційного розширення Китаю в Україну»,*— зазначив дослідник.

Коментуючи безоплатне виділення Китаєм Україні 80*млн. юанів, фахівець підкреслив, що ці кошти скоріше мають спонсорський характер і не зв’яжуть Україну певними зобов’язаннями перед Китаєм. «Це не така вже й величезна сума, щоб вимагати якісь поступки. Якби мова йшла про мільярди, то тоді це можливо. У таких випадках дуже часто велика країна демонструє жест доброї волі, і як правило це спонсорське або гуманітарне фінансування. Такого плану ресурси йдуть на освіту, медицину. Ці гроші гуманітарні і ніхто не вимагатиме звіту про їх використання. Але в даному випадку для нашої влади буде дуже корисно, публічно представити як будуть використані ці кошти»,*— підкреслив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Владі важливо довести кримінальні справи проти опозиціонерів до судових вироків

Президент Віктор Янукович у своєму виступі в Парламентській асамблеї Ради Європи заявив, що зробив би все можливе, щоб кримінальної справи проти Юлії Тимошенко не було. Натомість, на думку директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, влада має намір довести всі кримінальні справи проти опозиції до кінця,*— повідомляє новинна служба «Лігабізнесінформ».

«Президент сказав те, що повинен був сказати. Він не один раз вже говорив у своїх виступах, що ця справа не має політичного підтексту, що влада веде повномасштабну кампанію боротьби з корупцією. Це*ж він повторив і в ПАРЄ»,*— підкреслив знавець.

За словами фахівця, в усіх антикорупційних процесах є логіка, але присутній також і політичний наліт. «Проходять показові процеси над двома найактивнішими діячами опозиції в період президентської кампанії*— Тимошенко і Луценко. Тепер владі важливо довести почате до кінця, до судових вироків, які*б засвідчили провину опозиціонерів»,*— сказав фахівець.

Пан Якименко зазначив, що на Заході досить добре розуміють процеси в Україні. «Країна за останні два роки знизилася в усіх міжнародних рейтингах. Так що, мені здається, в ЄС і світі добре розуміють, що тут відбувається. Особливо враховуючи заяву Генпрокурора, в якій він висловив прихильність команді президента, що само по собі ставить під сумнів об’єктивність правоохоронної системи, у тому числі у відношенні до опонентів діючої влади»,*— сказав дослідник.

Крім того, за його словами, опитування, проведені Центром Разумкова, також свідчать про те, що й українське суспільство ставить під сумнів об’єктивність правоохоронної системи у відношенні до представників опозиції.



http://razumkov.org.ua

 

Уряд має відзвітувати про використання подарованих Китаєм 12,3 млн. доларів

Під час перебування в Україні глави КНР Ху Дзіньтао було підписано низку угод з питань торгівлі, інфраструктури та угоду про виділення Україні безоплатної допомоги у 80*млн. юанів (12,3*млн. доларів). Президент Янукович оцінив загальну суму підписаних угод у 3,5*млрд. доларів,*— повідомляє мережеве видання «Экономические новости».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин стримано поставився до заяви президента України про фінансову оцінку угод, підписаних у рамках переговорів з головою КНР. «Про 3,5*млрд. доларів потрібно говорити обережно. Це наміри договору, але це не означає, що ці угоди з завтрашнього дня виконуватимуться. Тут краще говорити про можливості. Дійсне капіталовкладення відбудеться, якщо Україна буде покаже економічне зростання і буде продовжувати євроінтеграційні зусилля. Інакше, слабка динаміка або відмова від євроінтеграції, або ще якісь фактори поставлять під сумнів доцільність інвестиційного розширення Китаю в Україну»,*— зазначив дослідник.

Коментуючи безоплатне виділення Китаєм Україні 80*млн. юанів, фахівець підкреслив, що ці кошти скоріше мають спонсорський характер і не зв’яжуть Україну певними зобов’язаннями перед Китаєм. «Це не така вже й величезна сума, щоб вимагати якісь поступки. Якби мова йшла про мільярди, то тоді це можливо. У таких випадках дуже часто велика країна демонструє жест доброї волі, і як правило це спонсорське або гуманітарне фінансування. Такого плану ресурси йдуть на освіту, медицину. Ці гроші гуманітарні і ніхто не вимагатиме звіту про їх використання. Але в даному випадку для нашої влади буде дуже корисно, публічно представити як будуть використані ці кошти»,*— підкреслив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Іноземний капітал в Україні йде у фінансовий сектор сміливіше, ніж у реальний

За підсумками останніх п’яти років Україна посіла серед країн Центральної та Східної Європи лише десяте місце як за числом інвестиційних проектів (178),*так і за кількістю створених робочих місць (7487).*При цьому загальна вартість надходжень ПІІ до країни у 2010*році скоротилася на 9%,*до 4,15*млрд. доларів. Як не дивно, при цьому Україна посіла третє місце за прямими іноземними інвестиціями у фінансові послуги після Росії та Польщі,*— повідомляє газета «Экономические известия».

Зміцнення вітчизняних фінансових систем є, по суті, першорядним завданням будь-якої економіки. Адже саме банківська система здатна найефективніше мінімізувати фінансові ризики,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Переміщення капіталів у безпечніші сектори, яким і є банківська система,*— нормальний процес для багатьох країн. У реальний сектор гроші йдуть набагато обережніше»,*— наголошує знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Владі важливо довести справи проти опозиціонерів до обвинувачення

Президент Віктор Янукович у своєму виступі в Парламентській асамблеї Ради Європи заявив, що зробив би все можливе, щоб кримінальної справи проти Юлії Тимошенко не було. Натомість, на думку директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка, влада має намір довести всі кримінальні справи проти опозиції до кінця,*— повідомляє новинна служба «Лігабізнесінформ».

«Президент сказав те, що повинен був сказати. Він не один раз вже говорив у своїх виступах, що ця справа не має політичного підтексту, що влада веде повномасштабну кампанію боротьби з корупцією. Це*ж він повторив і в ПАРЄ»,*— підкреслив знавець.

За словами фахівця, в усіх антикорупційних процесах є логіка, але присутній також і політичний наліт. «Проходять показові процеси над двома найактивнішими діячами опозиції в період президентської кампанії*— Тимошенко і Луценко. Тепер владі важливо довести почате до кінця, до судових вироків, які*б засвідчили провину опозиціонерів»,*— сказав фахівець.

Пан Якименко зазначив, що на Заході досить добре розуміють процеси в Україні. «Країна за останні два роки знизилася в усіх міжнародних рейтингах. Так що, мені здається, в ЄС і світі добре розуміють, що тут відбувається. Особливо враховуючи заяву Генпрокурора, в якій він висловив прихильність команді президента, що само по собі ставить під сумнів об’єктивність правоохоронної системи, у тому числі у відношенні до опонентів діючої влади»,*— сказав дослідник.

Крім того, за його словами, опитування, проведені Центром Разумкова, також свідчать про те, що й українське суспільство ставить під сумнів об’єктивність правоохоронної системи у відношенні до представників опозиції.



http://razumkov.org.ua

 

Останній вихід керівництва України на європейський майданчик — невдалий

Виступ Президента України Віктора Януковича на сесії ПАРЄ отримав чимало негативних оцінок експертів за спробу зобразити перед Європою лубкову Україну як демократичну і правову державу. Власну точку зору з приводу євроінтеграції України висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий в ефірі «Радіо Свобода».

http://razumkov.org.ua

 

Іноземний капітал йде у фінансовий сектор сміливіше, ніж у реальний

За підсумками останніх п’яти років Україна посіла серед країн Центральної та Східної Європи лише десяте місце як за числом інвестиційних проектів (178),*так і за кількістю створених робочих місць (7487).*При цьому загальна вартість надходжень ПІІ до країни у 2010*році скоротилася на 9%,*до 4,15*млрд. доларів. Як не дивно, при цьому Україна посіла третє місце за прямими іноземними інвестиціями у фінансові послуги після Росії та Польщі,*— повідомляє газета «Экономические известия».

Зміцнення вітчизняних фінансових систем є, по суті, першорядним завданням будь-якої економіки. Адже саме банківська система здатна найефективніше мінімізувати фінансові ризики,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Переміщення капіталів у безпечніші сектори, яким і є банківська система,*— нормальний процес для багатьох країн. У реальний сектор гроші йдуть набагато обережніше»,*— наголошує знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Розширення співпраці з «Вестінгаузом» посилить конкуренцію з РФ в ядерній енергетиці

Україна розширює співпрацю з американською компанією Westinghouse, яка виробляє ядерне паливо. Вже з наступного року, паливо цієї компанії буде постачатися не лише на Південно-Українську атомну електростанцію, але і на Запорізьку,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Нинішнє рішення щодо розширення співпраці з Westinghouse відбувається на тлі погіршення українсько-російських відносин,*- вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Проте, на думку знавця, поглиблення співпраці з американською компанією на українсько-російських взаєминах не позначиться.

«Домовленості підписані у 2008*році*— до 2015*року, і вони передбачають, що буде щорічне планове перезавантаження не менше трьох енергоблоків. До того*ж вони передбачають і можливість розширення. Те, що робиться, це робиться в рамках підписаних угод. Тому я не думаю, що це буде супроводжуватися скандалами. Але звичайно, це конкуренція»,*— наголошує фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Селяни більше готові продавати землю середнім землевласникам, ніж великим

Українці готові продавати землю середнім господарствам і виступають проти приходу на їхню територію великого капіталу. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький,*— пише новинна служба «Ю-бі-ар».

«В українському суспільстві ринок землі сприймається неоднозначно. Наприклад, дрібні власники земельних ділянок*— а це понад 6*млн. простих селян,*— з одного боку зацікавлені у продажі свого паю (багато з них*— люди пенсійного віку, у яких вже немає фізичної можливості обробляти свої ділянки), а з іншого боку*— багато наполягають на тому, що землі сільськогосподарського призначення не можуть бути предметом купівлі-продажу. Згідно з опитуванням, проведеним у травні цього року, 51%*респондентів не хочуть вільного ринку землі. У той*же час за те, щоб такий ринок існував за умови, що законодавством будуть створені належні умови, виступає 18,7%* опитаних (у 2010*році таких було 16»,*— повідомив знавець.

Як пояснив дослідник, під належними умовами слід розуміти створення реєстру прав на нерухоме майно, обмеження права купівлі за територіальним принципом. «За те, щоб землю могли купувати і продавати тільки жителі громади або певної території, виступає 12%*селян (у 2010*році прихильників цієї норми було всього 9,6»,*— повідомив пан Жмуцький. У той*же час за вільний продаж сільськогосподарських земель не залежно від громадянства покупця виступає всього 3%*(у 2010*році*— 6,8».

«Це говорить про те, що люди вже на практиці побачили, що буває, коли на їхні землі приходять латифундисти. Великі компанії (а вони, як правило, мають частку іноземного капіталу) реєструють своє підприємство не за місцем розташування полів, а в зручних для них місцях*— у великих містах, а значить, і податки платять за місцем реєстрації. Від цього занепадає інфраструктура тієї території, де розташовуються їхні земельні наділи, бо місцева громада, ресурсами якої активно користується більша компанія, не отримує від цього використання доходу»,*— пояснив фахівець.

На думку експерта, сьогодні селяни зрозуміли, що прихід великого землевласника не є запорукою появи на їх території розвиненої інфраструктури та нових робочих місць. Тому все більше людей схиляються до думки, що свої земельні паї краще продавати місцевим представникам середнього бізнесу*— фермерам і керівникам невеликих сільськогосподарських підприємств.

«Це можуть бути колишні колгоспи, які були викуплені місцевими підприємцями. Ці підприємці найчастіше продовжують проживати на тій території, де мають земельні наділи і посильно забезпечують розвиток цій території. Селяни від такого сусідства теж отримують вигоди*— робочі місця і т.д.»,*— наголосив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Розширення співпраці з «Вестінгаузом» посилить конкуренцію в ядерній енергетиці

Україна розширює співпрацю з американською компанією «Вестінгауз», яка виробляє ядерне паливо. Вже з наступного року, паливо цієї компанії буде постачатися не лише на Південно-Українську атомну електростанцію, але і на Запорізьку,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Нинішнє рішення щодо розширення співпраці з «Вестінгаузом» відбувається на тлі погіршення українсько-російських відносин,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко. Проте, на думку знавця, поглиблення співпраці з американською компанією на українсько-російських взаєминах не позначиться.

«Домовленості підписані у 2008*році*— до 2015*року, і вони передбачають, що буде щорічне планове перезавантаження не менше трьох енергоблоків. До того*ж вони передбачають і можливість розширення. Те, що робиться, це робиться в рамках підписаних угод. Тому я не думаю, що це буде супроводжуватися скандалами. Але звичайно, це конкуренція»,*— наголошує фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Україна отримає від МВФ менше і пізніше, ніж очікує

Голова уряду Микола Азаров заявив, що фінансова стабільність, яка сьогодні спостерігається в Україні, сприятиме позитивному результату переговорів з МВФ щодо отримання чергового траншу кредиту. Причому, в уряді дуже розраховують на те, аби отримати у вересні одразу два транші,*— повідомляє «Радіо Свобода».

«Місія МВФ прибуде у вересні,*— зауважує директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Тобто, навряд чи ми раніше жовтня щось отримаємо. І я не думаю, що отримаємо одразу два транші. Все-таки потрібно чітко продемонструвати готовність і спроможність виконувати взяті на себе зобов’язання».

На думку знавця, Україна не потребує зараз одразу двох траншів кредиту. А бажання уряду експерт пояснює радше політичними мотивами. «Уряд хотів би себе певним чином убезпечити перед 2012*роком. Тому що зараз говорять про певне гальмування світової економіки»,*— переконаний пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua