Новини від центра Разумкова

Попри гучні заяви Росії майбутнє «Південного потоку» залишається непевним

Заява глави уряду РФ Владіміра Путіна про відмову Росії від послуг транзитних країн робилася з метою психологічного тиску на український уряд. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— повідомляє новинна служба «Лігабізнесінформ».

«Я розглядаю заяву прем’єр-міністра РФ як бажання здійснити психологічний тиск на український уряд з метою пом’якшення його позицій щодо вступу до митного союзу та об’єднання „Нафтогазу” з „Газпромом”»,*— зазначив знавець.

За словами пана Омельченка, для економіки України існує проблема будівництва обхідних трубопроводів, але вона на сьогодні не критична. «Вже не стоїть питання „Північного потоку”, тут Україна нічого не може зробити, тому що він буде побудований і буде завантажений. Що стосується „Південного потоку”, то тут існують серйозні проблеми, пов’язані з так званим „третім енергетичним пакетом”, який ставить певні перешкоди на шляху інвестицій „Газпрому” в інфраструктуру Європейського союзу»,*— підкреслив знавець.

На думку дослідника, Євросоюз не розглядає «Південний потік» як першочерговий проект. «Для ЄС головним проектом є газопровід „Набукко”, а також будівництво терміналів зі зберігання газу з метою урізноманітнення постачань палива»,*— наголосив пан Омельченко.

Незважаючи на це, знавець передбачає, що Україна відчує проблеми від будівництва обхідних потоків вже через рік-два. «Якщо на сьогодні ми прокачуємо близько 100*млрд. кубометрів російського газу, то після завершення в 2013*році будівництва першої та другої черги „Північного потоку”, за моїм дослідженням, ця цифра становитиме близько 80*млрд. кубометрів. Втрати відповідно*— 20*млрд. кубометрів. Що стосується „Південного потоку”, то цей проект ще рано розглядати з точки зору впливу на економіку України, оскільки там дуже багато економічних, політичних і правових проблем. Шанс на втілення цього проекту, незважаючи на всі переможні промови російської сторони, не перевищує 40*відсотків»,*— підкреслив пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Україні слід наполягати на збереженні кордонів СРСР в Азовському морі

Глава МЗС Костянтин Грищенко повідомив, що Україна та Росія в основному узгодили питання кордонів в Азовському морі. Знавці зазначають, що переговори зараз ведуться в режимі найсуворішої таємниці, а це може свідчити про підготовку до поступок з боку Києва. Джерела в дипломатичних колах спростовують це і запевняють, що йдеться про взаємні поступки,*— повідомляє російська «Независимая газета».

Компромісне рішення не повинно зачіпати національні інтереси України,*— переконаний заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. «Розумно було*б визначити й чітко закріпити кордон*— з тієї межі, яка існувала за часів СРСР. А в додаткових угодах врахувати інтереси Росії. Скажімо, у царині безпеки передбачити можливість Росії відмовити в проході по каналу військових суден третьої країни. В економічній галузі*— відмовитися від стягнення зборів за прохід російських суден по каналу»,*— вважає знавець.

Окрім того він зазначив, що оприлюднені зараз в ЗМІ сенсаційні загальні формулювання безглузді. «Як це буде відображено в документах*— ми не знаємо. Але зрозуміло, що спроба схитрувати, заклавши в угоди нечіткі, розмиті формулювання, обернеться новими конфліктами в майбутньому»,*— наголосив пан Чалий.

Дослідник впевнений, що переговорна позиція України дозволяє їй не поспішати з остаточним рішенням, а ретельно вивірити кожне слово в документах. На його думку, прикордонна суперечка з Росією аж ніяк не заважає інтеграції України в ЄС. За словами пана Чалого, Києву слід дотримуватися колишньої позиції, а це означає, що вирішення проблеми може бути знову відкладено.



http://razumkov.org.ua

 

Попри гучні заяви Росії майбутнє «Південного потоку» непевне

Заява глави уряду РФ Владіміра Путіна про відмову Росії від послуг транзитних країн робилася з метою психологічного тиску на український уряд. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— повідомляє новинна служба «Лігабізнесінформ».

«Я розглядаю заяву прем’єр-міністра РФ як бажання здійснити психологічний тиск на український уряд з метою пом’якшення його позицій щодо вступу до митного союзу та об’єднання „Нафтогазу” з „Газпромом”»,*— зазначив знавець.

За словами пана Омельченка, для економіки України існує проблема будівництва обхідних трубопроводів, але вона на сьогодні не критична. «Вже не стоїть питання „Північного потоку”, тут Україна нічого не може зробити, тому що він буде побудований і буде завантажений. Що стосується „Південного потоку”, то тут існують серйозні проблеми, пов’язані з так званим „третім енергетичним пакетом”, який ставить певні перешкоди на шляху інвестицій „Газпрому” в інфраструктуру Європейського союзу»,*— підкреслив знавець.

На думку дослідника, Євросоюз не розглядає «Південний потік» як першочерговий проект. «Для ЄС головним проектом є газопровід „Набукко”, а також будівництво терміналів зі зберігання газу з метою урізноманітнення постачань палива»,*— наголосив пан Омельченко.

Незважаючи на це, знавець передбачає, що Україна відчує проблеми від будівництва обхідних потоків вже через рік-два. «Якщо на сьогодні ми прокачуємо близько 100*млрд. кубометрів російського газу, то після завершення в 2013*році будівництва першої та другої черги „Північного потоку”, за моїм дослідженням, ця цифра становитиме близько 80*млрд. кубометрів. Втрати відповідно*— 20*млрд. кубометрів. Що стосується „Південного потоку”, то цей проект ще рано розглядати з точки зору впливу на економіку України, оскільки там дуже багато економічних, політичних і правових проблем. Шанс на втілення цього проекту, незважаючи на всі переможні промови російської сторони, не перевищує 40*відсотків»,*— підкреслив пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Мене більше цікавить заява паразитів типу Фірташа про закладені ним технології по різкому скороченню споживання газу.

 

Залежність України від російського газу не знизиться щонайменше до 2015 року

Спроби змінити порядок розрахунків за газ завершилися для України невдачею. Глава уряду Микола Азаров заявив, що тепер країна повинна шукати заміну російським поставкам,*— повідомляє часопис «Фокус».

У найближчий час заміна російському газу в Україні не з’явиться,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «На сьогодні альтернативи російському газу, на жаль, немає, бо середньоазійський газ проходить через простір Росії. Що стосується терміналу зрідженого газу, це була би дуже добра перспектива, однак втілення цього проекту за найбільш сприятливого збігу обставин не відбудеться раніше 2015*року»,*— наголосив фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Довіра до нової влади падає швидше, ніж до попередньої

Понад 60*відсотків українців вважають, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку. Про це свідчать дані опитування, проведеного Центром Разумкова,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Нинішня влада практично нічим не відрізняється від попередньої*— саме на такі висновки наштовхують результати соціологічного дослідження,*— зауважив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Тільки 15,2*відсотка опитаних говорять про те, що події розвиваються у правильному напрямі. Можливо, це і є , приблизно, та група людей, які підтримують чинну владу. Під час приходу до влади Віктора Януковича і Партії регіонів рівень довіри був дуже високий. Така*ж ситуація була і після приходу до влади Віктора Ющенка, але нині швидкість, з якою громадяни України втрачають довіру, навіть перевищує той період»,*— наголосив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Новий закон про вибори може створити нові проблеми для влади

Нове виборче законодавство мають ухвалити вже восени 2011*року*— за рік до парламентських виборів. Серед основних положень законопроекту*— перехід на змішану систему виборів (50%*депутатів парламенту обиратимуть за партійними списками, 50%*— в одномандатних округах), а також підвищення прохідного порогу для партій з 3%*до 5%.*Таким чином влада може забезпечити собі більшість у парламенті,*— пише новинна служба*«ЗІК».

«Іншим способом цього було*б важко досягти. Тому тут є, звичайно, елемент технології»,*— вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

За словами фахівця, структура нового парламенту буде більш нестійка і змінювана, ніж це було тоді, коли парламент обирався за суто пропорційною системою. Тому що очевидно, що окрім фракцій, створених на основі політичних партій, будуть позапартійні фракції і групи, що формуватимуться на підставі об’єднання інтересів регіональних, бізнесових, галузевих, як це було у Верховній Раді 1998*і 2002*років обрання,*— вважає знавець.

«Звичайно, що буде легше маніпулювати цією структурою парламенту. Але з іншого боку, тут також є питання, наскільки він буде лояльним до влади. По-перше, депутати, які обиратимуться в одномандатних округах, не настільки контрольовані, як ті, які обиралися суто за партійним списком. Це будуть, очевидно, більш незалежні політики, бізнесмени, які самі мають проходити ці округи і які не так легко будуть керовані з одного політичного центру. Тому вирішуючи одне завдання, влада разом з тим може отримати зовсім іншу проблему»,*— вважає пан Якименко.

«Що стосується партійного наповнення парламенту, то як ми бачимо за результатами наших останніх опитувань, якщо би був бар’єр 3%,*то потрапити до парламенту мали би сім політичних сил*— Партія регіонів, „Батьківщина”, „Фронт змін”, „Сильна Україна”, Комуністи, партія „Удар” Кличка, ВО „Свобода”,*— наголошує знавець,*— Якщо говорити про 5%,*то, звичайно, їх менше. Але разом з тим у нас ще не виборча кампанія, і я думаю, що ті партії, які мають понад 3%,*вони, в принципі, могли би теоретично дотягти і до*5%».

Водночас фахівець сумнівається, що нові виборчі правила сприятимуть об’єднанню політичних сил. Процеси укрупнення йдуть дуже важко. За словами пана Якименка, тут доводиться стикатися, насамперед, з чинником особистостей. Навіть лідери партій, які не мають шансів на проходження одноосібно, виставляють свої умови. Крім того, якщо ці процеси навіть і будуть відбуватися, вони потребуватимуть ще й певної юридичної процедури. І в умовах, коли влада все-таки буде намагатися тиснути на опозиційні сили, зменшувати їх можливості для участі у виборах, навіть ці юридичні зачіпки при об’єднанні*— порядок проведення з’їзду чи формування тих чи інших органів, перереєстрація і таке інше*— можуть бути використані для перешкоджання участі тих чи інших партій у виборчому процесі,*— переконаний знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Уряд не отримав знижку на газ, бо олігархи не захотіли монополії «Газпрому»

Незважаючи на обіцянку очільника уряду України Миколи Азарова домовитися з Росією про перегляд ціни на газ для українських споживачів, цього так і не відбулося. Цього разу Україна, схоже, не готова йти на значні поступки задля отримання від росіян чергової знижки на газ,*— пише газета «Київ пост».

«У тих олігархічних груп, під впливом яких перебуває уряд, просто спрацював інстинкт самозбереження. Вони зрозуміли, що якщо прийде в Україну та монополізує газовий ринок „Газпром”, то фактично через деякий час їм доведеться розпрощатися зі своєю власністю,*— вважає експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.*— Зараз ми вже бачимо, що немає ідеальних відносин між Україною та Росією. В принципі, український уряд зрозумів усю небезпеку цього плану з боку Росії, в тому числі й по втягуванню до митного союзу».



http://razumkov.org.ua

 

Без здачі Україною національних інтересів газові переговори Росії не цікаві

Глави урядів України та Росії не переглянули формулу ціни на газ,*— пише «Газета по-українськи». Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко прокоментував подію на прохання газети.

Росія зараз має вигідний контракт і прагне витиснути з нього максимум економічних і політичних дивідендів. Це і поглинання «Нафтогазу», і вступ України до митного союзу. Без здачі національних інтересів розмови з російськими чиновниками і газовим монополістом не мають сенсу.

Поїздка Азарова до Москви радше відповідь на психологічний тиск із боку його російського колеги, який змушує український уряд піти на поступки.

До судового вирішення суперечки за ціну газу навряд чи дійде. Сучасна українська влада не здатна протистояти російській експансії шляхом правових механізмів. Вона психологічно слабша.



http://razumkov.org.ua

 

Обережний прогноз зростання ВВП буде покращено

Українські експерти вважають, що уповільнення зростання світової економіки не повинно торкнутися України. Такі оцінки поділяють і в уряді*— Кабмін збільшив прогноз приросту експорту українських товарів з 10,3%* до 22,7%.*Це дозволяє розраховувати на більші, ніж очікуються, темпи приросту ВВП,*— пише газета «Коммерсантъ».

«Враховуючи, що нинішній прогноз для України*— всього 4%*— дуже песимістичний, то швидше за все він буде покращений»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Новий закон про вибори може створити нові проблеми для влади

Нове виборче законодавство мають ухвалити вже восени 2011*року*— за рік до парламентських виборів. Серед основних положень законопроекту*— перехід на змішану систему виборів (50%*депутатів парламенту обиратимуть за партійними списками, 50%*— в одномандатних округах), а також підвищення прохідного порогу для партій з 3%*до 5%.*Таким чином влада може забезпечити собі більшість у парламенті,*— пише новинна служба*«ЗІК».

«Іншим способом цього було*б важко досягти. Тому тут є, звичайно, елемент технології»,*— вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

За словами фахівця, структура нового парламенту буде більш нестійка і змінювана, ніж це було тоді, коли парламент обирався за суто пропорційною системою. Тому що очевидно, що окрім фракцій, створених на основі політичних партій, будуть позапартійні фракції і групи, що формуватимуться на підставі об’єднання інтересів регіональних, бізнесових, галузевих, як це було у Верховній Раді 1998*і 2002*років обрання,*— вважає знавець.

«Звичайно, що буде легше маніпулювати цією структурою парламенту. Але з іншого боку, тут також є питання, наскільки він буде лояльним до влади. По-перше, депутати, які обиратимуться в одномандатних округах, не настільки контрольовані, як ті, які обиралися суто за партійним списком. Це будуть, очевидно, більш незалежні політики, бізнесмени, які самі мають проходити ці округи і які не так легко будуть керовані з одного політичного центру. Тому вирішуючи одне завдання, влада разом з тим може отримати зовсім іншу проблему»,*— вважає пан Якименко.

«Що стосується партійного наповнення парламенту, то як ми бачимо за результатами наших останніх опитувань, якщо би був бар’єр 3%,*то потрапити до парламенту мали би сім політичних сил*— Партія регіонів, „Батьківщина”, „Фронт змін”, „Сильна Україна”, Комуністи, партія „Удар” Кличка, ВО „Свобода”,*— наголошує знавець,*— Якщо говорити про 5%,*то, звичайно, їх менше. Але разом з тим у нас ще не виборча кампанія, і я думаю, що ті партії, які мають понад 3%,*вони, в принципі, могли би теоретично дотягти і до*5%».

Водночас фахівець сумнівається, що нові виборчі правила сприятимуть об’єднанню політичних сил. Процеси укрупнення йдуть дуже важко. За словами пана Якименка, тут доводиться стикатися, насамперед, з чинником особистостей. Навіть лідери партій, які не мають шансів на проходження одноосібно, виставляють свої умови. Крім того, якщо ці процеси навіть і будуть відбуватися, вони потребуватимуть ще й певної юридичної процедури. І в умовах, коли влада все-таки буде намагатися тиснути на опозиційні сили, зменшувати їх можливості для участі у виборах, навіть ці юридичні зачіпки при об’єднанні*— порядок проведення з’їзду чи формування тих чи інших органів, перереєстрація і таке інше*— можуть бути використані для перешкоджання участі тих чи інших партій у виборчому процесі,*— переконаний знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Для побудови кращих відносин з Росією зміни мають відбутися насамперед в Україні

Українська влада заради поліпшення відносин із Росією та сподіваючись на зниження цін на російський газ підписала у квітні 2010*року Харківські угоди, які стали відліком нового етапу відносин між нашими країнами. Та чи поліпшились українсько-російські взаємини з моменту підписання сумнозвісних угод?*— запитує газета «День». Відповідь на це запитання дав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Перш за все, я хотів би напередодні Дня Росії привітати народи Росії та партнерську нам країну, бо від стабільності й взаємовигоди відносин України та Росії залежить і майбутнє Європи. Що стосується сьогоднішнього стану відносин, то об’єктивно вони завжди були, є і будуть поєднанням і партнерства, і конкуренції, а іноді й конфліктності. Причому це залежить не від тих режимів, які є у двох країнах, а від того, що сьогодні Україна та Росія обрали дещо різні моделі розвитку. Вони вийшли з одного Радянського Союзу*— у цьому є і можливості, і проблемні моменти. І вони завжди будуть поруч, завжди матимуть питання для обговорення, як будь-які дві сусідні країни.

Що стосується сьогоднішньої ситуації, то, дійсно, після приходу в Україні нової влади налагодились механізми взаємовідносин на найвищому рівні. Формально відбувалися зустрічі президентів і прем’єр-міністрів. Дійсно покращилась атмосфера діалогу. Хоча такий медовий місяць або рік, на мій погляд, уже закінчився. Тому що компроміси з боку України, яких очікувала Росія, дійшли до певної червоної позначки. Просто кажучи, здавати більше немає чого. Після харківських угод та кроків назустріч в інших сферах стало зрозуміло, що подальші кроки будуть не тільки викликати незадоволення опозиції та значної кількості громадян України, але й входять у поле інтересів тих, хто сьогодні перебуває при владі, та їхнього найближчого оточення.

Мені здається, новий алгоритм взаємовідносин України та Росії ще так і не був сформований. Алгоритм цей простий*— кожна країна має ґрунтувати свої рішення на національних інтересах, і партнери мають враховувати інтереси одне одного. Але при цьому головне*— взаємовигода, паритетність, незважаючи на невідповідність України й Росії в деяких параметрах: розміри, наявність ядерної зброї або відмова від неї й таке інше. На жаль, такого рівного діалогу не вдається встановити. Росія сьогодні хоче розвиватись як глобальна потуга у світі. Україна не претендує на такий статус і рухається до європейської сім’ї. Відповідно інструментарії, які використовує Росія щодо України,*— так звана енергетична зброя та інші важелі впливу, зокрема в інформаційній сфері,*— часто йдуть урозріз із національними інтересами наших країн.

Я хотів би також сказати, що не треба всю вину звалювати на Росію. Поки в Україні буде запит деяких політиків на підтримку з боку Росії (інформаційну чи будь-яку іншу) під час виборчих кампаній, поки в Україні так званий політичний істеблішмент буде відчувати свою меншовартість,*— очікувати, що нас сприймуть як рівних, не варто. Тому, у принципі, новий алгоритм взаємовідносин з Росією більшою мірою знаходиться сьогодні в самій Україні.



http://razumkov.org.ua

 

Нехтування критикою Європарламенту може загальмувати рух України до ЄС

Критична резолюція Європейського парламенту про вітчизняну систему правосуддя, зокрема, про виборче застосування законодавства, юридично не є обов’язковою для виконання в України, однак з огляду на низку двосторонніх угод і прагнення України до євроінтеграції, виконання цієї резолюції бажано. Таку думку висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий в ефірі «5*каналу», — повідомляє мережеве видання «Корреспондент».

«Дана резолюція не може розглядатися як втручання у внутрішній процес, як зазначив Сергій Ківалов, навпаки, Євросоюз цією резолюцією пропонує допомогу, консультативну групу високого рівня і зазначає, що це допоможе змінити правила судочинства в Україні»,*— зазначив знавець.

Пан Чалий впевнений, що дана резолюція не вплине на підписання між Україною та ЄС угоди про асоціацію включно з поглибленою та розширеною зоною вільної торгівлі, а підготовка до підписання цієї угоди знаходиться на завершальній стадії. «Але якщо не буде реакції на цю резолюцію з боку української влади*— це може поставити під сумнів подальшу інтеграцію України в ЄС»,*— наголосив фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Перехід на контрактне військо провалився, бо владі, насправді, байдуже

Обіцянка Президента України Віктора Януковича створити контрактну армію є обманом. Про це в коментарі часопису «Главред» заявив провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Якщо ви подивитеся програму кандидата в президенти Віктора Януковича, то з 1*січня 2011*року у нас повинна існувати контрактна армія. Тобто це*— невиконання передвиборних обіцянок»,*— зазначив знавець.

Пан Мельник нагадав, що в Україні досі в силі Державна програма переходу Збройних Сил України до комплектування військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, яка розрахована до 2010*року.

«І в 2005–2006 роках існували всі передумови та можливості здійснити перехід в 2010*році. Потім з відомих причин ситуація погіршилася, і звучать заяви вищого військового керівництва і міністра оборони про те, що перехід буде завершено колись там у 2025*році. А на такий віддалений термін можна обіцяти все що завгодно. Отже, можна зробити висновок, що на сьогодні повний перехід на контрактну армію в Україні провалений»,*— наголосив знавець.

На думку знавця, основна причина того, що з реформуванням армії відбулося саме так,*— це відсутність політичної волі на найвищому рівні.

«Це нікому нецікаво, окрім самих військових. Також зіграли роль і нестача фінансування, і помилки, прорахунки виконавців. Але головна причина*— відсутність політичної волі»,*— підсумував фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «Опозиція і влада в Україні»

15*червня 2011*року Центр Разумкова спільно з представництвом фонду Фрідріха Науманна в Україні провів круглий стіл «Опозиція і влада в Україні: чи є шанс на подолання конфронтації?»

До участі в обговоренні були запрошені очільники провідних політичних партій України, народні депутати України, представники вищих владних установ, неурядових організацій, засобів масової інформації, дипломатичних місій, зарубіжних інститутів та фондів, що працюють в Україні, науковці та дослідники з державних та недержавних інститутів.

Обговорено такі питання:

• Як можна охарактеризувати сучасний стан політичної опозиції в Україні? В чому полягають основні підстави для опозиційності до нинішньої влади?
• Чи може опозиція повноцінно виконувати свої функції за сучасних умов? Чи існують дієві засоби представництва існуючих в суспільстві опозиційних настроїв на політичному рівні?
• Чи існує можливість припинення конфронтації між владою і опозицією? Які заходи цьому сприятимуть?

На круглому столі представлено результати проекту «Опозиція в Україні: нові умови діяльності, проблеми, виклики», який здійснювався Центром Разумкова за підтримки Програми сприяння Парламенту України (PDP-II)*— аналітичні матеріали, результати соціологічного та експертного опитувань.



http://razumkov.org.ua

 

Зона вільної торгівлі з ЄС стане першим справді великим кроком до євроінтеграції

Переговорний процес між Україною та ЄС щодо створення зони вільної торгівлі триває. Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий розповів мережевому виданню «Політтех» про найближче майбутнє взаємин України та*ЄС.

Вже обговорюється комплексний документ; нова велика угода, в якій є позиції, положення про зону вільної торгівлі. Фактично залишилися основні питання. Перше,*— це перспективи надання членства Україні в ЄС (посилання на відповідну статтю договору про заснування ЄС). Друге*— це вже технічні параметри, які стосуються зони вільної торгівлі, перехідних періодів, митних ставок і т.п. Але я впевнений, що ці всі питання можуть бути вирішені. Ця позиція сьогодні існує з двох сторін. Сподіваюсь, що наступний раунд переговорів 25*червня може бути, по суті, підсумковим.

Стосовно введення угоди в дію, то, скоріше за все, угода може бути підписана або парафована на грудневому саміті «Україна*— ЄС». Хоча зараз лунають більш оптимістичні позиції стосовно більш раннього парафування цієї угоди, зокрема на саміті східного партнерства у Варшаві. Як би там не було, угода потребує ратифікації. А значна частина угоди буде дiючою правовою нормою лише після ратифікації всіма парламентами країн ЄС, ну i відповідно Верховною Радою України. Тому це може зайняти не один рік. На сьогодні, головне все*ж таки підписати угоду про асоціацію, яка виведе відносини України з ЄС на новий рівень.

Політична асоціація та економічна інтеграція буде, по-суті, першим дійсно великим кроком в інтеграції України до ЄС. Цей крок готувався не тільки президентом Януковичем чи міністром Грищенком, чи Клюєвим; це переговори, які тривали з 2007*року.

Щодо лiбералiзацiї візового режиму, то, по-перше, перспектива отримання права українським громадянам безвізових поїздок на короткі терміни, це той самий режим, який сьогодні мають громадяни країн ЄС, які в’їжджають до України. В принципі, заяви президента Януковича, офіційних представників були досить амбітні. Вже говорилось про те, що до 1*січня 2012*року українці будуть користуватися таким режимом. Я*ж вважаю, що це малоймовірно, хоча*б тому що оцінки ЄС будуть залежати тепер не тільки від технічних питань реалізації плану, але й загальної ситуації з правами людини, з верховенством права в Україні, відповідними свободами. Тому ця перспектива віддалена.

Щоправда, вже діє угода підписана ще Арсенієм Яценюком, тодішнім міністром закордонних справ, яка дозволяє певним категоріям громадян України користуватися можливістю лiбералiзованого режиму оформлення віз. Зараз йде мова про розширення цих категорій. I тепер є завдання взагалі розширити цю угоду на всі категорії громадян. Якби вдалося розширити цю угоду на усіх громадян України, то вони отримали*б право на безкоштовне оформлення віз, в тому числі багаторазових і довгострокових (скажімо, аж до 5-ти років). Це питання повинно бути зараз важливим пріоритетом, не чекаючи на реалізацію декларацій про безвізовий режим.



http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «Опозиція і влада в Україні»

<img src=\"/upload/opposition_VI-2011.jpg\"> 15*червня 2011*року Центр Разумкова спільно з представництвом фонду Фрідріха Науманна в Україні провів круглий стіл «Опозиція і влада в Україні: чи є шанс на подолання конфронтації?»

До участі в обговоренні були запрошені очільники провідних політичних партій України, народні депутати України, представники вищих владних установ, неурядових організацій, засобів масової інформації, дипломатичних місій, зарубіжних інститутів та фондів, що працюють в Україні, науковці та дослідники з державних та недержавних інститутів.

Обговорено такі питання:

• Як можна охарактеризувати сучасний стан політичної опозиції в Україні? В чому полягають основні підстави для опозиційності до нинішньої влади?
• Чи може опозиція повноцінно виконувати свої функції за сучасних умов? Чи існують дієві засоби представництва існуючих в суспільстві опозиційних настроїв на політичному рівні?
• Чи існує можливість припинення конфронтації між владою і опозицією? Які заходи цьому сприятимуть?

На круглому столі представлено результати проекту «Опозиція в Україні: нові умови діяльності, проблеми, виклики», який здійснювався Центром Разумкова за підтримки Програми сприяння Парламенту України (PDP-II)*— аналітичні матеріали, результати соціологічного та експертного опитувань.



http://razumkov.org.ua

 

Правоохоронні та судові органи користуються найменшою довірою населення

Цілковиту підтримку дій влади виказує базовий електорат Партії регіонів. Це жителі Сходу та Півдня,*— повідомив «Газеті по-українськи» заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.*— Ставлення людей до президента погіршується, і це свідчить, що вони не бачать виконання передвиборних обіцянок. Змінити це можна, лише якщо Віктор Янукович змінить свою політику.

Уряд як виконавець рішень влади більше приймає на себе негативу економічної політики, ніж президент. Таку модель практикували й за часів Кучми.

Найменшу підтримку мають правоохоронні та судові органи. За нашими дослідженнями, їх вважають найбільш корумпованими. Не кожен особисто стикається з корупцією в суді та міліції, але історії на зразок судді-колядника Зварича сформували таку точку зору.

Найбільше довіряють органам місцевого самоврядування. У людей є ілюзія, що дистанція між громадянами та місцевими депутатами менша, ніж із депутатами Верховної Ради. Невеликий сплеск позитивних оцінок дій парламенту відбувається напередодні виборів. Тоді нардепи намагаються не торкатися непопулярних законопроектів, не піднімати тарифів. Навпаки*— приймають популістські рішення.



http://razumkov.org.ua

 

Від’ємне торгівельне сальдо не становить небезпеки для економіки України

У січні-квітні 2011*року імпорт товарів перевищив експорт на 3*829,2*млн. дол., тоді як у січні-травні різниця склала 3*133,8*млн. дол. Проте знавці вважають малоймовірним, що збільшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами вплине на курс гривні,*— повідомляє новинна служба «Українські новини».

Збільшення негативного сальдо зовнішньої торгівлі навряд чи змінить курс гривні, оскільки це ще не вважається високим фактором ризику,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

На думку знавця, існує ймовірність того, що імпортовані товари, пов’язані з енергетичною та сировинною сферами, продовжать подорожчання, внаслідок чого від’ємне сальдо може збільшитися, що вплине на цінову динаміку в інших галузях.

Пан Юрчишин також наголосив, що існує висока ймовірність того, що жорстких обмежень щодо експорту аграрної продукції в 2011*році не буде. «На даний момент я поки не бачу високих ризиків, хоча те, що торговельне сальдо буде погіршуватися, мені здається досить зрозумілим і очевидним»,*— зазначив фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Доповідь «Дому свободи» погіршить репутацію української влади за кордоном

Негативні оцінки з боку авторитетних міжнародних організацій можуть вплинути на імідж керівництва України за кордоном. Таку думку висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи звіт міжнародної правозахисної організації «Дім свободи» «Сигнал тривоги: на захист демократії в Україні», в якому виражається стурбованість концентрацією влади в Україні в руках Партії регіонів,*— повідомляє новинна служба «Лігабізнесінформ».

«„Дім свободи”*— це авторитетна організація у світі. Доповіді організації базуються не тільки на особистих оцінках авторів, а й на їхніх зустрічах з багатьма представниками України*— владою, опозицією, недержавним сектором. Ця доповідь спрямована більшою мірою на формування іміджу українського керівництва»,*— підкреслив пан Чалий.

За словами фахівця, доповідь «Дому свободи» «дуже непоганий документ з точки зору його складання і критеріїв». «Якщо говорити про висновки щодо концентрації влади в руках Партії регіонів, то у звіті говориться не тільки про цей процес, який вкрай важко заперечувати, але і про те, що зміни в Україні цікавлять Захід»,*— зазначив знавець.

Фахівець наголосив, що в документі більше говориться про проблеми, які можуть виникнути у зв’язку з концентрацією влади в одних руках. «Ці оцінки впливають, перш за все, на імідж керівництва країни. Зрозуміло, значний вплив здійснюється і на інвесторів: подібні доповіді показують, які умови роботи в тій чи іншій країні»,*— переконаний пан Чалий.

Знавець відзначає, що «Дім свободи» чітко звернув увагу на головну проблему в Україні. «Організація звернула увагу на значний соціальний поділ в Україні»,*— зазначив експерт.



http://razumkov.org.ua