Новини від центра Разумкова

Образи Аляксандра Лукашенки та реакція Києва ускладнять відносини між країнами

Єврокомісія відмовилася реагувати на образи білоруського президента Аляксандра Лукашенки на адресу голови Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу. Через його небажання відвідати Київ у разі, якщо буде запрошено пана Лукашенку, Київ надав перевагу главі Єврокомісії. Між тим, на думку знавців, погіршення відносин між Києвом і Мінськом в більшій мірі шкодять Україні, ніж Білорусі. Про це новинній службі «Лігабізнесінформ» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи різку заяву білоруського очільника та відповідь українського МЗС,*— повідомляє повідомляє новинна служба «Ліга».

«Головною особливістю відвідин Президентом Росії Дмітрієм Мєдвєдєвим 26*квітня 2011*року Києва став скандал з Президентом Білорусі, який не приїхав до Києва і грубо відгукнувся про сусідів. Лексика, яку він використовував, пояснюючи причини відсутності в Києві, не відповідають не тільки європейським стандартам, але навіть стандартам країн пострадянського простору»,*— підкреслив пан Чалий.

Але при цьому, на думку знавця, різку заяву Президента Білорусі, «а також, загалом, правильна відповідь українського МЗС, призведе до дуже поганих наслідків у двосторонніх відносинах».

За словами пана Чалого, запрошувати пана Лукашенку на заходи чи ні було складним рішенням. «Мені здається, що воно було не найкращим. Я думаю, що потрібно було знайти формулу, при якій Лукашенка взяв би участь у цих заходах, тому що Чорнобильська катастрофа об’єднує український та білоруський народи. Як виявилося, це стало неможливим. Хоча свого часу Україна могла*б зайняти більш жорстку позицію, у тому числі в дискусії з представниками ЄС. Я нагадаю, як Кучма брав участь у саміті НАТО в дуже некомфортних умовах, будучи під тиском. Ці два випадки, звичайно, відрізняються, але паралелі провести можна»,*— сказав знавець.

«У підсумку вийшла ситуація, в першу чергу, несприятлива для України. Тому що тепер, я думаю, питання остаточного оформлення кордону з Білоруссю відкладене на невизначений термін»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Харківські угоди мають три висліди, усі — неприємні

У 2010*році, була підписана угода про продовження перебування Чорноморського флоту в Криму до 2042*року і прив’язку оренди за нього до ціни на поставлений в Україну російський газ. 27*квітня 2010*року Верховна Рада ратифікувала цю угоду. Що дали так звані «харківські угоди» нашій державі сьогодні, чого чекати в майбутньому і чи потрібні вони Україні запитала «Газета по-українськи».

«На сьогоднішній день маємо три очевидних результати від підписання »харківських угод«,*— говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«По-перше, обіцянки влади щодо непідвищення цін на газ для населення виявились свідомою брехнею. Ціни на газ для українців вже піднімались на 50%,*і ще підніматимуться цього року. По-друге, гучно заявлена керівництвами Росії та України цінова знижка на російський газ*— ніяка не знижка сьогодні, а додатковий величезний борг України за спожитий газ, який буде погашатись бартерною „оплатою” Росії перебування Чорноморського флоту на території України після 2019*року. По-третє, заяви про те, що підписання „харківських угод” об’єднає суспільство чи знизить градус суспільної напруги, не справдились. На жаль, це питання навпаки розділило Україну навпіл. Спочатку близько 50%*громадян України підтримували такий крок. Зараз їхня кількість зменшилась майже вдвічі»,*— вважає пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Образи Аляксандра Лукашенки ускладнять відносини з Білоруссю

Єврокомісія відмовилася реагувати на образи Аляксандра Лукашенки на адресу голови Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу. Через його небажання відвідати Київ у разі, якщо буде запрошено пана Лукашенку, Київ надав перевагу главі Єврокомісії. Між тим, на думку знавців, погіршення відносин між Києвом і Мінськом в більшій мірі шкодять Україні, ніж Білорусі. Про це новинній службі «Лігабізнесінформ» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи різку заяву білоруського очільника та відповідь українського МЗС.

«Головною особливістю відвідин Президентом Росії Дмітрієм Мєдвєдєвим 26*квітня 2011*року Києва став скандал з Президентом Білорусі, який не приїхав до Києва і грубо відгукнувся про сусідів. Лексика, яку він використовував, пояснюючи причини відсутності в Києві, не відповідають не тільки європейським стандартам, але навіть стандартам країн пострадянського простору»,*— підкреслив пан Чалий.

Але при цьому, на думку знавця, різку заяву Президента Білорусі, «а також, загалом, правильна відповідь українського МЗС, призведе до дуже поганих наслідків у двосторонніх відносинах».

За словами пана Чалого, запрошувати пана Лукашенку на заходи чи ні було складним рішенням. «Мені здається, що воно було не найкращим. Я думаю, що потрібно було знайти формулу, при якій Лукашенка взяв би участь у цих заходах, тому що Чорнобильська катастрофа об’єднує український та білоруський народи. Як виявилося, це стало неможливим. Хоча свого часу Україна могла*б зайняти більш жорстку позицію, у тому числі в дискусії з представниками ЄС. Я нагадаю, як Кучма брав участь у саміті НАТО в дуже некомфортних умовах, будучи під тиском. Ці два випадки, звичайно, відрізняються, але паралелі провести можна»,*— сказав знавець.

«У підсумку вийшла ситуація, в першу чергу, несприятлива для України. Тому що тепер, я думаю, питання остаточного оформлення кордону з Білоруссю відкладене на невизначений термін»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

У підписанні «харківських угод» Росією керували переважно економічні інтереси

У 2010*році президенти України та Росії підписали угоду про продовження перебування Чорноморського флоту в Криму до 2042*року і прив’язку оренди за нього до ціни на поставлений в Україну російський газ. 27*квітня 2010*року Верховна Рада ратифікувала цю угоду. Які наслідки цих угод зараз та що вони можуть принести в майбутньому для України з’ясовувала «Газета по-українськи».

«Для того, щоб здійснювати рейди на підтримку сил на Південному Кавказі, Росії достатньо було*б і порту у Новоросійську»,- говорить директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

«З точки зору символу, Севастополь для росіян*— дуже чутливий момент, тому здача цього міста перед виборами розцінювалася*б як поразка влади. Але головною метою, якій слідували росіяни при підписанні „харківських угод”, є економічні інтереси. Це був крок до освоєння кримських портів. Разом з тим, попри заяви росіян, Чорноморський флот РФ не є потужною силою. У Росії немає коштів навіть для того, щоб зробити боєздатними Балтійський та Тихоокеанський флот, не кажучи вже про Чорноморський, який для неї є вторинним і особливої військової ролі не грає»,*— вважає пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

«Харківські угоди» мають три висліди, усі — неприємні

У 2010*році, була підписана угода про продовження перебування Чорноморського флоту в Криму до 2042*року і прив’язку оренди за нього до ціни на поставлений в Україну російський газ. 27*квітня 2010*року Верховна Рада ратифікувала цю угоду. Що дали так звані «харківські угоди» нашій державі сьогодні, чого чекати в майбутньому і чи потрібні вони Україні запитала «Газета по-українськи».

«На сьогоднішній день маємо три очевидних результати від підписання »харківських угод«,*— говорить заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«По-перше, обіцянки влади щодо непідвищення цін на газ для населення виявились свідомою брехнею. Ціни на газ для українців вже піднімались на 50%,*і ще підніматимуться цього року. По-друге, гучно заявлена керівництвами Росії та України цінова знижка на російський газ*— ніяка не знижка сьогодні, а додатковий величезний борг України за спожитий газ, який буде погашатись бартерною „оплатою” Росії перебування Чорноморського флоту на території України після 2019*року. По-третє, заяви про те, що підписання „харківських угод” об’єднає суспільство чи знизить градус суспільної напруги, не справдились. На жаль, це питання навпаки розділило Україну навпіл. Спочатку близько 50%*громадян України підтримували такий крок. Зараз їхня кількість зменшилась майже вдвічі»,*— вважає пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Припинення експорту російських нафтопродуктів не надто вплине на ціну бензину

Провідні російські нафтові компанії вирішили припинити експорт нафтопродуктів у травні 2011*року. Таке рішення було прийнято після виникнення бензинової кризи в декількох великих регіонах Росії. Росія входить у трійку країн за найбільшими обсягами експорту нафтопродуктів. Але це рішення не повинно призвести до значних коливань світових цін, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— повідомляє мережеве видання «Экономические новости».

«Щорічно Росія експортує близько 130*млн. т. нафтопродуктів в основному в країни Європи. І якщо буде істотне обмеження або припинення експорту, то європейським країнам доведеться заповнювати виниклі дірки на ринку з інших джерел. Це може вплинути на підвищення попиту на нафтопродукти і збільшення цін на них у Європі»,*— сказав пан Омельченко.

«Підвищення цін на нафтопродукти не буде критичним, оскільки існує безліч інших джерел постачання нафтопродуктів або за рахунок підвищення обсягів споживання нафти і переробки на нафтопереробних заводах Європи, що дозволить компенсувати недостачу. Можливо, будуть використані запаси ЄС»,*— додає знавець.

«Україна постачає нафтопродукти з більш, ніж десяти країн. Рішення російських компаній можуть вплинути на кон’юнктуру, але не критично. Притому, що експорт буде припинений лише на 1*місяць. І тому глобальної проблеми немає. Просто варто подумати про збільшення завантаження українських НПЗ»,*— зазначив знавець.

Пан Омельченко додав, що відсутність постачань нафтопродуктів з Росії буде компенсоване з інших джерел, зокрема, з Білорусі, Литви, Греції, Румунії, Азербайджану та інших.



http://razumkov.org.ua

 

У підписанні «харківських угод» Росією керували переважно економічні інтереси

У 2010*році президенти України та Росії підписали угоду про продовження перебування Чорноморського флоту в Криму до 2042*року і прив’язку оренди за нього до ціни на поставлений в Україну російський газ. 27*квітня 2010*року Верховна Рада ратифікувала цю угоду. Які наслідки цих угод зараз та що вони можуть принести в майбутньому для України з’ясовувала «Газета по-українськи».

«Для того, щоб здійснювати рейди на підтримку сил на Південному Кавказі, Росії достатньо було*б і порту у Новоросійську»,*—*говорить директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

«З точки зору символу, Севастополь для росіян*— дуже чутливий момент, тому здача цього міста перед виборами розцінювалася*б як поразка влади. Але головною метою, якій слідували росіяни при підписанні „харківських угод”, є економічні інтереси. Це був крок до освоєння кримських портів. Разом з тим, попри заяви росіян, Чорноморський флот РФ не є потужною силою. У Росії немає коштів навіть для того, щоб зробити боєздатними Балтійський та Тихоокеанський флот, не кажучи вже про Чорноморський, який для неї є вторинним і особливої військової ролі не грає»,*— вважає пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Україна має розвивати співпрацю з Білоруссю попри конфлікт президентів

Після різких висловлювань Аляскандра Лукашенки на адресу президента України Віктора Януковича в українському МЗС висловили обурення «безпрецедентно некоректними коментарям». Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий поділився думками щодо того, чи залежатиме розвиток українсько-білоруських відносин від таких емоційних заяв та як відреагує Віктор Янукович,*— пише новинна служба «УНІАН».

Це той випадок, коли образа президента Януковича є образою держави Україна, як би ми не ставилися до самого Віктора Федоровича. Звісно, МЗС України*мав відповісти і, я думаю, він знайшов ту форму, яка була потрібна для цієї ситуації.

Це*— висловлювання, яке не може звучати не тільки з вуст президента сусідньої і дружньої нам держави, але й навіть від представника білоруського народу. Такий випад в бік України як мінімум означає нерозуміння або навіть нехтування великою взаємною зацікавленістю розвитку двох сусідніх країн. Лукашенко, в першу чергу, зробив погану послугу своїй державі і своєму народу.

Але заради справедливості треба сказати, що ця заява пролунала не на порожньому місці. Мені здається, що не вдалося все-таки знайти такої формули і такого рішення, яке*б дало можливість Україні залишитись надійним передбачуваним партнером як для ЄС, так і для сусідньої Білорусі. Мова йде про дилему, кого запрошувати на конференцію по ЧАЕС: Баррозу чи Лукашенка? Звичайно, Баррозу (як би його не називав Лукашенко) має набагато більшу політичну вагу, ніж президент Білорусі. Інтерес України до європейського напряму, звичайно, набагато більший, ніж особисті стосунки з Лукашенкою.

Це свідчення того, що наша зовнішньополітична стратегія (яка навіть наразі відсутня, але є документ)*— дуже вразлива. Вже не перший раз виникає ситуація, коли Україна намагається всидіти на двох стільцях, сповідуючи так званий «зовнішньополітичний прагматизм». Зовнішньополітичний прагматизм сьогодні*— це ні що інше, як намагання мати з одного боку партнерів по всьому світу, а з іншого*— у складних ситуаціях мати невизначену позицію чи інколи затягування реагування або взагалі нерозуміння того, як реагувати в тих чи інших ситуаціях. З цим треба буде визначатися у майбутньому. Неможливо одночасно йти до двох взаємовиключних цілей.

Що означатиме ця заява для двосторонніх стосунків? Враховуючи, наскільки сконцентрована влада у Аляксандра Лукашенки в Білорусі та наскільки вже сконцентрована влада у Віктора Януковича в Україні, я думаю, що персональне взаємне несприйняття може дійсно нашкодити двостороннім відносинам. В першу чергу результатом цього може стати зволікання Білорусі з завершенням всіх процедур для остаточного оформлення українсько-білоруського кордону. Йдеться про передачу ратифікаційних грамот.

Погіршення клімату відносин України і Білорусі може зашкодити, звичайно, і Білорусі. Ми маємо великі обсяги товарообігу. Україна імпортує значні обсяги продукції машинобудування з Білорусі. І в умовах валу кризових явищ в економіці Білорусі, це не найкраща ситуація навіть для виживання того політичного режиму, який сьогодні панує в сусідній країні. Лукашенка заганяє себе в нішу ізоляції, яку він вже створив на Заході з боку ЄС і практично з боку Росії. Тепер він має всі можливості зробити таку*ж ізоляцію і на своєму південному фланзі.

Росія побоювалась налагодження більш глибоких сосунків і спільних дій України і Білорусі, скажімо, в енергетичних питаннях. Тому в цьому випадку, в Кремлі тільки зрадіють цій ситуації.

Не так важливо, чи проковтне образу Віктор Янукович. Від конкретної країни, відповідно до Віденської конвенції, може виступати три особи: президент, прем’єр-міністр і міністр закордонних справ. Тут була озвучена позиція від президента сусідньої держави і ясно, що тепер вона має бути якимсь чином виправлена. В принципі, дуже важко мені сказати, як можна зараз робити зустрічні кроки в бік Білорусі. Але ці кроки мають бути в плані більш активної розбудови механізму співпраці на інших рівнях, крім президентського. Хоча зрозуміло, в умовах Білорусі це дуже складно чи майже неможливо.

Але тим не менше, український народ добре ставиться до білоруського народу, ми*— країни-сусіди. Нашою реакцією*— і це повинен зробити президент Янукович*— має бути нарощування стосунків не з президентом Лукашенкою, а з білоруським народом на всіх рівнях.



http://razumkov.org.ua

 

Газові угоди з Росією можуть бути розірвані

Уряд Миколи Азарова визнав, що ціни на газ, навіть зі знижкою, яку встановила Росія для України, не відповідають нашим очікуванням. Про це у коментарі «Газеті по-українськи» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

За словами знавця, не враховується те, що Україна є одним із найбільших ринків споживання енергоносії в Росії у світі. «Не враховуються зимові чи літні періоди, коли ми маємо зберігати газ у своїх сховищах. Не враховуються питання покращення стосунків, тому що у застосованій Росією ціновій формулі є й політична складова»,*— зазначив пан Чалий.

Знавець зауважив, що сьогодні український уряд серйозно незадоволений тією ситуацією, яка склалась навколо газового питання. Разом з тим, на переконання пана Чалого, будь-які угоди можуть бути денонсовані. «Тим більше, якщо вони приймались з порушенням норм внутрішнього законодавства. Однозначно, що принцип верховенства права відпочивав у ті дні, коли бульдозером проштовхувались „харківські угоди”. Зокрема, норми Закону про міжнародні договори України були порушені. Деякі юристи говорять і про порушення Конституції України, що є ще більш серйозною підставою для денонсації цих угод»,*— підкреслив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Припинення експорту нафтопродуктів з Росії не надто вплине на ціну бензину

Провідні російські нафтові компанії вирішили припинити експорт нафтопродуктів у травні 2011*року. Таке рішення було прийнято після виникнення бензинової кризи в декількох великих регіонах Росії. Росія входить у трійку країн за найбільшими обсягами експорту нафтопродуктів. Але це рішення не повинно призвести до значних коливань світових цін, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— повідомляє мережеве видання «Экономические новости».

«Щорічно Росія експортує близько 130*млн. т. нафтопродуктів в основному в країни Європи. І якщо буде істотне обмеження або припинення експорту, то європейським країнам доведеться заповнювати виниклі дірки на ринку з інших джерел. Це може вплинути на підвищення попиту на нафтопродукти і збільшення цін на них у Європі»,*— сказав пан Омельченко.

«Підвищення цін на нафтопродукти не буде критичним, оскільки існує безліч інших джерел постачання нафтопродуктів або за рахунок підвищення обсягів споживання нафти і переробки на нафтопереробних заводах Європи, що дозволить компенсувати недостачу. Можливо, будуть використані запаси ЄС»,*— додає знавець.

«Україна постачає нафтопродукти з більш, ніж десяти країн. Рішення російських компаній можуть вплинути на кон’юнктуру, але не критично. Притому, що експорт буде припинений лише на 1*місяць. І тому глобальної проблеми немає. Просто варто подумати про збільшення завантаження українських НПЗ»,*— зазначив знавець.

Пан Омельченко додав, що відсутність постачань нафтопродуктів з Росії буде компенсоване з інших джерел, зокрема, з Білорусі, Литви, Греції, Румунії, Азербайджану та інших.



http://razumkov.org.ua

 

Боргове навантаження на український бюджет зросте, якщо долар зміцниться

Попри деякі передбачення аналітиків щодо можливого дефолту, ситуація з державним боргом зовсім не критична. Українські платники податків і корпорації повинні будуть у найближчі роки повернути позики на десятки мільярдів доларів, але без негативних наслідків для економічної стабільності країни. До такого висновку дійшли учасники круглого столу, організованого газетою «Известия» та Міжнародним фондом Блейзера. Проте, на думку знавців, один з істотних ризиків в управлінні боргом*— глобальна валютна нестабільність,*— пише газета «Известия».

«У нас зараз відносно дешеві борги, оскільки основна їхня маса номінована в доларі США,*— сказав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Для їх погашення не потрібно вилучати багато грошей з економіки, долар зараз дешевий. Якби борги були в євро, тоді ситуація була*б гіршою. Але якщо ситуація зміниться, і долар почне зміцнюватися, тоді і навантаження при погашенні боргів збільшиться».

На думку знавця, український уряд найближчим часом вичерпає можливості фінансування з внутрішнього ринку і буде змушений перейти до позик на зовнішніх ринках. І в разі збільшення зовнішнього боргу глобальна ситуація на валютних ринках може позначитися на погашенні боргів України.



http://razumkov.org.ua

 

Знищення Усами бін Ладена не знизить терористичну загрозу

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий в інтерв’ю Українській службі Бі-Бі-Сі сказав, що в реакції світових лідерів на знищення Усами бін Ладена є певна ейфорія.

«Цей факт не знищить терористичну напругу у світі, а навпаки її підвищить»,*— вважає пан Чалий. Знавець також сказав, що Україні вдавалось вести зважену політику, щоб навіть теоретично не ставати ціллю для терористів. Свій внесок в боротьбу з міжнародним тероризмом Україна може зробити через*ООН.

З іншого боку, вважає знавець, варто зважено підходити до участі в миротворчих операціях.

Пан Чалий висловився проти зміни режиму безпеки в Україні, додавши, що спецслужби мають працювати активно в плані обміну інформацією із іншими країнами.*



http://razumkov.org.ua

 

Російському рублю рано ставати світовою резервною валютою

Економіка Росії дуже нестійка для того, щоб інтегруватися у валютно-фінансовий простір і робити російський рубль резервною валютою. Про це мережевому виданню «Ю-бі-ар» розповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«У міжнародному валютному кошику 50–60% запасів займає долар, решта*— євро, єна, фунт, тобто валюти економічно стійких країн. А російська економіка в 2009*року впала на 8%*— це дуже багато для такої великої країни, тому говорити про те, що на сьогодні Російська Федерація володіє сильною економікою, не варто»,*— повідомив пан Юрчишин.

Порівнюючи стійкість валюти Росії і США, знавець відзначив, що економіка Америки становить близько 14,5*трлн. дол., а ВВП Росії*— всього 1,4*трлн. дол. Крім того в економіці Росії дуже велику частку займає експорт сировини та енергоносіїв, тобто неконкурентні товари, які залежать від зовнішнього попиту. «Тому включати російський рубль у золотовалютні запаси недоцільно. За цієї*ж причини досі не стала резервною і національна валюта Китаю. Незважаючи на те, що китайська економіка демонструє зростання, там присутня велика частка невизначеності та нестійкості»,*— вважає пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Рейтинг президента врятує не відставка уряду, а розрив з олігархами

Популярність президента Віктора Януковича і далі буде падати. Про це в коментарі «Газеті по-українськи» сказав директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

За його словами, глибина падіння рівня підтримки президента «співмірна з тим, що було з рівнем підтримки Ющенка у період 2005–2006 років. У Януковича справи йдуть навіть дещо краще».

Головною причиною падіння популярності знавець називає погіршення соціально-економічної ситуації і погіршення життя більшості громадян попри декларації влади. «Ціни, тарифи, все, що стосується соціально-економічної складової явно не відповідають твердженню про »покращення життя вже сьогодні«. До того*ж значна частина громадян просто не сприймає будь-які дії нинішньої владної команди у всіх сферах, оскільки цей президент, як відомо був обраний більшістю виборців, однак меншістю регіонів України»,*— зазначив знавець.

Дещо стабілізувати рейтинг президента на думку пана Якименка могла*б відставка уряду. «Адміністративна реформа не дає таких трендів, інші реформи про які говорять: пенсійна, податкова та в інших сферах економіки не дадуть швидкого та хорошого результату, який забезпечить зростання популярності. В короткотерміновій перспективі найпростіший крок*— змінити виконавців, провести зміни в уряді і покласти на нього частину відповідальності за те, що відбувається в країні, однак з іншого боку після повернення до Конституції 1996*року саме президент уособлює всю повноту влади та владної вертикалі, тож буде важче шукати винних серед інших політичних інституцій»,*— додав пан Якименко.

Водночас, на думку знавця, позитивний ефект від відставки уряду не буде тривалим. «Якщо економічна політика не зміниться і в свої основі й далі передбачатиме підтримку великого бізнесу, великих фінансово-промислових груп, які домінують і є експортно-орієнтованими, якщо ціна цих реформ розподіляється несправедливо, то з такою політикою важко розраховувати на її популярність»,*— зазначив знавець.

Щодо перспектив руху рейтингу глави держави пан Якименко зазначив, що в короткостроковій перспективі він падатиме, однак стабілізується на певному рівні, якщо не буде надто катастрофічних подій, сплесків інфляції. «Однак цей рівень поки важко порахувати»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Зростання курсу євро в Україні не має бути тривалим

Європейська валюта повільно, але впевнено продовжує рух вгору: якщо курс євро становив 11,60*грн., то за кілька днів, 29*квітня 2011*року, піднявся до 11,86%.*Знавці вважають таке підвищення парадоксальним, адже об’єктивних причин для нього немає. Про це пише газета «Комсомольская правда».

«Нинішнє зростання євро*— це насправді ослаблення долара,*— роз’яснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Дійсно, зараз долар перебуває в дуже слабкій позиції на світових ринках, але в цьому є якийсь парадокс. Адже у порівнянні, американська економіка виглядає набагато привабливіше європейської: у США нижчий рівень безробіття та інфляції, а темпи зростання економіки вищі, ніж у єврозоні».

«У той*же час в ЄС є великі боргові проблеми, час від часу виникають прогнози про прийдешні дефолти, і виходячи з усього вищесказаного, очевидно, що період падіння долара і зростання євро вже повинен закінчитися. З іншого боку, коливання американської валюти*— це лише наші проблеми, оскільки ослаблення долара вигідне для американської економіки як додатковий потенціал для збільшення експорту»,*— відзначає пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Ціною дешевшого газу може бути поява нового «Росукренерго»

Росія може піти на перегляд газових угод у разі вступу України до митного союзу, об’єднання НАК «Нафтогаз України» і ВАТ «Газпром» чи появи на українському ринку «Росукренерго-2».*Таку думку 4*квітня 2011*року на прес-конференції озвучив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— пише новинна служба «Лігабізнесінформ».

«Це може бути вступ до митного союзу, об’єднання „Нафтогазу” і „Газпрому”, ну і зараз, хоча це абсолютно несприятлива ситуація для України, цього не можна робити. Я дуже боюся такої схеми, як „РосУкрЕнерго-2”»,*— сказав знавець.
*
Пан Омельченко зазначив, що не виключає розробки такої схеми, як створення компанії за прикладом «Росукренерго» за участю українського і російського капіталу, яка займеться забезпеченням промисловим газом всього ринку України. При цьому, за словами знавця, буде надана газова знижка в 30–40 дол. «Тоді НАК „Нафтогаз України” повністю залишається без фінансового забезпечення і стає легкою здобиччю для „Газпрому”»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Уряд має готуватися до бажання Росії тримати флот у Севастополі ще довше

Наприкінці квітня 2010*року були підписані так звані Харківські угоди, якими продовжене перебування Чорноморського флоту Росії в Криму на 25*років після 2017*року. Втім, окремі російські діячі висловлюються про те, що російський флот перебуватиме в Севастополі довічно, або принаймні наступні 99*років,*— пише мережеве видання «Экономические новости».*

На думку директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, зараз дії керівництва країни дуже несподівані і тому виключати підписання нових угод щодо ЧФ РФ не варто. А нові угоди по російському флоту не вигідні Україні.

Багато питань українсько-російських двосторонніх відносин так чи інакше зводяться до ціни на газ. У 2010*році в Харкові президент Росії виторгував продовження терміну оренди ЧФ РФ, що для Кремля є питанням політичним. Отож, на думку пана Сунгуровського, у випадку нових переговорів щодо флоту торгуватися може Україна. «Якщо шукати якісь вигоди від тандему „газові ціни*— Чорноморський флот”, то можна шукати вигоди в іншій площині, а саме підвищення орендної плати за присутність ЧФ в Криму, виведення її на прийнятний для обох сторін міжнародний рівень. За підрахунками, орендна плата може становити від 2*до 9*млрд. дол. на рік. Україна також може виторгувати знижку за газ не піднімаючи орендної плати»,*— вважає пан Сунгуровський.

Ще одним ключовим моментом в українсько-російських відносинах є політична воля керівництва України, яка практично завжди відсутня. «Все буде залежати від твердості державної політики, державної стратегії. Якщо наше керівництво не бачить на 1–2 ходи вперед, ми і отримуємо такі ціни. Все залежить від того, наскільки прозорою та обґрунтованою є наша позиція. Якщо вона обґрунтована, то з цією позицією можна виступати і можна її відстоювати. Якщо вона є необґрунтованою і тримається на тактичних висновках, то спростувати ці аргументи легко, що і відбувається кожного разу»,*— підкреслив знавець.

Пан Сунгуровський також висловив думку, що питання газу для Росії носить більше економічний характер, а питання Чорноморського флоту*— політичний. «Чорноморський флот має для Росії символічний характер. Відмовитися від нього*— означає визнати свою поразку, на що Росія ніколи не піде. Він виконує представницькі функції регіонального характеру і частково глобального характеру. На сьогодні ЧФ також виконує обов’язки підтримки Південного військового округу Росії»,*— відзначає знавець.

При цьому пан Сунгуровський додав, що можна підняти питання про те, що ЧФ залишається в Криму, але паралельно починає, наприклад, діяти міжнародний терористичний центр за участю декількох флотів. А пізніше можна вести мову про демілітаризацію чорноморського басейну.



http://razumkov.org.ua

 

Законопроект «Про продовольчу безпеку» узаконить низький рівень життя

Громадяни України недоїдають*— до такого висновку дійшли депутати з фракцій парламентської більшості, які розробили проект закону «Про продовольчу безпеку». Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, в Україні нині критично низький рівень продовольчої безпеки населення. Калорійність раціону харчування українця становить близько 2500*кілокалорій на добу, тоді як у розвинених країнах цей показник становить приблизно 3300–3800 кілокалорій,*— повідомляє радіо «Свобода».

Коментуючи законодавчу ініціативу, директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна зазначає, що з калорійністю їжі середньостатистичного українця все гаразд, на відміну від її якості. «Людина повинна отримувати не лише калорії, а й дуже багато мікроелементів, вітамінів і так далі. Ви*ж знаєте, що зараз у нас, на жаль, почастішали випадки, коли діти вмирають на уроках фізкультури. І навіть знижують нормативи через це. На мій погляд, це прямо пов’язано з якістю харчування. І тут загроза дійсно є»,*— каже пані Шангіна.

Серед іншого, законопроект визначає граничною доступність продуктів харчування, якщо родина витрачає на їжу половину своїх доходів. Пані Шангіна вважає такий підхід неприйнятним і цинічним. Адже таким чином влада фактично узаконює бідність і низький рівень життя. «У ЄС середньостатистична сім’я витрачає 12–20% сукупних доходів на харчування. Вважати 50*% граничним порогом означає, що ми можемо узаконити неприйнятну для європейської країни норму»,*— наголошує вона.

Утім, ситуація в Україні зараз іще гірша: середньостатистична українська сім’я витрачає на харчування 60–70% свого сукупного бюджету. За словами пані Шангіної, починати вирішення цієї проблеми потрібно передусім із заходів, скерованих на зростання доходів українських громадян. Проте ані чинна влада, ані попередня про це не думали. Навпаки, зараз Україна єдина європейська держава, яка декларує дешеву робочу силу як свою перевагу.



http://razumkov.org.ua

 

Зростання курсу євро в Україні не має бути тривалим

Європейська валюта повільно, але впевнено продовжує рух вгору: якщо курс євро становив 11,60*грн., то за кілька днів, 29*квітня 2011*року, піднявся до 11,86%.*Знавці вважають таке підвищення парадоксальним, адже об’єктивних причин для нього немає. Про це пише газета «Комсомольская правда».

«Нинішнє зростання євро*— це насправді ослаблення долара,*— роз’яснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Дійсно, зараз долар перебуває в дуже слабкій позиції на світових ринках, але в цьому є якийсь парадокс. Адже у порівнянні, американська економіка виглядає набагато привабливіше європейської: у США нижчий рівень безробіття та інфляції, а темпи зростання економіки вищі, ніж у єврозоні».

«У той*же час в ЄС є великі боргові проблеми, час від часу виникають прогнози про прийдешні дефолти, і виходячи з усього вищесказаного, очевидно, що період падіння долара і зростання євро вже повинен закінчитися. З іншого боку, коливання американської валюти*— це лише наші проблеми, оскільки ослаблення долара вигідне для американської економіки як додатковий потенціал для збільшення експорту»,*— відзначає пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Загрози дефолту зараз немає, але у 2012-2013 роках оплата боргу значно зросте

Поки що дефолт Україні не загрожує, але от у 2012-2013-х роках може бути справді сутужно, оскільки треба буде виплачувати держборгу в 2–2,5 рази більше. Про це в коментарі мережевому виданні «Главком» сказав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Треба дивитися не просто на зростання ВВП, а на те, як це відбивається на „пересічному” українцеві. І тут вже все не так оптимістично. Формально показники досить непогані*— зокрема, оживає будівництво, що досить добре. Несподівано хороша кон’юнктура склалася і для наших експортерів*— насамперед, металу»,*— зазначив знавець.

Водночас, за словами пана Юрчишина, не можна не помічати й інший бік: економіка України як і раніше залишається експортно-орієнтованою, причому з низькою доданою вартістю, зарплати дуже низькі, важливі структурні реформи, як і раніше, не йдуть. «Більше того, у зв’язку зі зростанням цін на нафту автоматично буде зростати ціна на газ, а значить, стрімке зростання цін на житлово-комунальні послуги продовжиться. І це знову*ж таки при не запущених реформах, а якщо вони все-таки почнуть розвиватися, то дуже ймовірно, що це негативно відіб’ється на економічній динаміці»,*— сказав пан Юрчишин.

При цьому, як зазначив знавець, уряд, звичайно, планує зростання мінімальних стандартів на офіційний індекс інфляції, і зараз цей рівень витримується. «Але якщо фактично інфляція вище запланованої, значить, мінімальні стандарти знижуються. Чекати їх підвищення можна було*б, якби економіка виходила на новий рівень, відбувалися структурні зміни і підвищувалася її конкурентоспроможність. Але цього поки немає»,*— сказав пан Юрчишин.

«Якщо дивитися на держборг, то, з одного боку, він невеликий*— десь на рівні 40%*ВВП. Але якщо звернути увагу на його структуру, то ми побачимо, що ще три роки тому він був на рівні десь 12–13%. Тобто з країн Центральної та Східної Європи зростання зовнішнього боргу по відношенню до ВВП в Україні найвищий. Держава, по суті, розглядає свої можливості не в активізації внутрішньої діяльності, а саме в тому, що можна побільше позичити»,*— говорить знавець.

І навіть при достатній кількості золотовалютних резервів, всіх цих запасів, на думку пана Юрчишина, вистачить на покриття тільки 70%*боргу. «Звичайно, частина держборгу тут незначна, але зрозуміло, що якщо приватні агенти для повернення боргів будуть виходити на ринки з попитом на валюту, це внесе явний дисбаланс на валютних ринках»,*— сказав знавець.

Водночас, у 2011*році дефолт нам не загрожує, навіть якщо події будуть розвиватися не дуже добре*— і запаси є, і структура зовнішніх виплат незначна. «А от у 2012–2013 роках буде сутужно, тому що треба буде виплачувати держборги в 2–2,5 рази більше, ніж цього року. І якщо філософія короткострокових позик продовжиться, це може призвести до вельми неприємних наслідків»,*— підсумував пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua