Новини від центра Разумкова

Економіка США може стати перепоною для нової кризи

17*квітня 2011*року голова Світового банку Роберт Зеллік заявив, що світ перебуває на порозі нової економічної кризи. Основною загрозою він вважає зростання світових цін на продовольство. Ризики певного гальмування економічного зростання є, але ще зарано говорити про другу хвилю економічної кризи. Про це заявив в коментарі мережевому виданню «УНН» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Знавець пояснює це тим, що економіка США, яка залишається провідною економікою світу, зараз поступово відновлює свої позиції. Хоча, на його думку, заворушення в Північній Африці та землетрус в Японії породжують певні ризики.

«Якщо зважити деякі негативні і позитивні характеристики світової економіки, то прогнози нової кризи дещо перебільшені. Найбільша економіка світу*— економіка США*— перебуває на піднесенні і вона може стати заслоном для поширення кризових явищ»,*— наголосив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Уряд зволікає з пенсійною реформою через острах протестів

Український уряд має лише кілька місяців для прийняття у Верховній раді закону про пенсійну реформу, який неодноразово відкладався через розбіжності у суспільстві. Цей закон є ключовим для відновлення позик МВФ, передає новинна служба «Ройтерс» із посиланням на українських аналітиків. Так, за їхніми словами, заплановані на осінь 2012*року парламентські вибори ставлять під сумнів здатність правлячої Партії регіонів та її соратників по парламентській більшості*— блоку Володимира Литвина і фракції комуністів і далі ухвалювати «непопулярні» закони,*— пише часопис «Корреспондент».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, вважає, що, в крайньому разі, закони можуть бути ухвалені на початку осені. «Краще розглядати різнопланові соціально болючі питання на початку літа, але на початку осені це ще можливо, до виборів ще буде доволі далеко»,*— сказав пан Юрчишин.

За словами знавця, уряд побоюється, що прийняття пенсійної реформи може викликати протести, схожі на протести приватних підприємців проти прийняття Податкового кодексу наприкінці 2010*року. «Мені здається, що події, які сталися довкола Податкового кодексу, і потім*— прийняття бюджету і початок дискусії довкола Трудового кодексу показали, що документи не настільки відпрацьовані, аби сподіватися, що вони сподобаються, а крім того населення взагалі з великою недовірою ставиться до проектів уряду з реформування»,*— сказав знавець.

«Говорили, що основні пенсійні законопроекти розглядатимуться у лютому, потім відклали на березень, потім ще відклали. Це і є свідченням того, що не вдається запропонувати документ, який не викликає такого опору, який був з Податковим кодексом»,*— сказав пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Опитування: ставлення до влади продовжує погіршуватися

Рівень оптимізму громадян стосовно розвитку подій в Україні продовжував знижуватися: лише 14,2%* респондентів вважають, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі і 63,8%* — що в неправильному.

Продовжує знижуватись рівень підтримки діяльності центральних органів влади. У квітні 2011*року рівень повної підтримки діяльності Президента України склав 11,3%,*не підтримки*— 47,6%* опитаних. Діяльність Верховної Ради України та Уряду України не підтримали абсолютна більшість опитаних.

Продовжує знижуватись рівень підтримки діяльності політиків, які представляють діючу владу. Зокрема у квітні 2011*року рівень повної підтримки діяльності В.Януковича склав 10,6%,*а не підтримки*— 49,0%.*Діяльність М.Азарова повністю підтримали 5,3%* респондентів, не підтримали*— 60,1%.*Діяльність С.Тігіпка повністю підтримали 7,9%* респондентів, не підтримали*— 50,1%.*Діяльність В.Литвина повністю підтримали 3,6%* респондентів, не підтримали*— 64,6%.*Порівняно з лютим 2011*року рівень підтримки цих політиків дещо знизився.

У квітні 2011*року рівень повної підтримки діяльності Ю.Тимошенко склав 9,6%,*а не підтримки*— 60,2%.*Діяльність А.Яценюка повністю підтримали 9,8%* респондентів, не підтримали*— 46,0%.

Продовжує знижуватись електоральний рейтинг Партії регіонів, але незважаючи на це, він залишається найвищим серед усіх політичних сил. Так, за Партію регіонів висловили намір проголосувати 15,7%* усіх опитаних, або 22,1%* тих, хто має намір взяти участь у голосуванні. Показники Блоку Юлії Тимошенко складають 12,6%* усіх опитаних або 17,9%* тих, хто має намір взяти участь у голосуванні. Третій показник має Політична партія «Фронт змін» (8,1%* усіх опитаних або 10,8%* тих, хто має намір взяти участь у голосуванні), четвертий*— Політична партія «Сильна Україна» (4,9%* усіх опитаних або 6,1%* тих, хто має намір взяти участь у голосуванні). Подолати 3%-й*бар’єр могли*б також ВО «Свобода» (3,1%* та 4,6%* відповідно), Комуністична партія України (3,7%* та 4,3%* відповідно), Партія «УДАР» Віталія Кличка» (3,2%* та 4,2%* відповідно). Решта політичних сил набрали*б менше 3%*голосів.

Вперше з часу виборів Президента України частка респондентів, які вважають, що нинішня влада гірша, ніж попередня (32,5*перевищила частку тих, хто вважає, що нинішня влада краща, ніж попередня (18,2,*хоча відносна більшість опитаних (41,2*схиляються до думки, що нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від попередньої.

При цьому все менше громадян вважають, що стан справ, який зараз склався в країні є виключно або насамперед наслідком діяльності попередньої влади. Такі відповіді дали чверть опитаних (24,7.*Водночас 38,8%* респондентів покладають відповідальність за нинішній стан справ виключно або насамперед на діючу владу.

Загальний рівень протестних настроїв населення не підвищився, порівняно з лютим, проте дещо зросло число громадян, які готові взяти участь у законних акціях протесту з економічних причин.

Громадська думка відносно порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми є в цілому невизначеною, проте більшість опитаних вважають, що ця справа розглядатиметься не об’єктивно (22,4*або переважно не об’єктивно (31,3.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 1*по 5*квітня 2011*року. Було опитано 2009*респондента віком від 18*років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132*населених пунктах (із них 79*міських та 53*сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%* з імовірністю 0,95.


Докладніше (Ворд, 1,15 Мб).



http://razumkov.org.ua

 

Політична цензура та залежність від власників — ключові проблеми ЗМІ

У свободи слова в Україні є дві проблеми: політична цензура і залежність засобів масової інформації від їхніх власників. Про це новинній службі «Лігабізнесінформ» заявив директор політико-правових програм Центру Разумкова, Юрій Якименко.

«Проблема свободи слова в Україні складається з двох частин. Перша*— політична цензура. Друга*— залежність ЗМІ від власників. У цьому контексті можна говорити, що журналісти в Україні частково вільні. Так, вони можуть бути більш або менш вільні у донесенні різних поглядів, але ця незалежність обмежена власником»,*— наголосив знавець.

«Свобода слова необхідна, тому що вона є механізмом донесення до громадян діяльності влади, того, наскільки співпадають декларації і реальні дії»,*— зазначив знавець.

Оцінюючи діяльність політичних ток-шоу в Україні, пан Якименко наголосив, що такі шоу*— «це можливість для громадян побачити політиків такими, якими вони є, що дає змогу скласти думку про*них».

«Але таке шоу не вирішує проблеми донесення якихось змістовних повідомлень до громадян, тому що правила шоу передбачають певний конфлікт, часто проблеми дебатуються не по суті, а з використанням аргументації емоційного характеру. Те саме можна сказати про конфлікти під час передачі: люди бачать, що навіть політики не можуть вести нормальний і цивілізований діалог»,*— вважає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Україна: вперед, у пастку бідності

Якби влада хотіла боротися з бідністю, то треба було*б думати про зайнятість, малий бізнес і мобільність населення. Поки*ж вона намагається «відкупитися» маніпуляціями з мізерними стандартами якості життя*— мінімальними зарплатами і пенсіями.

http://razumkov.org.ua

 

Опитування: ставлення до влади продовжує погіршуватися

Рівень оптимізму громадян стосовно розвитку подій в Україні продовжує знижуватися: лише 14,2%* респондентів вважають, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі і 63,8%* — що в неправильному.

Продовжує знижуватись рівень підтримки діяльності центральних органів влади. У квітні 2011*року рівень повної підтримки діяльності Президента України склав 11,3%,*не підтримки*— 47,6%* опитаних. Діяльність Верховної Ради України та Уряду України не підтримали абсолютна більшість опитаних.

Продовжує знижуватись рівень підтримки діяльності політиків, які представляють діючу владу. Зокрема у квітні 2011*року рівень повної підтримки діяльності В.Януковича склав 10,6%,*а не підтримки*— 49,0%.*Діяльність М.Азарова повністю підтримали 5,3%* респондентів, не підтримали*— 60,1%.*Діяльність С.Тігіпка повністю підтримали 7,9%* респондентів, не підтримали*— 50,1%.*Діяльність В.Литвина повністю підтримали 3,6%* респондентів, не підтримали*— 64,6%.*Порівняно з лютим 2011*року рівень підтримки цих політиків дещо знизився.

У квітні 2011*року рівень повної підтримки діяльності Ю.Тимошенко склав 9,6%,*а не підтримки*— 60,2%.*Діяльність А.Яценюка повністю підтримали 9,8%* респондентів, не підтримали*— 46,0%.

Продовжує знижуватись електоральний рейтинг Партії регіонів, але незважаючи на це, він залишається найвищим серед усіх політичних сил. Так, за Партію регіонів висловили намір проголосувати 15,7%* усіх опитаних, або 22,1%* тих, хто має намір взяти участь у голосуванні. Показники Блоку Юлії Тимошенко складають 12,6%* усіх опитаних або 17,9%* тих, хто має намір взяти участь у голосуванні. Третій показник має Політична партія «Фронт змін» (8,1%* усіх опитаних або 10,8%* тих, хто має намір взяти участь у голосуванні), четвертий*— Політична партія «Сильна Україна» (4,9%* усіх опитаних або 6,1%* тих, хто має намір взяти участь у голосуванні). Подолати 3%-й*бар’єр могли*б також ВО «Свобода» (3,1%* та 4,6%* відповідно), Комуністична партія України (3,7%* та 4,3%* відповідно), Партія «УДАР» Віталія Кличка» (3,2%* та 4,2%* відповідно). Решта політичних сил набрали*б менше 3%*голосів.

Вперше з часу виборів Президента України частка респондентів, які вважають, що нинішня влада гірша, ніж попередня (32,5*перевищила частку тих, хто вважає, що нинішня влада краща, ніж попередня (18,2,*хоча відносна більшість опитаних (41,2*схиляються до думки, що нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від попередньої.

При цьому все менше громадян вважають, що стан справ, який зараз склався в країні є виключно або насамперед наслідком діяльності попередньої влади. Такі відповіді дали чверть опитаних (24,7.*Водночас 38,8%* респондентів покладають відповідальність за нинішній стан справ виключно або насамперед на діючу владу.

Загальний рівень протестних настроїв населення не підвищився, порівняно з лютим, проте дещо зросло число громадян, які готові взяти участь у законних акціях протесту з економічних причин.

Громадська думка відносно порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми є в цілому невизначеною, проте більшість опитаних вважають, що ця справа розглядатиметься не об’єктивно (22,4*або переважно не об’єктивно (31,3.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 1*по 5*квітня 2011*року. Було опитано 2009*респондента віком від 18*років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132*населених пунктах (із них 79*міських та 53*сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%* з імовірністю 0,95.


Докладніше (Ворд, 1,15 Мб).



http://razumkov.org.ua

 

Митний союз потрібен Україні набагато менше, ніж Росії

Україна далі на роздоріжжі. З одного боку, є шанс уже до кінця 2011*року приєднатися до угоди про зону вільної торгівлі з ЄС. З іншого боку, активізувалася Росія, яка наполягає на вступі України до митного союзу,*— повідомляє газета «Високий замок»

Виглядає на те, що Росії Україна у митному союзі потрібна значно більше, аніж митний союз Україні. «Не варто забувати, що наступного року у Росії будуть складні президентські вибори і російському керівництву потрібні козирі, які вказують на те, що країна розвивається і розширяється. Залучення України в орбіту Росії може бути сильним політичним козирем,*— каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Україна залишається привабливою для Росії тим, що є основним шляхом постачання російських енергоресурсів. Митний союз передбачає утворення наднаціональних органів, які будуть впливати на формування зовнішньої і внутрішньої економічної політики. ЄС*— це високорозвинені продуктивні ринки, які дають можливість входження у міжнародні інтеграційні товариства, а прив’язка до Росії заморожує чинну структуру економіки*— низькопродуктивну, з низькими заробітними платами. З точки зору розвитку України, ЄС дає нам більші перспективи, аніж повернення на пострадянський простір».

Щодо закидів прихильників вступу України до митного союзу, що зона вільної торгівлі з ЄС задушить вітчизняного виробника, оскільки він не зможе конкурувати з продукцією західноєвропейських компаній, то експерт вважає, що такі закиди безпідставні. «Ті*ж слова казали про СОТ: тільки-но Україна знизить свої імпортні бар’єри, виробництво в Україні ледь не зникне. Цього не сталося,*— каже Василь Юрчишин.*— Україна нині достатньо відкрита. Немає суттєвих перешкод щодо входження іноземного капіталу, іноземних виробників чи поставок іноземних товарів в Україну. Краще говорити про те, що ми можемо отримати. Євроінтеграційні процеси допоможуть залучити інвестиції. У митному союзі з Росією нам пропонують тимчасові блага у вигляді нижчої ціни на енергоресурси. Якщо подивитись на початок 1990-х, то вихідні умови України оцінювались вище, аніж Польщі чи країн Балтії. Але зараз ми на тому*ж рівні, що були й тоді, а ці країни пішли далеко вперед. Критерій їхньої успішності*— якраз те, що вони стали членами єдиної Європи».



http://razumkov.org.ua

 

Українська нафтопереробна галузь програє не лише Росії, а й Білорусі та Литві

Ринок нафтопродуктів є одним з найбільш проблемних в Україні. Будь-які коливання і невизначеності, періодичні бензинові кризи відразу відображаються на гаманцях громадян, навіть тих, хто не має особистого транспорту. Майже половина світлих нафтопродуктів на українському ринку імпортна. Паралельно, зафіксоване чергове зниження обсягів виробництва нафтопродуктів на вітчизняних НПЗ,*— пише мережеве видання «Экономические новости».

«Головна проблема*— низька конкурентоспроможність наших підприємств, оскільки останні 10*років в їхню модернізацію вкладалося у 4*рази менше коштів, ніж у підприємства Росії, Білорусі, Литви»,*— сказав провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Все буде залежати від двох чинників. Перший*— політика держави у сфері забезпечення нафтопродуктами, другий*— можливості власників НПЗ вкладати кошти в реконструкцію своїх підприємств. Якщо протягом короткого часу не будуть прийняті рішення і здійснено інвестиції в нафтопереробку, то галузь не отримає перспективи, оскільки не витримає конкуренції ні з російською, ні з білоруською нафтопереробкою»,*— вважає пан Омельченко.

Знавець зазначив, що імпортні нафтопродукти мають однаковий з українським режим оподаткування. І тому пільги при ввезенні нафтопродуктів в Україну особливо не відображаються на їх кінцевій вартості для споживача.

«Зростання цін на бензин на 90%*залежить від зростання ціни на нафту. У структурі ціни бензину 60%*складає вартість нафти, близько 30%*— податки, 5–7%* — транспортні витрати. А решта*— прибуток підприємства. На вартість нафти Україна вплинути не може. Ставки податків опускати не можна, оскільки вони і так низькі в порівнянні зі ставками в інших країнах Європи. Можна маневрувати лише в показниках транспортних витрат і прибутку»,*— сказав пан Омельченко, додавши, що ціни на нафтопродукти в України повністю відповідають світовій кон’юнктурі.

За словами знавця, для розвитку нафтопереробної галузі необхідні не просто інвестиції в розвиток виробництва, а й створення сприятливого інвестиційного клімату та забезпечення нормальної роботи судової системи, за якої інвестор міг би відчувати себе захищеним.



http://razumkov.org.ua

 

Прохідний бар’єр на виборах не такий важливий, як умови підрахунку голосів

До виборів ще півтора року, а депутати вже домовляються про нові правила. Днями Віктор Янукович пообіцяв делегації ЄС: проект закону про вибори буде найближчим часом переданий на громадське обговорення. Проте сам проект поки тримають за сім’ю замками*— на думку політологів, через дуже революційні ідеї. Хоча основні положення вже відомі. Наприклад, прохідний бар’єр буде підвищено з трьох до п’яти відсотків,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

«Рівень прохідного бар’єру*— питання не принципове,*— вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий». На його думку, важливо, як формуватимуться виборчі комісії, хто увійде до їхнього складу і як підраховуватимуться голоси.

«Саме тут криються найбільші проблеми. До речі, поки автори законопроекту не до кінця розкрили карти, як вони пропонують формувати виборчі комісії»,*— пояснив Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Думка громадян України про ядерну енергетику

Більшість громадян вважають, що через 10*років головними джерелами виробництва електроенергії в Україні будуть ядерна енергетика (таку думку висловили 26,6%* опитаних) та відновлювані джерела енергії (25,4.*Значно менше опитаних називали газ, вугілля, нафту та мазут, інші джерела.

Третина опитаних (33,7*вважають, що подальший розвиток ядерної енергетики може забезпечити більшу енергетичну незалежність України. Протилежної думки дотримуються 40,4%* респондентів.

Серед джерел інформації про ядерну безпеку найбільше громадяни довіряють професійним експертам (28,3,*телебаченню (13,8,*зарубіжним та міжнародним організаціям (12,6,*а найменше*— Уряду (2,1*та місцевій владі (0,3.

Більшість опитаних вважають українські АЕС досить небезпечними (39,4*або надзвичайно небезпечними (25,2.*Трохи менше двох третин респондентів висловлюють занепокоєння з приводу продовження терміну роботи діючих енергоблоків АЕС в Україні.

Водночас, навіть аварія на японській АЕС Фукусіма-1*не схилила громадян до думки закрити українські АЕС (таку думку висловили лише 10%*опитаних). Більшість*же респондентів вважають за необхідне покращити системи безпеки на українських*АЕС.

Відносна більшість опитаних (46,9*вважають, що підвищенню безпеки ядерної енергетики в Україні сприятиме приєднання України до заходів, які здійснює ЄС у сфері посилення безпеки атомних електростанцій. Думку про неефективність цього заходу висловили 27,2%.*Дещо менше третини опитаних (31,8*вважають, що підвищенню безпеки сприятиме об’єднання ядерно-енергетичних комплексів України та Росії. Відносна*ж більшість респондентів (43,6*не очікують підвищення безпеки від цього заходу. Переважна більшість респондентів (70,5*вважають, що приватизація українських АЕС не сприятиме підвищенню рівня ядерної безпеки.

Більшість громадян (62,3*вважають, що українська влада сьогодні не здатна забезпечити ефективні заходи з підвищення безпеки АЕС. Водночас, лише 13,9%* респондентів згодні платити за електроенергію значно більше, якщо це буде необхідно для фінансування заходів з підвищення безпеки на українських*АЕС.

Половина опитаних (49,0*висловилися проти об’єднання українських і російських підприємств ядерної енергетики та атомної промисловості у єдиний холдинг. Підтримали*б таке об’єднання 29,3%* респондентів. Відносна більшість ромадян (37,3*вважають, що у разі створення такого холдингу Україна програє, 22,8%* вважають, що Україна від цього виграє, а 20,9%* — що Україна від створення такого холдингу не виграє і не програє.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 1*по 5*квітня 2011*року. Було опитано 2009*респондента віком від 18*років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132*населених пунктах (із них 79*міських та 53*сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%*з імовірністю 0,95.

Докладніше (Ворд, 508 Кб).



http://razumkov.org.ua

 

Розрахунок за газ рублями зробить Україну залежною ще й від Центробанку РФ

Жодних об’єктивних підстав для переходу на розрахунки в рублях за російський газ немає,*— повдомляє мержеве видання «Главком».

На думку провідного експерта енергетичних програм Володимира Омельченка, якщо Україна погодиться на розрахунки в рублях з Росією, «то вона стане більш залежною від російського Центрального банку, де друкуються ці рублі».

«Це дозволить Росії отримати ще один вагомий засіб впливу, монетарний, на українську політику й економічну, й узагалі загальнодержавну»,*— зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Україна збільшує зовнішній борг найшвидше у Європі

Державний борг сягнув тієї межі, перевищувати яку надто небезпечно, вважають знавці. І радять зменшити темпи позик. Водночас, в уряді запевняють, що становище є керованим і жодної загрози банкрутства немає,*— повідомляє радіо «Свобода».

У 2011*році Україна впорається з ситуацією, утім якщо темпи нарощування боргу не знизяться, то дефолт може стати невідворотним, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Ситуація далеко не однозначна. У такій ситуації ускладнюється процес напрацювання відповідних інструментів. Я би хотів звернути увагу на певні додаткові ризики. У першу чергу, все це пов’язане з тим, що в останні роки ми нарощували державний борг надто швидко. Загальний зовнішній борг України за три роки зріс надзвичайно. Приріст, якщо рахувати співвідношення з внутрішнім валовим продуктом, найбільший у Європі»,*— наголосив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Прохідний бар’єр на виборах не такий важливий, як умови підрахунку голосів

До виборів ще півтора року, а депутати вже домовляються про нові правила. Днями Віктор Янукович пообіцяв делегації ЄС: проект закону про вибори буде найближчим часом переданий на громадське обговорення. Проте сам проект поки тримають за сімома замками*— на думку політологів, через дуже революційні ідеї. Хоча основні положення вже відомі. Наприклад, прохідний бар’єр буде підвищено з трьох до п’яти відсотків,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

«Рівень прохідного бар’єру*— питання не принципове»,*— вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. На його думку, важливо, як формуватимуться виборчі комісії, хто увійде до їхнього складу і як підраховуватимуться голоси.

«Саме тут криються найбільші проблеми. До речі, поки автори законопроекту не до кінця розкрили карти, як вони пропонують формувати виборчі комісії»,*— пояснив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Партія регіонів стрімко втрачає довіру виборців

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко в ефірі одного з українських телеканалів сказав, що Партія регіонів втрачає довіру українців,*— повідомляє мережеве видання «Флот 2017».

«Якщо говорити про динаміку змін, то Партія регіонів якраз має зміни на статистично значущому рівні, тоді як по іншим партіям і блокам*— це скоріше коливання, їх не можна вважати тенденцією. Дійсно, ми можемо говорити про те, що Партія регіонів втрачає, я не знаю, які обсяги електорального ядра, але мені здається, що 15%*— це все-таки вже менше»,*— зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Оплата газу рублями зробить Україну залежною ще й від Центробанку РФ

Жодних об’єктивних підстав для переходу на розрахунки в рублях за російський газ немає,*— повдомляє мержеве видання «Главком».

На думку провідного експерта енергетичних програм Володимира Омельченка, якщо Україна погодиться на розрахунки в рублях з Росією, «то вона стане більш залежною від російського Центрального банку, де друкуються ці рублі».

«Це дозволить Росії отримати ще один вагомий засіб впливу, монетарний, на українську політику й економічну, й узагалі загальнодержавну»,*— зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Недалекоглядність влади перетворила Харківські угоди на задчу Севастополя

Від самого початку, «Харківські угоди» не були спрямовані на інтереси українців. Про це заявив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський,*— повідомляє мережеве видання «Флот 2017».

«Україна нічого не отримала від Харківських угод. Газова спрямованість не передбачала полегшення життя рядового українця, вона передбачала полегшення життя тим олігархам, у власності яких знаходяться підприємства, що залежать від газоспоживання: підприємства хімічної, металургійної промисловості»,*— сказав знавець.

«Зараз звинувачують лише Тимошенко, яка свого часу, підписала такі угоди, але*ж про це було відомо в момент підписання Харківських угод. Чому тоді не переглядалося питання про перегляд газової формули? Отже, на той момент це всіх влаштовувало. Відсутність довгострокового прогнозування при підписанні цієї угоди мене особисто переконує в тому, що команда Януковича не достатньо професійна. І якщо вже на національному рівні вирішувати подібні питання, то слід було*б ставити на порядок денний й інші питання, в тому числі і підвищення орендної плати за землі та об’єкти, на яких базується ЧФ РФ»,*— зазначив пан Сунгуровський.

«Якщо*б ці питання розглядалися в комплексі, то Харківські угоди не виглядали*б примітивною здачею Севастополя Росії»,*— підкреслив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Україна має відверто заявити Росії, що не готова до митного союзу

3 квітня 2011 року в Інституті Горшеніна відбувся круглий стіл на тему «ЗВТ з Європою або митний союз з Росією — що для України краще?». Мережеве видання «Флот 2017» подає стенограму виступу заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

http://razumkov.org.ua

 

Харківські угоди — міна вповільненої дії, і відлік уже ввімкнено

21*квітня минає рік після підписання Харківських угод. Тоді Росія погодилася надати України 30-відсоткову знижку на газ. Україна*ж дозволила Чорноморському флоту РФ базуватися в Севастополі ще 25*років,*— повідомляє часопис «Країна» і наводить оцінку цих подій заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

Зараз уже всім зрозуміло, що з російського боку це була не знижка, а інша формула оплати за газ. Деякі виплати справді відкладаються, що полегшує роботу українській владі. Але для громадян абсолютно ніякого полегшення не відбулося. З платіжних квитанцій усім видно, що обіцянки про не підвищення ціни на газ, які прозвучали з вуст, зокрема й Віктора Януковича, є блефом.

Харківські угоди*— міна уповільненої дії, і таймер на ній уже ввімкнено. По-перше, Москва зажадала наступних компромісів від режиму, який продемонстрував свою проросійськість. Тепер ці компроміси стосуються бізнесу, що підтримує Януковича й Партію регіонів.

По-друге, Рано чи пізно влада, яка гарантувала такі недолугі угоди, з української політичної арени піде. А будь-хто, хто замінить її, захоче виправити ситуацію. Ясно, що це призведе до невдоволення Кремля. І ситуація вибухне.

По-третє, проблема у стилі ухвалення цих угод. Пригадуєте, як влада слухняною більшістю проштовхнула в парламенті їхню ратифікацію? А потім у всьому почала діяти бульдозером. Ось це реальна загроза для України. Парламент від ухвалення ключових політичних рішень відсунуто. Думкою експертів нехтують. Як і думкою простих людей. Тому якщо не буде механізмів випуску пари, якщо опозицію не допустять до розробки та ухвалення рішень*— заговорить вулиця. Влада ще може змінити тактику. Але часу для цього майже не залишилося.



http://razumkov.org.ua

 

Оплата газу рублями зробить Україну залежною ще й від Центробанку РФ

Жодних об’єктивних підстав для переходу на розрахунки в рублях за російський газ немає,*— повідомляє мережеве видання «Главком».

На думку провідного експерта енергетичних програм Володимира Омельченка, якщо Україна погодиться на розрахунки в рублях з Росією, «то вона стане більш залежною від російського Центрального банку, де друкуються ці рублі».

«Це дозволить Росії отримати ще один вагомий засіб впливу, монетарний, на українську політику й економічну, й узагалі загальнодержавну»,*— зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Недалекоглядність влади перетворила Харківські угоди на здачу Севастополя

Від самого початку, «Харківські угоди» не були спрямовані на інтереси українців. Про це заявив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський,*— повідомляє мережеве видання «Флот 2017».

«Україна нічого не отримала від Харківських угод. Газова спрямованість не передбачала полегшення життя рядового українця, вона передбачала полегшення життя тим олігархам, у власності яких знаходяться підприємства, що залежать від газоспоживання: підприємства хімічної, металургійної промисловості»,*— сказав знавець.

«Зараз звинувачують лише Тимошенко, яка свого часу, підписала такі угоди, але*ж про це було відомо в момент підписання Харківських угод. Чому тоді не переглядалося питання про перегляд газової формули? Отже, на той момент це всіх влаштовувало. Відсутність довгострокового прогнозування при підписанні цієї угоди мене особисто переконує в тому, що команда Януковича не достатньо професійна. І якщо вже на національному рівні вирішувати подібні питання, то слід було*б ставити на порядок денний й інші питання, в тому числі і підвищення орендної плати за землі та об’єкти, на яких базується ЧФ РФ»,*— зазначив пан Сунгуровський.

«Якщо*б ці питання розглядалися в комплексі, то Харківські угоди не виглядали*б примітивною здачею Севастополя Росії»,*— підкреслив знавець.



http://razumkov.org.ua