Новини від центра Разумкова

Президент у посланні до ВР окреслив коло проблем, але не шляхи їхнього вирішення

Послання президента Віктора Януковича до Верховної Ради 7*квітня 2011*року*— це своєрідний звіт глави держави та спроба виправдатися за те, що не було зроблено минулого року. Про це в коментарі «Газеті по-українськи» сказав директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

«Сам виступ був присвячений переважно постановці проблем та декларуванню якихось планів та пріоритетів на майбутнє. Дуже коротко, хоч і критично, сказано про те, чого не вдалося зробити за минулий рік, а також були окреслені окремі реформи. Але в принципі деякі питання стратегічного характеру не отримали відповідь»,*— зазначив знавець.

«Перш за все Янукович не сказав в чому полягатиме зміст нових реформ. В чому є незгода президента з тими підходами, які запропоновані щодо пенсійної реформи. Не дуже ґрунтовно була висвітлена тема, яким чином забезпечуватиметься справедливий розподіл тягаря реформ. А в цілому, були сказано правильні речі про насущні проблеми: корупцію, наркоманію і про передумови для створення демократичної політичної системи»,*— підкреслив пан Якименко.

При цьому знавець зазначив, що декларативність притаманна посланням, з якими зверталися усі президенти України. «Цим грішать усі президенти України, які звертаються до парламенту з посланнями. В них є правильна констатація, правильна декларація. Проте, вони зазвичай залишають поза увагою найболючіші питання. Глави держав вважають за краще не говорити, ніж говорити щось і, звісно, у виступі Януковича не прозвучало механізму подолання задекларованих проблем»,*— підсумував пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Світові нафтові компанії зацікавлені у перспективному, хоч і проблемному ринку Україн

Одна з найбільших у світі нафтогазових компаній*— італійська «Ені»*— виходить на український ринок. 13*квітня 2011*року власник кількох ліцензій на розробку нафтогазових площ в Україні британська «Кадоґан петролеум» повідомила про продаж «Ені» 30%*у своїх проектах,*— пише газета «Коммерсантъ».

Для «Ені» співпраця з «Кадоган»*— пробний проект, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «Світові добувачі прагнуть застовпити ресурси на перспективних, хоча і проблемних ринках, у тому числі в Україні. Ціни на енергоносії в світі ростуть, і компанії розраховують на поліпшення інвестиційного клімату в країні»,*— відзначає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Відмова від гривні на користь рубля теоретично можлива, хоч і дуже далека

Очільник*партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк заявив, що у разі приєднання до митного союзу, Україна може відмовитися від гривні на користь російського рубля. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що такий сценарій теоретично можливий,*— пише мережеве видання «Экономические новости».

Митний союз є економічним об’єднанням, наступною формою інтеграції якого може стати єдина валюта. Наочним прикладом такої інтеграції можна вважати ЄС, який спочатку був торговим об’єднанням, а пізніше перетворився і на валютний союз, вважає знавець.

Але на практиці у випадку з митним союзом і російським рублем такі перспективи є дуже далекими. «Митний союз не передбачає автоматичного переходу в стадію монетарного союзу. Це довгостроковий проект і вимагає узгодження не лише торгових правил у відносинах з країнами, що не входять до митного союзу, а й гармонізацію законодавства з ведення справ всередині країни, реалізації питань заробітної плати, соціального забезпечення. І тому, навіть якщо й буде рух до валютного союзу, то він буде тривалим»,*— сказав пан Юрчишин.

«Перехід на рубль навряд чи відбудеться, тому що це буде значна втрата фінансової незалежності. Але частка державних резервів у рублях значно зросте, що цілком природно. Якщо великий обсяг торгівлі буде вестися в рублях, то цілком природно наявність серйозних рублевих запасів»,*— зазначив знавець.

У той*же час, присутність значної частки рубля в резерві несе ризик, оскільки російська національна валюта недостатньо міцна і дуже залежна від зовнішніх факторів. «Рубль не є достатньо сильною і стабільною валютою, визнаною в усьому світі. Тут можуть бути проблеми з шоками на російських ринках, які за наявності єдиної валюти будуть мати сильний вплив на Україну. А у рубля не дуже хороші перспективи. Російська економіка все ще розвивається. Це не сильна економіка з високими поглинаннями ризиків. Економіка РФ не дуже стійка, схильна до зовнішніх шоків і базується на сировинній експортно-орієнтованій моделі, що робить її залежною від попиту на сировину. І не видно, що в найближче десятиліття російська економіка стане достатньо конкурентоспроможною. Тому вона не може бути орієнтиром для України»,*— переконаний знавець.

Пан Юрчишин зазначає, що Україна повинна орієнтуватися на європейські економіки не тільки за показниками зростання, але і за рівнем ВВП на душу населення, роботою державних інституцій, захисту права власності та бізнесу, рівнем конкурентоспроможності продукції і виробництва в цілому, що дасть можливість забезпечити людей гідним заробітком.



http://razumkov.org.ua

 

Митний союз України з Росією суперечитиме світовій практиці

Україні невигідний вступ до митного союзу з Росією. Принаймні, в тому вигляді, в якому зараз пропонує російська сторона. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин в коментарі новинній службі «Рекс».

«Митний союз*— це одна з форм економічного співробітництва. Якщо подивитися, як розвивалися торгово-регіональні союзи в світі, то стає зрозуміло, що важливо аби всі країни-учасники такого об’єднання були орієнтовані на країну зі стабільною економікою та розвинутими ринками. У митному союзі, який пропонує Росія, такої держави немає*— у всіх країнах четвірки економіка досить слабка. Крім того, немає єднального чинника*— для Росії і Казахстану важливіші сировинні питання, для України*— транзитні»,*— відзначає знавець.

Пан Юрчишин вважає, що для ефективної діяльності митного союзу необхідно створення наднаціонального органу, що, по-перше, суперечить Конституції України, а по-друге, вимагає потужного зовнішнього нагляду. «Якщо такий наднаціональний орган буде створений за нинішніх умов, він неодмінно почне захищати інтереси головного учасника союзу»,*— підкреслив знавець. Він вважає, що входження в митний союз для України занадто ризиковане.

«Окремі переваги в галузях енергетики, літакобудування і видобутку корисних копалин, не покриють весь український ринок, і швидше за все, опиняться в рамках окремих промислових грум і сфер впливу. Повернення на пострадянський простір означає для України заморожування багатьох напрямків економіки. А в тому, що зараз пропонується, є окремі переваги, але відсутня база для розвитку і зміцнення ринків, залучення іноземних інвестицій»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Розробка Чорноморського шельфу поки не гарантує енергетичної незалежності

Міністр юстиції Олександр Лавринович оголосив про підписання мирової угоди про розробку Чорноморського шельфу з компанією «Венко прикерченська». Блокувальним пакетом акцій компанії «Венко прикерченська» володіє ДПЕК, яка, як відомо належить Рінату Ахметову, — повідомляє «Газета по-українськи».

«Не можна сказати, що компанія „Венко” недосвідчена. Так вона справді невелика, але досить давно займається видобутком нафти та газу, особливо це стосується регіону північно-західної Африки. На шельфі вони видобувають вуглеводні разом з компанією „Лукойл”. Самостійно „Венко” не може здійснювати нафтовидобуток, але в неї є досвід залучення коштів. І вона цілком може залучити необхідні технології. Тому я вважаю, що у „Венко” є певні шанси на видобуток нафти з Чорноморського шельфу»,*— зазначив експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Водночас пан Омельченко додав, що непрозорий конкурс на розробку Чорноморського шельфу та участь підприємців, наближених до влади, може перешкодити залученню інвестицій. «Процедура того конкурсу, який відбувся ще раніше і потім входження до „Венко” непрозорих інвесторів, які є наближеними до влади, створює величезні ризики залучення інвестицій в український нафто- і газовидобуток».**

Знавець припускає, що комерційний видобуток нафти на Чорноморському шельфі «Венко прикерченська» може розпочатися не раніше ніж за 7*років: «Першу нафту з Чорноморського шельфу можна буде отримати у 2018–2020 роках, але не раніше ніж за 7*років».

На запитання, чи зможе нафта з Чорноморського шельфу скоротити залежність від імпорту сировини, пан Омельченко зазначив, що поки це неможливо визначити. «Зараз важко сказати чи може сировина з української частини Чорноморського шельфу вирішити питання енергетичної безпеки, адже він вивчений лише на 2–3% і для того, щоб чітко підрахувати запаси треба займатися бурінням свердловин, геологорозвідкою. А для виконання таких робіт потрібні величезні кошти. Щоб тільки оцінити запаси шельфу Чорного моря потрібно витратити щонайменше 700–800 млн. доларів»,*— додав знавець.

«Якщо говорити про вже розвідані джерела, то на них можна збільшити видобуток на 2–3 млрд. куб. газу, а також збільшити видобуток нафти на кількасот тисяч тон. Однак розвідано тільки мілководний шельф і якихось величезних запасів не виявлено, тому треба продовжувати геологорозвідку»,*— підсумував пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Попри проблеми, світові нафтові компанії зацікавлені у ринку України

Одна з найбільших у світі нафтогазових компаній*— італійська «Ені»*— виходить на український ринок. 13*квітня 2011*року власник кількох ліцензій на розробку нафтогазових площ в Україні британська «Кадоґан петролеум» повідомила про продаж «Ені» 30%*у своїх проектах,*— пише газета «Коммерсантъ».

Для «Ені» співпраця з «Кадоган»*— пробний проект, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «Світові добувачі прагнуть застовпити ресурси на перспективних, хоча і проблемних ринках, у тому числі в Україні. Ціни на енергоносії в світі ростуть, і компанії розраховують на поліпшення інвестиційного клімату в країні»,*— відзначає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Влада знову списує власні прорахунки на роботу неурядових організацій

Представники Партії регіонів заявами щодо причетності Джорджа Сороса до протестів проти дій влади роблять «ведмежу послугу» президенту Януковичу. Про це новинній службі «Лігабізнесінформ» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий у відповідь на слова глави фракції регіоналів у Верховній раді Олександра Єфремова про фінансування Соросом протестних настроїв в Україні. Пан Єфремов заявив, що «зовнішній інвестор» виділив кошти на те, щоб в Україні готували людей для втілення проектів «за варіантом Північної Африки».

«Враховуючи історію України, коли починалося подібне „полювання на відьом”, у цьому випадку на недержавні організації, то я нагадаю комісію Валерію Мішури у парламенті, яка ніби мала ще більш достовірні факти якогось фінансового втручання. У результаті все це закінчилося нічим, тому що, як виявилося, вся їхня „доказова база”*— це відкриті публікації нашого Центру Разумкова про розвиток недержавного сектору в Україні та його фінансування»,*— наголосив пан Чалий. «Робилося це напередодні виборчої кампанії. На мій погляд, для фальсифікацій»,*— додав знавець.

За його словами, якщо заява Єфремова зроблена як окремого народного депутата, то це «ведмежа послуга» президенту України. «Я нагадаю, що навіть люди, які працюють сьогодні у цій владі, у свій час співпрацювали з фондами, пов’язаними із Соросом. Наприклад, глава Мін’юсту пан Лавринович очолював програму „Верховенство права” у фонді „Відродження”. Наскільки мені відомо, є навіть угоди з фондом на місцевому рівні з адміністраціями»,*— додав знавець. Він зазначив, що фонд «Відродження»*— українська недержавна організація, яку фінансує не лише Сорос, а й інші приватні особи, зокрема українці.

«Правлячій партії сьогодні треба думати не про те, як ставити палиці у колеса позабюджетному фінансуванню важливих для розвитку держави питань, а подумати про те, як профінансувати важливі для держави проекти»,*— сказав пан Чалий.

«Мені зрозуміла природа цих заяв. Очевидно, що ключові чинники*— це вибори і складна економічно-соціальна ситуація в Україні. Коли влада не може вирішити якісь питання, то вигадують теми, що дають змогу відвернути увагу людей від проблем»,*— вважає знавець.

До того*ж, порівнювати з експертного погляду ситуацію в Африці*та в Україні*— недопустимо. «Я, як експерт, не бачу, які тут можуть бути паралелі. Якщо влада стверджує зворотне*— що*ж, певно, їм відомо більше, отже, наша влада збирається діяти у тому*ж напрямі. Мені*б не хотілося вірити в їхнє припущення»,*— наголосив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Києву не вистачає водоочисних установок і сучасного сміттєпереробного заводу

Попри те, що Київ вважають однією з найзеленіших столиць у Європі, проблем у міста вистачає: занедбані небезпечні заводи, відсутність систем екозахисту на деяких підприємствах, брак полігонів для сміття, значний обсяг вихлопних газів. Водночас, за даними опитування на замовлення Бостонської консультаційної групи, яка розробляє «Стратегію розвитку Києва до 2025*року», 32%*киян хочуть бачити своє місто «найбільш екологічно чистим». Знавці поділилися своїми думками щодо покращення ситуації,*— пише газета «Сегодня».

«Найбільш небезпечними підприємствами в столиці вважаються »Радон«, який займається захороненням радіоактивних відходів, підприємство »Захід«, яке використовує берилій. А також сховища хлору »Київводоканалу«, завод «Енергія»,*— розповідає провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький.

На думку знавця, ці та багато інших підприємств столиці необхідно виносити з міста, а ті, що залишилися, змусити встановити сучасні системи екологічного очищення. «Інше питання*— куди виносити підприємства. Розмови про перенесення в область ведуться давно, але потрібно, щоб керівники Києва та області остаточно вирішили*— як це зробити»,*— говорить пан Жмуцький.

Щоб кияни, так само як жителі Будапешта чи Відня, могли пити воду з-під кранів, необхідно встановити потужні очисні споруди. «А у нас досі воду хлорують, хоча є інші засоби. Також можна в кожному будинку встановлювати водоочисні установки»,*— говорить знавець.

Крім того, пан Жмуцький наголошує: «Щоб зберегти наші острови, треба категорично заборонити в’їзд туди машин. А також, нарешті, прийняти поправки до законів, які забороняли*б ставити машини на газони. Зараз на Русанівську набережну перетягнули плавучі ресторани. Мало того, що вони забруднюють воду своїми відходами (там немає стаціонарної каналізації), так гості цих ресторанів і казино лишають машини перед ними прямо на газонах, у скверах»,*— говорить знавець.

Терміново треба вирішувати проблеми зі сміттям. Як вважає пан Жмуцький, потрібно будувати новий сучасний сміттєпереробний завод, але дуже далеко від житлових масивів. Крім того, необхідно запросити компанії зі світовим ім’ям, які, нарешті, займуться розподіленням і переробкою сміття.



http://razumkov.org.ua

 

В Криму патріотизм коливається, залежно від того, хто зараз при владі

На запитання «Чи сприймаєте ви Україну як свою Батьківщину?» в Криму спостерігається різка зміна поглядів,*— повідомляє газета «Високий замок».

%-get_graf:p_1303114532_1:100%:300-%

«Причина різкої зміни настроїв кримчан*— очевидна. Вона криється у зміні влади в Україні, зокрема зміні президента. Якщо попередню, »помаранчеву« владу, кримчани сприймали, умовно кажучи, вороже, боролися з нею, то нинішню, зокрема теперішнього главу держави Віктора Януковича, вважають своїм. Відповідно у позитивний бік змінилося ставлення жителів півострова до різних процесів в Україні»,*— сказав директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

«Чи зміняться ці настрої знову з новою зміною влади, залежатиме від того, що ця влада робитиме. Основною помилкою попередників Януковича у відносинах з Кримом було те, що вони намагалися проводитися там свою зовнішню і гуманітарну політику, яку кримчани не сприймали. Водночас колишня влада не пропонувала нічого такого, що вирішувало*б життєві питання у цьому регіоні. Якщо влада зміниться і запропонує кримчанам позитивну економічну політику, якщо вони відчують зростання свого добробуту, то значно спокійніше реагуватимуть на нові гуманітарні чи зовнішньополітичні ініціативи. У випадку тиску і вимог „наїжачене ставлення” до України може повернутися»,*— вважає Андрій Биченко.



http://razumkov.org.ua

 

Києву бракує водоочисних установок і сучасного сміттєпереробного заводу

Попри те, що Київ вважають однією з найзеленіших столиць у Європі, проблем у міста вистачає: занедбані небезпечні заводи, відсутність систем екозахисту на деяких підприємствах, брак полігонів для сміття, значний обсяг вихлопних газів. Водночас, за даними опитування на замовлення Бостонської консультаційної групи, яка розробляє «Стратегію розвитку Києва до 2025*року», 32%*киян хочуть бачити своє місто «найбільш екологічно чистим». Знавці поділилися своїми думками щодо покращення ситуації,*— пише газета «Сегодня».

«Найбільш небезпечними підприємствами в столиці вважаються »Радон«, який займається захороненням радіоактивних відходів, підприємство »Захід«, яке використовує берилій. А також сховища хлору »Київводоканалу«, завод «Енергія»,*— розповідає провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький.

На думку знавця, ці та багато інших підприємств столиці необхідно виносити з міста, а ті, що залишилися, змусити встановити сучасні системи екологічного очищення. «Інше питання*— куди виносити підприємства. Розмови про перенесення в область ведуться давно, але потрібно, щоб керівники Києва та області остаточно вирішили*— як це зробити»,*— говорить пан Жмуцький.

Щоб кияни, так само як жителі Будапешта чи Відня, могли пити воду з-під кранів, необхідно встановити потужні очисні споруди. «А у нас досі воду хлорують, хоча є інші засоби. Також можна в кожному будинку встановлювати водоочисні установки»,*— говорить знавець.

Крім того, пан Жмуцький наголошує: «Щоб зберегти наші острови, треба категорично заборонити в’їзд туди машин. А також, нарешті, прийняти поправки до законів, які забороняли*б ставити машини на газони. Зараз на Русанівську набережну перетягнули плавучі ресторани. Мало того, що вони забруднюють воду своїми відходами (там немає стаціонарної каналізації), так гості цих ресторанів і казино лишають машини перед ними прямо на газонах, у скверах»,*— говорить знавець.

Терміново треба вирішувати проблеми зі сміттям. Як вважає пан Жмуцький, потрібно будувати новий сучасний сміттєпереробний завод, але дуже далеко від житлових масивів. Крім того, необхідно запросити компанії зі світовим ім’ям, які, нарешті, займуться розподіленням і переробкою сміття.



http://razumkov.org.ua

 

Росія блефує, лякаючи наслідками відмови України від митного союзу

Російська влада офіційно визнала небажання України вступати до митного союзу і вже погрожує згортанням низки російсько-українських проектів і застосуванням санкцій щодо українського експорту. Знавці відзначають, що публічна відмова України від східного вектора інтеграції спростить переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС,*— пише газета «Коммерсант».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що зниження обсягів економічного співробітництва з РФ буде меншим, ніж заявляють російські чиновники. «Коли східноєвропейські країни вступали до ЄС, Росія також загрожувала їм погіршенням товарообігу, проте ці держави лише наростили експорт своїх товарів до РФ. Аналогічні загрози Росія адресувала Україні напередодні її вступу до СОТ,*— відзначає знавець.*— Незважаючи на те, що такі санкції можливі, вони продиктовані не економічними, а політичними причинами, тому швидше за все будуть нетривалими».



http://razumkov.org.ua

 

В Криму патріотизм коливається залежно від того, хто зараз при владі

На запитання «Чи сприймаєте ви Україну як свою Батьківщину?» в Криму спостерігається різка зміна поглядів,*— повідомляє газета «Високий замок».

«Причина різкої зміни настроїв кримчан*— очевидна. Вона криється у зміні влади в Україні, зокрема зміні президента. Якщо попередню, „помаранчеву” владу, кримчани сприймали, умовно кажучи, вороже, боролися з нею, то нинішню, зокрема теперішнього главу держави Віктора Януковича, вважають своїм. Відповідно у позитивний бік змінилося ставлення жителів півострова до різних процесів в Україні»,*— сказав директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

«Чи зміняться ці настрої знову з новою зміною влади, залежатиме від того, що ця влада робитиме. Основною помилкою попередників Януковича у відносинах з Кримом було те, що вони намагалися проводитися там свою зовнішню і гуманітарну політику, яку кримчани не сприймали. Водночас колишня влада не пропонувала нічого такого, що вирішувало*б життєві питання у цьому регіоні. Якщо влада зміниться і запропонує кримчанам позитивну економічну політику, якщо вони відчують зростання свого добробуту, то значно спокійніше реагуватимуть на нові гуманітарні чи зовнішньополітичні ініціативи. У випадку тиску і вимог „наїжачене ставлення” до України може повернутися»,*— вважає Андрій Биченко.



http://razumkov.org.ua

 

Президент у посланні до ВР окреслив коло проблем, але не шляхи їхнього вирішення

Послання президента Віктора Януковича до Верховної Ради 7*квітня 2011*року*— це своєрідний звіт глави держави та спроба виправдатися за те, що не було зроблено минулого року. Про це в коментарі «Газеті по-українськи» сказав директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

«Сам виступ був присвячений переважно постановці проблем та декларуванню якихось планів та пріоритетів на майбутнє. Дуже коротко, хоч і критично, сказано про те, чого не вдалося зробити за минулий рік, а також були окреслені окремі реформи. Але в принципі деякі питання стратегічного характеру не отримали відповідь»,*— зазначив знавець.

«Перш за все Янукович не сказав в чому полягатиме зміст нових реформ. В чому є незгода президента з тими підходами, які запропоновані щодо пенсійної реформи. Не дуже ґрунтовно була висвітлена тема, яким чином забезпечуватиметься справедливий розподіл тягаря реформ. А в цілому, були сказані правильні речі про насущні проблеми: корупцію, наркоманію і про передумови для створення демократичної політичної системи»,*— підкреслив пан Якименко.

При цьому знавець зазначив, що декларативність притаманна посланням, з якими зверталися усі президенти України. «Цим грішать усі президенти України, які звертаються до парламенту з посланнями. В них є правильна констатація, правильна декларація. Проте, вони зазвичай залишають поза увагою найболючіші питання. Глави держав вважають за краще не говорити, ніж говорити щось і, звісно, у виступі Януковича не прозвучало механізму подолання задекларованих проблем»,*— підсумував пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Мирова угода з «Венко прикерченською» зміцнить довіру інвесторів до України

Укладення мирової угоди між урядом та компанією «Венко прикерченська» допоможе вирішити питання залучення капіталу в чорноморський шельф, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, а також добре вплине на інвестиційний клімат і дасть змогу Україні увійти до найбільших видобувачів вуглеводнів,*— повідомляє новинна служба «Українські новини».

«Якнайшвидше підписання мирової угоди стане хорошим знаком для великих нафтовидобувних компаній, які зацікавлені в розробці інших ділянок української частини шельфу Чорного моря. Те, що „Венко” раніше позбавили права видобувати нафту й газ, поставило багато питань перед потенційними інвесторами»,*— вважає пан Омельченко.

Україна*— єдина країна чорноморського басейну, яка не розробляє глибоководну частину свого шельфу. І причина*— небажання деяких підприємницьких груп впускати сюди іноземні компанії. «Залишається фактом, що рішення Кабміну Юлії Тимошенко позбавити „Венко” можливості видобувати нафту і газ на шельфі Чорного моря було продиктовано інтересами груп, близьких до колишнього прем’єра»,*— впевнений знавець.

На думку пана Омельченка, умови договору з «Венко» вигідні для України. Він зазначив, що за весь тридцятирічний період дії Угоди про розподіл продукції, враховуючи видобуті вуглеводні, компенсацію видатків інвестора, роялті та ті податки, які заплатить компанія, загальна частка України в проекті з розробки Прикерченської ділянки становитиме понад 70%,*що є найбільшою часткою держави в подібних проектах «Венко» у інших країнах. «Загалом це гарні умови. Особливо з урахуванням того, що існують високі ризики, що нафти та газу не виявиться. А щоб пробурити одну свердловину потрібно близько 70*млн. доларів. Тому доцільно залучати такі компанії, як „Венко”. І загалом ці умови цілком прийнятні», — вважає знавець.

«„Венко”*— це пробний камінь, від того як вони втілять свій проект залежатимуть рішення інших інвесторів»,*— стверджує пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

то та компанія що належить формально чотирьом малолітнім курвам?

 

Україна не зможе довести недійсність газових угод із Росією

Справа проти колишньої глави уряду Юлії Тимошенко, порушена за перевищення влади і службових повноважень при укладанні газових угод у січні 2009*року, не може вплинути на перегляд довгострокових газових угод, оскільки вони регулюються згідно з міжнародним правом і всі спірні питання вирішуються у Стокгольмському суді. Про це 18*квітня 2011*року в коментарі новинній службі «ЗІК» повідомив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На думку пана Омельченка, Україна не може піти за болгарським сценарієм розірвання газових угод з Росією, тому що в Болгарії була дещо інша ситуація. «Були переглянуті умови поставок газу в першу чергу не тому, що хтось там на когось натиснув, а тому, що Болгарія дала згоду на будівництво Південного потоку»,*— зазначив знавець.

«Тобто ці угоди не мають відношення до якихось внутрішніх розбірок в Україні. І з точки зору міжнародного права абсолютно нікого не цікавить, хто там що кому говорив, була там директива Кабміну чи ні. На цих документах є підписи відповідальних українських осіб. І вони мають юридичну вагу»,*— сказав знавець.

Пан Омельченко вважає, що перегляд цін на російський газ можна очікувати лише в тому разі, якщо Україна піде на значні поступки. Зокрема, якщо вона повноцінно приєднається до митного союзу і відбудеться об’єднання НАК «Нафтогаз України» і «Газпрому». «Але ці умови для України є повністю невигідними, оскільки вони змінюють європейський вектор направленості української політики»,*— переконаний знавець.

Повідомлення про те, що Росія може істотно підвищити експортне мито на газ для України, якщо Київ відмовиться від приєднання до митного союзу, на думку пана Омельченка, не відповідає дійсності, оскільки це питання повністю врегульовано харківськими домовленостями і відповідними угодами.



http://razumkov.org.ua

 

У Криму патріотизм коливається залежно від того, хто зараз при владі

На запитання «Чи сприймаєте ви Україну як свою Батьківщину?» в Криму спостерігається різка зміна поглядів,*— повідомляє газета «Високий замок».

«Причина різкої зміни настроїв кримчан*— очевидна. Вона криється у зміні влади в Україні, зокрема зміні президента. Якщо попередню, „помаранчеву” владу, кримчани сприймали, умовно кажучи, вороже, боролися з нею, то нинішню, зокрема теперішнього главу держави Віктора Януковича, вважають своїм. Відповідно у позитивний бік змінилося ставлення жителів півострова до різних процесів в Україні»,*— сказав директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

«Чи зміняться ці настрої знову з новою зміною влади, залежатиме від того, що ця влада робитиме. Основною помилкою попередників Януковича у відносинах з Кримом було те, що вони намагалися проводитися там свою зовнішню і гуманітарну політику, яку кримчани не сприймали. Водночас колишня влада не пропонувала нічого такого, що вирішувало*б життєві питання у цьому регіоні. Якщо влада зміниться і запропонує кримчанам позитивну економічну політику, якщо вони відчують зростання свого добробуту, то значно спокійніше реагуватимуть на нові гуманітарні чи зовнішньополітичні ініціативи. У випадку тиску і вимог „наїжачене ставлення” до України може повернутися»,*— вважає Андрій Биченко.



http://razumkov.org.ua

 

Нова військова доктрина визначила загрозою неурядові організації

Нова військова доктрина, яку 13*квітня 2011*року на закритому засіданні затвердив уряд і миттєво поширили засоби масової інформації, закріпила відмову від вступу до НАТО, а також визначила нові загрози безпеці країни. У документі наводяться не тільки зовнішньополітичні ризики виникнення воєнних конфліктів, а й внутрішні, зокрема «фінансова та моральна підтримка неурядових організацій, чия діяльність спрямована на дискредитацію влади»,*— пише газета «Львівська пошта».

«Я був і залишаюся противником такого документа як військова доктрина. Це пережиток „холодної війни”*— того періоду, коли воєнні засоби були основою зовнішньої політики держав,*— каже директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.*— Сьогодні такі засоби відходять на другий план, і треба було*б у новій стратегії національної безпеки прописати моменти, які*б передбачали використання сили і її місце у політиці держави. Цього було*б достатньо. Тому я не бачу необхідності в цьому документі. Загрози в доктрині вказують не просто так, а щоб під них вибудовувалася модель Збройних*сил».

«Якщо держава бачить у чомусь загрозу, то відповідне завдання отримують певні спецслужби, працюють, відстежують ті чи інші процеси. Я особисто загрози безпеці країни від того, що описано у новій доктрині, не бачу,*— говорить знавець про підтримку політичних сил, неурядових організацій.*— Це звичайний страх відкритості, який ні до чого доброго не призведе. Хоча насправді в окремих випадках можливий і економічний, і політичний шпіонаж. Тому це не обов’язково стосується самих Збройних сил, але й решти силових структур».



http://razumkov.org.ua

 

Українськими законами не можна довести недійсність газових угод із Росією

Справа проти колишньої глави уряду Юлії Тимошенко, порушена за перевищення влади і службових повноважень при укладанні газових угод у січні 2009*року, не може вплинути на перегляд довгострокових газових угод, оскільки вони регулюються згідно з міжнародним правом і всі спірні питання вирішуються у Стокгольмському суді. Про це 18*квітня 2011*року в коментарі новинній службі «ЗІК» повідомив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На думку пана Омельченка, Україна не може піти за болгарським сценарієм розірвання газових угод з Росією, тому що в Болгарії була дещо інша ситуація. «Були переглянуті умови поставок газу в першу чергу не тому, що хтось там на когось натиснув, а тому, що Болгарія дала згоду на будівництво Південного потоку»,*— зазначив знавець.

«Тобто ці угоди не мають відношення до якихось внутрішніх розборок в Україні. І з точки зору міжнародного права абсолютно нікого не цікавить, хто там що кому говорив, була там директива Кабміну чи ні. На цих документах є підписи відповідальних українських осіб. І вони мають юридичну вагу»,*— сказав знавець.

Пан Омельченко вважає, що перегляд цін на російський газ можна очікувати лише в тому разі, якщо Україна піде на значні поступки. Зокрема, якщо вона повноцінно приєднається до митного союзу і відбудеться об’єднання НАК «Нафтогаз України» і «Газпрому». «Але ці умови для України є повністю невигідними, оскільки вони змінюють європейський вектор направленості української політики»,*— переконаний знавець.

Повідомлення про те, що Росія може істотно підвищити експортне мито на газ для України, якщо Київ відмовиться від приєднання до митного союзу, на думку пана Омельченка, не відповідає дійсності, оскільки це питання повністю врегульовано харківськими домовленостями і відповідними угодами.



http://razumkov.org.ua

 

Політична цензура і залежність від власників — ключові проблеми вітчизняних ЗМІ

У свободи слова в Україні є дві проблеми: політична цензура і залежність засобів масової інформації від їхніх власників. Про це новинній службі «Лігабізнесінформ» заявив директор політико-правових програм Центру Разумкова, Юрій Якименко.

«Проблема свободи слова в Україні складається з двох частин. Перша*— політична цензура. Друга*— залежність ЗМІ від власників. У цьому контексті можна говорити, що журналісти в Україні частково вільні. Так, вони можуть бути більш або менш вільні у донесенні різних поглядів, але ця незалежність обмежена власником»,*— наголосив знавець.

«Свобода слова необхідна, тому що вона є механізмом донесення до громадян діяльності влади, того, наскільки співпадають декларації і реальні дії»,*— зазначив знавець.

Оцінюючи діяльність політичних ток-шоу в Україні, пан Якименко наголосив, що такі шоу*— «це можливість для громадян побачити політиків такими, якими вони є, що дає змогу скласти думку про*них».

«Але таке шоу не вирішує проблеми донесення якихось змістовних повідомлень до громадян, тому що правила шоу передбачають певний конфлікт, часто проблеми дебатуються не по суті, а з використанням аргументації емоційного характеру. Те саме можна сказати про конфлікти під час передачі: люди бачать, що навіть політики не можуть вести нормальний і цивілізований діалог»,*— вважає знавець.



http://razumkov.org.ua