Новини від центра Разумкова

Існування блоків партій спотворює виборчу систему України

7 квітня 2011 року президент України запропонував внести зміни до виборчого законодавства: підвищити прохідний бар’єр для політичних партій до 4%, для блоків партій — до 5% (нині для обох випадків він становить 3. Окрім того, пропонувалося запровадити змішану систему на парламентських виборах. Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Обозреватель», присвяченій цьому питанню.

http://razumkov.org.ua

 

Центр Разумкова відвідав посол США в Україні

<img src=\"/upload/us_ambassador_tefft.jpg\" align=\"baseline\"> 11 квітня 2011 року*в Центрі Разумкова відбулася зустріч із послом Сполучених Штатів Джоном Теффтом. Обговорювалися питання співпраці між Україною та США, стан*і можливості розвитку демократії в Україні.



http://razumkov.org.ua

 

Лише рухаючись на Захід Україна збереже економічну та політичну незалежність

Наслідки переговорів 12*квітня 2011*року з російським главою уряду Владіміром Путіним у Києві, можуть бути такими*ж одіозними, як і «Харківські угоди». РФ може купити відмову Києва від євроінтеграції. На думку знавців, Україна може зберегти економічну незалежність і політичний суверенітет лише у разі курсу на євроінтеграцію,*— повідомляє часопис «Фокус».

«Потенційно більшою перевагою для України є орієнтація на ЄС,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Це і великі розвинені ринки та чіткі зрозумілі правила гри, в тому числі і в рамках СОТ. Ні Росія, ні інші члени так званого митного союзу не є членами СОТ. Отже, правила можуть часто змінюватися за домовленістю. А ми вже бачили, що в таких випадках слово Росії є вирішальним».

Крім того, за словами пана Юрчишина, сировинна російська економіка дуже вразлива до зовнішніх ризиків. Так, у 2009*році, під час загальносвітової кризи російська економіка теж просіла майже на 8%.*«По суті, Україна не отримає видимих економіко-стратегічних вигод від того, що буде зорієнтована на Схід, а не на Захід»,*— пояснив знавець.

Не виключено, що Путін може запропонувати Україні дешевий газ в обмін на митний союз. Але не впевнені, що офіційний Київ цього раз візьме до уваги такі обіцянки. «Все може бути, але не думаю, що це знову відбудеться. Це легенда, що ми дуже багато виграли від „Харківських угод”. Насправді, у нас немає такого дешевого газу, як комусь хотілося*б»,*— зазначив пан Юрчишин і додав, що газові торги в обмін на економічні або політичні переваги не підуть на користь жодній зі сторін.

На думку знавця, ймовірний газовий шантаж*— це ще один привід для вибору на користь ЄС. «Якщо одна зі сторін намагається шантажувати, з таким партнером працювати вкрай небезпечно, тому що апетит приходить під час їжі»,*— застеріг пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Непрозорий енергоринок України насторожує західноєвропейські банки

Виведення акцій «Нафтогазу» на біржу може бути компромісним варіантом, який би влаштував і Росію, і ЄС. Теперішня ситуація сприятлива для «Газпрому», а для європейців зараз «Нафтогаз» нецікавий. Тим часом російський прем’єр Владімір Путін 12*квітня 2011*року з’явиться в Києві з пропозицією знизити нам ціну на російський газ,*— пише новинна агенція «Наш продукт».

«Показово опубліковане нещодавно в наших ЗМІ інтерв’ю представника Європарламенту. У ньому дипломат нагадав українцям, що гроші на модернізацію ГТС України виділяє не Євросоюз, а європейські банки. Це є сигналом: європейцям незрозуміла позиція українського керівництва, що веде переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС та водночас заявляє про участь України в Митному союзі за формулою „3+1"»,*— сказав провідний експерт енергетичних програм Сергій Дяченко.

«Згідно з Брюссельською декларацією, фінансування для модернізації української ГТС нададуть Світовий банк, Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції та розвитку. Переговори з ними зараз тривають,*— нагадав знавець.*— У декларації визначені умови надання кредитів: створення конкурентного, прозорого енергоринку та поділ НАК »Нафтогаз України« на компанію, що постачає газ споживачам в Україні, і компанію, що відповідає за транзит російського газу до Європи».

І хоча переговори із західноєвропейськими банками йдуть без потрясінь, схоже, європейцям, зараз не все ясно. «Зверніть увагу: у своєму інтерв’ю європейський дипломат нагадав в першу чергу, що для отримання кредитів Україні треба забезпечити прозорість енергоринку. Акцент на слові »прозорість« може бути сигналом, що в ході переговорів по НАК між банками і українською стороною європейцям не все ясно. Переговори йдуть у вигляді запитань і відповідей на них з України. Заява європейського дипломата може бути знаком недостатньо повних відповідей з нашого боку»,*— підкреслив пан Дяченко.

Знавець висловив думку, що переговори з Путіним у Києві про ціну на газ і участь України в Митному союзі можуть стати поворотною точкою. «Якщо пропозиції Путіна будуть прийняті, наша країна буде відкинута на 20*років назад, в систему українсько-російських відносин радянських часів»,*— зазначив пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Утворення виборчих блоків партій спотворює політичну систему України

7 квітня 2011 року президент України запропонував внести зміни до виборчого законодавства: підвищити прохідний бар’єр для політичних партій до 4%, для блоків партій — до 5% (нині для обох випадків він становить 3. Окрім того, пропонувалося запровадити змішану систему на парламентських виборах. Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Обозреватель», присвяченій цьому питанню.

http://razumkov.org.ua

 

Зовнішньополітичний тиск на Україну посилиться із наближенням виборів у Росії

Одвічне українське питання: «На Захід чи на Схід?» стане головною інтригою перебування глави уряду Росії Владіміра Путіна 12 квітня 2011 року у Києві. Протягом останнього 2010 року до україно-російських відносин міцно приєдналися означення «особливі», «нові», «поліпшені». Чи справді наше партнерство з РФ відбувається за новою схемою, газета «Урядовий кур’єр» запитала заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

http://razumkov.org.ua

 

Лише рухаючись до ЄС Україна збереже економічну та політичну незалежність

Наслідки переговорів 12*квітня 2011*року з російським главою уряду Владіміром Путіним у Києві можуть бути такими*ж одіозними, як і «Харківські угоди». РФ може купити відмову Києва від євроінтеграції. На думку знавців, Україна може зберегти економічну незалежність і політичний суверенітет лише у разі курсу на євроінтеграцію,*— повідомляє часопис «Фокус».

«Потенційно більшою перевагою для України є орієнтація на ЄС,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Це і великі розвинені ринки та чіткі зрозумілі правила гри, в тому числі і в рамках СОТ. Ні Росія, ні інші члени так званого митного союзу не є членами СОТ. Отже, правила можуть часто змінюватися за домовленістю. А ми вже бачили, що в таких випадках слово Росії є вирішальним».

Крім того, за словами пана Юрчишина, сировинна російська економіка дуже вразлива до зовнішніх ризиків. Так, у 2009*році, під час загальносвітової кризи російська економіка теж просіла майже на 8%.*«По суті, Україна не отримає видимих економіко-стратегічних вигод від того, що буде зорієнтована на Схід, а не на Захід»,*— пояснив знавець.

Не виключено, що Путін може запропонувати Україні дешевий газ в обмін на митний союз. Але не впевнені, що офіційний Київ цього раз візьме до уваги такі обіцянки. «Все може бути, але не думаю, що це знову відбудеться. Це легенда, що ми дуже багато виграли від „Харківських угод”. Насправді, у нас немає такого дешевого газу, як комусь хотілося*б»,*— зазначив пан Юрчишин і додав, що газові торги в обмін на економічні або політичні переваги не підуть на користь жодній зі сторін.

На думку знавця, ймовірний газовий шантаж*— це ще один привід для вибору на користь ЄС. «Якщо одна зі сторін намагається шантажувати, з таким партнером працювати вкрай небезпечно, тому що апетит приходить під час їжі»,*— застеріг пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Януковичу як політику не вигідний митний союз з Росією

Україна не може бути одночасно в двох інтеграційних об’єднаннях: у митному союзі з Росією та зоні вільної торгівлі з ЄС. Їй потрібно чітко притримуватись визначеної законодавством лінії*— продовжувати європейську інтеграцію. Про це у коментарі новинній службі «ЗІК» заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Коментуючи відвідини України главою уряду РФ Владіміром Путіним 12*квітня 2011*року, знавець зазначив, що цей день є важливим з точки зору визначення українською владою зовнішньополітичного курсу держави. «Йдеться про певні заохочення, які, я не сумніваюсь, привіз Владімір Путін в якості аргументів, чому Україна повинна зійти зі свого інтеграційного шляху в напряму ЄС і повернутися знову в інтеграційний економічний проект з Росією, яким є митний союз»,*— зазначив пан Чалий.

Знавець вважає, що в умовах складної економічної ситуації нинішня українська влада може прийняти дуже серйозні аргументи російської сторони. Однак пан Чалий нагадує, що відповідно до українського законодавства, зокрема, закону «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», курс України чітко визначений і це*— євроінтеграція. І сьогодні важливою є проміжна стадія підписання угоди про асоціацію включно з поглибленою та розширеною зоною вільної торгівлі. Це перший етап економічної інтеграції з*ЄС.

«І ніде в українському законодавстві немає мети приєднання до митного союзу з Росією. Тому ця дискусія сьогодні запізніла. Вона дещо штучна. Переконаний, що дискусія розпочалася в Україні зі свідомого зливу інформації стосовно можливих переговорних позицій. І це не випадково»,*— зазначив пан Чалий.

Він впевнений, що президенту Януковичу як політичній фігурі зовсім не вигідні будь-які зміни того курсу, який підтримує більшість українських громадян. При цьому знавець вважає, що ризик прийняття рішення, яке не відповідатиме національним інтересам, сьогодні залишається. «На жаль, ця дискусія буде ще тривати до другої половини 2011*року. І тиск буде суттєво зростати з боку Російської Федерації, тому що зрозуміло, що для Росії реінтеграція України, принаймні, економічна, до спільного економічного простору є важливим пріоритетом державної політики»,*— зазначив Чалий.

Водночас він висловив думку, що в українського суспільства вистачить сил для того, щоб не допустити повороту на 180*градусів з того шляху, який обирався Україною ще з часів здобуття незалежності.



http://razumkov.org.ua

 

Зовнішньополітичний тиск на Україну посилиться з наближенням виборів у РФ

Одвічне українське питання: «На Захід чи на Схід?» стане головною інтригою перебування глави уряду Росії Владіміра Путіна 12 квітня 2011 року у Києві. Протягом останнього 2010 року до україно-російських відносин міцно приєдналися означення «особливі», «нові», «поліпшені». Чи справді наше партнерство з РФ відбувається за новою схемою, газета «Урядовий кур’єр» запитала заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

http://razumkov.org.ua

 

Вступ до Митного союзу позбавить Україну членства у Енергетичному товаристві ЄС

Під час візиту Владіміра Путіна до Києва 12*квітня 2011*року український прем’єр Микола Азаров знову завів розмову про газ. Азаров сподівається на зниження ціни імпортного російського газу. Також він заявив, що Україна просить Росію надати довгострокові гарантії щодо транспортування російського газу саме через українську ГТС і його поставок для української промисловості,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що нинішня формула обрахунку цін на газ, яку Україна підписала у 2009*році, для російської сторони є надзвичайно вигідною. Кремль піде на її перегляд тільки виторгувавши в України значні політичні поступки, зокрема вступ до митного союзу з Росією, але при цьому Україна буде змушена розірвати свої енергетичні домовленості з іншими європейськими партнерами, переконаний знавець.

«Такий крок з боку України був би повністю недалекоглядним, показав би несамостійність української влади. Окрім цього, Україна буде змушена розірвати угоду з Європейським енергетичним співтовариством, до якого щойно приєдналася»,*— зауважив пан Омельченко. На користь саме такого перебігу, за словами знавця, свідчить той факт, що законодавство Росії та інших країни митного союзу в галузі енергетики не відповідає європейському.*



http://razumkov.org.ua

 

Непрозорий енергоринок України насторожує західноєвропейські банки

Виведення акцій «Нафтогазу» на біржу може бути компромісним варіантом, який би влаштував і Росію, і ЄС. Теперішня ситуація сприятлива для «Газпрому», а для європейців зараз «Нафтогаз» нецікавий. Тим часом російський прем’єр Владімір Путін 12*квітня 2011*року з’явиться в Києві з пропозицією знизити нам ціну на російський газ,*— пише новинна агенція «Наш продукт».

«Показово опубліковане нещодавно в наших ЗМІ інтерв’ю представника Європарламенту. У ньому дипломат нагадав українцям, що гроші на модернізацію ГТС України виділяє не Євросоюз, а європейські банки. Це є сигналом: європейцям незрозуміла позиція українського керівництва, що веде переговори про створення зони вільної торгівлі з ЄС та водночас заявляє про участь України в Митному союзі за формулою „3+1"»,*— сказав провідний експерт енергетичних програм Сергій Дяченко.

«Згідно з Брюссельською декларацією, фінансування для модернізації української ГТС нададуть Світовий банк, Європейський інвестиційний банк і Європейський банк реконструкції та розвитку. Переговори з ними зараз тривають,*— нагадав знавець.*— У декларації визначені умови надання кредитів: створення конкурентного, прозорого енергоринку та поділ НАК „Нафтогаз України” на компанію, що постачає газ споживачам в Україні, і компанію, що відповідає за транзит російського газу до Європи».

І хоча переговори із західноєвропейськими банками йдуть без потрясінь, схоже, європейцям, зараз не все ясно. «Зверніть увагу: у своєму інтерв’ю європейський дипломат нагадав в першу чергу, що для отримання кредитів Україні треба забезпечити прозорість енергоринку. Акцент на слові „прозорість” може бути сигналом, що в ході переговорів по НАК між банками і українською стороною європейцям не все ясно. Переговори йдуть у вигляді запитань і відповідей на них з України. Заява європейського дипломата може бути знаком недостатньо повних відповідей з нашого боку»,*— підкреслив пан Дяченко.

Знавець висловив думку, що переговори з Путіним у Києві про ціну на газ і участь України в Митному союзі можуть стати поворотною точкою. «Якщо пропозиції Путіна будуть прийняті, наша країна буде відкинута на 20*років назад, в систему українсько-російських відносин радянських часів»,*— зазначив пан Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Посилення боргових ризиків України

Хоча 2010р. вважається роком зменшення кризових ризиків, проте для України протягом року ситуація із зовнішнім боргом (державним і приватним) суттєво погіршилася.

http://razumkov.org.ua

 

Вступ до Митного союзу виключає членство в Енергетичному товаристві ЄС

Під час візиту Владіміра Путіна до Києва 12*квітня 2011*року український прем’єр Микола Азаров знову завів розмову про газ. Азаров сподівається на зниження ціни імпортного російського газу. Також він заявив, що Україна просить Росію надати довгострокові гарантії щодо транспортування російського газу саме через українську ГТС і його поставок для української промисловості,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що нинішня формула обрахунку цін на газ, яку Україна підписала у 2009*році, для російської сторони є надзвичайно вигідною. Кремль піде на її перегляд тільки виторгувавши в України значні політичні поступки, зокрема вступ до митного союзу з Росією, але при цьому Україна буде змушена розірвати свої енергетичні домовленості з іншими європейськими партнерами, переконаний знавець.

«Такий крок з боку України був би повністю недалекоглядним, показав би несамостійність української влади. Окрім цього, Україна буде змушена розірвати угоду з Європейським енергетичним співтовариством, до якого щойно приєдналася»,*— зауважив пан Омельченко. На користь саме такого перебігу, за словами знавця, свідчить той факт, що законодавство Росії та інших країни митного союзу в галузі енергетики не відповідає європейському.*



http://razumkov.org.ua

 

МВФ не поновить позики, доки уряд не впровадить обіцяні реформи

12*квітня 2011*року директор департаменту управління державним боргом і міжнародного співробітництва Міністерства фінансів Сергій Макацарія заявив, що влада сподівається отримати чергову позику МВФ у 1,5*млрд. дол. вже в червні. Опитані*ж експерти не такі оптимістичні в оцінках,*— повідомляє газета «Экономические известия».

За словами директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, оптимістичним заявам української влади суперечить інформація в зарубіжних ЗМІ, що ставить під сумнів поновлення кредитування України. При цьому головними чинниками, що перешкоджають подальшій співпраці, є невиконані зобов’язання влади із впровадження пенсійної реформи, невирішена проблема дефіциту бюджету НАК «Нафтогаз України», а також відсутність реформ у сфері*ЖКГ.

Виходячи з нинішніх темпів виконання урядових зобов’язань перед фондом, знавець сумнівається в тому, що Кабмін активізується найближчим часом. Разом з тим пан Юрчишин упевнений, що поки Україна не почне виконувати свої зобов’язання, МВФ навряд чи виділить наступну позику.



http://razumkov.org.ua

 

Посилення боргових ризиків України

Хоча 2010 рік вважається роком зменшення кризових ризиків, проте для України протягом року ситуація із зовнішнім боргом (державним і приватним) суттєво погіршилася.

http://razumkov.org.ua

 

Вступ України до митного союзу з РФ був би нелогічним і непослідовним кроком

Вступ України до митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном суперечить декларації президента України Віктора Януковича про входження нашої країни у двадцятку розвинених країн світу. Таку думку висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий під час круглого столу,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей».

«Економічно, можливо, митний союз з Росією у перші роки дасть нам надбавку в торгівлі, але стратегічно це законсервує ситуацію, закріплюючи на багато років Україну в зоні низьких зарплат, відходу від можливості конкуренції. Це консервативна модель*— модель, яка не дозволить здійснити той ривок, про який заявив Янукович про входження України мало не в двадцятку найрозвиненіших країн світу»,*— зазначив пан Чалий.

Крім того, за словами знавця, Україна сьогодні не готова приєднатися до цього митного союзу, оскільки це може призвести до розділення країни і до необхідності «ламати всі наші угоди із СОТ». Тому всі обіцянки, які можуть бути дані Росії з боку України, про приєднання, навіть за формулою «3+1»,*на думку пана Чалого,*— «блеф».

Також знавець підкреслив, що «взагалі входження України до Митного союзу суперечить інтересам президента». «А оскільки президент у нас контролює практично все, то, я думаю, результат всім зрозумілий»,*— підсумував пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Президент у посланні до ВР окреслив коло проблем, але не шляхи вирішення

Послання президента Віктора Януковича до Верховної Ради 7*квітня 2011*року*— це своєрідний звіт глави держави та спроба виправдатися за те, що не було зроблено минулого року. Про це в коментарі «Газеті по-українськи» сказав директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

«Сам виступ був присвячений переважно постановці проблем та декларуванню якихось планів та пріоритетів на майбутнє. Дуже коротко, хоч і критично, сказано про те, чого не вдалося зробити за минулий рік, а також були окреслені окремі реформи. Але в принципі деякі питання стратегічного характеру не отримали відповідь»,*— зазначив знавець.

«Перш за все Янукович не сказав в чому полягатиме зміст нових реформ. В чому є незгода президента з тими підходами, які запропоновані щодо пенсійної реформи. Не дуже ґрунтовно була висвітлена тема, яким чином забезпечуватиметься справедливий розподіл тягаря реформ. А в цілому, були сказано правильні речі про насущні проблеми: корупцію, наркоманію і про передумови для створення демократичної політичної системи»,*— підкреслив пан Якименко.

При цьому знавець зазначив, що декларативність притаманна посланням, з якими зверталися усі президенти України. «Цим грішать усі президенти України, які звертаються до парламенту з посланнями. В них є правильна констатація, правильна декларація. Проте, вони зазвичай залишають поза увагою найболючіші питання. Глави держав вважають за краще не говорити, ніж говорити щось і, звісно, у виступі Януковича не прозвучало механізму подолання задекларованих проблем»,*— підсумував пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Відмова від гривні на користь рубля теоретично можлива, хоч і дуже далека

Очільник*партії «Фронт змін» Арсеній Яценюк заявив, що у разі приєднання до митного союзу, Україна може відмовитися від гривні на користь російського рубля. Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що такий сценарій теоретично можливий,*— пише газета «Экономические известия».

Митний союз є економічним об’єднанням, наступною формою інтеграції якого може стати єдина валюта. Наочним прикладом такої інтеграції можна вважати ЄС, який спочатку був торговим об’єднанням, а пізніше перетворився і на валютний союз, вважає знавець.

Але на практиці у випадку з митним союзом і російським рублем такі перспективи є дуже далекими. «Митний союз не передбачає автоматичного переходу в стадію монетарного союзу. Це довгостроковий проект і вимагає узгодження не лише торгових правил у відносинах з країнами, що не входять до митного союзу, а й гармонізацію законодавства з ведення справ всередині країни, реалізації питань заробітної плати, соціального забезпечення. І тому, навіть якщо й буде рух до валютного союзу, то він буде тривалим»,*— сказав пан Юрчишин.

«Перехід на рубль навряд чи відбудеться, тому що це буде значна втрата фінансової незалежності. Але частка державних резервів у рублях значно зросте, що цілком природно. Якщо великий обсяг торгівлі буде вестися в рублях, то цілком природно наявність серйозних рублевих запасів»,*— зазначив знавець.

У той*же час, присутність значної частки рубля в резерві несе ризик, оскільки російська національна валюта недостатньо міцна і дуже залежна від зовнішніх факторів. «Рубль не є достатньо сильною і стабільною валютою, визнаною в усьому світі. Тут можуть бути проблеми з шоками на російських ринках, які за наявності єдиної валюти будуть мати сильний вплив на Україну. А у рубля не дуже хороші перспективи. Російська економіка все ще розвивається. Це не сильна економіка з високими поглинаннями ризиків. Економіка РФ не дуже стійка, схильна до зовнішніх шоків і базується на сировинній експортно-орієнтованій моделі, що робить її залежною від попиту на сировину. І не видно, що в найближче десятиліття російська економіка стане достатньо конкурентоспроможною. Тому вона не може бути орієнтиром для України»,*— переконаний знавець.

Пан Юрчишин зазначає, що Україна повинна орієнтуватися на європейські економіки не тільки за показниками зростання, але і за рівнем ВВП на душу населення, роботою державних інституцій, захисту права власності та бізнесу, рівнем конкурентоспроможності продукції і виробництва в цілому, що дасть можливість забезпечити людей гідним заробітком.



http://razumkov.org.ua

 

Україна орієнтується на нові позики МВФ, а не на інвестиційні ресурси

Український уряд уже не намагається будь-що виконати вимоги МВФ. Влада знову схиляється до щедрої соціальної політики, при цьому сподіваючись на нові позики. Однак, за словами віце-прем’єра Сергія Тігіпка, уряду рано чи пізно доведеться приймати непопулярні рішення заради позик від фонду. На думку знавців, країна опинилася у небезпечній ситуації. А з 2012*року почнеться виплата боргів МВФ, нагадав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин,*— пише видання «Независимая газета».

Знавець зазначив, що реальним показником успіху реформ могло*б стати співвідношення зовнішніх боргів і прямих іноземних інвестицій: «У кінці березня 2011*року Нацбанк оприлюднив дані, згідно з якими у 2009–2010 роках зростання державного зовнішнього боргу на 20%*перевищило показники приходу інвестицій».

Пан Юрчишин вважає, що це свідчить про орієнтацію держави не на розвиток за рахунок інвестиційних ресурсів, а на виживання за рахунок нових позик. У цьому, на думку знавця, криється головна причина непорозумінь між МВФ і офіційним Києвом.



http://razumkov.org.ua

 

Розробка Чорноморського шельфу поки не гарантує енергетичної незалежності

Міністр юстиції Олександр Лавринович оголосив про підписання мирової угоди про розробку Чорноморського шельфу з компанією «Венко прикерченська». Блокувальним пакетом акцій компанії «Венко прикерченська» володіє ДПЕК, яка, як відомо належить Рінату Ахметову, — повідомляє «Газета по-українськи».

«Не можна сказати, що компанія „Венко” недосвідчена. Так вона справді невелика, але досить давно займається видобутком нафти та газу, особливо це стосується регіону північно-західної Африки. На шельфі вони видобувають вуглеводні разом з компанією „Лукойл”. Самостійно „Венко” не може здійснювати нафтовидобуток, але в неї є досвід залучення коштів. І вона цілком може залучити необхідні технології. Тому я вважаю, що у „Венко” є певні шанси на видобуток нафти з Чорноморського шельфу»,*— зазначив експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Водночас пан Омельченко додав, що непрозорий конкурс на розробку Чорноморського шельфу та участь підприємців, наближених до влади, може перешкодити залученню інвестицій. «Процедура того конкурсу, який відбувся ще раніше і потім входження до „Венко” непрозорих інвесторів, які є наближеними до влади, створює величезні ризики залучення інвестицій в український нафто- і газовидобуток».**

Знавець припускає, що комерційний видобуток нафти на Чорноморському шельфі «Венко прикерченська» може розпочатися не раніше ніж за 7*років: «Першу нафту з Чорноморського шельфу можна буде отримати у 2018–2020 роках, але не раніше ніж за 7*років».

На запитання, чи зможе нафта з Чорноморського шельфу скоротити залежність від імпорту сировини, пан Омельченко зазначив, що поки це неможливо визначити. «Зараз важко сказати чи може сировина з української частини Чорноморського шельфу вирішити питання енергетичної безпеки, адже він вивчений лише на 2–3% і для того, щоб чітко підрахувати запаси треба займатися бурінням свердловин, геологорозвідкою. А для виконання таких робіт потрібні величезні кошти. Щоб тільки оцінити запаси шельфу Чорного моря потрібно витратити щонайменше 700–800 млн. доларів»,*— додав знавець.

«Якщо говорити про вже розвідані джерела, то на них можна збільшити видобуток на 2–3 млрд. куб. газу, а також збільшити видобуток нафти на кількасот тисяч тон. Однак розвідано тільки мілководний шельф і якихось величезних запасів не виявлено, тому треба продовжувати геологорозвідку»,*— підсумував пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua