Новини від центра Разумкова

Суперечливі заяви про об’єднання з «Газпромом» свідчать про невизначеність

Судячи з останніх заяв, у Москві та Києві по-різному сприймають перспективу об’єднання компаній «Нафтогаз» і «Газпром». Знавці вважають, що українська влада, обіцяючи поступки, не йде на них, оскільки намагається виторгувати вигідніші умови. Цікаво, що глава Мінпаливенерго України Юрій Бойко скоро відправиться обговорювати газові проблеми спочатку до Брюсселя, а потім*— до Москви,*— повідомляє російська «Независимая газета».

«Росія, звичайно, не відмовиться від будівництва обхідних маршрутів. Врешті-решт це питання безпеки: всі пам’ятають блокаду постачань газу до ЄС по українській території на початку 2009*року, зараз виникли проблеми з білоруським маршрутом. І в Росії, і в ЄС зацікавлені в тому, щоб забезпечити себе від таких несподіванок,*— сказав керівник енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

Він вважає, що прихований конфлікт закладений не лише в цьому питанні, але і в переговорах про об’єднання «Нафтогаза» й «Газпрому»: «Капіталізація компаній відрізняється на порядок, тому про жодну рівну участь йтися не може. Російська сторона може й готова поглинути українську компанію. Київ, знаходячись у безвихідному становищі через безгрошів’я „Нафтогаза”, намагається уникнути такого сценарію».

Знавець зазначив, що нинішні суперечності в політичних заявах на газову тему не грають особливої ролі, оскільки обидві сторони поки лише промацують ґрунт. «Об’єднання або злиття „Нафтогаза” і „Газпрому” сьогодні абсолютно неможливе*— це суперечить не стільки українському, скільки російському законодавству. Питання поки не підготовлене, переговори тільки починаються з прицілом на дальню перспективу»,*— вважає пан Саприкін. Він зазначив, що ясність в ситуацію повинні внести підсумки поїздок міністра Бойка до Брюсселя й Москви.



http://razumkov.org.ua

 

Доповідь «Економічні та політичні сценарії розвитку подій в Україні»

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин взяв участь в міжнародному семінарі «Україна, Європейський союз та міжнародна спільнота: поточні виклики та план подолання безвиході», яку організували у Відні 21*червня 2010*року Міністерство фінансів Австрії та Віденський інститут міжнародних економічних досліджень.

Можна переглянути супровідні зображення до виступу пана Юрчишина «Економічні та політичні сценарії розвитку подій у середній та далекій перспективі» (Паверпоінт, 880*кб).



http://razumkov.org.ua

 

Економічні та політичні сценарії розвитку подій в Україні

Супровідні зображення до виступу «Економічні та політичні сценарії розвитку подій у середній та далекій перспективі» (англійська, Паверпоінт, 880 кб).

http://razumkov.org.ua

 

Доповідь «Економічні та політичні сценарії розвитку подій в Україні»

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин взяв участь в міжнародному семінарі «Україна, Європейський союз та міжнародна спільнота: поточні виклики та план подолання безвиході», яку організували у Відні 21*червня 2010*року Міністерство фінансів Австрії та Віденський інститут міжнародних економічних досліджень.

Можна переглянути супровідні зображення до виступу пана Юрчишина «Економічні та політичні сценарії розвитку подій у середній та далекій перспективі» (англійська, Паверпоінт, 880*кб).



http://razumkov.org.ua

 

Опозиція має змінитися, щоб відновити низький рівень підтримки

Діяльність опозиційних сил більшість населення України оцінила погано*— 50%*українців не сприймають дії опозиції і лише 16%*— оцінюють їх добре. Такі підсумки соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» ім.*І. Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, навів заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко,*— повідомляє фонд.

Як зазначив пан Міщенко, третина опитаних не змогла дати певної оцінки діяльності опозиції. У західних областях добрі та погані оцінки майже однакові*— 32%*та 31%.*У решті областей переважають погані оцінки.

Михайло Міщенко вважає, що сьогодні опозиції потрібно подумати над тим, як міняти спосіб діяльності. «На перших порах роботи нової влади опозиція намагалась вирішити питання кавалерійським наскоком, влаштовуючи чисельні протести, хоча суспільно-економічних підстав для їхнього виникнення не було,*— зауважив соціолог.*— Перші дні діяльності влади не викликали у більшості населення протестних настроїв. Опозиції треба шукати ті сфери, де вона справді зможе вирішувати проблеми, які турбують громадян. Інакше, підтримка опозиції чим далі падатиме, а ставлення до неї гіршатиме»,*— підсумував знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Росія спробує дотиснути об’єднання «Газпрому» та «Нафтогазу»

Очільники урядів України та Росії проведуть переговори в Москві з питання перенаправлення російського газу з білоруського на український маршрут постачання, у зв’язку з російсько-білоруською газовою суперечкою. Тим часом міністр палива та енергетики Юрій Бойко відправився до Брюсселя, де йому належить прояснити позицію України. Від її конструктивності залежить, чи братиме ЄС участь у вдосконаленні ГТС або вважатиме за краще махнути рукою на український маршрут і вкладати гроші в будівництво обхідних газопроводів,*— повідомляє російська «Независимая газета».

Для Росії украй важливо в нинішньому становищі добитися від України згоди на об’єднання «Нафтогаза» та «Газпрому», зазначив керівник енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін. Він вважає, що досі українській владі вдавалося успішно ухилятися, відтягуючи вирішення питання.



http://razumkov.org.ua

 

Газова суперечка Росії з Білоруссю аж ніяк не економічна

Газова суперечка між Білоруссю та Росією пояснюється тим, що російська сторона поставила за стратегічну мету підпорядкування країн пострадянського простору своїй політичній волі за допомогою енергетичних важелів впливу. Таку думку мережевому виданню «Главком» висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На його думку, це питання зовсім не пов’язане зі взаємними боргами «Газпрому» і «Бєлтрансґаза», оскільки у такому разі конфлікт можна було*б спокійно вирішити, зробивши взаємозалік боргів — цього не сталося.

«Я думаю, суперечка почалася саме з політичних причин. Скільки*б „Газпром” не говорив, що в основі конфлікту лежить чиста комерція, але той факт, що наказ про припинення постачань газу для Білорусії главі „Газпрому” Міллєру віддав особисто Мєдвєдєв… Безумовно, цей конфлікт є суто політичним, тому що рішення було ухвалене не на рівні господарських суб’єктів, а на рівні президента Росії»,*— упевнений експерт.

Також пан Омельченко висловив думку, що цей конфлікт став потрібний Росії, оскільки останнім часом стала гальмуватися її ідея-фікс про створення митного союзу. «Адже умови, запропоновані Росією, є абсолютно неприйнятними для Білорусі. За умовами Росії, її компанії отримуватимуть нафту без експортного мита, а білоруські*— з експортним митом. І внаслідок цього білоруські компанії не зможуть бути конкурентоздатними на ринку СНД і взагалі всієї Європи. Таким чином, вони дуже швидко збанкрутують і фактично будуть підпорядковані російським структурам»,*— упевнений дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Газовий шантаж стає для Росії звичкою: Україна, Білорусь, Чехія, Туркменістан

«Україна повинна чітко висловити свою позицію щодо газового конфлікту Білорусі та Росії і заявити про те, що дані конфлікти повинні вирішуватися лише в правовій площині. Перекриття газового вентилю*— це не спосіб, яким можна вирішувати господарські суперечки, тому що від цього страждають споживачі не тільки Білорусі, а й інших країн»,*— заявив під час прес-конференції мережевого видання «Главком» провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Україна повинно чітко висловити тезу про те, що дане питання не може бути вирішено перекриттям газового вентилю. Ми бачимо, що це для Росії вже стає звичаєм. Наприклад, в лютому 2004*року в Білорусь був перекритий вентиль „Газпромом”, в січні 2006-го*був перекритий газ для України, у 2007*році були скорочені поставки нафти для Білорусі, у 2009-му*знову був російсько-український конфлікт з обмеженням і повним припиненням транзиту природного газу і поставок для України. В 2008*році, коли тільки Чехія заявила про те, що вона буде розміщувати системи протиракетної оборони на своїй території, в липні відразу*ж Росія на це відреагувала і перекрила нафтовий кран. Але добре, що в Чехії є альтернативний нафтопровід Інґольштадт-Кралупи-Літвінов і чеське керівництво заявило дуже жорстку позицію: якщо ви не відновите на протязі трьох днів постачання нафти, то ми закриваємо взагалі напрямок поставок з Росії і будемо поставляти тільки нафтопроводом „Інгольштадт-Кралупи-Літвінов”. Росія через два дні цей кран відкрила. Якби у нас працював „Одеса-Броди”, то ми*б могли багато вирішувати і по нафті також»,*— вважає пан Омельченко.

«В квітні 2009*року Росія фактично перекрила кран на газопроводі „Центральна Азія-Центр” і таким чином порушила умови контракту з Туркменістаном про поставки газу в Європу. Це лише деякі приклади дій Росії, які я вважаю абсолютно нецивілізованими, які вона застосовує, щоб нав’язати країнам свої економічні, комерційні і політичні інтереси. Україна повинна зайняти чітку позицію про недопустимість таких методов»,*— підсумував Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Газова суперечка Росії з Білоруссю аж ніяк не господарська

Газова суперечка між Білоруссю та Росією пояснюється тим, що російська сторона поставила за стратегічну мету підпорядкування країн пострадянського простору своїй політичній волі за допомогою енергетичних важелів впливу. Таку думку мережевому виданню «Главком» висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На його думку, це питання зовсім не пов’язане зі взаємними боргами «Газпрому» і «Бєлтрансґаза», оскільки у такому разі конфлікт можна було*б спокійно вирішити, зробивши взаємозалік боргів — цього не сталося.

«Я думаю, суперечка почалася саме з політичних причин. Скільки*б „Газпром” не говорив, що в основі конфлікту лежить чиста комерція, але той факт, що наказ про припинення постачань газу для Білорусії главі „Газпрому” Міллєру віддав особисто Мєдвєдєв… Безумовно, цей конфлікт є суто політичним, тому що рішення було ухвалене не на рівні господарських суб’єктів, а на рівні президента Росії»,*— упевнений експерт.

Також пан Омельченко висловив думку, що цей конфлікт став потрібний Росії, оскільки останнім часом стала гальмуватися її ідея-фікс про створення митного союзу. «Адже умови, запропоновані Росією, є абсолютно неприйнятними для Білорусі. За умовами Росії, її компанії отримуватимуть нафту без експортного мита, а білоруські*— з експортним митом. І внаслідок цього білоруські компанії не зможуть бути конкурентоздатними на ринку СНД і взагалі всієї Європи. Таким чином, вони дуже швидко збанкрутують і фактично будуть підпорядковані російським структурам»,*— упевнений дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Плани оновлення ЧФ Росії законні, але нездійсненні

Російський Чорноморський флот підсилять 15*новими кораблями. До 2020*року на зміну військово-морським старожитностям поступлять найсучасніші кораблі. Командування ВМФ Росії вважає, що має право розглядати питання оновлення Чорноморського флоту за відповідного повідомлення української сторони. Відповідь українського МЗС залишилася невідомою,*— повідомляє «Газета по-киевски».

«Насамперед йдеться про дотримання правила „тип на тип, клас на клас”, тобто корвет на корвет, дизельний підводний човен на судно такого*ж класу. Оновлення озброєнь і військової техніки*— це цілком звичний процес, оскільки більшість кораблів ЧФ РФ щонайменше 20-річної давності. Міжнародна практика передбачає щорічне 9*відсоткове оновлення техніки. Але оголошені плани з оновлення парку кораблів ЧФ можна вважати нормальною практикою за умови дотримання російською стороною всіх вимог відповідних угод між нашими країнами. Тим більше що насправді справжня кількість кораблів менша, ніж було передбачено»,*— сказав провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник.

«Цим планам не судилося здійснитися: справжні виробничі потужності Росії не дозволять це зробити. В минулі роки нічого не робилося, і тепер ніхто не почне вкладати величезні ресурси. А заяви є ніщо інше, як спроба формально закріпити першість в чорноморському регіоні. Насправді флот розширюватися не буде, а територія, яку він займає, залишиться за Росією»,*— вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Газовий шантаж стає для Росії звичкою: Білорусь, Україна, Чехія, Туркменістан

«Україна повинна чітко висловити свою позицію щодо газового конфлікту Білорусі та Росії і заявити про те, що дані конфлікти повинні вирішуватися лише в правовій площині. Перекриття газового вентилю*— це не спосіб, яким можна вирішувати господарські суперечки, тому що від цього страждають споживачі не тільки Білорусі, а й інших країн»,*— заявив під час прес-конференції мережевого видання «Главком» провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Україна повинно чітко висловити тезу про те, що дане питання не може бути вирішено перекриттям газового вентилю. Ми бачимо, що це для Росії вже стає звичаєм. Наприклад, в лютому 2004*року в Білорусь був перекритий вентиль „Газпромом”, в січні 2006-го*був перекритий газ для України, у 2007*році були скорочені поставки нафти для Білорусі, у 2009-му*знову був російсько-український конфлікт з обмеженням і повним припиненням транзиту природного газу і поставок для України. В 2008*році, коли тільки Чехія заявила про те, що вона буде розміщувати системи протиракетної оборони на своїй території, в липні відразу*ж Росія на це відреагувала і перекрила нафтовий кран. Але добре, що в Чехії є альтернативний нафтопровід Інґольштадт-Кралупи-Літвінов і чеське керівництво заявило дуже жорстку позицію: якщо ви не відновите на протязі трьох днів постачання нафти, то ми закриваємо взагалі напрямок поставок з Росії і будемо поставляти тільки нафтопроводом „Інгольштадт-Кралупи-Літвінов”. Росія через два дні цей кран відкрила. Якби у нас працював „Одеса-Броди”, то ми*б могли багато вирішувати і по нафті також»,*— вважає пан Омельченко.

«В квітні 2009*року Росія фактично перекрила кран на газопроводі „Центральна Азія-Центр” і таким чином порушила умови контракту з Туркменістаном про поставки газу в Європу. Це лише деякі приклади дій Росії, які я вважаю абсолютно нецивілізованими, які вона застосовує, щоб нав’язати країнам свої економічні, комерційні і політичні інтереси. Україна повинна зайняти чітку позицію про недопустимість таких методов»,*— підсумував Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

На Україну чекають нові газові війни з Росією

Росія і ЄС не відмовляться від будівництва газопроводів Північний і Південний потік в обхід України. Києву треба готуватися до нових газових воєн на тлі спроб Москви поглинути газову та ядерну галузі. Про це в інтерв'ю новинній службі «Росбалт» заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

http://razumkov.org.ua

 

Нафтогаз може оскаржити рішення Стокгольмського суду, але міністр не дає

Українська сторона мала*б давно подати апеляцію на рішення суду Стокгольмської торгівельної палати, відповідно до якого «Нафтогаз» має повернути компанії «Росукренерго» 11*млрд. кубометрів газу, 1,1*млрд. кубометрів газу як відшкодування та 197*млн. дол. за порушення угоди,*— про це часопису «Політична думка» заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

Знавець зауважив, що українська сторона затягує це питання свідомо з певних міркувань і спростував заяви представників нинішньої влади про необхідність виконувати рішення суду. «Рішення цього суду не може бути чинним без узаконення його в українських судових установах. „Нафтогаз” може оскаржити рішення цього суду і для цього є всі підстави, оскільки це зачіпає питання національної та економічної безпеки. Згідно ст. 56*закону України про міжнародний комерційний арбітраж, суд може ухвалити, що визнання і узаконення рішення Стокгольмського суду суперечить публічному порядку і загрожує національній та економічній безпеці»,*— відзначив пан Саприкін.

За його словами керівники «Нафтогазу» нічого не вирішують у цій справі та лише виконують волю міністра палива та енергетики Юрія Бойка. «Зараз з його боку поки лунають такі заяви, що Україна начебто нічого не віддасть „РосУкренерго”, але це нагадує „боротьбу нанайських хлопчиків”*— тобто одна людина вдає начебто якусь згоду чи незгоду*та ніби веде якусь жорстку боротьбу. Це не так насправді». Пан Саприкін також назвав дивною позицію російського «Газпрому», який все це оформив і якому Україна заплатила майже два мільярда доларів за газ, який не оплатило РосУкренерго. «Мабуть їх менше за все цікавлять українські національні інтереси, тому й мовчать»,*— відзначив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Перед добудовою блоки ХАЕС треба перевірити на міцність

Вартість добудови двох енергоблоків Хмельницької АЕС завищена щонайменше вдвічі,*— переконаний колишній уповноважений президента України з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський. До того*ж, платити доводиться за кота в мішку, оскільки реактори цього типу раніше ніде не використовували. Схожа ситуація була у Чорнобилі, найновіші реактори, які ставили на ЧАЕС, також вважали найбезпечнішими, щоправда до квітня 1986*року,*— повідомляє телеканал*«24».

Разом з тим, знавці наголошують, небезпеку становлять не тільки не випробувані реактори, а й самі два недобудовані блоки. «Багато років в принципі споруди знаходилися без консервації, пройшли корозії металу, часткове можливе руйнування бетонних конструкцій. На сьогодні ядерний регулятор не дав чіткої офіційної відповіді чи можна проводити добудову, оскільки потрібно провести ретельну експертизу, власне, на предмет безпеки»,*— наголошує директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.



http://razumkov.org.ua

 

Нафтогаз може оскаржити рішення Стокгольмського суду, але міністр не дає

Українська сторона мала*б давно подати апеляцію на рішення суду Стокгольмської торгівельної палати, відповідно до якого «Нафтогаз» має повернути компанії «Росукренерго» 11*млрд. кубометрів газу, 1,1*млрд. кубометрів газу як відшкодування та 197*млн. дол. за порушення угоди,*— про це часопису «Політична думка» заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

Знавець зауважив, що українська сторона затягує це питання свідомо з певних міркувань і спростував заяви представників нинішньої влади про необхідність виконувати рішення суду. «Рішення цього суду не може бути чинним без узаконення його в українських судових установах. „Нафтогаз” може оскаржити рішення цього суду і для цього є всі підстави, оскільки це зачіпає питання національної та економічної безпеки. Згідно ст. 56*закону України про міжнародний комерційний арбітраж, суд може ухвалити, що визнання і узаконення рішення Стокгольмського суду суперечить публічному порядку і загрожує національній та економічній безпеці»,*— відзначив пан Саприкін.

За його словами керівники «Нафтогазу» нічого не вирішують у цій справі та лише виконують волю міністра палива та енергетики Юрія Бойка. «Зараз з його боку поки лунають такі заяви, що Україна начебто нічого не віддасть „Росукренерго”, але це нагадує „боротьбу нанайських хлопчиків”*— тобто одна людина вдає начебто якусь згоду чи незгоду*та ніби веде якусь жорстку боротьбу. Це не так насправді». Пан Саприкін також назвав дивною позицію російського «Газпрому», який все це оформив і якому Україна заплатила майже два мільярда доларів за газ, який не оплатило Росукренерго. «Мабуть їх менше за все цікавлять українські національні інтереси, тому й мовчать»,*— відзначив*він.



http://razumkov.org.ua

 

У новій конституції можна покращити захист прав і свобод людини

Віктор Янукович оголосив про намір провести конституційну реформу і зазначив, що Конституція зразка 2004*року була більш урівноваженою, ніж нинішня. У Партії регіонів, проте, не чекають повернення до старої редакції основного закону. З-поміж передвиборчих обіцянок Віктора Януковича, які вимагають зміни Конституції*— збільшення повноважень місцевого самоврядування,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

«Міняти потрібно й інші розділи, про які рідко говорять. Зокрема, у фахівців і правозахисників є зауваження до формулювань статей, що визначають права і свободи людини»,*— зазначив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Уряд шукає можливості відступу у справі злиття «Нафтогазу» та «Газпрому»

«Справа з об’єднанням „Газпрому” та НАК „Нафтогаз України” зайшла в безвихідь. Російський монополіст бажає встановити повний контроль над вітчизняною ГТС, в той час, як український уряд хоче зберегти під своїм управлінням усю газову галузь. Мені здається, що наш уряд вже збагнув небезпеку передачі газової галузі під вплив „Газпрому” й шукає відвідні шляхи»,*— заявив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в коментарі газеті «День».

«Тому й з’явилися пропозиції, які відволікають увагу „Газпрому” від втілення вище озвученого завдання. Серед відволікаючих варіантів Україна може запропонувати Росії участь в оновленні ГТС, але без передачі її в управління. Або*ж спільну розробку газових родовищ в обох країнах. Однак Росію це не влаштує, бо й на свої родовища не вистачає грошей. Насправді оплачувати розвиток нових родовищ можливо тільки за рахунок грошей, отриманих від транзитної ставки. А цей варіант спокійнісінько може втілювати й сама Україна без створення жодного об’єднання. Але всі ці відволікаючі пропозиції, на мою думку, навряд чи задовольнять „Газпром”, бо йому, насамперед, зараз потрібна українська ГТС. Тому слід очікувати подальшого тиску з боку Росії в цьому напрямі»,*— передбачає знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Суть приватизації — не у наповненні державної скарбниці

В уряді приватизацію розглядають як одне з найбільших джерел наповнення держбюджету. У програмі економічних реформ президента Януковича до 2014*року від приватизації*та управління державним майном планується отримати 50–70 млрд.*грн., — повідомляє газета «Экономические известия».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що відкладати приватизацію більше не можна. Адже сприятливі зрушення в світовій економіці обіцяють зростання попиту на товари з низькою доданою вартістю. «З появою нового власника, а отже*— і нових капіталовкладень підприємства запрацюють, з’являться нові робочі місця»,*— сказав знавець.

На його думку, щороку підприємства втрачають собівартість і привабливість для капіталовкладників. Дослідник визнає, що надходження від продажу державних підприємств сьогодні будуть менше в порівнянні з тим, що можна було отримати за них два роки тому. «Проте суть приватизації*— не в наповненні держбюджету, а в створенні конкурентного виробництва та відновленні плідної роботи підприємства. І у влади зараз є можливість це довести»,*— підкреслює економіст.



http://razumkov.org.ua

 

Уповільнення зовнішнього попиту може пригальмувати український ВВП

Майже п’ятивідсоткове зростання ВВП у I кварталі 2010*року було досягнуте завдяки швидкому збільшенню виробництва в промисловості, тоді як будівництво, фінансова сфера та галузі, залежні від бюджетного фінансування, уповільнювали швидкість відновлення економіки,*— повідомляє газета «Коммерсантъ» з посиланням на Державний комітет статистики.

«З червня ми спостерігаємо уповільнення зовнішнього попиту на вироби українського експорту. Якщо такий спад буде затяжним, гальмування зростання ВВП в II півріччі може бути різкішим, ніж очікується»,*— зазначає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

2010 року ВВП зростатиме, але на рівень життя це майже не вплине

Валове внутрішнє виробництво в Україні за 2010*рік зросте на 3,5%,*на 12%*знеціниться гривня, а дійсний дефіцит бюджету буде майже удвічі більший за той, який передбачає уряд, навіть якщо не враховувати дефіцити «Нафтогазу» і Пенсійного фонду. Таке майбутнє малюють для України дослідники Світового банку,*— повідомляє Радіо «Свобода».

Загалом передбачення Світового банку є дещо консервативним і не відображає останніх зрушень, зокрема, того, що вже за півроку український ВВП виріс більш ніж на 5%,*відзначає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Він наголошує, що загалом бачення Світового банку збігається зі справжніми тенденціями української економіки.

«Зростання на початку 2010*року здається швидким на тлі минулорічного падіння,*— зауважує він.*— Тому його не варто перебільшувати. Однак ми передбачаємо річне зростання ВВП*— не три з половиною, а п’ять відсотків. Восени прискориться інфляція через підвищення цін на утримання житла. Рівень життя населення залишається низьким, і це є додатковим обмеженням у розвитку». Таке обмеження Україна почне долати не раніше 2011*року, тут дослідники Центру Разумкова погоджуються з колегами зі Світового банку.



http://razumkov.org.ua