Новини від центра Разумкова

Уряду не вдасться вийти на рівень інфляції у 8-9%

Міжнародне рейтингове агентство «Мудіз» передбачає у 2011*році уповільнення темпів зростання ВВП України до 4%*при прискоренні інфляції до 11%.*Оцінки приросту ВВП України у Кабміну й агенції «Мудіз» розходяться зовсім трохи. Водночас, на думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, цифри очікуваного Кабміном рівня інфляції політизовані. Справжня інфляція в Україні до кінця року буде вищою, навіть ніж очікує «Мудіз»,*— повідомляє новинна служба «Наш продукт».

«Наші знавці давали прогноз приросту ВВП у 4,5%.*„Мудіз” прогнозує його у 4%.*Як бачимо, розбіжність невелика»,*— сказав пан Юрчишин. За його словами, на «пониження» в прогнозах «Мудіз» завжди впливає те, що агенція враховує глобальні економічні процеси, зокрема, подорожчання енергоносіїв, а також послідовно оцінює економічну політику уряду, зобов’язання України перед МВФ. Враховано також зростання цін на харчування, подорожчання послуг ЖКГ в нашій країні, високі ціни для України за імпортовані енергоносії.

«У рамках цих чинників, прогноз „Мудіз” не такий вже песимістичний, його можна назвати консервативним прогнозом розвитку»,*— вважає знавець. На його думку, оцінка рівня інфляції в Україні до кінця року в 11%*теж досить м’яка. «„Мудіз” Україну із оцінкою інфляції, можна сказати, пожалів. Наші знавці реальний рівень інфляції до кінця року оцінювали в 13%,*— нагадав експерт.*— Кабмін хоче утримати цей показник на рівні 8–9%».

Однак, на думку пана Юрчишина, це політизовані цифри і реально вийти на такі показники уряду не вдасться: «Оголошуючи їх, Кабмін хоче підкреслити дієвість своєї економічної і фінансової політики. Але, повторюся, через зростання цін на енергію, яка запускає ланцюжок подорожчань, утримати інфляцію на такому рівні Кабмін навряд чи зуміє. Це недосяжно».



http://razumkov.org.ua

 

Україна не зможе вигідно скористатися зміною формату «Південного потоку»

«Газпром» розглядає можливість будівництва заводу зі зріджування газу на Чорному морі. Він може стати доповненням або й альтернативою трубопроводу «Південний потік», заявив віце-прем’єр Росії з енергетики Іґорь Сєчін,*— повідомляє «Газета по-українськи».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що Росія не відмовляється від «Південного потоку», а лише змінює формат його втілення: «Туреччина не хоче давати Росії дозвіл на прокладення трубопроводу її територіальними водами. Тож заявою Сєчіна Кремль хоче вплинути на Анкару».

— Чи може «Нафтогаз» домагатися зниження ціни газу, якщо Росія переглядає концепцію «Південного потоку?»

Можна посилатися на кон’юнктуру змін на газовому ринку з 2009*року, коли збільшилися поставки зрідженого газу до Європи. Відтоді ціни для споживачів країн ЄС зменшилися. Але Росії наші аргументи будуть нецікаві, оскільки Україна не має можливостей отримувати енергоносії від інших постачальників. Чинний договір її повністю влаштовує.

Росіяни поступляться, якщо Україна вступить у Єдиний економічний простір і дозволить «Газпрому» поглинути свою газотранспортну систему. Створення консорціуму з управління українською газотранспортною системою буде першим кроком до такого поглинання. Адже рівноправної участі в об’єднанні «Нафтогазу» і «Газпрому» бути не може. Російський монополіст має значно більшу ціну і вагу на ринку.

— Чи український уряд хоче такого консорціуму?

Київ зрозумів, що ніякої користі від об’єднання не буде. Адже від цього економічні й політичні позиції Кремля в Україні посиляться. З’являться нові важелі тиску на Банкову. Тому здорові сили в оточенні президента це враховують і протистоять цій ідеї.

— Тобто ціна російського газу для України залишиться вищою, ніж для країн*ЄС?

Якщо врахувати плату за транспортування російського газу нашою територією, то його ціна приблизно така*ж, як і для ЄС. Але інші країни не йшли на поступки стратегічного характеру, як це зробила Україна, коли дозволила перебувати Чорноморському флоту в Севастополі ще 25*років. Від харківських угод Україна не отримала жодних цінових переваг.

— Які перспективи розробки шельфу Чорного моря і видобутку сланцевого газу в Україні?

Інвестиційний клімат країни віддаляє їх. Такі проекти можуть бути втілені лише після 2020*року. Від розвідки до видобутку мине не менше 10*років.



http://razumkov.org.ua

 

Аварії в Японії не зупинять розвиток української атомної енергетики

Після низки вибухів на АЕС Японії, в окремих країнах (особливо із сильним російським впливом) почалися протести проти розвитку атомної енергетики. Керівництво ООН та МАГАТЕ запропонували скликати саміт з ядерної безпеки в Києві. Водночас українські фахівці оцінюють атомні станції в Японії як надійні, українську атомну енергетику*— як перспективну,*— повідомляє новинна служба УНІАН.

«Вибухи в Японії ніяк не вплинуть на розвиток вітчизняної атомної енергетики»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

«Німці завжди підозріло ставилися до атомної галузі, але Україна радикальних кроків робити не буде,*— сказав знавець.*— На мою думку, головний висновок, який зробили фахівці-атомники,*— реактори першого покоління слід змінювати, незалежно від того, якого вони типу, бо на них часто неможливо встановити сучасну систему безпеки. Ще один висновок: атомні станції в Японії встояли, не сталося вибуху та розгерметизації. МАГАТЕ підтвердила, що японська аварія не стала другим Чорнобилем. Голова українського Енергоатому Юрій Недашковський видав наказ щодо перевірки систем безпеки на АЕС. Розроблятимуться нові системи безпеки, які встановлюватимуться на наявні реактори. Пропозицію опозиційних фракцій про скасування угоди щодо добудови двох реакторів на Хмельницькій АЕС не вважаю життєздатною, реактори добудовуватимуться».



http://razumkov.org.ua

 

Посередники викривляють структуру газового ринку України

На українців чекає чергове подорожчання газу. Підставою для цього називають те, що Міжнародний валютний фонд вимагає доведення розцінок до економічно обґрунтованого рівня. Крім того зростає вартість російського газу. Однак в України є і газ вітчизняного видобутку. Свого газу Україна видобуває щороку близько 20*млрд. куб. Населення споживає близько 17,5.* Чим обґрунтована ціна газу та чому він дорожчає з’ясовував канал «УТ-1»,*— повідомляє мережеве видання «Телекритика».*

«Якби видобувні підприємства безпосередньо продавали газ населенню, то десь вони були*б рентабельні. Однак там інша система. У них весь газ купує НАК „Нафтогаз України” і продає цей ресурс „Газу України”, а той у свою чергу передає його так званим облгазам»,*— розповів провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Штучне регулювання ринку харчів лише погіршить становище

За даними Держкомстату, ціни на харчі та безалкогольні напої у лютому 2011*зросли на 0,3%.*Подорожчали садовина та городина*— на 3,3%–-5,1%.*На 1,2%–-2,9% зросла вартість продуктів переробки зернових, рису, маргарину, соняшникової олії, хліба і яловичини,*— пише газета «Високий замок».

«Чому зростають ціни? Кризові явища змінилися у природними катаклізмами і військовими діями. Ніхто не міг передбачити, що політична ситуація у Північній Африці загостриться або що буде землетрус у Японії,*— каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Рівень заробітної плати в Україні*— один з найнижчих в Європі, що не дає можливості українцям реалізувати свою купівельну спроможність. І у цьому є умовний „плюс”*— низька купівельна спроможність та неготовність платити більше слугуватиме обмеженням для розкручення інфляційної спіралі».

«Щоб виконати зобов’язання перед кредиторами, уряд намагається регулювати ринок, але такі заходи ефективні лише у короткостроковому періоді,*— вважає дослідник.*— Продовольчі інтервенції можуть збити панічні настрої населення, але наступна реакція ринку*— це дефіцит, зникнення продуктів, втрата якості і перехід торгівлі у тіньовий сектор».



http://razumkov.org.ua

 

Наших ВНЗ немає в світовому рейтингу через байдужість влади до освіти

Впливове британське видання «Таймс» оприлюднило рейтинг найбільш авторитетних світових університетів. Однак у «Рейтингу репутації в світі» немає жодного українського ВНЗ, як, утім і жодного ВНЗ країн СНД, окрім російського університету імені Ломоносова. На думку директора соціальних програм Центру Разумкова Людмили Шангіної, це комплекс проблем, зокрема економічної системи, які впливають на вищу освіту України,*— повідомляє газета «Львівська пошта».

Нас немає в жодних рейтингах останніх 15*років. Причина у тому, що влада будувала таку економічну систему, що не потребує кваліфікованих працівників, якісної освіти. Немає жодної винагороди будь-якій якісній освіті, навіть якщо вам вдалося її отримати. У цьому й полягає головна причина. Адже, коли економіка не потребує фахівців, то система вищої освіти (і професійно-технічної освіти) занепадає.

Друга проблема*— оскільки престижу освіти бути не може, то не може бути й престижу викладацької праці у вишах. Яка ситуація із заробітними платами*— добре відомо: будь-який фахівець вищої кваліфікації, якщо він себе поважає, за таку зарплату працювати не буде. Третій момент*— це так звана платна освіта у країні, де не оплачується праця. У такому випадку платна освіта перетворюється на фікцію і торгівлю дипломами.

Четверте*— це вже наслідки всього цього. Маємо дуже багато вишів*— їх на порядок більше, аніж, скажімо, у Франції, Німеччині чи Польщі. Якщо українська економіка будується на низьких технологічних укладах, якщо ми сьогодні навіть із кризи виходимо і президент заявляє, що у нас локомотив*— металургія, то говорити про те, що вища освіта колись буде тут затребувана, можна з великим сумнівом. Але тоді, коли вона все-таки буде затребувана, з’ясуємо, що втратили наукові школи, для відродження яких необхідні цілі десятиліття.



http://razumkov.org.ua

 

Евакуація українців з Лівії кораблем недоцільна

Великий десантний корабель ВМС України «Костянтин Ольшанський» вирушає до берегів Лівії. Таке рішення було ухвалене РНБО і введено в дію відповідним указом президента. Завдання*— евакуювати українців, які залишаються на території Лівії, де триває фактично громадянська війна. Фахівці коментують цей крок влади неоднозначно,*— повідомляє газета «Урядовий кур’єр».

Технічні аспекти організації гуманітарної місії «Костянтина Ольшанського» продумані не до кінця, вважає провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник. На його думку, оскільки ситуація у регіоні розгортається стрімко, то не виключено, що наш корабель або буде вимушений повернутися додому з півдороги, або потрапить у гущу бойових*дій.

«І питання навіть не в тому, у скільки фінансово обійдеться така гуманітарна місія, а в тому, наскільки вона доцільна і чи не стоїть за цим прагнення дешевої слави»,*— сказав пан Мельник.



http://razumkov.org.ua

 

Завершення «справи Ґонґадзе» вигідне владі, але розв’язка не очевидна

Влада має намір поставити крапку у «справі Ґонґадзе». Про це газеті «Комментарии» повідомив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

«Нинішня влада прагне довести „справу Ґонґадзе” до логічного завершення. Природно, що обійти увагою колишнього президента Леоніда Кучму і його участь у цій справі не можна. Рано говорити про те, чим це закінчиться. Багато чого буде залежати від ходу слідства, від того які матеріали будуть долучатися до нього, і як вони будуть тлумачитися. Мені здається, що у влади є всі наміри поставити крапку»,*— вважає знавець.

«Янукович на президентському посту намагається виступити ініціатором різноманітних реформ, оголосивши різні цілі. Але потрібно домагатися відчутних результатів, причому в різних сферах, які мали*б і внутрішньополітичний, і зовнішньополітичний резонанс. Поки що великих успіхів немає. Навпаки, говорять про негативні тенденції. І з цієї точки зору, якби цю справу, що є плямою в історії України, було доведено до логічного, тобто судового, завершення, то це був би плюс для нинішньої влади»,*— зазначив пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

АМК покарає за подорожчання бензину всіх, крім росіян

Антимонопольний комітет України знайшов винних у подорожчанні бензину наприкінці 2010*— початку 2011*року. Комітет визнав, що власники мереж «Воґ», «Oкко» та «Шелл» необґрунтовано й одночасно підняли ціни на своїх АЗС і тому повинні бути оштрафовані на загальну суму 150*млн. грн. Чи будуть оштрафовані «ТНК Бі-пі» та «Лукойл», поки не відомо. Швидше за все влада вирішила покарати лише імпортерів, а виробникам, які до того*ж мають російські корені, навряд чи щось загрожує,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

За рішенням АМКУ штрафувати лише імпортерів нафтопродуктів стоїть бажання влади спонукати власників вітчизняних НПЗ вкладати кошти в удосконалення своїх потужностей, вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «Крім того, влада не хоче вносити напругу в україно-російські відносини, адже ці компанії мають материнські структури в Росії»,*— зазначає*він.

На думку пана Омельченка, нафтопродукти у кінці 2010*все одно подорожчали*б. «Протягом останніх чотирьох місяців ціна бареля нафти у світі підвищилася з 85*доларів до понад 100.*Крім того, з 2011*року в Україні зросли до 40%*акцизи на нафтопродукти. Але те, що всі продавці підвищили ціни практично одночасно, викликає запитання»,*— повідомив знавець. За його оцінками, до середини квітня справедлива ціна літра найпопулярнішого бензину А-95*повинна скласти 9,6–10,2 гривень.



http://razumkov.org.ua

 

Рейтинг торгових марок показав, які компанії добре пережили кризу

За версією компанії «Бренд файненс», найдорожчою торговою маркою світу в 2011*році є «Ґуґл» з показником вартості 44,3*млрд. дол. З п’ятої сходинки на другу піднявся «Майкрософт», а торішній переможець, мережа супермаркетів «Волмарт» опустилася на третю сходинку,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

Українські компанії мають шанси потрапити у найвідоміші бренди світу, щоправда це відбудеться не скоро, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Зазвичай рейтинги цінних торгових марок досить стабільні і показують нам, що те, що було добре, скажімо, 20*років тому, добре і зараз»,*— каже фахівець. Водночас рейтинги останніх років здебільшого показують, хто і як переніс кризу.

Що стосується шансів українських компаній потрапити до списків найбільших марок, то вони, на думку знавця, досить невисокі. Адже в основі найбільш рейтингових марок лежить репутація, яка, зазвичай, заробляється десятиліттями.



http://razumkov.org.ua

 

Міжкультурні суперечності ЄС показують чого слід уникнути в Криму

Лідери Великої Британії, Німеччини, Франції заявили про те, що в їхніх країнах провалилася політика мультикультуралізму. Що насправді стоїть за цими заявами? Чи є альтернатива мультикультуралізму? Чи існує подібна загроза для України? Інститут прав людини і запобігання екстремізму і ксенофобії запитав про це директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

Головною проблемою, з якою зіткнулися ці країни, став низький рівень діалогу між представниками різних культур, адже в деяких випадках держава навіть заохочувала їхнє роз’єднане існування.

Очевидно, саме це стало першопричиною недостатнього ступеню зв’язків, інтеграції між культурними спільнотами, які створюються внаслідок імміграції, і культурними спільнотами титульних націй. Зрозуміло, що не можна відкидати й інші моменти, перш за все, різні ієрархії цінностей в різних культурах, ступінь їхньої сумісності.

Матриці «міжкультурних відмінностей» могли накладатися на соціально-економічне, майнове розшарування відповідних товариств. Нерівність спільнот за цим критерієм також могла бути джерелом напруженості. Свою роль зіграли і глобальні політичні процеси, конфлікти між країнами, що належать до ісламської або християнської цивілізацій, боротьба з тероризмом тощо. Але питання, чи міг би розвиток подій в цих країнам бути іншим у принципі, залишається відкритим.

Для України ця проблема гостро поки що не стоїть, проте певні зони напруги існують. Так, дослідження Центру Разумкова, присвячені міжнаціональним і міжконфесійним відносинам в АР Крим, засвідчили досить високий рівень відчуження, і навіть існування певного конфліктного потенціалу між кримсько-татарським співтовариством і слов’янським населенням півострова. Там також спостерігається брак діалогу, який є дуже важливим засобом взаємного пізнання, розуміння та зближення.

Хотілося*б, щоб вітчизняна влада і політична еліта в цілому вчилися на чужих помилках, сприяли налагодженню міжкультурного діалогу в Україні, а не розводили представників різних національностей і культур по різних політичних таборах.



http://razumkov.org.ua

 

Світовий рейтинг торгових марок показав компанії, які добре пережили кризу

За версією компанії «Бренд файненс», найдорожчою торговою маркою світу в 2011*році є «Ґуґл» з показником вартості 44,3*млрд. дол. З п’ятої сходинки на другу піднявся «Майкрософт», а торішній переможець, мережа супермаркетів «Волмарт» опустилася на третю сходинку,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

Українські компанії мають шанси потрапити у найвідоміші бренди світу, щоправда це відбудеться не скоро, вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Зазвичай рейтинги цінних торгових марок досить стабільні і показують нам, що те, що було добре, скажімо, 20*років тому, добре і зараз»,*— каже фахівець. Водночас рейтинги останніх років здебільшого показують, хто і як переніс кризу.

Що стосується шансів українських компаній потрапити до списків найбільших марок, то вони, на думку знавця, досить невисокі. Адже в основі найбільш рейтингових марок лежить репутація, яка, зазвичай, заробляється десятиліттями.



http://razumkov.org.ua

 

«Нафтогазу України» піде на користь часткова приватизація

Президент України заявив, що важливим є продаж частини акцій НАК «Нафтогаз України» на міжнародних біржах. За словами Віктора Януковича на базі Нафтогазу необхідно створити прозору і ефективну вертикально інтегровану компанію. Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко в ефірі радіо «Ера» відповідав на питання щодо цієї заяви та можливого розвитку подій.

http://razumkov.org.ua

 

Українці не хочуть федералізації, влада поки що теж

Під час розмови президента України Віктора Януковича з громадянами, було піднято стару й трохи призабуту тему федералізації. Про передумови й можливість федералізації України мережевому виданню «Міст» розповів директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

http://razumkov.org.ua

 

Основою соціальних стандартів має бути мінімальна зарплата, яка не оподатковується

Міністерство соціальної політики має намір розробити концепцію відмови від прожиткового мінімуму. Водночас віце-прем’єр Сергій Тігіпко не зміг назвати, який показник буде соціальним орієнтиром у разі відмови від прожиткового мінімуму,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

«Складається враження, що наша влада лише показує героїчні зусилля щодо поліпшення ситуації із зайнятістю й заробітною платою, замість реального вирішення проблем,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, прожитковий мінімум, мінімально неоподатковувані 17*гривень, так звана соціальна пільга… Жодна із зазначених і подібних категорій в Україні не має стосунку до заробітної плати, реальних соціальних стандартів, не гарантує мінімальний рівень соціального захисту. Тому, якщо говорити про концепцію (яку уряду ще належить розробити), то, ймовірно, досить було*б виходити з того, що мінімальна зарплата, одночасно будучи і прожитковим мінімумом, виводиться з оподаткування, а мінімальна пенсія становить, скажімо, 75%*мінімальної зарплати. Таким чином, структура соціальних стандартів є простою, прозорою, зрозумілою і підконтрольною».



http://razumkov.org.ua

 

Продаж акцій «Нафтогазу» поки що буде неефективним

Продаж частини акцій «Нафтогазу» не означає втрати Україною контролю над своїми газотранспортною системою та газосховищами, стверджують в уряді. Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що слова Януковича неправильно зрозуміли, адже, ГТС і газосховища не є частиною «Нафтогазу», а лише передані їй в управління, тому залишаться у держвласності навіть у разі продажу пакету акцій компанії. Крім того, українське законодавство забороняє будь-які дії щодо майна «Нафтогазу», яке не має жодної цінності без вказаних стратегічних об’єктів,*— пише «Независимая газета».

«Загалом, ідея Віктора Януковича правильна, але передчасна. Щоб продаж пакету акцій „Нафтогазу” мав сенс, треба зробити кілька речей. Внести зміни до законодавства, розблокувавши саму можливість продажу. Провести масштабну реорганізацію „Нафтогазу”, підвищивши прозорість компанії та рівень корпоративного управління, щоб зацікавити великих інвесторів. Крім того*— зменшити боргові зобов’язання компанії. Потім*— реформувати весь нафтогазовий сектор України, тому що в нинішніх умовах успішна і прибуткова робота „Нафтогазу” неможлива»,*— сказав пан Омельченко, зазначивши, що на все це знадобиться кілька років. На думку знавця, до 2015*року навряд чи вдасться змінити ситуацію так, щоб розміщення акцій «Нафтогазу» принесло очікуваний результат.



http://razumkov.org.ua

 

Основою соціальних стандартів має бути неоподатковувана мінімальна зарплата

Міністерство соціальної політики має намір розробити концепцію відмови від прожиткового мінімуму. Водночас віце-прем’єр Сергій Тігіпко не зміг назвати, який показник буде соціальним орієнтиром у разі відмови від прожиткового мінімуму,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

«Складається враження, що наша влада лише показує героїчні зусилля щодо поліпшення ситуації із зайнятістю й заробітною платою, замість реального вирішення проблем,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Мінімальна зарплата, мінімальна пенсія, прожитковий мінімум, мінімально неоподатковувані 17*гривень, так звана соціальна пільга… Жодна із зазначених і подібних категорій в Україні не має стосунку до заробітної плати, реальних соціальних стандартів, не гарантує мінімальний рівень соціального захисту. Тому, якщо говорити про концепцію (яку уряду ще належить розробити), то, ймовірно, досить було*б виходити з того, що мінімальна зарплата, одночасно будучи і прожитковим мінімумом, виводиться з оподаткування, а мінімальна пенсія становить, скажімо, 75%*мінімальної зарплати. Таким чином, структура соціальних стандартів є простою, прозорою, зрозумілою і підконтрольною».



http://razumkov.org.ua

 

На ринку бензину уряд діє всупереч інтересам споживачів

Про стрімке подорожчання палива, його якість та можливі зміни ситуації на ринку в ефірі радіо «Ера» розповів провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

http://razumkov.org.ua

 

Споживачі газу беззахисні через неможливість вибору постачальника

НАК «Нафтогаз України» проводить відключення будинків від газопостачання для того, аби покращити свій фінансовий стан, коли користувачі не сплачують за послуги компанії. Таку думку висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко в ефірі телеканалу ТВі, коментуючи відключення житлових будинків в Одесі від газопостачання,*— повідомляє газета «Київ пост».

«Частина газу для теплокомуненерго йде з ресурсів імпортованого газу, який є надзвичайно дорогим. Щоб покращити свій фінансовий стан компанія »Нафтогаз« займається такими відключеннями, замість того, аби покращувати якість свого управління і свою діяльність»,*— сказав знавець.

Становище «Нафтогазу», як монополіста на газовому ринку, робить споживачів, на думку пана Омельченка, беззахисними, оскільки у них немає можливості обрати собі компанію-постачальника послуг.

«В країнах ЄС відбулася серйозна лібералізація. Там споживачі мають право вибору постачальника. І, все*ж таки, той самий споживач захищений від нахабних дій монополіста. І якби були такі дії, які робить НАК „Нафтогаз” у Німеччині, або Австрії, то споживачі подали*б на цю компанію до суду і компанії мало*б не здалося»,*— вважає знавець.

Коментуючи надання компанії ЗАО «УкрГаз-Енерго» ліцензії на постачання газу за нерегульованим тарифом обсягом до 4,8*млрд. куб. м. щороку, пан Омельченко зазначив, що невідомо які ресурси матиме ця компанія: «Я думаю, відбудеться заміна „Газпромзбут” (це 100%*дочірня компанія „Газпрому”) на „УкрГаз-Енерго”, в цій компанії теж є частка „Газпрому”. І ресурси „Газпрому” підуть на цю компанію».

«Я думаю, були досягнуті якісь домовленості, знайшли якийсь компроміс інтересів, і, мабуть „УкрГаз-Енерго”*— це така цікава кампанія, яка вміє правильно ділити кошти. Там більше приватного капіталу. А „Газпромзбут”, це все*ж таки стовідсотково „газпромівська” структура. „Газпром”, мабуть, не хоче займатися такими справами, якими може займатися „УкрГаз-Енерго”»*— додав знавець.

Пан Омельченко також вважає, що в України є значна кількість альтернатив постачанню російського газу, але для того, аби ці альтернативи запрацювали, потрібно створити зручні умови для інвесторів: «Альтернатив в України багато, просто треба над ними працювати. По-перше, ми маємо дуже великий потенціал видобутку власного газу, але для цього потрібно створити відповідні інвестиційні умови. Є потенціал енергозбереження, оскільки наша економіка одна з найенергозбитковіших у світі. Крім того є потенціал видобутку сланцевого газу, що могло*б зменшити залежність від російського газу. Але основне*— це наявність інвестиційних умов. Щоб інвестор був упевнений, що українська судова система його захистить».



http://razumkov.org.ua

 

Приватизація «Нафтогазу»: правильний крок, хай навіть із безвиході

Що виграє НАК «Нафтогаз України» в разі його приватизації, новинній службі «УНІАН» розповів провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

Я завжди виступав за приватизацію близько 20%*стратегічним інвестором, бо вважав її противагою розподілу компанії НАК «Нафтогаз». Сам НАК роздерибанити складно, та й у теперішньому вигляді компанія не такий уже ласий шматок*— окрім прибуткових підрозділів, є купа збитків, величезні борги.*

Але вартість усього цього в сумі дуже велика. А от якщо виокремити транспортування, видобуток і постачання газу, тобто основні прибуткові напрямки, ці структури протягом півроку-року будуть скуплені підприємцями і держава втратить стратегічні об’єкти.

Навіть росіяни можуть не встигнути дотягтися до цих активів, тут охочих буде багато. Згадаймо, що свого часу Олександр Тодійчук, саме створивши «Укртранснафту» як вертикально-інтегрованого оператора, врятував нафтопроводи «Дружба» та «Придніпровка» від банкрутства й дерибану.

У такій приватизації є й економічні переваги. Котування акцій НАКу на світових біржах дасть змогу покращити процес капіталізації компанії, полегшить доступ до міжнародних фінансових ресурсів. Звітність здійснюватиметься за міжнародними стандартами, буде набагато складніше «малювати» фінансові та ресурсні баланси.

«Нафтогаз» має стати прибутковою компанією, оскільки для нормального обігу акцій слід платити дивіденди, а для цього необхідно отримувати прибутки. Зрушення мусять бути і в прозорості компанії, оскільки європейські міноритарні акціонери (сподіваюсь, «Газпром» не зосередить всі акції на вторинному ринку, бо економічного сенсу в таких діях буде мало) за нашим законодавством матимуть право на отримання будь-якої інформації щодо діяльності компанії.

Не треба боятися того, що після приватизації ми не зможемо реформувати НАК за стандартами ЄС, третій пакет європейських енергетичних директив досить гнучкий і дає змогу вертикальноінтегрованим операторам зберегти свій статус за умов жорсткого державного контролю за дотриманням ними правил конкурентної політики.

Чому керівництво галузі, яке останнім часом не завжди послідовно відстоювало інтереси компанії, зараз здійснює економічно виправданий крок? Гадаю, за нинішнього фінансового стану НАКу іншого виходу немає. Нафтогаз має величезні борги, які після програшу судів компанії «Росукренерго» зросли на декілька мільярдів доларів. Тому робиться цілком слушний крок щодо пошуку коштів для фінансування діяльності компанії і перетворення її на справді ринковий суб’єкт.

А що стосується акцій, то не думаю, що знайдеться людина, яка зараз зможе реально оцінити їхню вартість.



http://razumkov.org.ua