Новини від центра Разумкова

Шельф розробляти треба, але мирова угода з «Венко» містить ризики

Освоєння перспективного шельфу Чорного моря нинішня українська влада почала зі здачі національних інтересів. Прийдешнє підписання мирової угоди з компанією «Венко прикерченська», судячи з усього, збагатить лише одного українця*— Рината Ахметова. А створення СП між нашим «Нафтогазом» і російським «Газпромом» поставить хрест на енергетичній незалежності України,*— повідомляє газета «Вечерние Вести».

На думку провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, саме та обставина, що суперечка ведеться навколо пілотного проекту, робить небажаним мирову угоду з «Венко». «Зрозуміло, що шельф розробляти потрібно, і хтось повинен бути першим. Але підключення до „Венко” зовсім не прозорих структур, наближеного до влади бізнесу*— великий удар по інвестиційному клімату в Україні. Конкурс був виграний „Венко” саме тому, що їм поставили умову „причепити” потім до справи компанії Ахметова та Новіцкого»,*— каже знавець.

«У даному випадку „Газпром” і „Лукойл” грають на випередження. Прихід в Україну світових гігантів суперечить інтересам Росії. Росіяни зацікавлені тримати ситуацію під контролем, зайняти свою нішу. Той факт, що ми їх сюди пускаємо, ще більше збільшує нашу залежність від РФ»,*— вважає пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

США зауважили, що українська влада ігнорує громадянське суспільство

Газета «День» звернулася до заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого з проханням прокоментувати заклик держсекретаря США Хіларі Клінтон до української влади шукати порозуміння й точки дотику з представниками громадянського суспільства; а також розповісти, чи є у США важелі впливу на владу в Україні, аби та дотримувалася демократичних принципів у своїй діяльності.

http://razumkov.org.ua

 

Зростання економіки у 2010 році було повільним через втручання держави

У переданому на розгляд Верховної Ради звіті про виконання держбюджету за 2010*рік уряд назвав своєю заслугою всі позитивні зрушення, які намітилися в господарстві. У проблемах, які не вдалося вирішити, в уряді звинувачують колишню главу Юлію Тимошенко. При цьому нинішній уряд промовчав про те, чого не зробив для розвитку вітчизняної економіки. Знавці*ж розходяться з урядом в оцінці причин нечисленних змін на краще,*— повідомляє мережеве видання «Экономические известия».

«Якщо говорити про загальні макроекономічні показники (зростанні ВВП на 4,2%,*збільшення виробництва промисловості на 11%*тощо), то якісь позитивні економічні тенденції мали місце»,*— зазначає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Однак, на думку фахівця, тепер залишається тільки припускати, яким було би економічне зростання без посилення податково-адміністративного тиску на середній бізнес під час обговорення Податкового кодексу. Півтора місяці підприємці перебували в напрузі, що не могло не позначитися на показниках, вважає пан Юрчишин.

«Озвучений Держкомстатом показник зростання ВВП у 4,2%* напевно був би вищим, якби вдалося не допустити протистояння між державою і підприємцями, невиправданих обмежень в експортному секторі (перш за все йдеться про встановлення квот на експорт зерна та відсутності порядку відшкодування експортерам ПДВ). Зростання вітчизняного виробництва було би значно вищим, якби вдалося зменшити втручання держави в економічні процеси»,*— підкреслив знавець.

Посилення централізації влади і ручне управління держбюджетом, на його думку, також стримували економічний розвиток. Також слід брати до уваги показники, які уряд взяв для порівняння. «У 2009*р. ВВП знизився на 15%,*у 2010-му його обсяг виріс на 4,2%.*Для економіки, яка відроджується, це дуже низький показник»,*— стверджує економіст.

У держбюджеті-2011*зростання ВВП закладено на рівні 4,5%.*Це свідчить про те, на думку пана Юрчишина, що уряд не має програми стрімкого розвитку економіки і вона продовжує перебувати в законсервованому стані. З такими темпами, вважає знавець, вийти на докризовий рівень виробництва у кращому разі вдасться лише до кінця 2012*р.



http://razumkov.org.ua

 

Україна та ЄС 2011 року можуть підписати угоду про асоціацію

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий упевнений, що Україна і Європейський Союз цього року підпишуть угоду про асоціацію,*— повідомляє новинна служба УНІАН.

Валерій Чалий не погодився з думкою про те, що Україна може змінити зовнішньополітичний курс. «Процес євроінтеграції незворотний. Він може бути тривалим і болісним, але він незворотний»,*— зазначив фахівець. За його словами, питання євроінтеграції чітко закріплене в українському законодавстві, а також у міжнародних угодах. Тому, на думку Валерія Чалого, можна говорити сьогодні лише про терміни і шляхи впровадження євроінтеграції країни.

Кажучи про хід підготовки угоди про політичну асоціацію та економічну інтеграцію України в ЄС, фахівець підкреслив, що сьогодні «не треба посипати голову попелом». «Ця угода буде реальним кроком на шляху інтеграції»,*— каже знавець. При цьому пан Чалий не заперечив, що така угода може бути підписана вже у 2011*році.



http://razumkov.org.ua

 

Росію більше не хвилює напрям роботи «Одеси-Бродів»

Перекачування нафти з Одеси технічних проблем не створило. Переведення нафтогону «Одеса-Броди» у прямий режим роботи Росію не хвилює. Про це заявив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко,*— повідомляє новинна служба «Наш продукт».

«Принаймні, на офіційному рівні ні в уряді РФ, ні в середовищі керівництва енергетичних російських монополістів*поганої реакції не було»,*— сказав знавець.
За його словами, нейтральна реакція Росії на переведення «Одеси-Бродів» у прямий режим пов’язана з безболісним рішенням технологічної проблеми. «Російська нафта йде далі в Європу по одній з гілок нафтопроводу „Дружба”. У зв’язку з цим, в Росії лунали побоювання, що зміна напрямку потоку нафти в „Одесі-Бродах” може викликати відтік енергоносія з труби нафтопроводу „Дружба”, що позначиться на постійності російського нафтового транзиту через Україну далі в Європу. З початком роботи „Одеси-Бродів” у прямому режимі цього не сталося»,*—*пояснив пан Дяченко.

На думку фахівця, негативні оцінки роботи «Одеси-Бродів» у прямому режимі пролунали в російських ЗМІ, швидше за все, «за інерцією», накопиченою до останніх президентських виборів в Україні. «Зараз українсько-російські економічні відносини усталюються. Москва спокійніше сприймає самостійні господарські рішення Києва. До того*ж росіяни припинили прокачування своєї нафти у зворотному напрямку (до Одеси)*— з серпня 2010*року труба була порожньою»,*— зазначив Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Післякризова економіка: Кимерика чи КАФТА?

Посткризова світова економіка*— які виклики на неї чекають? Які нові глобальні центри економіки? Чи є альтернативи лідерства США? Чи може Китай стати новим світовим лідером, і яке місце в України в посткризовому світі*— на ці запитання мережевому виданню «Політ Ю-ей» відповідав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

http://razumkov.org.ua

 

Втілення Угоди про асоціацію з ЄС може зайняти кілька років після її підписання

Вітання на адресу переобраного президента Білорусі Лукашенка від офіційної України не вплинуть на можливість підписання Угоди про асоціацію з Європейським союзом. Таку думку висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей».

«Впевнений, шанс ми не втратили. Реалізація шансів залежить від дій. Нині на порядку денному стоїть просування до членства в ЄС і сьогодні є домовленість про новий рівень політичної асоціації та економічної інтеграції. Фактично ми стоїмо напередодні дуже важливого кроку, а саме*— започаткування справжнього зближення з Європейським союзом»,*— підкреслив Валерій Чалий.

Фахівець пояснив, що з підписанням Угоди про асоціацію включно з «всеохопною зоною вільної торгівлі» Україна зробить реальний крок на зближення з ЄС. При цьому знавець підкреслив, що виконання плану, який поставить перед Україною ЄС передбачатиме дієві реформи. І саме цей процес, можливо, буде більш реальним та результативним, аніж те, що наразі намагається демонструвати влада. «Процес Євроінтеграції, наближення до більш високих стандартів*— це фактично нині більші реформи, ніж те, що декларується владою. Я впевнений, що навіть сама Угода стане серйозним кроком, який буде підштовхувати Україну, як й інші двосторонні документи*до реального реформування, реального, а не декларованого реформування країни«*— зазначив Валерій Чалий.

Після підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом, період її впровадження може затягтися на кілька років. «Сподіваюсь, що цей рік буде ключовим для завершення цього порядку денного, і під час головування дружньої нам Польщі… ми саме підпишемо Угоду про асоціацію, яка ще буде потребувати ратифікації, запровадження в дію. Це займе кілька років. Але після цього період імплементації, я впевнений, наблизить нас до Європейського союзу»,*— заявив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Влада не думає, яких мігрантів запрошувати, а від яких захищатися

Україну за останній час полишило 15%*працездатного населення. Натомість кількість імігрантів в країні зростає. Україна замикає десятку країн, які приймають значну кількість іноземців на постійне місце проживання. Минулого року до України, зокрема, з Росії приїхало майже 15*тисяч осіб. На другому місці серед мігрантів, що приїздять до України, молдавани, і третьому турки,*— повідомляє новинна служба Бі-Бі-Сі.

Керівник соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко зазначає, що українська влада не має стратегії стосовно мігрантів, і всі процеси відбуваються стихійно: «Немає якихось підходів, як це в ЄС чи США, коли є чіткі критерії, які мігранти більш потрібні, від яких потрібно захищатися. В Україні цілісної картини влада не має. Це є найбільшою проблемою. Іміграція*— стихійна. Це може закласти серйозні проблеми у майбутньому».

Водночас, на тлі зменшення українського населення, міграція в країну, на думку фахівців, викликає певну стурбованість. Вони вважають, що коли не налагодити заходи щодо адаптації або асиміляції приїжджих в Україну іноземців, існує, зокрема, ризик зіштовхнутися зі змінами у складі населення. Андрій Биченко нагадує, що з такими ризиками вже мають справу Німеччина та Франція.



http://razumkov.org.ua

 

Для повернення заробітчан український ВВП має зростати на 10% щороку

Чи то турботою про українських гастарбайтерів, чи то думками про наповнення Пенсійного фонду і бюджету держави в цілому була продиктована заява віце-прем’єр-міністра України міністра соціальної політики Сергія Тігіпка. Українці, що працюють за кордоном, повинні постійно відчувати турботу держави, зазначив Тігіпко на нараді з питань трудової міграції,*— повідомляє газета «Власть денег».

Однак Україна не має жодного економічного показника, який був би вищим, ніж у тих країнах, куди їдуть на роботу наші громадяни,*— говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. На його думку, для заяв про повернення трудових мігрантів поки що немає реальних підстав: якщо*б ми стали дійсно східноєвропейським тигром, у нас була*б динаміка зростання економіки на рівні 10%*ВВП на рік, розвивалися*б внутрішні ринки, то можна було*б сподіватися на повернення частини трудових мігрантів. Однак поточна картина свідчить про протилежні процеси, каже експерт.



http://razumkov.org.ua

 

Україна не сподівається на економічні вигоди від операції в Кот-д’Івуарі

Мережеве видання «Обозреватель» підозрює наявність в України економічних інтересів у зв’язку із миротворчою місією в Кот-д’Івуарі. Зокрема, видання з іронією припустило зацікавленість українців у дешевому какао для вітчизняного виробництва шоколаду. Питання прокоментував директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Україна там не має національних економічних інтересів, тому не варто присутність наших миротворців у Кот-д’Івуар розглядати як шоколадну війну. Поки участь України в миротворчих місіях не дуже сприяла лобіюванню інтересів України в цих місцях. З іншого боку, будь-яке заворушення у таких країнах призводить до економічних ризиків. Миротворці допомагають стабілізувати ситуацію в цій країні, а це тягне за собою поліпшення економічного стану країни і сприяє зовнішньоекономічним відносинам.

Не факт, що ООН організувала місію в країну і з економічних міркувань, зокрема через какао. Сказати що Україна щось виграє… Вона виграє стільки*ж, скільки виграють інші країни-учасниці СОТ. У колективних операціях зазвичай національні інтереси стають на ранг нижчими, на перший план виходять інтереси колективні.



http://razumkov.org.ua

 

Розподіл державних коштів по регіонах через новий банк сприятиме корупції

Президент України виступив з новою ініціативою: запропонував спрямувати весь фонд розвитку держбюджету-2011*у спеціальний банк реконструкції та розвитку для кредитування регіонів на поворотній основі. Ідею спрямувати фонд розвитку держбюджету в банк реконструкції і розвитку Віктор Янукович пояснив таким чином*— щоб гроші «не розтягнули по регіонах»,*— повідомляє новинна служба УНІАН.

Однак знавці сумніваються у прозорості даного рішення. «У випадку з банком є неминучим ручне управління розподілом коштів і присутність елементів корупції. Мені здається, що тут щось не в порядку з ідеологією. Якщо використання бюджетних коштів відносно прозоре і піддається контролю міжнародних фінансових інститутів, то банк в цьому контексті менш прозорий. Чи не стане цей банк спадкоємцем сумнозвісного банку „Україна”. Як всі ми пам`ятаємо, через нього відбувалося непрозоре фінансування різних проектів і підприємств, в результаті він виявився збитковим і врешті-решт був ліквідований»,*— каже Василь Юрчишин.

Знавець вважає, що процес становлення банку буде вельми непростим. «Банківська справа*— дуже складна галузь, за відсутності досвіду в ній дуже складно розібратися. Мені важко уявити, що новостворена банківська структура відразу користуватиметься довірою»,*— підкреслив пан Юрчишин.

За його словами, неможна вважати позитивом і той факт, що регіони стають менш самостійними, оскільки будь-який більш-менш цікавий інвестпроект тепер необхідно буде погоджувати в Києві і зрозуміло, що приватний інвестор не зацікавлений в тому, аби окрім регіональної бюрократії мати справу ще й з київською.

Василь Юрчишин також переконаний, що навряд чи варто очікувати від місцевих бюджетів навіть десятивідсоткової участі в інвестпроектах. «Добре, якщо в поточному 2011*році у місцевих бюджетів вистачить грошей на соціальні програми. Питання так само і в тому, чому в регіональні інвестпроекти повинен йти приватний бізнес, частка якого очікується у розмірі 60%.*Чому він раніше не йшов, а зараз піде?»

Кажучи про плани Кабміну інвестувати в розвиток української економіки цього року 100*млрд. грн., пан Юрчишин висловив сумнів щодо можливості залучення таких коштів. «Ці плани видаються мені якоюсь гігантоманією. Звучить як приваблива теза, але відсутність реальних ресурсів ставить її втілення під сумнів. Для інвестування у регіональні проекти значно цікавіші пропозиції ЄБРР, який, хоч і надає невеликі позики, але діє на прозорій і конкурентній основі через європейські банки. Саме у цьому напрямі я би вбачав розвиток інвестпроектів у регіонах України, а не у виведенні грошей з бюджету. Знаючи нашу практику, можна очікувати, що новостворена структура з управління бюджетними коштами зажадає додаткових витрат тих*же бюджетних грошей»,*— підсумував Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Україна витратить 3,5 млрд. грн. на зброю, яка може виявитися непотрібною

У три з половиною мільярда гривень обійдеться Україні створення ракетного оперативно-тактичного комплексу «Сапсан», на важливості якого наполягає президент,*— повідомляє часопис «Эксперт».

Проте, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський стверджує: «Україна сама не зможе закупити всі ракети. Якщо ми не зуміємо їх продати в інші країни, виробництво виявиться нерентабельним».

Крім того, він вважає, що враховуючи граничну дальність польоту ракети у 280*км, необхідності в «Сапсані» в українська армія не має. «Проти якого супротивника збираються застосовувати цю зброю? Якщо ми розглядаємо в якості такого Румунію з урахуванням її претензій на західні області нашої держави, то Бухарест своєї мети доб’ється міграційною політикою і роздачею паспортів. А якщо Росію, то проти неї ці ракети теж не можуть бути зброєю стримування»,*— пояснює знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Для повернення заробітчан український ВВП має зростати на 10% щороку

Чи то турботою про українських гастарбайтерів, чи то думками про наповнення Пенсійного фонду і бюджету держави в цілому була продиктована заява віце-прем’єр-міністра України міністра соціальної політики Сергія Тігіпка. Українці, що працюють за кордоном, повинні постійно відчувати турботу держави, зазначив Тігіпко на нараді з питань трудової міграції,*— повідомляє газета «Власть денег».

Однак Україна не має жодного економічного показника, який був би вищим, ніж у тих країнах, куди їдуть на роботу наші громадяни,*— говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. На його думку, для заяв про повернення трудових мігрантів поки що немає реальних підстав: якщо*б ми стали дійсно східноєвропейським тигром, у нас була*б динаміка зростання економіки на рівні 10%*ВВП на рік, розвивалися*б внутрішні ринки, то можна було*б сподіватися на повернення частини трудових мігрантів. Однак поточна картина свідчить про протилежні процеси, каже знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Проблеми наповнення Пенсійного фонду слід шукати в низькій оплати праці

Перед українською пенсійною системою стоїть ціла низка проблем, які з урахуванням демографічної ситуації в країні загрожують її фінансовій стабільності. Пенсійні виплати в Україну в 2010*році досягли 18%*ВВП, що є найвищим показником у світі,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

«Підвищення пенсійного віку для жінок*— це навіть не сота частина того, що потрібно зробити для нормального пенсійного забезпечення. Цей захід практично не вплине на наповнення Пенсійного фонду. Основна проблема полягає у злиденній оплаті праці, занижених розмірах прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати і пенсії. Можна працювати хоч 100*років, пенсія від цього більшою не стане! Нічим не можна допомогти країні, яка вважає дешеву робочу силу своєю конкурентною перевагою. Занижена оплата праці не в змозі забезпечити нормальні пенсії, незалежно від того, коли саме люди будуть виходити на заслужений відпочинок»,*— вважає директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.



http://razumkov.org.ua

 

Ідея євроінтеграції є сьогодні об’єднавчою

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взяв участь у круглому столі з питань відносин між ЄС, Росією та Україною, організованому Інститутом Горшеніна. Текст його виступу наводить мережеве видання «Ел-бі Ю-ей».

http://razumkov.org.ua

 

Україна витратить 3,5 млрд. грн. на зброю, яка може виявитися непотрібною

У три з половиною мільярда гривень обійдеться Україні створення ракетного оперативно-тактичного комплексу «Сапсан», на важливості якого наполягає президент,*— повідомляє часопис «Эксперт».

Проте, директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський стверджує: «Україна сама не зможе закупити всі ракети. Якщо ми не зуміємо їх продати в інші країни, виробництво виявиться нерентабельним».

Крім того, він вважає, що враховуючи граничну дальність польоту ракети у 280*км, необхідності в «Сапсані» в українська армія не має. «Проти якого супротивника збираються застосовувати цю зброю? Якщо ми розглядаємо в якості такого Румунію з урахуванням її претензій на західні області нашої держави, то Бухарест своєї мети доб’ється міграційною політикою і роздачею паспортів. А якщо Росію, то проти неї ці ракети теж не можуть бути зброєю стримування»,*— пояснює знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Через непрозору зовнішню політику загроза стратегічних поступок Росії залишається

За підсумками 2010*року позиція влади на російському напрямі стала більш консолідованою і атмосфера відносин покращилася. Але досягнуто це все за рахунок непропорційних компромісів з боку України, поступок щодо стратегічних цілей в обмін на тактичні економічні переваги, які мають короткотерміновий ефект,*— про це*газеті «Экономические известия» сказав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Багато рішень у взаєминах з Росією приймаються кулуарно і непрозоро, без урахування думки парламентських профільних комітетів і фахового співтовариства,*— підкреслив знавець. Загроза ухвалення рішень, внаслідок яких ми можемо втратити свої позиції на російському напрямку, найближчим часом залишається. Це стосується контролю над Керченською протокою, здачі позицій щодо захисту організацій українців у Росії та заміною їх на більш прихильні організації, і питань контролю російськими компаніями українських стратегічних галузей,*— зазначає пан Чалий. За його словами, спроби здійснювати економічний контроль над Україною з боку Росії триватимуть.



http://razumkov.org.ua

 

Домовленості з МВФ опублікували пізніше, щоб уникнути соціальної напруги

18*лютого 2011*року на мережевій сторінці МВФ був оприлюднений меморандум про співпрацю з Україною, підписаний ще 10*грудня 2010*року за підсумками першого перегляду програми співпраці. Раніше у фонді пояснювали затримку з публікацією тим, що засідання ради директорів відбулося напередодні новорічних свят. Переговори про підписання наступного меморандуму ще тривають, а його публікація планується після 15*березня,*— повідомляє часопис «Коммерсантъ».

«Зазвичай МВФ оприлюднює текст меморандуму одразу після його ухвалення радою директорів. Проте в даному випадку відкладення з публікацією швидше за все було вигідним не тільки українській владі, але й МВФ*— воно спростило переговори щодо удосконалення цих зобов’язань і дозволило уникнути соціальної напруги»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Через непрозору зовнішню політику існує загроза значних поступок Росії

За підсумками 2010*року позиція влади на російському напрямі стала більш консолідованою і атмосфера відносин покращилася. Але досягнуто це все за рахунок непропорційних компромісів з боку України, поступок щодо стратегічних цілей в обмін на тактичні економічні переваги, які мають короткотерміновий ефект,*— про це*газеті «Экономические известия» сказав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Багато рішень у взаєминах з Росією приймаються кулуарно і непрозоро, без урахування думки парламентських профільних комітетів і фахового співтовариства,*— підкреслив знавець. Загроза ухвалення рішень, внаслідок яких ми можемо втратити свої позиції на російському напрямку, найближчим часом залишається. Це стосується контролю над Керченською протокою, здачі позицій щодо захисту організацій українців у Росії та заміною їх на більш прихильні організації, і питань контролю російськими компаніями українських стратегічних галузей,*— зазначає пан Чалий. За його словами, спроби здійснювати економічний контроль над Україною з боку Росії триватимуть.



http://razumkov.org.ua

 

Короткозорість влади у зовнішній політиці призведе до стратегічних втрат

Про те, що принесла в зовнішню політику теперішня владна команда, які ризики чекають Україну в найближчому майбутньому і коли, нарешті, ми зможе отримати безвізовий режим з Євросоюзом, напередодні річниці президентства Віктора Януковича новинній службі «Лігабізнесінформ» розповів заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

http://razumkov.org.ua