Україно-російські відносини в енергетиці: прорив чи залежність В українській енергетиці останнім часом відбувається багато різних подій. ЗМІ трактують їх по-різному, одні говорять про повне згортання урізноманітнення джерел постачання в усіх сферах енергетики, інші про прорив у російсько-енергетичному співробітництві нової владної команди. Читаючи чергові публікації важко зрозуміти, де співпраця з Росією була неминуча, а де вона лише – продовження прислужницької позиції української сторони перед РФ. Новинна служба УНІАН поставила з цього приводу запитання Сергію Дяченку, провідному експерту енергетичних програм Центру Разумкова. http://razumkov.org.ua
Представники християнських церков закликали владу до демократичної співпраці Учасники круглого столу «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин»*— повноважні представники всіх християнських церков України, народні депутати, релігієзнавці, підписали звернення до президента України, Верховної ради та уряду. У звернення зазначається, що сьогодні релігійна свобода в Україні є одним з її найбільших досягнень на шляху до утвердження демократії. Водночас, висловлюється занепокоєння намірами влади внести зміни до законодавства, які можуть позначитися на релігійному житті країни. Керівники релігійних організацій України закликають владу перед будь-якими законодавчими змінами ухвалити Концепцію державно-конфесійних відносин, розроблену 2003*року за участі представників усіх церков та підтримувану Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій. Концепція спирається, зокрема, на принципи: відокремлення церкви та держави, сприяння держави у виконанні релігійними організаціями їхньої місії; невтручання держави у справи церкви, відсутності дискримінації одних релігійних організацій на користь інших; справедливе повернення відчуженого релігійного майна; надання релігійним організаціям права на заснування загальноосвітніх закладів тощо.** Звернення, зокрема, підписали представники найбільших церков: єпископ Маркіян Трофім’як (РКЦ), єпископи Володимир та Іоан (УАПЦ), кардинал Любомир Гузар (УГКЦ), єпископ Євстратій (УПЦ КП), єпископ Іларій (УПЦ МП), представники інших християнських церков та релігійних організацій, а також народні депутати України: Володимир Бондаренко, Лілія Григорович, Анатолій Гриценко, Микола Мартиненко, Анатолій Матвієнко, Володимир Стретович, Петро Ющенко, Володимир Яворівський, Арсеній Яценюк. Круглий стіл «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин» діє з 1996*року, його постійними членами є керівники*та представники найчисельніших християнських церков і релігійних організацій України, а координатором*— Центр Разумкова. http://razumkov.org.ua
В Україні використовується неадекватна методика розрахунку інфляції В Україні використовується неадекватна методика розрахунку інфляції, вважає керівник економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, — повідомляє «Радіо Свобода». «Важливу роль має споживчий кошик, на основі якого відбуваються розрахунки. Цей кошик дуже вузький і непредставницький, розрахований фактично на фізіологічне виживання людей. До того*ж, цей кошик не переглядався десь із 2000*року»,*— зазначає дослідник. Уряд обіцяє, що 2011 року інфляція не перевищить 8,9%. Проте Василь Юрчишин менш оптимістичний в очікуваннях. На його думку, «все вказує на те, що показник інфляції має бути двозначним». «Мінімальна заробітна плата і мінімальний споживчий кошик саме підвищуються на 8,9%.*І мені здається, що саме виходячи із цього робилися розрахунки інфляції. Тобто, влада не могла просто показати інфляцію вищу, ніж зростання мінімальних стандартів. Тому що тоді потрібно визнати, що реальні стандарти знижуються»,*— каже пан Юрчишин. http://razumkov.org.ua
Найближчого року українцям не варто їздити на відпочинок до Єгипту Протягом 2011*року не варто розглядати Єгипет як місце для проведення відпустки. Таку думку заступник керівника Центру Разумкова Валерій Чалий висловив в інтерв’ю «5*каналу»*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей». За його словами, протягом найближчого року Єгипет може залишатися небезпечним для туристів з огляду на внутрішні проблеми. «Я*б не рекомендував протягом цього року розглядати Єгипет, як місце для відпочинку. Краще звернути увагу на наш Крим»,*— зазначив*він. При цьому знавець підкреслив, що поведінка українських туристів під час заворушень в Єгипті лише підтвердила, що гроші українцям важливіші за безпеку. «Все це від бідності*— люди, які назбирали кошти на путівки, не хотіли відмовлятись від них, навіть, з огляду на небезпеку. Але закликаю замислитись*— життя дорожче»,*— підкреслив пан Чалий. http://razumkov.org.ua
Зміни до Конституції внесли визначеність у вибори і невизначеність у результат Термін повноважень Верховної Ради України, Президента та місцевої влади подовжено. Таке рішення минулого тижня ухвалила Верховна рада, внісши відповідні зміни до Конституції України. Про наслідки цих змін мережевому виданню «Главред» розповів директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. Рішення Верховної Ради про внесення змін до Конституції має позитивне значення, оскільки внесло визначеність у політичний процес, зокрема, встановило терміни повноважень вищих органів влади і дати чергових виборів*— вважає пан Якименко. «Це не був вибір між оптимальним і неоптимальним, між добрим і поганим. Це було рішення за принципом вибору меншого зла*— чи наявність цього рішення і визначеність, чи відсутність цього рішення і невизначеність»,*— зазначив знавець. Завдяки цьому кроку, на думку Юрія Якименка, заповнилася правова прогалина, яка виникла після повернення до Конституції 1996*року і неприйняття рішення про вибори в березні 2011*року. До позитивних наслідків рішення Верховної Ради Юрій Якименко відніс встановлення рівного терміну повноважень місцевих рад і їхніх голів. «Відтепер голови місцевих рад і самі ради обираються на один термін*— на п’ять років. Це вносить більшу упорядкованість в систему місцевого самоврядування: тепер не буде таких ситуацій, коли в останній рік повноважень ради припинені повноваження її голови і доводиться обирати нового голову на рік»,*— пояснив політолог. Крім того, пан Якименко зазначив, що є підстави для звернення до Конституційного суду, оскільки відбулося голосування чужими картками при ухваленні рішення про внесення змін до Конституції. «Але ми живемо в цих реаліях постійно, в парламенті це відбувається постійно. І такі прецеденти ніколи не ставали предметом розгляду в суді, а якщо і ставали, то закінчувалися нічим. Так вийшло і цього разу, проте навряд чи від цього парламенту можна було очікувати чогось іншого»,*— вважає дослідник. У результаті внесення змін до Конституції Президент отримав те, що йому було потрібно*— керований парламент, який підтримуватиме його ініціативи до 2012*року,*— зазначив Юрій Якименко. Тепер, за словами політолога, є час попрацювати над складом парламенту, над виборчим законодавством і майбутньою конституційною реформою. «Протягом каденції цього парламенту зміни до Конституції вноситися не будуть, можливо, крім ініціативи створення Конституційної асамблеї, як органу, який і буде розробляти Конституцію»,*— припустив знавець. На думку Юрія Якименка, значення прийнятого рішення для Партії регіонів полягає в тому, що, з одного боку, вона відсунула для себе вибори, а з іншого*— отримала ризик на наступних виборах. «Цей ризик пояснюється тим, що ми не знаємо, якою буде динаміка соціально-економічної ситуації у 2011–2012 роках. Якби вони пішли на вибори у 2011*році, перед прийняттям непопулярних рішень, то могли*б отримати більш стабільне представництво в парламенті і більш тривалий термін контролю над парламентом»,*— зауважив пан Якименко. Для опозиції, в першу чергу для БЮТ, за словами політолога, це рішення також передбачатиме подвійну гру. «З одного боку, для опозиції є ризик, що якщо ситуація об’єктивно покращуватиметься, то звужуватиметься поле опозиційних настроїв. Але з іншого боку, якщо ситуація погіршуватиметься, тоді зростатимуть можливості для опозиції»,*— пояснив Юрій Якименко. «Партії нової хвилі», в першу чергу «Фронт змін», отримали час для розвитку до наступних виборів,*— переконаний політолог. «Партія »Сильна Україна« через цей крок більше ризикує, ніж отримує позитиви. Для Народної партії і КПУ цей парламент може виявитися останнім, якщо в цих партіях нічого не змінюватиметься. Тож на наступних виборах вони можуть втратити залишки цієї підтримки»,*— зазначив пан Якименко. http://razumkov.org.ua
Найбільше досягнення Януковича за рік — оголошення реформ Політологи вважають найбільшим здобутком Віктора Януковича за рік президентства оголошення реформ. Усі інші тенденції і події, на їхню думку, мають негативний характер,*— повідомляє «Газета по-українськи». «Президент досить енергійно взявся за відновлення дієздатності влади, контролю над спочатку виконавчою владою, а, потім, встановлення контролю над системою влади в цілому. Це було досягнуто за рахунок ухвалення нового закону про судоустрій. Відбулося також звуження політичної конкуренції. Опозиція тепер не має законодавчих гарантій в парламенті. Загалом політичний режим еволюціонував у бік більшого авторитаризму та зробив крок назад у розвитку антикорупційного законодавства. До досягнень цієї влади можна занести чітке програмування діяльності та принаймні проголошеність реформ»*— вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. http://razumkov.org.ua
В Україні використовується неадекватна методика розрахунку інфляції В Україні використовується неадекватна методика розрахунку інфляції, вважає керівник економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, — повідомляє «Радіо Свобода». «Важливу роль має споживчий кошик, на основі якого відбуваються розрахунки. Цей кошик дуже вузький і непредставницький, розрахований фактично на фізіологічне виживання людей. До того*ж, цей кошик не переглядався десь із 2000*року»,*— зазначає дослідник. Уряд обіцяє, що 2011 року інфляція не перевищить 8,9%. Проте Василь Юрчишин менш оптимістичний в очікуваннях. На його думку, «все вказує на те, що показник інфляції має бути двозначним». «Мінімальна заробітна плата і мінімальний споживчий кошик саме підвищуються на 8,9%.*І мені здається, що саме виходячи із цього робилися розрахунки інфляції. Тобто, влада не могла просто показати інфляцію вищу, ніж зростання мінімальних стандартів. Тому що тоді потрібно визнати, що реальні стандарти знижуються»,*— каже пан Юрчишин. http://razumkov.org.ua
Називати продаж «Укртелекому» приватизацією не правильно Одним з основних джерел наповнення бюджету у 2011*році мають стати кошти від приватизації низки стратегічних підприємств. Найцікавіша ситуація склалася навколо приватизації національного оператора зв’язку «Укртелеком», який планували продати протягом останніх десяти років. На сьогодні зацікавленість у його придбанні серед потенційних інвесторів суттєво зменшилася,*— пише часопис «Новинар». «Кілька років тому продаж „Укртелекому” міг вирішити всі проблеми. Минув час і об’єкт подешевшав,*— післякризовий період цілком змінив культуру світового попиту на активи»,*— пояснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Знавець вважає, що успішною приватизацією великого привабливого підприємства нинішня влада могла*б на діях підтвердити свою вірність демократичним принципам. «Відкритий конкурс, допуск усіх інвесторів без обмежень щодо національності капіталу, скорочення додаткових умов, відповідно, ринкова ціна*— тоді приватизація має сенс. В іншому разі „Укртелеком” потоне в судових розглядах та невирішенні соціальних проблем»,*— каже Василь Юрчишин. За словами фахівців, держава навряд чи отримає надпланові надходження від приватизації цього року. І ситуація з приходом інвестиційних коштів не поліпшиться доти, доки влада не змінить правила гри. «В Україні на душу населення припадає 900*доларів іноземних інвестицій. Якщо подивимося на наших сусідів, то там 4–5 тисяч на душу населення. У нас є куди рухатися. Але якщо ми оберемо напрямок*— розділяй між своїми, тоді не потрібно це називати приватизацією. Це просто продаж об’єкта конкретному інвестору»,*— підсумував пан Юрчишин. http://razumkov.org.ua
Ринок землі суттєво не зміниться ще приблизно 5 років Ринок землі суттєво не зміниться упродовж 5*років,*— про це новинній службі РБК-Україна заявив провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький. «Тому що норми проектів законів, які подані в КМУ та ВР, створюють економічні важелі для невигідності перепродажу землі, а зміни цільового призначення розраховані на 5*років»,*— сказав пан Жмуцький. Також знавець вважає, що ризики зменшення площі земель сільськогосподарського призначення в Україні дуже малі. «Якщо почитати проекти законів (щодо зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення), то зрозуміло, що там присутні норми, які стримують „розбазарювання” земель сільськогосподарського призначення. Використовуються певні економічні важелі, які роблять нерентабельним продаж земель сільськогосподарського призначення, або переведення їх в інші види землекористування»,*— вважає Володимир Жмуцький. http://razumkov.org.ua
Україна може шукати привід для уникнення ЗВТ з Євросоюзом Від підсумків проведення 15*кола переговорів про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС багато в чому залежатиме успіх підписання у 2011*році угоди про асоціацію з Євросоюзом. Про це мережевому виданню «Наш продукт» розповів заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. Знавець вважає, що пропозиція глави уряду Миколи Азарова про те, що треба йти на підписання угоди у два етапи, не знайде підтримки у європейської сторони. «Я думаю, що ситуація досить непроста. І проблема тепер не в конкретних моментах, а проблема у політичній волі*— чи готова Україна йти на першу стадію економічної інтеграції з Європейським союзом, чи шукатиме формальних зачіпок для того, щоб цього не сталося. Я вважаю, що сьогодні це рішення більше політичне, ніж економічне»,*— підкреслив знавець. http://razumkov.org.ua
За рік при владі уряд лише збільшив монополізацію ринку пального За рік при владі теперішній уряд лише збільшив спроби монополізації ринку пального в інтересах окремих бізнес-кіл. Таку думку мережевому виданню «Голос Ю-ей» висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. «Ми бачимо, що посилилися спроби монополізації ринку окремими структурами. Також відбулося заведення компанії „Лівела” з іноземними інвестиціями, якій були надані певні пільги, що негативно позначилося на ринку. Ми бачимо, що ці дії мають несистемний характер і приносять серйозні ризики у сферу забезпечення держави нафтовими продуктами»,*— сказав знавець. Володимир Омельченко наголосив на тому, що оптимальною моделлю функціонування ринку могла*б стати ситуація, за якої українські НПЗ виробляли*б 60–70% усього пального, а 30–40% завозилося з-за кордону. «Зараз близько 40%*нафтопродуктів імпортуються в Україну, але ця частка має бути дещо зменшена. Прибирати*ж імпортерів з українського ринку не можна, оскільки тоді споживачі залишаться без якісних нафтопродуктів»,*— сказав знавець, зазначивши, що українські нафтопереробні заводи поки що ще не здатні виробляти пальне високої якості. «Якщо перекрити імпорт, то ми ще більше будемо залежати від Росії. На сьогоднішній день нафтопродукти в Україну постачаються приблизно з десяти країн. І якщо прибрати залежність від одного джерела, то залежність від другого підвищиться»,*— підкреслив пан Омельченко. http://razumkov.org.ua
Ринок землі суттєво не зміниться ще приблизно п’ять років Ринок землі суттєво не зміниться упродовж п’яти*років,*— про це новинній службі РБК-Україна заявив провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький. «Тому що норми проектів законів, які подані в КМУ та ВР, створюють економічні важелі для невигідності перепродажу землі, а зміни цільового призначення розраховані на п’ять*років»,*— сказав пан Жмуцький. Також знавець вважає, що ризики зменшення площі земель сільськогосподарського призначення в Україні дуже малі. «Якщо почитати проекти законів (щодо зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення), то зрозуміло, що там присутні норми, які стримують „розбазарювання” земель сільськогосподарського призначення. Використовуються певні економічні важелі, які роблять нерентабельним продаж земель сільськогосподарського призначення, або переведення їх в інші види землекористування»,*— вважає Володимир Жмуцький. http://razumkov.org.ua
Азаров помиляється: пальне дорожчає не через скасування імпортного мита Скасування мита на імпорт нафтопродуктів не могло потягнути за собою збільшення цін на пальне. Таку думку мережевому виданню «Голос Ю-ей» висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, коментуючи заяву глави уряду Миколи Азарова про те, що зростання цін на пальне спричинене скасуванням мита на імпорт нафтопродуктів. «На мою думку, це недостатньо професійний погляд на ринок нафтопродуктів, оскільки, навпаки, імпортні нафтопродукти роблять ринок більш конкурентним та врівноваженим»,*— каже знавець. На думку Володимира Омельченка, скасування мита на імпорт нафтопродуктів в Україну йшло на користь споживачам, оскільки воно утримувало ціни на пальне від стрімкого зростання. «Збільшення цін останнім часом відбулося з інших причин*— у першу чергу внаслідок серйозного зростання вартості нафти на міжнародних біржах»,*— наголосив фахівець. При цьому пан Омельченко повідомив, що ситуація на ринку нафтопродуктів України погіршилася не внаслідок збільшення частки імпортерів на внутрішньому ринку, а через те, що власники українських нафтопереробних заводів вкладали недостатньо коштів у оновлення своїх підприємств. «Вони зараз займаються лобіюванням своїх інтересів з метою монополізації ринку. Вони діють не в інтересах споживача»,*— зазначив Володимир Омельченко. За словами фахівця, аналіз глави уряду про те, що імпорт нафтопродуктів погано позначається на ринку, неправильний. «Краще*б уряд займався тим, що посилював би свою увагу до того, як працює „Укрнафта”, де приватні акціонери фактично вимивають кошти з цієї компанії за рахунок заниження цін на аукціонах. У результаті цього не вистачає коштів на інвестиції, а видобуток нафти знижується щороку. У 2010*році він знизився приблизно на 10%.*Хай краще дивляться за тим, що відбувається нелегальне ввезення нафтопродуктів компанією „Лівела”, коли даються переваги окремим компаніям з іноземними інвестиціями, які вклали інвестицій на 400*доларів, а ввозять імпортних нафтопродуктів на мільярди в Україну»,*— каже Володимир Омельченко, додавши, що це підриває конкурентність саме цих нафтопереробних заводів. «Саме неправильні та безвідповідальні дії урядових структур, не тільки цього уряду, але й попереднього, призвели до того, що нафтопереробні заводи не мали стимулів до оновлення через спотворення ринкових умов такими діями»,*— наголосив пан Омельченко. Якщо уряд запровадить мито на імпорт нафтопродуктів в Україну, на думку пана Омельченка, це призведе до подальшого зростання цін на вітчизняному ринку пального. http://razumkov.org.ua
Динаміка виборчих орієнтацій громадян України Якби вибори до Верховної Ради відбувалися найближчим часом, то в них імовірно взяли*б участь 65,4% респондентів (36,2%*упевнені, що взяли*б участь, а 29,2%*— скоріше за все взяли*б у них участь). Кожен десятий (10,3*висловив упевненість що не візьме участі у виборах, а 8,9%скоріше за все не взяли*б у них участі. 15,4%*респондентів не змогли визначитися. Результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова свідчать, що якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, то найбільше голосів отримала*б Партія регіонів (20,5%*усіх опитаних або 28,2%*тих, хто збирається взяти участь у голосуванні). За Блок Юлії Тимошенко збираються проголосувати відповідно 12,5%*і 17,0%,*за Політичну партію «Фронт змін»*— відповідно 7,5% і 10,0%,*за Політичну партію «Сильна Україна»*— відповідно 5,6%*і 6,7%,*за ВО «Свобода»*— відповідно 4,3% і 5,5%,*за Комуністичну партію України*— 3,6%*і 4,0%,*за Партію «УДАР» Віталія Кличка*— відповідно 2,2%*і 2,8%,*за Політичну партію «Громадянська позиція» відповідно 1,7%*і 2,3%. Протягом другої половини 2010р.*— січня 2011р. відбулося зниження частки тих, хто готовий проголосувати за Партію регіонів (39,1%*усіх опитаних у травні 2010р., 26,7%*— у жовтні 2010р., 20,5%*у січні-лютому 2011р.). Протягом цього періоду на статистично значущому рівні не змінювався рівень електоральної підтримки Блоку Юлії Тимошенко і Комуністичної партії України. Електоральний рейтинг Політичної партії «Сильна Україна» дещо зріс у жовтні 2010р. порівняно з травнем (з 8,6% до 11,1,*однак знизився у січні-лютому 2011р. до 5,6%. Наміри голосування за Політичну партію «Фронт змін» зросли з 3,8%*у травні 2010р. до 7,5%*у січні-лютому 2011р. Рейтинг ВО «Свобода» зріс із 2,7%*до 4,3%*серед усіх опитаних. ЗАУВАЖЕННЯ: У січні-лютому 2011*року при розрахунку голосів тих, хто збирається взяти участь у виборах, використовувався масив тих респондентів, які при відповіді на питання: «Якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, Ви брали*б у них участь чи ні?» , вибрали варіанти відповіді «Упевнений(на), що братиму участь» або «Скоріше за все, братиму участь». У дослідженнях, проведених з травня по жовтень 2010*року окреме питання про участь у виборах не ставилося. Тому у випадку розрахунку голосів тих, хто збирається взяти участь у виборах, використовувався масив тих респондентів, які при відповіді на питання «За яку партію або блок Ви*б проголосували?», не вибрали варіант відповіді «Не брав би участі в голосуванні». З огляду на це, порівнюючи результати вказаних досліджень, коректним є порівняння лише рейтингів, розрахованих від числа усіх опитаних. Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 27*січня по 2*лютого 2011*року. Було опитано 2009*респондентів віком від 18*років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132*населених пунктах (із них 79*міських та 53*сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%* з імовірністю 0,95. Якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, Ви брали*б у них участь чи*ні? Упевнений(на), що братиму участь 36,2 Скоріше за все, братиму участь 29,2 Важко сказати напевно, ще не вирішив(ла) 15,4 Скоріше за все, не братиму участі 8,9 Упевнений(на), що не братиму участі 10,3 Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради і до виборчого бюлетеню були включені такі партії та блоки, за яку партію або блок Ви*б проголосували?* *Травень 2010р. Серпень 2010р. Жовтень 2010р. Cічень-лютий 2011р. Cічень-лютий 2011р.. Cічень-лютий 2011р. *% усіх опитаних % *тих, хто не відмовився від участі у виборах** % тих, хто має намір взяти участь у виборах*** Партія регіонів 39,1 25,4 26,7 20,5 23,2 28,2 Блок Юлії Тимошенко 14,0 12,6 12,4 12,5 14,1 17,0 Політична партія «Фронт змін» (А.Яценюк) 3,8 4,9 5,0 7,5 8,5 10,0 Політична партія «Сильна Україна» (С.Тігіпко) 8,6 11,2 11,1 5,6 6,4 6,7 Всеукраїнське об\'єднання «Свобода» (О.Тягнибок) 2,7 2,6 3,4 4,3 4,8 5,5 Комуністична партія України (П.Симоненко) 3,3 3,2 2,9 3,6 4,1 4,0 * У таблиці наведені показники лише тих політичних сил, чий показник склав більше*3%. ** Розрахувався від числа тих респондентів, які при відповіді на питання «За яку партію або блок Ви*б проголосували?», не вибрали варіант відповіді «Не брав би участі в голосуванні». *** Розрахувався від числа тих респондентів, які при відповіді на питання: «Якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, Ви брали*б у них участь чи ні?» , вибрали варіанти відповіді «Упевнений(на), що братиму участь» або «Скоріше за все, братиму участь». http://razumkov.org.ua
Називати продаж «Укртелекому» приватизацією не правильно Одним з основних джерел наповнення бюджету у 2011*році мають стати кошти від приватизації низки стратегічних підприємств. Найцікавіша ситуація склалася навколо приватизації національного оператора зв’язку «Укртелеком», який планували продати протягом останніх десяти років. На сьогодні зацікавленість у його придбанні серед потенційних інвесторів суттєво зменшилася,*— пише мережеве видання «Новинар». «Кілька років тому продаж „Укртелекому” міг вирішити всі проблеми. Минув час і об’єкт подешевшав,*— післякризовий період цілком змінив культуру світового попиту на активи»,*— пояснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. Знавець вважає, що успішною приватизацією великого привабливого підприємства нинішня влада могла*б на діях підтвердити свою вірність демократичним принципам. «Відкритий конкурс, допуск усіх інвесторів без обмежень щодо національності капіталу, скорочення додаткових умов, відповідно, ринкова ціна*— тоді приватизація має сенс. В іншому разі „Укртелеком” потоне в судових розглядах та невирішенні соціальних проблем»,*— каже Василь Юрчишин. За словами фахівців, держава навряд чи отримає надпланові надходження від приватизації цього року. І ситуація з приходом інвестиційних коштів не поліпшиться доти, доки влада не змінить правила гри. «В Україні на душу населення припадає 900*доларів іноземних інвестицій. Якщо подивимося на наших сусідів, то там 4–5 тисяч на душу населення. У нас є куди рухатися. Але якщо ми оберемо напрямок*— розділяй між своїми, тоді не потрібно це називати приватизацією. Це просто продаж об’єкта конкретному інвестору»,*— підсумував пан Юрчишин. http://razumkov.org.ua
Представники християнських церков закликали владу до демократичної співпраці Учасники круглого столу «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин»*— повноважні представники всіх християнських церков України, народні депутати, релігієзнавці, підписали звернення до президента України, Верховної ради та уряду. У зверненні зазначається, що сьогодні релігійна свобода в Україні є одним з її найбільших досягнень на шляху до утвердження демократії. Водночас, висловлюється занепокоєння намірами влади внести зміни до законодавства, які можуть позначитися на релігійному житті країни. Керівники релігійних організацій України закликають владу перед будь-якими законодавчими змінами ухвалити Концепцію державно-конфесійних відносин, розроблену 2003*року за участі представників усіх церков та підтримувану Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій. Концепція спирається, зокрема, на принципи: відокремлення церкви та держави, сприяння держави у виконанні релігійними організаціями їхньої місії; невтручання держави у справи церкви, відсутності дискримінації одних релігійних організацій на користь інших; справедливе повернення відчуженого релігійного майна; надання релігійним організаціям права на заснування загальноосвітніх закладів тощо.** Звернення, зокрема, підписали представники найбільших церков: єпископ Маркіян Трофім’як (РКЦ), єпископи Володимир та Іоан (УАПЦ), кардинал Любомир Гузар (УГКЦ), єпископ Євстратій (УПЦ КП), єпископ Іларій (УПЦ МП), представники інших християнських церков та релігійних організацій, а також народні депутати України: Володимир Бондаренко, Лілія Григорович, Анатолій Гриценко, Микола Мартиненко, Анатолій Матвієнко, Володимир Стретович, Петро Ющенко, Володимир Яворівський, Арсеній Яценюк. Круглий стіл «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин» діє з 1996*року, його постійними членами є керівники*та представники найчисельніших християнських церков і релігійних організацій України, а координатором*— Центр Разумкова. http://razumkov.org.ua
В Україні за 10 років кількість вірян збільшилася на 13% Кількість українців, які визнають себе віруючими, за останні 10*років збільшилася на 13*відсотків. Про це розповів директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко під час круглого столу,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей». Зокрема оприлюднюючи результати проведеного Центром Разумкова соціологічного опитування він наголосив, що кількість віруючих в Україні зросла з 58%*до 71%.*«Натомість зменшилася кількість тих, хто не визначився (з 23%*до 12,*та невіруючих (з 12%*до 8»,*— сказав знавець. Андрій Биченко наголосив, що до православних себе відносять 68%*українців, до греко-католиків загалом*— близько 8%.*«При цьому 7%*опитаних вважають себе »просто християнами«, а 13%*не віднесли себе до жодної конфесії чи релігії, однак заявили, що є віруючими»,*— сказав фахівець. Загалом дослідник відзначив толерантне ставлення вірян до інших конфесій, церков і релігійних організацій. Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 27*жовтня*по 2*лютого 2011*року в усіх регіонах України. Опитано 2009*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки*— 2,3%. http://razumkov.org.ua
Українці не вважають релігійність ціннісним орієнтиром у житті У переліку ціннісних орієнтирів життя, за результатами дослідження, релігійність опинилася у кінці списку. Про це сказав директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко під час круглого столу,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей». Зокрема оприлюднюючи результати проведеного Центром Разумкова соціологічного опитування, знавець наголосив, що українці не надто надають великого значення релігійності. «56%*опитаних визнають моральний авторитет церкви. При цьому як життєвий орієнтир українці не надто високу цінують релігійність. У списку життєвих цінностей вони поставили її на передостаннє місце»,*— зазначив Андрій Биченко. При цьому фахівець повідомив, що кількість опитаних, хто регулярно відвідує церкву, тобто не менше одного разу на тиждень, становить 15,7%.*«Раз на місяць церкву відвідують*— 20,8%.*50,4%* респондентів відвідує храм лише на релігійні свята»,*— каже Андрій Биченко. Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 27*жовтня по 2*лютого 2011*року в усіх регіонах України. Опитано 2009*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки*— 2,3%. http://razumkov.org.ua
Динаміка виборчих орієнтацій громадян України Якби вибори до Верховної Ради відбувалися найближчим часом, то в них імовірно взяли*б участь 65,4% респондентів (36,2%*упевнені, що взяли*б участь, а 29,2%*— скоріше за все взяли*б у них участь). Кожен десятий (10,3*висловив упевненість що не візьме участі у виборах, а 8,9%скоріше за все не взяли*б у них участі. 15,4%*респондентів не змогли визначитися. Результати опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова свідчать, що якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, то найбільше голосів отримала*б Партія регіонів (20,5%*усіх опитаних або 28,2%*тих, хто збирається взяти участь у голосуванні). За Блок Юлії Тимошенко збираються проголосувати відповідно 12,5%*і 17,0%,*за Політичну партію «Фронт змін»*— відповідно 7,5% і 10,0%,*за Політичну партію «Сильна Україна»*— відповідно 5,6%*і 6,7%,*за ВО «Свобода»*— відповідно 4,3% і 5,5%,*за Комуністичну партію України*— 3,6%*і 4,0%,*за Партію «УДАР» Віталія Кличка*— відповідно 2,2%*і 2,8%,*за Політичну партію «Громадянська позиція» відповідно 1,7%*і 2,3%. Протягом другої половини 2010р.*— січня 2011р. відбулося зниження частки тих, хто готовий проголосувати за Партію регіонів (39,1%*усіх опитаних у травні 2010р., 26,7%*— у жовтні 2010р., 20,5%*у січні-лютому 2011р.). Протягом цього періоду на статистично значущому рівні не змінювався рівень електоральної підтримки Блоку Юлії Тимошенко і Комуністичної партії України. Електоральний рейтинг Політичної партії «Сильна Україна» дещо зріс у жовтні 2010р. порівняно з травнем (з 8,6% до 11,1,*однак знизився у січні-лютому 2011р. до 5,6%. Наміри голосування за Політичну партію «Фронт змін» зросли з 3,8%*у травні 2010р. до 7,5%*у січні-лютому 2011р. Рейтинг ВО «Свобода» зріс із 2,7%*до 4,3%*серед усіх опитаних. ЗАУВАЖЕННЯ: У січні-лютому 2011*року при розрахунку голосів тих, хто збирається взяти участь у виборах, використовувався масив тих респондентів, які при відповіді на питання: «Якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, Ви брали*б у них участь чи ні?» , вибрали варіанти відповіді «Упевнений(на), що братиму участь» або «Скоріше за все, братиму участь». У дослідженнях, проведених з травня по жовтень 2010*року окреме питання про участь у виборах не ставилося. Тому у випадку розрахунку голосів тих, хто збирається взяти участь у виборах, використовувався масив тих респондентів, які при відповіді на питання «За яку партію або блок Ви*б проголосували?», не вибрали варіант відповіді «Не брав би участі в голосуванні». З огляду на це, порівнюючи результати вказаних досліджень, коректним є порівняння лише рейтингів, розрахованих від числа усіх опитаних. Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 27*січня по 2*лютого 2011*року. Було опитано 2009*респондентів віком від 18*років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 132*населених пунктах (із них 79*міських та 53*сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3%* з імовірністю 0,95. Якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, Ви брали*б у них участь чи*ні? Упевнений(на), що братиму участь 36,2 Скоріше за все, братиму участь 29,2 Важко сказати напевно, ще не вирішив(ла) 15,4 Скоріше за все, не братиму участі 8,9 Упевнений(на), що не братиму участі 10,3 Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради і до виборчого бюлетеню були включені такі партії та блоки, за яку партію або блок Ви*б проголосували?* *Травень 2010р. Серпень 2010р. Жовтень 2010р. Cічень-лютий 2011р. Cічень-лютий 2011р.. Cічень-лютий 2011р. *% усіх опитаних % *тих, хто не відмовився від участі у виборах** % тих, хто має намір взяти участь у виборах*** Партія регіонів 39,1 25,4 26,7 20,5 23,2 28,2 Блок Юлії Тимошенко 14,0 12,6 12,4 12,5 14,1 17,0 Політична партія «Фронт змін» (А.Яценюк) 3,8 4,9 5,0 7,5 8,5 10,0 Політична партія «Сильна Україна» (С.Тігіпко) 8,6 11,2 11,1 5,6 6,4 6,7 Всеукраїнське об\'єднання «Свобода» (О.Тягнибок) 2,7 2,6 3,4 4,3 4,8 5,5 Комуністична партія України (П.Симоненко) 3,3 3,2 2,9 3,6 4,1 4,0 * У таблиці наведені показники лише тих політичних сил, чий показник склав більше*3%. ** Розрахувався від числа тих респондентів, які при відповіді на питання «За яку партію або блок Ви*б проголосували?», не вибрали варіант відповіді «Не брав би участі в голосуванні». *** Розрахувався від числа тих респондентів, які при відповіді на питання: «Якби найближчим часом відбулися вибори до Верховної Ради України, Ви брали*б у них участь чи ні?» , вибрали варіанти відповіді «Упевнений(на), що братиму участь» або «Скоріше за все, братиму участь». http://razumkov.org.ua