Новини від центра Разумкова

Будівництво «Південного потоку» означатиме, що корупція в Європі перемогла

Які перспективи української ГТС? Як змінять ситуацію будівництво «Набукко» та «Південного потоку»? Якими будуть наслідки рішення Стокгольмського арбітражного суду щодо повернення «РосУкрЕнерго» 11 млрд. кубометрів газу? Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Главком», присвяченій цим питанням.

http://razumkov.org.ua

 

Центр Разумкова відвідала делегація МЗС Індонезії

9*червня 2010*року Центр Разумкова відвідали представники Міністерства закордонних справ Індонезії та посольства Республіки Індонезія в Україні. Делегацію очолювала Голова агенції з аналізу політики та розвитку, заступник міністра закордонних справ, пані Артаулі Панґґабеан Тобінґ.

Обговорювалися питання нового зовнішньополітичного курсу України, перспективи її співпраці з азійськими країнами, майбутнє євроатлантичної інтеґрації. Також обговорювалися питання організації роботи мозкових центрів та шляхів їхньої взаємодії з органами державної влади в Україні.



http://razumkov.org.ua

 

Енергозбереження стане прибутковою справою, якщо держава створить умови

Україна отримає допомогу на 91*млн. євро від міжнародної організації «Східноєвропейське партнерство з підвищення енергоефективності й охорони навколишнього середовища». Гроші спрямовуватимуться впродовж 5*років на проекти з підвищення енергоефективності,*— повідомляє газета «Экономические известия».

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Саприкіна, не зважаючи на деякі зрушення у підвищенні енергоефективності України, загальне становище залишає бажати кращого. «Ми бачимо, що системної роботи по даному напряму не ведеться, і яких-небудь вагомих результатів поки чекати рано. Якщо західні установи запропонують впровадження конкретних проектів, що дозволить вивчити їхній досвід і застосувати його на наших підприємствах, це буде добре. Адже держава виділяє на ці потреби дуже невеликі кошти»,*— сказав знавець.

Він упевнений, для того, щоб дійсно підвищити енергоефективність країни, ця сфера повинна стати привабливою для капіталовкладення, а не тільки окремих міжнародних організацій. «Держава повинна допомагати організувати цю сферу як підприємницьку. І навіть не стільки грошима. Щоб цей процес був зрозумілим, простим і вигідним як з погляду входження капіталу, так і оформлення всіх необхідних документів у зв’язку з цим»,*— сказав*він.

За його словами, на сьогодні інтерес, зокрема, може представляти напрям використання відновлюваної енергії. «У цій царині ухвалено непоганий законопроект, поправки до закону про електроенергетику, де закладені достатньо високі коефіцієнти, які роблять вигідним використання сонячної, вітрової та деяких інших видів енергії»,*— додав*він.



http://razumkov.org.ua

 

У Центрі Разумкова представлено «Тринадцять ключів до Білого дому»

10*червня 2010*року у Центрі Разумкова відбулася фахове обговорення за участі відомого американського політичного дослідника, професора Американського університету (Вашингтон) Алана Ліхтмана.

У своїй презентації пан Ліхтман ознайомив присутніх з власною системою передбачення результатів президентських виборів у США, відомою як «Тринадцять ключів до Білого дому». Учасники обговорення*— експерти Центру Разумкова, представники інших дослідницьких організацій, обговорили особливості методики політичного аналізу та прогнозування у перехідних суспільствах, роль опитувань громадської думки в цих процесах.



http://razumkov.org.ua

 

Участь України в боротьбі з піратами варта вкладених грошей

Найближчим часом Україна скерує свого представника до штабу протипіратської операції ЄС «Аталанта»,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський повідомив, що порядок приєднання до операції не простий, адже це фактично бойові дії, і військові різних країн повинні для початку пройти, так би мовити, сертифікацію на сумісність.

Крім того, існує ще чимало юридичних аспектів, додав експерт: «Я думаю, що з цією метою буде створено спільний український підрозділ. Два роки тому в Україні вже було створено новий вид Збройних сил*— війська спеціальних операцій, а це і є спецоперація»,*— каже пан Сунгуровський.

На думку знавця, присутність українського підрозділу в операції «Аталанта» є доцільною та потрібною. Хоча*б з огляду на те, що громадяни України потерпають від піратських нападів доволі часто. За підрахунками дослідників, підтримка протипіратської операції ЄС обійдеться українському бюджету приблизно в 30–40 мільйонів гривень на*рік.



http://razumkov.org.ua

 

Соціальний діалог в Україні

Діалог між державою, найманими працівниками (в особі профспілок) та роботодавцями (в особі об’єднань) не сприяє соціальній інтеграції суспільства, формуванню соціальної солідарності, запровадженню принципів відкритості й прозорості процесів формування ціни та умов праці в Україні. Ні держава, ні роботодавці (власники), ні більшість профспілок не беруть на себе реальної відповідальності за занижену ціну праці і злиденні соціальні стандарти в Україні.

http://razumkov.org.ua

 

Позаблоковий статус не вирішує проблеми безпеки й обороноздатності

Стрімке зближення з Росією не могло не призвести до відмови від одного з головних програмних положень «помаранчевої» влади*— вступу до НАТО. І президент Янукович, і міністр закордонних справ Грищенко відкрито заявили, що питання про членство в НАТО для України зараз не на часі. Їхні слова знайшли практичне втілення в ухваленому в першому читанні законопроекті про основи зовнішньої та внутрішньої політики*— про євроатлантичну інтеграцію в ньому немає ні слова. Опозиціонери звинуватили команду Януковича в створенні загроз суверенітету країни. Які загрози несе відмова від євроатлантичної інтеграції і що буде з інтеграцією європейською*— про це часопис «Главред» запитав заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

Йдеться не лише про зняття з порядку денного питання про членство в НАТО. Я стверджую, що питання членства в НАТО для України жодного разу і не стояло на порядку денному. Для України було актуальне питання плану дій з підготовки членства в НАТО, який, по суті, є програмою реформування України. У перехідних положеннях законопроекту про основи зовнішньої і внутрішньої політики є фраза про забезпечення скасування міністерствами та іншими органами виконавчої влади тих актів, які суперечать цьому закону. Другий момент*— позиція позаблокового статусу як нібито альтернатива євроатлантичному курсу. У такому разі нашій країні доведеться для забезпечення своєї безпеки істотно підвищити витрати на армію, відмовитися від будь-яких розмов про армію контрактну тощо. При цьому Україна буде, я цитую закон, брати участь в удосконаленні і розвитку європейської системи колективної безпеки. Виникає питання: про яку систему йдеться? Експерти можуть чітко заявити, що на сьогоднішній день такої системи не створено. Тобто ми закладаємо пріоритетність участі в розвитку системи, якої немає.

Юридичне закріплення позаблоковості звузить наш геополітичний маневр на майбутнє, але не вирішує питання підвищення рівня безпеки і обороноздатності України. Всі ці зміни внесені з однією метою: викреслити з усіх нормативних актів слова про євроатлантичний вектор розвитку. В той*же час, говориться про збереження мети членства в ЄС*— я не розумію, як можна інтегруватися в частину геополітичного простору і не говорити про безпеку цього простору. Або це нерозуміння, або це небажання конкретизувати ці питання. Україна не зможе тривалий час триматися в сірій буферній зоні між двома військовими блоками*— з одного боку НАТО, з іншого*— ОДКБ на чолі з Росією. Так чи інакше, цей маятник кудись хитнеться.

Про загрози суверенітету, територіальній цілісності можна буде говорити після того, як ці стратегічні рішення будуть втілені, все залежатиме від практичної діяльності влади. Її результати поки що неочевидні, але тенденції*— цілком помітні. Проте я упевнений, що за деякий час Україна повернеться до євроатлантичного курсу. Нинішня пауза обумовлена і зміною влади в країні, і зовнішніми обставинами*— і ЄС, і США зараз більшою мірою зайняті внутрішніми проблемами. Адже саме курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію тільки й здатний об’єднати країну. І рішення по Чорноморському флоту, і інші угоди хоч і не несуть безпосередньої загрози територіальній цілісності, але істотно обмежують самостійність нашої країни в ухваленні рішень. Коли орієнтири знову зміняться, ми постанемо в невигідному світлі і перед Росією, і перед ЄС, як країна, яка не може виконувати всі свої зобов’язання.

Мета Росії по відношенню до України*— максимально зберегти на неї свій вплив. В той*же час, в Україні є сили, які можуть цьому завадити,*— зокрема, підприємці, які мають серйозні ділові інтереси на Заході, опозиційні політичні сили тощо. Найближчими місяцями варто чекати максимального тиску на Україну з боку Росії, яка, користуючись поки що великим рівнем довіри населення до влади, намагатиметься «протиснути» вигідні для себе рішення, які інша частина населення не сприймає.



http://razumkov.org.ua

 

Опитування громадян та експертів про зарплати та роботу (англійською)

Плідність урядової політики щодо зарплат та працевлаштування неможливо оцінити без аналізу запитів громадян, їхнього бачення шляхів вирішення проблем. Цим питанням, разом з оцінкою економічного становища та проблем оподаткування, було присвячене опитування соціологічної служби Центру Разумкова. Підсумки опитування громадської думки порівнюються з опитуванням експертів.

http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «100 днів нової влади: яка модель урядування формується?»

<img src=\"/upload/100dniv_6-2010.jpg\"> 16*червня 2010*року об’єднання недержавних аналітичних центрів у складі Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Центру політико-правових реформ, Центру Разумкова, провідних експертів інших дослідницьких установ за фінансування Міжнародного фонду «Відродження» представили результати моніторингу перших 100*днів діяльності нової влади.

Моніторинг здійснювався з метою визначення пріоритетів нової влади, оцінки засобів і механізмів досягнення нею поставлених цілей, можливих ризиків ухвалення тих чи інших рішень. За підсумкамми дослідження підготовлено аналітичну доповідь, яка містить аналіз дій президента, Верховної ради, уряду та інших владних інституцій у різних сферах.

Як повідомляє радіо «Свобода», автори дійшли висновку, що за перші сто днів роботи дії влади спрямовані не так на втілення заявлених системних реформ, як на зміцнення позицій правлячої верхівки. В економічній царині уряд упродовж ста днів демонстрував зростання бюджетних витрат і зовнішніх запозичень, наведення порядку з оподаткуванням супроводжується погіршенням умов для підприємців. Уряд Януковича отримав від Росії суттєві знижки на газ, але за них не варто було розплачуватися продовженням перебування російського флоту в Криму та обіцянками позаблокового статусу.

Тим часом представники уряду кажуть, що такий моніторинг ста днів нової влади є незбалансованим. Так, директор департаменту регіонального розвитку Мінрегіонбуду України Федір Панасюк зауважив: «Я прикро здивований, що моніторинг майже не містить позитиву про роботу уряду. Критика обов’язково повинна бути, але якщо дослідження претендує на об’єктивність, його матеріали треба було опрацювати спільно з державними інститутами і лише після цього оприлюднювати».



http://razumkov.org.ua

 

Сприяти чи боротися з корупцією — політики показують власним прикладом

Підприємницький клімат в Україні за останні роки лише погіршувався. Про це свідчать результати всіх досліджень*— українських і міжнародних. 80*відсотків відвідувачів мережевого вузла радіо «Свобода» вважають передумовою покращання ділового середовища в Україні зменшення корупції. Однак постає не менш важливе питання: як це ганебне явище побороти чи принаймні звести до мінімуму?*

«Боротьба з корупцією повинна починатися з найвищого щабля політичної влади. Іншими словами, головною передумовою є політична воля»,*— впевнений директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

На запитання, чи є ця політична воля в нинішнього керівництва, він зауважив: «Якщо оцінювати волю з точки зору декларацій, то вони є. І їх досить багато. І навіть зроблені певні кроки. Але якщо говорити про практики, то тут є дуже суперечливі оцінки і підстави для цих оцінок».

А українська корупція має якусь специфіку, що вимагало би і особливого підходу для боротьби з нею? «Корупції в кожній країні властива своя специфіка. І, можливо, є певна специфіка української корупції. Вона в особливостях українського суспільства і типі українських зв’язків між членами цього суспільства. Певні види корупції вже стали звичаєвими, вони проникли у певні сфери суспільного життя. Але головним стимулом цієї суспільної корупції є саме ті корупційні взаємовідносини, які існують у політичній владі, в державному управлінні. Вони, власне, стимулюють цю корупцію, вони дають зразки певної корупційної поведінки. І люди тоді починають діяти за принципом: а чому там можна, а нам*— ні? Очевидно, і в цьому є специфіка української корупції»,*— зазначив Юрій Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Постачання нафти до Білорусі через «Одесу-Броди» вдвічі дешевше

Впродовж двох років Україна має намір перевести трубопровід «Одеса-Броди» в прямий режим, почавши прокачування нафти до Білорусі, заявили представники Мінпаливенерго. В уряді впевнені, що зможуть подолати технічні й фінансові труднощі втілення цього задуму,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

На думку провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, прямі постачання нафти «Одесою-Броди» до Білорусі дозволять уникнути простою нафтогону. «Крім того, це зробить щонайменше удвічі дешевшим постачання нафти на білоруські НПЗ»,*— зазначає*він.




http://razumkov.org.ua

 

Бажання уряду значно зменшити кількість дозволів може повторити попередні невдачі

Очільник уряду Микола Азаров наказав скоротити на 83,7%* кількість робіт, які підлягають ліцензуванню. А також скасувати 56*дозволів, десять із них замінити деклараціями, а ще 15*привести у відповідність до законодавства. Голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський назвав ініціативу «революцією» і повідомив: з діючих нині 2268*ліцензій залишиться всього 138.*Пан Бродський не забув додати: «Попередній уряд на цю тему багато говорив, але кількість дозвільних документів при ньому тільки збільшувалася». З одного боку*— чиста правда. З іншого боку*— ніхто не може дати гарантії, що ініціатива Азарова не закінчиться так само, як у випадку Тимошенко,*— повідомляє газета «Україна молода».

«Наміри, безсумнівно, добрі,*— каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Але досвід попередників Миколи Яновича дає підстави до песимізму. Реформа може бути успішною тільки при цілковитій прозорості критеріїв та зручному моніторингу». Тим часом про «правила гри» чиновники не розповіли: уряд навіть не повідомив, за яким принципом скасовуватимуть ліцензії. Прем’єр Азаров сказав досить обтічно*— мовляв, залишимо тільки ті, які впливатимуть на здоров’я та життя наших громадян. Але під це формулювання можна записати все, що завгодно. «Важливо й хто займатиметься скасуванням ліцензій,*— продовжує пан Юрчишин.*— Адже в нас часто це завдання покладають на… фіскальні органи, які потім ще й самі себе контролюють».



http://razumkov.org.ua

 

Місцеві вибори слід проводити за пропорційною системою з відкритими списками

Президент Янукович заявив, що вибори до місцевих рад в Україні мають відбутися 31*жовтня 2010*року за змішаною системою. На думку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого, різкий перехід до змішаної системи виборів в Україні не принесе позитивного результату. Зміни потрібні, але треба зберегти політичну відповідальність,*— наводить його слова новинна служба «Захід*нет».

«Оптимальна модель для України зараз*— це пропорційна система з відкритими списками. Вона може мати модифікації, але це голосування за конкретну людину та конкретну політичну силу, яка нестиме відповідальність»,*— вважає експерт.

Валерій Чалий наголосив, що, згадуючи позитиви мажоритарної системи виборів, не треба забувати і про її негативи. «Згадайте, як колись купували цілі округи підприємці, які потім у парламенті змінювали 5–6 партій. Мажоритарна система не дає того зв’язку з виборцем, якого ми хотіли*б»,*— каже знавець.

Ще одною проблемою, яка виникне у разі переходу до змішаної системи вибрів, за словами пана Чалого, є те, що дуже часто доведеться проводити позачергові вибори. Адже зараз, якщо хтось із депутатів призначається на якусь посаду, його в раді заміняє наступний у партійному списку. «Змішана*ж система триматиме країну в постійному виборчому процесі»,*— каже Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

У разі об\'єднання «Газпрому» і «Нафтогазу» Україна втратить роль транзитера

Об’єднання «Газпрому» та «Нафтогазу» є поглинанням. Таке переконання висловив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін у коментарі мережевому виданню «Голос*юей».

«Підприємства різні за масштабами. Якщо порівнювати капіталізацію „Нафтогазу”, що весь у боргах, і „Газпрому”, Україна може отримати не більше 5%*акцій „Газпрому”, це у найкращому випадку. Отже, це буде поглинання, і поглинання буде ворожим»,*— сказав*він.

На думку фахівця, російська сторона намагається використати складний стан української економіки. «Питання у тому, що фінансовий стан „Нафтогазу” дуже поганий. Ми знаємо, що зараз відбуваються процеси повернення газу чи то грошей пану Фірташу. І загалом українська економіка дуже слабка. Тому Росія використовує слушний для себе момент, щоб отримати за безцінь провідні українські підприємства. А вони на рівні Європи виконують досить важливу роботу і мали*б отримувати значні прибутки. Хоч, безумовно, їх не можна порівнювати з російськими»,*— наголосив*він.

Серед наслідків об’єднання «Газпрому» і «Нафтогазу» найнебезпечнішим знавець вважає можливу втрату Україною функцій країни*— транзитера блакитного палива. «Щодо отримання, наприклад, родовищ у Росії*— існує закон про те, що „Газпром” є єдиним експортером газу. Отже, Україна не зможе його експортувати»,*— підкреслив*він.

Разом із тим він додав, що ідея щодо об’єднання ядерного та нафтогазового секторів України та Росії прозвучала вперше від глави уряду Росії Владіміра Путіна. «Пізніше українська влада трохи відіграла назад і заявила про створення спільних підприємств, на базі якихось окремих українських та російських підприємств».

Пан Саприкін переконаний, що українська сторона не має підтримувати подібні прагнення Росії. «Можна сказати, що на сьогодні це неможливо, і, більш того, для України це не вигідно, оскільки не відповідає національним інтересам. Отже, це не є доцільним. І такі заяви робити, або підтримувати такі дії, щодо об’єднання газового і ядерного секторів, насамперед з боку України, є небезпечним»,*— вважає Володимир Саприкін.



http://razumkov.org.ua

 

Програмно-цільова хвороба

Однією з головних особливостей наших чиновників є спроможність довести будь-яку ідею до абсурду. Не є винятком і поява так званого «програмно-цільового методу в бюджетному процесі».

http://razumkov.org.ua

 

Система місцевих виборів має бути пропорційною, з відкритими списками

Президент Янукович заявив, що вибори до місцевих рад в Україні мають відбутися 31*жовтня 2010*року за змішаною системою. На думку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого, різкий перехід до змішаної системи виборів в Україні не принесе позитивного результату. Зміни потрібні, але треба зберегти політичну відповідальність,*— наводить його слова новинна служба «Захід*нет».

«Оптимальна модель для України зараз*— це пропорційна система з відкритими списками. Вона може мати модифікації, але це голосування за конкретну людину та конкретну політичну силу, яка нестиме відповідальність»,*— вважає експерт.

Валерій Чалий наголосив, що, згадуючи позитиви мажоритарної системи виборів, не треба забувати і про її негативи. «Згадайте, як колись купували цілі округи підприємці, які потім у парламенті змінювали 5–6 партій. Мажоритарна система не дає того зв’язку з виборцем, якого ми хотіли*б»,*— каже знавець.

Ще одною проблемою, яка виникне у разі переходу до змішаної системи вибрів, за словами пана Чалого, є те, що дуже часто доведеться проводити позачергові вибори. Адже зараз, якщо хтось із депутатів призначається на якусь посаду, його в раді заміняє наступний у партійному списку. «Змішана*ж система триматиме країну в постійному виборчому процесі»,*— каже Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Саморозпуску фракції НУНС не відбудеться

Для внесення змін до Конституції, Партії регіонів не потрібно, щоб до коаліції формально входило 300*депутатів. Таку думку у коментарі новинній службі ЗІК висловив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

Він зазначив, що незважаючи на перехід багатьох депутатів фракції НУНС до коаліції, про розвал фракції говорити не варто. «Розпад фракції і перехід окремих депутатів до коаліції*— це різні речі. Після відомого рішення Конституційного Суду депутати можуть залишаючись у фракції, яка не є членом коаліції, вільно туди входити»,*— зазначив Юрій Якименко.

Він вважає, що питання про припинення існування самої фракції НУНС залежить від того, чи знайдеться в цій фракції критична маса депутатів, які проголосують за припинення її діяльності.

«Я думаю, що все*ж таки настільки радикальних кроків не буде, тому що, в принципі, якщо припинить існування фракція, то знову постане питання про розподіл парламентських комітетів. І, кінець кінцем, ліквідація фракції буде серйозним ударом по самій партії „Наша Україна”. Зрозуміло, нашоукраїнці не зацікавлені в тому, щоб фракція припинила своє існування»,— зазначив політолог.

Він сумнівається, що коаліція збільшиться до 300*голосів, хоча, звичайно, цей процес іде дуже активно. На думку Юрія Якименка, конституційна більшість може утворюватися для голосування певних питань і без приєднання депутатів до коаліції.

«Тому я думаю, що немає поставленої мети досягти саме 300*голосів. Враховуючи, що 300*голосами мають прийматися рішення високого порядку, як-от внесення змін до Конституції, то після створення цієї коаліції таким все-таки сумнівним способом можуть виникнути проблеми з легітимністю її рішень. Тому простіше забезпечувати голосування без формального входження 300*депутатів до такої коаліції»,*— переконаний політолог.



http://razumkov.org.ua

 

Україні не варто підтримувати Росію в газовій суперечці з Білоруссю

У зв’язку з обмеженням Росією поставок газу для Білорусі Україна готова додатково прокачувати російське блакитне паливо до інших країн Європи. Утім, знавці зауважують, що вигоди для України від цього доволі примарні,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що Україна може додатково до контрактних об’ємів, а це 110*мільярдів кубометрів газу, прокачати через свою територію ще 30*мільярдів кубометрів російського блакитного палива. Однак у переважній більшості ці потужності направлені на південь Європи, тоді коли природній газ з Білорусії йде на Польщу та Німеччину. Разом з тим, наголошує паг Омельченко, Україна може забезпечити постачання і в ці країни.

«Теоретично збільшиться транзит через територію України. Але мені здається, що це не дуже корисно для України, оскільки наступною жертвою може бути вона. Тобто якщо ми зараз підіграємо Росії проти Білорусії, то завтра хтось із них зіграє проти нас. І вигоди тут дуже ілюзорні»,*— каже Володимир Омельченко. Він наголошує, що Росія вкотре застосовує таку політику у відносинах із сусідами-транзитерами, аби змусити їх вступити до свого митного союзу і таким чином поширити свій економічний вплив.



http://razumkov.org.ua

 

Суперечливі заяви про об’єднання «Газпрому» й «Нафтогазу» означають неготовність

Судячи з останніх заяв, у Москві та Києві по-різному сприймають перспективу об’єднання компаній «Нафтогаз» і «Газпром». Знавці вважають, що українська влада, обіцяючи поступки, не йде на них, оскільки намагається виторгувати вигідніші умови. Цікаво, що глава Мінпаливенерго України Юрій Бойко скоро відправиться обговорювати газові проблеми спочатку до Брюсселя, а потім*— до Москви,*— повідомляє російська «Независимая газета».

«Росія, звичайно, не відмовиться від будівництва обхідних маршрутів. Врешті-решт це питання безпеки: всі пам’ятають блокаду постачань газу до ЄС по українській території на початку 2009*року, зараз виникли проблеми з білоруським маршрутом. І в Росії, і в ЄС зацікавлені в тому, щоб забезпечити себе від таких несподіванок,*— сказав керівник енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

Він вважає, що прихований конфлікт закладений не лише в цьому питанні, але і в переговорах про об’єднання «Нафтогаза» й «Газпрому»: «Капіталізація компаній відрізняється на порядок, тому про жодну рівну участь йтися не може. Російська сторона може й готова поглинути українську компанію. Київ, знаходячись у безвихідному становищі через безгрошів’я „Нафтогаза”, намагається уникнути такого сценарію».

Знавець зазначив, що нинішні суперечності в політичних заявах на газову тему не грають особливої ролі, оскільки обидві сторони поки лише промацують ґрунт. «Об’єднання або злиття „Нафтогаза” і „Газпрому” сьогодні абсолютно неможливе*— це суперечить не стільки українському, скільки російському законодавству. Питання поки не підготовлене, переговори тільки починаються з прицілом на дальню перспективу»,*— вважає пан Саприкін. Він зазначив, що ясність в ситуацію повинні внести підсумки поїздок міністра Бойка до Брюсселя й Москви.



http://razumkov.org.ua

 

Нафтогаз не може віддати РУЕ ні газ, ні гроші, але вони домовляться

Хоча суд Стокгольмської торгівельної палати зобов’язав НАК «Нафтогаз України» повернути газ компанії-посередникові «Росукренерго» (РУЕ), підконтрольній олігархові Дмитру Фірташу, війни між урядом і РУЕ, яка тривала при правлінні Тимошенко, не буде,*— повідомляє «Газета по-киевски».

На поступки підуть всі. Сам Фірташ з рішенням Стокгольмського арбітражу отримав сатисфакцію. До того*ж йому вигідно залишатися з-поміж олігархів, з якими дружить нинішня влада. Як варіант: блакитне паливо зі сховищ буде передано РУЕ і того*ж дня продано назад «Нафтогазу», вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін.

— Зараз держава не в силах віддати ні газ, ні гроші,*— говорить він.*— Наявність газу в сховищах необхідна для його постачання до інших країн Європи і для використання всередині країни, що означає неможливість його викачування.



http://razumkov.org.ua