Новини від центра Разумкова

Не докладаючи зусиль, Україна ризикує проґавити Азербайджанський газ

Україні треба поглиблювати співробітництво з Азербайджаном у газовій сфері та розпочати будівництво термінала зрідженого газу. Таку думку новинній службі ІМК висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За його словами, Азербайджан розглядає Україну як перспективного споживача газу. «Але це не значить, що Україні треба розслабитися та „спочивати на лаврах”, адже буде дуже серйозна боротьба за газ Азербайджану з боку проекту „Набукко”, Трансадріатичного газопроводу, а також газопроводу „Італія*— Туреччина*— Греція”»,*— додав знавець.

«Азербайджан проводить політику диверсифікації експортних маршрутів, і він зацікавлений, щоб якомога більшим був попит на його газ і, таким чином, підвищилася ціна»,*— зазначив дослідник.

«Україна нічого не отримає доки не буде терміналу, не будуть підписані комерційні контракти. Уряду належить провести дуже велику роботу в цьому напрямі для того, щоб залучити інвестиції та підписати реальні комерційні контракти»,*— зазначив Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Рух у західноєвропейському напрямку лише декларується

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий розповів часопису «Фокус» про те, як адміністрація Януковича використала кредит довіри, отриманий за результатами виборів у лютому 2010 року.

http://razumkov.org.ua

 

Влада не ризикне залишати надовго боржників без тепла і гарячої води

Компанія «Газ України» доручила регіональний підприємствам газопостачання відключити від мереж 12*українських теплокомуненерго через значну заборгованість за спожите паливо. З початку опалювального періоду місцеві ТКЕ заборгували «Газу України» понад 3,73*мільярда гривень. Рівень розрахунків тепловиробників за спожитий газ становить усього 43%.*Газета «Експрес» обговорила становище з провідним експертом енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком.

— Цифри боргів, названі «Газом України», відповідають дійсності?

Такого не вигадують. Це дійсно проблема, з року в рік та сама ситуація: теплокомуненерго не сплачують на рахунки «Газу України» гроші, отримані від населення. А «Нафтогаз» не може розрахуватися вчасно з Росією за імпортоване паливо. Цей рік*— не виняток. Це проблема не тимчасова i очікувана, її можновладці не здатні вирішити ось уже 15*років.

— «Газ України» справді визнає, що населення здебільшого сплачує рахунки вчасно. То звідки у ТКЕ беруться багатомільйонні борги?

Сьогодні теплокомуненерго i підприємства ЖКГ працюють вкрай неефективно. Їхню діяльність ніхто в державі особливо не контролює. Можливості простежити, куди йдуть гроші, самі громадяни також не мають, оскільки не можуть точно самостійно підрахувати, скільки споживають тепла. Для цього потрібно, аби в кожному будинку був газовий лічильник, лічильники на гарячу воду. Їх мають сьогодні у своїх домівках не всі. Тому теплокомуненерго i ЖЕКи малюють у рахунках, що*їм заманеться. I таким чином мільярди гривень щороку зникають у невідомому напрямку, а теплокомуненерго всю провину «вішають» на населення.

— I скільки*ж жителям областей-боржників доведеться сидіти без тепла i гарячої води?

Надія*— на «політику». Річ у тім, що це значною мірою політичне питання: нинішня влада не може дозволити собі залишити громадян без газу на тривалий час. На тлі збільшення комунальних тарифів по всій країні довго тримати людей у холоді для Януковича та Азарова ризиковано, бо це призведе*до істотного падіння рейтингів i нових масових акцій протесту. «Газ України» повідомив, що вже скерував групи своїх працівників у регіони для того, аби вони допомогли місцевим підприємствам газопостачання та газифікації відключати несумлінні теплокомуненерго. Однак, на мій погляд, це радше для того, аби полякати людей, а не щоб реально залишити населення без тепла до кінця опалювального сезону чи доки ТКЕ повністю не погасять своїх багатомільйонних боргів. Хоча від того не легше: когось відключать на кілька днів, когось на тиждень, найбільше*— на два. У холодну пору року це для багатьох людей*— катастрофа!



http://razumkov.org.ua

 

Законопроекти опозиції майже не мають шансів на ухвалення

Погоджувальна рада 31*січня 2011*року, напередодні відкриття VI сесії Верховної ради восьмого скликання показала: парламент продовжить активно обслуговувати виконавчу владу. Законопроектам опозиції пророкують дуже малі шанси на ухвалення у найближчому півріччі,*— повідомляє газета «Экономические известия».

Президент та уряд будуть головними суб’єктами законодавчої ініціативи, чиї законопроекти парламент розглядатиме в першу чергу і здебільшого ухвалюватиме, на відміну від ініціатив опозиції,*- зазначає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. Складнощі, на думку фахівця, можуть виникнути з ухваленням законопроектів, стосовно яких думки представників виконавчої влади не збігатимуться. Не одразу знайдуть підтримку ініціативи, які зачіпають інтереси груп із оточення президента, або проекти законів, котрі викликають протести у суспільстві. Ближче до виборів, за прогнозами Юрія Якименка, рівень підтримки уряду може змінитися*— це залежатиме від дати виборів та їхніх результатів.



http://razumkov.org.ua

 

Рух у західноєвропейському напрямі лише декларується

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий розповів часопису «Фокус» про те, як адміністрація Януковича використала кредит довіри, отриманий за результатами виборів у лютому 2010 року.

http://razumkov.org.ua

 

Відмова відпустити Тимошенко до Брюсселя — політично мотивована

Генеральна прокуратура відмовила Юлії Тимошенко у дозволі поїхати до Брюсселя. Слідчий аргументував своє рішення тим, що на цей час заплановані слідчі дії, а також, за оперативними даними, є підозри, що вона «має намір скористатися поїздкою за кордон, щоб залишити Україну і ухилитися від слідства»,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Позиція слідства насамперед політично мотивована, вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. Знавець зазначає: «важко уявити, що Юлія Тимошенко не повернеться з-за кордону». За словами пана Якименка, є значні підстави сумніватися в тому, що правоохоронні органи та правосуддя в Україні позбавлені політичної мотивації при розгляді звинувачень проти представників попередньої влади.



http://razumkov.org.ua

 

Перенесення виборів дає надію опозиції та новим політичним проектам

Верховна Рада України схвалила зміни до Конституції, що встановлюють дату чергових виборів президента і парламенту. Наступні вибори Верховної ради пройдуть у жовтні 2012*року, а вибори президента*— в березні 2015*року,*— повідомляє «Газета по-українськи».

«Владі було*б доцільніше провести вибори у 2011*році, щоб зараз застовбити всі варіанти і не мати проблем із Пенсійним кодексом, Трудовим та всім іншим. Влада сподівається до 2012*року стабілізувати соціально-економічну ситуацію, по-друге Євро-2012,*по-третє вдале застосування виборчого закону, який буде оновлений під потреби влади, дасть можливість владі отримати більшість. Перенесення виборів дає гарні шанси і для нових політичних проектів, таких як, наприклад, „Фронт змін”. Що стосується опозиції і, зокрема БЮТ, то її головним завданням буде політичне виживання. Звісно, ніхто не застрахований від розколу. Водночас тут відкривається можливість використання помилок влади, які можуть бути, оскільки, ймовірно, ситуація наступного року не покращиться»,*— вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Ухвалення змін до Конституції заповнило правову прогалину

Рішення Верховної Ради про ухвалення змін до Конституції, можна одночасно називати і найголовнішою новиною, і пересічною подією. Сенсацією воно, безумовно, стало для деяких політичних сил і аналітиків, які були радикально проти такого рішення, однак для більшості, хто стежить за розвитком ситуації в країні, продовження повноважень парламенту до жовтня 2012*року і інші наслідки цього рішення були цілком очікуваними. Мережеве видання «КИД» поцікавилось оцінкою подій у директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

Це одне з найбільш очікуваних рішень даного парламенту, тому що в питанні проведення виборів*— і парламентських, і президентських,*— виник правовий вакуум у зв’язку із поверненням Конституції 1996*року. Це рішення вносить визначеність в політичну систему, оскільки воно вже чітко встановлює терміни проведення майбутніх виборів і таким чином знімає можливі версії з приводу того, що ці вибори взагалі могли*б не відбутися.

Таким чином, заповнюється правовий вакуум, який виник після рішення Конституційного суду, у зв’язку з чим вибори не були призначені на березень 2011*року, як це передбачалося буквально Конституцією 1996*року. Крім того, вирішується ще одна проблема, яка виникла у зв’язку із внесенням змін 2004*року та існувала раніше в Конституції: це різні терміни обрання органів місцевого самоврядування та голів рад. Зараз терміни уніфіковані, тобто це 5*років і в тому, і в іншому випадку, і це дозволяє теж вийти з проблеми, коли орган продовжує існувати, але його керівника вже треба переобирати.

Якщо підсумувати, то цим рішенням вноситься впорядкованість в діяльність системи влади та самоврядування. Це можна розглядати також і в тому контексті, що це перший крок у напрямку нової конституційної реформи, оскільки цим рішенням вже змінена Конституція 1996*року*ще раз, і вона змінена в цілому в тому напрямку, який передбачалося скасованої конституційною реформою 2004*року.



http://razumkov.org.ua

 

Рух у напрямі ЄС лише декларується

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий розповів часопису «Фокус» про те, як адміністрація Януковича використала кредит довіри, отриманий за результатами виборів у лютому 2010 року.

http://razumkov.org.ua

 

Нове земельне законодавство не позбавить селян землі

Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та норми, прописані в законопроекті «Про ринок земель», не позбавлять селян земельних ділянок. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький мережевому виданню «Голос Ю-ей».

«Закон зовсім не позбавить селян землі. Той, хто працює на землі, той знає її вартість. І переважно продавцями цих земельних ділянок будуть ті селяни, яким за 60*років. І вони мають право продати свою нерухомість, отримати грошовий еквівалент і забезпечити собі ліки ,обслуговування*— тобто достойне життя»,*— зазначив пан Жмуцький.

При цьому фахівець зауважив, що за даними соціологічного опитування Центру Разумкова півроку тому, близько половини селян та понад 60%*фермерів не проти вільного продажу земель сільськогосподарського призначення.

«Не треба боятися ринкових відносин, їх треба просто правильно розуміти, економічно обґрунтувати і врівноважити. Селяни без землі не залишаться, масової купівлі-продажу теж не буде, тому що наша фінансова система працює недостатньо надійно. Та й не всі селяни погодяться продавати землі, декого влаштовує орендні відносини. Можливо, скасування мораторію вплине на вартість землі»,*— наголосив Володимир Жмуцький.



http://razumkov.org.ua

 

Позбавляти іноземців права купувати землю не доцільно

Селяни зможуть продавати свої паї, а фермери*— їх купувати, однак вивести землю із сільськогосподарського обігу буде важко, а продати іноземним компаніям*— нереально. Такі зміни передбачає законопроект про ринок землі, який наразі розробляє уряд,*— повідомляє «Радіо Свобода».

«Ситуація з іноземними громадянами*— не відповідає загальній стратегії держави. Чому їх позбавляють змоги купувати землю та більше вкладати в сільське господарство? Бо немає політичного розуміння цього. Кажуть, що це порушує права селян, хоча принаймні половина з них не проти вільного продажу землі»,*— каже провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький.

Законопроект має хиби, які перешкоджатимуть інвесторові: «Збереження цільового призначення землі*— це слушно, я би взагалі продовжив його на 20*років, враховуючи прибутковість сільського господарства та світову продовольчу кризу. Але в будь-якому разі, великих змін упродовж трьох років після скасування мораторію не відбудеться, бо в господарів немає грошей та бажання купувати землю, на якій вони працюють, враховуючи традиційне ручне управління галуззю з боку Мінагрополітики».

Фахівець каже, що структура користування землею за останні роки стабілізувалася, і після скасування мораторію не зміниться, незалежно від того, який із варіантів закону про ринок землі ухвалить парламент.



http://razumkov.org.ua

 

Нове земельне законодавство не позбавить селян землі

Скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та норми, прописані в законопроекті «Про ринок земель», не позбавлять селян земельних ділянок. Таку думку висловив провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький мережевому виданню «Голос Ю-ей».

«Закон зовсім не позбавить селян землі. Той, хто працює на землі, той знає її вартість. І переважно продавцями цих земельних ділянок будуть ті селяни, яким за 60*років. І вони мають право продати свою нерухомість, отримати грошовий еквівалент і забезпечити собі ліки ,обслуговування*— тобто достойне життя»,*— зазначив пан Жмуцький.

При цьому фахівець зауважив, що за даними відомих йому соціологічних опитувань, близько половини селян та понад 60%*фермерів не проти вільного продажу земель сільськогосподарського призначення.

«Не треба боятися ринкових відносин, їх треба просто правильно розуміти, економічно обґрунтувати і врівноважити. Селяни без землі не залишаться, масової купівлі-продажу теж не буде, тому що наша фінансова система працює недостатньо надійно. Та й не всі селяни погодяться продавати землі, декого влаштовує орендні відносини. Можливо, скасування мораторію вплине на вартість землі»,*— наголосив Володимир Жмуцький.



http://razumkov.org.ua

 

Україна не збирається виконувати зобов’язання перед Енерготовариством ЄС

Хоча Україна стала повноправним членом європейського Енергетичного товариства, на шляху до прозорих відносин на внутрішньому енергоринку в України є серйозні перешкоди. Про це в коментарі мережевому виданню «Наш продукт» повідомив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Поки що наша влада не готова до створення прозорості на енергоринку. Договір з Енергетичним співтовариством, швидше за все, влада використовує як „євродекорацію” для одержання нових коштів від Євросоюзу. Створити проекти законів і погодити їх з європейським законодавством це одне, а вести практичну прозору політику*— зовсім інше»,*— каже знавець.

За словами пана Омельченка, прикладом непрозорості на українському енергоринку є політика Мінпаливенерго, яка дозволила повністю закритися НАК «Нафтогаз Україна». «Не видно фінансових потоків в енергосфері, зовсім не видно справжніх ресурсів НАК… На цю*ж шальку можна покласти нещодавнє скасування тендерних закупівель у сфері природних монополій. На папері рух назустріч Євросоюзу є, а практично*— немає»,*— підсумував Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Дані інфляції в Україні завжди занижені, бо влада хоче показати свою ефективність

Уряду (особливо новому уряду) завжди існує необхідність виглядати більш привабливо, ніж попередники.

http://razumkov.org.ua

 

Україна має проявляти більше зацікавленості у «Білому потоці»

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко в коментарі новинній службі УНІАН зазначив, що «для України газ із Каспійського регіону міг би бути альтернативою російському, але за наявності незалежної транспортної інфраструктури. Однак зважаючи на те, що цей газ в Україну можна постачати тільки через Росію, то дане питання самостійно, без участі РФ, ми вирішити не зможемо. А якщо домовлятись із Росією, то все буде зроблено з урахуванням її інтересів».

Як вказує фахівець, предмет нашої цікавості в даному проекті*— «Білий потік», тому важливо хоча*б відновити обговорення цього питання. А воно вже прозвучало у діалозі з ЄС як один із пріоритетів. «Якби ми заявили про більш активну участь, про наш інтерес до цього проекту… „Білий потік” з точки зору урізноманітнення постачання газу забезпечував би кращу транспортну інфраструктуру. Іншими словами, з невеликим обсягом „Набукко” і одночасною роботою „Білого потоку” можна було*б отримати прекрасний результат щодо урізноманітнення. Він би, звичайно, поновив наші позиції у світі як транзитної держави. Особливо у контексті розмов про обхідні газопроводи. Оскільки щодо цього проекту ми зовсім не проявляли активності, то з ним майже немає зрушень. А можливості були»,*— підсумував Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Дані інфляції завжди занижені, бо влада хоче показати свою ефективність

Уряду (особливо новому уряду) завжди існує необхідність виглядати більш привабливо, ніж попередники.

http://razumkov.org.ua

 

Приватизація не вирішить проблеми заборгованості теплокомуненерго

Керівників областей, які мають найбільші борги за природний газ, викликатимуть на засідання Кабінету Міністрів. Про це заявив глава уряду Микола Азаров і пообіцяв неплатникам розібратися з ними. Тим часом газові борги «тиснуть» на державного продавця газу, який повинен до сьомого числа кожного місяця повністю розраховуватися за спожите російське блакитне паливо. Напевно, саме цей фактор і змушує владу шукати винних у накопичених газових боргах. Проте хто*ж за них відповідатиме?*— про це газета «День» запитала провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Сергія Дяченка.

«Газові борги*— це, в першу чергу, проблема теплокомуненерго. Їх не можна не тільки оголосити банкрутом, а й відключати від газопостачання під час опалювального сезону. Тобто на законодавчому рівні для них створено абсолютний імунітет: вони не платять за спожитий газ, а ДК »Газ України« не може ні звернутися до суду, щоб стягнути борги, ні відключити їх від споживання»,*— каже пан Дяченко.

Ситуація з розрахунками тепловиків за спожитий газ завжди була поганою, пояснює знавець. «А під час кризи вона взагалі погіршилася і майже стала критичною*— рівень оплати за газ теплокомуненерго становить 43–50%»,*— пояснює Сергій Дяченко.

Проблема неплатежів тепловиків, за словами фахівця, виникає постійно, бо вартість тепла*для споживачів не завжди економічно обґрунтована, і не дозволяє покрити виробничі витрати підприємств на виготовлену продукцію.

Знавці розмірковують над способами погашення накопичених боргів. Приватизація як інструмент розв’язання боргової проблеми, на думку пана Дяченка, може дати неоднозначні наслідки для галузі. «Підприємства цієї групи, як правило, монополісти. І просто віддавати їх під приватний контроль за наявних механізмів державного регулювання цієї сфери не завжди розумно. Якщо їх і приватизувати, то слід обирати таку схему, аби новий власник інвестував в об’єкти реальні гроші, а не просто »доводив до ручки« ще наявний потенціал підприємства»,*— каже Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Україна має проявляти більше зацікавленості у «Білому потоці»

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко в коментарі новинній службі УНІАН зазначив, що «для України газ із Каспійського регіону міг би бути альтернативою російському, але за наявності незалежної транспортної інфраструктури. Однак зважаючи на те, що цей газ в Україну можна постачати тільки через Росію, то дане питання самостійно, без участі РФ, ми вирішити не зможемо. А якщо домовлятись із Росією, то все буде зроблено з урахуванням її інтересів».

Як вказує фахівець, предмет нашої цікавості в даному проекті*— «Білий потік», тому важливо хоча*б відновити обговорення цього питання. А воно вже прозвучало у діалозі з ЄС як один із пріоритетів. «Якби ми заявили про більш активну участь, про наш інтерес до цього проекту… „Білий потік” з точки зору урізноманітнення постачання газу забезпечував би кращу транспортну інфраструктуру. Іншими словами, з невеликим обсягом „Набукко” і одночасною роботою „Білого потоку” можна було*б отримати прекрасний результат щодо урізноманітнення. Він би, звичайно, поновив наші позиції у світі як транзитної держави. Особливо у контексті розмов про обхідні газопроводи. Оскільки щодо цього проекту ми зовсім не проявляли активності, то з ним майже немає зрушень. А можливості були»,*— підсумував Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Поїздка Януковича до Польщі має налагодити втрачені зв’язки

Триває дводенна поїздка президента Віктора Януковича до Польщі. Підготовка до неї показала, що після зміни влади в Україні взаємини Києва і Варшави втратили статус стратегічних. Втім, українська сторона сподівається на відновлення колишнього рівня співпраці з Польщею,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

Фахівці вважають, що нині Київ намагається надолужити згаяне. «Аби створити гарну атмосферу, Янукович навіть розповів польській пресі про своє польське коріння»,*— зазначив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. Знавець нагадує, що в другій половині 2011*року Польща буде головувати в ЄС, а Україні вкрай необхідна її підтримка у переговорах з Євросоюзом.

Головним документом, що готується до підписання, став план дій відносин України та Польщі на 2011–2012 роки. Зазвичай подібні документи затверджують на рівні МЗС, але в даному випадку сторони домовилися про підписання в присутності глав держав. Попри те, що підготовка плану дій почалася ще в листопаді 2010*року, вчасно завершити роботу над документом не вдалося. Сторони не погоджуються із низкою положень. «Не виключено, що в української сторони є бажання вписати туди положення, що стосуються лібералізації візового режиму. Природно, це викликає розбіжності з польською стороною. Але я не сумніваюся, що в решті-решт план дій буде підписаний. Не раз бували випадки, коли подібні документи погоджували в останню мить»,*— зазначає пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Нинішні економічні умови роблять принцип платної освіти неправомірним

Непопулярні новації, які пропонує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України змушують студентів вийти на всеукраїнські акції протесту. Схоже на те, що дірки у бюджеті міністерство вирішило залатати за рахунок студентів, а точніше, їхніх батьків. Освітні нововведення для мережевого видання «Львівська пошта» прокоментувала директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.

Сам принцип платної освіти неправильний, і я противник цього. Навіть із тієї причини, що за нинішньої оплати праці в Україні брати гроші ще й за освіту щонайменше некоректно. Зараз із середньою зарплатою 300*доларів на місяць збільшувати контингент студентів, які навчатимуться платно та щоразу переглядати їхню плату є неприпустимо. Освіта може бути платною в тому випадку, коли всі громадяни забезпечені високооплачуваною роботою і мають можливість із цих коштів оплатити навчання, або*ж самі діти можуть заробити гроші для себе. У нас неможливий жоден із цих варіантів для більшості громадян.

Для того, щоб освіта була якісною, потрібно, аби національна економіка була зацікавлена у працівниках із вищою освітою. Та наша економіка побудована на низькотехнологічному виробництві і не потребує таких людей. Тому якість освіти падає, престиж освіти знижується, кваліфікація не оплачується.

Усі держзамовлення в нашій країні*— це фікція. Держзамовлення є тоді, коли країна зацікавлена у певних фахівцях. І вона чітко знає, яких фахівців і скільки їй потрібно. Відповідно, знає, куди цих фахівців скеровувати на роботу. І тоді дійсно людина вчиться за державний кошт. Потім вона має ту роботу, на яку скерувала її держава. Якщо держава не має чіткої програми розвитку і не знає, куди скеровувати студентів, то такій державі просто непотрібні люди з вищою освітою. Відшкодування можливе лише тоді, коли людина відмовляється від роботи, яку їй пропонують. А коли відшкодування просто так, то ця ситуація позбавлена здорового глузду.



http://razumkov.org.ua