Новини від центра Разумкова

Центр Разумкова третій рік входить до числа найкращих у Східній Європі

В університеті ООН у Нью-Йорку оголошено підсумки третього щорічного дослідження стану неурядових аналітичних центрів світу «Провідні світові організації з дослідження державної політики*— 2010»,*де третій рік поспіль Центр Разумкова згадується у переліку «Перші 25*аналітичних центрів Центральної та Східної Європи».

Дослідження здійснює Програма аналітичних центрів та громадянського суспільства університету Пенсільванії під керівництвом Джеймса МакҐанна, на підставі опитування понад 1500*дослідників, журналістів, донорів, представників громадських та міжнародних організацій, чия робота тісно пов’язана з недержавними дослідницькими центрами. Всього у дослідженні оцінювалися 6480*аналітичних центрів зі 169*країн.



http://razumkov.org.ua

 

Прагнення імпортувати робочу силу вказує на безпорадність влади на ринку праці

Якщо віце-прем’єр говорить про те, що будемо імпортувати робочу силу, то це може опосередковано свідчити про те, що держава або не дуже збирається цим займатися, або не знає, як правильно зробити, які, скажімо, зміни потрібні, перш за все, в системі освіти, зокрема профтехосвіти, для того, щоби пропозиція на ринку праці, пропозиція робочої сили більше відповідала потребам попиту на цьому ринку.

http://razumkov.org.ua

 

Центр Разумкова втретє поспіль входить до числа найкращих у Східній Європі

В університеті ООН у Нью-Йорку оголошено підсумки третього щорічного дослідження стану неурядових аналітичних центрів світу «Провідні світові організації з дослідження державної політики*— 2010»,*де третій рік поспіль Центр Разумкова згадується у переліку «Перші 25*аналітичних центрів Центральної та Східної Європи».

Дослідження здійснює програма аналітичних центрів та громадянського суспільства університету Пенсільванії під керівництвом Джеймса МакҐанна на підставі опитування понад 1500*дослідників, журналістів, донорів, представників громадських та міжнародних організацій, чия робота тісно пов’язана з недержавними дослідницькими центрами. Всього у дослідженні оцінювалися 6480*аналітичних центрів зі 169*країн.



http://razumkov.org.ua

 

Для уникнення спекуляцій перепродаж сільгосп земель має бути обмежено

Законопроект «Про ринок земель» планують ухвалити у Верховній раді у першому кварталі 2011*року. Провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький радить обмежити у даному проекті закону перепродаж земель сільськогосподарського призначення,*— повідомляє мережеве видання «Український бізнес-ресурс».

За словами знавця, сьогодні Держкомзем робить серйозну роботу для того, щоб в Україні нарешті було знято мораторій продаж на землі господарського призначення, проте в зазначеному документі потрібно більш чітко встановити норми, які обмежують купівлю, продаж і перепродаж землі. «Для того щоб зробити неможливим спекуляцію земельними ресурсами потрібно внести норму, яка*б забороняла*б перепродаж землі. Але це краще зробити, використовуючи економічні важелі. Наприклад, після покупки земельної ділянки сільськогосподарського призначення треба встановити певний термін до наступної продажу, наприклад, не менше десяти років. А якщо власник хоче продати свою землю раніше зазначеного терміну, то, припустимо, для цього треба встановити такі податки, щоб робити це йому було просто не вигідно»,*— вважає*пан Жмуцький.

Друге, що на думку дослідника необхідно зробити*— це внести норму обов’язкового використання за цільовим призначенням. «Необхідно заборонити переведення земель із категорії „сільськогосподарські” в інші категорії. Земля повинна продаватися тільки за таким призначенням, за яким купувалася. Наприклад, земля сільськогосподарського призначення, на якій вирощувалася пшениця та інші зернові, повинна не менше 20–30 (а то й необмежену кількість років) а використовуватися тільки за призначенням»,*— вважає пан Жмуцький.

«Для продажу землі будуть висуватися певні вимоги по регіонах. Залежно від тієї чи іншої області висуватимуться певні вимоги щодо обсягів продажу землі. Адже, наприклад, в одному регіоні*— на Полтавщині, у Черкаській області*— 10*гектарів буде давати один прибуток, а в інших, припустимо в Рівненські,*— зовсім інший, оскільки там землі бідніші, і економічний ефект буде менший»,*— каже знавець.

За словами фахівця, документ, який оприлюднений на сайті Держземагентства*— це ще не остаточний варіант закону. «Законопроект був оприлюднений, щоби громадськість могла висловити свою думку з приводу цього документа. Після громадського обговорення проект надійде до Кабінету міністрів, де також будуть зроблені зауваження. Після цього, якщо буде така потреба, Кабмін може повернути законопроект на доопрацювання в Держземагентства або одразу внести до Верховної Ради»,*— повідомив пан Жмуцький.




http://razumkov.org.ua

 

Бажання влади імпортувати робочу силу вказує на її безпорадність на ринку праці

Якщо віце-прем’єр говорить про те, що будемо імпортувати робочу силу, то це може опосередковано свідчити про те, що держава або не дуже збирається цим займатися, або не знає, як правильно зробити, які, скажімо, зміни потрібні, перш за все, в системі освіти, зокрема профтехосвіти, для того, щоби пропозиція на ринку праці, пропозиція робочої сили більше відповідала потребам попиту на цьому ринку.

http://razumkov.org.ua

 

Версії щодо вибухів у московському аеропорті — поки лише домисли

Після вибуху в московському аеропорту «Домодєдово»*в російських ЗМІ висуваються різні версії. На думку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого, не варто роботи передчасних висновків про причини трагедії і дочекатися звіту розслідування,*— повідомляє мережеве видання «Форум».

«Зараз озвучують фрази: хтось щось написав про Кавказ, хтось про арабів, хтось ще щось. Але достовірної картинки ще немає. Поки це все домисли. Є спецслужби. Вони працюють. У даний момент важливі інші питання. Потрібно зосередитися на допомозі потерпілим і запобіжних заходах, що у нашій країні вже зроблено. І крім аеропортів треба, думати про систему безпеки*в цілому. А коли будуть висновки комісії*— будемо говорити і коментувати»,*— сказав пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Для уникнення спекуляцій перепродаж сільгосп земель має бути обмежено

Законопроект «Про ринок земель» планують ухвалити у Верховній раді у першому кварталі 2011*року. Провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький радить обмежити у даному проекті закону перепродаж земель сільськогосподарського призначення,*— повідомляє мережеве видання «Український бізнес-ресурс».

За словами знавця, сьогодні Держземагенство (колишній Держкомзем) робить серйозну роботу для того, щоб в Україні нарешті було знято мораторій продаж на землі господарського призначення, проте в зазначеному документі потрібно більш чітко встановити норми, які обмежують купівлю, продаж і перепродаж землі. «Для того щоб зробити неможливим спекуляцію земельними ресурсами потрібно внести норму, яка*б забороняла*б перепродаж землі. Але це краще зробити, використовуючи економічні важелі. Наприклад, після покупки земельної ділянки сільськогосподарського призначення треба встановити певний термін до наступної продажу, наприклад, не менше десяти років. А якщо власник хоче продати свою землю раніше зазначеного терміну, то, припустимо, для цього треба встановити такі податки, щоб робити це йому було просто не вигідно»,*— вважає*пан Жмуцький.

Друге, що на думку дослідника необхідно зробити*— це внести норму обов’язкового використання за цільовим призначенням. «Необхідно заборонити переведення земель із категорії „сільськогосподарські” в інші категорії. Земля повинна продаватися тільки за таким призначенням, за яким купувалася. Наприклад, земля сільськогосподарського призначення, на якій вирощувалася пшениця та інші зернові, повинна не менше 20–30 (а то й необмежену кількість років) а використовуватися тільки за призначенням»,*— вважає пан Жмуцький.

«Для продажу землі будуть висуватися певні вимоги по регіонах. Залежно від тієї чи іншої області висуватимуться певні вимоги щодо обсягів продажу землі. Адже, наприклад, в одному регіоні*— на Полтавщині, у Черкаській області*— 10*гектарів буде давати один прибуток, а в інших, припустимо в Рівненські,*— зовсім інший, оскільки там землі бідніші, і економічний ефект буде менший»,*— каже знавець.

За словами фахівця, документ, оприлюднений на сайті Держземагентства*— це ще не остаточний варіант закону. «Законопроект був оприлюднений, щоби громадськість могла висловити свою думку з приводу цього документа. Після громадського обговорення проект надійде до Кабінету міністрів, де також будуть зроблені зауваження. Після цього, якщо буде така потреба, Кабмін може повернути законопроект на доопрацювання в Держземагентства або одразу внести до Верховної Ради»,*— повідомив пан Жмуцький.




http://razumkov.org.ua

 

Судячи з рейтингів, Україна неефективно використовує міжнародну допомогу

Україна щорічно отримує грошову допомогу на проведення різного роду реформ і зміцнення демократії. Основні спонсори*— США і Європа. Що вимагають натомість держави та організації, що дають нам гроші, і куди йдуть спонсорські мільйони?*— газета «Известия» запитала директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина.

Свою користь країни, які надають фінансову допомогу Україні, визначають, виходячи з гуманітарних принципів підвищення рівня демократії. Україна в цьому сенсі*— серед першочергових одержувачів. За 20*років ми не поліпшили, тільки погіршили свої позиції, не використовували можливості, які використовували інші країни, які входили колись до складу СРСР. Наприклад, країни Балтії змогли виконати всі зобов’язання перед Євросоюзом*і ефективно використовували зовнішню допомогу. А стартова позиція і умови у нас були не гірші.

Результативність різного роду проектів, що фінансуються*— мінімальна. Свідченням того є позиція України в міжнародних рейтингах. Наприклад, у міжнародному рейтингу простоти підприємництва 2011*року Україна опинилася на 145*місці з 183.*У рейтингу простоти системи оподаткування, на реформування якої, до речі, Світовий банк виділяв кошти, наша країна займає 181*місце серед 183*країн світу. Фрідом Хауз виключив Україну з групи «вільних країн». Якщо говорити про ефективність використання фінансової допомоги, на жаль, Україні тут хвалитися нічим.




http://razumkov.org.ua

 

Другої хвилі економічної кризи не буде, «покращення життя» також

Рейтингове агентство «Фітч» опублікувало звіт із тривожним прогнозом щодо найближчого майбутнього світової економіки. Мовляв, зростання, яке ми мали у 2010,*є дуже нестійким. Неприємна новина з’явилася одразу*ж після оприлюднення прогнозу Світового банку, за яким темпи зростання світового ВВП у 2011*році знижуються. Щоправда, незначно*— з 3,9*до 3,3%,*але й ця динаміка одразу привернула увагу тієї частини аналітиків, які передбачають другу хвилю економічної кризи,*— повідомляє газета «Україна молода».

«Я переконаний, що найгірші часи для світової економіки вже позаду: другої хвилі не буде, і світ поступово виходить зі скрути»,*— каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. За словами знавця, навіть велика грошова емісія у Сполучених Штатах Америки не несе суттєвих загроз. «В умовах відсутності позичкових запасів такі кроки є виходом для економіки»,*— стверджує пан Юрчишин.

Утiм недостатня стабільність на головних світових ринках змушує українців тугіше затягувати паски. Окрім металу, нашим співвітчизникам сьогодні нічого*запропонувати. «Перші п’ять рядків нашого експорту*— це металургія, металургія і ще раз металургія. Я не бачу, чим посткризова Україна може бути цікава світові. У ЄС нам йти ні з чим. Змінювати вектор із західного на російський, як це сьогодні робить наше керівництво, також не дуже вигідно. Адже Росія належить до країн, що розвиваються, і сама значною мірою потерпає від кризових явищ. Орієнтуватися на економічно нестабільного партнера*— значить суттєво посилити власні ризики. Якщо врахувати, що в 2009*році він упав на 15%,*а торік піднявся на 4%,*то ми бачимо, що навіть за три роки*— до кінця 2012*включно*— країна не зможе відновитися до передкризового рівня»,*— каже Василь Юрчишин.

Шанс на динамічний розвиток, який має наша держава з моменту проголошення незалежності, але вперто його не реалізовує, може повернутися до нас. Але для цього потрібне не деклароване, а реальне сприяння влади надходженню інвестицій. Причому, не «коротких», а стратегічних капіталовкладень. «Бізнесу не потрібно диктувати, він сам знайде ніші, де йому цікаво працювати. Натомість від уряду інвестори тривалий час чекають одного й того самого: гарантій прав власності, захисту від рейдерських атак, націленість судової системи на захист прав, а не виконання політичних замовлень, збалансованої податкової системи, логічних правових актів. У таку країну інвестор прийде і під час кризи»,*— каже Василь Юрчишин.

Тим часом економічні прогнози влади свідчать про невпевненість уряду у своїх силах. Влада вважатиме своїм великим досягненням, якщо наприкінці 2012*року ми досягнемо рівня ВВП, на якому були у першій половині 2008.*Інші країни за цей час зуміють суттєво випередити нас. І такий сценарій ще можна вважати оптимістичним.



http://razumkov.org.ua

 

Майбутня пенсійна реформа здійснюватиметься в інтересах великого бізнесу

Варіант пенсійної реформи, який пропонує влада, здійснюватиметься в інтересах великих підприємців, а не найманих працівників. Таку точку зору висловив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко мережевому виданню «Голос Ю-ей».

«Змінити наявну систему цілком можливо, якщо є бажання влади. Інша справа, чи піде на користь зміна системи взагалі, адже зміни бувають не тільки позитивні, а й негативні. Як і Податковий кодекс, пенсійна реформа, схоже, буде здійснюватися, перш за все, в інтересах великого бізнесу, а не переважної більшості населення та найманих працівників»,*— сказав Андрій Биченко.

За словами фахівця, пенсійна система повинна узгоджуватися з економічною системою країни, з податковою системою. «Підґрунтям для успішної пенсійної реформи, доброї пенсійної системи мав би бути високий рівень заробітних плат. На рівень зарплат держава може впливати на законодавчому рівні, у Податковому кодексі або у кодексі законів про працю. Податковий кодекс, як ми вже бачили, не спрямований на підвищення зарплат, він враховує, в основному, інтереси великого бізнесу, який , навпаки, зацікавлений у зниженні вартості робочої сили»,*— наголосив знавець.

Серед можливих наслідків запровадження змін у системі пенсійного забезпечення України Андрій Биченко назвав зниження доходів громадян, бо частина видатків на пенсійну систему буде перекладатися на самих найманих працівників. Водночас, за його словами, бізнес, насамперед великий, зможе знизити видатки на оплату праці та інші соціальні виплати.



http://razumkov.org.ua

 

Другої хвилі економічної кризи не буде, але «покращення життя» — також

Рейтингове агентство «Фітч» опублікувало звіт із тривожним прогнозом щодо найближчого майбутнього світової економіки. Мовляв, зростання, яке ми мали у 2010,*є дуже нестійким. Неприємна новина з’явилася одразу*ж після оприлюднення прогнозу Світового банку, за яким темпи зростання світового ВВП у 2011*році знижуються. Щоправда, незначно*— з 3,9*до 3,3%,*але й ця динаміка одразу привернула увагу тієї частини аналітиків, які передбачають другу хвилю економічної кризи,*— повідомляє газета «Україна молода».

«Я переконаний, що найгірші часи для світової економіки вже позаду: другої хвилі не буде, і світ поступово виходить зі скрути»,*— каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. За словами знавця, навіть велика грошова емісія у Сполучених Штатах Америки не несе суттєвих загроз. «В умовах відсутності позичкових запасів такі кроки є виходом для економіки»,*— стверджує пан Юрчишин.

Утiм недостатня стабільність на головних світових ринках змушує українців тугіше затягувати паски. Окрім металу, нашим співвітчизникам сьогодні нічого*запропонувати. «Перші п’ять рядків нашого експорту*— це металургія, металургія і ще раз металургія. Я не бачу, чим посткризова Україна може бути цікава світові. У ЄС нам йти ні з чим. Змінювати вектор із західного на російський, як це сьогодні робить наше керівництво, також не дуже вигідно. Адже Росія належить до країн, що розвиваються, і сама значною мірою потерпає від кризових явищ. Орієнтуватися на економічно нестабільного партнера*— значить суттєво посилити власні ризики. Якщо врахувати, що в 2009*році він упав на 15%,*а торік піднявся на 4%,*то ми бачимо, що навіть за три роки*— до кінця 2012*включно*— країна не зможе відновитися до передкризового рівня»,*— каже Василь Юрчишин.

Шанс на динамічний розвиток, який має наша держава з моменту проголошення незалежності, але вперто його не реалізовує, може повернутися до нас. Але для цього потрібне не деклароване, а реальне сприяння влади надходженню інвестицій. Причому, не «коротких», а стратегічних капіталовкладень. «Бізнесу не потрібно диктувати, він сам знайде ніші, де йому цікаво працювати. Натомість від уряду інвестори тривалий час чекають одного й того самого: гарантій прав власності, захисту від рейдерських атак, націленість судової системи на захист прав, а не виконання політичних замовлень, збалансованої податкової системи, логічних правових актів. У таку країну інвестор прийде і під час кризи»,*— каже Василь Юрчишин.

Тим часом економічні прогнози влади свідчать про невпевненість уряду у своїх силах. Влада вважатиме своїм великим досягненням, якщо наприкінці 2012*року ми досягнемо рівня ВВП, на якому були у першій половині 2008.*Інші країни за цей час зуміють суттєво випередити нас. І такий сценарій ще можна вважати оптимістичним.



http://razumkov.org.ua

 

До заповадження пенсійного страхування слід гарантувати збереження вкладів

Перед запровадженням пенсійного страхування держава має забезпечити гарантування збереження вкладів населення. Про це директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко заявив мережевому виданню «Голос Ю-ей».

«Пенсійне страхування*— це довгострокові внески. Навіть на депозитних вкладах люди у деяких банках втрачають свої заощадження, не працює, як належне, Фонд гарантування вкладів. Тому я поки що не бачу можливості, щоб пенсійні фонди існували достатньо довго для того, щоб не лише збирати внески громадян, а й виплачувати їх»,*— сказав Андрій Биченко.

У разі втрати пенсійних вкладів можуть виникнути непередбачувані соціальні наслідки, набагато гірші за ті, які викликала фінансова криза. «Тому держава мала би спочатку довести, що працюють механізми фінансових гарантій»,*— підкреслив фахівець.

Водночас Андрій Биченко додав, що не слід казати, що громадяни не можуть робити внески на накопичувальні пенсійні рахунки, бо кількість депозитів зростає, і не лише за рахунок внесків юридичних осіб, а й за рахунок населення. «Теоретично ці гроші могли би бути потім спрямовані на третій рівень пенсійного страхування. Тут є великі проблеми*— по-перше, довіра населення до фінансових установ, а, по-друге, реальна стабільність пенсійних фондів»,*— вважає Андрій Биченко.



http://razumkov.org.ua

 

Джерела тероризму залежатимуть від орієнтації України на Росію чи Захід

Вибухи в Макіївці та московському аеропорту «Домодєдово» викликають запитання щодо джерел терору та його спрямованості. Яка*ж ймовірність терористичної загрози для України? І чи загрожує тероризм Україні через зближення з Росією?*— про це мережеве видання «Молодий Буковинець» запитало директора військових програм Центру Разумкова Миколу Сунгуровського.

«Загроза тероризму насамперед залежатиме від того, наскільки Україна втягуватиметься у сферу впливу Росії чи, навпаки, Заходу. Тероризм на Заході*— це фактор зовнішній, принесений, а в Росії*— має переважно внутрішнє походження. Тому, якщо ми йдемо до структури, яка має зовнішнього ворога, від зовнішнього ворога і будемо захищатися. Якщо ми вступаємо до структури, де є внутрішній ворог, він миттєво стає нашим ворогом. Я не відносив би те, що сталося в Макіївці, до категорії тероризму. Це звичайний бандитизм»,*— сказав пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Пенсійна реформа здійснюватиметься в інтересах великого бізнесу

Варіант пенсійної реформи, який пропонує влада, здійснюватиметься в інтересах великих підприємців, а не найманих працівників. Таку точку зору висловив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко мережевому виданню «Голос Ю-ей».

«Змінити наявну систему цілком можливо, якщо є бажання влади. Інша справа, чи піде на користь зміна системи взагалі, адже зміни бувають не тільки позитивні, а й негативні. Як і Податковий кодекс, пенсійна реформа, схоже, буде здійснюватися, перш за все, в інтересах великого бізнесу, а не переважної більшості населення та найманих працівників»,*— сказав Андрій Биченко.

За словами фахівця, пенсійна система повинна узгоджуватися з економічною системою країни, з податковою системою. «Підґрунтям для успішної пенсійної реформи, доброї пенсійної системи мав би бути високий рівень заробітних плат. На рівень зарплат держава може впливати на законодавчому рівні, у Податковому кодексі або у кодексі законів про працю. Податковий кодекс, як ми вже бачили, не спрямований на підвищення зарплат, він враховує, в основному, інтереси великого бізнесу, який , навпаки, зацікавлений у зниженні вартості робочої сили»,*— наголосив знавець.

Серед можливих наслідків запровадження змін у системі пенсійного забезпечення України Андрій Биченко назвав зниження доходів громадян, бо частина видатків на пенсійну систему буде перекладатися на самих найманих працівників. Водночас, за його словами, бізнес, насамперед великий, зможе знизити видатки на оплату праці та інші соціальні виплати.



http://razumkov.org.ua

 

Знищення осередків українців у Росії погоджене з владою в Києві

На думку заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого, теперішня українська влада підтримує дії Росії щодо закриття українських організацій на території РФ,*— повідомляє часопис «Фокус».

«Закриття двох українських організацій і обшуки бібліотеки української літератури в Москві*— це рішення сплановані, політичні, ухвалені безпосередньо у Кремлі»,*— сказав пан Чалий.

За його словами, поведінка російської влади*— це відповідь на політику колишнього президента Ющенка. Керівники українських організацій в Росії підтримували позицію попереднього керівництва України, були доволі незалежними і цим дратували російську владу. «Нова українська влада солідарна в цьому з Кремлем. І сьогодні є намагання замінити нелояльні організації на лояльні, за абсолютного розуміння і підтримки української сторони»,*— сказав Валерій Чалий.

Відповідаючи на запитання про те, чи узгоджені дії російської влади з офіційним Києвом, фахівець відповів: «Так». Пан Чалий припускає, що незабаром в РФ будуть створені лояльні до Кремля організації українців Росії. Цим і зумовлюється відсутність чіткого реагування офіційного Києва на події в Москві.



http://razumkov.org.ua

 

Джерела тероризму залежатимуть від орієнтації України на Росію чи Захід

Вибухи в Макіївці та московському аеропорту «Домодєдово» викликають запитання щодо джерел терору та його спрямованості. Яка*ймовірність терористичної загрози для України? І чи загрожує тероризм Україні через зближення з Росією?*— про це газета «Молодий Буковинець» запитала директора військових програм Центру Разумкова Миколу Сунгуровського.

«Загроза тероризму насамперед залежатиме від того, наскільки Україна втягуватиметься у сферу впливу Росії чи, навпаки, Заходу. Тероризм на Заході*— це фактор зовнішній, принесений, а в Росії*— має переважно внутрішнє походження. Тому, якщо ми йдемо до структури, яка має зовнішнього ворога, від зовнішнього ворога і будемо захищатися. Якщо ми вступаємо до структури, де є внутрішній ворог, він миттєво стає нашим ворогом. Я не відносив би те, що сталося в Макіївці, до категорії тероризму. Це звичайний бандитизм»,*— сказав пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Треба законодавчо захищати сільгосп землі, щоб було що їсти за 100 років

Державне агентство земельних ресурсів України запропонувало для громадського обговорення проект закону «Про ринок земель». Його зміст «Газеті по-українськи» прокоментував провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький.

За останні роки це кращий проект. До цього були одні декларації. Президент нещодавно заявив про можливість скасування мораторію на продаж землі. Уточню: досі діє заборона тільки на продаж землі сільськогосподарського призначення товарного виробництва. А купити чи продати земельну ділянку під забудову або дачу можна.

Усі питання продажу нерухомого майна, до якого належить і земля, уже враховані Цивільним кодексом. Законопроект «Про ринок земель» передбачає певні обмеження. Наприклад, іноземні громадяни не зможуть купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а їх цільове призначення не можна змінювати протягом десяти років. При перепродажі землі упродовж п’яти років уводиться спеціальний податок. Наприклад, якщо через рік людина хоче продати придбану ділянку, їй доведеться сплатити податок у розмірі вартості цієї землі. Із кожним роком цей податок зменшується на 10*відсотків. Зараз середня вартість земельної ділянки близько 11*тисяч гривень. Якщо хтось захоче перекупити земельну ділянку з гарним чорноземом, то для нього це не гроші. Тому варто було*б узагалі заборонити перепродаж землі років на десять.

Я також заборонив би перепрофілювати сільські угіддя на 20–25 років. Бо у зв’язку зі зміною клімату у світі різко скорочуються посіви наступають піски, вигорає ґрунт. Тому не варто перепрофільовувати ділянки, на яких можемо вирощувати врожай і заробляти гроші. Це наше національне багатство.

Виняткове право на придбання землі повинні мати тільки люди, які живуть у межах певного населеного пункту. Таке положення варто внести у закон. Як і обмеження на придбання землі в одні руки. Земельним кодексом передбачено до 100*гектарів для фізичної особи. Але це легко обходять, і власниками ділянок стають юридичні особи. Для корпорацій треба обмежити купівлю до 3*тисяч гектарів. Якщо хочуть більше обробляти, хай беруть в оренду.

Треба надати право селянам продавати свої наділи, бо понад 60*відсотків із них люди похилого віку. Часто вони йдуть із життя, не отримавши жодної копійки за землю, що належала ще їхнім пращурам. Найкраще, якщо цю землю купить молодий сусід, тоді вона залишиться в надійних руках. Бо хтось може купити поле, занедбати його, а потім будувати котеджі. То що їстимемо*за 100*років?



http://razumkov.org.ua

 

Споживачі сидять без тепла через безлад у владі та ЖКГ

Компанія «Газ України» обмежує постачання комунальним підприємствам в областях, через що, насамперед, знижується температура опалення приміщень. Борг теплоенергетиків становить понад 3,5*мільярда гривень. Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко заявляє, що відключення боржників відбуватимуться і надалі*— повідомляє газета «Молодий Буковинець».

«Головні причини такого становища всім відомі*— це неефективна робота теплокомуненерго, підприємств ЖКГ, які працюють за старими нормативними актами. І невідомо, хто в них реальний господар. Тобто панує повна безгосподарність»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«По-друге, населення не має достатньої кількості лічильників обліку теплової енергії і води. Тобто неможливо проконтролювати, скільки*ж гігакалорій люди насправді споживають. На цьому наживаються ділки від ЖКГ. Але найголовніша причина*— це неузгоджена робота урядових структур із регіональною владою. Різниця між ціною імпортного газу й поставками на підприємства теплокомуненерго повинна бути компенсована за рахунок держбюджету. Але цього не було зроблено повною мірою, і фактично проблема лягла тягарем на місцеву владу. Уряд від цієї теми відмежувався, а в регіонах*— значний дефіцит коштів. Хоча у нас при владі й Партія регіонів, але гроші все одно зосереджуються в центрі. Також треба сказати, що недостатньо продумана робота НКРЕ, яка відповідає за це питання. Вона не узгодила відповідні ціни, не зробила пропозицій уряду… І всі ці фактори демонструють недолугу діяльність урядових структур і їхню нездатність узгоджувати вирішення регіональних питань»,*— говорить знавець.*

«Скільки ще жити без тепла, залежить від того, як на ситуацію відреагує центральна влада і чи вчасно відшкодує з держбюджету, чи знайде інші механізми для покриття різниці в ціні. Наразі відбувається неадекватна повільна реакція уряду, який вважає, що все само вирішиться. У держбюджеті на це коштів не передбачено, а регіональні бюджети це не здатні зробити. Виходить замкнене коло: центральна влада киває на регіональну, а регіональна на центральну. А хто за що відповідає*— невідомо. Ця ситуація тягнеться вже роками. І цього року можна було передбачити проблеми з розрахунками за газ. На мою думку, основна причина*— невідповідність урядової політики, яка породжує системні проблеми незалежно від того, хто при владі»*— підсумував Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Не докладаючи зусиль, Україна ризикує проґавити Азербайджанський газ

Україні треба поглиблювати співробітництво з Азербайджаном у газовій сфері та розпочати будівництво термінала зрідженого газу. Таку думку новинній службі ІМК висловив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Азербайджан проводить політику диверсифікації експортних маршрутів, і він зацікавлений, щоб якомога більшим був попит на його газ і, таким чином, підвищилася ціна»,*— зазначив експерт.

За словами пана Омельченка, Азербайджан розглядає Україну як перспективного споживача газу. «Але це не значить, що Україні треба розслабитися та „спочивати на лаврах”, адже буде дуже серйозна боротьба за газ Азербайджану з боку проекту „Набукко”, Трансадріатичного газопроводу, а також газопроводу „Італія*— Туреччина*— Греція”»,*— додав знавець.

«Україна нічого не отримає доки не буде терміналу, не будуть підписані комерційні контракти. Уряду належить провести дуже велику роботу в цьому напрямі для того, щоб залучити інвестиції та підписати реальні комерційні контракти»,*— зазначив Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Влада не ризикне залишати надовго боржників без тепла і гарячої води

Компанія «Газ України» доручила регіональний підприємствам газопостачання відключити від мереж 12*українських теплокомуненерго через значну заборгованість за спожите паливо. З початку опалювального періоду місцеві ТКЕ заборгували «Газу України» понад 3,73*мільярда гривень. Рівень розрахунків тепловиробників за спожитий газ становить усього 43%.*Газета «Експрес» обговорила становище з провідним експертом енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком.

— Цифри боргів, названі «Газом України», відповідають дійсності?

Такого не вигадують. Це дійсно проблема, з року в рік та сама ситуація: теплокомуненерго не сплачують на рахунки «Газу України» гроші, отримані від населення. А «Нафтогаз» не може розрахуватися вчасно з Росією за імпортоване паливо. Цей рік*— не виняток. Це проблема не тимчасова i очікувана, її можновладці не здатні вирішити ось уже 15*років.

— «Газ України» справді визнає, що населення здебільшого сплачує рахунки вчасно. То звідки у ТКЕ беруться багатомільйонні борги?

Сьогодні теплокомуненерго i підприємства ЖКГ працюють вкрай неефективно. Їхню діяльність ніхто в державі особливо не контролює. Можливості простежити, куди йдуть гроші, самі громадяни також не мають, оскільки не можуть точно самостійно підрахувати, скільки споживають тепла. Для цього потрібно, аби в кожному будинку був газовий лічильник, лічильники на гарячу воду. Їх мають сьогодні у своїх домівках не всі. Тому теплокомуненерго i ЖЕКи малюють у рахунках, що*їм заманеться. I таким чином мільярди гривень щороку зникають у невідомому напрямку, а теплокомуненерго всю провину «вішають» на населення.

— I скільки*ж жителям областей-боржників доведеться сидіти без тепла i гарячої води?

Надія*— на «політику». Річ у тім, що це значною мірою політичне питання: нинішня влада не може дозволити собі залишити громадян без газу на тривалий час. На тлі збільшення комунальних тарифів по всій країні довго тримати людей у холоді для Януковича та Азарова ризиковано, бо це призведе*до істотного падіння рейтингів i нових масових акцій протесту. «Газ України» повідомив, що вже скерував групи своїх працівників у регіони для того, аби вони допомогли місцевим підприємствам газопостачання та газифікації відключати несумлінні теплокомуненерго. Однак, на мій погляд, це радше для того, аби полякати людей, а не щоб реально залишити населення без тепла до кінця опалювального сезону чи доки ТКЕ повністю не погасять своїх багатомільйонних боргів. Хоча від того не легше: когось відключать на кілька днів, когось на тиждень, найбільше*— на два. У холодну пору року це для багатьох людей*— катастрофа!



http://razumkov.org.ua