Новини від центра Разумкова

Зростання комунальних тарифів спричинить більшу інфляцію

з 1*лютого 2011*року тарифи на комунальні послуги для киян будуть підвищені в середньому на 28,8%.*Зокрема, значно збільшиться вартість опалення, гарячого водопостачання, а також утримання будинків та прибудинкових територій. На думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, підвищення комунальних тарифів означатиме початок чергової хвилі зростання цін,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей».

«Те, що ми зараз спостерігаємо може мати і післясвятковий вияв, але я думаю, що це прояв того, що на якийсь період ми входимо в ситуацію цінової нестабільності, яка якраз і є відбиттям того, що насамперед відбувається здорожчання тих товарів і послуг, які мають безпосереднє відношення до нашої життєдіяльності»,*— переконаний знавець.*

На думку пана Юрчишина, влада повинна розкрити відомості про доходи і витрати тих компаній, фірм, підприємств, які працюють у сфері ЖКГ, у енергетичній сфері. «Без цього ми не можемо дізнатись, на що ці гроші витрачаються. Хоч нас переконують, що підняття тарифів потрібно для того, щоб збалансувати доходи і витрати компанії, для того щоб забезпечити їх беззбитковість, але без такої зрозумілості і прозорості у нас буде складатись враження, що з нас витягують і продовжують витягувати додаткові кошти для незрозуміло якого використання. Тому найкраще, щоби хоча*б у майбутньому була забезпечена фінансова прозорість, насамперед, таких компаній, які працюють у наданні житлово-комунальних послуг. Те саме можна сказати і про більш загальні компанії, той самий „Нафтогаз”, „Укрзалізницю”, „Укравтодор”, які в широкому розумінні формують спектр нашої життєдіяльності»,*— наголосив Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

У 2011 році українці біднішатимуть на тлі розповідей про покращення життя

Що очікує українську економіку у 2011 році і яку політику має щодо неї проводити влада? Про це мережеве видання «Главком» запитало директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина.

http://razumkov.org.ua

 

Позики для «Нафтогазу» — важелі зовнішньої політики Росії

«Нафтогаз» отримав чергову позику. Цього разу кредитну лінію українській компанії відкрив російський «ВТБ Банк». Представники влади запевняють, що ці кошти не будуть йти на оплату російського газу, а використовуватимуться для переобладнання української газотранспортної системи,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Позики російських банків, які залучає «Нафтогаз», на думку провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, можуть призвести до посилення важелів «Газпрому», а також зроблять Україну більш чутливою до російської політики. «Такі позики не можуть не турбувати, тому що цей банк перебуває під контролем російського уряду, і, фактично, теж є одним із політичних засобів впливу Росії на зовнішні ринки. Цей банк разом із російськими підприємцями бере участь у приватизації стратегічних об’єктів за кордоном. Зокрема, і в Україні»,*— зазначив Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Централізація українського ОПК може бути ознакою подальшого злиття з російським

Новий рік в Україні почався з перевірки та масштабної перебудови оборонно-промислового комплексу. В останні дні грудня 2010*року президент Віктор Янукович підписав укази «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності ОПК України», а також про створення державного концерну «Укроборонпром», будова та склад якого будуть остаточно затверджені до весни. Фахівці припускають, що йдеться про жорстке зосередження управління галузі з метою подальшого об’єднання українського та російського ОПК,*— пише видання* Независимая газета».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський згоден, що президентові й уряду успішно вдається будувати централізовану систему управління. «В ОПК це відбувається, як мені здається, за російським зразком. Однак централізація навряд чи що-небудь дасть без державної військово-технічної політики: спочатку потрібно визначити цілі, і вже для їхнього досягнення зосереджувати сили та кошти»,*— вважає знавець.

Пан Сунгуровський нагадав, що Стратегія національної безпеки України тільки-но розробляється, але в ній поки відсутній розділ, який чітко визначає цілі українського ОПК. У зв’язку з цим фахівцю складно оцінити ідею створення «Укроборонпрому»: «Можна лише сказати, що нова структура в чомусь схожа на міністерство. Це спрощує процеси узгодження й управління, але може породжувати ризики зловживань під час розподілу коштів»,*— каже Микола Сунгуровський.*

Знавці погоджуються, що розпочаті зміни в системі українського ОПК поки не містять пропозицій щодо вирішення головних проблем галузі. Перша з них*— відсутність обігових коштів у підприємств, які розробляють і виробляють військову техніку. Адже гроші від продажу надходять до держбюджету, а крупних замовлень з боку українського війська немає. Пан Сунгуровський сумнівається, що влада ставить такі амбітні завдання, адже зосередження управління відбувається без урахування дійсного стану підприємств: «Серед них є успішні, є посередні, але більшість знаходяться в глибокій скруті, вихід з якої слід було*б шукати в кожній галузі окремо. Це різні напрями, способи і принципи дій». Дослідник припускає, що реформа під одну мірку є підготовкою до злиття українського та російського ОПК. У такому разі доля окремих підприємств буде вирішена не «Укроборонпромом», а міждержавною установою, якій в майбутньому може бути підпорядкований і український концерн.



http://razumkov.org.ua

 

Відсутність довгих новорічних канікул стримує від мандрівок

Попри те, що у 2011 році безперервні новорічно-різдвяні канікули урядом не були передбачені, багато українців все таки відпочивали всю першу декаду січня,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

Опитування показали, що цього року більшість українців провели свята вдома. «На короткі свята люди зазвичай нікуди не їздять, а тривалі*— заохочують людей до поїздок: хтось вирушає за кордон, хтось*— у Карпати, а хтось*— просто до батьків у село»,*— пояснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Досвід минулих років показує, що тривалі свята коштують економіці приблизно 12–13% від місячного ВВП»,*— каже*знавець.

Проте навіть той факт, що численних поїздок не було, не означає, що економіка не отримала доходів. Адже, під час тривалого відпочинку люди активно витрачають гроші*— наголосив фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Централізація українського ОПК може бути свідченням його злиття з російським

Новий рік в Україні почався з перевірки та масштабної перебудови оборонно-промислового комплексу. В останні дні грудня 2010*року президент Віктор Янукович підписав укази «Про заходи щодо підвищення ефективності діяльності ОПК України», а також про створення державного концерну «Укроборонпром», будова та склад якого будуть остаточно затверджені до весни. Фахівці припускають, що йдеться про жорстке зосередження управління галузі з метою подальшого об’єднання українського та російського ОПК,*— пише видання*«Независимая газета».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський згоден, що президентові й уряду успішно вдається будувати централізовану систему управління. «В ОПК це відбувається, як мені здається, за російським зразком. Однак централізація навряд чи що-небудь дасть без державної військово-технічної політики: спочатку потрібно визначити цілі, і вже для їхнього досягнення зосереджувати сили та кошти»,*— вважає знавець.

Пан Сунгуровський нагадав, що Стратегія національної безпеки України тільки-но розробляється, але в ній поки відсутній розділ, який чітко визначає цілі українського ОПК. У зв’язку з цим фахівцю складно оцінити ідею створення «Укроборонпрому»: «Можна лише сказати, що нова структура в чомусь схожа на міністерство. Це спрощує процеси узгодження й управління, але може породжувати ризики зловживань під час розподілу коштів»,*— каже Микола Сунгуровський.*

Знавці погоджуються, що розпочаті зміни в системі українського ОПК поки не містять пропозицій щодо вирішення головних проблем галузі. Перша з них*— відсутність обігових коштів у підприємств, які розробляють і виробляють військову техніку. Адже гроші від продажу надходять до держбюджету, а крупних замовлень з боку українського війська немає. Пан Сунгуровський сумнівається, що влада ставить такі амбітні завдання, адже зосередження управління відбувається без урахування дійсного стану підприємств: «Серед них є успішні, є посередні, але більшість знаходяться в глибокій скруті, вихід з якої слід було*б шукати в кожній галузі окремо. Це різні напрями, способи і принципи дій». Дослідник припускає, що реформа під одну мірку є підготовкою до злиття українського та російського ОПК. У такому разі доля окремих підприємств буде вирішена не «Укроборонпромом», а міждержавною установою, якій в майбутньому може бути підпорядкований і український концерн.



http://razumkov.org.ua

 

Створення «Укроборонпрому» спростить реформування галузі, якщо будуть гроші

Створений Віктором Януковичем збройний концерн «Укроборонпром» об’єднав сім державних підприємств і виробничих об’єднань, що займаються виробництвом зброї та військової техніки. У його завдання входить як розробка і виробництво, так і продаж української зброї за кордон. Знавці впевнені, що подібне зосередження управління галузі принесе плоди лише за умови ведення чіткої державної політики і стійкого грошового забезпечення всієї «оборонки»,*— повідомляє газета «Известия».

На думку директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, перевага «Укроборонпрома» в тому, що, будучи господарським суб’єктом, він може здійснювати реструктуризацію підлеглих йому установ. «Відомства, які раніше займалися галуззю ОПК, могли тільки визначати стратегію, яка далеко не завжди втілювалася. Зараз можливе проведення перебудови на чолі з господарським суб’єктом»,*— зазначив*він.

Існує думка, що зосередження галузі може бути підготовкою до подальшого об’єднання українського ОПК з російським. «Це цілком можливо. В усякому разі, схильність до такого злиття є, є й бажання російського керівництва, і нинішньої української влади»,*— говорить пан Сунгуровський.

Однією з головних цілей концерну «Укроборонпром» фахівці називають спробу зосередження засобів для розробки конкурентоздатних виробів і їхнього контрольованого експорту. «Централізація навряд чи щось дасть без державної військово-технічної політики. Спочатку потрібно визначити цілі, і вже для їхнього досягнення зосереджувати сили і кошти. Почата перебудова в системі українського ОПК поки не містить пропозицій щодо вирішення головних проблем галузі. І судячи з того, що найближчим часом не планується збільшення оборонного бюджету і державного замовлення, створення концерну зведеться до того, що основні його дії будуть орієнтовані на експорт зброї і військової техніки. За відсутності чіткої державної політики всі ці порухи з реформування галузі ні до чого не приведуть»,*— вважає Микола Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Якщо вибори Ради відбудуться навесні 2011, «Партія регіонів» матиме перевагу

У 2007*році Рада обиралася на п’ять років, і терміни повноважень цього скликання закінчуються в жовтні 2012*року. Але після «реанімації» Конституції 1996*року термін депутатської каденції повинен бути скорочений до чотирьох років*— з датою парламентських виборів 27*березня 2011*року. Конституційний суд не поспішає з відповіддю, а низка вищих чиновників натякає, що вибори можуть пройти і в 2011*році. Очевидно, що різнорідні сили у Януковича ніяк не визначаться, що їм вигідніше. «Газета по-Киевски» запитала про це заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

«Якщо Рада не набере 300*голосів, необхідних для внесення змін до Конституції, вибори мають пройти 27*березня 2011*року. А тим часом, згідно із законодавством, уже повинна відбуватися передвиборча кампанія. Якщо трапиться так, що парламент не зможе набрати конституційну більшість, ми опинимося у становищі, коли до дня голосування залишиться менше двох місяців. І тоді партія влади отримає беззаперечну перевагу. У той*же час на запит ЦВК про дату виборів Конституційний суд не поспішає з відповіддю»,*— сказав пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Уряд передбачає зниження вартості позик на 5-10 в. п., фахівці — лише на 2-3

Банківським позика наказали дешевшати. Глава уряду Микола Азаров засвідчив: у 2010*році позики подешевшали до 14–15%* річних. А у нинішньому очікується падіння вартості кредитів до 11–12%. Допомагатиме цьому, на його думку, зниження інфляції. Якщо у 2010*році Держкомстат нарахував 9,1%,*то у 2011*поставили перед собою ще вищу планку*— 8,9*відсотка. А відтак, одинадцятивідсоткові позики, на перший погляд, і справді можуть бути реальністю. Однак знавці у позичковий бум упродовж нинішнього року не вірять. І зазначають: пан Азаров навів лише аргументи «за» та чомусь зов*сім забув про докази «проти»*— пише газета «Україна Молода».*

«У банківській галузі продовжує залишатися на високому рівні відсоток так званих поганих кредитів,*— каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Не подолано й недовіру до банківської сфери, спричинену керівництвом деяких установ, що вкрай нелояльно поставилися до позичальника у перший період економічної кризи».*

Однією з головних умов стрімкого розвитку позик є економічний бум у державі. «Насправді*ж уряд передбачає зростання ВВП на рівні 4,5%.*Це аж ніяк не бум»,*— стверджує Василь Юрчишин. «Взагалі намагання влади якось тиснути на фінансовий ринок*— це дуже погано,*— вважає фахівець.*— Вартість кредитних ресурсів визначає ринок. Держава*ж може впливати на нього опосередковано: скажімо, не тиснути на пропозицію банкірів, штучно штовхаючи догори кредитну ставку».

Оптимізм керівника уряду з приводу здешевлення позик знавці радять ділити на два. «Якщо уряд передбачає зниження вартості кредитів на 5–10 відсоткових пунктів, то ми*— на 2–3»,*— каже Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Уряд передбачає зниження вартості позик на 5-10 в. п., фахівці — лише на 2-3

Банківським позикам наказали дешевшати. Глава уряду Микола Азаров засвідчив: у 2010*році позики подешевшали до 14–15%* річних. А у нинішньому очікується падіння вартості кредитів до 11–12%. Допомагатиме цьому, на його думку, зниження інфляції. Якщо у 2010*році Держкомстат нарахував 9,1%,*то у 2011*поставили перед собою ще вищу планку*— 8,9*відсотка. А відтак, одинадцятивідсоткові позики, на перший погляд, і справді можуть бути реальністю. Однак знавці у позичковий бум упродовж нинішнього року не вірять. І зазначають: пан Азаров навів лише аргументи «за» та чомусь зов*сім забув про докази «проти»*— пише газета «Україна Молода».*

«У банківській галузі продовжує залишатися на високому рівні відсоток так званих поганих кредитів,*— каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— Не подолано й недовіру до банківської сфери, спричинену керівництвом деяких установ, що вкрай нелояльно поставилися до позичальника у перший період економічної кризи».*

Однією з головних умов стрімкого розвитку позик є економічний бум у державі. «Насправді*ж уряд передбачає зростання ВВП на рівні 4,5%.*Це аж ніяк не бум»,*— стверджує Василь Юрчишин. «Взагалі намагання влади якось тиснути на фінансовий ринок*— це дуже погано,*— вважає фахівець.*— Вартість кредитних ресурсів визначає ринок. Держава*ж може впливати на нього опосередковано: скажімо, не тиснути на пропозицію банкірів, штучно штовхаючи догори кредитну ставку».

Оптимізм керівника уряду з приводу здешевлення позик знавці радять ділити на два. «Якщо уряд передбачає зниження вартості кредитів на 5–10 відсоткових пунктів, то ми*— на 2–3»,*— каже Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Відсутність довгих новорічних канікул стримує від мандрівок

Попри те, що у 2011 році безперервні новорічно-різдвяні канікули урядом не були передбачені, багато українців все таки відпочивали всю першу декаду січня,*— повідомляє газета «Комсомольская правда».

Опитування показали, що цього року більшість українців провели свята вдома. «На короткі свята люди зазвичай нікуди не їздять, а тривалі*— заохочують людей до поїздок: хтось вирушає за кордон, хтось*— у Карпати, а хтось*— просто до батьків у село»,*— пояснює директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Досвід минулих років показує, що тривалі свята коштують економіці приблизно 12–13% від місячного ВВП»,*— каже*знавець.

Проте навіть той факт, що численних поїздок не було, не означає, що економіка не отримала доходів. Адже, під час тривалого відпочинку люди активно витрачають гроші*— наголосив фахівець.



http://razumkov.org.ua

 

Курс гривні стосовно долара буде стійким упродовж 2011 року

У знавців поки немає єдиної думки щодо курсу основних валют у 2011*році. Директор економічних програм Центру Разумкова, Василь Юрчишин розповів «Газете по-Киевски», що очікує стабільного курсу валютної пари гривня/долар протягом 2011*року, і коливання відбуватиметься у межах 8*грн. за долар.

Крім того, динаміка євро стосовно гривні залежить від курсу євро/долар на міжнародному ринку.

«У першому півріччі триватиме криза бюджетів країн єврозони. Тому, скоріш за все, долар буде дорожчати щодо євро*— до 1,2–1,28 доларів за євро. У другому півріччі, якщо економічне становище в Західній Європі покращиться, євро відіграється, і курс буде 1,45–1,5 долара за євро»,*— сказав Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Приїзд Штефана Фюле — останнє попередження ЄС перед зміною ставлення до України

Чим зумовлений приїзд європейського комісара Фюле і як слід розуміти його заяви українській владі і громадянському суспільству? Газета «День» запитала про це заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

http://razumkov.org.ua

 

Переслідування колишніх чиновників викликає спротив і може стати традицією

Показовим і вибірковим порушенням кримінальних справ, затриманням і арештами чиновників уряду Юлії Тимошенко нинішня влада намагається послабити опозицію і відволікти увагу людей від непопулярних реформ. Невдоволення українців нинішнім керівництвом країни зростає, а переслідування чинною владою своїх попередників може стати поганим політичним звичаєм України. Про причини таких подій та їхні можливі наслідки для України та її репутації за кордоном директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко розповів газеті «Молодий Буковинець».

http://razumkov.org.ua

 

Допуск Росії до добудови енергоблоків ХАЕС був вимушеним

Ратифікація угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Росії про добудову третнього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції відкриє Росії ринок збуту ядерного палива й технологій, а Україна отримає капіталовкладення в енергетику. Зміст документа новинній службі «Лігабізнесінформ» прокоментував провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Він вважає, що в цьому проекті є як хороші, так і погані сторони. «Головна перевага в тому, що в український енергетичний сектор прийдуть капіталовкладення. Крім того, до 2020*року в Україні планується вивести з експлуатації 15*із 20*енергоблоків, тому нестачу енергоблоків треба буде якось заповнити. З іншого боку, це ще більше прив’яже Україну до поставок ядерного палива з Росії, а також фактично прив’яже Україну до використання реакторів російського виробництва. Я вважаю, що ці чинники будуть стримувати можливість урізноманітнення в енергетиці»,*— зазначив пан Омельченко.

Володимир Омельченко вказує, що деякі фахівці розглядають ціну проекту як завищену: «Офіційні особи заявляли, що проект оцінюється у 5*млрд. доларів у той час, як у Китаї, Росія будує аналогічні блоки, ціна, яких значно нижча».

За словами пана Омельченка, Україна практично не мала можливості залучити інших іноземних позичальників. «Участь Росії у проекті добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС вирішувалася ще за уряду Юлії Тимошенко під час складних газових переговорів з Росією. Тоді український уряд, аби зменшити тиск російської сторони у газовій сфері, пішов на поступки в інших галузях, у тому числі і в атомній. Якби не було »газової війни« у 2009*році і Україна мала кращі позикові рейтинги і більш високу якість управління компаній в енергетиці, тоді можна було*б залучати кошти інших міжнародних інвестиційних компаній, щоб зменшити ризики. До сьогодні питання стояло так: якщо не вкладає Росія, то ніхто не вкладає»,*— підсумував пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Діяльність Комісії з розвитку демократії потребує готовності влади дослухатися

Влада відреагувала на критику єврокомісара Штефана Фюле. Президент підписав указ «Про План заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, які випливають з її членства в Раді Європи». В країні відновила роботу Комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. Крім того, президент пообіцяв, що найближчим часом в Україні буде створена модель Конституційної асамблеї*— пише газета «Известия в Украине».

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко радить не поспішати з оцінками таких кроків влади. «Це похвальний факт, але справжні наслідки буде видно з того, наскільки президент і влада загалом готові прислухатися до висновків і порад цієї комісії та їхньої готовності здійснювати їх на практиці. Якщо*ж цілі влади і практика не будуть відповідними, то діяльність даного органа буде безплідною»,*— сказав пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Допуск Росії до добудови енергоблоків ХАЕС був вимушеним

Ратифікація угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Росії про добудову третнього та четвертого енергоблоків Хмельницької атомної електростанції відкриє Росії ринок збуту ядерного палива й технологій, а Україна отримає капіталовкладення в енергетику. Зміст документа новинній службі «Лігабізнесінформ» прокоментував провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Він вважає, що в цьому проекті є як хороші, так і погані сторони. «Головна перевага в тому, що в український енергетичний сектор прийдуть капіталовкладення. Крім того, до 2020*року в Україні закінчується термін експлуатації 11 з 15 енергоблоків, тому нестачу енергоблоків треба буде якось заповнити. З іншого боку, це ще більше прив’яже Україну до поставок ядерного палива з Росії, а також фактично прив’яже Україну до використання реакторів російського виробництва. Я вважаю, що ці чинники будуть стримувати можливість урізноманітнення в енергетиці»,*— зазначив пан Омельченко.

Володимир Омельченко вказує, що деякі фахівці розглядають ціну проекту як завищену: «Офіційні особи заявляли, що проект оцінюється у 5*млрд. доларів у той час, як у Китаї, Росія будує аналогічні блоки, ціна, яких значно нижча».

За словами пана Омельченка, Україна практично не мала можливості залучити інших іноземних позичальників. «Участь Росії у проекті добудови енергоблоків на Хмельницькій АЕС вирішувалася ще за уряду Юлії Тимошенко під час складних газових переговорів з Росією. Тоді український уряд, аби зменшити тиск російської сторони у газовій сфері, пішов на поступки в інших галузях, у тому числі і в атомній. Якби не було »газової війни« у 2009*році і Україна мала кращі позикові рейтинги і більш високу якість управління компаній в енергетиці, тоді можна було*б залучати кошти інших міжнародних інвестиційних компаній, щоб зменшити ризики. До сьогодні питання стояло так: якщо не вкладає Росія, то ніхто не вкладає»,*— підсумував пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

ОПК може втратити угоду на 2,4 мільярда доларів через вади керівництва

Відомий новинар Мустафа Найем у своєму мережевому щоденнику на «Українській правді» звинуватив державне підприємство «Укрспецекспорт» у зриві угоди на поставку озброєння для іракського війська вартістю близько 2,4*мільярда доларів, яка була укладена у 2010*році,*— повідомляє газета «Україна молода».

Якщо повідомлення відповідає дійсності, то є підстави говорити про черговий потужний удар по враженню про Україну на світовому ринку зброї, сказав провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник. «Відмова в прийомі першої частини озброєння і техніки замовником може стати дуже тривожним знаком. Адже, вартість угоди досить значна. Попри те, що угода здійснюється від імені уряду Іраку, ми розуміємо, що це американські гроші, й укладання цієї угоди*— поступка з боку США за ту військову допомогу, яку свого часу надала Україна об’єднаним силам в Іраку». Зрив чи затримка іракської угоди матиме значні політичні й економічні наслідки для України, пов’язані з відшкодуванням витрат іракській стороні. «Якщо причина дійсно у вадах керівництва, то може опинитися під загрозою й низка інших угод, зокрема велика угода з Індією на оновлення літаків Ан-32»,*— каже пан Мельник.



http://razumkov.org.ua

 

Нагляд ПАРЄ створить проблеми під час головування України

У 2011*році Україна вперше головуватиме в керівному органі Ради Європи*— комітеті міністрів. Однак наша держава досі залишається під наглядом Парламентської асамблеї Ради Європи*— пише газета «Экономические известия».

«Я не пригадую, щоби держава, яка головує в Раді Європи, перебувала під моніторингом. Було*б зовсім неприйнятно аби такий нагляд діяв стосовно України. Тому логічно, що чинна влада буде робити все, щоб його зняти. Хоча нагляд не забороняється регулятивними документами РЄ»,- каже заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Знавець підкреслив, що положення, сформульовані у Плані заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, у багатьох випадках не відповідають дійсному стану речей в країні. Дотримання загальних вимог і принципів, «які часто повторювались для України у відповідних документах, рішеннях РЄ та інших європейських установ», перебуває під питанням.

Проте навіть у разі виконання указу президента, «тенденції, які відбуваються у внутрішній політиці України*— якщо не згортання, то зупинка розвитку демократичних процесів*— не будуть додатковим чинником для зняття спостереження з України. Збереження нагляду буде небаченим фактом, що зумовить великі проблеми для успішності головування України в Раді Європи»,*— підсумував пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Відкладення закону про доступ до інформації дозволить ним нехтувати

Рада визначила види загальнодоступних відомостей та умови обмеження доступу до них, ухваливши у другому читанні законопроект бютівця Андрія Шевченка. Закон забороняє обмеження доступу до відомостей щодо розпорядження бюджетними коштами, використання і володіння комунальним майном, доходи державних службовців,*— пише газета «Экономические известия».

«Закон, безумовно, прогресивний, у ньому закладені механізми, які роблять обов’язковим для державних органів надання відомостей громадянам»,*— зазначає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. Однак, за словами фахівця, проблема полягає в тому, що запровадження закону відкладене на три місяці. «Якби закон почав діяти негайно, державним установам складніше було*б ним нехтувати»,*— вважає пан Якименко.



http://razumkov.org.ua