Квоти на зерно шкодять державним інтересам на користь приватних Українська влада продовжила заборону на експорт зерна до середини 2011*року, аргументуючи це потребою наповнення внутрішнього ринку, у той час, як аграрії зібрали третій за розмірами врожай за роки незалежності. Цим рішенням можновладці, з одного боку, підсунули велику свиню власним сільгоспвиробникам, які не знають, що з вирощеним зерном робити, а з іншого*— дали можливість заробити наближеним до владних кіл компаніям, які продають зерно в обхід квот,*— пише мережеве видання «Новинар». «Заборона забороною, але є й обхідний шлях. МінАПК і Мінеконгоміки посприяли, щоби під заборону не підпадали країни так званого „економічного ринку”*— Росія, країни СНД і Македонія. Уряд не міг більше зашкодити сільгоспвиробникам, ніж такою напівзабороною»,*— зазначає провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький. Україна не тільки відмовилася від нових горизонтів, а й залишила без хліба вже «завойовані» території. «Замість того, щоб наростити експортний потенціал, закріпитися на нових ринках, скористатися моментом і представити зерно на традиційних ринках Росії, наприклад, північ Африки*— найкомфортніший канал збуту, Україна підводить навіть своїх постійних партнерів. У запровадженні квот на експорт зерна при третьому за розмірами врожаї за всю історію незалежності України, зацікавлені ті, хто хотів би за безцінь скуповувати зерно і розширювати, наприклад, галузь птахівництва чи великого скотарства. Очевидно, хтось в уряді через квотування лобіює свої бізнес-інтереси, розвиває таким чином свій сільськогосподарський капітал»,*— припускає Володимир Жмуцький. http://razumkov.org.ua
Україна має реагувати на принизливі висловлювання Путіна щодо її ролі у ВВВ Висловлювання глави уряду РФ Владіміра Путіна щодо другорядної участі України у Великій вітчизняній війні були зроблені свідомо і в контексті майбутніх президентських виборів у Росії,*— сказав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий новинній службі «Інтермедіа Консалтинг». «У Росії розгортається серйозна боротьба за президентську посаду і тому „всі засоби доречні” в цій ситуації… це прозвучало в контексті утвердження російської державності. Це були факти, які не відповідали дійсності»,*— додав пан Чалий. Знавець вважає, що на такі висловлювання можна було*б не звертати увагу та проігнорувати, якби їх сказав не глава уряду РФ та потенційний кандидат у президенти країни, стосунки з якою найбільш важливі для України. «Я думаю, що Україна не має допустити, щоб чиїсь національні інтереси та чиєсь майбутнє будувалися за наш рахунок»,*— пояснив Валерій Чалий. http://razumkov.org.ua
Співпраця уряду з аналітичними центрами обмежена через конфлікт інтересів Дослідницькі центри переважно працюють на суспільний інтерес і благо, а політику роблять з огляду на групові інтереси. Розрив між благом людей і груповими інтересами політиків не дозволяє владі реалізовувати ці пропозиції в повному обсязі. http://razumkov.org.ua
Останні десять років — час втрачених можливостей для України Минає десятиріччя, під час якого Україна намагалася визначити власну зовнішньополітичну стратегію. Про те, як змінився вектор зовнішньої політики країни з 2000 року і до сьогоднішнього дня, які знакові події відбулися в цій сфері, якими зовнішньополітичними досягненнями та невдачами відзначилося нинішнє десятиріччя йшлося під час прес-конференції мережевого видання «Главред», у якій взяв участь заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. http://razumkov.org.ua
МВФ поставив Кабміну заслужену «трійку» В. о. голови, перший заступник директора-розпорядника МВФ Джон Ліпскі під час ради директорів заявив, що уряд України задовільно виконує зобов’язання за угодою про виділення їй позики,*— повідомляє мережеве видання «Экономические новости». «В Україні нормальні резерви, не було великих інтервенцій і виплат, досить обмежена монетарна політика. З монетарними показниками, які виконувалися і в попередні роки, у нас проблем небагато. Важливою також є ситуація в банківській системі. МВФ послідовно вимагає, щоб банки, націоналізовані під час кризи, були реприватизовані. І в цьому напрямі є зрушення»,*— сказав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Але є ще структурні питання, які були завжди для нас дуже болісними. У цьому році уряд продемонстрував свою роботу в напрямку структурних перетворень, зокрема, був представлений Податковий кодекс, зроблено заяву про реформування пенсійної системи. Завдання МВФ не аналізувати наш Податковий кодекс. Вони щось можуть сказати, але для них важливіші дефіцит держбюджету, Пенсійного фонду та джерела його погашення. Не зовсім правильно думати, що МВФ нам щось нав’язує. Україну сама підписувала меморандум. Під документом стоять підписи прем’єр-міністра і голови Нацбанку. Влада, підписавшись під меморандумом, взяла на себе зобов’язання виконувати його пункти. З іншого боку, влада повинна постаратися не допустити погіршення життя громадян»,*— підкреслив Василь Юрчишин. http://razumkov.org.ua
Масові передсвяткові розпродажі в Україні поки що неможливі Якщо в країнах ЄС ціни перед святами знижуються, то в Україні*— навпаки зростають. Причини такого явища директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин пояснив мережевому виданню «Остров Свободы». «В Україні поки що неможлива інша ситуація. У країнах ЄС дійсно є масові розпродажі та знижки, тому що пропозиція вища за попит, і дуже часто виробники готові пропонувати новий товар. Покупець там теж відрізняється від українського, у ЄС середній клас може собі дозволити більше, і кожен постачальник товару намагається звільнити полиці за короткий час. В Україні*ж немає надлишку виробництва, у нас часто на що-небудь виникає ажіотаж: на цукор, на гречку або сіль. Тому наші ринки готові до дефіциту і перед сезонами масових закупівель. Ще в Україні набір послуг непорівнянний із особистим доходом громадян. А у передсвяткові дні населення запасається, довіряючи запевненням, що потім буде дорожче. І згадаймо про те, що з Нового року обіцяють підвищення тарифів, і деякі виробники вже задумуються над майбутніми витратами»,*— зазначив Василь Юрчишин. http://razumkov.org.ua
Останні десять років — час втрачених зовнішньополітичних можливостей Минає десятиріччя, під час якого Україна намагалася визначити власну зовнішньополітичну стратегію. Про те, як змінився вектор зовнішньої політики країни з 2000 року і до сьогоднішнього дня, які знакові події відбулися в цій сфері, якими зовнішньополітичними досягненнями та невдачами відзначилося нинішнє десятиріччя йшлося під час прес-конференції мережевого видання «Главред», у якій взяв участь заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. http://razumkov.org.ua
Нова позика МВФ свідчить про довіру до уряду (можливо, надмірну) Міжнародний валютний фонд виділить Україні другу частину позики в розмірі 1*млрд. СДР (1,53*млрд. доларів за поточним курсом). Таке рішення ухвалила рада директорів фонду на засіданні за результатами завершення першого перегляду програми співпраці з Києвом. Близько 1*млрд. доларів із цієї суми отримає уряд для фінансування бюджету,*— повідомляє газета «Экономические известия». Продовження співпраці з МВФ свідчить про довіру і досить високу оцінку змін, які відбуваються в країні, а українська влада, у свою чергу, готова до проведення економічних реформ*— сказав директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. «Однак говорити про результат реформування я би поки що не став, влада продемонструвала деякі кроки, які підтверджують її декларації про наміри проведення реформ. Податковий кодекс не став революцією і панацеєю, почалось обговорення пенсійної реформи, але далі обговорення віку виходу жінок на пенсію справа поки не пішла; в бюджеті прописано можливість збалансувати НАК Нафтогаз»,*— зазначив знавець. Пан Юрчишин переконаний, що для здійснення економічних реформ лише політичної волі недостатньо: необхідна раціонально зважена оцінка можливостей втілення економічних реформ і контролю їхньої результативності. Фахівець також вважає, що сьогодні Україна не має критичної потреби у грошах*МВФ. http://razumkov.org.ua
Без структурних реформ малі та середні підприємства залишаться неефективними Удар світової економічної кризи легше пережили ті держави, які спиралися на розвиток приватного підприємництва. Протести проти Податкового кодексу засвідчили, що в Україні підприємці стали помітною складовою українського суспільства, і готові відстоювати свої соціальні та економічні інтереси,*— повідомляє журнал «Статус».* Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин нагадує, що в Україні малий та середній бізнес виробляє приблизно 5–7% ВВП. «Хоча зайнятість у ньому складає близько 10*млн. чоловік (чверть населення). Настільки низька ефективність роботи невеликих компаній пов’язана з тим, що у нас, на жаль, поки що зберігається пострадянська економічна модель*— жорстка централізація, ставка на великі підприємства, вузька спеціалізація галузей, перш за все експортних»,*— пояснив Василь Юрчишин. http://razumkov.org.ua
Підсумки 2010 року в оцінках Центру Разумкова Гучна зміна влади не вилилася в чітко описану стратегію розвитку країни, а заявлені масштабні реформи опинилися багато в чому всього лише гарною завісою, за якою ховається що завгодно, але тільки не бажання вдосконалити країну http://razumkov.org.ua
Малі й середні підприємства залишаться неефективними без структурних змін Удар світової економічної кризи легше пережили ті держави, які спиралися на розвиток приватного підприємництва. Протести проти Податкового кодексу засвідчили, що в Україні підприємці стали помітною складовою українського суспільства, і готові відстоювати свої соціальні та економічні інтереси,*— повідомляє журнал «Статус».* Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин нагадує, що в Україні малий та середній бізнес виробляє приблизно 5–7% ВВП. «Хоча зайнятість у ньому складає близько 10*млн. осіб (чверть населення). Настільки низька ефективність роботи невеликих компаній пов’язана з тим, що у нас, на жаль, поки що зберігається пострадянська економічна модель*— жорстка централізація, ставка на великі підприємства, вузька спеціалізація галузей, перш за все експортних»,*— пояснив Василь Юрчишин. http://razumkov.org.ua
Валютне кредитування не стане популярним через поганий минулий досвід З першого січня 2011*року втрачає чинність закон, яким були заборонені позики в іноземній валюті. Банки до прийдешніх змін готові, але особливого натхнення з приводу скасування мораторію не відчувають. Відновлення валютного кредитування розширить коло потенційних споживачів позик, а тому збільшить ризики фінансистів. Крім того, фахівці не очікують, що валютне кредитування фізичних осіб набуде масового характеру й матиме попит на докризовому рівні,*— повідомляє газета «Комсомольская правда». «Неважко передбачити, що ставлення українців до валютних позик буде дуже обережним,*— говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— У багатьох ще свіжі в пам’яті події 2008*року, коли люди взяли доларові позики за курсу 4,5*грн./долар, а віддавали (до речі*й досі віддають) по 8*грн./долар». Тому, вважає знавець, валютні позики матимуть попит тільки в тому випадку, якщо населення буде впевнене у твердості гривні. Оскільки за ризику девальвації валютні позики з точки зору споживача стають нецікавими. http://razumkov.org.ua
Через поганий минулий досвід валютні позики не відновлять популярність З першого січня 2011*року втрачає чинність закон, яким були заборонені позики в іноземній валюті. Банки до прийдешніх змін готові, але особливого натхнення з приводу скасування мораторію не відчувають. Відновлення валютного кредитування розширить коло потенційних споживачів позик, а тому збільшить ризики фінансистів. Крім того, фахівці не очікують, що валютне кредитування фізичних осіб набуде масового характеру й матиме попит на докризовому рівні,*— повідомляє газета «Комсомольская правда». «Неважко передбачити, що ставлення українців до валютних позик буде дуже обережним,*— говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.*— У багатьох ще свіжі в пам’яті події 2008*року, коли люди взяли доларові позики за курсу 4,5*грн./долар, а віддавали (до речі*й досі віддають) по 8*грн./долар». Тому, вважає знавець, валютні позики матимуть попит тільки в тому випадку, якщо населення буде впевнене у твердості гривні. Оскільки за ризику девальвації валютні позики з точки зору споживача стають нецікавими. http://razumkov.org.ua
Терміни процесу над Тимошенко залежать від дати парламентських виборів Обвинуваченою у справі про нецільове використання 2,32*млрд. грн. з 3,3*млрд. грн., отриманих Україною в межах Кіотського протоколу, офіційно стала Юлія Тимошенко. Справа проти Тимошенко більше політична, ніж кримінальна*— вважають оглядачі. А в таборі регіоналів дедалі голосніше говорять про необхідність проведення виборів до Верховної Ради вже у 2011*році, тож усунення «Батьківщини» з політичної карти країни для них вельми актуальне,*— повідомляє часопис «Український тиждень». «Прогнозую, що саме ця справа має всі шанси дійти до логічного завершення*— суду. Терміни самого процесу безпосередньо залежатимуть від політичної ситуації*— визначення конкретної дати парламентських виборів. Зрозуміло, що справа й судовий процес якнайбільше використовуватимуться для перешкоджання участі „Батьківщини” та її очільниці у виборчих перегонах»,*— каже директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. Удавшись до кримінального переслідування представників попередньої влади, нинішнє керівництво намагається перекласти відповідальність за свої економічні прорахунки на інших. «Це й спроба повернутися до тези, що теперішні проблеми пов’язані зі злочинами минулого режиму»,*— уточнив Юрій Якименко. http://razumkov.org.ua
Створення єдиного реєстру власності — це боротьба між Держкомземом і Мінюстом Єдиний реєстр нерухомої власності й нова система її оформлення набудуть чинності з перших днів 2012*року*- відповідний закон уже ухвалений Верховною Радою. Автори реформи обіцяють з її допомогою подолати корупцію, зупинити мільйони спорів у майновій та житлово-комунальній сфері. Фахівці*ж пояснюють такі зміни радше внутрішньою боротьбою у владних установах і передбачають, що нова система створить проблеми для власників майна,*— пише мережеве видання «Флот 2017». «Реєстрацією досі займалась не держава, а підприємці. Ми вже створили і автоматичну систему реєстрації власності, на основі тих установ, які вже є. Тобто БТІ й надалі займатимуться нерухомістю, а земельний кадастр*— землею. Однак система реєстрації централізується*— запроваджується публічний інститут державного реєстратора»,*— сказав провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький. На його думку, створення єдиного реєстру власності викликане не так прагненням уряду впорядкувати цю сферу, скільки боротьбою за вплив між Держкомземом і Мін’юстом. http://razumkov.org.ua
Найрезонансніші події зовнішньої політики України у 2010 році Найбільш резонансна зовнішньополітична подія 2010 року – пролонгація перебування бази ЧФ РФ на території України. http://razumkov.org.ua
Створення єдиного реєстру власності — боротьба між Держкомземом і Мін’юстом Єдиний реєстр нерухомої власності й нова система її оформлення набудуть чинності з перших днів 2012*року*- відповідний закон уже ухвалений Верховною Радою. Автори реформи обіцяють з її допомогою подолати корупцію, зупинити мільйони спорів у майновій та житлово-комунальній сфері. Фахівці*ж пояснюють такі зміни радше внутрішньою боротьбою у владних установах і передбачають, що нова система створить проблеми для власників майна,*— пише мережеве видання «Флот 2017». «Реєстрацією досі займалась не держава, а підприємці. Ми вже створили і автоматичну систему реєстрації власності, на основі тих установ, які вже є. Тобто БТІ й надалі займатимуться нерухомістю, а земельний кадастр*— землею. Однак система реєстрації централізується*— запроваджується публічний інститут державного реєстратора»,*— сказав провідний експерт Центру Разумкова Володимир Жмуцький. На його думку, створення єдиного реєстру власності викликане не так прагненням уряду впорядкувати цю сферу, скільки боротьбою за вплив між Держкомземом і Мін’юстом. http://razumkov.org.ua
Українське суспільство змінює ціннісні орієнтації з «виживання» на «самореалізацію» Соціологи помітили, що у 2010*році українці перестали підпорядковувати своє життя суто «виживанню», як це було до 2000,*і почали докладати більше зусиль до самореалізації. Це стало тенденцією*— пише газета «Дзеркало Тижня». «Вивчаючи ціннісні орієнтації наших людей, ми отримуємо їхнє уявлення про ціннісні орієнтації в суспільстві,*— розповідає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко. «За соціалізму люди не ставили гроші на перше місце, оскільки це не підтримувалося прийнятою ідеологією. Взагалі в радянські часи люди були „суспільно пасивні” й затиснуті в рамки ідеологічних установок „згори”. Нині вплив старих соціальних стереотипів зменшився. Але цікаво, що законослухняність, приміром, наші респонденти оцінюють досить високим балом. Тоді, як ця соціальна норма аж ніяк не однаково значуща для більшості населення. Політика оцінюється українцями низьким балом*— тут працює стереотип, що це діло не зовсім чисте. Цікаву роботу як важливий аспект свого життя відзначає приблизно однакова кількість респондентів, і цей бал доволі високий»,*— зазначає знавець. «У 2010*році люди оцінили кар’єру більш високо, що властиве суспільствам із високим рівнем добробуту. Навряд чи це про нас… Але те, що робота і кар’єра для українця сьогодні більше пов’язані з цінностями самоутвердження, самореалізації, а не „виживанням”, характерного для дев’яностих років,*— це точно. Дуже слабка, але очевидна тенденція»,*— підкреслив пан Міщенко. http://razumkov.org.ua
У 2011 р. українці біднішатимуть на тлі розповідей про підвищення зарплат і пенсій Що очікує українську економіку у 2011 році і яку політику має щодо неї проводити влада? Про це мережеве видання «Главком» запитало директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина. http://razumkov.org.ua
Громадяни змінюють ціннісні орієнтації з «виживання» на «самореалізацію» Соціологи помітили, що у 2010*році українці перестали підпорядковувати своє життя суто «виживанню», як це було до 2000,*і почали докладати більше зусиль до самореалізації. Це стало тенденцією*— пише газета «Дзеркало Тижня». «Вивчаючи ціннісні орієнтації наших людей, ми отримуємо їхнє уявлення про ціннісні орієнтації в суспільстві,*— розповідає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко. «За соціалізму люди не ставили гроші на перше місце, оскільки це не підтримувалося прийнятою ідеологією. Взагалі в радянські часи люди були „суспільно пасивні” й затиснуті в рамки ідеологічних установок „згори”. Нині вплив старих соціальних стереотипів зменшився. Але цікаво, що законослухняність, приміром, наші респонденти оцінюють досить високим балом. Тоді, як ця соціальна норма аж ніяк не однаково значуща для більшості населення. Політика оцінюється українцями низьким балом*— тут працює стереотип, що це діло не зовсім чисте. Цікаву роботу як важливий аспект свого життя відзначає приблизно однакова кількість респондентів, і цей бал доволі високий»,*— зазначає знавець. «У 2010*році люди оцінили кар’єру більш високо, що властиве суспільствам із високим рівнем добробуту. Навряд чи це про нас… Але те, що робота і кар’єра для українця сьогодні більше пов’язані з цінностями самоутвердження, самореалізації, а не „виживанням”, характерного для дев’яностих років,*— це точно. Дуже слабка, але очевидна тенденція»,*— підкреслив пан Міщенко. http://razumkov.org.ua