Новини від центра Разумкова

Зміна тарифів не впливає на якість житлово-комунальних послуг

Шевченківський районний суд Києва визнав незаконним підвищення тарифів на комунальні послуги у столиці з листопада 2009*року. Постанова суду буде чинна вже з 2011*року, якщо на неї не подадуть апеляцію. Знавці вважають, що такі рішення більше схожі на ходіння по колу або намагання окремих політичних сил прославитися, і навряд чи відобразиться на гаманці простого українця. Більше того, на тлі планування нового Житлового кодексу, проект якого вже викликав незадоволення серед населення, схоже, що тарифи не знижуватимуться,*— повідомляє новинна служба «Бі-бі-сі».

За словами директора соціологічної служби Центру Разумкова Андрія Биченка, зміна тарифів не вплине на наявність тепла у домівках. Бо схема оплати, а разом з нею і технічне обладнання залишились тими самими, що і в радянські часи. Нині пересічний українець платить, наприклад, за опалення чи водопостачання, незважаючи на те, чи достатньо теплі батареї чи вода у крані.

Знавець наводить приклад із вартістю опалення та гарячої води: «Якби житло оснащувалося лічильниками гарячої води, які починають свою роботу лише при досягненні водою необхідної температури, тоді*б постачальник послуги був зацікавлений у тому, щоби до квартири доходила саме гаряча вода,»*— каже пан Биченко.

Як приклад такого безладу в сфері житлово-комунальних послуг він наводить гарячі батареї під час теплої осені, а потім, навпаки, зниження температури гарячої води і тепла у батареях, що збіглося з приходом справжньої зими в Україну. Андрій Биченко стверджує, що постачальники житлово-комунальних послуг часто не дотримуються стандартів якості, а ціни постійно зростають.

Таке саме незрозуміле становище, як зазначає Андрій Биченко, і з іншими комунальними послугами: «Питання тарифів на житлово-комунальні послуги в Україні, і Києві зокрема, досить неясне, бо ніхто не надає кошторису. І коли говорять про економічно обґрунтовані тарифи, теж незрозуміло, звідки вони беруться».



http://razumkov.org.ua

 

Адмінреформа має розмежувати політику, надання послуг й управління власністю

Щоб адміністративна реформа відбулася, владі потрібно вирішити водночас багато проблем. До них можна зарахувати і зміни на місцевому рівні, і ухвалення нового законодавства, що стосується боротьби з корупцією або роботи державної служби, і перегляд функцій практично кожного чиновника. Зміни тільки почалися, які наслідки вже є і чого чекати далі?*— про це мережеве видання*КИД запитало директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

Якщо адміністративна реформа буде проводитися згідно з проголошеними цілями, це буде добре. Тобто, якщо проголошена реформа не зведеться лише до реорганізації структури центральних органів виконавчої влади, а якщо вона дійсно передбачатиме характерне для європейського розуміння адміністративної реформи розмежування політичних функцій, управління власністю й надання державних послуг різним рівням органами виконавчої влади. Якщо ця мета буде досягнута, якщо справді міністерства стануть політичними органами, агентства*— розпорядчими, інспекції та інші структури, кожна буде займатися своїм визначеним набором функцій, і при цьому буде досягнуто їхнє ефективне розмежування, то загалом це означатиме, що адмінреформа дійсно відповідає своєму змісту, і це не просто поверхове перекроювання набору міністерств, державних комітетів та інших органів.

Що стосується ухвалення додаткового законодавства, то воно, безумовно, потрібне. У першу чергу треба ухвалювати закон про центральні органи виконавчої влади, оскільки їхній статус поки що не регулюється, і там має бути чітко передбачено саме цей поділ: орган-функції-повноваження. Без цього розподілу політичних й адміністративних функцій його важко досягти. Природно, антикорупційна складова*— дуже значний елемент будь-якої адміністративної реформи, і тут теж можна говорити про антикорупційний пакет або антикорупційне законодавство, де вже будуть передбачені поняття конфлікту інтересів і шляхів виходу із нього. Потрібно ухвалити і новий закон про державну службу, кодекси професійної етики державних службовців*— такі законопроекти вже є. І без цього дана адмініреформа теж не може бути повноцінною.



http://razumkov.org.ua

 

Негатив у діяльності влади позначається передусім на рейтингу президента

Підтримка Віктора Януковича на президентських виборах 2015*року буде результатом реформ, розпочатих зараз. Команда президента, сподівається, що популярність Віктора Януковича зросте і президенту буде чим похвалитися, оскільки люди відчують позитивні результати його політики. Втім, аналітики налаштовані менш оптимістично, відзначаючи зниження довіри до глави держави,*— повідомляє Українська служба Бі-бі-сі.

«Соціологічна служба Центру Разумкова оприлюднила результати опитувань, згідно із якими підтримка дій президента кардинально відрізняється від тієї, що її мав Віктор Янукович рік тому, соціологи констатують падіння довіри до Віктора Януковича у порівнянні із початком 2010-ого року. Лише 20%*громадян, згідно з опитуваннями, вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі. Не втілюються очікування людей, і весь негатив діяльності влади на всіх рівнях позначається на оцінках дій керівництва держави і президента зокрема. Тобто президент у даному випадку відповідає за діяльність усієї системи влади. Динаміка підтримки Віктора Януковича дуже нагадує динаміку рівня підтримки Віктора Ющенка у 2005*році. У перші місяці після виборів рівень підтримки президента є достатньо високим, бо є сподівання на нову владу. Але оскільки ті сподівання значною мірою не справджуються, то й рівень підтримки істотно знижується»,*— вважає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.



http://razumkov.org.ua

 

Конституційний суд скасує обмеження надмірних пенсій

Кабінет міністрів почав розробки пенсійної реформи. Серед вже запропонованих змін: збільшення пенсійного віку для жінок і обмеження так званих спеціальних пенсій*— повідомляє мережеве видання «Главред».

«Сьогодні справді треба урізати пенсії держслужбовцям. Я не говорю про військових,*— зазначає директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.*— Але сумніваюся, що буде обмежено депутатські спеціальні пенсії. Адже така спроба вже була. А за нею*— подання до Конституційного Суду і рішення про те, що в Основному Законі записано: не можна ухвалювати закони, які погіршували*б становище громадян України. І якщо цим скористаються ще раз, то, з одного боку, Азаров буде хорошим, бо він хотів, а з іншого*— Конституційний Суд може не розглядати таке подання, бо рішення у природі вже існує. Однак навіть якщо їх урізати, Пенсійному фонду це не багато дасть, а лише може певною мірою відновити соціальну справедливість». При цьому пані Шангіна назвала різницю між пенсіями простих громадян і депутатів цинічною, якої у демократичній країні бути не повинно.

Також сьогодні пропонується скасувати надбавки пенсіонерам, які продовжують працювати, за наднормативний стаж. Але, на думку Людмили Шангіної, ніхто в Україні не враховує, що у нас знижена вартість праці, а це є ключовим параметром у нарахуванні зарплат та пенсій. Тобто Україна*— європейська країна з дешевою робочою силою. «І ми вважаємо це своєю конкурентною перевагою. Насправді це ганьба,»*— каже пані Шангіна.

Навіть без порад МВФ про необхідність проведення пенсійної реформи у нашій країні говорить більшість економістів. Але експерти переконують: братися за пенсійне реформування варто після детінізації економіки загалом та реформування оплати праці. «А до того жодна реформа реформою не є. Це тільки латання дірок»,*— зазначила Людмила Шангіна.



http://razumkov.org.ua

 

Адмінреформа має розділити політику, надання послуг й управління власністю

Щоб адміністративна реформа відбулася, владі потрібно вирішити водночас багато проблем. До них можна зарахувати і зміни на місцевому рівні, і ухвалення нового законодавства, що стосується боротьби з корупцією або роботи державної служби, і перегляд функцій практично кожного чиновника. Зміни тільки почалися, які наслідки вже є і чого чекати далі?*— про це мережеве видання*КИД запитало директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

Якщо адміністративна реформа буде проводитися згідно з проголошеними цілями, це буде добре. Тобто, якщо проголошена реформа не зведеться лише до реорганізації структури центральних органів виконавчої влади, а якщо вона дійсно передбачатиме характерне для європейського розуміння адміністративної реформи розмежування політичних функцій, управління власністю й надання державних послуг різним рівням органами виконавчої влади. Якщо ця мета буде досягнута, якщо справді міністерства стануть політичними органами, агентства*— розпорядчими, інспекції та інші структури, кожна буде займатися своїм визначеним набором функцій, і при цьому буде досягнуто їхнє ефективне розмежування, то загалом це означатиме, що адмінреформа дійсно відповідає своєму змісту, і це не просто поверхове перекроювання набору міністерств, державних комітетів та інших органів.

Що стосується ухвалення додаткового законодавства, то воно, безумовно, потрібне. У першу чергу треба ухвалювати закон про центральні органи виконавчої влади, оскільки їхній статус поки що не регулюється, і там має бути чітко передбачено саме цей поділ: орган-функції-повноваження. Без цього розподілу політичних й адміністративних функцій його важко досягти. Природно, антикорупційна складова*— дуже значний елемент будь-якої адміністративної реформи, і тут теж можна говорити про антикорупційний пакет або антикорупційне законодавство, де вже будуть передбачені поняття конфлікту інтересів і шляхів виходу із нього. Потрібно ухвалити і новий закон про державну службу, кодекси професійної етики державних службовців*— такі законопроекти вже є. І без цього дана адмініреформа теж не може бути повноцінною.



http://razumkov.org.ua

 

Переслідування нинішньої опозиції буде більшим, ніж за Ющенка

Чинна влада розпочала перевірку діяльності попередників ще на початку травня 2010*року. За її підсумками, уряд Юлії Тимошенко звинувачують у нецільовому використанні 53*мільярдів гривень,*— повідомляє Радіо «Свобода».

Теперішнє посилення утисків проти опозиції директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко пояснює насамперед політичними причинами. «Влада стоїть перед новими непопулярними рішеннями стосовно пенсійної реформи, житлового і трудового кодексів. При цьому вона має негативну динаміку підтримки. Наростає невдоволення суспільства. Відтак є спроба все-таки переключити увагу на попередню політичну команду, на її керівництво як на головних винуватців того, що відбувається сьогодні»,*— каже знавець.

У 2005*році представники чинної влади, перебуваючи в опозиції, також заявляли про політичні переслідування, коли проти колишніх урядовців порушувалися кримінальні справи. Але тоді конфлікт між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко призвів до того, що порушені проти колишніх можновладців справи були закриті.

«Попередня влада могла домовлятися з опозиційними силами. „Репресії” припинилися, коли почалися меморандуми, універсали і все таке інше»,*— зазначає Юрій Якименко. Натомість зараз влада, попри певні внутрішні суперечки, виступає як єдина команда. Тож, теперішнім опозиціонерам доведеться важче.



http://razumkov.org.ua

 

Збиткові оборонні підприємства слід приватизувати

Ще 20*років тому в Україні перебувала озброєна до зубів 700-тисячна армія. В УРСР працювали заводи з виготовлення набоїв і стрілецької зброї, бронетехніки, ракетної та радіолокаційної техніки, військових літаків і кораблів. За роки незалежності кількість військових підприємств скоротилася уп’ятеро. Скільки*ж залишилося зброї з радянських часів, ніхто не знає. Але ймовірно, цієї «зайвої» техніки поки цілком достатньо, щоб демпінгувати на світових ринках*— пише мережеве видання «Економічна правда».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що Україні потрібні термінові реформи у структурі оборонної промисловості: «Зараз кілька успішних підприємств тримають на собі баласт застарілих збиткових заводів. Слід зосередитися на кількох першочергових напрямках, затребуваних світовим ринком. Все інше треба приватизувати, причому необов’язково вимагати в нових власників дотримуватися певного профілю виробництва. Нехай виробляють ту техніку, яка продається на ринку».



http://razumkov.org.ua

 

Утиски свободи слова псуватимуть враження Заходу про українську владу

Погіршення відносин влади та ЗМІ може призвести до проблем міжнародного рівня. Про це сказав заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, відповідаючи на запитання щодо чотирьох неприємних випадків із журналістами, що мали місце впродовж одного тижня,*— повідомляє мережеве видання «Лига».

«Такий збіг подій, звичайно, може бути випадковим. Проте, однозначно, характер стосунків влади та ЗМІ помінявся. Це теж може вважатися одним із елементів нинішнього політичного режиму», — підкреслив пан Чалий. «Ми бачимо, що Президент постійно декларує відданість свободі слова, і водночас практика складається абсолютно по-іншому»,*— каже знавець.

На думку пана Чалого, тема свободи преси і свободи слова «перш за все, суттєва для міжнародного співтовариства». «Проблеми зі свободою слова будуть відображатися на іміджі української влади за кордоном. Проблеми у сфері ЗМІ можуть стати перешкодою для реалізації зовнішньополітичних проектів та завдань Україні*— у тих*же переговорах з ЄС ця тема буде постійно фігурувати»,*— вважає*він.*

«Важко сказати, чи проводить влада таку політику навмисне, чи ні. Влада неоднорідна. Є групи, зорієнтовані на європейський вектор розвитку, а є групи, зорієнтовані на Росію. І у владі досить представників обох цих груп»,*— підсумував Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Переслідування нинішньої опозиції буде більшим, ніж за Ющенка

Чинна влада розпочала перевірку діяльності попередників ще на початку травня 2010*року. За її підсумками, уряд Юлії Тимошенко звинувачують у нецільовому використанні 53*мільярдів гривень,*— повідомляє Радіо «Свобода».

Теперішнє посилення утисків проти опозиції директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко пояснює насамперед політичними причинами. «Влада стоїть перед новими непопулярними рішеннями стосовно пенсійної реформи, житлового і трудового кодексів. При цьому вона має негативну динаміку підтримки. Наростає невдоволення суспільства. Відтак є спроба все-таки переключити увагу на попередню політичну команду, на її керівництво як на головних винуватців того, що відбувається сьогодні»,*— каже знавець.

У 2005*році представники чинної влади, перебуваючи в опозиції, також заявляли про політичні переслідування, коли проти колишніх урядовців порушувалися кримінальні справи. Але тоді конфлікт між Віктором Ющенком та Юлією Тимошенко призвів до того, що порушені проти колишніх можновладців справи були закриті.

«Попередня влада могла домовлятися з опозиційними силами. „Репресії” припинилися, коли почалися меморандуми, універсали і все таке інше»,*— зазначає Юрій Якименко. Натомість зараз влада, попри певні внутрішні суперечки, виступає як єдина команда. Тож, теперішнім опозиціонерам доведеться важче.



http://razumkov.org.ua

 

Збиткові оборонні підприємства слід приватизувати

Ще 20*років тому в Україні перебувала озброєна до зубів 700-тисячна армія. В УРСР працювали заводи з виготовлення набоїв і стрілецької зброї, бронетехніки, ракетної та радіолокаційної техніки, військових літаків і кораблів. За роки незалежності кількість військових підприємств скоротилася уп’ятеро. Скільки*ж залишилося зброї з радянських часів, ніхто не знає. Але ймовірно, цієї «зайвої» техніки поки цілком достатньо, щоб демпінгувати на світових ринках,*— пише мережеве видання «Економічна правда».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський вважає, що Україні потрібні термінові реформи у структурі оборонної промисловості: «Зараз кілька успішних підприємств тримають на собі баласт застарілих збиткових заводів. Слід зосередитися на кількох першочергових напрямках, затребуваних світовим ринком. Все інше треба приватизувати, причому необов’язково вимагати в нових власників дотримуватися певного профілю виробництва. Нехай виробляють ту техніку, яка продається на ринку».



http://razumkov.org.ua

 

Проект стратегії національної безпеки не роз’яснює позаблоковість

Проект нової стратегії національної безпеки України*розробили у Національному інституті стратегічних досліджень на замовлення Адміністрації президента. Документ враховує те, що в країні змінилася влада, а в світі змістилися безпекові та економічні наголоси, кажуть розробники. Водночас, незалежні фахівці зазначають, що проект так і не дав відповіді на запитання щодо безпекової стратегії позаблокової держави,*— повідомляє «Радіо Свобода».*

Одним із найбільших недоліків документу є те, що він не визначає тієї системи колективної безпеки, участь у якій має гарантувати Україні захист від зовнішніх загроз, зазначив Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова, фахівці якого також взяли учать у напрацюванні проекту.

«Є цілий блок питань, до яких ми не змогли надати пропозиції. Це стосується розкриття поняття позаблоковості. Це питання не можна розкрити перерахуванням участі у безпекових механізмах*— ЄС, ОБСЄ, СНД, ОДКБ. Чи це автоматично не суперечить одне одному?»,*— наголосив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Огляд економіки США: вихід на хвилю стійкого зростання

Зниження кризових ризиків для глобальної економіки поряд із збереженням позитивних тенденцій розвитку найбільших країн, що розвиваються, спонукало до ілюзорного посилення позицій тих, хто визначає ледь не катастрофічний стан найкрупнішої економіки світу. Однак, ми можемо стверджувати радше зворотнє – економіка США знову може стати «якорем» економіки розвинутих країн, а з тим і світового розвитку.

http://razumkov.org.ua

 

Дефіцит бюджету-2011 буде зменшено в тому числі за рахунок соціальних виплат

Верховна рада схвалила в першому читанні проект державного бюджету на 2011*рік. Ним, зокрема, передбачено скорочення дефіциту з цьогорічних п’яти до трьох відсотків. На кому уряд хоче заощадити, щоб знизити величину бюджетного дефіциту в півтора рази?*— про це мережеве видання «Подробности» запитало директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина.

«Дохідну частину ми не розширимо. Це означає, що ми суттєво скоротимо видатки, в тому числі і соціальні видатки. Навіть якщо формально ми підвищуємо соціальні стандарти на рівень інфляції, але*ж добре знаємо, що фактична інфляція у нас вища»,*— зазначив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Розуміння важливості суверенітету залишається викликом для Януковича

Головним досягненням нової влади стало відновлення дружніх відносин з Росією. Проте Києву довелося заплатити достатньо високу ціну за зниження ціни на природний газ. Як добросусідський жест Київ відмовився від вступу до НАТО. Але подовження перебування ЧФ Росії на українському просторі ставить під питання оголошений статус позаблокової держави. Водночас із завзятою роботою в східному напрямі влада повторює: євроінтеграція залишається стратегічним завданням країни,*— повідомляє газета «Экономические известия».

«Продовження руху у напрямку ЄС*— це добре. Але всі ці позитиви і базові угоди були закладені та розроблялися ще у попередній період. І тут влада просто виконує наказ суспільства, а з іншого боку хоче зберегти добре ім’я, у той момент, коли було зроблено різкий крен у бік Росії»,*— вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий. За словами пана Чалого, у зовнішніх відносинах з ЄС медовий рік для Віктора Януковича закінчується, і у 2011*році про ефективність роботи будуть судити не із заяв, а за результатами і конкретними справами.

Валерій Чалий впевнений, що найбільш значним викликом для президента Віктора Януковича залишається проблема розуміння важливості суверенітету, територіальної цілісності і національної безпеки у структурі та ієрархії його особистісних пріоритетів: «Віктор Янукович повинен показати, що він президент України, а не керівник партійних структур, що спирається на східний електорат».

Знавець також вважає, що головування України в Раді Європи у 2011*році й ОБСЄ в 2013*дає нагоду поліпшити враження про Україну в світі, але так само, як і погіршити його. «Україні доведеться давати свою відповідь і займати чітку позицію. І дуже непросто знайти рівновагу між проголошеним прагматизмом і демократичною складовою зовнішньої політики»*— наголосив Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Україна рухається до ЄС такими зизагами, що може йти вічно

У 2010*році зовнішня політика України зазнала кардинальних змін: нова влада оголосила курс на «диверсифікацію зовнішньополітичних пріоритетів» держави, що уповільнило процес євроінтеграції і стало причиною потепління у відносинах із Росією,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Повернення до декларування владою багатовекторності у зовнішній політиці є чинником, що гальмує наближення України до ЄС. І що довше євроінтеграція залишається темою для розмов, а не реальних дій, то менше шансів в України на реалізацію перспективи щодо членства в Євросоюзі,*— вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Процес усвідомлення потрібності членства не завершився. У суспільстві, серед керівної частини, тієї, що називається політична еліта, чи бюрократична машина, вступ до Європейського Союзу підтримує меншість. З кожним роком таке скептичне ставлення буде зростати. Ми такими зиґзаґами йдемо, що цей магістральний шлях для нас затягується. Думаю, ми можемо таким шляхом йти вічність. Хотілося*б знайти таку політичну модель, щоб ми йшли більш послідовно»,*— зауважив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Розуміння важливості суверенітету залишається викликом для Януковича

Головним досягненням нової влади стало відновлення дружніх відносин з Росією. Проте Києву довелося заплатити достатньо високу ціну за зниження ціни на природний газ. Як добросусідський жест Київ відмовився від вступу до НАТО. Але подовження перебування ЧФ Росії на українському просторі ставить під питання оголошений статус позаблокової держави. Водночас із завзятою роботою в східному напрямі влада повторює: євроінтеграція залишається стратегічним завданням країни,*— повідомляє газета «Экономические известия».

«Продовження руху у напрямку ЄС*— це добре. Але всі ці позитиви і базові угоди були закладені та розроблялися ще у попередній період. І тут влада просто виконує наказ суспільства, а з іншого боку хоче зберегти добре ім’я, у той момент, коли було зроблено різкий крен у бік Росії»,*— вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

За словами пана Чалого, у зовнішніх відносинах з ЄС медовий рік для Віктора Януковича закінчується, і у 2011*році про ефективність роботи будуть судити не із заяв, а за результатами і конкретними справами.

Валерій Чалий впевнений, що найбільш значним викликом для президента Віктора Януковича залишається проблема розуміння важливості суверенітету, територіальної цілісності і національної безпеки у структурі та ієрархії його особистісних пріоритетів: «Віктор Янукович повинен показати, що він президент України, а не керівник партійних структур, що спирається на східний електорат».

Знавець також вважає, що головування України в Раді Європи у 2011*році й ОБСЄ в 2013*дає нагоду поліпшити враження про Україну в світі, але так само, як і погіршити його. «Україні доведеться давати свою відповідь і займати чітку позицію. І дуже непросто знайти рівновагу між проголошеним прагматизмом і демократичною складовою зовнішньої політики»*— наголосив Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Негатив у діяльності влади позначається передусім на рейтингу президента

Підтримка Віктора Януковича на президентських виборах 2015*року буде результатом реформ, розпочатих зараз. Команда президента, сподівається, що популярність Віктора Януковича зросте і президенту буде чим похвалитися, оскільки люди відчують позитивні результати його політики. Втім, аналітики налаштовані менш оптимістично, відзначаючи зниження довіри до глави держави,*— повідомляє Українська служба Бі-бі-сі.

«Соціологічна служба Центру Разумкова оприлюднила результати опитувань, згідно із якими підтримка дій президента кардинально відрізняється від тієї, що її мав Віктор Янукович рік тому, соціологи констатують падіння довіри до Віктора Януковича у порівнянні із початком 2010 року. Лише 20%*громадян, згідно з опитуваннями, вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі. Не втілюються очікування людей, і весь негатив діяльності влади на всіх рівнях позначається на оцінках дій керівництва держави і президента зокрема. Тобто президент у даному випадку відповідає за діяльність усієї системи влади. Динаміка підтримки Віктора Януковича дуже нагадує динаміку рівня підтримки Віктора Ющенка у 2005*році. У перші місяці після виборів рівень підтримки президента є достатньо високим, бо є сподівання на нову владу. Але оскільки ті сподівання значною мірою не справджуються, то й рівень підтримки істотно знижується»,*— вважає заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.



http://razumkov.org.ua

 

Білоруська опозиція виходить із-під контролю Лукашенка

Після виборів президента Білорусі на вулиці Мінська вийшли 30*тис. прихильників опозиції. Вночі міліцейський спецназ розігнав демонстрацію. Затримано сотні людей. За попередніми даними, на виборах перемагає чинний президент Аляксандар Лукашенка, який набрав близько 80%*голосів,*— повідомляє «Газета по-українськи», наводячи коментар щодо подій в Білорусі заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

На жаль, приклад Білорусі показує, що цій європейській країні не вдається рухатися принаймні так, як в економічному розвитку, у розвитку демократичних стандартів. Застосування сили до опонентів, опозиції, медіа*— це не той стиль, який має бути притаманний нації з 10*мільйонами людей у центрі Європи.

У мене були очікування, що Олександрові Лукашенку вдасться все-таки провести ці вибори таким чином, щоб зробити бодай крок уперед у демократичному розвиткові Білорусі. І такі сподівання були в усіх, бо він спочатку їх виправдовував*— залучив міжнародних спостерігачів, забезпечив відкритіший процес до дня виборів. Але, як показав день виборів і придушення реакції на результати голосування, його дії можуть узагалі перекреслити перші демократичні паростки в країні. Це сумно ще й тому, що для України Білорусь є одним із найпріоритетніших напрямків зовнішньої політики. Від стосунків наших країн багато в чому залежить ситуація у всьому регіоні.

Є дві головні причини, чому Лукашенко застосував силу. Перша*— зростання впливу опозиції. Вона виходить із-під контролю. І щоб повернути все назад, маргіналізувати її, виключити будь-який можливий розвиток опозиційного руху, глава держави застосував такі непропорційні дії. Друга*— внутрішні переконання президента Лукашенка, його бачення, як повинна функціонувати «керована модель демократії». По суті, авторитарна.

Лукашенко загнав країну у глухий кут. Протести наростатимуть. Тож, раніше чи пізніше, Білорусь вибухне. Тоді й Україні потрібно буде шукати можливості для того, щоб мінімізувати вплив білоруського вибуху на нашу внутрішню політику.



http://razumkov.org.ua

 

Україна рухається до ЄС такими зигзагами, що може йти вічно

У 2010*році зовнішня політика України зазнала кардинальних змін: нова влада оголосила курс на «диверсифікацію зовнішньополітичних пріоритетів» держави, що уповільнило процес євроінтеграції і стало причиною потепління у відносинах із Росією,*— повідомляє «Радіо Свобода».

Повернення до декларування владою багатовекторності у зовнішній політиці є чинником, що гальмує наближення України до ЄС. І що довше євроінтеграція залишається темою для розмов, а не реальних дій, то менше шансів в України на реалізацію перспективи щодо членства в Євросоюзі,*— вважає заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Процес усвідомлення потрібності членства не завершився. У суспільстві, серед керівної частини, тієї, що називається політична еліта, чи бюрократична машина, вступ до Європейського Союзу підтримує меншість. З кожним роком таке скептичне ставлення буде зростати. Ми такими зиґзаґами йдемо, що цей магістральний шлях для нас затягується. Думаю, ми можемо таким шляхом йти вічність. Хотілося*б знайти таку політичну модель, щоб ми йшли більш послідовно»,*— зауважив пан Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Беззаперечна політична підтримка урядових реформ шкодить їхній якості

Реформаторський курс влади протягом 2010*року супроводжувався невдачами і суспільним невдоволенням. За оцінками оглядачів, підготовка реформ здійснюються непублічно, поспіхом і без належного громадського обговорення, що підриває їхню ефективність,*— повідомляє мережеве видання «Остров».

«У травні 2010*року була опублікована непогана, з моєї точки зору, стратегічна програма Президента. Якщо*ж ми подивимося на реальність, то ситуація протилежна. Може взагалі відбутися дискредитація ідеології реформування»,*— говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Знавець схвалює єдність нинішньої владної команди, що дозволяє їй серйозно взятися і довести до кінця ту чи іншу справу. Однак він визнає небезпеку нинішньої пасивної підтримки дій влади її сателітами. Відсутність серйозної дискусії провокує керівників держави на всілякі порушення і помилки. Крім того, небезпеку посилює роз’єднана, деструктивна, несистемна опозиція.

«Податковий кодекс, який вважався чи не панацеєю від усіх наших бід, виявився слабо напрацьованим, і поправки Президента на двадцяти сторінках, по суті, вказують на якість того продукту, який був ухвалений Верховною Радою. А те, що ці поправки потім практично без обговорення всі були ухвалені, також вказує на те, що немає раціонального зерна*— працюють суто політичні чинники. Бюджет, який ухвалюється похапцем, тим більше, бюджет, який природним чином не може врахувати зміни адміністративної структури, також буде виконуватися вручну, щонайменше, у першій половині року. У інфраструктурній сфері*— є окремі проекти під Євро-2012,*але немає єдиної ідеології структурних реформувань»,*— зауважує Василь Юрчишин.

Пан Юрчишин вважає хорошими деякі нововведення Податкового кодексу, наприклад, зниження ставки ПДВ. Однак короткий час його підготовки і специфіка ухвалення все-таки дають про себе знати. Ідеологія документа загалом залишилася колишньою: лазівки*— для великого бізнесу, проблеми*— для дрібного і середнього. Повернення до Податкового кодексу спрощеної системи теж оцінюється стримано. Знавець вважає, що система все*ж таки вимагає змін, які владі слід було напрацювати спільно із підприємцями: перевести когось на загальне оподаткування, продумати гранично допустимі обсяги обороту, кількість персоналу та суми єдиного податку, диференціюючи їх для різних видів діяльності. Загалом*же, як переконаний пан Юрчишин, цей документ не несе в собі нічого принципово нового і прогресивного.



http://razumkov.org.ua