Новини від центра Разумкова

Ухвалення податкового кодексу показало, що влада може поступатися

Після Нового року депутати можуть повернутися до редагування податкового кодексу. Віктор Янукович заявив, що не виключає варіант перегляду тексту кодексу на початку 2011*року з тим, щоб без поспіху внести в нього потрібні поправки, які відобразять потреби держави та інтереси громадян. Свою оцінку ухваленню Податкового кодексу газеті «День» висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
*
«На мою думку, один із головних наслідків ухвалення податкового кодексу*— часткове визнання владою раціональності вимог підприємців. Це дуже добрий знак, який показує підприємництву, що діалог у напрямку »бізнес-влада«*— вже не порожні слова. Бо раніше рух був тільки односторонній»,*— зазначив пан Юрчишин.*

http://razumkov.org.ua

 

Якщо дипломатичне листування неможна захистити дипломатія має змінитися

Після того, як сайт «Вікілікс» обнародував десятки тисяч таємних дипломатичних повідомлень США, їхні стратегічно найбільш важливі відносини ускладнилися. Поки США шукають винуватого, знавці говорять про нові завдання захисту інформації,*— повідомляє «Газета по-киевски».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взагалі вважає, що «в 21*столітті практично неможливо говорити про 100%*захист інформації за будь-яких ресурсних вкладеннях. Напевно, потрібно думати про те, що нові часи вимагають нового рівня публічності, відвертості й абсолютно іншої зовнішньої політики»,*— підкреслив пан Чалий.




http://razumkov.org.ua

 

Скасування доплат працюючим пенсіонерам не збільшить соціальну справедливість

В рамках пенсійної реформи Кабмін має намір скасувати надбавки працюючим пенсіонерам за наднормативний стаж. І як це звичайно в Україні буває, влада вирішує не причину проблеми, а її наслідки,*— повідомляє мережеве видання «Экономические новости».*

«Головна проблема полягає в тому, що у нас критично занижена вартість праці в національній економіці, що є ключовим параметром у зарплаті, а, отже, і у пенсії. Наша країна, будучи європейською, офіційно визнає низьку вартість робочої сили своєю конкурентною перевагою»,*— вважає директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.*

«Пенсіонери змушені будуть працювати, тому що розмір пенсії такий, що не дає людині можливості на цю пенсію прожити. І невідомо, чи потрібні нам надбавки, і що з ними робити. Крім того, в країні злиденне пенсійне забезпечення. Тому будь-які надбавки, субсидії та інша милостиня не рятували і не врятують. Не врятують вони і наших пенсіонерів»,*— вважає пані Шангіна.



http://razumkov.org.ua

 

Втрати України від врегулювання з «Росукренерго» — близько 900 млн. дол.

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко підрахував для видання*«Коммерсантъ», що втрати України від повернення газу компанії «Росукренерго» складуть близько 900*млн. доларів.

Пан Омельченко нагадує, що 11*млрд. кубометрів газу були куплені за домовленістю екс-прем’єра Юлії Тимошенко по 154*дол. за тисячу кубометрів. А тепер «Нафтогаз України» закуповує паливо по*230 доларів.



http://razumkov.org.ua

 

Обговорення та пропозиції до Стратегічного оборонного бюлетеня

7*грудня 2010 року*в Києві, у Центральному будинку офіцерів Збройних сил України відбулося громадське обговорення та підготовка експертних пропозицій до Стратегічного оборонного бюлетеня на період до 2025*року,*— повідомляє прес-служба Міністерства оборони України.

Під головуванням модератора заходу*— провідного експерта військових программ Центру Разумкова Олексія Мельника*— відбулася дискусія «Оборонний огляд в Україні*— основні аспекти». Учасники дискусії обговорювали зміст розділів документу. Після цього відбулося узагальнення експертних оцінок Стратегічного оборонного бюлетеня на період до 2025*року.



http://razumkov.org.ua

 

Якщо дипломатичне листування не можна захистити, дипломатія має змінитися

Після того, як сайт «Вікілікс» обнародував десятки тисяч таємних дипломатичних повідомлень США, їхні стратегічно найбільш важливі відносини ускладнилися. Поки США шукають винуватого, знавці говорять про нові завдання захисту інформації,*— повідомляє «Газета по-киевски».

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взагалі вважає, що «в 21*столітті практично неможливо говорити про 100%*захист інформації за будь-яких ресурсних вкладеннях. Напевно, потрібно думати про те, що нові часи вимагають нового рівня публічності, відвертості й абсолютно іншої зовнішньої політики»,*— підкреслив пан Чалий.




http://razumkov.org.ua

 

Росія забере наш шельф, аби не дістався іноземцям

Росія заявила про готовність добувати газ на шельфі Чорного моря і добувати метан із вугільних пластів. Але яким чином вона збирається це робити, не маючи власних технологій? І навіщо «Газпрому» вкладати багатомільярдні інвестиції в розробку українського шельфу, якщо це автоматично зменшує нішу для експорту газу з її власних родовищ? Експерти сходяться на думці, що головною метою «Газпрому» є заморожування цих проектів і утримання ситуації під контролем.

http://razumkov.org.ua

 

Приєднання Росії до СОТ покращить торгівлю з Україною

Президенти Росії та Єврокомісії Дмітрій Мєдвдєдев і Жозе-Мануел Баррозу за підсумками ради Росія-ЄС оголосили про можливе входження Росії до складу Світової організації торгівлі,*— повідомляє мережеве видання «Экономические новости».

«Якщо Росія вступить до СОТ, то це добре вплине на відносини між нами, тому що Україна вже є учасником цієї організації. Цей крок може посприяти розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і виведе торговельні відносини на новий, прозорий рівень. Тоді питання, пов’язані з Митним союзом, будуть більш прозорі та зрозумілі. Гострота та принциповість цього питання суттєво знизяться»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

«Митний союз, який буде будуватися відповідно до правил СОТ, буде мати більше шансів на успіх, і не буде викликати роздратування у третіх країн»,*— зазначив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Підтримка протесту Китаю проти Нобелівської премії суперечить прагеннню України в ЄС

Нобелівський комітет Норвегії повідомив, що Китайська Народна Республіка і ще 18*країн, серед яких Україна, відмовилися відвідати церемонію вручення Нобелівській премії миру на знак протесту проти нагородження китайського дисидента Лю Сяобо. У ситуації з врученням Нобелівської премії миру Україна виявилася між двох вогнів*— Китаєм і Європейським союзом. Про це заявив «5*каналу» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий,*— повідомляє мережеве видання «Главред».

«Україна насправді на шпагаті, на розтяжці. У нас є бажання будувати стратегічне партнерство з Китаєм, з Китаєм який він є, і ми водночас хочемо йти в Європейський союз, і там дещо інша позиція, яка відрізняється від нашої,*— це перше. Друге*— я не вірю в те, що не було вказівок послу, посол тут абсолютно ні до чого, зрозуміло, що вирішує центр*— це позиція дуже серйозна, політична позиція» ,*— заявив пан Чалий.

При цьому він зазначив, що Україні необхідно чітко визначитися, на яких засадах будувати співпрацю з КНР. «На даний момент в МЗС потрібно сісти серйозно за вироблення питань*— на яких принципах буде базуватися стратегічне співробітництво з Китаєм».



http://razumkov.org.ua

 

Черговий перерозподіл землі в Криму загрожує курортному потенціалу

Очевидно, переділ буде. І хоча б з тієї причини, що практично кожна друга земельна ділянка в Криму відводився з порушеннями.

http://razumkov.org.ua

 

Скасування тендерів для державних підприємств збільшить втрати бюджету

Український союз промисловців і підприємців спільно з Міністерством економіки підготував нову редакцію законопроекту про державні закупівлі, один з пунктів якого передбачає дозволити держпідприємствам купувати товари і послуги за власні кошти без проведення тендерних процедур. Чи варто дозволяти держпідприємствам придбання товарів і послуг без проведення тендерів?*— про це газета «Бизнес» запитала директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина.

Я проти того, щоб держпідприємства могли купувати товари і послуги, повз тендери. Мені не зовсім зрозуміла аргументація розробників законопроекту з приводу того, що гроші держпідприємств не є бюджетними коштами.

Безумовно, де-юре всі держпідприємства*— це незалежні суб’єкти господарської діяльності. Водночас не варто забувати, що вони були створені на кошти платників податків і левову частку прибутку зобов’язані перераховувати до держбюджету. Тому виводити кошти держпідприємств з-під дії закону про держзакупівлі недоцільно.

Слід усвідомлювати, що після скасування тендерів буде дуже проблематично проконтролювати ефективність використання держпідприємствами коштів, що витрачаються на покупку товарів і послуг. Нагадаю: більшість громадян не володіють достовірною інформацією про стан виконання прибуткової і витратної частин держбюджету, не говорячи вже про контроль за ефективністю використання коштів конкретного держпідприємства при закупівлі товарів і послуг. Тому скасування тендерів призведе до необґрунтованого збільшення витрат держпідприємств, а отже, і об’ємів бюджетних коштів, що направляються на закупівлю товарів.

Придбання окремими держпідприємствами дорогих іноземних автомобілів стає нормою. Не витримують критики і заяви ініціаторів подібних нововведень про те, що скасування тендерів дозволить підвищити конкурентоспроможність держпідприємства порівняно з приватними компаніями.

Неефективність діяльності держпідприємств криється у відсутності дієвих механізмів контролю, а не в обов’язку купувати товари на тендерах. Керівників приватних компаній контролюють співзасновники або акціонери. Якщо директор неефективно керуватиме приватною компанією, його звільнять. Теоретично подібні заходи відносно керівників держпідприємств можуть застосовувати чиновники окремих міністерств. Але даний механізм контролю не приносить плодів, оскільки система держуправління корумпована. Вихід*— вдосконалення тендерного законодавства.



http://razumkov.org.ua

 

Підтримка протесту Китаю проти Нобелівської премії суперечить прагненню України в ЄС

Нобелівський комітет Норвегії повідомив, що Китайська Народна Республіка і ще 18*країн, серед яких Україна, відмовилися відвідати церемонію вручення Нобелівській премії миру на знак протесту проти нагородження китайського дисидента Лю Сяобо. У ситуації з врученням Нобелівської премії миру Україна виявилася між двох вогнів*— Китаєм і Європейським союзом. Про це заявив «5*каналу» заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий,*— повідомляє мережеве видання «Главред».

«Україна насправді на шпагаті, на розтяжці. У нас є бажання будувати стратегічне партнерство з Китаєм, з Китаєм який він є, і ми водночас хочемо йти в Європейський союз, і там дещо інша позиція, яка відрізняється від нашої,*— це перше. Друге*— я не вірю в те, що не було вказівок послу, посол тут абсолютно ні до чого, зрозуміло, що вирішує центр*— це позиція дуже серйозна, політична позиція» ,*— заявив пан Чалий.

При цьому він зазначив, що Україні необхідно чітко визначитися, на яких засадах будувати співпрацю з КНР. «На даний момент в МЗС потрібно сісти серйозно за вироблення питань*— на яких принципах буде базуватися стратегічне співробітництво з Китаєм».



http://razumkov.org.ua

 

Вступ до Митного союзу з Росією невигідний Україні, а до союзу з ЄС ми не готові

Що більше відповідає інтересам України: вступ до ЄС чи Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном,*— на це питання відповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин під час опитування Київського інституту проблем управління імені Горшеніна. Знавець зазначив, що будь-яка форма об’єднання передусім має сенс тільки в тому випадку, якщо ринки, які об’єднуються, сильні, перспективні, стабільні.

«Ринки СНД не є такими. Росія, як і раніше, належить до країн дуже схильних до різного роду коливань. Я не бачу, що Україна виграє, якщо приєднається до Митного союзу. Так само позбавлені будь-яких підстав міфи про те, що незабаром ми будемо у Євросоюзі. Тому що, знову*ж таки, для Євросоюзу важлива країна не просто з якимись торговими умовами, а й надійність ринків, захист прав власності, стійкі інститути. Це все за рік не робиться. І тому стверджувати, що „скоро все буде”*— це, в кращому випадку, видавати бажане за дійсне»,*— вважає Василь Юрчишин.

Крім того, Василь Юрчишин зауважив, що входження України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном загрожує великими ускладненнями. «Він просто переб’є наші можливості входження до євроструктур. Бо умови Митного союзу відрізняються від умов входження до Євросоюзу, у тому числі, в сенсі того, що Україна є членом СОТ. Ми погіршимо наш торговий режим і нам доведеться виплатити значні штрафи в рамках системи*СОТ»,*— заявив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Правильно говорит. Чтобы попасть в клуб богатых, нужно пройти дресс код.
А в клубе нищих и тупых, мы всегда будем нищими и тупыми.

 

«Нафтогаз» розділять, щоби вкладати кошти у модернізацію*ГТС

2011*року планується реструктуризація компанії «Нафтогаз України» на три частини за видами діяльності: видобуток газу, транспортування, постачання на внутрішній ринок. Про це повідомила заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова. Вона уточнила, що реформа необхідна для поліпшення фінансового становища «Нафтогазу». Зобов’язання щодо розділення «Нафтогазу» українська влада взяла на себе ще за президентства Віктора Ющенка. Цього вимагали і МВФ, і Євросоюз,*— повідомляє «Независимая газета».

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко уточнив, що досі прибутковим у «Нафтогазі» був лише транзитний напрям. За його рахунок існували дочірні структури компанії, що займаються видобутком і постачанням газу. Пан Омельченко вважає, що поділ компанії дозволить прибутковій структурі припинити дотувати два збиткових напрями діяльності та вкладати кошти в модернізацію*ГТС.

Володимир Омельченко додає, що реорганізація*— не панацея. «Уряду доведеться йти на непопулярні заходи, скасовуючи пільги в негрошовій формі та систему дотацій, яка тільки заохочує корупцію. Якщо ринкові умови не будуть встановлені для всіх, реструктуризація „Нафтогаза” стане безглуздою»,*— зазначив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Митний союз із Росією невигідний Україні, а до союзу з ЄС ми не готові

Що більше відповідає інтересам України: вступ до ЄС чи Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном,*— на це питання відповів директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин під час опитування Київського інституту проблем управління імені Горшеніна. Знавець зазначив, що будь-яка форма об’єднання передусім має сенс тільки в тому випадку, якщо ринки, які об’єднуються, сильні, перспективні, стабільні.

«Ринки СНД не є такими. Росія, як і раніше, належить до країн дуже схильних до різного роду коливань. Я не бачу, що Україна виграє, якщо приєднається до Митного союзу. Так само позбавлені будь-яких підстав міфи про те, що незабаром ми будемо у Євросоюзі. Тому що, знову*ж таки, для Євросоюзу важлива країна не просто з якимись торговими умовами, а й надійність ринків, захист прав власності, стійкі інститути. Це все за рік не робиться. І тому стверджувати, що „скоро все буде”*— це, в кращому випадку, видавати бажане за дійсне»,*— вважає Василь Юрчишин.

Крім того, Василь Юрчишин зауважив, що входження України до Митного союзу з Росією, Білоруссю і Казахстаном загрожує великими ускладненнями. «Він просто переб’є наші можливості входження до євроструктур. Бо умови Митного союзу відрізняються від умов входження до Євросоюзу, у тому числі, в сенсі того, що Україна є членом СОТ. Ми погіршимо наш торговий режим і нам доведеться виплатити значні штрафи в рамках системи*СОТ»,*— заявив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

У 2011 році гривні не завадить девальвація до 8,10 за долар

Прогноз за курсом національної валюти, закладений в проекті бюджету на 2011*рік*— цілком реальний, і його коливання не передбачається, однак для української економіки була би більш корисна невелика девальвація,*— повідомляє мережеве видання «Ю-бі-ар».

«Курс гривні на рівні 7,95*гривень за долар в 2011*році*— це поміркований прогноз, який, незважаючи на зростання зовнішнього торгового дефіциту в наступному році, вдасться реалізувати завдяки припливу капіталу під Євро-2012.*Зовнішні борги у нас невеликі, тому вони не будуть вносити істотний дисбаланс курс національної валюти»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Втім, на думку знавця, Україні було*б корисно відійти від фіксованого курсу, який фактично існує зараз, і перейти до слабкої девальвації гривні. «Якщо зараз у нас курс 7,98*за долар, то в наступному році курс 8,10*гривень за долар позитивно позначився би на торговому балансі країни та купівельній спроможності громадян»,*— зазначив пан Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Дефіцит бюджету-2011 можна буде подолати скороченням витрат на владу

Український уряд здатний укластися в дефіцит, зафіксований в проекті бюджету на 2011*рік, скоротивши витрати на бюрократичний апарат,*— повідомив Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин телеканалу «Ю-бі-ар».

«За прогнозами влади дефіцит бюджету складе 3,08%.*Незрозуміло чи подані ці цифри з бюджетним дефіцитом „Нафтогазу”. Якщо йдеться безпосередньо тільки про держбюджет, то такий план цілком реальний»,*— вважає пан Юрчишин.

На думку знавця, показники вдасться виконати за умови, що уряд збільшить ефективність витрат: «Зараз ефективність витрат у нас вкрай низька. Тому якщо уряд, наприклад, скоротить витрати на бюрократію, то зазначений дефіцит буде цілком реально виконати. Тим більше враховуючи, що багато країн на наступний рік закладають набагато вищий дефіцит».



http://razumkov.org.ua

 

Адміністративна реформа: Янукович повторює шлях Кучми та Ющенка

В Адміністрації президента достиг план реформи державної влади. Відомо, що протягом місяця президент звільнить співробітників 40*відомств. Окрім держкомітетів і служб «під ніж» підуть міністерства,*— повідомляє газета «Комсомольская Правда».

«Схоже, Янукович пішов шляхом, який Україні давно радить обрати ЄС,*— говорить директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко. — Органи влади працюватимуть на основі тріади, яка передбачає перехід від галузевого принципу державного управління до функціонального: міністерства займаються політикою, агентства*— господарюванням, а інспекції та служби*— контролем. Це намагався зробити і Леонід Кучма, і Віктор Ющенко. Чи вийде у нинішнього президента втілити таку тріаду*— питання відкрите, і жоден знавець цього передбачити не може».



http://razumkov.org.ua

 

При повернення боргу «Росукренерго» врахували інтереси Фірташа, а не України

НАК «Нафтогаз України» доведеться повернути газовому посереднику «Росукренерго» 12,1*млрд. куб. м. природного газу. Як відомо, Верховний Суд України підтвердив правомірність рішень Міжнародного арбітражу у Стокгольмі. «Нафтогаз», РУЕ і «Газпром» уже домовились про схему повернення боргів*— повідомляє видання «Контракти».

«„Нафтогаз” міг би, наприклад, підписати мирову угоду на умовах реструктуризації боргу на десять років. Адже*ж домовляється компанія з іншими своїми кредиторами. Але, мабуть, цілі були інші. Наприклад, розплатитися в першу чергу з приватним акціонером, який фінансово підтримує Партію регіонів»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Український газовий монополіст і бюджет*— це сполучені посудини,*— каже знавець.*— Формально збиток завдано „Нафтогазу”, але фактично*— державній скарбниці». На його думку, з 12*млрд куб. м блакитного палива посередник продасть Європі 4–5 млрд, решту*— Україні, попередньо дочекавшись підвищення*цін.

Якщо в 2010*році середня ціна на газ для України склала 245*доларів за тис. куб. м, то в 2011,*за прогнозами Володимира Омельченка, вона підвищиться до*270.



http://razumkov.org.ua