Новини від центра Разумкова

Заява глави МЗС про відмову від вступу до НАТО не підкріплена діями

Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко випередив події із заявою про зняття питання вступу до НАТО. Директор міжнародних програм Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що Україна не готова забезпечувати свій позаблоковий статус,*— про це він заявив у коментарі «Газеті по-українськи».

«Важливо зрозуміти, що фраза „питання щодо членства в НАТО знімається з порядку денного” не є сенсацією. Питання про членство в НАТО на порядку денному ще ніколи не стояло для України. Тому власне і знімати нема чого. Стояло питання про приєднання до Плану дій стосовно підготовки до членства. Сьогодні це річна національна програма. Але мова йде про інше. Що ідея членства України в НАТО деструктивно впливає на ефективність зовнішньої політики»,*— вважає експерт.

«Я думаю, тут шановний Костянтин Іванович випереджає події. Тому що для цього треба спочатку внести зміни у законодавство, а потім уже міняти зовнішньополітичний курс на практиці. Ясно, що це буде зроблено найближчим часом. Очікується рішення РНБО стосовно затвердження проекту основ зовнішньої і внутрішньої політики, в якому буде закріплено позаблоковий статус України де-юре. Зрозуміло, що такі фрази зараз свідчить про те що будуть внесені зміни у стратегію національної безпеки і в інші важливі стратегічні документи, воєнну доктрину»,*— наголосив пан Чалий.

Він також висловив сподівання на те, що річна національна програма підготовки до членства в альянсі не буде згортатися нинішньою владою.

«Якщо курс на євроінтеграцію, що було підтверджено міністром, зберігається, то безпеку у Європі забезпечує саме НАТО. Якщо ми від цього відмовляємося, то ми ставимо під сумнів усю нашу базу співробітництва. Тепер уже не інтеграції, а саме співробітництва. Якщо ми відмовляємося від декларації бажання найскорішого членства у альянсі, то це нормальна позиція. Але якщо ми говоримо про згортання програми, то це буде деструктивна позиція. Тому що річна програма з підготовки до членства в НАТО на 80%*визначає реформування України. Реформування і підвищення стандартів, реформування сектору безпеки, боротьбу з корупцією, підвищення обороноздатності, питання, взагалі, громадянського суспільства, і навіть проведення демократично виборів. Якщо влада від цього відмовляється, то це інші питання. Але поки що, сподіваюсь, до цього не дійде»,*— зазначив*він.

На питання наскільки це може вплинути на співробітництво між північноатлантичним блоком та Україною, пан Чалий зазначив:

«Сьогодні у нас є річна національна програма підготовки до членства. Звичайно, ці документи співробітництва можуть коригуватися. Не хотілося*б щоб вони коригувались у бік згортання саме щодо розвитку демократії. А сама заява про позаблоковий статус, який буде закріплено*— сьогодні вона порожня. Вона не наповнена другою частиною фрази. Міністр мусив би сказати, що перше*— питання членства не стоїть на порядку денному, а друге, що ми виділяємо в 3*рази більше коштів на оборону країни, ми забезпечуємо, замість НАТО, перенавчання наших офіцерів, які звільняються у зв’язку зі скороченням армії, що ми беремо на себе утилізацію надлишкових боєприпасів, які становлять загрозу людям на складах. От тобі*б ця фраза була абсолютно доповнена. А так заява яка буде підхоплена ЗМІ, але яка мало що пояснює для розуміння ситуації»,*— наголосив знавець.



[http://razumkov.org.ua]

 

Круглий стіл: «Пріоритети реформування сектору безпеки і оборони України»

<img src=\"/upload/RT_bezpeka_26-5-2010.jpg\" border=\"0\"> 26*травня 2010*року в Українському домі проведено міжнародний круглий стіл Мережі партнерства Україна-НАТО: «Пріоритети реформування сектору безпеки і оборони України».

В роботі Круглого столу взяли участь перший заступник міністра оборони України Г.*Педченко, заступник голови СБУ В.*Породько, заступник генерального секретаря НАТО з питань оборонної політики та планування І.*Шедіві, голова Офісу зв’язку НАТО в Україні М.*Кожіел, а також представники країн НАТО, міністерств і відомств України, неурядові експерти.

Під час засідання було обговорено:

• головні здобутки попередніх етапів реформи;
• сучасні та майбутні виклики;
• пріоритети подальшого реформування;
• пріоритети співробітництва Україна-НАТО.

Учасники дискусії обмінялися думками стосовно стану справ у секторі безпеки та оборони України, оцінили головні здобутки, проблеми та виклики у сфері оборонної реформи, обговорили пріоритети подальшого реформування сектору безпеки та оборони, перспективи військового співробітництва Україна-НАТО та можливості залучення допомоги Україні з боку Альянсу.

Учасники відзначили, що попри певні зміни пріоритетів зовнішньої політики держави, співробітництво з НАТО в оборонній сфері зберігає свою виняткову актуальність, а стандарти НАТО це*— стандарти боєздатності армії та рівня соціального захисту військовослужбовців, досягнення яких має служити критерієм успіху воєнної реформи для керівництва держави.

На круглому столі було представлено інформаційно-аналітичні матеріали:

• Пропозиції до нової стратегічної концепції НАТО: Альянс, з яким ми прагнемо співпраці (ПДФ, 1 Мб)
• Прискорення оборонної реформи в Україні: пропозиції Верховному головнокомандувачу (ПДФ, 100 кб)
• Щорічник СІПРІ-2009:*озброєння, роззброєння та міжнародна безпека (ПДФ,*2,6 Мб).

Захід був організований Центром Разумкова спільно з Офісом зв’язку НАТО, Центром інформації та документації НАТО у рамках зустрічі на високому рівні Спільної робочої групи Україна-НАТО з питань оборонної реформи.



[http://razumkov.org.ua]

 

Начальник генштабу Свида звільнився під тиском

Начальник генштабу генерал Іван Свида подав заяву про відставку. Він не коментує свого рішення. Спостерігачі сходяться на думці, що Івана Свиду, якого на посаду призначив у 2009*році Віктор Ющенко, «вижило» з посади нове керівництво Міноборони,*— повідомляє газета «Україна молода».

«Це було власне рішення генерала Свиди відповідно до оприлюдненого змісту його рапорта,*— говорить провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник.*— Проте я впевнений, що таке рішення було прийняте генералом під певним тиском*— прямим або опосередкованим. Враховуючи короткий термін перебування Івана Свиди на посаді, виглядає нелогічним, коли начальник генштабу без жодних надзвичайних подій чи скандалів типу „Новобогданівки” так швидко йде у відставку».

Пан Мельник припускає, що розходження Івана Свиди та нового керівництва Міноборони чи президента у поглядах на реформування ЗСУ можуть стосуватися як фінансування війська, так і міжнародного співробітництва, зокрема формату відносин із НАТО. «Більш зрозумілими причини відставки генерала Свиди стануть тоді, коли президент призначить нового керівника генштабу. Тоді стане зрозумілим, які критерії висуваються новою владою до цієї посади».



[http://razumkov.org.ua]

 

Заява глави МЗС щодо НАТО свідчить про зміну зовнішньополітичного курсу

Міністр закордонних справ Костянтин Грищенко випередив події із заявою про зняття питання вступу до НАТО. Директор міжнародних програм Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що Україна не готова забезпечувати свій позаблоковий статус,*— про це він заявив у коментарі «Газеті по-українськи».

«Важливо зрозуміти, що фраза „питання щодо членства в НАТО знімається з порядку денного” не є сенсацією. Питання про членство в НАТО на порядку денному ще ніколи не стояло для України. Тому власне і знімати нема чого. Стояло питання про приєднання до Плану дій стосовно підготовки до членства. Сьогодні це річна національна програма. Але мова йде про інше. Що ідея членства України в НАТО деструктивно впливає на ефективність зовнішньої політики»,*— вважає експерт.

«Я думаю, тут шановний Костянтин Іванович випереджає події. Тому що для цього треба спочатку внести зміни у законодавство, а потім уже міняти зовнішньополітичний курс на практиці. Ясно, що це буде зроблено найближчим часом. Очікується рішення РНБО стосовно затвердження проекту основ зовнішньої і внутрішньої політики, в якому буде закріплено позаблоковий статус України де-юре. Зрозуміло, що такі фрази зараз свідчить про те що будуть внесені зміни у стратегію національної безпеки і в інші важливі стратегічні документи, воєнну доктрину»,*— наголосив пан Чалий.

Він також висловив сподівання на те, що річна національна програма підготовки до членства в альянсі не буде згортатися нинішньою владою.

«Якщо курс на євроінтеграцію, що було підтверджено міністром, зберігається, то безпеку у Європі забезпечує саме НАТО. Якщо ми від цього відмовляємося, то ми ставимо під сумнів усю нашу базу співробітництва. Тепер уже не інтеграції, а саме співробітництва. Якщо ми відмовляємося від декларації бажання найскорішого членства у альянсі, то це нормальна позиція. Але якщо ми говоримо про згортання програми, то це буде деструктивна позиція. Тому що річна програма з підготовки до членства в НАТО на 80%*визначає реформування України. Реформування і підвищення стандартів, реформування сектору безпеки, боротьбу з корупцією, підвищення обороноздатності, питання, взагалі, громадянського суспільства, і навіть проведення демократично виборів. Якщо влада від цього відмовляється, то це інші питання. Але поки що, сподіваюсь, до цього не дійде»,*— зазначив*він.

На питання наскільки це може вплинути на співробітництво між північноатлантичним блоком та Україною, пан Чалий зазначив:

«Сьогодні у нас є річна національна програма підготовки до членства. Звичайно, ці документи співробітництва можуть коригуватися. Не хотілося*б щоб вони коригувались у бік згортання саме щодо розвитку демократії. А сама заява про позаблоковий статус, який буде закріплено*— сьогодні вона порожня. Вона не наповнена другою частиною фрази. Міністр мусив би сказати, що перше*— питання членства не стоїть на порядку денному, а друге, що ми виділяємо в 3*рази більше коштів на оборону країни, ми забезпечуємо, замість НАТО, перенавчання наших офіцерів, які звільняються у зв’язку зі скороченням армії, що ми беремо на себе утилізацію надлишкових боєприпасів, які становлять загрозу людям на складах. От тобі*б ця фраза була абсолютно доповнена. А так заява яка буде підхоплена ЗМІ, але яка мало що пояснює для розуміння ситуації»,*— наголосив знавець.



[http://razumkov.org.ua]

 

Зміни до закону про зовнішню і внутрішню політику містить значні недоліки

Новий закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики є дуже недосконалим. Він є сумішшю різних ідей і не перекриває повністю всі сфери зовнішньої і внутрішньої політики, не вказує чітко на механізми впровадження і, в сутності, є засобом виконання передвиборчих обіцянок Януковича. Про це у коментарі новинній службі «ЗІК» повідомив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Виконання передвиборчих обіцянок*— це добре, але це треба робити професійно, відповідно, готуючи досконалі законопроекти»,*— зазначив*він.

За його словами, з закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики викидається пункт про інтеграцію в НАТО. Але у тій*же статті закону залишається твердження «при збереженні добросусідських відносин зі стратегічними партнером Російською Федерацією». Ця фраза повинна була регулювати рівновагу безпекових інтересів*— інтеграції в євроатлантичний простір і партнерських стосунків з Росією. Тепер виглядає так, що «добросусідські відносини з Росією» мають урівноважуватися з «членством в*ЄС».

«Пропонується вилучити з цього закону фразу про інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір. Тобто тепер взагалі невідомо, в який безпековий простір Україна інтегрується в майбутньому»,*— зазначив Валерій Чалий.

«Я не думаю, що питання законодавчого закріплення позаблокового статусу, що записано в 11*статті цього законопроекту, одразу вирішує всі питання, які пов’язані з безпекою»,*— вважає знавець.

Він звернув увагу на ще один момент: відповідно до прикінцевих положень цього законопроекту, інші законодавчі акти необхідно привести у відповідність до цього закону. Більше того, йдеться про перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади всіх нормативно-правових актів, які суперечать цьому закону.

«Тобто фактично йдеться про зміну стратегії національної безпеки, воєнної доктрини, йдеться про скасування державних програм. І виходячи з того, що в нас питання про вступ до НАТО не стояло на порядку денному, а стояло питання поглиблення співробітництва для підготовки в майбутньому до членства, то я думаю, що реально постраждають зараз ті документи, які регламентували у тому числі й співробітництво з НАТО»,*— зазначив пан*Чалий.



[http://razumkov.org.ua]

 

Влада пришвидшує місцеві вибори для зміцнення позицій у західних областях

Несподіване у своїй спішності рішення керівництва Партії регіонів наблизити в часі вибори в місцеві ради багато хто сприйняв як невпевненість влади у завтрашньому дні. Або глава держави може пришвидшувати оновлення місцевої влади не від страху втратити до весни підтримку виборців, а з відчуття сили,*— повідомляє газета «Киевские ведомости».

«Звичайно,*— зазначає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко,*— Янукович поспішає скористатися післявиборчою ейфорією, яка зменшуватиметься з кожним днем, що віддаляє нас від президентської кампанії». Раз вибори необхідно проводити (так прописано в Конституції і так вимагає ЄС), то, на думку політолога, для влади менш ризиковано зробити це в 2010*році, ніж навесні наступного*— коли в суспільстві накопичиться негативний потенціал, і вже доведеться звітувати за виконання передвиборних обіцянок. «Але це не виключає іншого, важливішого завдання*— зміцнення свого представництва в місцевих радах для виконання політики центру. Особливо це стосується західних областей, де сильний вплив опозиції».

Мета влади, на думку пана Якименка,*— провести в місцеві ради якомога більше своїх представників і отримати повний контроль над кожним регіоном. «Це і є ідеал стійкої централізованої влади, яким його бачить Партія регіонів і який втілює на практиці».



[http://razumkov.org.ua]

 

Зміни до закону про зовнішню і внутрішню політику містять значні недоліки

Новий закон про засади внутрішньої і зовнішньої політики є дуже недосконалим. Він є сумішшю різних ідей і не перекриває повністю всі сфери зовнішньої і внутрішньої політики, не вказує чітко на механізми впровадження і, в сутності, є засобом виконання передвиборчих обіцянок Януковича. Про це у коментарі новинній службі «ЗІК» повідомив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Виконання передвиборчих обіцянок*— це добре, але це треба робити професійно, відповідно, готуючи досконалі законопроекти»,*— зазначив*він.

За його словами, з закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики викидається пункт про інтеграцію в НАТО. Але у тій*же статті закону залишається твердження «при збереженні добросусідських відносин зі стратегічними партнером Російською Федерацією». Ця фраза повинна була регулювати рівновагу безпекових інтересів*— інтеграції в євроатлантичний простір і партнерських стосунків з Росією. Тепер виглядає так, що «добросусідські відносини з Росією» мають урівноважуватися з «членством в*ЄС».

«Пропонується вилучити з цього закону фразу про інтеграцію в євроатлантичний безпековий простір. Тобто тепер взагалі невідомо, в який безпековий простір Україна інтегрується в майбутньому»,*— зазначив Валерій Чалий.

«Я не думаю, що питання законодавчого закріплення позаблокового статусу, що записано в 11*статті цього законопроекту, одразу вирішує всі питання, які пов’язані з безпекою»,*— вважає знавець.

Він звернув увагу на ще один момент: відповідно до прикінцевих положень цього законопроекту, інші законодавчі акти необхідно привести у відповідність до цього закону. Більше того, йдеться про перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади всіх нормативно-правових актів, які суперечать цьому закону.

«Тобто фактично йдеться про зміну стратегії національної безпеки, воєнної доктрини, йдеться про скасування державних програм. І виходячи з того, що в нас питання про вступ до НАТО не стояло на порядку денному, а стояло питання поглиблення співробітництва для підготовки в майбутньому до членства, то я думаю, що реально постраждають зараз ті документи, які регламентували у тому числі й співробітництво з НАТО»,*— зазначив пан*Чалий.



[http://razumkov.org.ua]

 

Закріплення позаблокового статусу обмежить зовнішньополітичні можливості України

Законопроект президента Віктора Януковича про принципи внутрішньої і зовнішньої політики не знімає розбіжностей в українському суспільстві і продовжує розколювати країну. Про це заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий мережевому виданню «Рупор».

«Цей законопроект не знімає розбіжностей між Заходом і Сходом України, а навпаки*— створює проблеми»,*— підкреслив експерт. Крім того, переконаний Валерій Чалий, документ виглядає більше декларативним і непридатним до прямого втілення.

Знавець підкреслив, що Україна сьогодні де-факто є позаблоковою, і на цей статус ніхто не зазіхає. Але юридичне закріплення позаблокового статусу, якого хоче президент Янукович, «звужує зовнішньополітичний маневр України в майбутньому», підкреслив*він.

За словами Валерія Чалого, на нинішньому етапі розвитку нашої держави було*б доцільніше запровадити мораторій на перегляд зовнішньополітичного курсу і зміну державної мовної політики.



[http://razumkov.org.ua]

 

Умови угоди між «ТВЕЛ» та «Енергоатомом» досі невідомі громадськості

Російське підприємство «ТВЕЛ» та «Енергоатом» уклали довгострокову угоду на постачання ядерного палива, починаючи з 2011*року. Угоду укладено на весь час роботи українських АЕС. Водночас у «Енергоатома» підписано угоду з компанією «Вестінгауз» (США), за якою американці з того*ж 2011*року можуть отримати частину ринку: три блоки Південноукраїнської АЕС і до шести блоків інших АЕС,*— повідомляє новинна служба «Росбалт».

Виграш або програш Росії від підписання довгострокової угоди з Україною поки не зрозумілий. Про це заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін. «Поки що немає жодних відомостей навіть про строк цієї угоди, і я вважаю за неправильне посилатися тільки на одні ЗМІ, які опублікували дані, оскільки часто підтверджувалося, що ця інформація недостовірна. Таким чином, немає ясності, який саме контракт був підписаний і наскільки він вигідний двом країнам»,*— заявив*він.

За словами пана Саприкіна, для України залишається на часі питання знижки і ціни на паливо, чи залишається частка «Вестінгауза». «Це конкретні деталі, які насправді невідомі, тому тільки після того, як ми дізнаємося про них, можна буде говорити, хто виграв, хто програв»,*— підсумував*він.



[http://razumkov.org.ua]

 

Владі слід передбачити наслідки скуповування українських підприємств росіянами

Прихід Януковича-Азарова до влади для росіян як відкриття нового магазину*— першим покупцям знижка. От вони і почали скуповувати українські підприємства*— якнайбільше, якнайшвидше. А то, не дай Боже, акція закінчиться… Стало відомо про продаж російським інвесторам «Запоріжсталі», перед тим*— Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча, частки акцій «Індустріального союзу Донбасу»… А скільки підприємств перейшли у власність росіян тихцем, без зайвого галасу?*— повідомляє газета «Високий замок».

«Триває цілеспрямоване скуповування українських металургійних підприємств російською стороною. Те, що продаж „Запоріжсталі” відбувався за кошти „Внєшекономбанку” (головою спостережної ради якого є Владімір Путін), та й сума, за яку його придбали, вказує на те, що у цьому є й елемент політики. Якщо великий український бізнес втратить активи, це не зачепить інтересів пересічних людей, але економічні інтереси України постраждають. Адже 60%*українського ВВП*— експорт. А основна частка експорту*— металургійна і хімічна промисловість»,*— каже заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

«Виглядає, що ці підприємства скуповують, аби створити монополію. Концентруючи активи в одному холдингу, можна впливати на формування цін на всьому ланцюгу. Та й мати вплив на весь ринок. Цю ситуацію мав би уважно розглянути Антимонопольний комітет України. Та й влада мала*б проаналізувати, які наслідки можуть мати такі придбання»,*— вважає знавець.



[http://razumkov.org.ua]

 

Послання Януковича можна вважати стратегією країни на 5 років

Україна нині знаходиться у надскладній ситуації, однак готова до глибинних реформ. Здебільшого це будуть масштабні економічні перетворення. Про це заявив президент Віктор Янукович у посланні до українського народу,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

«Це послання мало концептуальний характер і, очевидно, може розглядатися як проголошення стратегії для країни на всю каденцію президента і навіть далі, оскільки деякі положення мають десятирічну перспективу»,*— вважає директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

Дослідник зазначає, що у посланні згадується і про пріоритетність розвитку громадянського суспільства, забезпечення правової рівності, гарантії прав опозиції, однак про дотримання і виконання цих та інших положень говорити поки складно. Його збентежило те, що у своєму виступі Янукович жодним словом не згадав про конституційну та адміністративну реформи та боротьба з корупцією згадувалося поспіхом, а не як пріоритет для держави.

Пан Якименко каже, що частково в цьому посланні президент повторив основні пункти передвиборчої програми. Втім більшість аспектів були більш прагматичні, ніж передвиборчі гасла, це стосується низки законопроектів і конкретних реформ, які збирається втілити Янукович.



[http://razumkov.org.ua]

 

У 2011 році становище українського війська значно погіршиться

Президент України Віктор Янукович відмовився виконувати передвиборчу обіцянку перевести з 2011*року українське військо на повністю контрактну форму служби. Таку думку в коментарі новинній службі «Лігабізнесінформ» висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

«Міністр оборони скоректував обіцянку Януковича, сказавши, що в Україні в 2011*році процес переходу на контрактну армію тільки почнеться. Та й сам президент підтвердив, що у нас цього року ніяких реформ не буде, а будуть лише заходи зі стабілізації становища. А бюджет, який виділено на оборону,*— він навіть не передбачає яких-небудь реформ»,*— зазначив пан Сунгуровський.

Відповідаючи на питання, чи міг Віктор Янукович під час президентських виборів не знати про те, що у країни немає грошей на реформи, дослідник зазначив: «Згадайте основи зовнішньої і внутрішньої політики, де передбачений позаблоковий статус. Хіба армія такої країни може бути контрактна? Позаблоковий статус*— це означає, що на наше військо покладається вся відповідальність за оборону. Іншими словами, чисельність армії повинна бути більшою. Отже, потрібно запроваджувати абсолютно іншу мобілізаційну систему. Потрібно підвищувати строкову службу до 2–2,5 років. От тепер спитаймо народ, а він готовий до цього?»*— поставив риторичне питання експерт.

«Люди „косять від армії”, а ми раптом повинні підняти до 2,5*років строкову службу. Чи зміг би Янукович виграти вибори з такою програмою? Звичайно ні»,*— наголосив пан Сунгуровський.

За словами військового знавця, з переозброєнням «взагалі кепсько». Микола Сунгуровський зазначає, що якщо тенденція збережеться, буквально за кілька років українські Збройні сили перетворяться на «беззбройні». «Купуються буквально одиниці модернізованих зразків. Я підкреслю: не нових, а модернізованих, стандартів ще колишнього Союзу. Нового нічого не немає. Техніка на 85%*відслужила свій термін, тобто вона перетворюється взагалі на чинник ризику. Йдуть, звичайно, процеси з утилізації боєприпасів, але дуже повільно. Отже я не виключаю нових „Новобогданівок” і „Броварів”. Потрібно різко міняти ставлення!»*— підкреслює дослідник.

За словами пана Сунгуровського, особливо з приходом нової влади загострилося питання з офіцерськими кадрами. «Пенсійні ініціативи, запропоновані урядом, теж не особливо доладні, вони посіяли паніку, що призвело до того, що молоді та старі офіцери просто подали у відставку»,*— зазначає фахівець.

Він підкреслив, що 2011*року «на армію чекає провал» через таку кадрову політику. «2010*року закінчуються контракти у 2,5*тис. офіцерів, а наступного року*— у 11*тис. офіцерів»,*— сказав експерт. За його словами, нова влада зробила все для того, щоб ліквідовувати хоч якусь мотивацію служити у війську, так що чекати поповнення годі. «Я підкреслю: нас чекає провал»,*— підсумував Микола Сунгуровський.



[http://razumkov.org.ua]

 

У 2011 році становище українського війська значно погіршиться

Президент України Віктор Янукович відмовився виконувати передвиборчу обіцянку перевести з 2011*року українське військо на повністю контрактну форму служби. Таку думку в коментарі новинній службі «Лігабізнесінформ» висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

«Міністр оборони скоректував обіцянку Януковича, сказавши, що в Україні в 2011*році процес переходу на контрактну армію тільки почнеться. Та й сам президент підтвердив, що у нас цього року ніяких реформ не буде, а будуть лише заходи зі стабілізації становища. А бюджет, який виділено на оборону,*— він навіть не передбачає яких-небудь реформ»,*— зазначив пан Сунгуровський.

Відповідаючи на питання, чи міг Віктор Янукович під час президентських виборів не знати про те, що у країни немає грошей на реформи, дослідник зазначив: «Згадайте основи зовнішньої і внутрішньої політики, де передбачений позаблоковий статус. Хіба армія такої країни може бути контрактна? Позаблоковий статус*— це означає, що на наше військо покладається вся відповідальність за оборону. Іншими словами, чисельність армії повинна бути більшою. Отже, потрібно запроваджувати абсолютно іншу мобілізаційну систему. Потрібно підвищувати строкову службу до 2–2,5 років. От тепер спитаймо народ, а він готовий до цього?»*— поставив риторичне питання експерт.

«Люди „косять від армії”, а ми раптом повинні підняти до 2,5*років строкову службу. Чи зміг би Янукович виграти вибори з такою програмою? Звичайно ні»,*— наголосив пан Сунгуровський.

За словами військового знавця, з переозброєнням «взагалі кепсько». Микола Сунгуровський зазначає, що якщо тенденція збережеться, буквально за кілька років українські Збройні сили перетворяться на «беззбройні». «Купуються буквально одиниці модернізованих зразків. Я підкреслю: не нових, а модернізованих, стандартів ще колишнього Союзу. Нового нічого не немає. Техніка на 85%*відслужила свій термін, тобто вона перетворюється взагалі на чинник ризику. Йдуть, звичайно, процеси з утилізації боєприпасів, але дуже повільно. Отже я не виключаю нових „Новобогданівок” і „Броварів”. Потрібно різко міняти ставлення!»*— підкреслює дослідник.

За словами пана Сунгуровського, особливо з приходом нової влади загострилося питання з офіцерськими кадрами. «Пенсійні ініціативи, запропоновані урядом, теж не особливо доладні, вони посіяли паніку, що призвело до того, що молоді та старі офіцери просто подали у відставку»,*— зазначає фахівець.

Він підкреслив, що 2011*року «на армію чекає провал» через таку кадрову політику. «2010*року закінчуються контракти у 2,5*тис. офіцерів, а наступного року*— у 11*тис. офіцерів»,*— сказав експерт. За його словами, нова влада зробила все для того, щоб ліквідовувати хоч якусь мотивацію служити у війську, так що чекати поповнення годі. «Я підкреслю: нас чекає провал»,*— підсумував Микола Сунгуровський.



[http://razumkov.org.ua]

 

Зовнішня політика України не тотожна зовнішній політиці Партії регіонів

Віктор Янукович виголосив послання до Верховної Ради і народу України, в якому, зокрема, окреслив зовнішньополітичні пріоритети держави. Того ж дня в парламенті був прийнятий за основу законопроект «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики України». Мережеве видання «Оглядач» попросило відповісти на питання, в якому напрямі веде Україну нова влада, заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

[http://razumkov.org.ua]

 

Через брак коштів Збройні сили більше торгуватимуть майном і землею

Зусилля Міноборони та Генерального штабу будуть зосереджені на продажу майна та землі через нестачу фінансування. Про це сказав директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський,*— повідомляє новинна служба*ІМК.

«Було дуже багато сказано, що Збройні сили загнані далі нікуди, фінансування здійснюється за залишковим принципом, структура витрат неефективна, всі кошти йдуть на проїдання»,*— сказав пан Сунгуровський. Але, за його словами, інакше бути не може, тому що армія «їсть великі гроші».

«А якщо в загальному обсязі бюджету, що виділено на цей рік, 13,4*млрд., майже 35%,*становить спеціальний фонд, який Збройні сили мають заробити самі для себе, то ті кошти, які відпущено по загальному фонду, вони й отримають, а зі спеціального отримають не більш ніж 20%,*і то в кінці року,*— пояснив Микола Сунгуровський.*— Причому така велика сума*— 34,8%* — говорить про те, що основні зусилля Міноборони та Генерального штабу будуть зосереджені саме на питаннях продажу майна та землі».



[http://razumkov.org.ua]

 

Позаблоковий статус не вирішує проблеми безпеки й обороноздатності

Стрімке зближення з Росією не могло не призвести до відмови від одного з головних програмних положень «помаранчевої» влади*— вступу до НАТО. І президент Янукович, і міністр закордонних справ Грищенко відкрито заявили, що питання про членство в НАТО для України зараз не на часі. Їхні слова знайшли практичне втілення в ухваленому в першому читанні законопроекті про основи зовнішньої та внутрішньої політики*— про євроатлантичну інтеграцію в ньому немає ні слова. Опозиціонери звинуватили команду Януковича в створенні загроз суверенітету країни. Які загрози несе відмова від євроатлантичної інтеграції і що буде з інтеграцією європейською*— про це часопис «Главред» запитав заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

Йдеться не лише про зняття з порядку денного питання про членство в НАТО. Я стверджую, що питання членства в НАТО для України жодного разу і не стояло на порядку денному. Для України було актуальне питання плану дій з підготовки членства в НАТО, який, по суті, є програмою реформування України. У перехідних положеннях законопроекту про основи зовнішньої і внутрішньої політики є фраза про забезпечення скасування міністерствами та іншими органами виконавчої влади тих актів, які суперечать цьому закону. Другий момент*- позиція позаблокового статусу як нібито альтернатива євроатлантичному курсу. У такому разі нашій країні доведеться для забезпечення своєї безпеки істотно підвищити витрати на армію, відмовитися від будь-яких розмов про армію контрактну тощо. При цьому Україна буде, я цитую закон, брати участь в удосконаленні і розвитку європейської системи колективної безпеки. Виникає питання: про яку систему йдеться? Експерти можуть чітко заявити, що на сьогоднішній день такої системи не створено. Тобто ми закладаємо пріоритетність участі в розвитку системи, якої немає.

Юридичне закріплення позаблоковості звузить наш геополітичний маневр на майбутнє, але не вирішує питання підвищення рівня безпеки і обороноздатності України. Всі ці зміни внесені з однією метою: викреслити з усіх нормативних актів слова про євроатлантичний вектор розвитку. В той*же час, говориться про збереження мети членства в ЄС*— я не розумію, як можна інтегруватися в частину геополітичного простору і не говорити про безпеку цього простору. Або це нерозуміння, або це небажання конкретизувати ці питання. Україна не зможе тривалий час триматися в сірій буферній зоні між двома військовими блоками*— з одного боку НАТО, з іншого*— ОДКБ на чолі з Росією. Так чи інакше, цей маятник кудись хитнеться.

Про загрози суверенітету, територіальній цілісності можна буде говорити після того, як ці стратегічні рішення будуть втілені, все залежатиме від практичної діяльності влади. Її результати поки що неочевидні, але тенденції*— цілком помітні. Проте я упевнений, що за деякий час Україна повернеться до євроатлантичного курсу. Нинішня пауза обумовлена і зміною влади в країні, і зовнішніми обставинами*— і ЄС, і США зараз більшою мірою зайняті внутрішніми проблемами. Адже саме курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію тільки й здатний об’єднати країну. І рішення по Чорноморському флоту, і інші угоди хоч і не несуть безпосередньої загрози територіальній цілісності, але істотно обмежують самостійність нашої країни в ухваленні рішень. Коли орієнтири знову зміняться, ми постанемо в невигідному світлі і перед Росією, і перед ЄС, як країна, яка не може виконувати всі свої зобов’язання.

Мета Росії по відношенню до України*— максимально зберегти на неї свій вплив. В той*же час, в Україні є сили, які можуть цьому завадити,*— зокрема, підприємці, які мають серйозні ділові інтереси на Заході, опозиційні політичні сили тощо. Найближчими місяцями варто чекати максимального тиску на Україну з боку Росії, яка, користуючись поки що великим рівнем довіри населення до влади, намагатиметься «протиснути» вигідні для себе рішення, які інша частина населення не сприймає.



[http://razumkov.org.ua]

 

Позаблоковий статус не вирішує проблеми безпеки й обороноздатності

Стрімке зближення з Росією не могло не призвести до відмови від одного з головних програмних положень «помаранчевої» влади*— вступу до НАТО. І президент Янукович, і міністр закордонних справ Грищенко відкрито заявили, що питання про членство в НАТО для України зараз не на часі. Їхні слова знайшли практичне втілення в ухваленому в першому читанні законопроекті про основи зовнішньої та внутрішньої політики*— про євроатлантичну інтеграцію в ньому немає ні слова. Опозиціонери звинуватили команду Януковича в створенні загроз суверенітету країни. Які загрози несе відмова від євроатлантичної інтеграції і що буде з інтеграцією європейською*— про це часопис «Главред» запитав заступника генерального директора Центру Разумкова Валерія Чалого.

Йдеться не лише про зняття з порядку денного питання про членство в НАТО. Я стверджую, що питання членства в НАТО для України жодного разу і не стояло на порядку денному. Для України було актуальне питання плану дій з підготовки членства в НАТО, який, по суті, є програмою реформування України. У перехідних положеннях законопроекту про основи зовнішньої і внутрішньої політики є фраза про забезпечення скасування міністерствами та іншими органами виконавчої влади тих актів, які суперечать цьому закону. Другий момент*— позиція позаблокового статусу як нібито альтернатива євроатлантичному курсу. У такому разі нашій країні доведеться для забезпечення своєї безпеки істотно підвищити витрати на армію, відмовитися від будь-яких розмов про армію контрактну тощо. При цьому Україна буде, я цитую закон, брати участь в удосконаленні і розвитку європейської системи колективної безпеки. Виникає питання: про яку систему йдеться? Експерти можуть чітко заявити, що на сьогоднішній день такої системи не створено. Тобто ми закладаємо пріоритетність участі в розвитку системи, якої немає.

Юридичне закріплення позаблоковості звузить наш геополітичний маневр на майбутнє, але не вирішує питання підвищення рівня безпеки і обороноздатності України. Всі ці зміни внесені з однією метою: викреслити з усіх нормативних актів слова про євроатлантичний вектор розвитку. В той*же час, говориться про збереження мети членства в ЄС*— я не розумію, як можна інтегруватися в частину геополітичного простору і не говорити про безпеку цього простору. Або це нерозуміння, або це небажання конкретизувати ці питання. Україна не зможе тривалий час триматися в сірій буферній зоні між двома військовими блоками*— з одного боку НАТО, з іншого*— ОДКБ на чолі з Росією. Так чи інакше, цей маятник кудись хитнеться.

Про загрози суверенітету, територіальній цілісності можна буде говорити після того, як ці стратегічні рішення будуть втілені, все залежатиме від практичної діяльності влади. Її результати поки що неочевидні, але тенденції*— цілком помітні. Проте я упевнений, що за деякий час Україна повернеться до євроатлантичного курсу. Нинішня пауза обумовлена і зміною влади в країні, і зовнішніми обставинами*— і ЄС, і США зараз більшою мірою зайняті внутрішніми проблемами. Адже саме курс на європейську і євроатлантичну інтеграцію тільки й здатний об’єднати країну. І рішення по Чорноморському флоту, і інші угоди хоч і не несуть безпосередньої загрози територіальній цілісності, але істотно обмежують самостійність нашої країни в ухваленні рішень. Коли орієнтири знову зміняться, ми постанемо в невигідному світлі і перед Росією, і перед ЄС, як країна, яка не може виконувати всі свої зобов’язання.

Мета Росії по відношенню до України*— максимально зберегти на неї свій вплив. В той*же час, в Україні є сили, які можуть цьому завадити,*— зокрема, підприємці, які мають серйозні ділові інтереси на Заході, опозиційні політичні сили тощо. Найближчими місяцями варто чекати максимального тиску на Україну з боку Росії, яка, користуючись поки що великим рівнем довіри населення до влади, намагатиметься «протиснути» вигідні для себе рішення, які інша частина населення не сприймає.



[http://razumkov.org.ua]

 

Зміни до Конституції передбачатимуть централізацію влади

На основі старої, здавалося*б, слабкої форми влади будується новий режим. Інститут президентства стає сильнішим, вибудовуються відносини прямого підпорядкування «глава держави*— глава уряду». І для цього не було потрібно жодних нових законів! А чи потрібно міняти Конституцію?*— запитує газета «Киевские ведомости».

На недавній зустрічі в Міністерстві юстиції з німецькими дослідниками на пряме питання: «У чому суть майбутніх конституційних поправок?» представники відомства відповіли плутано. Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, який був свідком розмови, пояснює, що швидше за все, оточення глави держави з’ясовує, скільки повноважень він справді може на себе перетягнути, і це потім буде закріплено в законі. В кожному разі, тема «автономізації уряду» і децентралізації влади, вважає знавець, зараз не на часі. Можливі поправки будуть націлені лише на її якнайбільшу централізацію і зосередження.




[http://razumkov.org.ua]

 

Міжнародна конференція «Україна в системі європейської безпеки: виклики та перспектив

<img src=\"/upload/1276084029_file.jpg\" align=\"baseline\">8*червня 2010*року Центр Разумкова та Інститут міжнародних питань та зовнішньої політики Іспанії (INCIPE), провели за підтримки фонду «Відродження» міжнародну конференцію «Україна в системі європейської безпеки: виклики та перспективи».

З української сторони в конференції взяли участь народні депутати України, представники уряду, профільних міністерств, апарату Ради національної безпеки і оборони, державних і неурядових дослідницьких установ,*ЗМІ.

З іспанської сторони*— представники Інституту міжнародних питань та зовнішньої політики, МЗС Іспанії, Сенату, провідних іспанських аналітичних інститутів.

Конференція складалася з таких тематичних розділів:

• Нові підходи до зміцнення стабільності й безпеки в Європі;
• Відносини у трикутнику Росія*— Україна*— НАТО/ЄС;
• Потенціал партнерства Україна-ЄС.

[http://razumkov.org.ua]

 

Нафтогаз не поспішатиме повертати газ Росукренерго за рішенням Стокгольмського суду

Стокгольмський арбітражний суд зобов'язав Нафтогаз повернути компанії Росукренерго вилучені ним на початку 2009 року 11 млрд. куб. м. газу. Про те, чи зможе Україна оскаржити це рішення і чи вистачить у держави ресурсів, газеті «Взгляд» розповів провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

http://razumkov.org.ua