Новини від центра Разумкова

Передумови та наслідки акцій протесту проти податкового кодексу

Влада не очікувала такого масового, масштабного, і головне, загальнонаціонального протесту.

http://razumkov.org.ua

 

Колишній прем’єр Бельгії вірить у вступ України до ЄС

Голова партії фламандських лібералів та демократів, колишній прем’єр-міністр Бельгії Ґі Ферхофштадт відвідав Україну на запрошення фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» і взяв участь в обговоренні «ЄС: статус-кво та амбіції на майбутнє» у Дипломатичному клубі. Своїм враженням про виступ пана Ферхофштадта для читачів газети «День» поділився заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Перш за все, хотів би сказати, що колишній прем’єр-міністр Бельгії нині є Головою Альянсу лібералів і демократів у Європейському парламенті. А це третя за кількістю депутатська група. Він представляє сьогодні не тільки і не стільки європейську бюрократію, як європейську прогресивну думку та політику. І його позиції цікаві не лише в Україні, а й в усьому світі. Його запрошують до багатьох країн Європи, та й загалом усюди, від США до Китаю.

Бачення Ферхофштадтом майбутнього Європейського Союзу абсолютно сходиться, на мою думку, з нашими бажаннями. Він бачить Євросоюз як більш інтегроване утворення зі своїми політиками, включно навіть із такою єдиною оборонною політикою, дуже потужною, що може стати, як він сказав, одним зі стовпів у самому НАТО. Тобто це така суттєва європейська складова, що є посиленою з більшою відповідальністю та фінансуванням безпеки в Європі. При цьому, говорячи про її ефективність, він зазначає, що армія має бути ефективною, а не зовні ефектною лише за кількістю. Це також збігається з нашим баченням розвитку збройних сил в Україні. А головне, що він бачить Європу в майбутньому як один із центрів впливу, який мусить конкурувати з новими центрами впливу, і в цьому сенсі він бачить Європу більш цілеспрямованою, з єдиною позицією. Це не означає, що буде єдиний бюджет чи єдина в усьому стандартизація, але, на його думку, має бути більш консолідованим процес виборів депутатів, який має бути переведеним на багатонаціональний рівень. Зрозуміло, що всі ці тенденції: сильна Європа, Європа без кордонів, Європа, де дотримуються права меншин та нових націй,*— це все те, що приваблює Україну.

Хоч сьогодні не було прямої відповіді щодо перспектив приєднання України до ЄС, але він залишається оптимістом щодо цього. Очевидно, сьогодні зрозуміло, що найближчі десять років несерйозно вести ці дискусії, оскільки нам слід насамперед зробити своє домашнє завдання.

А він є тією людиною, що будує стратегію і стратегічне бачення. Чому його думка є цінною? Все-таки він уже сорок років є діячем європейської політики. Людина десять років була прем’єр-міністром, здатна до активного спілкування й цілком відкрита до обміну думками. Він дуже чудово розуміє, що відбувається в Україні. І його проголошені позиції в Європарламенті та статті в українських медіа свідчать про те, що йому відомо, як зберегти баланс між демократією і стабільністю, між бажанням зберегти перспективні відносини на всіх напрямках зі збереженням курсу європейської інтеграції України.



http://razumkov.org.ua

 

Росії не шкода нафти для стримування «Одеси-Бродів»

Росія погодилася збільшити постачання нафти*в Україну до 18*млн. тонн на рік. У цій «нафтовій феєрії» на перше місце виходить бідолашний трубопровід «Одеса-Броди». Якщо експлуатувати його в аверсному режимі, для України відкривається можливість зіграти одну з головних ролей диверсифікації потоків палива до Центральної Європи. Росія прагне утриматися на імперському троні, для цього створюються певні блокувальні проблеми розвитку тих процесів, які її не влаштовують,*— повідомляє новинна служба УНІАН.

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко зазначає, що «ЄС каспійську нафту вигідніше гнати нашими трубами. Що дорожче барель, то у відсотковому співвідношенні дешевший транзит. За нинішніх цін, які протримаються мінімум рік-два, економічна доцільність*— 100*дол., все, що вище*— спекуляції, і з урахуванням кризи транспортну складову європейці вимушені враховувати. В принципі, добудова до Плоцька*— це для ЄС створення економічно вигідного для транспортування нафтопроводу, даний проект не тільки політичний , але й економічний. Здешевлення транспортування*— об`єктивна необхідність».

Щодо несподіваної згоди Росії підвищити об`єм потоку нафти до України, то, за словами знавця, «збільшувати постачання і каспійської нафти, і російської ми можемо до певних об`ємів. Просто не буде місця в трубі. Ми можемо наповнити „Одесу-Броди” повністю, але потім потрібно подавати в „Дружбу” і качати далі. Іншими словами, забиваючи повністю „Дружбу”, Росія не дає можливості наповнити „Одесу-Броди”. У договорах про постачання нафти з РФ, швидше за все, домовлений рівень по нижній маржі. Головне для них зараз*— виштовхнути звідти каспійську нафту, тому об’єми і збільшуються. Іншими словами, що більше ми активізуватимемо „Одесу-Броди”, то більше вони завантажуватимуть „Дружбу”».



http://razumkov.org.ua

 

Закінчення «перезавантаження» відносин Росія-США — поганий знак для України

Договір зі США щодо протиракетної оборони та проблеми з його ратифікацією Конгресом США стали причиною загострення відносин між Вашингтоном і Москвою. Практично одночасно, як прем’єр Володимир Путін у своїх виступах у західній пресі й по телебаченню, а слідом за ним і президент Медведєв у посланні Федеральним зборам заговорили про нову гонку озброєнь. До того*ж, у своїй статті в газеті «Зюддойче цайтунґ» Путін ще й погрожував Європі проблемами з постачанням енергоресурсів. На прохання газети «День» своїми оцінками становища поділився заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Речі, які пролунали в інтерв’ю Путіна, в такій інтерпретації не вперше озвучуються російським керівництвом. Востаннє про це заявляв президент Мєдвєдєв у Лісабоні під час ради «Росія-НАТО». І, відверто кажучи, мене дещо здивувала ця позиція, яка дослівно звучала так: «Або ми повноцінно беремо участь і відповідаємо за вирішення тих чи інших проблем, або ми*ж не беремо участі взагалі. А якщо ми не беремо участі взагалі, то зі зрозумілих причин змушені будемо захищатися».

Це свідчить про те, що перезавантаження, яке, здавалося*б, триває далі, все*ж таки не виключає кризи довіри між Росією та США. Звичайно, частина цього перезавантаження, договір про обмеження наступальних озброєнь, який сьогодні складно проходить ратифікацію в самих Сполучених Штатах. А я нагадаю, Росія домоглася в цьому договорі ув’язки питань скорочення наступальних озброєнь із питаннями протиракетної оборони. Все це говорить про те, що сьогодні, по-перше, пробуксовує й питання нового етапу роззброєнь і зниження напруженості, а, по-друге, це перші сигнали про те, що перезавантаження, мабуть, закінчується.

Я*б сказав, що для України це поганий сигнал. У тому сенсі, що будь-яка мілітаризація або недосягнення результату щодо демілітаризації для України, яка відмовилася від третього за величиною ядерного потенціалу і яка сьогодні має реальний дефіцит безпеки. Я впевнений, що заявлена позаблоковість цей дефіцит не долає, а навпаки збільшує. Для нас це ситуація, яка лише підсилює загрози для України.

Що стосується двосторонніх стосунків США й Росії. Судячи з інтерв’ю Путіна Леррі Кінґу, де він наполягав на тому, що США не повинні втручатися до внутрішньої ситуації в Росії у зв’язку з позицією, яку було озвучено з закритих документів американських дипломатичних відомств опублікованих сайтом «Вікілікс» можна зробити такі висновки. По-перше, в сторін немає розуміння руху до єдиної якоїсь демократичної моделі. Кожен іде своїм шляхом, а значить, це теж є чинником, який не сприяє подоланню недовіри один до одного. По-друге, Путін, чітко визначив, що подальше внутрішнє будівництво держави в його розумінні залишатиметься таким самим. У лютневій депеші міністр оборони Роберт Ґейтс у бесіді з французьким урядовцем назвав Росію «олігархією під керівництвом спецслужб».

Підбиваючи підсумки, я скажу, що для України це привід задуматися. Із одного боку, це проблема, а з іншого*— шанс. Раніше фахівці наголошували, що перезавантаження стосунків між США й Росією може статися за рахунок третіх країн. Але тепер складається враження, що таке перезавантаження закінчується.

Що стосується можливих висновків для української влади. Сьогодні існує дефіцит в Україні як стратегії зовнішньої політики, так і стратегії забезпечення національної безпеки. Якщо найближчим часом і буде підготовлено якісь документи, то це буде корисно. Але головне, що у сьогоднішньої влади, по-перше, немає розуміння важливості складової суверенітету та безпеки в загальних пріоритетах будівництва держави та суспільства. По-друге, немає розуміння того, яким чином сьогодні фактично наповнювати заявлену наразі декларативну лінію на позаблоковість із подолання дефіциту безпеки через стратегічні партнерства, що прозвучало в Китаї. По-третє, головні орієнтири та інтереси зосереджено на дуже близькій перспективі. Практично сьогодні дуже важко говорити про спроможність державних структур у плані аналізу реальних загроз і пропозицій щодо їхньої мінімізації. Все це призводить до того, що, на жаль, ми часто перебуваємо поза грою й гадаю, що найближчим часом кардинально ситуація тут не змінитися.



http://razumkov.org.ua

 

Склалися сприятливі умови для добудови «Одеси-Бродів» до Ґданська

Польща планує укріплювати свою енергетичну безпеку за рахунок поглиблення співпраці з Україною. Розмови щодо розбудови даного нафтопроводу спливають на поверхню дипломатичних перемовин між двома країнами постійно. Однак практичних результатів поки що мало. Чим викликане нинішнє бажання поляків повернутися до цього питання? Які вигоди отримає Україна в разі успішної реалізації проекту? Про це газета «День» запитала провідного експерта енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка.

Така заява ґрунтується переважно на політичній основі. Викликана вона конкретними діями Росії, яка серйозно взялася за розробку та запуск Балтійської трубопровідної системи-2*(БТС-2).*Поляків це особливо хвилює. Як тільки ця систем запрацює, то по ній підуть значні обсяги транзиту російської нафти, яка сьогодні транспортуються (зокрема й через польську територію) в Центральну Європу по нафтопроводу «Дружба». Росія вдається до такого кроку, бо втілює в життя свою енергетичну стратегію, якою передбачено зменшення своєї транзитної залежності від інших країн. Польща*ж намагається компенсувати втрати від транзиту російських енергоносіїв.

Крім того, аргументом на користь реанімації ідеї продовження нафтопроводу «Одеса*— Броди» до Ґданська може послужити й придбання польськими інвесторами нафтопереробного заводу в Литві. Завод є, але не вистачає достатньої кількості нафти для його успішної роботи.

За таких умов добудова нафтопроводу «Одеса*— Броди» дуже доречна і вигідна для України справа. Для нас це означає можливість транспортувати ще більше каспійської нафти не тільки в Польщу, а й у Словаччину, Угорщину, Німеччину. Це сприятиме суттєвому збільшенню завантаженості вітчизняної нафтотранспортної системи. Нагадаю, що пропускна спроможність української нафтотранспортної системи становить близько 114*мільйонів тонн на рік, але сьогодні реально використовується 20–25% цього потенціалу. Добудова нафтопроводу до Ґданська збільшить транзит нафти українською територією приблизно на 15–20 мільйонів тонн нафти на рік. І тоді Україна може розраховувати на перекачку близько 50*мільйонів тонн нафти на*рік.

На мій погляд, сьогодні склалися сприятливі умови для добудови нафтопроводу. Але для цього Україна та Польща мають остаточно домовитися. Польська сторона повинна виявити політичну волю, щоб зрештою перейти від слів до справи. Головна проблема на шляху втілення проекту, на мій погляд, з польського боку. Польща має гарантувати закупівлю певних обсягів каспійської нафти (з Азербайджану та Казахстану). Тільки після цього можна створювати консорціум для добудови нафтопроводу, залучати кредит для будівництва. На жаль, раніше польська влада багато говорила про цей проект, але фактично нічого не робила. За моїми підрахунками, для добудови нафтопроводу «Одеса*— Броди*— Ґданськ» потрібно близько мільярда доларів. Процес будівництва можна завершити за два роки. Тобто якщо Україна та Польща таки дійдуть остаточної згоди в цьому питанні 2011*року, то добудований нафтопровід може запрацювати вже 2013*року. Саме на той час Росія планує запустити вже згадану БТС–2.



http://razumkov.org.ua

 

Україна головуватиме в ОБСЄ, але власних ідей поки немає

В Астані триває перша після 11-річної перерви рада ОБСЄ. Перший день ознаменувався суперечкою між учасниками, перш за все представниками Росії*та США. Україна віддала перевагу ролі спостерігача, хоча в робочих моментах підтримувала сторону РФ. Не виключено, що російські ініціативи просуватимуться і в 2013*році, коли головувати в ОБСЄ буде Україна,*— повідомляє газета «Коммерсант».

«Україні вже зараз потрібно виробити програму та пріоритети свого головування в ОБСЄ. Але ми не маємо своїх ініціатив, що стосуються роботи цієї організації і, по суті, йдемо у фарватері російських ідей»,*— вважає Валерій Чалий, заступник гендиректора Центру Разумкова. Пан Чалий вважає, що одним із завдань українського головування стане інституційне посилення ОБСЄ, зокрема отримання статусу міжнародної організації, про що Віктор Янукович згадав у виступі на раді.



http://razumkov.org.ua

 

Розбіжності всередині ОБСЄ заважають їй бути ефективною

Пориву під час зустрічі на вищому рівні ОБСЄ в Астані не відбулося, можливо, тому, що туди входять надто різні країни за політичною моделлю правління та відповідно різними підходами до вирішення безпекових питань.

http://razumkov.org.ua

 

Викриття на сайті «Вікілікс» порушує проблему відкритості зовнішньої політики

Колишній заступник міністра закордонних справ, нині заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий, коментуючи в інтерв’ю Бі-Бі-Сі розкриття дипломатичного листування США на сайті «Вікілікс», зокрема заяви про тиск Росії на Азербайджан з тим, аби не визнавати Голодомор геноцидом українського народу, та можливий тиск Росії, аби не допустити вступу України до НАТО, сказав, що Росія активно протидіяла вирішенню цих питань на міжнародному рівні.

http://razumkov.org.ua

 

Через створення СП «Газпром» зашкодить розробці Чорноморського шельфу

«Нафтогаз» та «Газпром» домовилися про створення двох спільних підприємства щодо видобутку газу, заявляють у «Газпромі». Йдеться про спільний видобуток метану з вугільних пластів в Україні, а також розробку родовищ на шельфі Чорного моря. Втім, на думку деяких знавців, це радше бажання продемонструвати, що українсько-російські домовленості просуваються. До того*ж, зазначають фахівці, створення таких підприємств не вигідне Україні, адже таким чином її енергетична залежність від Росії посилюватиметься,*— повідомляє Радіо «Свобода».

За допомогою таких проектів, на думку експерта з енергетичних питань Центру Разумкова Володимира Омельченка, «Газпром» хоче запобігти приходу в Україну іноземних інвестицій. «Більш доцільно залучати до реалізації проектів із видобутку вуглеводнів в українській частині чорноморського шельфу західні компанії, які володіють відповідними технологіями,*— зазначає Володимир Омельченко.*— Адже ми знаємо, що „Газпром” не володіє такими технологіями. Метою цього проекту може бути саме те, що „Газпром” хоче попередити прихід іноземних інвестицій в Україну в цій галузі. Оскільки у першу чергу „Газпром” зацікавлений збільшувати поставки російського газу в Україну».



http://razumkov.org.ua

 

У Чорноморському регіоні Україні варто шукати підтримку, незалежну від ЄС

Румунія є найбільш проблемним сусідом України. «Патроном» Румунії в ЄС є Франція, Італія та Іспанія, які не зацікавлені в розширенні ЄС на Схід. Можливо тому Бухарест тримає на замку кордон з Україною, не соромлячись лобової конкуренції на Дунаї і Чорному морі. Завдання України*— змінити правила гри. У 2011*році Україна головуватиме в міжнародній комісії із захисту річки Дунай, що є прекрасним шансом просування інтересів України в Дунайському регіоні,*— повідомляє газета «Власть денег».

«Існує низка проектів Організації чорноморського економічного співробітництва, і є Чорноморський банк торгівлі та розвитку при ньому, але насправді багато проектів цієї організації не фінансуються. Ось через цю організацію Україні й варто було*б намагатися втілювати проекти в Чорноморському регіоні. Оскільки у випадках, коли буде йтися про європейське фінансування проектів, орієнтованих на ЄС, Брюссель радше обере для реалізації Румунію, а не Україну з її невизначеною як політичною, так і економічною політикою»,*— вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

У суспільства зростає бажання будувати стосунки з владою на рівних

Утримання влади передбачає і відповідальність, у тому числі за непопулярні рішення, серед яких, зокрема, Податковий кодекс, що вже викликав хвилю протестів по всій країні. Як політика партії влади впливає на стан суспільства і в чому суть наявних у ньому процесів? Про це директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко розповів газета «Крымская правда».

http://razumkov.org.ua

 

Проблема в тому, що зовнішня політика України знову зміниться, коли зміниться влада

Останнім часом Україна зробила кілька жестів, які свідчать про зміни зовнішньополітичного курсу. Але на скільки довгостроковим це буде, залежить від розвитку політичної ситуації в Україні. Я переконаний, якщо прийде новий президент, новий парламент, ці питання можуть бути розглянуті і змінене законодавство.

http://razumkov.org.ua

 

«Часткові гарантії» Газпрому поки що лише на словах

Україна отримала часткові гарантії від ВАТ «Газпром» щодо транзиту 112*млрд. кубометрів газу на рік протягом п’яти років. Як зазначив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко, зараз домовленість «Нафтогазу» із «Газпром» досягнута лише на словах, тому про реальні гарантії говорити поки що зарано,*— повідомляє мережеве видання «Економічна правда».

«Вони ще не отримали гарантію, бо гарантією має бути внесення змін до чинного контракту про транзит природного газу на період з 2009*до 2019*року»,*— зауважив знавець.*

Щодо отримання «Нафтогазом» авансу за транзит газу, на думку пана Омельченка, насамперед, ця угода викликана дуже складним фінансовим станом НАКу. «Нема чим розраховуватися за природний газ, і тому „Нафтогаз” вимушений був піти на те, щоби взяти позику в „Газпрому”. „Газпромові” це вигідно, оскільки через цей кредит на шиї „Нафтогазу” ще сильніше затягнеться боргова петля. А ми знаємо, що фактично „Нафтогаз” зараз перебуває у стані „штучного дихання”»,*— каже пан Омельченко.

«Насправді, „Газпром” чудово розуміє, що у зв’язку із введенням з 2012*року „Північного потоку” буде значно зменшене прокачування природного газу простором України, тому „Газпром” і не вносить зміни до транзитної угоди»,*— зазначив фахівець.*

На думку пана Омельченка, нинішня заява про гарантії*— «просто піар-кампанія прес-служби Мінпаливенерго про те, які у міністерстві гарні керівники, чого вони домоглися». «Насправді*— посилюється боргова петля на шиї „Нафтогазу” і більше нічого. І жодних гарантій тут нема, оскільки довгостроковий контракт на транзит газу залишився незмінний»,*— підсумував Володимир Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Перезавантаження відносин Заходу з Росією не повинно відбуватися за рахунок України

Останнім часом Україна зробила кілька жестів, які свідчать про зміни зовнішньополітичного курсу. Але на скільки довгостроковим це буде, залежить від розвитку політичної ситуації в Україні. Я переконаний, якщо прийде новий президент, новий парламент, ці питання можуть бути розглянуті і змінене законодавство.

http://razumkov.org.ua

 

США дозволять службу гомосексуалістів у війську, Україні зарано

У США планують скасувати заборону на службу гомосексуалістів в армії. Фахівці вважають, що це не позначиться на боєздатності збройних сил. Втім, в Україні вважають, що у війська досить інших проблем,*— повідомляє газета «Комментарии».

На думку провідного експерта військових програм Центру Разумкова Олексія Мельника сьогодні в армії, як і в українському суспільстві загалом, рівень терпимості до людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією набагато нижчий, ніж у західних країнах. Це зумовлено багатьма причинами, в тому числі нормами християнської моралі, культурними звичаями. До речі, в Радянському Союзі гомосексуалісти переслідувались у кримінальному порядку. Навряд чи й сьогодні суспільство готове достатньо толерантно сприймати таких людей.

«Я не є активним борцем з такими явищами, але не впевнений, що Україні потрібен американський досвід», — говорить знавець. За словами пана Мельника, дискусії про сексуальну орієнтацію військовослужбовців у США велися впродовж кількох десятків років. І першим етапом вирішення проблеми стало ухвалення правила «не питай, не кажи». Натомість, за словами пана Мельника, перед українською армією зараз стоять значно важливіші проблеми.



http://razumkov.org.ua

 

Через зміни зовнішньої політики та брак коштів ЗСУ тупцює на місці

Попри те, що що військо України існує майже два десятки років, воно досі не визначилося з напрямом свого розвитку. Причина*— часта зміна зовнішньої політики владою України. Або її відсутність. За минулі 9*місяців нова влада також не запропонувала армії визначеної концепції розвитку,*— повідомляє мережеве видання «Подробности».*

«Навряд чи слід казати про які-небудь серйозні зміни, враховуючи прогнозні показники фінансування оборонних видтків, затверджені урядом. Згідно з документом, суттєвого збільшення фінансування армії не передбачається, а тому не варто розраховувати на якісний прорив у розвитку ЗСУ. За рахунок чого будуть виконуватися обіцянки про закупівлю нових озброєнь, нарощування бойової підготовки, будівництва житла і т.*ін.?»

Навіть з тими грошима, які уряд виділяє війську, в Міноборони поводяться невміло. «Серйозну занепокоєність викликає перегляд пріоритетів створення нових видів озброєння. Замість літаків АН-70*і кораблів класу „Корвет” Міністерство оборони України й надалі буде закуповувати танки, хоча будь-який військовий фахівець і не фахівець сьогодні скаже, що ефективність застосування танків в умовах сучасної війни досить сумнівна»,*— зазначає Олексій Мельник.



http://razumkov.org.ua

 

З 1 січня можна питати президента, чому армія досі не контрактна

Чи можна армії прожити с бюджетом в 8 млрд.грн., а офіцеру - з зарплатою прибиральниці? Що робити з контрактниками? Чи готове українське військо до повномасштабної війни, якщо за останні майже двадцять років не отримувало нових озброєнь? Провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Главком», присвяченій цим питанням

http://razumkov.org.ua

 

Ухвалення податкового кодексу покзаало, що влада може поступатися

Після Нового року депутати можуть повернутися до редагування податкового кодексу. Віктор Янукович заявив, що не виключає варіант перегляду тексту кодексу на початку 2011*року з тим, щоб без поспіху внести в нього потрібні поправки, які відобразять потреби держави та інтереси громадян. Свою оцінку ухваленню Податкового кодексу газеті «День» висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.
*
«На мою думку, один із головних наслідків ухвалення Податкового кодексу*— часткове визнання владою раціональності вимог підприємців. Це дуже добрий знак, який показує підприємництву, що діалог у напрямку »бізнес-влада«*— вже не порожні слова. Бо раніше рух був тільки односторонній»,*— зазначив пан Юрчишин.*

http://razumkov.org.ua

 

Втрати України від врегулювання з «Росукренерго» — близько 900 млн. дол.

Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко
Підрахував для видання*«Коммерсантъ», що втрати України від повернення газу компанії «Росукренерго» складуть близько 900*млн доларів.

Пан Омельченко нагадує, що 11*млрд. кубометрів газу були куплені за домовленістю екс-прем’єра Юлії Тимошенко по 154*дол. за тисячу кубометрів. А тепер «Нафтогаз України» закуповує паливо по*230 доларів.



http://razumkov.org.ua

 

Від нового податкового кодексу найбільше постаждав середній бізнес

Найбільший недолік кодексу*— це те, що не видно істотних змін як в адмініструванні, так і в інструментах стимулювання

http://razumkov.org.ua