Новини від центра Разумкова

План безвізового режиму з ЄС — це кілька років невтомної роботи

Під час зустрічі на вищому рівні Україна-ЄС затверджено план дій із введення безвізового режиму. Якщо українська влада проявлять політичну волю, то українці зможуть вільно їздити в країни ЄС вже у 2012*році,*— повідомляє мережеве видання «Ю-бі-ар».

«План дій розрахований на перспективу. Затверджено низку дій, які українська влада повинна здійснити у внутрішній політиці, щоб отримати безвізовий режим. В першу чергу йдеться про адаптацію українського законодавства до міжнародного права: треба провести низку заходів, пов’язаних з міграційними процесами, контроль на кордонах повинен проходити в рамках вимог ЄС, запровадити біометричні закордонні паспорти»,*— повідомив Михайло Пашков, директор міжнародних програм Центру Разумкова.

Цей план дій розрахований на певний період, і для його здійснення потрібна політична воля керівництва країни й узгоджені дії всіх гілок влади. «З боку ЄС буде проводиться моніторинг того, як виконується цей план дій. За попередніми оцінками бажано, щоб цей безвізовий режим з ЄС був запроваджений до 2012*року»,*— вважає пан Пашков.



http://razumkov.org.ua

 

На наступних виборах Ради, мера Києва та Президента влада гратиме з правилами

Останні події свідчать про те, що наступні парламентські вибори, не зважаючи на певні протиріччя із Конституцією, все ж таки відбудуться 2012 року. Цього ж року спливає термін повноважень Київського міського голови. Окрім того, 2015 року на нас чекають чергові президентські вибори. Мережеве видання «Оглядач» попросило директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка поділитися своїми оцінками щодо того, хто стане «улюбленцем Фортуни» або політичної доцільності під час цих перегонів.

http://razumkov.org.ua

 

На виборах Ради, мера Києва та Президента влада гратиме з правилами

Останні події свідчать про те, що наступні парламентські вибори, не зважаючи на певні протиріччя із Конституцією, все ж таки відбудуться 2012 року. Цього ж року спливає термін повноважень Київського міського голови. Окрім того, 2015 року на нас чекають чергові президентські вибори. Мережеве видання «Оглядач» попросило директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка поділитися своїми оцінками щодо того, хто стане «улюбленцем Фортуни» або політичної доцільності під час цих перегонів.

http://razumkov.org.ua

 

У створенні Європейської ПРО Україна та Росія є є конкурентами

Політики та знавці досить стримано оцінюють реальну можливість залучення України до створення єдиної системи протиракетної оборони в Європі. Напередодні про таку можливість заявила у Варшаві Секретар РНБО України Раїса Богатирьова. Аналітики попереджають, що проблемою на цьому шляху може стати технічна неготовність українських радарів, а також конкуренція з Росією, — повідомляє новинна служба Бі-бі-сі.

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий сказав, що нині важливим питанням є, наскільки українські РЛС технічно можуть вписатися в загальну систему європейської ПРО, як вона бачиться НАТО. «Питання в тому, наскільки ці пропозиції будуть сприйняті в Росії і в наших західних партнерів. Оскільки Росія ухвалила рішення вийти з цих систем, по суті вони утримуються насамперед Україною. Сьогодні важко сказати, як це може бути вирішено технічно. Кілька років тому це було реалістично».

Дехто з військових знавців каже, що російська сторона після отримання права участі у створенні ПРО почала натякати на технічну неефективність українських РЛС, що вони, мовляв, не підходять під параметри НАТО, що альянсу начебто потрібні не радари, а розміщення ракетних установок, як це планувалося свого часу в Польщі.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський висловив переконання, що нині виникає проблема конкуренції між Україною та Росією. «Українські радари могли б бути включені до європейської системи ПРО, але за умов їхньої модернізації. Оскільки їхня участь в цій системі потребує й інформаційної, і управлінської, і технологічної сумісності із загальною системою, не йдеться про завтрашній день. Укладення Угоди щодо створення ПРО*— це також не питання на завтра».

Військові фахівці твердять, що перешкодою на шляху до залучення українських РЛС є і принципова суперечка між Росією і США у проблемі визначення оцінок загроз і способів застосування ПРО. Микола Сунгуровський нагадує, що завданням ПРО залишається захист від стратегічної зброї Ірану, яка може з\'явитися в цій країні вже в найближчі роки.

У Центрі Разумкова вважають, що участь України у створені ПРО була б вигідна Києву у тому сенсі, що нині Росія намагається утримувати Україну у своїй тіні, не допускаючи ухвалення самостійних рішень. Тому Україна повинна шукати можливості показати себе і проявити як надійного партнера у міжнародних взаєминах.



http://razumkov.org.ua

 

Доля податкового кодексу найбільше залежить від протестувальників

Доля Податкового кодексу зараз залежить від того, наскільки серйозно люди налаштовані стояти до кінця. Таку думку під час прес-конференції висловив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко,*— повідомляє мережеве видання «Ю-бі-ар».

«Доля Податкового кодексу і протестувальників залежить від того, наскільки серйозно люди налаштовані стояти до кінця. Якщо вони вже пішли цим шляхом, то все залежить від їхньої наполегливості і того, на що вони готові»,*— сказав пан Якименко, коментуючи масові протести в Україні проти Податкового кодексу, ухваленого Верховною Радою України 18*листопада 2010*року.

Також він зазначив, що вчорашня риторика свідчить про те, що Президент схильний підписати Податковий кодекс. «Його умовили підписати»,*— зазначив Юрій Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Україні та Росії буде важче домовитися в економічній царині, ніж у гуманітарній

У Москві триває чергове засідання україно-російської міждержавної комісії на рівні президентів. Хоча офіційно про порядок денний переговорів Дмітрія Мєдвєдєва та Віктора Януковича практично нічого не повідомляється, проте знавці впевнені, що головними темами стануть газові проблеми й інтереси російських підприємців в Україні.

«Україно-російські відносини вже багато років залишаються сферою, в якій тісно переплетені співпраця, партнерство та конфліктність. Як раніше, так і зараз є багато питань, які не можуть бути вирішені самими лише заклинаннями про дружбу»,*— зазначив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

На його думку, планомірна робота і складний пошук компромісів між Україною та Росією зараз часто сприймаються як охолодження відносин із двох причин: «По-перше, завершився період надпропозицій з боку України: якщо в питаннях продовження термінів базування флоту або в гуманітарній сфері команда Януковича з легкістю йшла на поступки, то там, де справа стосується економічних інтересів і національної безпеки, офіційний Київ зважує кожен крок і діє обережно. По-друге, інформаційний супровід такого важливого напряму зовнішньої політики, як відносини, з Росією не витримує жодної критики. Готуються засідання міждержавної комісії, переговори глав держав*— а інформації немає, чиновники відбиваються загальними фразами».



http://razumkov.org.ua

 

У створенні європейської ПРО Україна та Росія є конкурентами

Політики та знавці досить стримано оцінюють реальну можливість залучення України до створення єдиної системи протиракетної оборони в Європі. Напередодні про таку можливість заявила у Варшаві Секретар РНБО України Раїса Богатирьова. Аналітики попереджають, що проблемою на цьому шляху може стати технічна неготовність українських радарів, а також конкуренція з Росією, — повідомляє новинна служба Бі-бі-сі.

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий сказав, що нині важливим питанням є, наскільки українські РЛС технічно можуть вписатися в загальну систему європейської ПРО, як вона бачиться НАТО. «Питання в тому, наскільки ці пропозиції будуть сприйняті в Росії і в наших західних партнерів. Оскільки Росія ухвалила рішення вийти з цих систем, по суті вони утримуються насамперед Україною. Сьогодні важко сказати, як це може бути вирішено технічно. Кілька років тому це було реалістично».

Дехто з військових знавців каже, що російська сторона після отримання права участі у створенні ПРО почала натякати на технічну неефективність українських РЛС, що вони, мовляв, не підходять під параметри НАТО, що альянсу начебто потрібні не радари, а розміщення ракетних установок, як це планувалося свого часу в Польщі.

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський висловив переконання, що нині виникає проблема конкуренції між Україною та Росією. «Українські радари могли б бути включені до європейської системи ПРО, але за умов їхньої модернізації. Оскільки їхня участь в цій системі потребує й інформаційної, і управлінської, і технологічної сумісності із загальною системою, не йдеться про завтрашній день. Укладення Угоди щодо створення ПРО*— це також не питання на завтра».

Військові фахівці твердять, що перешкодою на шляху до залучення українських РЛС є і принципова суперечка між Росією і США у проблемі визначення оцінок загроз і способів застосування ПРО. Микола Сунгуровський нагадує, що завданням ПРО залишається захист від стратегічної зброї Ірану, яка може з\'явитися в цій країні вже в найближчі роки.

У Центрі Разумкова вважають, що участь України у створені ПРО була б вигідна Києву у тому сенсі, що нині Росія намагається утримувати Україну у своїй тіні, не допускаючи ухвалення самостійних рішень. Тому Україна повинна шукати можливості показати себе і проявити як надійного партнера у міжнародних взаєминах.



http://razumkov.org.ua

 

Проблеми створення нової архітектури європейської безпеки

Процес створення АЄАБ – саме процес, а не скоростигле рішення про створення організації – є, у принципі, корисним, з точки зору усунення розбіжностей поглядів на безпеку в Європі.

http://razumkov.org.ua

 

Європарламент нагадує, що вступ до ЄС неможливий без демократичних реформ

Європейський парламент 25*листопада 2010*року ухвалив резолюцію щодо України. Реакція та подальші дії влади на резолюцію покажуть щирість задекларованого прагнення України до ЄС*— таку думку висловив директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков у коментарі мережевому виданню «Голос Ю-ей».

Відповідаючи на запитання чому Європарламент пом’якшив резолюцію попри раніше заявлений проект рішення, знавець наголосив, що причиною тому стали останні події як в самій Україні, так і зустріч на вищому рівні Україна-ЄС. «З одного боку врахована трохи позиція української сторони. З іншого боку*— мали вплив чергові результати Саміту Україна-ЄС, що відбувся у листопаді»,*— пояснив пан Пашков.

Він додав, що одними з основних моментів у резолюції можна назвати приділення уваги важливості діалогу Україна-ЄС, окреслення «європерспектив» України, а з іншого боку зафіксовано низку проблем, пов’язаних з рівнем розвитку демократії в країні. «Тому на мою думку рівень, характер та специфіка відносин з ЄС у більшості буде визначатися рівнем забезпечення прав та свобод в Україні. Це взаємопов’язані процеси на мій погляд»,*— сказав знавець.

Водночас, він наголосив, що резолюцію можна розцінювати як певний сигнал для української влади: «Як влада задекларувала стратегічним пріоритетом приєднання України до ЄС, то по більшості досягнення цієї мети визначатиметься результатами демократичної трансформації українського суспільства».

Також Михайло Пашков відзначив, що саме реакція влади на резолюцію та подальші її дії у цьому напрямку і стануть критерієм відвертості і продуктивності руху України до Євросоюзу, тобто заявленого владою курсу.



http://razumkov.org.ua

 

Українські РЛС можуть не взяти в європейську ПРО — надто дорого

Наша країна хоче приєднатися до системи протиракетної оборони Європи. Для цього ми навіть запропонували використовувати дві вітчизняні установки радіолокації, які зараз простоюють. Військові фахівці не сумніваються, що участь в цьому грандіозному проекті для української сторони економічно вигідно. Правда, уточнюють, що наша морально і фізично застаріла техніка навряд чи когось зацікавить,*— повідомляє газета «Известия».

Варто зазначити, що Україна вже не вперше намагається прилаштувати свої радари. «Були неодноразові відвідини і представників НАТО, і представників США, але далі конференцій і розмов справа не пішла. Вбудовування в європейську систему ПРО наших установок вимагає дуже великих фінансових вливань, адже потрібно провести серйозну модернізацію техніки»,*— сказав Микола Сунгуровський, директор військових програм Центру Разумкова.

Він також вважає, що окрім нових робочих місць і розвитку інфраструктури українських міст, де розташовані станції, участь в системі дає нам гарантії безпеки. «В першу чергу країни-учасниці оборонятимуть себе. Тобто летить ракета*— її потрібно так збити, щоб уламки не падали на територію країни. Якщо Україна не є учасником, то на нас може падати і ракета, й уламки»,*— впевнений знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Повернення боргу «Росукренерго» зашкодить бюджету, але не балансу газу

Верховний суд України зобов’язав НАК «Нафтогаз України» віддати 12,1*млрд. доларів компанії «Росукренерго». Повернення боргу завдасть збитків для Державного бюджету України щонайменше на 1,3*млрд. дол. Про це заявив провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей».

«Оскільки ми знаємо, що на закупівлю природного газу НАК „Нафтогаз” фактично кредитувався з боку Державного бюджету і державних банків, і в будь-якому разі повернення цих коштів несе величезні збитки для Державного бюджету. Це може бути як мінімум 1,3*млрд. дол»,*— зазначив*він.

Знавець додав, що тим не менш, повернення цього боргу вплине на баланс газового сектору не так і критично. «Якщо ми бачимо цю ситуацію, в якій знаходиться український бюджет, то бачимо, що існує величезний дефіцит. Хоча, з одного боку, Україна закачала достатню кількість обсягу природного газу в сховища. В принципі, якщо 5,3*млрд. кубометрів газу будуть повернуті компанії РУЕ, це дійсно вплине на баланс газового сектору, але не так критично»,*— пояснив*він.

При цьому пан Омельченко зауважив, що існують закон №606*від 1999*року «Про виконавче впровадження», а також закон 2005*року «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств ПЕК». «Цими документами, фактично, можна призупинити дію виконання цих умов та на достатній термін уникнути дисбалансу Державного бюджету»,*— підсумував фахівець.

«Повернення заборгованості перед „РосУкрЕнерго” не має відбуватись доти, поки не буде прояснена картина щодо повернення боргу 1,7*млрд. дол. з боку „Газпрому”. Тобто, поки ця схема не буде узгоджена і поки „Газпром” не дасть гарантії, що він поверне ці кошти, мені здається ні в якому разі не можна погоджуватись»,*— наголосив*він.

На думку експерта, якщо погодитись, то обов’язково слід підписати «мирову угоду». «Або якщо компанія „РУЕ” не погодиться її підписувати, власне, питання про реструктуризацію боргів, необхідно вдатися до законодавчого відтермінування виплат»,*— підсумував пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Збільшенням цін на електрику для населення «розвантажують» промисловість

Днями нам підклали ще одну бомбу, яка порве наш гаманець*— уряд України розглядає можливість двократного збільшення цін на електроенергію для населення з квітня 2011*року, і в подальшому на 39%*з серпня 2011*року,*— повідомляє новинна служба УНІАН.

Провідний експерт енергетичних питань Центру Разумкова Сергій Дяченко вважає, що логіка підвищення тарифу в електроенергетиці така*ж, як і в газовій сфері. «Піднімаються тарифи, щоби скасувати перехресне субсидування. Нинішній розрив не є позитивним моментом. Політику в цьому питанні важко знайти, це відбувається в усьому світі».

«У нас інша проблема*— щойно приватизована промисловість одержує надприбуток, вона не завжди починає себе вести адекватно. Теоретично, ідеалізована картинка, згідно з підручником, має бути наступною*— підприємства одержують хороший прибуток, вкладають в розвиток, модернізацію, впровадження нових технологій, знижують собівартість і починають більше виробляти, підвищувати зарплати, соціалку. На практиці*— надприбуток відразу виводять в офшори, на ці гроші купуються футбольні клуби, літаки, газети, пароплави і фінансується політика. Так, принаймні, чинили наші металургійні комбінати, коли були надвисокі ціни на метал»,*— сказав знавець.

Пан Дяченко говорить, що підвищення тарифів*— одна з умов МВФ, «але на практиці немає впевненості, що одержаними коштами наша промисловість розпорядиться адекватно».

Що*ж до енергоринку, то, за словами знавця, існує не лише перехресне субсидування між населенням і промисловістю, воно діє і між галузями*— атомна платить за теплову, яка зараз, до речі, буде приватизована і, швидше за все, вітчизняними олігархами.



http://razumkov.org.ua

 

Для відродження хімпрому потрібна прискорена приватизація

Для відродження української хімічної промисловості у посткризовий період потрібна її прискорена приватизація. Таку думку висловив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин у коментарі мережевому виданню «Голос Ю-ей».

«Єдиним виходом сьогодні, якщо ми дійсно хочемо щоб хімічна галузь поступово підіймалася, є активна і, можливо, навіть прискорена приватизація»,*— сказав*він.

За словами фахівця, держава сьогодні не має вільних коштів для вкладення в хімічну промисловість і вони найближчим часом не з’являться. Становище поглиблюється тим, що світова економіка, як і українська, лише починає виходити з кризи. А будь-які інвестиційні проекти, у будь-якій галузі, вимагають значних витрат.

Водночас він додав, що на кризу у хімічній промисловості негативно впливає подорожчання енергоресурсів, газу, інших сировинних ресурсів. Тому, вважає пан Юрчишин, питання приватизації та залучення інвесторів, у тому числі й іноземних, є важливим і актуальним та потребує якнайшвидшого втілення.



http://razumkov.org.ua

 

Україна купувала в Росії більше газу, ніж було потрібно

Україні слід скорочувати споживання газу. Як повідомляє новинна служаб «Реґнум», про це заявив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий на конференції в Санкт-Петербурзі «Головування Польщі в Євросоюзі і перспективи східної політики*ЄС».

На його думку, стільки газу, скільки Україна отримує сьогодні від Росії їй не потрібно з погляду енергоефективності. «Нам не потрібно стільки газу, скільки ми останнім часом брали від Росії. Це зацікавленість лобістських структур. На неврахованих постачаннях заробляються гроші»,*— заявив пан Чалий в ході обговорення.

Він нагадав, що згідно зі стратегією розвитку енергетики України до 2030*року, керівництво країни планує протягом 20*років скоротити обсяги постачань газу з Росії «до 10*млрд куб. м. в рік», тобто в п’ять разів. Відповідно до стратегії, до 2030*року баланс газу повинен скласти до 25*млрд куб.*м.

«Залежність України від газу не дає позбутися сировинної моделі розвитку країни. А потрібно виходити на ефективнішу енергетичну модель. Тому потрібно скоротити закупівлю газу»,*— підкреслив Валерій Чалий.



http://razumkov.org.ua

 

Збільшенням цін на електрику для населення «розвантажують» виробників

Днями нам підклали ще одну бомбу, яка порве наш гаманець*— уряд України розглядає можливість двократного збільшення цін на електроенергію для населення з квітня 2011*року, і в подальшому на 39%*з серпня 2011*року,*— повідомляє новинна служба УНІАН.

Провідний експерт енергетичних питань Центру Разумкова Сергій Дяченко вважає, що логіка підвищення тарифу в електроенергетиці така*ж, як і в газовій сфері. «Піднімаються тарифи, щоби скасувати перехресне субсидування. Нинішній розрив не є позитивним моментом. Політику в цьому питанні важко знайти, це відбувається в усьому світі».

«У нас інша проблема*— щойно приватизована промисловість одержує надприбуток, вона не завжди починає себе вести адекватно. Теоретично, ідеалізована картинка, згідно з підручником, має бути наступною*— підприємства одержують хороший прибуток, вкладають в розвиток, модернізацію, впровадження нових технологій, знижують собівартість і починають більше виробляти, підвищувати зарплати, соціалку. На практиці*— надприбуток відразу виводять в офшори, на ці гроші купуються футбольні клуби, літаки, газети, пароплави і фінансується політика. Так, принаймні, чинили наші металургійні комбінати, коли були надвисокі ціни на метал»,*— сказав знавець.

Пан Дяченко говорить, що підвищення тарифів*— одна з умов МВФ, «але на практиці немає впевненості, що одержаними коштами наша промисловість розпорядиться адекватно».

Що*ж до енергоринку, то, за словами знавця, існує не лише перехресне субсидування між населенням і промисловістю, воно діє і між галузями*— атомна платить за теплову, яка зараз, до речі, буде приватизована і, швидше за все, вітчизняними олігархами.



http://razumkov.org.ua

 

Cуперечності інфляційного управління

Монетарні інструменти залишаються мало дієвими і не можуть мати помітного впливу на управління інфляційними процесами.

http://razumkov.org.ua

 

Влада сприйняла протести проти Податкового кодексу і робитиме висновки

Президент України Віктор Янукович не міг не ветувати Податковий кодекс. Таку думку в коментарі «Газеті по-українськи» висловив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

«Те що він заветував Податковий кодекс*— це означає, що ці акції протесту сприйняті серйозно і вони побачили в цьому небезпеку для подальшої стабільності і саме тому пішли на діалог, і саме тому Янукович поїхав на Майдан. Це невеличка, але перемога громадянського суспільства. І в цій ситуації він не міг вчинити по іншому. Глава держави мав зберегти своє обличчя»,*— підкреслив аналітик

Знавець також переконаний, що Верховна Рада підтримає оновлений варіант Податкового кодексу. «Кодекс буде ухвалено у зміненому вигляді з урахуванням поправок президента. Я думаю, що йти проти президента, долаючи вето, та беручи всю відповідальність на себе ніхто не буде»,*— переконаний Юрій Якименко.

Пан Якименко також не виключає, що Віктор Янукович найближчим часом вдасться до кадрових висновків стосовно авторів Податкового кодексу, «але вони не будуть стосуватися прем’єр-міністра, а можуть стосуватися віце-прем’єрів і нижче. Це стосується тих, про кого говорять підприємці: Тігіпка, Ярошенка, Бродського»,*— зазначив політолог.

Водночас Юрій Якименко допускає, що за провал Податкового кодексу ніхто не відповість. «Можливо усе залишиться на своїх місцях і політична складова не буде врахована. Тобто буде дана відповідь, що економічні вимоги задоволені, а політичні вимоги це, як кажуть вже інша площина»,*— підкреслив він, зазначивши, що на сьогоднішній день чиновники можуть з однаковою ймовірністю як піти у відставку так і залишитися.

За його словами, рішення глави держави буде залежати від того чи знайдуться серед представників владної команди ті, хто хотіли*б їх посунути.

Фахівець також зазначив, що протест підприємців дасть поштовх до появи партій, які будуть представляти інтереси малого та середнього бізнесу. «Малий та середній бізнес мають бути представлений у парламенті. Це мають врахувати у своїх програмних засадах діючи партії. В іншому разі з’являться нові політичні сили»,*— підсумував Юрій Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Розробка чорноморського шельфу гальмується хабарниками, а не екологами

Українська та кримська влада заявляють, що автономія стоїть на порозі значних змін у транспортній галузі, розвитку газотранспортної сфери і багато чого іншого. На прохання газети «Крымская правда» своїми оцінками поділився провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

— У жовтні 2010*року було підписано протокол про наміри між державною компанією «Чорноморнафтогаз» і китайською національною експортно-імпортною корпорацією про будівництво плавучої бурової установки для розробки Чорноморського шельфу. Які перспективи спільної розробки шельфу з Китаєм?

Багато компаній бажають вкладати в розробку Чорноморського шельфу мільярди, але вони хочуть чітко знати, що їхні права як інвесторів захищені. Рівень розвіданості запасів шельфу не перевищує 2–3%, і є ризик, що будуть витрачені величезні гроші на буріння свердловин, а вони виявляться порожніми. А ще інвестори побоюються нашої бюрократичної системи, точніше, її корумпованості, історія з американською кампанією «Венко» тому приклад. Менталітет чиновників простий: що я особисто отримаю від цих інвестицій? Але інвесторам складно пояснити, чому влада не може створити законодавче поле для залучення іноземних грошей в розробку шельфу, хоча це до 2020*року забезпечило*б енергетичну безпеку Криму і значної частини півдня України. За оцінками, в південній частині Чорного моря може видобуватися понад 10*мільярдів кубометрів газу в рік. Україна тупцює на місці, а в тій*же Румунії підписані контракти на розробку шельфу з провідними світовими компаніями.

— Як може позначення видобутку нафти й газу на курортній складовій Криму, особливо з урахуванням наслідків нафтової катастрофи в Мексиканській затоці?

Єдиний спосіб для України стабілізувати видобуток енергоресурсів*— розробка Чорноморського шельфу, оскільки приріст видобутку нафти й газу в світі на 70%*відбувається за рахунок шельфових родовищ. Якщо будуть проведені серйозні експертизи, ризики можна звести до мінімуму. Розробка газу не така небезпечна, а приблизно 80%*прогнозованих запасів на шельфі складає саме газ. Питання мінімізації екологічної загрози необхідно вирішувати на рівні Ради національної безпеки і оборони України. Наприклад, парламент Хорватії заблокував будівництво нафтопроводу через територію країни, оскільки доходи, які він міг принести, незіставні з доходами від туризму. Якщо туризм дає цій країні десятки мільярдів доларів, то труба може принести лише сотні мільйонів. Туристична сфера теж може приносити економіці Криму мільярди доларів, але не завтра. Відмовлятися від розробки шельфу не можна. І потрібно враховувати, що наші технології дозволяють видобувати газ на глибині не більше ста метрів, а на шельфі видобуток можливий лише на глибині тисячі метрів. Ні російські, ні українські компанії не в змозі цим займатися. Китаю простіше втілювати свої проекти в тому*ж Туркменістані. Тому без західних інвесторів не обійтися.



http://razumkov.org.ua

 

Цензура є, але влада відчуває межу, яку поки не переходить

Практично кожен представник чинної влади встиг заявити про відсутність і неможливість цензури. Тим часом громадяни вважають інакше. Результати всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова у вересні-жовтні 2010*року, свідчать про те, що більшість українців бачить цензуру в засобах масової інформації, — повідомляє мережеве видання «Телекритика».

Чи справді таким гострим є відчуття дискомфорту від відсутності свободи слова та проявів цензури в засобах масової інформації? «Якщо громадська думка констатує обмеження свободи слова, це значить, що людей турбує ця проблема,*— коментує заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко.*— Якщо люди кажуть, що певний показник знизився, значить, їм чогось не вистачає. Лише 10%*вважають свободу слова повною, 4,3%* — відносно високою, а 5%*констатують, що вона відсутня взагалі».

Михайло Міщенко констатує: ситуація є кращою в порівнянні з епохою Кучми, а суспільство і журналістська спільнота демонструє опір спробам «закручування гайок» у сфері медіа. Найбільшу небезпеку становить не політична цензура влади, а цензурні вимоги власників, які намагаються таким чином забезпечити собі порозуміння з владою. Чи буде тиск посилюватись? «Опуститись нижче, ніж зараз, ні у власників, ні у влади не вийде. Власники мусять зважати на конкуренцію, передусім з Інтернетом»,*— вважає експерт. Однак існує й інший варіант: переформатування ЗМІ у бік збільшення частки розважального наповнення, яке підвищує рейтингові показники й дозволяє уникнути конфліктів із владою.

«Нинішня влада дає підстави для звинувачень у політичній цензурі,*- каже директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.*— Це стосується її звички закриватись від журналістів, прямих дій проти ЗМІ, прагнення обмежити вихід критичної інформації та альтернативних точок зору. Та поки що влада відчуває ту межу, яку ризиковано переходити». На думку знавця, передусім у зону цензурного ризику потрапляють центральні ЗМІ: що більша аудиторія, то більша ймовірність опинитися під тиском. «На цих каналах опозиція може бути представлена в ток-шоу, але не в новинах, оскільки без опозиції ток-шоу не будуть цікавими. Однак новини дивляться більше, ніж ток-шоу. Доля місцевих ЗМІ залежить від політичної кон’юнктури в конкретному регіоні»,*— каже пан Якименко.



http://razumkov.org.ua

 

Колишній прем’єр Бельгії вірить у вступ України до ЄС

Голова партії фламандських лібералів та демократів, колишній прем’єр-міністр Бельгії Ґі Ферхофштадт відвідав Україну на запрошення фонду Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» і взяв участь в обговоренні «ЄС: статус-кво та амбіції на майбутнє» у Дипломатичному клубі. Своїм враженням про виступ пана Ферхофштадта для читачів газети «День» поділився заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Перш за все, хотів би сказати, що колишній прем’єр-міністр Бельгії нині є Головою Альянсу лібералів і демократів у Європейському парламенті. А це третя за кількістю депутатська група. Він представляє сьогодні не тільки і не стільки європейську бюрократію, як європейську прогресивну думку та політику. І його позиції цікаві не лише в Україні, а й в усьому світі. Його запрошують до багатьох країн Європи, та й загалом усюди, від США до Китаю.

Бачення Ферхофштадтом майбутнього Європейського Союзу абсолютно сходиться, на мою думку, з нашими бажаннями. Він бачить Євросоюз як більш інтегроване утворення зі своїми політиками, включно навіть із такою єдиною оборонною політикою, дуже потужною, що може стати, як він сказав, одним зі стовпів у самому НАТО. Тобто це така суттєва європейська складова, що є посиленою з більшою відповідальністю та фінансуванням безпеки в Європі. При цьому, говорячи про її ефективність, він зазначає, що армія має бути ефективною, а не зовні ефектною лише за кількістю. Це також збігається з нашим баченням розвитку збройних сил в Україні. А головне, що він бачить Європу в майбутньому як один із центрів впливу, який мусить конкурувати з новими центрами впливу, і в цьому сенсі він бачить Європу більш цілеспрямованою, з єдиною позицією. Це не означає, що буде єдиний бюджет чи єдина в усьому стандартизація, але, на його думку, має бути більш консолідованим процес виборів депутатів, який має бути переведеним на багатонаціональний рівень. Зрозуміло, що всі ці тенденції: сильна Європа, Європа без кордонів, Європа, де дотримуються права меншин та нових націй,*— це все те, що приваблює Україну.

Хоч сьогодні не було прямої відповіді щодо перспектив приєднання України до ЄС, але він залишається оптимістом щодо цього. Очевидно, сьогодні зрозуміло, що найближчі десять років несерйозно вести ці дискусії, оскільки нам слід насамперед зробити своє домашнє завдання.

А він є тією людиною, що будує стратегію і стратегічне бачення. Чому його думка є цінною? Все-таки він уже сорок років є діячем європейської політики. Людина десять років була прем’єр-міністром, здатна до активного спілкування й цілком відкрита до обміну думками. Він дуже чудово розуміє, що відбувається в Україні. І його проголошені позиції в Європарламенті та статті в українських медіа свідчать про те, що йому відомо, як зберегти баланс між демократією і стабільністю, між бажанням зберегти перспективні відносини на всіх напрямках зі збереженням курсу європейської інтеграції України.



http://razumkov.org.ua