Новини від центра Разумкова

Причини загострення розбіжностей між регіонами України

Об’єктивна причина – це дійсно збіг в Україні різних ліній поділу на основі відмінностей культурно-цивілізаційних, національно-етнічних, конфесійних аспектів ідентичностей громадян, їхня дуже чітка регіональна локалізація. Це реальність від якої ми нікуди не дінемось, це особливість нашого суспільства. Але є політичні причини, похідні від діяльності політичних сил і боротьби за владу, а також проблематика нормативного врегулювання, яка, на мій погляд, також присутня і впливає на ситуацію.

http://razumkov.org.ua

 

Українські заробітчани переказують додому кошти, зіставні з позикою МВФ

Із січня по червень 2010 року українські заробітчани переслали на батьківщину 1,15 млрд. доларів.

http://razumkov.org.ua

 

Не слід продовжувати заявляти в Брюсселі одне, в Москві друге, а робити третє

Голова українського зовнішньополітичного відомства Костянтин Грищенко у виступі під час круглого столу «Україна: новий президент, нова зовнішня політика?» у Брюсселі окреслив пріоритети зовнішньої політики України. На прохання газети «День» свою оцінку заяв міністра висловив заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий.

Якщо оцінювати заяви про те, що нашими ключовими партнерами є Росія, ЄС, США і Китай, то тут можна виділити два нові моменти. По-перше, це порядок країн. Тепер більше уваги приділяється Росії, а Китай поставлено в один ряд з традиційними ключовими напрямами зовнішньої політики України. Я не бачу тут кардинальних змін. Зрозуміло, і раніше увага до Китаю була немалою. Інша справа, що йдеться про старий стиль, який ми пам’ятаємо ще з попереднього періоду, коли традиційно називали столиці*— Брюссель, Москва, Вашингтон, але здійснювана політика була схожа на візантійську. Тобто називали одні пріоритети в Брюсселі, інші*— у Вашингтоні, а потім зовсім інші*— у Москві. У принципі тут головне не перелік напрямків, які залишилися фактично тими самими. Головне*— баланс, який на практиці сьогодні все-таки більше зміщено у бік Росії.

Другий момент*— це відповідність задекларованих пріоритетів реальним діям. Якщо в останній період перебування попередньої влади з’явилося більше уваги до так званого периметру країн, які є сусідами для України, і розбудови кордонів з Білоруссю, Молдовою і Росією, то сьогодні ця увага зменшується. І це помилково. Я думаю, зарано говорити про те, що ми сьогодні маємо якесь нове бачення.

Що стосується заяв нової влади про реформи, мало задекларувати щось, мало прийняти законодавчі акти. Треба на практиці продемонструвати реальні дії у напрямку реформ. На мій погляд, деякі кроки до інституційного забезпечення зроблені. Але я хотів би наголосити, що база цих питань закладалася за попереднього режиму. І мене дивують переможні реляції нової влади. Дипломати знають, що такі питання не вирішуються за один місяць чи півроку. Це процес, який, як правило, є тривалим.

Досягнення нової влади є, вони стосуються, в першу чергу, законодавства, що сьогодні стало більш комфортно реалізовувати, маючи більшість у парламенті. Але при цьому ЄС буде серйозно дивитися на практику його застосування. Наприклад, можна мати закон про тендерні закупівлі, але робити дуже багато винятків. Або*ж можна мати закон про ринок газу, але при цьому гальмувати його впровадження. Можна декларувати наближення до європейських стандартів і запровадження європейських цінностей, а на практиці фактично «грати не за правилами, а грати правилами», як говорив Хав’єр Солана.

Тому оцінювати треба не лише епістолярні вправи, бравурні виступи, а реальні дії і реальну практику. А практика свідчить про те, що не все добре в Україні з наближенням до європейських стандартів і цінностей. По багатьох моментах, на жаль, Україна спромоглася за дуже короткий термін сформувати у представників ЄС не дуже добре враження, зокрема стосовно забезпечення свободи слова, демократичного, чесного політичного процесу. Сподіваюся, що ці проблеми будуть вирішені, хоча тенденції сьогодні свідчать про зворотнє.

Що стосується ролі ЄС і заяви єврокомісару з питань розширення та Європейської політики сусідства Стефана Фюлє, що демократія*— «це питання, по якому ми не є гнучкими, і за яким не може бути компромісів», у першу чергу це наше завдання*— всередині країни відстояти право на свободу слова, право на мирні акції, право на захист своїх інтересів у суді. Якщо у цих питаннях Україна перейде певну межу, то вона може залишитися сірою зоною не лише між двома інтеграційними утвореннями, але й в уявленні найбільш оптимістичних наших партнерів і друзів у Європі. Це песимістичний сценарій, сподіваюсь, що він не реалізується, але не хотів би, щоб наша євроінтеграційна риторика перетворилася на якусь цинічну лінію: коли назовні буде говоритися одне, а в Україні*— робитися зовсім інше. Думаю, що в ЄС дуже добре відслідковують ситуацію і поки що режим, який існує, допомагає підштовхувати уряд України, Президента до реальних реформ.



http://razumkov.org.ua

 

Вибори в Раду можуть відбутися 2011 року, за змішаною системою

Вся країна дискутує про дату наступних парламентських виборів. Але якщо в Раді депутати записали в перехідних положеннях до Конституції жовтень 2012, ще не означає, що під цю дату знайдеться більше 300 голосів. Тож не виключено, що влада буде послідовно дотримуватись Конституції 1996 року та проведе вибори вже в березні 2011-го. Саме місцеві вибори багато в чому визначать подальшу долю парламенту. Більше того, саме за тиждень буде апробовано також і змішану систему виборів в дії, якщо вона буде ефективною, то мажоритарка, хоч і частково, але повернеться в Раду. Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко взяв участь у прес-конференції видання «Главком», присвяченій цьому питанню.

http://razumkov.org.ua

 

Росія не дала знижку на газ, отже Україна нічим не поступилася

У Києві відбулося засідання Комітету з питань економічної співпраці України та Росії, в якому брав участь глава російського уряду Владімір Путін. Головні надії українського уряду на цьому засіданні були пов’язані з переглядом формули розрахунку ціни на російський газ, втім вони не справдилися,*— повідомляє «Газета по-киевски».

«Важко уявити, що вони могли офіційно про щось домовитися, знижки*— дуже складне питання. Для перегляду формули потрібні вагомі доводи, поступки та жертви з нашого боку, і якби з’явилися відомості, що угода все-таки відбулася, це означало*б, що наші росіянам чимось поступилися»,*— говорить провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.

Cпочатку у відносинах нової української влади з Росією чималу роль грали «політичні забаганки», але з часом обидві сторони, за словами знавця, звернули, нарешті, увагу на об’єктивні інтереси держав, а Україна*— ще і на свою безпеку, тому тепер домовитися набагато складніше.

«Поставити завдання об’єднати атомні комплекси країн і НАК „Нафтогаз” з „Газпромом” можна, але це піднімає глибинні питання нашої економіки, і незрозуміло, як такі підприємства працюватимуть,*— говорить пан Дяченко.*— Фахівці нашого центру впевнені, що тимчасово потрібно запровадити заборону на вирішення таких глобальних питань, проводити заздалегідь парламентські слухання і засідання РНБО».

В кожному разі, підписати угоду про постачання нафти простором України сторонам вчора не вдалося. «Ми пропонували закріпити обсяг прокачування нафти, відхилення від якого обмежуються, а у разі недобору росіяни платили*б штраф, що істотно посилює умови експлуатації,*— пояснює пан Дяченко.*— Росії це невигідно, у неї скоро буде БТС-2*— система магістральних нафтопроводів, яка зв’яже нафтопровід „Дружба” з російськими морськими портами на Балтійському морі*— і можна буде скоротити проходження нафти через Україну. Не те щоб наша система нафтопроводів простоювала, але наростити об’єми постачання потрібно».

Крім того, наша сторона зацікавлена у вирішенні питань ядерної енергетики, вважає дослідник, тобто будівництво заводу з виробництва теплових елементів ядерного палива в Україні як перший крок до власного виробництва палива. «Найкраще нам було*б опанувати весь цикл виробництва, окрім збагачення, а від РФ нам потрібна науково-технічна підтримка і допомога в будівництві до 2013*року заводу з виробництву так званих твелів*— теплових елементів,*— підкреслює фахівець Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

Без Газпрому залежність України від газу можна знизити з 70 до 25%

Українська влада вкотре спробує змінити кабальні газові угоди з Російською Федерацією під час засідання комітету двосторонньої міждержавної комісії Україна-Росія. Натомість РФ пропонуватиме створення спільного підприємства, до якого увійдуть наша газотранспортна система та два російські газові родовища. Втім, українські знавці вже давно застерігали*— Росія може запропонувати нам неліквід,*— повідомляє газета «Україна молода».

Українська сторона все одно вважає таку пропозицію вигідною. Головним чином через щедру обіцянку Кремля припинити будівництво двох обхідних газогонів навколо України*— «Південного», а може, навіть і «Північного» потоків. Цю обіцянку Москва також поклала до кошика у спільному підприємстві. «Це блеф!*— категорично відповів провідний експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко.*— Росія ніколи не піде на те, щоб залишити порожніми власні газогони». Тим паче у проект вкладені величезні кошти, причому не тільки росіян, а й західноєвропейських концесіонерів«.

За твердженням пана Омельченка, інші країни, передусім західноєвропейські, змінюють газові угоди, незважаючи на політичні нюанси чи обмін активів. «Для такого обміну не існує жодних економічних підстав»,*— переконаний знавець.

Криється небезпека від обміну активами і у стратегічній площині. «Подібні ідеї ще більше узалежнять українську економіку від російського газу. Адже ми орієнтуватимемося тільки на один, російський, вектор і не працюватимемо над альтернативними шляхами забезпечення країни газом: зрідженим, сланцевим тощо»,*— продовжує пан Омельченко.

На його думку, Україні не так уже й важко самій вдосконалити газотранспортну систему. «Ми*ж отримуємо гроші за транзит!*— дивується фахівець.*— А якщо ще й провести давно назрілі реформи в галузі, змінити корпоративне управління „Нафтогазу”, збудувати термінали зрідженого газу на Чорному морі, то вже невдовзі російський газ займатиме у загальній структурі споживання не 70,*а 25*відсотків». Без жодного обміну шила на мило.



http://razumkov.org.ua

 

Україна має бути готовою до продовження російського тиску

Росія не змінить свою зовнішню політику і продовжуватиме тиснути на Україну. Про це заявив директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков,*— повідомляє мережеве видання «Ю-бі-ар».

«Основою політики Росії є інтеграційний процес в масштабі СНД. Тому тиск і вплив на Україну продовжуватиметься. Отже, нам потрібно жорстко відстоювати свої національні інтереси»,*— вважає*він.

За словами дослідника, економічний тиск з боку Росії здійснювався і здійснюватиметься. Мова йде і про газові війни, і про півострів Тузла. «У зв’язку з тим, що нас чекає не один переговорний процес, про це потрібно пам’ятати. Подібного роду наступальна політика РФ продовжуватиметься і посилюватиметься. Нам*же потрібно намагатися вийти на паритетні відносини. Щоб дорога була з двостороннім рухом»,*— сказав Михайло Пашков.



http://razumkov.org.ua

 

Україна й Азербайджан плідно співпрацюють у військовій царині

Під час відвідин України президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим могла обговорюватися військова співпраця. Україна є одним з головних партнерів Азербайджану в оборонній сфері. Українські військові знавці стверджують, що Азербайджан зацікавлений в українських радарах, системах розвідки типу Кольчуга, а також високоточної зброї ураження,*— повідомляє новинна служба Бі-бі-сі.

Провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник розповів про один з контрактів з Азербайджаном. «Рівень військової співпраці України з Азербайджаном досить високий. На відміну від України, Азербайджан знає, для чого потрібні збройні сили. Україна тут виступає як один із найбільш перспективних партнерів з багатьох причин. Є амбітний проект створення спільного центру з підготовки льотного і льотно-технічного складу. Під це була продана одна ескадрилья літаків МІГ-29».

На думку знавців, якщо не Україна, то нішу збройного експорту до Азербайджану можуть в будь який момент захопити інші держави, що не вигідно для України, адже лише 2011*року витрати на оборону прикаспійської країни складуть понад три мільярди доларів.



http://razumkov.org.ua

 

В умовах нерівноправних енергетичних відносин дружба з Росією неможлива

Україна вже залежить від Росії по газу на 70%, а по нафті на 60%. Співпраця із північним сусідом у сфері атомної енергетики може обернутися залежністю в усі 100%. При цьому нафтотранспортна система України завантажена менше, ніж на 20%. Важливий для нас перегляд формули ціни на газ теж завис до «кращих часів». Провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко взяв участь у прес-конфереції мережевого видання «Главком», присвяченій цим питанням.

http://razumkov.org.ua

 

Підсумки енергетичних домовленостей з Росією: добре, що без несподіванок

Широко розрекламованої урядом зміни ціни на газ не відбулася. І добре, що не відбулося. Бо за таких непрозорих умов підготовки, нам би залишилося лише думати, у якій сфері нас знову здали, який ще актив забрали.

http://razumkov.org.ua

 

Опитування: влада свідомо обманула щодо ціни на газ для населення

Під час проведення всеукраїнського опитування респондентам пропонувалося оцінити ситуацію, коли при підписанні Харківських угод («газ-флот») представники української влади запевняли, що це дозволить не підвищувати ціни на газ для українських споживачів, однак згодом ціни на газ підвищились.

Відносна більшість опитаних (44,8*вважають, що з огляду на це не слід було підписувати Харківські угоди. Протилежної думки дотримуються 36,0%* респондентів. Решта опитаних не змогли визначитися з відповіддю.

Водночас, абсолютна більшість опитаних (52,7*переконані що керівництво країни свідомо вводило в оману громадян, коли запевняло, що ціни на газ зростати не будуть. Близько третини респондентів (34,9*вважають, що керівництво країни при цьому не планувало підвищувати ціни на газ, але змушене було це зробити внаслідок зовнішніх обставин. Решта опитаних не змогли визначитися з відповіддю.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 30*вересня по 5*жовтня 2010*року в усіх регіонах України. Опитано 2007*респондентів віком від 18*років. Теоретична похибка вибірки*— 2,3%.




http://razumkov.org.ua

 

Економічна інтеграція з Росією може перерости у геополітичну

Минуло понад півроку, як до влади прийшов Віктор Янукович, із початком президентства якого помітно потеплішали відносини Росії та України. Які досягнення цього періоду? Яке значення мав нещодавній візит прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна до Києва? Якими є перспективи подальшої співпраці двох держав? Директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Главред», присвяченій цьому питанню.

http://razumkov.org.ua

 

Посилення Партії регіонів на місцях дасть поштовх для розвитку опозиції

Про те, хто може претендувати на титул лідера опозиції після місцевих виборів, чому Янукович не піде на критичне збільшення дистанції з Партією регіонів і чим викликано посилення його Адміністрації, в інтерв'ю новинній службі Лігабізнесінформ розповів директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко.

http://razumkov.org.ua

 

Економічна інтеграція з Росією може перерости в геополітичну

Минуло понад півроку, як до влади прийшов Віктор Янукович, із початком президентства якого помітно потеплішали відносини Росії та України. Які досягнення цього періоду? Яке значення мав нещодавній візит прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна до Києва? Якими є перспективи подальшої співпраці двох держав? Директор міжнародних програм Центру Разумкова Михайло Пашков взяв участь у прес-конференції мережевого видання «Главред», присвяченій цьому питанню.

http://razumkov.org.ua

 

Україна могла б відмовитися від позики МВФ, щоб заохотити інвесторів

МВФ виступає проти податкових канікул для малого бізнесу та вимагає зменшення податку на прибуток. Фонд стривожений зростанням зовнішнього та внутрішнього боргу держави, а ще зниженням її платоспроможності. Такі найпопулярніші прогнози економістів щодо тем дискусій між урядом Азарова та місією МВФ, яка має працювати в Україні до 15*листопада 2010*року,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин сказав, що МВФ навряд чи наполягатиме на якихось діях стосовно податків. На думку економіста, місію насамперед цікавитиме виваженість держбюджету. А рівновага та прозорість бюджету досягається, як сказав пан Юрчишин, встановленням єдиних правил для всіх учасників ринку і не забезпечується податковими привілеями чи винятками для окремих економічних гравців.

Сьогодні Україна має достатні обсяги валютних запасів та «хоч і слабку, але достатньо позитивну економічну динаміку». І це означає, що нагальної потреби в багатомільярдних позиках МВФ немає, сказав дослідник. На його думку, урядові було важливо отримати лише першу частину нинішньої позики, загальний обсяг якої становить більше 15*мільярдів доларів. А тепер співпраця з фондом є радше знаком інвесторам про прагнення уряду до забезпечення макроекономічної стабільності.

«Якби Україна зробила такий крок і сказала, що зараз економічна ситуація така, що додаткових коштів не треба, це могло*б викликати добру реакцію інвесторів, аніж те, що ми візьмемо кошти»,*— зауважує пан Юрчишин. На думку економіста, це означало*б, що влада впевнена у фінансовій стабільності і у своїй спроможності виконувати зобов’язання перед інвесторами та кредиторами.



http://razumkov.org.ua

 

Напівчесні місцеві вибори: проголосували вільно, але рівності кандидатів не було

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко взяв участь у програмі «Радіо Свобода», присвяченій попереднім підсумкам місцевих виборів.

http://razumkov.org.ua

 

Антикорупційне дослідження Центру Разумкова представлено на україно-німецькому форумі

Центр Разумкова виступив співорганізатором і учасником «Шостих Київських діалогів»*— україно-німецького дискусійного форуму, який відбувся 28–30 жовтня 2010 року. Цьогорічний діалог був присвячений темі «Корупція в політиці, економіці та управлінні*— стратегії її подолання у громадянському суспільстві та світі».

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко взяв участь в обговоренні з проблем формування антикорупційного законодавства та державних інститутів з протидії корупції. В ході дискусії пан Якименко охарактеризував сучасний стан антикорупційної політики України, політичний контекст реалізації антикорупційних стратегій, зокрема, проблему поширення політичної корупції. В обговоренні взяли участь також директор Бюро з питань антикорупційної політики Руслан Рябошапка та очільниця представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні Гайке Дьорренбехер.

Учасникам форуму були представлені матеріали дослідження Центру Разумкова «Політична корупція в Україні: стан і шляхи протидії».



http://razumkov.org.ua

 

ЄС не засудить проведення місцевих виборів в Україні

ЄС не засудить проведення місцевих виборів в Україні

Міжнародні спостерігачі міжпарламентської асамблеї СНД заявили, що місцеві вибори в Україні були організовані добре. Водночас у Раді Європи заявили, що виявили низку проблем, які пов’язують з ухваленим напередодні виборів новим виборчим законом. А в ОБСЄ заявили, що не робитимуть офіційної заяви,*— повідомляє новинна служба «Ліга».

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, відповідаючи на питання щодо якості проведення місцевих виборів і оцінки спостерігачів, сказав: «Загальна тональність оцінок*— що в цілому системних порушень, які могли вплинути на волевиявлення громадян в день виборів, не було. Це головна оцінка. А ті порушення, які були, мали місцевий і нетривалий характер».

Разом з тим, за словами знавця, спостерігачі не бачили процесу, який передував дню голосування. «Спостерігачі не бачили всієї підготовки цих виборів, формування виборчого закону під конкретні цілі певної політичної сили, партії влади»,*— зазначив політолог.

Крім того, кажучи про якість самих спостерігачів, дослідник зазначив, що через скорочення виборчої компанії запрошення поступали в останню мить. «Крім того, був намір по себе створити зручні групи й організації, які проводили це спостереження. І це теж стало певним політичним елементом»,*— зазначив пан Якименко.

Проте, говорячи про резолюцію по Україні, яку в ЄС відклали до закінчення місцевих виборів, пан Якименко підкреслив, що вибори не додадуть Україні балів, але і не віднімуть. «Я думаю, там залишаться все ті позиції, які були і до цього*— свобода слова, демократія, свобода опозиційної діяльності… Але вибори не стануть додатковим подразником, який може спричинити жорсткішу резолюцію».



http://razumkov.org.ua

 

Антикорупційне дослідження Центру Разумкова представлене на україно-німецькому форумі

Центр Разумкова виступив співорганізатором і учасником «Шостих Київських діалогів»*— україно-німецького дискусійного форуму, який відбувся 28–30 жовтня 2010 року. Цьогорічний діалог був присвячений темі «Корупція в політиці, економіці та управлінні*— стратегії її подолання у громадянському суспільстві та світі».

Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко взяв участь в обговоренні з проблем формування антикорупційного законодавства та державних інститутів з протидії корупції. В ході дискусії пан Якименко охарактеризував сучасний стан антикорупційної політики України, політичний контекст реалізації антикорупційних стратегій, зокрема, проблему поширення політичної корупції. В обговоренні взяли участь також директор Бюро з питань антикорупційної політики Руслан Рябошапка та очільниця представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні Гайке Дьорренбехер.

Учасникам форуму були представлені матеріали дослідження Центру Разумкова «Політична корупція в Україні: стан і шляхи протидії».



http://razumkov.org.ua

 

Незадоволення владою наростає повільно, але колись вибухне

Днями Центр Разумкова оголосив дані соціологічного дослідження, наскільки різні інститути впливають на розробку державної політики в нашій країні. Найменший показник впливу, згідно з опитуванням, виявився в громадян України — 2,3 бала. Результати опитування газета «День» обговорила з Андрієм Биченком, директором соціологічної служби Центру Разумкова.

http://razumkov.org.ua