Новини від центра Разумкова

Офіційні показники інфляції занижені через недооцінений споживчий кошик

Внаслідок відсутності незалежного оцінювання показників економіки в Україні офіційна статистика держави демонструє занижені цифри інфляції. Про це заявив директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин,*— повідомляє мережеве видання «Голос Ю-ей».

«Звичайно, офіційна статистика нереально показує динаміку, той кошик споживчий, на основі якого створюється цінова динаміка, оцінюється динаміка інфляції. Він явно є дуже „прибіднений”, зорієнтований на елементарне фізіологічне виживання, мінімальне споживання, яке, звичайно, не відповідає реальному стану справ»,*— запевнив економіст.

Пан Юрчишин розповів про недолік нині існуючої методики оцінювання економічних показників. За його словами, оскільки показники рахуються до двадцятих чисел місяця, то враховуються «стрибки», які можливі після цього періоду. Так, для прикладу, експерт навів факт подорожчання цілого ряду товарів в кінці серпня поточного року. «А інфляцію по продуктах харчування Держкомстат виставив як 0,1%.*Що нібито навіть відбулася дефляція. А всі бачать, що це не так. Так само відбувається й зараз»,*— розповів*він.

На переконання економіста, підвищення цін на газ дало поштовх росту цін в ЖКГ-сфері послуг. Що, в свою чергу, призвело до подорожчання вартості послуг у інших сферах економіки країни. «Ми в свій час провели деяку попередню оцінку. Згідно з нею, подорожчання ціни на газ має додати до інфляційних процесів до 5*пунктів. Тим часом Держкомстат дає меншу оцінку»,*— зауважив знавець.

«Дуже дивно спостерігати, при тому, що відбувається рух цін в тій самій сфері ЖКГ-сфері, транспортній сфері (подорожчання проїзду в метро, скажімо, невеличке, проте суттєве в цілому),*— при цьому Держкомстат у вересні нам дає дефляцію в 0,4%.*Так само і продукти харчування подорожчали набагато більше, ніж Держкомстат повідомив. Тобто це явно не відповідає реальності. Ці показники занижені. На них орієнтуватися важко. Але, на жаль, інших показників, якими можна було*б оперувати, немає. Оскільки немає тих, хто проводить незалежні оцінки»,*— підсумував Василь Юрчишин.



http://razumkov.org.ua

 

Викриті зловживання уряду Тимошенко властиві й іншим урядам

Незалежні аудитори виявили факти шахрайства й нецільового використання державних коштов урядом України в часі, коли його очолювала Юлія Тимошенко. Отримано неспростовні докази використання офшорних, підставних компаній, фіктивних угод й інших міжнародних механізмів відмивання грошей за участю приватних осіб і чиновників уряду, а також факти незаконного розподілу бюджетних коштів,*— повідомляє мережеве видання «БФМ.ru».

«Все це спрямовано на зниження популярності конкурентів Партії регіонів на місцевих виборах, хоча не вважаю, що висновки аудиторів не відповідають дійсності»,*— охарактеризував першопричини антикоррупционого скандалу провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

На його думку, на майбутніх виборах скандал допоможе регіоналам набрати додаткові декілька пунктів, але в цілому, з погляду розкладу політичних сил, збережеться статус-кво. Не вірить знавець і в дійсні наслідки судових розглядів для Тимошенко. «Думаю, для неї це нічим не обернеться, після виборів все затихне, оскільки нікому не вигідно робити з Тимошенко мученицю і тим самим відроджувати її популярність»,*— передбачає пан Омельченко.

При цьому він вважає, що не можна виключити аналогічних порушень і з боку нинішнього українського уряду. «Політична система залишилася та сама, її принципи не мінялися. Але для того, щоб не допустити корупцію, потрібні глибші реформи»,*— підсумував дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

«Зарплатні сльози». Хто винен і що робити?

Ми, в Україні, повинні в принципі перестати говорити про дешеву працю, як про конкурентну перевагу. На мою думку, це ганьба для європейської країни. Кваліфікована, високопродуктивна праця, і її європейські стандарти оплати повинні стати «візитною карткою» України вже найближчими роками.

http://razumkov.org.ua

 

Україно-венесуельська домовленість зменшить нафтову залежність Білорусі від Росії

Віктор Янукович та президент Венесуели Уґо Чавес домовилися про постачання нафти до Білорусі нафтогоном Одеса-Броди. Сторони впевнені, що інтереси Росії від венесуельсько-українських домовленостей не постраждають, — повідомляє «Радіо Свобода».

Утім, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко сказав, що венесуельська нафта, хоч і не задовольнить на 100*відсотків потреб Білорусі, все*ж значно зменшить її енергозалежність від Росії.

«Це близько 5*мільйонів тонн нафти, що становить близько 25*відсотків потреб Білорусі. Білорусь уклала договір із Венесуелою на загальний обсяг постачання у 2011*році десяти мільйонів тонн. Тобто, інша половина обсягів буде транспортуватися через порти балтійських країн. Це серйозний важіль впливу Білорусі на позиції Росії»,*— наголосив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Економічний огляд для України: зовнішньоекономічний пост-кризовий вияв

Хоча останнім часом динаміка резервів НБУ залишалася позитивною, проте основними чинниками наповнення резервів залишалися черговий транш МВФ і розміщення євробондів.

http://razumkov.org.ua

 

Україно-венесуельська домовленість зменшить залежність Білорусі від Росії

Віктор Янукович та президент Венесуели Уґо Чавес домовилися про постачання нафти до Білорусі нафтогоном Одеса-Броди. Сторони впевнені, що інтереси Росії від венесуельсько-українських домовленостей не постраждають, — повідомляє «Радіо Свобода».

Утім, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко сказав, що венесуельська нафта, хоч і не задовольнить на 100*відсотків потреб Білорусі, все*ж значно зменшить її енергозалежність від Росії.

«Це близько 5*мільйонів тонн нафти, що становить близько 25*відсотків потреб Білорусі. Білорусь уклала договір із Венесуелою на загальний обсяг постачання у 2011*році десяти мільйонів тонн. Тобто, інша половина обсягів буде транспортуватися через порти балтійських країн. Це серйозний важіль впливу Білорусі на позиції Росії»,*— наголосив знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Розслідування у сфері торгівлі зброєю націлені радше на вибори

Президент України завершує процес об’єднання й підпорядкування сфери експорту зброї та військової техніки. Принагідно Віктор Янукович може вирішити низку політичних завдань, усунувши багато супротивників за допомогою розслідування зловживань у цій галузі за «помаранчевої влади». Такого висновку доходять українські знавці, коментуючи повідомлення про те, що Генпрокуратура почала перевірку постачань українських ракет до Грузії у 2005*році,*— повідомляє «Независимая газета».

Провідний експерт військових програм Центру Разумкова Олексій Мельник вважає, що розслідування має внутрішні причини. «Москва зараз не зацікавлена в політичних скандалах з Києвом»,*— пояснив знавець.

Він також упевнений, що розслідування, які ведуться зараз або можуть бути початі в найближчому майбутньому, не пов’язані зі змінами в українській сфері експорту зброї та військової техніки: «Віктор Янукович, прийшовши до влади, змінив не лише вище керівництво „Укрспецекспорту”, але і керівників усіх дочірніх структур, включаючи „Укроборонсервіс”. Кадрові перестановки були найбільш грунтовними за весь час існування компанії*— вони торкнулися навіть середньої ланки цієї галузі. Тобто для досягнення мети концентрації влади і встановлення повного контролю у сфері торгівлі зброєю новій владі цілком достатньо було адміністративних інструментів і жодних розслідувань не знадобилося. А попередні розслідування парламентської комісії нічим не закінчилися».

Пан Мельник допускає, що зараз влада може використовувати старі справи для боротьби з політичними опонентами напередодні виборів в місцеві органи влади в Україні.



http://razumkov.org.ua

 

Економічний огляд України: зовнішньоекономічний пост-кризовий вияв

Хоча останнім часом динаміка резервів НБУ залишалася позитивною, проте основними чинниками наповнення резервів залишалися черговий транш МВФ і розміщення євробондів.

http://razumkov.org.ua

 

У Центрі Разумкова відбулася зустріч з послом Ірану

19*жовтня 2010*року в Центрі Разумкова відбулася зустріч експертів центру з послом Ісламської республіки Іран Акбаром Гасемі-Алібаді. Головною темою розмови були шляхи розвитку Україно-іранської співпраці. Учасники зустрічі також обговорили можливості співпраці між дослідницькими організаціями України та Ірану в різних сферах.

http://razumkov.org.ua

 

Зустріч делегації Китайської академії суспільних наук

<img src=\"/upload/1287490108_file.jpg\" align=\"baseline\">14*жовтня 2010*року Центр Разумкова відвідала делегація Китайської академії суспільних наук на чолі з директором Департаменту міжнародних відносин паном Янґ Янґом, керівниками Інституту Європи, Інституту Росії, Центральної Азії та Східної Європи. Учасники розповіли про діяльність своїх організацій, поділилися поглядами на поточні питання міжнародної політики, обговорили сучасний стан, проблеми та перспективи Україно-китайських відносин, питання наукового обміну та можливості співпраці між двома організаціями.

В ході розмови наголошувалося на важливості розвитку співпраці України та Китаю в різних сферах, виконання домовленостей, досягнутих під час недавніх відвідин Китаю президентом України.



http://razumkov.org.ua

 

Попри проголошену позаблоковість участь України в ПРО Європи можлива

Росія вивчає можливість приєднання до європейської системи протиракетної оборони. Якщо це трапиться, співпраця України з НАТО може вийти на новий рівень, незважаючи на позаблоковий статус, проголошений на догоду Москві,*— повідомляє газета «Экономические известия».

«Йдеться про те, щоб здійснити „перезавантаження” відносин не тільки США з Росією, але і Європи з Росією, зробити клімат на європейському континенті насправді безпечним. І без нормальних відносин з Москвою цього не буде. Тому шукають різні шляхи підтягти Росію до тих стандартів і цінностей, які проповідують європейські країни і їхні об’єднання,*— Євросоюз і НАТО»,*— сказав директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Проте проблема в тому, вважає знавець, що будь-яка система безпеки повинна мати як мінімум загальний об’єкт захисту*— єдину систему цінностей і загальні засоби протидії загрозам. Про відсутність таких свідчать різні підходи до ситуацій в Ірані та Чечні. «Позиція Росії розходиться з європейською. Поки триває притирка. І загальна система ПРО*— один з її елементів»,*— підсумовує фахівець.

Пан Сунгуровський водночас підкреслив, що європейська ПРО має і технічну складову. Саме у її реалізації могла би брати участь Україна. Наша країна володіє двома станціями попередження про ракетний напад в Закарпатті і в Криму, від послуг яких уже відмовилася Росія. Можливості станцій дозволяють виявляти й повідомляти про повітряні та космічні цілі над територіями Середземного моря, півночі Африки та Близького Сходу. Крім того, Україна є розробником і виробником систем дальньої пасивної радіотехнічної розвідки, відомих як «Кольчуга».



http://razumkov.org.ua

 

Непідготовлені заяви про земельну реформу не додають поваги владі

Заяви Президента України Віктора Януковича про проведення земельної реформи своєю «хаотичністю» не додають авторитету сьогоднішній владі,*— про в інтерв’ю мережевому виданню «Голос Ю-ей» заявив провідний експерт Центру Разумкова із земельних відносин Володимир Жмуцький.

За словами фахівця, наразі в Україні нічого нового в заявах про земельну реформу немає, оскільки вони постійно з’являються з боку влади в України в різні періоди. Тим не менше, поки що ніяких конкретних дій в цьому напрямку не було зроблено. «У нас немає навіть земельного кадастру. Як без обліку можна надавати сприяння інвесторам? У всякому разі все повинно бути якось комплексно, а не ривками»,*— зазначив пан Жмуцький.

Знавець розповів, що на даний момент в Україні навіть не закріплено на законодавчому рівні поняття земельної реформи та її стратегії. «Оці хаотичні шматочки не додають авторитету ні урядовцям, ні фахівцям»,*— підкреслив*він.

«Я не бачу фахових пропозицій. Я бачу, що це якісь дилетантські, »піарські« лозунги, замість того щоб робити якісь реальні дії. Скільки можна говорити про земельний кадастр? Разом з тим вони говорять про сильну владу, а й досі не можуть визначитися, хто вестиме кадастр*— чи Держкомзем, чи Міністерство юстиції»,*— сказав дослідник.



http://razumkov.org.ua

 

Фахова дискусія «Українсько-російські відносини в енергетичній сфері»

20*жовтня 2010*року Центр Разумкова спільно з представництвом фонду Фрідріха Науманна в Україні за підтримки комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки провів фахову дискусію «Українсько-російські відносини в енергетичній сфері: сьогодні і завтра».

У рамках фахової дискусії представлено інформаційно-аналітичні матеріали, присвячені аналізу стану, новітніх тенденцій і перспектив українсько-російських взаємовідносин в енергетичній сфері, зокрема у нафтогазовому та ядерному секторі. Інформаційно-аналітичні матеріали містять також оцінки експертів, результати моніторингу ставлення українських громадян до актуальних проблем взаємодії України і Росії в енергетичній сфері, рекомендації щодо підвищення ефективності енергетичної політики України. Разом з виступами учасників фахової дискусії ці матеріали буде випущено в окремому числі журналу «Національна безпека і оборона».

У фаховій взяли участь народні депутати України, представники Кабінету міністрів України, профільних міністерств і відомств, Адміністрації президента, апарату Ради національної безпеки і оборони, іноземних посольств і представництв, державних і неурядових дослідницьких установ,*ЗМІ.

Під час заходу розглянуто такі питання:

• енергетичні стратегії України і Росії: інтереси, цілі, засоби;
• новітні тенденції українсько-російських взаємовідносин в нафтогазовій сфері та ядерній енергетиці;
• перспективи рівноправної українсько-російської співпраці в енергетичній сфері в контексті європейської інтеграції України.

http://razumkov.org.ua

 

Україна виконує економічні зобов’язання перед ЄС, забувши про демократичні

В кінці минулого тижня закінчився термін виконання першої частини так званої «матриці Фюле»*— списку реформ, узгоджених Києвом і Брюсселем. У числі досягнень Києва*— відновлення співпраці з МВФ, впровадження нової процедури держзакупівель, ухвалення закону про ринок газу, ратифікація декількох міжнародних конвенцій і ухвалення держпрограм їхнього впровадження, а також виконання заходів, необхідних для подальшого просування безвізового діалогу,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

Втім, успіх української влади у виконанні вимог не означає, що у ЄС не залишилося претензій до дій Києва у сфері євроінтеграції. «Звичайно, добре, що є просування у тих питаннях, які навесні оголосив комісар Фюле. Але водночас за минулі шість місяців у Євросоюзу з’явилися нові перестороги відносно України. Сьогодні на всіх зустрічах і в усіх резолюціях в обов’язковому порядку наголошується: реформи, поза сумнівом, важливі, але при їхньому проведенні не повинна постраждати демократія»,*— зазначає Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

Ціни українського паливного ринку можуть не залежати від світових

Нинішнє зростання цін на нафту в світі викликане інфляцією долара. Насправді*ж вартість нафти зростатиме лише після виходу економіки розвинених країн з кризи. Нафта дорожчає в доларах, а на світовому ринку в даний час долар дешевшає,*— пояснює мережеве видання «Ю-бі-ар».

«В Україні*ж на ціну нафти впливають не лише чинники світової ціни. У нас дуже вузький ринок, у нас невелика кількість постачальників, тому в нас цінові чинники можуть визначатися і внутрішньою кон’юнктурою. Тобто може бути абсолютно зворотний напрям. У світі може падати ціна, а у нас*— зростати»,*— говорить провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Україно-російські СП в енергетиці послаблять безпеку України

Дослідники пропонують запровадити мораторій на створення енергетичних СП між Україною та Росією на рік. Говорять: на кону безпека. А ще нагадують, що Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства, а законодавство Росії багато в чому суперечить правилам ЄС,*— повідомляє мережеве видання «Ю-бі-ар».

«Тут*же є маса аспектів*— економіка, безпека. Щодо атомної енергетики не можна міркувати у відриві від безпеки країни. Співпраця*— можливо. Але знову*ж таки, з погляду безпеки Україні все-таки бажано було*б диверсифікуватися і в цих питаннях»,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Сергій Дяченко.



http://razumkov.org.ua

 

Якщо «невиправдано дорогу річ» купують, її ціна виправдана

Газета «Комсомольская правда» склала перелік найбільш невиправдано дорогих товарів України. У п’ятірку найбільш переоцінених увійшли одяг та взуття престижних марок, смажена кукурудза в кінотеатрах, напої в ресторанах і кав’ярнях, питна вода, листівки.

Втім, на думку директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, «невиправдано дорогих» товарів не існує. «Будь-який ринок чітко сегментований, і споживач вибирає сам, користуватися йому даними товарами і послугами чи ні. Ні в кого не виникає сумнівів, що ціна того*ж попкорна в кінотеатрі, на вулиці та в магазині буде абсолютно різною, і на те є свої причини. У кінотеатр люди не ходять зі своїми бутербродами, спочатку враховуючи те, що їм доведеться купити не тільки дорогий квиток, але і достатньо недешеві супутні товари, і було*б дивно, якби кінотеатр цим не скористався. Так само наївно розраховувати, що брендові речі почнуть продавати за собівартістю або встановлювати на них ціну, виходячи виключно із споживчих якостей. Купуючи престижну річ, людина піднімає себе як в своїх очах, так і в очах оточення, і за це теж потрібно платити. Словом, все має свою ціну, а невиправдано дорогих товарів просто не буває. Якщо будь-яку річ купують за заявленою ціною,*— причому, зауважте, непогано купують,*— то ціна виправдана!».



http://razumkov.org.ua

 

Україна виконує економічні зобов’язання перед ЄС, забувши про демократичні

В кінці минулого тижня закінчився термін виконання першої частини так званої «матриці Фюле»*— списку реформ, узгоджених Києвом і Брюсселем. У числі досягнень Києва*— відновлення співпраці з МВФ, впровадження нової процедури держзакупівель, ухвалення закону про ринок газу, ратифікація декількох міжнародних конвенцій і програм їхнього впровадження, а також виконання заходів, необхідних для просування безвізового діалогу,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

Втім, успіх української влади у виконанні вимог не означає, що у ЄС не залишилося претензій до дій Києва у сфері євроінтеграції. «Звичайно, добре, що є просування у тих питаннях, які навесні оголосив комісар Фюле. Але водночас за минулі шість місяців у Євросоюзу з’явилися нові перестороги відносно України. Сьогодні на всіх зустрічах і в усіх резолюціях в обов’язковому порядку наголошується: реформи, поза сумнівом, важливі, але при їхньому проведенні не повинна постраждати демократія»,*— зазначає Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова.



http://razumkov.org.ua

 

СНД хоче зацікавити Україну замовленнями на ремонт озброєнь

В Криму відбулося 59*засідання Ради міністрів оборони країн СНД. Учасники зустрічі розглянули положення про координаційний центр з ремонту, поставок запчастин і вдосконалення озброєння і військової техніки країн СНД. Українська сторона, зокрема, лобіює питання, аби військова техніка радянських зразків, яка є на озброєні в країнах СНД, ремонтувалася саме на українських підприємствах,*— повідомляє новинна служба «Німецька хвиля».

Втім, знавці сумніваються, що є сенс створювати додаткову міждержавну структуру з координації вдосконалення військової техніки і озброєння. Провідний експерт військових програм центру Разумкова Олексій Мельник наголошує, що, звичайно, більшість українських оборонних підприємств не завантажені роботою на всі 100%,*але «якщо оборонні підприємства з головою занурилися в ринок, то я не знаю, чи дійсно їм потрібен цей посередник, який би координував замовлення».

«Це може бути чергова спроба знайти об’єднавчий фактор для СНД та ОДКБ і втягнути й зацікавити Україну, бо ця структура шкутильгає на дві ноги»,*— сказав Олексій Мельник.



http://razumkov.org.ua

 

Вибори в Раду слід провести у 2011 році за змішаною системою

Вся країна дискутує про дату наступних парламентських виборів. Але якщо в Раді депутати записали в перехідних положеннях до Конституції жовтень 2012, ще не означає, що під цю дату знайдеться більше 300 голосів. Тож не виключено, що влада буде послідовно дотримуватись Конституції 1996 року та проведе вибори вже в березні 2011-го. Саме місцеві вибори багато в чому визначать подальшу долю парламенту. Більше того, саме за тиждень буде апробовано також і змішану систему виборів в дії, якщо вона буде ефективною, то мажоритарка, хоч і частково, але повернеться в Раду. Директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко взяв участь у прес-конференції видання «Главком», присвяченій цьому питанню.

http://razumkov.org.ua