Новини від центра Разумкова

Інтереси олігархів завадять виконати зобов’язання перед ЄС щодо «Нафтогаза»

У столиці Македонії Скоп’є 24*вересня 2010*року міністр палива і енергетики України Юрій Бойко підписав документи про членство в Європейському енергетичному співтоваристві. Євросоюз знов нагадав Україні про виконання зобов’язань в енергетичній сфері, включаючи реорганізацію НАК «Нафтогаз України». Згідно з уже підписаним президентом законом, Україна з 1*січня 2012*року повинна розділити функції Нафтогаза з розподілу та постачанням газу,*— повідомляє новинна служба «Ройтерс».

Втім, українські знавці сумніваються в рішучості уряду виконати зобов’язання перед*ЄС: «Тут ми побачимо суперечності між словами про європейський розвиток і приєднання до європейських інститутів і конкретними господарськими інтересами олігархічних груп, які зацікавлені не в конкуренції, а навпаки, в консервації становища й отриманні ренти від монополії»,*— сказав провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Я сьогодні поки не бачу жодних кроків до виконання вже ухваленого закону про газовий ринок»,*— зазначив*він.



http://razumkov.org.ua

 

Пенсійна реформа має запобігати розшаруванню серед пенсіонерів

Останнім часом знавці жваво обговорюють пенсійну реформу, пропоновану командою Віктора Януковича. Передбачається, що до кінця 2010*року в Україні повинні ухвалити закон, який передбачить поступове збільшення пенсійного віку жінок з 55*до 60*років. У перспективі*— підвищення пенсійного віку для чоловіків до 65*років,*— повідомляє мережеве видання «Панорама».

«Підвищувати пенсійний вік потрібно, але лише тоді, коли збільшиться середня тривалість життя.*— вважає директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна.*— Зараз треба обмежити розмір пенсій, щоб не створювати ще і серед літніх людей такого колосального розшарування. Зараз одні пенсіонери отримують 600–700 гривень, інші 12–15 тисяч».

«Держслужбовцям і народним депутатам виплачують 90*відсотків від зарплати. Чи справедливо це? У всіх країнах держслужбовці користуються певними пільгами для запобігання корупції. Наприклад, в Польщі поліцейський має немало пільг від держави, але якщо його схоплять на хабарі, то він все втрачає у тому числі і велику пенсію. Запровадили пільги, але не зумовили їх каральними заходами. Замість пряника і батога дали два пряники»,*— зауважує пані Шангіна.



http://razumkov.org.ua

 

Без модернізації Україна ще довго залежатиме від Росії

Україна сильно залежить від енергетичних ресурсів з Росії. Про те, що потрібно зробити Києву, щоб позбутися цієї залежності, мережевому виданню «Труд» розповів директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

http://razumkov.org.ua

 

Оцінки відвідин Віктором Януковичем Генасамблеї ООН у США

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий взяв участь у програмі «Радіо Свобода», присвяченій оцінкам поїздки президента Януковича до США, його участі в Генеральній асамблеї ООН.

http://razumkov.org.ua

 

Вступ України до ЄЕС унеможливлює об’єднання «Нафтогазу» з «Газпромом»

Наша країна крок за кроком інтегрується до ЄС. Підписавши протокол про приєднання до Європейського енергетичного співтовариства, вона, як вважає чимало українських знавців, зміцнила свою енергетичну безпеку,*— повідомляє газета «День».

«Вступ до Енергетичного співтовариства*— це перехід на єдині правила енергетичної гри з країнами Євросоюзу. А це зараз дуже важливо для нас,*— вважає провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.*— Окрім фінансового сприяння в здійсненні різних інвестиційних проектів (у галузі енергозбереження, розвитку альтернативних видів палива) Україна отримує від ЄС ще один беззаперечний плюс*— входження до Енергетичного співтовариства автоматично знімає питання об’єднання активів НАК „Нафтогаз України” та „Газпрому”. За європейським законодавством така компанія, як „Газпром”, не може монопольно працювати в енергетичний галузях країн, що працюють в єдиному енергетичному полі з Євросоюзом. Але країна отримає позитиви від набутого членства тільки в разі реального виконання всіх пунктів договору».



http://razumkov.org.ua

 

Вигідніша альтернатива «Південному потоку» є, але вона не цікавить Росію

«Україна розробила альтернативний „Південному потоку” проект, згідно з яким два національні газопроводи*— „Союз” (здійснює постачання газу з Оренбурга до Угорщини, Словаччини та Німеччини) й Ананьєв*— Ізмаїл (постачання російського палива до Греції, Македонії, Болгарії й Туреччини)*— передбачається протягнути до Туреччини, а потім з’єднати з газотранспортною системою ЄС. Створення даного маршруту дозволило*б заощадити значні кошти і відмовитися від дуже витратного, на думку багатьох знавців, варіанту постачань російського газу в європейські країни»,*— заявив журналу «Нефть России» провідний експерт з нафти й газу Центру Разумкова Володимир Омельченко.

«Водночас російській та українській сторонам навряд чи вдасться порозумітися з приводу цієї альтернативи. Хоча*б тому, що Москва та Київ розглядають її в явно незіставних площинах*— політичній та економічній відповідно. Бо для Росії важливо добитися зменшення транзитної залежності постачань енергоносіїв до ЄС від суміжних держав. Більш того, головною метою просування „Південного потоку” є формування певного диспетчерського центру з управління газовими потоками на євроазіатському просторі, що створить сильний механізм політичного впливу на країни ЄС. В України*— інше завдання: будь що зберегти об’єми транзиту газу в період до 2030*року на рівні не менше 80*млрд. куб. м. у рік, а за сприятливих умов і того більше»,*— вважає пан Омельченко.



http://razumkov.org.ua

 

Недофінансоване військо становить справжню небезпеку

В українському війську неабиякі проблеми. Чергове підтвердження*— випадок на кораблі «Кіровоград», де через коротке замикання самочинно запустилися реактивні ракети. Спершу припустили, що снаряди на борту були прострочені, але військове керівництво спростувало: мовляв, їм лише 29*років, а термін придатності*— 30.*Якби це був поодинокий випадок, можна було не переживати, але ми пам’ятаємо Броварську і Скнилівську трагедії, щорічні вибухи складів з боєприпасами та інші інциденти,*— повідомляє «Перший національний телеканал».

«В умовах, коли Збройні сили не мають грошей на підготовку, на навчання, утримувати таке військо*— ризикований захід. Ми сидимо на пороховій діжці. Немає гарантії, що літак не впаде на місто, абощо»,*— вважає директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Скасування політреформи гарантуватиме владу Януковичу після перевиборів Ради

Команді чинного Президента вдалося вирішити проблему дуалізму влади, не міняючи тексту Основного Закону. Але в Адміністрації Президента розуміють, що ідилія може порушитися після парламентських виборів 2012 року.

http://razumkov.org.ua

 

Російсько-польська газова суперечка виявляє плани «Газпрому» щодо сусідів

Тиск «Газпрому» на поляків може бути першим кроком до енергетичної експансії з боку Росії, бо після поглинання «Нафтогаз» наступними об’єктами можуть стати компанії саме Польщі, Словаччини, Румунії та Угорщини.

http://razumkov.org.ua

 

Скасування політреформи забезпечить владу Януковичу після перевиборів Ради

Команді чинного Президента вдалося вирішити проблему дуалізму влади, не міняючи тексту Основного Закону. Але в Адміністрації Президента розуміють, що ідилія може порушитися після парламентських виборів 2012 року.

http://razumkov.org.ua

 

Янукович не виправдав сподівань Заходу

Заступник генерального директора Центру Разумкова Валерій Чалий вважає, що балансування нової влади між Росією і Заходом несе загрози для країни,*— повідомляє «Газета по-українськи».

— Які проблеми формування зовнішньої політики у нинішньої української влади?

Проблема в тому, що основи зовнішньої політики має формувати Верховна Рада. А вона фактично усунулася від цього. Останній приклад*— відмова від розгляду на парламентських слуханнях питання реалізації зовнішньої політики. Таким чином ми втрачаємо не тільки громадський, а й парламентський контроль за здійсненням зовнішньої політики держави. А центр формування її переміщують з Міністерства закордонних справ до Адміністрації президента.

— Чи доведеться президенту Віктору Януковичу лавірувати між Росією і Заходом, як це робив Кучма?

Не знаю, яким чином діятиме президент, але так чи інакше Україна у майбутньому спиратиметься на свої національні інтереси. А для нас природній інтерес*— повернення в Європу, збереження курсу на інтеграцію з Євросоюзом.

Щодо «прагматичного балансування» між Росією і Заходом, то це означає перебування України у сірій зоні невизначеності. У середньостроковій перспективі така позиція несе загрози для країни, а не вирішення проблем зовнішньої політики. Україна мусить чітко заявити про входження до економічного і безпекового інтеграційних об’єднань. Природнішим має бути рух на Захід, а не на Північний Схід.

— Захід і надалі тиснутиме на українську владу при згортанні демократичних процесів?

У США та Євросоюзі ще триває період завищених очікувань від нинішньої влади в Україні. Мовляв, раніше був хаос у політичному управлінні держави, а тепер маємо єдину позицію. По-друге, якщо Янукович і його оточення так вдало пішли на поступки росіянам, так само підуть на поступки і нам, кажуть американці і європейці.

А виявляється, що ці очікування вже не виправдалися. І не тільки щодо демократичних процесів, а й стосовно економіки. Західні інвестори не отримали від нової влади того, чого хотіли, зокрема, лібералізації регуляторних засобів, податкової системи, привабливих умов для інвестування.

Тому на Заході поступово наступатиме протверезіння щодо Януковича і його команди. Це погано для нашої країни, а ще гірше для діючого режиму, якщо він не змінить свого ставлення до внутрішньої політики. Для України тому, що це впливає на імідж, рівень інвестування і перспективи євроінтеграції. Для влади*— якщо вона декларує стратегію вступу до ЄС, то без врахування думки європейських інституцій цього досягнути неможливо. А позицію вступу до ЄС розділяють більшість громадян України.



http://razumkov.org.ua

 

НАТО піддалося тиску Росії, надавши Україні другорядну роль у питанні ПРО

НАТО готове залучити Україну, Росію та інші європейські країни до створення протиракетної оборони. Втім, генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен назвав Росію головним партнером на пострадянському просторі,*— повідомляє газета «Экономические известия».

Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський зазначає, що НАТО піддалося тиску Росії, яка претендує на монопольні відносини з альянсом на території колишнього СРСР, за винятком Балтії. «Росія завжди була проти того, щоб Україна самостійно співпрацювала і з НАТО, і з Євросоюзом через її голову, і намагається зробити з України „вагон другого порядку” тоді як сама хоче виступати локомотивом у всіх питаннях. Навіть у тих проектах, де Україна могла*б безпосередньо співпрацювати, Росія наполягатиме на тому, щоб Україна була її субпідрядником. Для Москви важливо показати, що Київ залишається у сфері її впливу»,*— сказав пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Участю в протиракетній обороні НАТО Україна показала б незалежність від Росії

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив про намір альянсу запросити Україну до участі в створенні системи протиракетної оборони. За його словами, система буде спрямована на захист населення, а не військових підрозділів, як планувалося два роки тому,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

За словами директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, в України є можливості для участі у створенні системи ПРО. «Технічно це цілком можливо*— і з погляду використання вже наявних станцій за умови їхнього вдосконалення, і з погляду створення комплексів, їхнього встановлення, розміщення та об’єднання в єдину систему»,*— зазначив пан Сунгуровський.

Втім, на думку Миколи Сунгуровського, нині важливішим є питання, від кого захищатиме система ПРО і в яких випадках вона може застосовуватися. «Власне задум створення єдиної архітектури європейської безпеки поки примарний, тому що немає єдиних об’єктів захисту і спільних цінностей»,*— вважає*він.

Однак, на думку знавця, участь у створенні системи ПРО була*б вигідною Україні. «Зараз Росія намагається утримувати Україну в своїй тіні, не допускаючи до ухвалення самостійних рішень. Тому Україна повинна шукати можливості показати себе як самостійна держава і проявити себе як надійний партнер в міжнародних відносинах»,*— вважає пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

Неузгодженості при скасування політреформи спричинять хаос або беззаконня

Скасування Конституційним судом реформи 2004*року принесе країні немало змін і, ймовірно, немало проблем. Яких*— про це мережеве видання «КИД» запитало директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

Рішення дуже неоднозначне. Воно обґрунтоване в тій частині, що дійсно було порушено порядок ухвалення, і зміст змінювався, і голосування було пакетним… Тобто це все зрозуміло, це все правильно. Але друга частина*— резолютивна, повністю незрозуміла.

Якщо на підставі порушення порядку був би визнаний неконституційним будь-який інший закон, але не Конституція, і його дія*б припинялася, це було*б зрозуміло. Але Конституція*— це дещо іншого роду законодавчий акт, ніж просто закон. І цей закон № 2222*вже перестав бути законопроектом, став тілом Конституції. Тобто, по суті, Конституційний суд скасував Конституцію в одній редакції і узаконив повернення попередній редакції. Тобто він вніс зміни до Конституції, на що не уповноважений. Тобто це найголовніша проблема.

Тому виникли і неоднозначні тлумачення щодо того, що означає, що органи влади повинні привести нормативно-правові акти у відповідність з цим рішенням. Тому що виникло питання: чи відноситься це до законів і підзаконних актів, або це відноситься до самої Конституції, яка повинна бути змінена конституційним шляхом. Це найбільша проблема, і зараз незрозуміло, яку Конституцію вважати легітимною*— який текст Конституції? Це або редакція 2004*року, або це редакція 1996*року, про що вже зараз заявляє міністр юстиції. Тобто однозначного розуміння цього питання немає.

І у зв’язку з цим виникає і дуже багато і інших питань, а ці питання вже дійсно стосуються майбутнього*— зараз, ймовірно, ми повинні вже керуватися Конституцією 1996*року. Питання в тому, наскільки ці нові правовідносини поєднуються з тим, що на неконституційній основі ухвалювалися рішення впродовж 2004–2010 рр. Тобто що робити з цими рішеннями? Конкретно: що робити із законами, які, припустімо, публікувалися без підпису президента, а за підписом глави Верховної ради? Ця норма в цій Конституції є, а в 1996*році її не було. Я не говорю вже про те, що робити з парламентськими постановами про формування урядів: що в цьому випадку відбувається? Питання виборів у Верховну раду*— коли вони повинні відбутися? За однією логікою вони повинні відбутися в 2012*році, тому що ніби як Верховна рада обиралася на 5*років. Але Конституція прямо пише, що Верховна Рада працює 4*роки, і вибори тоді повинні відбутися в березні місяці 2011*року.

Тобто як застосовуватиметься це все, абсолютно незрозуміло. Я підозрюю, що тут застосовуватиметься вибірковий підхід, політичний,*— те, що нам подобається, ми вважаємо відповідно до Конституції 1996*року, те, що нам не подобається, ми вважаємо відповідно до Конституції 2004*року. Тобто можливий правовий, політичний хаос, і я думаю, що це рішення було не найбільш зваженим, об’єктивним і свідомим щодо наслідків.



http://razumkov.org.ua

 

Участю в протиракетній обороні НАТО Україна показала б незалежність від Росії

Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив про намір альянсу запросити Україну до участі в створенні системи протиракетної оборони. За його словами, система буде спрямована на захист населення, а не військових підрозділів, як планувалося два роки тому,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

За словами директора військових програм Центру Разумкова Миколи Сунгуровського, в України є можливості для участі у створенні системи ПРО. «Технічно це цілком можливо*— і з погляду використання вже наявних станцій за умови їхнього вдосконалення, і з погляду створення комплексів, їхнього встановлення, розміщення та об’єднання в єдину систему»,*— зазначив пан Сунгуровський.

Втім, на думку Миколи Сунгуровського, нині важливішим є питання, від кого захищатиме система ПРО і в яких випадках вона може застосовуватися. «Власне задум створення єдиної архітектури європейської безпеки поки примарний, тому що немає єдиних об’єктів захисту*й спільних цінностей»,*— вважає*він.

Однак, на думку знавця, участь у створенні системи ПРО була*б вигідною Україні. «Зараз Росія намагається утримувати Україну в своїй тіні, не допускаючи до ухвалення самостійних рішень. Тому Україна повинна шукати можливості показати себе як самостійна держава і проявити себе як надійний партнер в міжнародних відносинах»,*— вважає пан Сунгуровський.



http://razumkov.org.ua

 

МВФ не наполягатиме на пенсійній реформи на тлі інших успіхів

Міжнародний валютний фонд схвально оцінив виконання Україною програми співпраці, що дозволить країні вже в наступному місяці отримати позику в розмірі 1,5*млрд. дол. Втім, про початок пенсійної реформи поки не заявляють ні у фонді, ні в уряді. За словами знавців, МВФ вимагатиме від України швидких змін у пенсійній системі, якщо країна матиме успіх по інших напрямах,*— повідомляє газета «Коммерсантъ».

«МВФ неодноразово йшов на поступки, особливо якщо українська влада демонструвала просування реформ. Тому на тлі загального просування МВФ може погодитися на невелике відстрочення пенсійної реформи»,*— говорить директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.




http://razumkov.org.ua

 

Неузгодженості скасування політреформи спричинять безлад або беззаконня

Скасування Конституційним судом реформи 2004*року принесе країні немало змін і, ймовірно, немало проблем. Яких*— про це мережеве видання «КИД» запитало директора політико-правових програм Центру Разумкова Юрія Якименка.

Рішення дуже неоднозначне. Воно обґрунтоване в тій частині, що дійсно було порушено порядок ухвалення, і зміст змінювався, і голосування було пакетним… Тобто це все зрозуміло, це все правильно. Але друга частина*— резолютивна, повністю незрозуміла.

Якщо на підставі порушення порядку був би визнаний неконституційним будь-який інший закон, але не Конституція, і його дія*б припинялася, це було*б зрозуміло. Але Конституція*— це дещо іншого роду законодавчий акт, ніж просто закон. І цей закон № 2222*вже перестав бути законопроектом, став тілом Конституції. Тобто, по суті, Конституційний суд скасував Конституцію в одній редакції і узаконив повернення попередньої редакції. Тобто він вніс зміни до Конституції, на що не уповноважений. Це найголовніша проблема.

Тому виникли і неоднозначні тлумачення щодо того, що означає, що органи влади повинні привести нормативно-правові акти у відповідність з цим рішенням. Тому що виникло питання: чи відноситься це до законів і підзаконних актів, або це відноситься до самої Конституції, яка повинна бути змінена конституційним шляхом. Це найбільша проблема, і зараз незрозуміло, яку Конституцію вважати легітимною*— який текст Конституції? Це або редакція 2004*року, або це редакція 1996*року, про що вже зараз заявляє міністр юстиції. Тобто однозначного розуміння цього питання немає.

І у зв’язку з цим виникає і дуже багато і інших питань, а ці питання вже дійсно стосуються майбутнього*— зараз, ймовірно, ми повинні вже керуватися Конституцією 1996*року. Питання в тому, наскільки ці нові правовідносини поєднуються з тим, що на неконституційній основі ухвалювалися рішення впродовж 2004–2010 рр. Тобто що робити з цими рішеннями? Конкретно: що робити із законами, які, припустімо, публікувалися без підпису президента, а за підписом глави Верховної ради? Ця норма в цій Конституції є, а в 1996*році її не було. Я не говорю вже про те, що робити з парламентськими постановами про формування урядів: що в цьому випадку відбувається? Питання виборів у Верховну раду*— коли вони повинні відбутися? За однією логікою вони повинні відбутися в 2012*році, тому що ніби як Верховна рада обиралася на 5*років. Але Конституція прямо пише, що Верховна Рада працює 4*роки, і вибори тоді повинні відбутися в березні місяці 2011*року.

Тобто як застосовуватиметься це все, абсолютно незрозуміло. Я підозрюю, що тут застосовуватиметься вибірковий підхід, політичний,*— те, що нам подобається, ми вважаємо відповідно до Конституції 1996*року, те, що нам не подобається, ми вважаємо відповідно до Конституції 2004*року. Тобто можливий правовий, політичний хаос, і я думаю, що це рішення було не найбільш зваженим, об’єктивним і свідомим щодо наслідків.



http://razumkov.org.ua

 

Центр Разумкова відвідала делегація МЗС Угорщини

5*жовтня 2010*року відбулася зустріч експертів Центру Разумкова з делегацією МЗС Угорщини на чолі з керівником політичного департаменту Адамом Сестаі. Обговорювалися питання україно-угорських відносин, європейської інтеграції України та можливого сприяння цьому процесу з боку Угорщини, відносини з Росією.

http://razumkov.org.ua

 

Відвідини Миколою Азаровим Фінляндії не свідчать про готовність до співпраці

Глава українського уряду перебуває у Фінляндії, де зустрінеться зі своєю колегою Марі Ківініємі, президентом Тарьє Галоненом, главою парламенту Саулі Ніісто й міністром закордонних справ Александером Стуббом, а також візьме участь у робочому сніданку з представниками Конфедерації фінської промисловості й відвідає штаб-квартиру компанії «Нокіа»,*— повідомляє газета «Экономические известия».

Директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин вважає, що самі лише відвідини не свідчать про готовність нарощувати економічну співпрацю. «Поки це все наміри. Досі я не побачив, щоб будь-яка країна або її підприємці значно збільшили капіталовкладення до України. Поїздки, звичайно, важливі. Але говорити про те, що це обов’язково перейде в якісні господарські відносини, я*б поки не поспішав»,*— сказав знавець.



http://razumkov.org.ua

 

Круглий стіл «Добробут через збалансоване формування заробітної плати»

<img src=\"/upload/yurchyshyn_LMD_SIDA_X-2010.jpg\"> 7*жовтня 2010*року Центр Разумкова за підтримки Шведського агентства з міжнародного співробітництва і розвитку (SIDA) провів круглий стіл «Добробут через збалансоване формування заробітної плати».

До круглого столу підготовлено спеціальний випуск журналу «Національна безпека і оборона» (№*7,*2010),*в якому вміщені аналітична доповідь Центру Разумкова, результати соціологічних досліджень, а також позиції фахівців з питань формування заробітної плати.

Круглий стіл було присвячено таким питанням:

• Чи має майбутнє в сучасному світі економічна модель, ґрунтована на використанні дешевої робочої сили?
• Роль і можливості інституту соціального партнерства в забезпеченні конкурентоспроможності і суспільного добробуту України.
• Шляхи і засоби досягнення порозуміння між соціальними партнерами у запровадженні збалансованого формування заробітної плати.

http://razumkov.org.ua